Я україни національна академія медичних наук україни протоколи надання медичної допомоги постраждалим з поєднаною черепно-мозковою травмою на догоспітальному етапі 2010 Авторський колектив
Вид материала | Документы |
СодержаниеПрофілактика вторинного ушкодження мозку Адресність госпіталізації Список літератури |
- Методичні рекомендації./ Міністерство охорони здоров’я України. Український інститут, 237.8kb.
- Стандарти та нормативи, 1516.09kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни національна академія медичних наук україни український, 3218.14kb.
- Смичок В. Б., Казак Л. Г., Родіонова, 184.53kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1248.35kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни нака, 441.54kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Протокол надання медичної допомоги Дивертикул сечового міхура код мкх-10 (N 32., 523.22kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія моз, 186.75kb.
- Національна академія медичних наук україни державна установа “інститут травматології, 170.2kb.
Профілактика вторинного ушкодження мозку
З метою профілактики вторинних ушкоджень головного мозку доцільне введення препаратів, ефективність яких підтверджена з позицій доказової медицини. За сучасними даними (рівень ІІ–ІІІ класу доказовості) доцільно використовувати препарати з ендотеліотропною та антиоксидантною дією.
Транспортування:
- на носилках із щитом лежачи на спині
Адресність госпіталізації
- багатопрофільний стаціонар з наявністю ургентного, нейрохірургічного, хірургічного, травматологічного та реанімаційного відділення або центр поєднаних ушкоджень (відділення політравми);
- при відсутності багатопрофільного стаціонару – у непрофільний хірургічний стаціонар.
Критерії ефективності та очікувані результати лікування:
- компенсація життєвоважливих функцій;
- надійна іммобілізація хребта;
- відсутність вторинних ушкоджень спинного мозку.
Протокол 3.6. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ з імовірними поєднаними ушкодженнями (травматичний анамнез)
Умови надання медичної допомоги: поза лікувальною установою (вулиця, приміщення, транспорт швидкої медичної допомоги)
Код по МКХ-10
- S 06.9 (неуточнена ЧМТ);
- T 07 (множинні травми неуточнені).
Критерії групи
тяжкість стану:
- задовільний (TS 15–16 балів);
- середнього ступеня тяжкості (TS 13–14 балів).
обов'язкові:
- механогенез (ДТП, кататравма);
- імовірні ознаки ЧМТ (ясна свідомість або оглушення, ШКГ 10 балів і більше).
додаткові:
- імовірні ознаки травми скелету;
- імовірні ознаки торакальної травми;
- імовірні ознаки абдомінальної травми.
Всі маніпуляції проводяться з урахуванням можливої травми хребта
Діагностика
мінімально необхідний обсяг діагностичних заходів:
- збір анамнезу та оцінка механогенезу травми;
- візуальний огляд потерпілого;
- дослідження пульсу;
- визначення частоти дихальних рухів;
- вимір артеріального тиску на периферичних артеріях;
- визначення рівня свідомості;
- огляд очних яблук (розмір і симетричність зіниць, наявність фотореакції, руху очних яблук, фіксація погляду);
- наявність парезів і порушень чутливості;
- виявлення оболонкових симптомів;
- визначення стабільності грудної клітки, виявлення підшкірної емфіземи, аускультація легенів;
- огляд, пальпація, перкусія живота й поперекової області;
- визначення стабільності таза, пальпація кінцівок і хребта;
- дослідження пульсації периферичних артерій на травмованих кінцівках;
- визначення можливості активних і пасивних рухів у великих суглобах.
додаткові діагностичні заходи:
- загальносоматичний огляд;
- реєстрація електрокардіограми, оцінка отриманих даних;
Діагностичні критерії
Рівень порушення свідомості:
- хворий доступний обмеженому або продуктивному мовному контакту;
- хворий виконує або намагається виконувати інструкції;
- очі відкриває спонтанно, на звернену мову або больовий подразник.
Імовірні ознаки ЧМТ23:
- порушення свідомості на рівні оглушення (ШКГ 10 балів і більше);
- загальномозкова симптоматика (головний біль, запаморочення, загальна слабість);
- вегетативні симптоми (нудота, блювота, гіпергідроз, блідість шкірних покривів);
- втрата свідомості (диференціювати з непритомністю);
- ністагм;
- ушкодження м'яких тканин голови (рани, гематоми, садна).
Ознаки зовнішньої кровотечі:
- рани із триваючою кровотечею;
- рясні патьоки крові на одязі або підлягаючій поверхні
Імовірні ознаки торакальної травми:
- зовнішні ознаки дії імпульсу механічної сили до грудної клітки (припухлість, синці, садна);
- локальна болісність у місці забитого місця;
- наявність ран в області грудної клітки;
- біль під час дихальних рухів і при затримці дихання;
- ослаблення дихання з одного або з обох боків.
Імовірні ознаки абдомінальної травми:
- зовнішні ознаки дії імпульсу механічної сили до передньої черевної стінки, нижніх відділів грудей, поперекової області (припухлість, синці, садна);
- змушене положення (на боці із зігнутими ногами);
- локальна болісність у місці забитого місця;
- наявність ран в області живота;
- помірно або слабко виражені симптоми роздратування очеревини (напруга м'язів передньої черевної стінки, пальпаторна болісність та ін.);
- притуплення в пологих місцях живота.
Імовірні ознаки травми:
- зовнішні ознаки ушкодження шкірних покривів (рани, синці, садна);
- локальна болісність, припухлість у місці забитого місця;
- обмеження рухливості кінцівки в суглобі;
- порушення функції кінцівки.
Лікування: Надання медичної допомоги проводиться в мінімально необхідному обсязі лікувальних заходів відповідно до табельного оснащення бригади швидкої допомоги (наказ №500 від 29.08.2008 р. МОЗ України) і максимально можливому при додатковій комплектації.
Мета лікувальних заходів зводиться до зупинки зовнішньої кровотечі, проведенню симптоматичної терапії, профілактики аспірації й наданню психологічної підтримки.
мінімально необхідний обсяг лікувальних заходів:
- зупинка зовнішньої кровотечі
- іммобілізація шийного відділу хребта
- іммобілізація травмованих сегментів кінцівок
- симптоматична медикаментозна терапія24;
додаткові лікувальні заходи:
- реєстрація електрокардіограми
Симптоматична терапія:
Еметичний синдром
- для профілактики еметичного синдрому досить введення метоклопраміду;
- у випадку багаторазової блювоти або при відсутності ефекту після введення метоклопраміду показане введення ондансетрону.
Судомний синдром (психомоторне збудження)
- у випадку вираженого психомоторного збудження або при розвитку судомного нападу показане введення транквілізаторів (сібазон);
- препаратом вибору для купірування судомного нападу можуть бути засоби для загальної анестезії (тіопентал-натрій та ін.).
Больовий синдром
- при поєднаній ЧМТ купірувати больовий синдром доцільно ненаркотичними анальгетиками у зв'язку з мінімальним пригнічуючим впливом на дихальний центр;
- введення наркотичних анальгетиків показано при стійкому больовому синдромі та при відсутності ефекту від введення ненаркотичних анальгетиків;
- при необхідності короткочасного усунення больового синдрому на період проведення маніпуляцій (інтубація, іммобілізація та ін.) оптимальним є використання засобів для загальної анестезії (кетамін), у зв'язку з мінімальним пригнічуючим впливом на дихальний центр (доза, що викликає апное, в 8 разів вище наркотизуючої).
Синдром артеріальної гіпертензії
- верхні межі систолічного артеріального тиску доцільно утримувати в межах не вище 15–20 % від робочого АТ (при наявності даних анамнезу) або не більше 160 мм.рт.ст.
Транспортування:
- лежачи на спині або боці з піднесеним головним кінцем;
- у задовільному стані припустиме транспортування в положенні сидячи.
Адресність госпіталізації
- багатопрофільний стаціонар з наявністю ургентного, нейрохірургічного, хірургічного, травматологічного та реанімаційного відділення або центр поєднаних ушкоджень (відділення політравми);
- при відсутності багатопрофільного стаціонару – у непрофільний хірургічний стаціонар.
Критерії ефективності та очікувані результати лікування:
- стабільний стан постраждалого під час транспортування та госпіталізації
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Купер Н. Неотложные состояния: принципы коррекции / Н.Купер, К. Форрест, П.Крэмп: пер. с англ. – М.: Мед. лит, 2008. – 216 с.
- Процедуры и техники в неотложной медицине / под ред. Р.Ирвина, Дж. Риппе, Ф.Керли, С.херда; пер. с англ. – М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2008. – 392 с.
- Rosen`s emergency medicine: concepts and clinical practice / Editor-in-chief, John A. Marx; senior editors, Robert S. Hockberger, Ron M. Walls; editors, James G. Adams … [et al.]. – 7th ed., V1, 2010, Mosby Elseiver. – P.1–1332.
- Rosen`s emergency medicine: concepts and clinical practice / editor-in-chief, John A. Marx; senior editors, Robert S. Hockberger, Ron M. Walls; editors, James G. Adams … [et al.]. – 7th ed., V2, 2010, Mosby Elseiver. – P.1333– 2604.
1 – реанімацію починають із закритого масажу серця (ЗМС) при відсутності пульсу на стегновій або сонній артерії незалежно від того, який вид зупинки кровообігу підозрюють у потерпілого. Співвідношення ЗМС у дорослих: ШВЛ – 4:1. Критеріями правильності проведення та ефективності ЗМС служать передача рухів у вигляді пульсу на ліктьову артерію, зменшення ступеня ціанозу шкіри та слизових оболонок. Звуження зіниці можна чекати тільки при відсутності в призначеннях атропіну або адреналіну. Якщо серцебиття не відновлюється, то внутрішньосерцево або через ендотрахеальну трубку вводять адреналін.
2 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При гіпертонічній хворобі – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску;
3 – може бути проявом запальних захворювань респіраторної системи.
4 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням мозкового кровообігу, позачерепними ушкодженнями, раніше перенесеною ЧМТ, екзогенною й ендогенною інтоксикацією та ін.;
5 – гостра дихальна недостатність у потерпілих з обструкцією верхніх дихальних шляхів дивись протокол 2.1. (ЕТАП А).
6 – медикаментозної терапії потребують фонова та супутня патологія при наявності явних клінічних проявів.
7 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При ГБ – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску.
8 – дані симптоми носять імовірний характер, тому що можуть бути обумовлені порушенням мозкового кровообігу, позачерепними ушкодженнями, раніш перенесеною ЧМТ, екзогенною та ендогенною інтоксикацією та ін.
9 – дані симптоми можуть бути обумовлені крововтратою в результаті внутрішньоплевральної та/або внутрішньомедіастинальної кровотечі.
10 – дані симптоми можуть бути обумовлені крововтратою в результаті внутрішньочеревної та/або заочеревинної кровотечі.
11 – зупинка кровообігу дивись протокол 2.1.
12 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.
13 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу, травматичним шоком на тлі позачерепних ушкоджень, екзогенною й ендогенною інтоксикацією та ін.
14 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При ГБ – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску.
15 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.
16 – виконується при затримці сечі та клінічних ознак переповнення сечового міхура. При наявності ознак ушкодження уретри виконується надлобкова пункція сечового міхура.
17 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу (гіпертонічний криз), позачерепними ушкодженнями, реакцією на стрес, больовим синдромом, екзогенною та ендогенною інтоксикацією та ін.
18 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При ГБ – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску.
19 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.
20 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу (гіпертонічний криз), позачерепними ушкодженнями, реакцією на стрес, больовим синдромом, екзогенною та ендогенною інтоксикацією та ін.
21 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів
22 – виконується при затримці сечі та клінічних ознаках переповнення сечового міхура. При наявності ознак ушкодження уретри виконується надлобкова пункція сечового міхура.
23 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу, травматичним шоком на тлі позачерепних ушкоджень, екзогенною й ендогенною інтоксикацією та ін.
24 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.