Я україни національна академія медичних наук україни протоколи надання медичної допомоги постраждалим з поєднаною черепно-мозковою травмою на догоспітальному етапі 2010 Авторський колектив

Вид материалаДокументы

Содержание


Профілактика вторинного ушкодження мозку
Адресність госпіталізації
Список літератури
Подобный материал:
1   2   3   4

Профілактика вторинного ушкодження мозку

З метою профілактики вторинних ушкоджень головного мозку доцільне введення препаратів, ефективність яких підтверджена з позицій доказової медицини. За сучасними даними (рівень ІІ–ІІІ класу доказовості) доцільно використо­вувати препа­ра­ти з ендотеліотропною та антиоксидантною дією.


Транспортування:
  • на носилках із щитом лежачи на спині


Адресність госпіталізації
  • багатопрофільний стаціонар з наявністю ургентного, нейрохірургічного, хірур­гічного, травматологічного та реанімаційного відділення або центр поєднаних ушкоджень (відділення політравми);
  • при відсутності багатопрофільного стаціонару – у непрофільний хірургічний стаціонар.


Критерії ефективності та очікувані результати лікування:
  • компенсація життєвоважливих функцій;
  • надійна іммобілізація хребта;
  • відсутність вторинних ушкоджень спинного мозку.

Протокол 3.6. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ з імовірними поєднаними ушкодженнями (травматичний анамнез)


Умови надання медичної допомоги: поза лікувальною установою (вулиця, приміщення, транспорт швидкої медичної допомоги)

Код по МКХ-10
  • S 06.9 (неуточнена ЧМТ);
  • T 07 (множинні травми неуточнені).

Критерії групи

тяжкість стану:
  • задовільний (TS 15–16 балів);
  • середнього ступеня тяжкості (TS 13–14 балів).

обов'язкові:
  • механогенез (ДТП, кататравма);
  • імовірні ознаки ЧМТ (ясна свідомість або оглушення, ШКГ 10 балів і більше).

додаткові:
  • імовірні ознаки травми скелету;
  • імовірні ознаки торакальної травми;
  • імовірні ознаки абдомінальної травми.


Всі маніпуляції проводяться з урахуванням можливої травми хребта


Діагностика

мінімально необхідний обсяг діагностичних заходів:
  • збір анамнезу та оцінка механогенезу травми;
  • візуальний огляд потерпілого;
  • дослідження пульсу;
  • визначення частоти дихальних рухів;
  • вимір артеріального тиску на периферичних артеріях;
  • визначення рівня свідомості;
  • огляд очних яблук (розмір і симетричність зіниць, наявність фотореакції, руху очних яблук, фіксація погляду);
  • наявність парезів і порушень чутливості;
  • виявлення оболонкових симптомів;
  • визначення стабільності грудної клітки, виявлення підшкірної емфіземи, аускультація легенів;
  • огляд, пальпація, перкусія живота й поперекової області;
  • визначення стабільності таза, пальпація кінцівок і хребта;
  • дослідження пульсації периферичних артерій на травмованих кінцівках;
  • визначення можливості активних і пасивних рухів у великих суглобах.

додаткові діагностичні заходи:
  • загальносоматичний огляд;
  • реєстрація електрокардіограми, оцінка отриманих даних;


Діагностичні критерії

Рівень порушення свідомості:
  • хворий доступний обмеженому або продуктивному мовному контакту;
  • хворий виконує або намагається виконувати інструкції;
  • очі відкриває спонтанно, на звернену мову або больовий подразник.

Імовірні ознаки ЧМТ23:
  • порушення свідомості на рівні оглушення (ШКГ 10 балів і більше);
  • загальномозкова симптоматика (головний біль, запаморочення, загальна слабість);
  • вегетативні симптоми (нудота, блювота, гіпергідроз, блідість шкірних покривів);
  • втрата свідомості (диференціювати з непритомністю);
  • ністагм;
  • ушкодження м'яких тканин голови (рани, гематоми, садна).

Ознаки зовнішньої кровотечі:
  • рани із триваючою кровотечею;
  • рясні патьоки крові на одязі або підлягаючій поверхні

Імовірні ознаки торакальної травми:
  • зовнішні ознаки дії імпульсу механічної сили до грудної клітки (припухлість, синці, садна);
  • локальна болісність у місці забитого місця;
  • наявність ран в області грудної клітки;
  • біль під час дихальних рухів і при затримці дихання;
  • ослаблення дихання з одного або з обох боків.

Імовірні ознаки абдомінальної травми:
  • зовнішні ознаки дії імпульсу механічної сили до передньої черевної стінки, нижніх відділів грудей, поперекової області (припухлість, синці, садна);
  • змушене положення (на боці із зігнутими ногами);
  • локальна болісність у місці забитого місця;
  • наявність ран в області живота;
  • помірно або слабко виражені симптоми роздратування очеревини (напруга м'язів передньої черевної стінки, пальпаторна болісність та ін.);
  • притуплення в пологих місцях живота.

Імовірні ознаки травми:
  • зовнішні ознаки ушкодження шкірних покривів (рани, синці, садна);
  • локальна болісність, припухлість у місці забитого місця;
  • обмеження рухливості кінцівки в суглобі;
  • порушення функції кінцівки.

Лікування: Надання медичної допомоги проводиться в мінімально необхідному обсязі лікувальних заходів відповідно до табельного оснащення бригади швидкої допомоги (наказ №500 від 29.08.2008 р. МОЗ України) і максимально можливому при додатковій комплектації.


Мета лікувальних заходів зводиться до зупинки зовнішньої кровотечі, проведенню симптоматичної терапії, профілактики аспірації й наданню психологічної підтримки.


мінімально необхідний обсяг лікувальних заходів:
  • зупинка зовнішньої кровотечі
  • іммобілізація шийного відділу хребта
  • іммобілізація травмованих сегментів кінцівок
  • симптоматична медикаментозна терапія24;

додаткові лікувальні заходи:
  • реєстрація електрокардіограми


Симптоматична терапія:

Еметичний синдром
  • для профілактики еметичного синдрому досить введення метоклопраміду;
  • у випадку багаторазової блювоти або при відсутності ефекту після введення метоклопраміду показане введення ондансетрону.

Судомний синдром (психомоторне збудження)
  • у випадку вираженого психомоторного збудження або при розвитку судомного нападу показане введення транквілізаторів (сібазон);
  • препаратом вибору для купірування судомного нападу можуть бути засоби для загальної анестезії (тіопентал-натрій та ін.).

Больовий синдром
  • при поєднаній ЧМТ купірувати больовий синдром доцільно ненарко­тичними анальгетиками у зв'язку з мінімальним пригнічуючим впливом на дихальний центр;
  • введення наркотичних анальгетиків показано при стійкому больовому синдромі та при відсутності ефекту від введення ненаркотичних анальгетиків;
  • при необхідності короткочасного усунення больового синдрому на період проведення маніпуляцій (інтубація, іммобілізація та ін.) оптимальним є використання засобів для загальної анестезії (кетамін), у зв'язку з міні­мальним пригнічуючим впливом на дихальний центр (доза, що викликає апное, в 8 разів вище наркотизуючої).

Синдром артеріальної гіпертензії
  • верхні межі систолічного артеріального тиску доцільно утримувати в ме­жах не вище 15–20 % від робочого АТ (при наявності даних анамнезу) або не більше 160 мм.рт.ст.


Транспортування:
  • лежачи на спині або боці з піднесеним головним кінцем;
  • у задовільному стані припустиме транспортування в положенні сидячи.


Адресність госпіталізації
  • багатопрофільний стаціонар з наявністю ургентного, нейрохірургічного, хірургічного, травматологічного та реанімаційного відділення або центр поєднаних ушкоджень (відділення політравми);
  • при відсутності багатопрофільного стаціонару – у непрофільний хірургічний стаціонар.


Критерії ефективності та очікувані результати лікування:
  • стабільний стан постраждалого під час транспортування та госпіталізації


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Купер Н. Неотложные состояния: принципы коррекции / Н.Купер, К. Форрест, П.Крэмп: пер. с англ. – М.: Мед. лит, 2008. – 216 с.
  2. Процедуры и техники в неотложной медицине / под ред. Р.Ирвина, Дж. Риппе, Ф.Керли, С.херда; пер. с англ. – М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2008. – 392 с.
  3. Rosen`s emergency medicine: concepts and clinical practice / Editor-in-chief, John A. Marx; senior editors, Robert S. Hockberger, Ron  M. Walls; editors, James G. Adams … [et al.]. – 7th ed., V1, 2010, Mosby Elseiver. – P.1–1332.
  4. Rosen`s emergency medicine: concepts and clinical practice / editor-in-chief, John A. Marx; senior editors, Robert S. Hockberger, Ron  M. Walls; editors, James G. Adams … [et al.]. – 7th ed., V2, 2010, Mosby Elseiver. – P.1333– 2604.




1 – реанімацію починають із закритого масажу серця (ЗМС) при відсутності пульсу на стегновій або сонній артерії незалежно від того, який вид зупинки кровообігу підозрюють у потерпілого. Співвідношення ЗМС у дорослих: ШВЛ – 4:1. Критеріями правильності проведення та ефективності ЗМС служать передача рухів у вигляді пульсу на ліктьову артерію, зменшення ступеня ціанозу шкіри та слизових оболонок. Звуження зіниці можна чекати тільки при відсутності в призначеннях атропіну або адреналіну. Якщо серцебиття не відновлюється, то внутрішньосерцево або через ендотрахеальну трубку вводять адреналін.

2 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При гіпертонічній хворобі – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску;

3 – може бути проявом запальних захворювань респіраторної системи.

4 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням мозкового кровообігу, позачерепними ушкодженнями, раніше перенесеною ЧМТ, екзогенною й ендогенною інтоксикацією та ін.;

5 – гостра дихальна недостатність у потерпілих з обструкцією верхніх дихальних шляхів дивись протокол 2.1. (ЕТАП А).

6 – медикаментозної терапії потребують фонова та супутня патологія при наявності явних клінічних проявів.


7 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При ГБ – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску.

8 – дані симптоми носять імовірний характер, тому що можуть бути обумовлені порушенням мозкового кровообігу, позачерепними ушкодженнями, раніш перенесеною ЧМТ, екзоген­ною та ендогенною інтоксикацією та ін.

9 – дані симптоми можуть бути обумовлені крововтратою в результаті внутрішньоплевральної та/або внутрішньомедіастинальної кровотечі.

10 – дані симптоми можуть бути обумовлені крововтратою в результаті внутрішньочеревної та/або заочеревинної кровотечі.

11 – зупинка кровообігу дивись протокол 2.1.

12 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.


13 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу, травматичним шоком на тлі позачерепних ушкоджень, екзогенною й ендогенною інтоксикацією та ін.

14 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При ГБ – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску.

15 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.

16 – виконується при затримці сечі та клінічних ознак переповнення сечового міхура. При наявності ознак ушкодження уретри виконується надлобкова пункція сечового міхура.

17 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу (гіпертонічний криз), позачерепними ушкодженнями, реакцією на стрес, больовим синдромом, екзогенною та ендогенною інтоксикацією та ін.

18 – при відсутності достовірних даних про наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі. При ГБ – зниження систолічного АТ більше 30% від робочого тиску.

19 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.


20 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу (гіпертонічний криз), позачерепними ушкодженнями, реакцією на стрес, больовим синдромом, екзогенною та ендогенною інтоксикацією та ін.

21 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів

22 – виконується при затримці сечі та клінічних ознаках переповнення сечового міхура. При наявності ознак ушкодження уретри виконується надлобкова пункція сечового міхура.

23 – дані симптоми можуть бути обумовлені порушенням кровообігу, травматичним шоком на тлі позачерепних ушкоджень, екзогенною й ендогенною інтоксикацією та ін.

24 – потрібна медикаментозна терапія фонової та супутньої патології при наявності явних клінічних проявів.