До курсового проектування за курсом "Моделювання І прогнозування стану навколишнього середовища" для студентів 4 курсу хіміко-технологічного факультету / Уклад

Вид материалаДокументы

Содержание


6. 4. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у нестаціонарному режимі (реверс-процес)
Ключовий компонент – бутан; ΔТ
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

6. 4. Розрахунок і аналіз схем каталітичного газоочищення з реакторами, що працюють у нестаціонарному режимі (реверс-процес)



Для очищення використовується суміш того ж складу, як і для стаціонарного способу здійснення процесу каталітичного газоочищення. Як ключовий компонент обраний бутан. Кінетичні характеристики реакції глибокого окислювання бутану беруться з табл. 3 додатка і складають відповідно:
  • предекспоненциальний множник К01 = 7,7105 1/с;
  • енергія активації Е = 16,6 ккал/моль,
  • величина адіабатичного розігріву 54о.

Увівши необхідні дані у файл вихідних даних WWOD.DAT, приступають до виконання розрахунків.

Результати розрахунків приведені в табл. 6.9.

Як основні показники процесу знешкодження розглядаються максимальна температура (Tmах) і середній ступінь перетворення токсичних домішок (х), у якості додаткового – гідравлічний опір реактора (ΔР).

Спочатку для фіксованих значень лінійної швидкості і висот шарів каталізатора та інертного засипання проаналізуємо вплив часу між переключеннями напрямку фільтрації газу (τц/2,) на показники процесу знешкодження.

Таблиця 6.9

Результати розрахунків для РЕВЕРС-ПРОЦЕСА.

Ключовий компонент – бутан; ΔТад = 540; Твх = 300С; Тнач = 3500С





Початкові дані

Результати розрахунку

Прим.

τц/2, мин

Uлин, м/с

Hкат, м

Hін, м

пер.

Х1 вих

Тmax

ΔР

1

15,0

0,5

0,6

1,8

40

0,9947

508,0

318,9




2

17,5

- -

- -

- -

36

0,9834

500,6

303,7




3

20,0

- -

- -

- -

34

0,9457

485,6

285,5,

мала х

4

15,0

0,6

0,6

1,8

-

-

-

-

гасне

5

15,0

0,5

0,6

2,4

44

0,9995

523,8

370,4




6

17,5

- -

- -

- -

42

9983

523,9

362,2




7

20,0

- -

- -

- -

36

0,9976

524,5

354,1




8

22,0

- -

- -

- -

32

0,9943

522,3

344,1




9

15,0

0,5

0,5

2,4

44

0,9956

512,3

320,1




10

17,5

- -

- -

- -

40

0,9914

511

312,4




11

20,0

- -

- -

- -

34

0,9837

509,2

304,6

мала х

12

15,0

0,4

0,5

2,4

52

0,9994

510,5

219,7




13

17,5

- -

- -

- -

48

0,9989

510,5

216,1




14

20,0

- -

- -

- -

41

0,9984

513,2

213,42




15

15,0

0,6

0,5

2,4

40

0,9685

500,6

423,9




16

17,5

- -

- -

- -

38

0,9072

483,0

400,9




17

20,0

- -

- -

- -

-

-

-

-

гасне

18

15,0

0,6

0,75

2,4

42

0,9994

524,4

592,0




19

17,5

- -

- -

- -

38

0,9983

523,0

573,0




20

20,0

- -

- -

- -

32

0,9953

521,2

552,4




Збільшення часу між переключеннями напрямку фільтрації суміші, що очищається, супроводжується зниженням температури в реакторі (варіанти 1-3). За рахунок витиснення теплової хвилі в інертний матеріал відбувається зниження максимальних температур, і в шарі каталізатора температура не встигає за час проходження теплової хвилі зрости до максимально можливих значень. Ступінь перетворення за рахунок виходу теплової хвилі знижується і у варіантах 2 і 3 стає нижче припустимої.

Очевидно, обрані параметри забезпечують стійкий режим тільки при мінімальному часі переключення. Спробуємо за рахунок збільшення лінійної швидкості підвищити максимальну температуру в шарі і за рахунок цього домогтися високих ступенів перетворення. Однак, при збільшенні Uлин з 0,5 до 0,6 м/с процес загасає (варіант 4). Отже, або час контакту по каталізатору недостатній, щоб за даних умов забезпечити необхідну ступінь перетворення, або температури на вході в шар каталізатора не дозволяють домогтися в зоні каталізатора високих температур і, відповідно, ступеня перетворення. За рахунок збільшення висоти інертного засипання можна збільшити і температуру на вході в шар каталізатора, і, відповідно, максимальні температури. Збільшимо висоту інертного засипання з 1,8 до 2,4 м (варіанти 5–8). Як видно з отриманих результатів, при тривалості напівциклу від 15 до 20 хв. ступінь перетворення не нижче 0,995. При цьому максимальні температури в шарі трохи зросли.

Для цих умов спробуємо зменшити висоту шару каталізатора з 0,6 до 0,5 м (варіанти 9–11). При цьому тільки для тривалості напівциклу 15 хв. ступінь перетворення не нижче 0,995. Максимальна температура при цьому знизилася в порівнянні з попереднім варіантом.

При висотах шару каталізатора 0,5 м і інертного засипання 2,4 м трохи зменшимо лінійну швидкість з 0,5 до 0,4 м/с (варіанти 12–14). При цих умовах і тривалістю напівциклу від 15 до 20 хв ступінь перетворення не нижче 0,995. Максимальна температура при цьому трохи знизилася. При цих же умовах для швидкості 0,6 м/с (варіанти 15–16) для часу переключення 15 і 17,5 хв. ступінь перетворення нижче 0,97, а при часі переключення 20 хв. режим загасає (варіант 17). При збільшенні висоти шару каталізатора з 0,5 до 0,75 м при інших однакових умовах ступінь перетворення не нижче 0,995 для тривалостей напівциклу від 15 до 20 хв. (варіанти 18–20).

З порівняння отриманих результатів можна вибрати наступні варіанти, параметри яких забезпечують необхідний ступінь очищення при максимально можливих тривалостях напівциклу і мінімальною висотою шару каталізатора – 7; 9; 14 і 20. При інших приблизно рівних показниках мінімальний гідравлічний опір досягається у варіанті 14. Його можна рекомендувати для подальшого порівняння з реактором, що працює в стаціонарних умовах.