Я україни національна академія медичних наук україни протоколи надання медичної допомоги постраждалим з поєднаною черепно-мозковою травмою на догоспітальному етапі 2010 Авторський колектив

Вид материала

Документы

Содержание Профілактика вторинного ушкодження мозку Адресність госпіталізації Список літератури

Подобный материал:

• Методичні рекомендації./ Міністерство охорони здоров’я України. Український інститут, 237.8kb.
• Стандарти та нормативи, 1516.09kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни національна академія медичних наук україни український, 3218.14kb.
• Смичок В. Б., Казак Л. Г., Родіонова, 184.53kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1248.35kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 441.54kb.
• Української держави, 8520.93kb.
• Протокол надання медичної допомоги Дивертикул сечового міхура код мкх-10 (N 32., 523.22kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія моз, 186.75kb.
• Національна академія медичних наук україни державна установа “інститут травматології, 170.2kb.

Профілактика вторинного ушкодження мозку

З метою профілактики вторинних ушкоджень головного мозку доцільне введення препаратів, ефективність яких підтверджена з позицій доказової медицини. За сучасними даними (рівень ІІ–ІІІ класу доказовості) доцільно використо­вувати препа­ра­ти з ендотеліотропною та антиоксидантною дією.


Транспортування:

• на носилках із щитом лежачи на спині
  

Адресність госпіталізації

• багатопрофільний стаціонар з наявністю ургентного, нейрохірургічного, хірур­гічного, травматологічного та реанімаційного відділення або центр поєднаних ушкоджень (відділення політравми);
  
• при відсутності багатопрофільного стаціонару – у непрофільний хірургічний стаціонар.
  

Критерії ефективності та очікувані результати лікування:

• компенсація життєвоважливих функцій;
  
• надійна іммобілізація хребта;
  
• відсутність вторинних ушкоджень спинного мозку.
  

Протокол 3.6. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ з імовірними поєднаними ушкодженнями (травматичний анамнез)


Умови надання медичної допомоги: поза лікувальною установою (вулиця, приміщення, транспорт швидкої медичної допомоги)

Код по МКХ-10

• S 06.9 (неуточнена ЧМТ);
  
• T 07 (множинні травми неуточнені).
  

Критерії групи

тяжкість стану:

• задовільний (TS 15–16 балів);
  
• середнього ступеня тяжкості (TS 13–14 балів).
  

обов'язкові:

• механогенез (ДТП, кататравма);
  
• імовірні ознаки ЧМТ (ясна свідомість або оглушення, ШКГ 10 балів і більше).
  

додаткові:

• імовірні ознаки травми скелету;
  
• імовірні ознаки торакальної травми;
  
• імовірні ознаки абдомінальної травми.
  

Всі маніпуляції проводяться з урахуванням можливої травми хребта


Діагностика

мінімально необхідний обсяг діагностичних заходів:

• збір анамнезу та оцінка механогенезу травми;
  
• візуальний огляд потерпілого;
  
• дослідження пульсу;
  
• визначення частоти дихальних рухів;
  
• вимір артеріального тиску на периферичних артеріях;
  
• визначення рівня свідомості;
  
• огляд очних яблук (розмір і симетричність зіниць, наявність фотореакції, руху очних яблук, фіксація погляду);
  
• наявність парезів і порушень чутливості;
  
• виявлення оболонкових симптомів;
  
• визначення стабільності грудної клітки, виявлення підшкірної емфіземи, аускультація легенів;
  
• огляд, пальпація, перкусія живота й поперекової області;
  
• визначення стабільності таза, пальпація кінцівок і хребта;
  
• дослідження пульсації периферичних артерій на травмованих кінцівках;
  
• визначення можливості активних і пасивних рухів у великих суглобах.
  

додаткові діагностичні заходи:

• загальносоматичний огляд;
  
• реєстрація електрокардіограми, оцінка отриманих даних;
  

Діагностичні критерії

Рівень порушення свідомості:

• хворий доступний обмеженому або продуктивному мовному контакту;
  
• хворий виконує або намагається виконувати інструкції;
  
• очі відкриває спонтанно, на звернену мову або больовий подразник.
  

Імовірні ознаки ЧМТ²³:

• порушення свідомості на рівні оглушення (ШКГ 10 балів і більше);
  
• загальномозкова симптоматика (головний біль, запаморочення, загальна слабість);
  
• вегетативні симптоми (нудота, блювота, гіпергідроз, блідість шкірних покривів);
  
• втрата свідомості (диференціювати з непритомністю);
  
• ністагм;
  
• ушкодження м'яких тканин голови (рани, гематоми, садна).
  

Ознаки зовнішньої кровотечі:

• рани із триваючою кровотечею;
  
• рясні патьоки крові на одязі або підлягаючій поверхні
  

Імовірні ознаки торакальної травми:

• зовнішні ознаки дії імпульсу механічної сили до грудної клітки (припухлість, синці, садна);
  
• локальна болісність у місці забитого місця;
  
• наявність ран в області грудної клітки;
  
• біль під час дихальних рухів і при затримці дихання;
  
• ослаблення дихання з одного або з обох боків.
  

Імовірні ознаки абдомінальної травми:

• зовнішні ознаки дії імпульсу механічної сили до передньої черевної стінки, нижніх відділів грудей, поперекової області (припухлість, синці, садна);
  
• змушене положення (на боці із зігнутими ногами);
  
• локальна болісність у місці забитого місця;
  
• наявність ран в області живота;
  
• помірно або слабко виражені симптоми роздратування очеревини (напруга м'язів передньої черевної стінки, пальпаторна болісність та ін.);
  
• притуплення в пологих місцях живота.
  

Імовірні ознаки травми:

• зовнішні ознаки ушкодження шкірних покривів (рани, синці, садна);
  
• локальна болісність, припухлість у місці забитого місця;
  
• обмеження рухливості кінцівки в суглобі;
  
• порушення функції кінцівки.
  

Лікування: Надання медичної допомоги проводиться в мінімально необхідному обсязі лікувальних заходів відповідно до табельного оснащення бригади швидкої допомоги (наказ №500 від 29.08.2008 р. МОЗ України) і максимально можливому при додатковій комплектації.


Мета лікувальних заходів зводиться до зупинки зовнішньої кровотечі, проведенню симптоматичної терапії, профілактики аспірації й наданню психологічної підтримки.


мінімально необхідний обсяг лікувальних заходів:

• зупинка зовнішньої кровотечі
  
• іммобілізація шийного відділу хребта
  
• іммобілізація травмованих сегментів кінцівок
  
• симптоматична медикаментозна терапія²⁴;
  

додаткові лікувальні заходи:

• реєстрація електрокардіограми
  

Симптоматична терапія:

Еметичний синдром

• для профілактики еметичного синдрому досить введення метоклопраміду;
  
• у випадку багаторазової блювоти або при відсутності ефекту після введення метоклопраміду показане введення ондансетрону.
  

Судомний синдром (психомоторне збудження)

• у випадку вираженого психомоторного збудження або при розвитку судомного нападу показане введення транквілізаторів (сібазон);
  
• препаратом вибору для купірування судомного нападу можуть бути засоби для загальної анестезії (тіопентал-натрій та ін.).
  

Больовий синдром

• при поєднаній ЧМТ купірувати больовий синдром доцільно ненарко­тичними анальгетиками у зв'язку з мінімальним пригнічуючим впливом на дихальний центр;
  
• введення наркотичних анальгетиків показано при стійкому больовому синдромі та при відсутності ефекту від введення ненаркотичних анальгетиків;
  
• при необхідності короткочасного усунення больового синдрому на період проведення маніпуляцій (інтубація, іммобілізація та ін.) оптимальним є використання засобів для загальної анестезії (кетамін), у зв'язку з міні­мальним пригнічуючим впливом на дихальний центр (доза, що викликає апное, в 8 разів вище наркотизуючої).
  

Синдром артеріальної гіпертензії

• верхні межі систолічного артеріального тиску доцільно утримувати в ме­жах не вище 15–20 % від робочого АТ (при наявності даних анамнезу) або не більше 160 мм.рт.ст.
  

Транспортування:

• лежачи на спині або боці з піднесеним головним кінцем;
  
• у задовільному стані припустиме транспортування в положенні сидячи.
  

Адресність госпіталізації

• багатопрофільний стаціонар з наявністю ургентного, нейрохірургічного, хірургічного, травматологічного та реанімаційного відділення або центр поєднаних ушкоджень (відділення політравми);
  
• при відсутності багатопрофільного стаціонару – у непрофільний хірургічний стаціонар.
  

Критерії ефективності та очікувані результати лікування:

• стабільний стан постраждалого під час транспортування та госпіталізації
  

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Купер Н. Неотложные состояния: принципы коррекции / Н.Купер, К. Форрест, П.Крэмп: пер. с англ. – М.: Мед. лит, 2008. – 216 с.
   
2. Процедуры и техники в неотложной медицине / под ред. Р.Ирвина, Дж. Риппе, Ф.Керли, С.херда; пер. с англ. – М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2008. – 392 с.
   
3. Rosen`s emergency medicine: concepts and clinical practice / Editor-in-chief, John A. Marx; senior editors, Robert S. Hockberger, Ron  M. Walls; editors, James G. Adams … [et al.]. – 7th ed., V1, 2010, Mosby Elseiver. – P.1–1332.
   
4. Rosen`s emergency medicine: concepts and clinical practice / editor-in-chief, John A. Marx; senior editors, Robert S. Hockberger, Ron  M. Walls; editors, James G. Adams … [et al.]. – 7th ed., V2, 2010, Mosby Elseiver. – P.1333– 2604.