Визнання та облік витрат 11 визнання та облік витрат

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 6 Відображення витрат допоміжних виробництв в бухгалтерському обліку
Сума відхилень
Сума відхилень на початок місяця
Вартість залишку готової продукції за обліковими цінами
Виробнича собівартість реалізованої готової продукції за обліковими цінами
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Таблиця 6

Відображення витрат допоміжних виробництв в бухгалтерському обліку


№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Використано паливо для виробництва електроенергії

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

203 “Паливо”

13 000

2

Нарахована заробітна плата працівникам підрозділу

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

661 “Розрахунки за заробітною платою”

1 100

3

Нараховані відрахування на соціальні заходи працівникам підрозділу

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

65 “Розрахунки за страхуванням”

300

4

Нарахована амортизація обладнання

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

131 “Знос основних засобів”

1 200




Всього:







15 600



Продовження табл. 6



Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит




1

2

3

4

5

5

Витрати електроцеху віднесено на загально- виробничі витрати

(15 600 х 70%)

91 “Загальновиробничі витрати”

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

10 920

6

Витрати електроцеху віднесено на адміністративні витрати

(15 600 х 20%)

92 “Адміністративні витрати”

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

3 120

7

Витрати електроцеху віднесено на витрати збуту (15 600 х 10%)

93 “Витрати збуту”

23 “Виробництво”, субрахунок “Електроцех”

1 560




Всього:







15 600

Облік руху та реалізації готової продукції
Для обліку наявності та руху готової продукції Планом рахунків передбачено застосування рахунку 26 “Готова продукція”. За дебетом цього рахунку відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю.

На тих підприємствах, де є незавершене виробництво, для визначення виробничої собівартості готової продукції сума витрат на їх виробництво коригується з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. На величину збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва зменшується (збільшується) сума витрат на виробництво готової продукції. Одержана величина дорівнює виробничій собівартості готової продукції:

СВП = НВ (п) + ВВ – НВ(к),

де: СВП – собівартість виробленої продукції;

НВ(п) – незавершене виробництво на початок періоду;

НВ(к)незавершене виробництво на кінець періоду;

ВВ – витрати на виробництво продукції за період.

До незавершеного виробництва належить продукція, що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом, а також витрати на виконання незакінчених робіт (послуг), які ще не визнано доходом на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги.

З метою визначення кількості і фактичної наявності незакінчених переробкою напівфабрикатів і продукції проводиться інвентаризація незавершеного виробництва.

Величина витрат, що відносяться до незавершеного виробництва, визначається на основі даних про зміни залишків незавершеного виробництва для кожного виду продукції в натуральному виразі, умовних виробах (у разі великої номенклатури) деталей і вузлів, що входять до складу виробу або у відсотках готовності виробів, з тривалим циклом виготовлення.

Залишки незавершеного виробництва можуть оцінюватись за собівартістю сировини та матеріалів, що знаходяться в процесі виробництва, наприклад, на підприємствах з безперервним технологічним процесом. Кількість сировини, матеріалів та напівфабрикатів визначається шляхом проведення замірів та лабораторних аналізів і зазначається в перерахунку на вміст у них корисної речовини.

Надходження готової продукції з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю відображається таким записом:

Дебет 26 “Готова продукція”

Кредит 23 “Виробництво”.

Для визначення собівартості готової продукції, що була реалізована за період, собівартість готової продукції, що була вироблена за цей період, збільшується (зменшується) на суму зміни залишків готової продукції на кінець та на початок періоду.

Для визначення собівартості продукції, що була реалізована протягом місяця, застосовується така формула:

СРП = ГП(п) + СВП – ГП(к),

де: ГП(п) – залишки готової продукції на початок періоду;

СРП – собівартість реалізованої продукції;

ГП(к) – залишки готової продукції на кінець періоду.

Виробнича собівартість реалізованої готової продукції відображається таким записом:

Дебет 901 “Готова продукція”

Кредит 26 “Готова продукція”.

В аналітичному (складському) обліку підприємства можуть вести облік наявності та руху готової продукції за обліковими цінами, оскільки фактична виробнича собівартість на підприємстві визначається в кінці звітного періоду, а потреба у відображенні її руху існує протягом місяця.

При використані облікових цін необхідно розраховувати відхилення фактичної виробничої собівартості від вартості готової продукції за обліковими цінами при списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція”.

Сума відхилень, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” та дебетом рахунків, за якими відображено вибуття готової продукції.

Сума відхилень

=

% відхилень

х

Вартість відпущеної зі складу готової
продукції за обліковими цінами







% відхилень



=

Сума відхилень на
початок місяця


+

Відхилення з продукції, що надійшла
на склад з виробництва за звітний місяць


Вартість залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця

+

Вартість оприбуткованої за звітний
місяць з виробництва на склад готової
продукції за обліковими цінами





Сума відхилень на початок місяця

=

Вартість залишку готової продукції на початок місяця за даними рахунку

26 “Готова продукція”



Вартість залишку готової продукції за обліковими цінами


Таким чином, собівартість реалізованої продукції дорівнює її обліковій вартості, збільшеній (зменшеній) на суму відхилень.

Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами відображаються такою кореспонденцією рахунків:

Виробнича собівартість реалізованої готової продукції за обліковими цінами:

Дебет 901 “Готова продукція” 1 000

Кредит 26 “Готова продукція” 1000

Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами:
  1. Якщо фактична собівартість вища ніж облікова ціна:

Дебет 901 “Готова продукція” 100

Кредит 26 “Готова продукція” 100
  1. Якщо фактична собівартість нижча ніж облікова ціна (сторнувальний запис):

Дебет 901 “Готова продукція” (100)

Кредит 26 “Готова продукція” (100)


Наднормативні виробничі витрати

Третя складова собівартості реалізованої продукції відповідно до ПБО 16 “Витрати” – наднормативні виробничі витрати, виникає при застосуванні методу нормативних затрат при оцінці вибуття запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.

Приклад 4

Підприємство, що виготовляє хліб, застосовує метод нормативних витрат для формування собівартості виготовленої продукції.

Таблиця 7