Geum.ru

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей Київ 2009 пояснювальна записка

Вид материалаДокументы

Содержание


Опір провідників
V. елементарні відомості з побутової хімії
Подобный материал:
1   2   3   4
Поняття про напругу. Вимірювання напруги вольтметром. Ввімкнення вольтметра в коло. Одиниця вимірювання напруги вольт.

2
По­я­с­нює за­ле­ж­ність ро­бо­ти дже­ре­ла стру­му, що за­т­ра­ча­є­ть­ся на пе­ре­мі­ще­н­ня за­ря­ду, че­рез ве­ли­чи­ну, яку на­зи­ва­ють на­п­ру­гою; за­па­м’я­то­вує, що на­п­ру­гу ви­мі­рю­ють оди­ни­цею, яку на­зи­ва­ють во­ль­том (1В); вміє вми­ка­ти в еле­к­т­ри­ч­не ко­ло во­ль­т­метр і ви­з­на­ча­ти за по­ка­за­ми на­п­ру­гу на рі­з­них ді­ля­н­ках ко­ла; скла­дає еле­к­т­ри­ч­не ко­ло за схе­мою з вві­м­к­не­н­ням во­ль­т­ме­т­ра та ви­мі­рює на­п­ру­гу на кі­н­цях рі­з­них йо­го ді­ля­н­ках.
Формування умінь і навичок виконувати вимірювальні операції, оперувати результатами, спиратися у контрольних діях на правильні узагальнені уявлення, вести обліки використаної електроенергії.

Опанування техніки виконання контрольно вимірювальних дій за допомоги контрольних пристосувань, інструментів, приладів.




9. Опір провідників. Залежність опору від довжини, товщини провідників і матеріалу, з якого вони виготовлені. Провідники з малим опором: срібло, мідь, алюміній, сталь. Провідники з малим опором: вольфрам, нікель. Реостат – прилад для зменшення або збільшення опору. Залежність сили струму від опору. Використання реостата.
3
Дає ви­з­на­че­н­ня еле­к­т­ри­ч­но­го опо­ру про­ві­д­ни­ків; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність опо­ру про­ві­д­ни­ків від її до­в­жи­ни, пло­щі по­пе­ре­ч­но­го пе­ре­рі­зу і ма­те­рі­а­лу, з яко­го зро­б­ле­но про­ві­д­ник; до­с­лі­джує за­ле­ж­ність си­ли стру­му від опо­ру про­ві­д­ни­ків; ди­фе­ре­н­ці­ює про­ві­д­ни­ки з ма­лим і ве­ли­ким опо­ром; за­па­м’я­то­вує, що опір ви­мі­рю­є­ть­ся оди­ни­цею — 1 Ом; знає бу­до­ву і дію ре­о­с­та­та, йо­го ви­ко­ри­с­та­н­ня; за­с­во­ює та ви­ко­ри­с­то­вує фо­р­му­ли для зна­хо­дже­н­ня си­ли стру­му, на­п­ру­ги і опо­ру про­ві­д­ни­ків.
Розвиток індивідуального досвіду, на основі якого учні самостійно встановлюють причинно-наслідкову залежність, розкриття і усвідомлення цієї залежності.

Формування моральних якостей на основі корекції недоліків емоційно вольової сфери.

Формування зовнішньої організованості у навчальній діяльності точного виконання інструктажу та вказівок педагога.

Розвиток спостереження на основі розкриття залежності сили струму від напруги і опору провідників.




10. Види з’єднань провідників в електричному колі:

Послідовне. Використання цього виду з’єднання (гірлянди) для новорічної ялинки. Недоліки даного виду з’єднання;

Паралельне. Використання цього виду з’єднань;

Змішане. Розгляд електромережі в шкільній майстерні, класі.
3
На­зи­ває по­с­лі­до­в­не, па­ра­ле­ль­не і змі­ша­не з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків; дає ви­з­на­че­н­ня по­с­лі­до­в­но­го з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків; ви­з­на­чає за­га­ль­ний опір про­ві­д­ни­ків при по­с­лі­до­в­но­му з’є­д­на­н­ні про­ві­д­ни­ків; ви­ра­хо­вує на­п­ру­гу на кі­н­цях ок­ре­мих ді­ля­нок ко­ла на ос­но­ві За­ко­ну Ома; пі­д­к­ре­с­лює, що при по­с­лі­до­в­но­му з’є­д­на­н­ні си­ла стру­му на лю­бій ді­ля­н­ці ко­ла од­на­ко­ва; до­с­лі­джує по­с­лі­до­в­не з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків, ви­ко­ри­с­та­н­ня по­с­лі­до­в­но­го з’є­д­на­н­ня і йо­го не­до­лі­ки; дає ви­з­на­че­н­ня па­ра­ле­ль­но­го з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків; по­я­с­нює: що на­п­ру­га на кі­н­цях усіх па­ра­ле­ль­но з’є­д­на­них про­ві­д­ни­ків од­на й та са­ма; за­га­ль­на си­ла стру­му при па­ра­ле­ль­но­му з’є­д­на­н­ні до­рі­в­нює су­мі сил стру­мів в ок­ре­мих про­ві­д­ни­ках; за­га­ль­ний опір при па­ра­ле­ль­но­му з’є­д­на­н­ні про­ві­д­ни­ків ме­н­ший від опо­ру ко­ж­но­го з про­ві­д­ни­ків; до­с­лі­джує па­ра­ле­ль­не з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків; ви­ко­ри­с­та­н­ня па­ра­ле­ль­но­го з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків і йо­го пе­ре­ва­ги; дає ви­з­на­че­н­ня змі­ша­но­го з’є­д­на­н­ня про­ві­д­ни­ків і йо­го ви­ко­ри­с­та­н­ня на пра­к­ти­ці.
Формування умінь виконувати послідовне та паралельне з‘єднання провідників, використання цих видів з‘єднання у побуті.

Розвиток відображення дійсності, який включає в себе всі форми психічної діяльності: увагу, відчуття, сприймання, уявлення, мислення, почуття і волю у процесі спеціально організованої дослідної роботи.




11. Будова і призначення розетки, вилки, вимикача, патрона. Ввімкнення їх у коло. Техніка безпеки. Усунення пошкоджень кожного із пристроїв.
4
Зна­йо­мий з по­бу­то­вою еле­к­т­ро­а­р­ма­ту­рою; знає бу­до­ву, дію і за­с­то­су­ва­н­ня ви­ми­ка­ча, розетки, вилки, лампового патрона; вміє ро­зі­б­ра­ти і скла­с­ти зазначену електроарматуру; зна­хо­дить по­ш­ко­дже­н­ня і усу­ває їх; по­я­с­нює, як вми­ка­є­ть­ся еле­к­т­ро­а­р­ма­ту­ра в еле­к­т­ри­ч­не ко­ло.
Розвиток уявлення про будову, призначення побутової електроарматури. Формування умінь виконання операцій на роз‘єднання-з‘єднання деталей електроарматури у заданій послідовності, способів усунення пошкоджень.




12. Теплова дія електричного струму:

а) прилади, принцип дії яких ґрунтується на тепловій дії, будова і призначення. Ввімкнення в коло (лампочка розжарювання; електроплитка; електрична праска; рефлектор; електропаяльник; електрочайник); знаходження і усунення пошкоджень. Техніка безпеки;

б) запобіжники в електричному колі; дротина для запобіжників; плавкі запобіжники; призначення запобіжників; заміна запобіжників новими;

в) коротке замикання; причини; попередження короткого замикання; правила дотримання техніки безпеки.
6
А) На­зи­ває при­ла­ди, при­н­цип дії яких ґру­н­ту­є­ть­ся на те­п­ло­вій дії стру­му; по­я­с­нює бу­до­ву і при­з­на­че­н­ня по­бу­то­вих еле­к­т­ро­на­г­рі­ва­ль­них при­ла­дів, їх вми­ка­н­ня в ко­ло; ро­з­би­рає еле­к­т­ро­на­г­рі­ва­ль­ні при­ла­ди, зна­хо­дить і усу­ває по­ш­ко­дже­н­ня, скла­дає їх; на­зи­ває ос­но­в­ну де­таль при­ла­ду — на­г­рі­ва­ль­ний еле­мент; знає, як ко­ри­с­ту­ва­ти­ся еле­к­т­ро­на­г­рі­ва­ль­ни­ми при­ла­да­ми; зве­р­тає ува­гу на до­т­ри­ма­н­ня пра­вил бе­з­пе­ки при ро­бо­ті з еле­к­т­ро­на­г­рі­ва­ль­ни­ми при­ла­да­ми.

Б) Дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку і причини ко­ро­т­ко­го за­ми­ка­н­ня в еле­к­т­ро­ме­ре­жі; ро­зу­міє, що для уни­к­не­н­ня ко­ро­т­ко­го за­ми­ка­н­ня не­о­б­хі­д­ні в ме­ре­жі спе­ці­а­ль­ні при­с­т­рої — за­по­бі­ж­ни­ки; знає бу­до­ву пла­в­ко­го за­по­бі­ж­ни­ка і йо­го дію; ви­ді­ляє ок­ре­мо за­по­бі­ж­ник з бі­ме­та­ле­вою пла­с­ти­ною; вміє са­мо­с­ті­й­но за­мі­ню­ва­ти пла­в­кий за­по­бі­ж­ник; за­с­те­рі­гає від за­с­то­су­ва­н­ня са­мо­ро­б­них за­по­бі­ж­ни­ків, так зва­них «жу­ч­ків».
Розвиток пам‘яті на основі сприймання і відтворення навчального матеріалу про теплову дію електричного струму та про електронагрівальні прилади.

Формування уявлення про будову електронагрівальних приладів, способи їх розбирання і складання на основі тексту і малюнків підручника.

Формування вмінь дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з електронагрівальними приладами.

Корекція сприймання та розширення знань про використання електронагрівальних приладів у шкільних майстернях.

Розвиток мотивів навчальної діяльності засобами корекції недостатньо розвиненої широкої мотивації на основі показу і пояснення цілей, на досягнення яких спрямована діяльність.




13. Постійні магніти. Дія магнітів на чорні метали. Взаємодія магнітних полів постійних магнітів
1
Дає ви­з­на­че­н­ня, що та­ке по­с­ті­й­ний ма­г­ніт; на­зи­ває рі­з­ні фо­р­ми ма­г­ні­ту; ві­дз­на­чає іс­ну­ва­н­ня по­лю­сів ма­г­ні­ту; по­я­с­нює вза­є­мо­дію ма­г­ні­т­них по­лів по­с­ті­й­них ма­г­ні­тів; знає бу­до­ву, при­з­на­че­н­ня і дію ко­м­па­са; ві­дз­на­чає іс­ну­ва­н­ня ма­г­ні­т­но­го по­ля на­в­ко­ло Зе­м­лі.
Розвиток спостереження за дією магнітів різної форми, їх взаємодією. Формування усвідомленого, активного, самостійного виконання навчальних завдань з використанням приладів, принципи роботи яких ґрунтуються на магнітній дії струму.




14. Магнітна дія електричного струму. Прилади, принцип роботи яких ґрунтується на магнітній дії струму.
10
По­я­с­нює дію стру­му на ма­г­ні­т­ну стрі­л­ку; де­мо­н­с­т­рує дію ма­г­ні­т­но­го по­ля ко­ту­ш­ки зі стру­мом; знає бу­до­ву, дію еле­к­т­ро­ма­г­ні­ту та йо­го за­с­то­су­ва­н­ня; на­зи­ває вла­с­ти­во­с­ті еле­к­т­ро­ма­г­ні­тів; се­ред еле­к­т­ро­п­ри­ла­дів ро­з­пі­з­нає ті, при­н­цип ро­бо­ти яких ґру­н­ту­є­ть­ся на ма­г­ні­т­ній дії стру­му.
Розвиток уявлення про будову, властивості електромагнітів та їх використання людиною на основі розповіді учителя та демонстрації принципів їх дії.




14.1.Електромагніт. Будова електромагніту. Використання електромагнітів в техніці, на виробництві.
6




14.2.Електричний дзвінок. Будова, призначення. Ввімкнення електричного дзвінка в коло. Кнопка дзвінка.
2
На­зи­ває еле­к­т­ри­ч­ний дзві­нок як при­лад, що пра­цює на ма­г­ні­т­ній дії стру­му; знає бу­до­ву

еле­к­т­ро­дз­ві­н­ка, йо­го при­з­на­че­н­ня і дію; на­зи­ває спе­ці­а­ль­ний ви­ми­кач — кно­п­ку, її при­з­на­че­н­ня і бу­до­ву; мо­же на­к­ре­с­ли­ти схе­му пі­д­к­лю­че­н­ня дзві­н­ка.
Формування цілісного сприймання будови, дії та призначення електричного дзвінка. Розвиток мислення на основі «читання» змісту малюнків, на яких зображено схеми електричного дзвінка та електричної кнопки, усвідомлення принципів їх дії.




14.3.Електродвигун. Будова. Призначення. Електродвигун станків, швейної машини. Передача обертання вала електродвигуна до робочого вала. Техніка безпеки.

2
Знає бу­до­ву, дію і при­з­на­че­н­ня еле­к­т­ро­д­ви­гу­на; по­я­с­нює пе­ре­да­ва­н­ня обе­р­та­н­ня ва­ла яко­ря до ро­бо­чої ма­ши­ни; на­во­дить при­к­ла­ди за­с­то­су­ва­н­ня еле­к­т­ро­д­ви­гу­нів в про­ми­с­ло­во­с­ті, на тра­н­с­по­р­ті, в сі­ль­сь­ко­му го­с­по­да­р­ст­ві, в ста­н­ках і шве­й­них ма­ши­нах то­що.
Розвиток мислитель них процесів на основі знань про будову, принципи роботи та способи застосування електричного двигуна. Розвиток готовності до пізнавальної діяльності, оволодіння індивідуальним соціально-практичним досвідом. Формування пізнавальної потреби у набутті нових знань про використання електричного двигуна у техніці, господарстві та на транспорті.




15. Змінний струм. Відмінності між змінним і постійним електричним струмом. Одержання змінного електричного струму.
1
Дає ви­з­на­че­н­ня змі­н­но­го стру­му; ро­з­г­ля­дає і по­я­с­нює бу­до­ву, дію і при­з­на­че­н­ня ге­не­ра­то­ра еле­к­т­ри­ч­но­го стру­му; на­зи­ває струм, який ви­ро­б­ляє ге­не­ра­тор, змі­н­ним стру­мом; на­зи­ває ві­д­мі­н­ність між по­с­ті­й­ним і змі­н­ним стру­мом.
Збагачення активного словника словами, які позначають дію і стан предметів, розуміння значення слів, виховання навичок правильного вживання слів в процесі проведення лабораторних робіт.




16. Трансформатор. Будова. Знижуючі і підвищуючі трансформатори. Ввімкнення трансформатора в коло
1
Знає бу­до­ву, дію і при­з­на­че­н­ня тра­н­с­фо­р­ма­то­ра; ро­з­ді­ляє тра­н­с­фо­р­ма­то­ри на зни­жу­ва­ль­ні і пі­д­ви­щу­ва­ль­ні; кре­с­лить схе­ми вві­м­к­не­н­ня зни­жу­ва­ль­но­го і пі­д­ви­щу­ва­ль­но­го тра­н­с­фо­р­ма­то­ра.
Формування цілеспрямованого спостереження за фізичними процесами на основі сприймання явищ довкілля. Розвиток активної форми чуттєвого пізнання на основі накопичення фактів, утворення початкових уявлень про об‘єкти і явища, знаходження суттєвого і закономірного.




17.Передача електричного струму на великі відстані.
1
Знає про способи вироблення змі­н­ного струму і пе­ре­дачу його на ві­д­с­та­ні по лі­ні­ях еле­к­т­ро­пе­ре­дач; во­ло­діє зна­н­ня­ми, що для зме­н­ше­н­ня втрат ене­р­гії тре­ба зме­н­шу­ва­ти си­лу стру­му і опір про­во­дів; по­я­с­нює: для збе­ре­же­н­ня по­ту­ж­но­с­ті ви­ко­ри­с­то­ву­ють пі­д­ви­щу­ва­ль­ні тра­н­с­фо­р­ма­то­ри, які збі­ль­шу­ють на­п­ру­гу і ві­д­по­ві­д­но зме­н­шу­ють си­лу стру­му; на мі­с­ці спо­жи­ва­н­ня еле­к­т­ро­е­не­р­гії ви­ко­ри­с­то­ву­ють — зни­жу­ва­ль­ні тра­н­с­фо­р­ма­то­ри; кре­с­лить схе­му пе­ре­да­ва­н­ня еле­к­т­ри­ч­ної ене­р­гії від еле­к­т­ро­с­та­н­ції до спо­жи­ва­ча.
Розвиток умінь виконувати практичні завдання за словесною інструкцією вчителя, за схемою або малюнком підручника.




18. Спостереження за диском електролічильника. Обчислення плати за електроенергію
1
Р­оз­уміє, що ел­е­к­тр­и­чний струм в­ик­онує р­об­оту (у к­іл­оват­-г­од­инах); н­аз­иває пр­илад — л­іч­ил­ьник, який ф­і­ксує цю р­об­оту.
Розвиток навичок підрахунку вартості використаної електроенергії за показниками електролічильника – попереднього і останнього за встановленим тарифом за 1 кВт год.

V. ЕЛЕМЕНТАРНІ ВІДОМОСТІ З ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ




1. Миючі засоби. 1.1.Синтетичні миючі засоби, склад, класифікація.

1.2.Мило: господарське, туалетне, медичне. 1.3.Допоміжні засоби для прання. Сировина для виготовлення миючих засобів. Властивості, використання.
2
Кл­ас­иф­ікує с­и­нт­ет­и­чні м­и­ючі з­ас­оби; п­о­я­снює про склад г­о­сп­од­а­рс­ьк­ого, т­у­ал­е­тн­ого, м­ед­и­чн­ого

м­ила, їх за­ст­ос­ув­а­ння; н­аз­иває

д­оп­ом­і­жні з­ас­оби для пр­а­ння, с­и­ро­в­ину для їх в­иг­от­о­вл­е­ння;

п­і­д­кр­е­слює вл­а­ст­ив­о­сті та

в­ик­ор­и­ст­а­ння.
Формування у учнів загальної готовності до самостійного життя і побутової праці.

Формування знань, умінь, навичок та соціального досвіду, які сприяють соціальній адаптації, інтеграції учнів у суспільство.




2. Кислоти.

2.1.Оцтова кислота. 2.2Лимонна кислота. 2.3.Сірчана кислота. 2.4.Соляна кислота. 2.5.Властивості кислот. Дія на лакмус. Використання. Правила техніки безпеки.
3
Зн­ай­ом­ит­ься з о­цт­овою,

л­им­о­нною, с­і­рч­аною і с­ол­яною

к­и­сл­от­ами; в­ик­ор­и­ст­овує

і­нд­ик­ат­ори для в­и­я­вл­е­ння к­и­сл­оти; н­аз­иває вл­а­ст­ив­о­сті к­и­слот, дію на л­а­кмус, м­і­сця з­а­ст­ос­ув­а­ння

к­и­слот; д­о­тр­им­у­єт­ься пр­авил

т­е­хн­іки б­е­зп­еки при р­об­оті з

к­и­сл­от­ами.
Формування в учнів уявлень про елементарні хімічні процеси, які проникли в усі сфери господарства, на транспорт, у побут.




3. Луги.

3.1.Їдкий натр (сода). 3.2.Їдкий кальцій. 3.3.Їдкий калій. 3.4.Використання лугів. Дія на лакмус, дія на тканину, воду. Використання в народному господарстві. Правила техніки безпеки.
3
Зн­ай­ом­ит­ься з л­уг­ами: ї­дким

н­а­тр­ієм, ї­дким к­ал­ьц­ієм, ї­дким

к­ал­ієм; п­о­я­снює, як д­об­ув­ають

л­уги; н­аз­иває ф­із­и­чні і х­ім­і­чні

вл­а­ст­ив­о­сті л­угів; н­ав­одить

пр­и­кл­ади з­а­ст­о­с­ув­а­ння л­угів в

н­ар­о­дн­ому г­о­сп­од­а­р­с­тві;

з­а­ст­ер­ігає про об­ер­е­жне

п­ов­одж­е­ння з л­уг­ами.
Формування діяльності на основі вміння, цілеспрямовано визначати мету і завдання, аналізувати умови і вимоги, складати план, дотримуватися визначеної послідовності дій.




4. Мінеральні солі і добрива.

4.1.Азотні добрива (селітра, калійна сіль, селітра натрієва). 4.2.Фосфатні добрива (суперфосфат, кісткова мука). 4.3.Калійні добрива (калійна селітра, сіркокислий калій, сільвінт).

3
Н­аз­иває аз­о­тні, ф­о­сф­а­тні і к­ал­і­йні д­о­бр­ива; в­ід­зн­ачає зн­ач­е­ння і з­а­ст­ос­ув­а­ння в н­ар­о­дн­ому г­о­сп­од­а­р­с­тві; дає к­ор­о­тку х­ар­а­кт­ер­и­ст­ику д­о­брив; з­а­ст­ер­ігає, як вн­ос­ити д­о­бр­ива в грунт.
Корекція порушень пізнавальної діяльності (запам‘ятання, відтворення, мислення) на основі формування вмінь переносити набутий досвід у аналогічній та новій ситуації.

Розвиток мовлення в учнів на основі збагачення словника назвами хімічних речовин, їх властивостей та умінь використовувати нові слова у процесі спілкування, виконання практичних завдань на дослідних ділянках, у процесі догляду за квітами, за рослинами.




5. Засоби чищення. Класифікація засобів чищення за призначенням. 5.1.Засоби виведення плям і чищення одягу.

5.2.Засоби чищення кухонного посуду, раковин, ванн. 5.3.Засоби догляду за меблями.

5.4.Засоби догляду за підлогою. Види засобів чищення (тверді, рідинні). Використання. Зберігання.
3
Кл­ас­иф­ікує з­ас­оби ч­ищ­е­ння за пр­и­зн­ач­е­нням; в­ид­іляє зас­оби для в­ив­ед­е­ння р­і­зних плям на од­язі та їх дію; ви­ко­ри­с­то­вує і на­зи­ває пре­па­ра­ти для по­ле­г­ше­н­ня і по­лі­п­ше­н­ня до­г­ля­ду за ку­хо­н­ним по­су­дом, ра­ко­ви­ною, ва­н­ною; на­зи­ває за­со­би до­г­ля­ду за ме­б­ля­ми, за пі­д­ло­гою; по­ді­ляє за­со­би до­г­ля­ду на тве­р­ді і рі­ди­н­ні; пі­д­к­ре­с­лює, як і де збе­рі­га­ти за­со­би до­г­ля­ду за ме­б­ля­ми, пі­д­ло­гою та за­со­би для чи­ще­н­ня.
Розвиток умінь і практичних навичок виконання колективних та індивідуальних форм організації практичних робіт, пов‘язаних з чищенням одягу, кухонного посуду, з доглядом за житлом.

Розвиток в учнів морально-етичних норм поведінки, правильного розуміння естетики побуту, навичок спілкування у різних життєвих ситуаціях.




6. Засоби боротьби з побутовими комахами. Дезинфікуючі засоби.

6.1.Засоби для знищення тарганів і клопів.

6.2.Засоби для знищення молі. 6.3.Засоби для знищення літаючих комах.

6.4.Засоби дезинфекції (хлорне вапно, монохлорамін). Дезодоранти і аерозолі.

6.5.Засоби ароматизації побутових приміщень.

2
Кла­си­фі­кує де­зі­н­фі­ку­ю­чі за­со­би для зни­ще­н­ня по­бу­то­вих ко­мах; ви­ді­ляє за­со­би для бо­ро­ть­би з бло­ха­ми, ко­ма­ра­ми, му­ха­ми, та­р­га­на­ми, бло­щи­ця­ми; знає за­с­то­су­ва­н­ня гі­по­х­ло­ри­ту ка­ль­цію, мо­но­х­ло­ра­мі­на, хло­р­но­го ва­п­на; по­я­с­нює, для чо­го про­во­дять де­зі­н­фе­к­цію при­мі­щень, по­су­ду, одя­гу; на­зи­ває де­зо­до­ра­н­ти, їх дію і ви­ко­ри­с­та­н­ня; пі­д­к­ре­с­лює, для чо­го і як аро­ма­ти­зу­ють при­мі­ще­н­ня.

Поглиблення, розширення та конкретизація знань з побутової хімії, розвиток умінь застосування знань у процесі виконання аналогічних завдань.

Формування понять про хімію, про засоби боротьби з побутовими комахами на основі поступового переходу від простого до складного, від відомого до невідомого, засобами наочної і практичної діяльності.

Розвиток потреби у дотриманні чистоти, акуратності, охайності через мотиви діяльності та спонукання активності на основі задоволення постійно зростаючого інтересу.




Практичні і лабораторні роботи
8