4. Стан водних ресурсів

Вид материалаДокументы

Содержание


5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
Добування хижих та шкідливих тварин
5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
Категорія об'єкту ПЗФ
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області
Природні заповідники
Біосферні заповідники
Національні природні парки
Регіональні ландшафтні парки
Заказники, усього
Пам’ятки природи, усього
Заповідні урочища
Ботанічні сади
Дендрологічні парки
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва
Зоологічні парки
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
5.4.3. Історико-культурна спадщина
5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними


Зооантропонози – група заразних хвороб, спільних як для тварин так і для людей, що мають постійну загрозу для здоров'я оскільки передаються людям від тварин, в тому числі і від птахів. Хвороби спільні для людини і тварин, на сьогодні займають значне місце серед всіх відомих нині інфекційних і паразитарних захворювань.

Відомо, що тварини і птахи беруть участь в перенесенні багатьох небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб, в тому числі спільних для тварин і людини. Найбільшу небезпеку для людей становлять захворювання на сказ, грип, туберкульоз, токсоплазмоз, лейкоз, лептоспіроз, сальмонельоз, хламідіоз, енцефаліт, кокцидіоз, дирофіляріоз, орнітоз.

Останні 10 років в області епізоотична ситуація цілком контрольована. В минуле відійшли гострі інфекції. У нашій зоні виникають спалахи хвороб, збудники яких розмножуються в організмі різних видів тварин, де довго зберігаються, інколи розмножуються й поза організмом тварин. Особливих турбот тваринництву завдають так звані факторні хвороби, які мають комплексну етіологію.

В основу ефективної системи профілактичних та оздоровчих заходів покладено: постійний моніторинг епізоотичної ситуації у кожному господарстві, рання і достовірна діагностика хвороб, своєчасне проведення необхідних ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів з профілактики та ліквідації інфекційних захворювань. При плануванні та проведенні протиепізоотичних заходів фахівці ветмедицини і власники тварин особливу увагу приділяють контрольованості епізоотичниих процесів на території області, здійснюючи моніторинг етіологічних чинників хвороб та вчасно застосовуючи профілактичні заходи.

Профілактика зооантропонозних захворювань у тварин і людей, які перебувають у контакті з ними, має першочергове значення. Дотримання правил захисту та утримання, а також суворе виконання правил поводження з тваринами і птахами та здійснення всього комплексу епізоотичних ветеринарно-санітарних заходів мінімізує можливість захворювання та розповсюдження інфекції.

Основну увагу служби ветеринарної медицини Київської області направлено на контроль, ліквідацію та недопущення сказу, високопатогенного пташиного та так званого свинячого грипу, а також хворобу Ауєскі.

Цього року епізоотична ситуація щодо розповсюдження сказу, а це особливо небезпечне вiрусне захворювання всiх теплокровних тварин i людини, що характеризується гострим перебiгом, ураженням нервової системи i закiнчується завжди летально, дещо стабілізувалася і кількість випадків сказу значно знизилася. Упродовж року діагноз було встановлено 33 рази, де хвороба підтверджена лабораторно (у попередньому році було 78 таких випадків). Особливiстю сказу природного типу є формування зон стiйкого неблагополуччя. Такi зони розмiщенi, як правило, в мiсцевостях з пiдвищеною щiльнiстю поселення лисиць.

Враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи по боротьбi з ним здiйснюються комплексно органами державної ветеринарної медицини, охорони здоров'я, житлово-комунального i лiсового господарства, товариствами мисливцiв і рибалок, пiд керiвництвом надзвичайної протиепiзоотичної комiсiї при Київській обласній державній адміністрації та органiв державної влади на мiсцях.

Найбільш сприйнятливими до вірусу сказу є лисиці, єнотоподібні собаки, вовки, шакали, деякі гризуни, кішки. Дещо менш чутливими вважаються люди, собаки, велика рогата худоба, коні та свині. В основному джерелом інфекції в області є хижаки. Зокрема щільність розповсюдження пополяції лисиць в області значно перевищує норму і складає 0,5-1 голова на 100 га території. Але кількість випадків сказу серед хижаків зменшується, а серед домашніх тварин, особливо котів – збільшується.

У 2009 році основна кількість захворілих тварин це – коти 15 гол., собаки – 6 гол., 1 корова, решта дикі – 10 лисиць і один вовк. В області згідно даних сільських та селищних рад зареєстровано 144 тис. голів собак та 83 тис. голів котів. За рік фахівцями служби було вакциновано 141,2 тис. голів собак та 18,62 тис. голів котів. Проведено 92 засідання надзвичайних протиепізоотичних комісій при обласній та районних держадміністраціях на яких розглядались питання профілактики сказу. Засідання проведені за участю СЕС, житлово-комунального господарства, управління лісового та мисливського господарств. У рамках співробітництва зі службою СЕС громадянам було видано 294 письмових попередження та проведено 648 рейдів по перевірці правил утримання собак. 3315 тварин з початку року перебувало під наглядом, від 369 тварин патматеріал досліджувався у державних лабораторіях ветеринарної медицини. Основним заходом у профілактиці сказу залишається роз’яснювальна робота серед населення. Саме в цьому напрямку фахівцями держветмережі області за поточний рік було проведено 98 семінари, прочитано 24 радіолекцій, надруковано 60 статей в пресі і випущено 11 тис. роз’яснювальних листівок. Також проведено розкладання пероральної вакцини для імунізації диких м’ясоїдних у дикій фауна у рамках весняної та осінньої кампанії по пероральній імунізації диких м’ясоїдних на території області. В усіх районах роботу поводили залучаючи авіаційну техніку. За дві кампанії було розкладено 506,24 тис приманок з вакциною.

У рамках контролю за ефективністю кампанії пероральних щеплень диких м’ясоїдних 2009 року відібрано 468 щелеп від 512 голів лисиць, а також відправлено на дослідження 207 проб крові. За результатами досліджень наявності антитіл та тетрацеклінового маркеру у сироватках крові та щелепах на базі Державного науково-дослідного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів України та Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи України антитіла в крові виявлено у 33 % диких тварин (68 гол.), а тетрацекліновий біомаркер у кістковій тканині щелеп лисиць виявлено у 41% тварин (196 гол.), що свідчить про значну ефективність проведених заходів з профілактики сказу серед хижаків.

Для аналізу епізоотичного статусу господарств по хворобі Ауєскі (а це вiрусне захворювання з характерними ознаками енцефаломiєлiту, ураженням верхнiх дихальних шляхiв i легень, що супроводжується в деяких видiв тварин сильним свербiнням та розчiсуванням), а також для організації протиепізоотичних заходів в області, при планування закупівлі діагностичних наборів та маркованої вакцини нами розроблено реєстр всіх свиногосподарств Київської області. Станом на 01.01.2010 року в області налучувалося 293 тваринницькі господарства, які утримують свиней, із них 26 свиногосподарств являються племінними. Так в даному році з усіх племінних господарств і господарств де утримують більше 1 тис. голів свиней було направлено до Регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в Київській області для серологічного дослідження 6933 проб сироваток, з яких 1079 виявлено позитивних. Дані позитивні були виявлені у 18 господарствах області. У 5 господарствах до схем вакцинації були включені щеплення проти хвороби Ауєскі. По решті господарств продовжується вивчення їх статусу. Крім того ведеться постійний державний моніторинг наявності захворювання серед диких кабанів, зокрема в рамках цього моніторингу досліджено 50 голів тварин.

За рік епізоотична ситуація в світі щодо розповсюдження захворювання на свинячий грип ускладнилася. З метою недопущення виникнення захворювання в області проводиться державний моніторинг у свиногосподарствах усіх форм власності, які мають імпортоване поголів’я свиней. За результатами моніторингу у трьох господарствах області зокрема у Білоцерківському та Кагарлицькому районах, у племінних кнурів було виявлено антитіла до збудника грипу типу А. Комісійними перевірками господарств встановлено відсутність клінічних ознак захворювання у реагуючих тварин. Оскільки наявність титрів у крові при відсутності клінічної картини не є підтвердженням хвороби, керівникам господарств відповідно до чинного законодавства вручені приписи з вимогою окремого утримання цих свиней, а також ведення спостереження за їх клінічним станом.

Значну роль відіграє профілактика високопатогенного грипу птиці та ньюкаслської хвороби. Ситуація в області наразі стабільна та контрольована.

Грип птиці або класична чума птиці − висококонтагіозне вірусне захворювання з гострим перебігом, що викликає майже 100%-у загибель птиці яка була ним уражена, тим самим спричинюючи величезні матеріальні збитки. Крім того, вже доведено, що в результаті генної мутації вірус, що має антиген типу Н5N1 є патогенним для людини.

Упродовж року для унеможливлення заносу вірусу пташиного грипу проведено 16 засідань Державної Надзвичайної Протиепізоотичної Комісії на яких прийняті відповідні рішення щодо попередження занесення збудника даної хвороби на територію області. Організовано 209 груп фахівців для оперативного контролю клінічного стану птахопоголів’я у індивідуальних господарствах власників приватного сектору. Всього за рік було обстежено всі населені пункти області, в яких виявлено 57 хворих птахів. Відповідно до інструкції в лабораторію було направлено біоматеріал від них з метою виключення високопатогенного грипу птиці – результат негативний.

В області проведено 190 перевірок у всіх 47 птахогосподарствах різних форм власності з метою недопущення заносу вірусу грипу. За результатами перевірок керівникам вручено 81 припис щодо усунення виявлених недоліків та накладено 58 штрафів за порушення ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств. Щеплено птиці проти ньюкаслської хвороби у індивідуальних господарствах громадян приватного сектора − 2,78 млн. гол., щепленнями охоплено 100% населених пунктів області, де утримується птиця, проводиться постійний серологічний контроль напруженості групового імунітету. Державною лабораторією ветмедицини також проводиться постійний моніторинг проб крові відібраної від домашньої, синантропної, дикої перелітної птиці, а також птиці господарств різних форм власності на високопатогенний грип та ньюкаслську хворобу. Загалом досліджено 25 тис. 372 проби крові – результат негативний.

Усі спеціалізовані птахогосподарства в області, що виробляють яйця та м’ясо птиці, переведені на закритий режим роботи, контроль за дотриманням даного режиму здійснюють державні інспектори ветеринарної медицини. Серед населення проводиться постійно роз’яснювальна робота щодо усіх небезпечних захворювань. Зокрема надруковано десяток статей у газетах районного значення та обласній «Київська правда», а також неодноразово здійснено виступи на радіо Голос Києва.

Добування хижих та шкідливих тварин

Таблиця 5.17

Хижі та шкідливі тварини

Добуто голів

Вовки

36

Лисиці

4536

Єнотові собаки

156

Шакали

-

Бродячі собаки

4762

Бродячі коти

1587

Сірі ворони

2583

Сороки

251

Граки

228

Сойки

211



5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття


Найбільшим шкідливим проявом дії інвазивних видів спостерігається через зараження людини, тварин глистами, комахами, кліщами.

На даний час популяції інвазивних видів не загрожують місцевому біорізноманіттю.

Дані про динаміку кількості й чисельності інвазивних видів на території Київської області відсутні.


5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні

На території Київської області станом на 01.01.2010 року нараховується – 168 територій та об’єктів, загальною площею 100076,685 га, що складає 3,56% від адміністративної площі Київської області, в тому числі 21 об’єкт загальнодержавного значення загальною площею – 80908,92 га та 145 об’єктів місцевого значення загальною площею – 19945,86 га. З них 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До об’єктів місцевого значення входить 63 заказники, 53 пам’яток природи, 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 16 заповідних урочищ та 2 регіональних ландшафтних парків.

Рішенням Київської обласної ради п’ятого скликання “Про оголошення нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області” у 2009 році було розширено межі ландшафтного заказника місцевого значення «Попів хутір» до 80, 0 га та оголошено створення:
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Сторожівці», площею 47,9 га на землях ДП «Клавдієвське лісове господарство» Бородянського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Бурковиця», площею 349,0 га на землях ДП «Тетерівське лісове господарство» Бородянського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Мазепинці» площею 15,0 га на землях Київської обласної державної організації «Київагроліс» Тетіївського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Кремез» площею 72,0 га на землях Київської обласної державної організації «Київагроліс» Тетіївського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Гайдамацьке болото», площею 751,0 га на землях ДП «Іванківське лісове господарство» Іванківського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Яхнівський», площею 426,0 га на землях ДП «Тетерівське лісове господарство» Іванківського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Березовське», площею 240,7 га на землях ДП Іванківського спеціалізованого державного агролісогосподарського підприємства «Держагролісгосп» Іванківського району;
  • Ландшафтного заказника місцевого значення «Пролісок», площею 391,0 га на землях ДП «Київське лісове господарство» Обухівського району;
  • Комплексної пам’ятки природи «Ревина гора», площею 1,0 га на землях Германівської сільської ради Обухівського району;
  • Комплексної пам’ятки природи «Городище», площею 1,0 га на землях Германівської сільської ради Обухівського району;
  • Парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Чагари», площею 33,9 га на землях ДП «Білоцерківське лісове господарство» Тетіївського району;
  • Парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дубовий гай» 29,8 га на землях Київської обласної державної організації «Київагроліс» Тетіївського району;

Також Указами Президента України від 11.12.2009 № 1148/2009 та № 1149/2009 було оголошено створення двох Національних природних парків «Білоозерський» площею 3658,22 га (в межах Київської області) у Переяслав-Хмельницькому районі та «Залісся» площею 13548,5 га у Броварському районі.

Таким чином площа природно-заповідного фонду Київської області за 2009 рік збільшилась на 19631,02 га. Станом на 01.01.2010 року відсоток заповідності становить 3,59 від адміністративної площі Київської області.


Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками

(загальнодержавного та місцевого значення)

Таблиця 5.18

Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності


1990


1995


2000


2009


1990


1995


2000


2009


1990


1995


2000


2009

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Природні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Національні природні парки

-

-

-

2

-

-

-

17206,72

-

-

-

-

Заказники

23

52

59

78

11762,2

19475,3

23255,8

75613,13

-

-

-

-

Заповідні урочища

9

16

16

16

800,9

1567,6

1585,0

1524,7

-

-

-

-

Пам'ятки природи

34

39

41

55

193,32

211,4

245,86

272,885

-

-

-

-

Ботанічні сади

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Дендропарки

1

1

1

1

205,0

205,0

297,0

405,8

-

-

-

-

Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

9

11

12

14

454,7

601,7

615,7

679,42

-

-

-

-



5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області


Держуправлінням протягом 2010 року планується подати на розгляд до Київської обласної ради проект Рішення «Про оголошення ново виявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» та 9 Проектів створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 506,51 га.

Також проводиться робота по створенню гідрологічного заказника загальнодержавного значення “Болото Перевід” загальною площею 561,0 га у Згурівському районі та по створенню Національного природного парку «Подесіння» у Броварському та Вишгородському районах.

Для розвитку заповідної справи у Київській області пріоритетним напрямком є створення об’єктів високої категорії заповідності, до яких належать, зокрема, національні природні парки, на які покладені дві основні функції - збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та забезпечення рекреаційних потреб населення у спосіб, що не шкодить довкіллю.

Реалізація планів щодо створення територій природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення у період до 2011 роки дозволить збільшити відсоток територій ПЗФ Київської області із 2,9% до 6,6%.


Cтруктура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року

Таблиця 5.19

Категорії об’єктів ПЗФ

Об’єкти ПЗФ

% площі

окремих

категорій

до

загальної

площі

ПЗФ

загальнодержавного

значення

місцевого значення

разом

кіль-кість,

од.

площа, га

кіль-кість,

од.

площа, га

кіль-кість,

од.

площа, га

усього

у тому числі надана в постійне користу-вання

усього

у тому числі надана в постійне користу-вання

усього

у тому числі надана в постійне користу-вання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Природні заповідники





X















Біосферні заповідники





X





X






24387,53

24517,63

Національні природні парки

2

17206,72

X





X

2

17206,72

X



Регіональні ландшафтні парки





X

2

5156,2

X

2

5156,2

X

16%

Заказники, усього

15

62715,9

X

63

12897,23

X

78

75612,23

X

75,8%

у тому числі:































ландшафтні

5

4827

X

18

5831,9




23

10658,9

X



лісові

4

3081,5

X

11

1209,2




15

4290,7

X



ботанічні





X

18

1665,73




18

1665,73

X



загальнозоологічні

1

48870,0

X





X

1

48870,0

X



орнітологічні

2

489,7

X

6

506,1

X

8

995,8

X



ентомологічні





X





X





X



іхтіологічні





X

1

563,0

X

1

563,0

X



гідрологічні

3

5447,7

X

9

3121,3

X

12

8569,0

X



загальногеологічні





X





X





X



палеонтологічні





X





X





X



карстово-спелеологічні





X





X





X



Пам’ятки природи, усього

2

92,0

X

53

180,885

X

55

272,885

X

0,9%

у тому числі:































комплексні





X

6

14,9

X

6

14,9

X



ботанічні

2

92,0

X

40

137,71

X

42

229,71

X



зоологічні





X





X





X



гідрологічні





X

2

2,525

X

2

2,525

X



геологічні





X

5

25,75

X

5

25,75

X



Заповідні урочища





X

16

1524,7

X

16

1524,7

X

4,5%

Ботанічні сади





X





X





X




Дендрологічні парки

1

405,8

297,0





X

1

405,8

X

0,9%

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

3

488,5



11

190,92

X

14

679,42

X

1,9%

Зоологічні парки











X





X



РАЗОМ

23

80908,92



145

19945,86

X

168

100858,855

X

100







5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон


На сьогодні Київську область можна впевнено назвати туристично розвинутим регіоном з стрімко зростаючим позитивним іміджем не лише на теренах нашої держави, а й за кордоном. ЇЇ статус «туристичних воріт» України в сукупності з віковічними надбаннями історико-культурної спадщини, насиченістю рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами, розгалуженою системою сервісної інфраструктури в своїй системі генерують значний інтерес і попит у сфері туризму, екскурсій, подорожей, активного, здорового і культурного відпочинку та змістовного дозвілля.

Наявний туристичний потенціал та екскурсійні можливості Київщини представлені:

- розгалуженою системою музейних закладів: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, що налічує 23 музеї, 2 державних обласних музеї–заповідники: «Битва за Київ в 1943 році» та «Вишгородський історико-культурний», 21 державний музей та 241 музейний заклад на громадських засадах, серед яких ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків – І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та багатьох інших видатних особистостей. Є на Київщині і приватні екскурсійні об’єкти на зразок Історико-археологічного музею «Прадавня Аррата-Україна» в с.Трипілля Обухівського району та Садиби-музею старожитностей і етнографії «Хата Савки» в с.Нові Петрівці Вишгородського району;

- біля 6 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини, включаючи давні поселення, городища, могильники, кургани, змійові вали, місця битв та історичних подій, археологічні пам’ятки, що занесені до Реєстру нерухомих пам’яток, пам’ятки національного значення, серед яких більшість – це культові споруди XVI-XIX ст.;

- 8 міст Всеукраїнського історичного значення: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів та Яготин, які в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг;

- 6 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Національні природні парки «Залісся» (Броварський р-н, 13548,5 га) та «Білоозерський» (Переяслав-Хмельницький р-н, 3658,22 га), парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Кагарлицький» (Кагарлицький р-н, 35,5 га), «Згурівський» (Згурівський р-н, 309,0 га), «Ташанський» (Переяслав-Хмельницький р-н, 144,0 га), а також туристична родзинка області - дендрологічний парк «Олександрія» (Білоцерківський р-н, 405,8 га).

- 11 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення : парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Ставищанський» (Ставищанський р-н, 14,0 га), «Сулимівський» (Бориспільський р-н, 17,4 га), «Жорнівський» (Києво-Святошинський р-н, 5,2 га), «Копилівський» (Макарівський р-н,8,0 га), «Фастівський» (Фастівський р-н, 33,0 га), «Молодіжний» (Фастівський р-н, 14,02 га), «П’ятигірський» (Тетіївський р-н, 29,8 га), «Чагари» (Тетіївський р-н, 33,9 га), «Дубовий гай» (Тетіївський р-н, 29,8 га), «Томилівський» (Білоцерківський р-н, 2,8 га), «Альта» (Баришівський р-н, 3,0 га);

- 2 регіональних ландшафтних парки: «Трахтемирів» (Миронівський р-н, 5148, 7 га) та «Богуславль» ( Богуславський р-н, 7,5 га).

Наявні внутрішні та міжнародні авіаційні, залізничні, автомобільні, а також річкові транспортно-магістральні сполучення до усіх регіонів України та за кордон, формують розгалужену мережу внутрішніх транспортних і туристичних коридорів, що є щільно насиченими численними об’єктами сервісної та супутньої інфраструктури: висококласними культурно-історичними парками, розважальними центрами, готельними та ресторанними комплексами, автокемпінгами, кінноспортивними та гірськолижними комплексами, SPA-курортами, сноуборд-парками, тенісними та гольф-клубами, зоопарками тощо. Переконливим свідченням динамічного та системного розвитку сфери розміщення в області є постійно зростаючий реєстр готельних об’єктів, який станом на 1 червня 2010 року налічує 125 закладів. В той час як відповідно у 2006 р. функціонувало 26 об’єктів, в 2007р. – 38, 2008 р. - 52, 2009 р. - 95.

В рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ведеться активна робота щодо їх реконструкції, модернізації та переоснащення відповідно до світових стандартів. На території регіону також планується будівництво ще понад 50-ти засобів розміщення та такої ж кількості зон для розваг та відпочинку туристів.

Села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місто Ржищів з їх історико-культурною спадщиною, національними традиціями, мальовничою природою, самобутнім побутом, характерною гостинністю і яскравим колоритом місцевих жителів пропонують крім послуг з розміщення широкий спектр можливостей для сімейного та активного відпочинку за найрізноманітнішими вподобаннями: прогулянках верхи на конях, риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, участь у майстер-класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел, промислів та сувенірної продукції, куштування традиційних страв національної кухні, атракційне святкування народних свят і масових забав тощо. Станом на 01.06.2010 року функціонує 35 агросадиб (домашніх готелів) загальною разовою потужністю обслуговування понад 250 чол.

Унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, радонових, хлоридно-натрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, Обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Бучі і Миронівки, а також курортних зон - Ворзеля та Ірпеня є широко відомими не лише в Україні, а й далеко за її межами. Загальна кількість функціонуючих об’єктів в регіоні становить 34 заклади, з яких:

- санаторіїв, профілакторіїв - 16

- баз відпочинку - 4

- оздоровчих таборів, комплексів - 14.

Найбільш розвинутими, перспективними та прибутковими видами туризму для столичного регіону, що зростають випереджаючими темпами, на сьогодні є:
  • культурно-пізнавальний туризм (10% загального потоку туристів);
  • активні види туризму (спортивний, пригодницький);
  • спеціалізовані види туризму (в тому числі навчальний);
  • лікувально-оздоровчий туризм (відвідування рекреаційно- оздоровчих центрів);

За умов динамічного та впевненого зростання попиту міського населення, особливо столиці, на пакети вихідного дня та сімейний відпочинок в сільській місцевості Київщини, особливої актуальності набуває масовий, діловий та конференц-туризм.

На сьогодні в області пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Управлінням культури і туризму Київської облдержадміністрації розроблено обласний комплексний багатоденний туристичний маршрут “Золоте сузір'я Київщини” та систему (12 маршрутів) турів вихідного дня, систему науково-пізнавальних маршрутів “По древніх кордонах Русі”, інноваційний маршрут “Золотий вінок Київщини”, маршрути «Голодомор 1932-1933 років на Київщині» та «Місцями партизанської слави», а також понад 200 туристично-екскурсійних маршрутів місцевого значення.

З огляду на все вище зазначене, можна впевнено констатувати, що галузь туризму і курортів в Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній та культурній сферах, якісно зростає сектор туристичного бізнесу.

Динаміка та характер розвитку сфери туристичного обслуговування. Лише протягом 2005 – 2009 років регіональний реєстр ліцензіатів туристичної діяльності поповнило 156 підприємств (2005 р.- 39 ліцензіатів, 2006р.- 68 ліцензіатів, 2007 р.- 90 ліцензіатів, 2008р.- 152 ліцензіати, 2009р. – 195 ліцензіатів), що пропонують послуги в‘їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Станом на 1 березня 2010 року їх кількість складає 199 підприємств (32-туроператори, 167-турагенти).

Загальна кількість обслугованих в 2008 році туристів становить 27 354 чол., з яких екскурсантів – 3 728 чол.. В той час як протягом 2009 року цей показник складає 19 691 чол. та відповідно екскурсантів - 4044 чол.. Порівняльний аналіз динаміки турпотоків показує, що кількість обслугованих туристів за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилася приблизно на 40%, при цьому кількість екскурсантів, в такому ж співвідношенні, збільшилася майже на 25 %. Відповідно до наявних світових тенденцій в сфері туристичного та екскурсійного обслуговування динаміка фінансових потоків характеризується наступним чином: загальні обсяги реалізації туристичних послуг у 2009 році відносно 2008 року зменшилися приблизно на 27 %, платежі до бюджету – відповідно на 9%.

За оцінками експертів, загострення світової економічної кризи в 2008-2009 рр. та зниження цін реалізації туристичних продуктів (зокрема, в тому числі через падіння курсу національних валют) об’єктивно зумовить поступове зниження обсягів виїзних туристичних потоків, особливо серед споживачів із середнім і невисоким рівнем доходів, та призведе до зростання внутрішніх турпотоків.


5.4.3. Історико-культурна спадщина

Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків – І. Козловського, м. Островського, к. Стеценка, І. Задорожнього, Т. Шевченка, к. Паустовського, М. Вовчка, О. Корнійчука, А. Малишка та багатьох інших видатних особливостей, являють собою потужний потенціал для інтенсивного розвитку екскурсійної діяльності в регіоні та активізації її внутрішніх туристичних потоків.

Визнані туристично-культурні центри області – м. Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.

Наявні внутрішні та міжнародні авіаційні, залізничні, автомобільні, а також річкові транспортно-магістральні сполучення до усіх регіонів України та закордон, в тому числі, із зручним виходом до провідних Чорноморських портів, формують розгалужену мережу внутрішніх транспортних туристичних коридорів, що є щільно насиченими численними готельними і ресторанними комплексами , авто кемпінгами, зонами для розваг і відпочинку туристів (110 закладів розміщення місткістю 3500 чоловік).

Самобутність природних ландшафтів, унікальність природних куточків, чудодійні та цінні джерела мінеральних, радонових хлоридно-наьрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості лікувально-оздоровчих та санаторно-куротних закладів (47 обєктів з разовою кількістю 8685 чоловік) Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місто Ржищів з їх історико-культурною спадщиною, національними традиціями, мальовничою природою, характерною гостинністю і яскравим колоритом місцевих жителів та самобутнім побутом пропонують послуги з сільського, земельного туризму та активного відпочину (35 агросадиб з разовою місткістю обслуговування біля 250 чоловік) за найрізноманітнішими вподобаннями: прогулянки вершки на конях, риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, участь у майстер класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел, промислів та сувенірної продукції, куштування традиційних страв, національної кухні, атракцій не святкування народних свят і масових забав тощо.

За умов динамічного та впевненого зростання попиту міського населення, особливо столиці, на пакети вихідного дня та сімейний відпочинок в сільській місцевості Київщини, особливої актуальності набуває масовий, діловий та конференц-туризм.


5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

Туристична інфраструктура та сфера обслуговування в області характеризує тенденцію активного перейняття та практики світового досвіду розвитку туріндустрії – будуються висококласні туристичні і культурно-історичні центри, аквапарки, SPA-курорти з повним супутнім комплексом готельної, ресторанної та розважально-торгової інфраструктури.

Приємно констатувати, що галузь туризму і курортів в Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній та культурній сферах, якісно зростає сектор туристичного бізнесу, пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Лише протягом 2008 року – І кварталу 2009 року на туристичному ринку з`явилося понад 60 нових туристичних підприємств і організацій, що пропонують послуги в`їзного, виїзного та внутрішнього туризму.

В сучасних умовах рівень розвитку туристично-культурної сфери свідчить про відкритість області, її загальний економічний, соціальний та культурний розвиток, інвестицій можливості та унікальні перспективи на майбутнє.