«Видавничий дім»
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Видавничий Дім"Ін Юре", 68.62kb.
- «Східний видавничий дім», 2031.09kb.
- К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча, 10589.26kb.
- Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень-навчальний посібник. Київ: Видавничий, 2138.58kb.
- Микита шаповал , 1781.65kb.
- Видавничий Дім «Ін Юре», 134.26kb.
- В. О. Соболь доктор філологічних наук, професор, 3194.35kb.
- Підруч для студ юрид спец вищ закл освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. 2-ге вид., переробл., 7887.27kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 16031.76kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 2259.73kb.
Завдання творчого рівня (6-15 балів):
I . Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів) .
ІІ. Доведіть письмово , що дана тема є значущою в системі психологічних знань майбутнього педагога вашого фаху. Наведіть аргументи (5 балів).
ІІІ. На основі аналізу бібліографічного каталогу вашої бібліотеки складіть список додаткової літератури за останні 10 років по темі «Обдарованість як предмет сучасних досліджень психології та педагогіки» ( монографії,статті у журналах тощо). Проаналізуйте напрямки сучасних інтересів дослідників по темі « Обдарованість» та практичне значення досліджень для навчання та виховання дітей (6 балів ).
ІV. Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо розвитку та формування здібностей учнів на уроках з Вашої спеціальності. Наведіть приклади ролі освітнього середовища у процесі формування здібностей.(6 балів) .
V. 1) Ознайомтеся з особливостями викладення теми «Здібності» в підручниках з психології [3,12-15,17 ]; 2) Законспектуйте статтю: …………. В. К проблеме психологии способностей // Мир психологи. – 2005. – №3 – С.161-170. Здійсніть порівняльний їх аналіз , визначте спільне та відмінне (6 балів) .
VІ. Для перевірки власних інтелектуальних здібностей виконайте перший тест з книги Г. Айзенка «Проверьте свои способности» (М.: Мир, 1972. – С. 25-66). Визначте коефіцієнт інтелекту при першому та подальших тестуваннях (тести 2,3). Сформулюйте виявлену закономірність [ 1, ст. 264-265]. (8 балів).
VІІ . Здібності студентів проявляються і розвиваються в діяльності, особливо в навчальній. Виконайте завдання: визначте студентів вашої групи, у яких найбільш яскраво виражені здібності до предметів , які ви вивчаєте. Опишіть, в чому це виявляється. Проаналізуйте, чим відрізняється психічна діяльність здібних від психічної діяльності нездібних студентів(8 балів) .
VІІІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 З ВИКОРИСТАННЯМ методики виявлення «Комунікативних і організаторських здібностей» (КОЗ-
Мета: виявити комунікативні та організаторські здібності особистості.
Дана методика використовується для виявлення комунікативних і організаторських здібностей особистості (уміння чітко і швидко встановлювати ділові та товариські стосунки з людьми, намагання розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти ініціативу і т. д.)
Хід роботи
Методика складається із 40 запитань, на кожне з яких досліджуваний повинен дати відповідь «так» або «ні». Час виконання методики — 10-15 хвилин. Після цього за ключем визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей.
Запитання:
1. Чи маєте ви бажання вивчати людей, установлювати знайомства з різними людьми?
2. Чи подобається вам займатися суспільною роботою?
3. Чи довго вас непокоїть почуття образи, спричиненої вам кимось із ваших друзів?
4. Чи завжди вам важко орієнтуватися у складній критичній ситуації?
5. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтеся?
6. Чи часто вам вдається схилити більшість своїх друзів до прийняття ними вашої думки?
7 Чи правда, що вам приємніше і простіше проводити час з книжками чи за якоюсь іншою справою, аніж спілкуватися з людьми?
8. Якщо виникли певні труднощі у здійсненні ваших намірів, то чи легко вам відмовитися від своїх намірів?
9. Чи легко ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші вас за віком?
10. Чи любите ви організовувати і вигадувати з товаришами різноманітні ігри і розваги?
11. Чи важко вам включатись у нові для вас компанії?
12. Чи часто ви відкладаєте на інший день справи, які потрібно було б виконати сьогодні?
13. Чи легко вам встановлювати контакти з незнайомими людьми?
14. Чи домагаєтеся ви того, щоб ваші товариші діяли у відповідності з вашою думкою?
15. Чи важко вам освоюватись у новому колективі?
16. Чи правда, що у вас не виникає конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, обов'язків?
17. Чи намагаєтеся ви за зручних обставин познайомитися і поговорити з новими людьми?
18. Чи часто у вирішенні важливих справ ви берете ініціативу на себе?
19. Чи дратують вас оточуючі, і чи не хочеться вам побути на самоті?
20. Чи правда те, що ви зазвичай погано орієнтуєтесь у незнайомій ситуації?
21. Чи подобається вам завжди знаходитися серед людей?
22. Чи виникає у вас роздратування, коли вам не вдається завершити розпочату справу?
23. Чи відчуваєте ви труднощі, якщо потрібно виявити ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?
24. Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?
25. Чи любите ви брати участь у колективних іграх?
26. Чи часто ви виявляєте ініціативу при вирішенні питань, які зачіпають інтереси ваших товаришів?
27. Чи правда те, що ви почуваєте себе невпевнено серед незнайомих людей?
28. Чи правда, що ви рідко наполягаєте на доведенні своєї правоти?
29. Чи вважаєте ви, що вам не становить особливих труднощів внести пожвавлення у малознайому групу?
30. Чи берете ви участь у суспільній роботі інституту (школи, на виробництві)?
31. Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх товаришів?
32. Чи правда те, що ви не намагаєтеся відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було відразу прийняте групою?
33. Чи почуваєте ви себе вільно, потрапивши у незнайомий колектив?
34. Чи з задоволенням ви беретеся за організацію різних заходів для своїх товаришів?
35. Чи правда те, що ви не почуваєте себе достатньо впевнено і спокійно, коли потрібно щось говорити великій групі людей?
36. Чи часто ви запізнюєтесь на ділові зустрічі і побачення?
37. Чи правда, що у вас багато друзів?
38. Чи часто ви опиняєтесь у колі уваги своїх товаришів?
39. Чи часто ви соромитесь, ніяковієте при спілкуванні з малознайомими людьми?
40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?
Ключ для обробки даних методики «КОЗ-2»
Комунікативні здібності (+) Так: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37;
(-) Ні: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39,
Організаторські здібності (+) Так: 2, 6, 10,14,18, 22, 26, ЗО, 34, 38;
(-) Ні: 4, 8,12,16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.
Ключ:
комунікативні здібності — високий рівень — 15-20 балів; середній рівень — 10-14 балів; низький рівень — 0-9 балів;
організаторські здібності — високий рівень — 15-20 балів; середній рівень — 10-14 балів; низький рівень — 0-9 балів.
За допомогою методики КОЗ виявіть 2-3 досліджуваних комунікативні та організаторські здібності. Зробіть висновки (6 балів).
Напишіть поширений звіт про результати проведеного дослідження. Порівняйте між собою дані студентів. Які висновки можна зробити? Сформулюйте практичні рекомендації по формуванню комунікативних та організаторських здібностей. (8 балів).
ДОДАТКИ
ДОДАТОК №1
Орієнтовний перелік питань для самоперевірки рівня теоретичних знань(або теми рефератів)
- Предмет психології. Задачі загальної психології як науки. Звۥязок психології з іншими науками.
- Принципи психологічної науки щодо психічних явищ. Залежність принципів від матеріалістичної та ідеалістичної позиції психологів.
- Рефлекторний характер психічного відображення . Роль умовних і безумовних рефлексів у психічній регуляції поведінки людини.
- Емпіричні методи сучасної психології та їх характеристика.
- Розвиток психіки у філогенезі : інстинкти , навички , інтелектуальні форми поведінки тварин.
- Теорія психічного відображення. Властивості психічного образу.
- Істотна різниця психіки тварин та людини. Свідоме й несвідоме в психічній регуляції поведінки людини.
- Структура психіки.
- Поняття про психіку та її функції.
- Структура загальної психології як науки.
- Загальна характеристика основних напрямків психології ( біхевіоризм , гештальтпсихологія , психоаналіз , когнітивна та гуманістична психологія ).
- Класифікація методів психології за Б. Г. Ананьєвим.
- Зв’язок психічних процесів з роботою людського мозоку . Проблема локалізації психічних функцій.
- Модель функціональної системи по П.К. Анохіну.
- Психофізіологічні механізми регуляції дії ( за М.О. Бернштейном ).
- Поняття про свідомість . Суспільна природа свідомості.
- Поняття про структуру свідомості.
- Фактори , що обумовлюють виникнення свідомості в антропогенезі.
- Мозок та психіка : взаємозв’язок нервов - фізіологічного та психічного.
- Класифікація психічних явищ , їх роль в діяльності людини.
- Схема рефлекторної дуги , її роль в розумінні природи відчуттів і моторних реакцій.
- Поняття про діяльність. Принципи єдності діяльності та свідомості.
- Структура діяльності : цілі , мотиви , дії , рухи , операції.
- Поняття про діяльність в психології . Загальна характеристика основних видів діяльності людини.
- Навички , їх види та умови формування . Уміння , їх загальна характеристика.
- Психологічні теорії особистості.
- Розкрити зміст понять : «індивід» , «особистість» , «індивідуальність» , їх взаємовідношення.
- Детермінанти розвитку особистості : критична оцінка різних концепцій активності особистості.
- Визначення потреб. Види потреб особистості..
- Характеристика мотиваційної сфери особистості ( інтереси та інші мотиви).
- Психологічна структура особистості (структура особистості по К.К. Платонову, С.Л. Рубінштейну тощо).
- Самооцінка та рівень домагань особистості, їх взаємозв’язок та методи дослідження. Я-концепція особистості.
- Основні властивості уваги. Неуважність та її причини.
- Види уваги , їх відмінні особливості.
- Методи вивчення властивостей уваги.
- Загальна характеристика уваги. Фізіологічні основи уваги (концепції А.А.Ухтомського та І.П. Павлова ).
- Класифікація відчуттів , їх види та роль у житті людини.
- Взаємодія відчуттів ( адаптація , синестезія , сенсибілізація тощо).
- Поняття про відчуття. Їх роль в регуляції діяльності людини.
- Поняття про абсолютну і диференційовану чутливість. Пороги чутливості.
- Сприймання як дія .Рівні перцептивних дій : виявлення , розрізнення , впізнавання , спостереження.
- Сприймання як психологічний процес та його властивості : предметність, цілісність , вибірковість , константність , осмисленість.
- Класифікація сприймань. Властивості сприймань : фігура і фон ,установка , узагальненість.
- Види пам’яті . Індивідуальні відмінності пам’яті.
- Психологічні теорії пам’яті.
- Процеси пам’яті та їх психологічна сутність.
- Умови ефективного мимовільного та довільного запам’ятовування.
- Поняття про мислення як пізнавальний процес. Соціальна обумовленість мислительного процесу.
- Мислення як діяльність : мета , задача , спрямованність мислення ,розумові дії.
- Види мислення , їх психологічна характеристика.
- Логічні форми мислення : поняття , судження ,умовиводи .
- Операції мислення : аналіз , синтез , порівняння , абстрагування ,узагальнення.
- Види уяви , їх роль у житті людини.
- Аналітико - синтетичний характер процесу уяви. Прийоми створення образів уяви.
- Уява , її суть та функції в житті людини.
- Поняття про емоції та почуття , їх основні функції.
- Теорії емоцій ( А.К. Анохін , П.В. Симонов та ін. ).
- Емоційний стрес та шляхи регуляції емоційних станів.
- Афекти. Настрої . Стреси. Пристрасті.
- Схожість і відмінність емоцій тварин та людини.
- Місце почуттів в структурі особистості. Мотиваційна й активаційна функції почуттів.
- Види вищих почуттів , їх психологічна характеристика.
- Поняття про волю та її функції.
- Структура вольового акту.
- Вольові якості особистості. Роль діяльності у формуванні вольових якостей особистості.
- Проблема мінливості темпераменту , роль спадковості та середовища в розвитку темпераменту.
- Загальна характеристика темпераменту. Історія питання про темперамент.
- Типологія темпераментів та їх психологічна характеристика.
- Формування характеру. Зв’язок характеру з другими властивостями особистості – темпераментом , установками , мотиваційною сферою.
- Структура характеру , симптомокомплекси його властивостей .
- Акцентуація характеру. Види акцентуації.
- Загальна характеристика характеру. Суспільна обумовленість характеру. Якості характеру: повнота , цілісність , сила , визначеність , врівноваженість, моральна вихованість.
- Поняття про здібності. Загальні та спеціальні здібності.
- Структура здібностей. Роль задатків у розвитку здібностей .
- Формування та розвиток здібностей. Взаємовідносини здібностей і досвіду особистості ( знань , умінь і навичок ).
ДОДАТОК №2
Приклади розв'язування задач продуктивного та творчого рівнів.
1.Задача проблемного характеру
Відомо, що павук може виявити і знешкодити комаху, яка потрапила в його тенета, лише тоді, коли та своїми рухами викликає вібрацію. Це підказало ідею простого експерименту: до павутиння доторкалися вібруючим камертоном і спостерігали, як реагуватиме павук. З'ясувалася, що так само, як і на комаху: заплітає павутинням і завдає ударів і щелепами.
Як пояснити це явище? Чому павук поводиться саме так? (4 бали)
Розв'язування
Очевидно, йдеться про розвиток психіки у філогенезі. Відповідаючи на поставлене запитання, необхідно розглянути закономірності розвитку психіки у філогенезі. Це дасть змогу співвіднести з ними описане в умовах задачі явище і у такий спосіб дійти розв'язку.
Розвиток психіки — стадіальний процес. За О. М. Леонтьєвим , є стадія елементарної сенсорної психіки, стадія перцептивної психіки і стадія інтелекту. На першій відображаються лише окремі властивості навколишнього середовища, на другій — предмети в сукупності їх властивостей, на третій — не лише предмети, а й взаємозв'язки між ними. Очевидно, що описана в умовах задачі поведінка павука (реагування на предмет — комаху, а на його властивість — вібрувати відповідає стадії елементарної сенсорної психіки.
Це стадія відчуттів, адже відчуття — відображення властивостей предметів об'єктивного світу, яке виникає при їх безпосередній дії на рецептори. Таким чином, павук має лише відчуття. Він не в змозі сприйняти комаху як окремий предмет.
Але чому? Відповідь на це питання дає концепція О. М. Леонтьєва.
Автор характеризує елементарну сенсорну психіку як стадію, на якїй діяльність тварин "відповідає тій чи тій окремо взятій властивості (чи сукупності окремих властивостей) унаслідок істотного зв'язку цієї властивості з тими впливами, від яких залежить здійснення основних біологічних функцій тварин" . Прикладом діяльності, в процесі якої виникає і функціонує психіка, Леонтьєву слугує саме поведінки павука. Вона полягає в реагуванні на вібрацію, яку здійснює комаха, і існує у вигляді руху по павутинню в напрямку до джерела вібрації (комахи чи камертона).
Сама по собі вібрація є біологічно нейтральним подразником, адже від неї не залежить життя павука. Проте саме вібрація, а не поживні властивості комахи, спонукає його діяльність. Річ у тім, зазначає вчений, що вібрація перебуває у зв'язку з такими властивостями і, що головне, сигналізує про їх наявність. Це означає, що павук відображає не просто вібрацію, а вібрацію в її зв'язку з властивостями, від яких залежить задоволення його потреб. О. М. Леонтьєв пояснює це так: "Діяльність павука спрямована на вібруюче тіло в силу того, що вібрація отримала для нього в ході видового розвитку смисл їжі" .
Отже, елементарна сенсорна психіка орієнтує тварину в середовищі біологічно нейтральних, але таких, що сигналізують про можливість задоволення її потреб, властивостей. Поява цієї стадії зумовлена необхідністю пристосуватись до життя в середовищі предметів, що мають одразу багато властивостей. Проте лише деякі з них можуть задовольнити потреби тварини, а це й вимагає пошуку прихованих за біологічно нейтральними властивостями властивостей життєво важливих. Функцію такого пошуку виконує психіка, без якої життя в нових умовах було і неможливим.
Аналіз подальшого ускладнення діяльності тварин в ході еволюції дав змогу О. М. Леонтьєву пояснити наступні стадії розвитку психіки, включаючи й специфічно людську — свідомість.
2.Задача діагностичного характеру
Учням було запропоновано завчити два оповідання, рівні за обсягом та ступенем складності. Перше зачитувалося після попередження, що перевірка відбудеться наступного дня, друге слід було запам'ятати надовго. Однак в обох випадках ефективність запам'ятовування перевірили через чотири тижні.
Яке оповідання учні запам'ятають краще? Чому? (3 бали).
Розв'язування. Відповідаючи на поставлене запитання, необхідно розглянути закономірності розвитку, процеси та типи пам’яті .Очевидно, йдеться про такий процес пам'яті, як запам'ятовування, а судячи з інструкцій, які отримали учні, в обох випадках мало місце довільне запам'ятовування, тобто таке, що підпорядковане свідомо поставленій меті . Проте зміст такої мети був різним, що, напевно, і зумовило рівень ефективності запам'ятовування.
Відомо, що довільне запам'ятовування залежить від багатьох чинників: раціональних прийомів запам'ятовування (виокремлення смислових одиниць, знаходження зв'язків між ними, їх систематизація на основі асоціацій); способів повторення (частковий, цілісний, комбінований); характеру мнемічної спрямованості на запам'ятовування. Така спрямованість справляє безпосередній вплив на характер запам'ятовування, його способи, результат .
Можна стверджувати, що в умовах задачі йдеться про залежність довільного запам'ятовування від змісту мнемічної спрямованості.
Дослідник психології пам'яті О. О. Смирнов визначає різні типи мнемічної спрямованості: на ту чи іншу повноту запам'ятовування, певну чіткість запам'ятовування, послідовність подачі матеріалу, міцність запам'ятовування, час відтворення. Умовами задачі передбачено відмінності у мнемічній спрямованості на час відтворення: перше оповідання треба було відтворити на наступний після запам'ятовування день, друге — в невизначеному майбутньому. Такі відмінності не могли не спричинити різну продуктивність запам'ятовування.
Спрямованість "завчити оповідання надовго" забезпечила, напевно, тривале зберігання матеріалу в пам'яті, тоді як спрямованість "на наступний день" — нетривале. Тому можна дійти висновку, що перше оповідання учні завчать гірше, ніж друге.
Вплив мнемічної спрямованості на продуктивність запам'ятовування став можливим унаслідок соціогенетичного і онтогенетичного розвитку пам'яті. В ході цього людина оволодіває своєю пам'яттю, вчиться керувати нею, завдяки чому та стає , за термінологією Л.С.Виготського, вищим психічним процесом.
Залежність довільного запам'ятовування від мнемічної спрямованості слід мати на увазі під час організації навчальної діяльності школярів чи студентів, тобто вчитель, викладач повинні формувати таку спрямованість, яка б відповідала цілям навчання. Неприпустимо мотивувати необхідність запам'ятати матеріал формою контролю його засвоєння (оцінкою, контрольною роботою, екзаменом тощо). У цьому разі матеріал зберігатиметься в пам'яті доти, доки він буде потрібним для пред'явлення, після чого почнуть діяти інтенсивні процеси забування.
3.Задача практичного характеру
Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: "Я читав, що індивідуальні відмінності між людьми зумовлені властивостями нервової системи, отриманими від народження, і що нервова система нібито не впливає на успіхи в школі. Проте де ж тоді, як не в школі, виявляють себе такі відмінності?"
Що Ви відповісте цьому учневі ? (4 бали)
Розв'язування.Відповідаючи на запитання, слід докладніше зупинитися на природі індивідуальних відмінностей.
Справді, в їх основі лежать властивості нервової системи, дослідження яких започаткував видатний фізіолог І. Павлов . Він виявив такі властивості нервової системи, як сила — слабкість, врівноваженість — неврівноваженість, рухливість — інертність. Послідовники Павлова відкрили також інші властивості: динамічність, лабільність, концентрованість, активованість. Вони вивчали також питання, яке тебе цікавить, — про вплив таких властивостей на ефективність діяльності, в тому числі навчальної, хоч уже відомо про внесок в індивідуальні відмінності різних систем організму, а не лише нервової .
Відповідаючи на це питання, Б. М. Теплов запропонував підходити до властивостей нервової системи не як до показників рівня її досконалості, а як до способів урівноваження стосунків організму із середовищем. "Головне не в тому, — писав Б. М. Теплов, — що при сильній нервовій системі легко розв'язуються будь-які задачі, а в тому, що сильна нервова система краще розв'язує одні задачі, а слабка — інші, в тому, що до розв'язку однієї і тієї самої задачі слабка і сильна нервова системи повинні йти різними шляхами"( Б. М. Теплов) .
Експериментальне підтвердження такий підхід дістав у дослідженнях В. Д. Небиліцина , який виявив, що така властивість нервової системи, як слабкість (а вона найчастіше розцінюється як "гірша"), щільно пов'язана з її чутливістю. Чим слабша нервова система, тим чутливіша вона до різних впливів. Тому в біологічному плані чутливість є цінною рисою — вона, наприклад, дозволяє завчасно виявити небезпеку і готуватися до зустрічі з нею. Хоча слабка нервова система менш витривала за сильну (не дає витримувати тривалі навантаження), але вона забезпечує пристосування людини і тварин до вимог середовища, щоправда, за рахунок іншого способу.
Є. А. Климов назвав такий спосіб індивідуальним стилем діяльності. Він встановив, що ткалі-багатоверстатниці з високою рухливістю нервових процесів виконують незаплановані операції мірою їх виникнення, тоді як "інертні" ткалі запобігають неприємним несподіванкам в роботі підсиленою турботою про найскладніші ділянки виробничого процесу. Порівняння продуктивності праці засвідчило, що і в тих, і в інших вона була практично однаковою. Проте зверни увагу: за рахунок стилю діяльності — "індивідуально своєрідної системи психологічних засобів, до яких свідомо чи стихійно вдається людина з метою найкращого рівноваження своєї (типологічно зумовленої) індивідуальності із зовнішніми умовами діяльності" (Є. А. Климов). Цього ж висновку дійшли дослідники ефективності діяльності "сильних" і "слабких" водіїв .
Отже, властивості нервової системи впливають на продуктивність діяльності, але не прямо, а опосередковано, через індивідуальний стиль діяльності. Проте йдеться про звичайні умови діяльності . Скрізь, де людині доводиться реагувати швидко й точно на непередбачені зміни в навколишньому середовищі, приймати в стислі строки відповідальні рішення, — там природне підґрунтя індивідуальних відмінностей стає досить помітним. М. К. Акімова , наприклад, встановила, що успіх професії жонглера значною мірою залежить від лабільності нервової системи щодо збудження. Лабільні учні циркового училища опанували навичкою жонглювання вдвічі-утричі швидше, ніж інертні. Разючі відмінності! Проте чи так багато подібних видів діяльності? Ні. Що й дає можливість людям з різними природними даними успішно працювати, виявляючи свою індивідуальність.
Тепер повернімося до твого запитання. Звичайно, індивідуальні відмінності між людьми виявляють себе у всіх видах діяльності, включаючи навчальну. Але яким чином?
Ти, напевно, розумієш, що й медалісти можуть мати різні властивості нервової системи, адже учіння не потребує швидкого реагування на надмірні подразники. При цьому, за аналогією з трудовою діяльністю, можна очікувати, що індивідуальний стиль учіння у них буде різним. Це підтвердив Н. С. Лейтес , за даними якого представники і слабкої, і сильної нервової систем можуть закінчити школу із золотою медаллю, але вчаться вони по-різному. Перші, готуючись до уроків, спочатку виконують домашнє завдання в чернетці, складають план відповіді, суворо дотримуються розпорядку дня. Другі менш організовані, менш ретельно, але також з глибоким розумінням виконують домашні завдання. Індивідуальний стиль відмінний, але це не є перешкодою у навчанні. Швидше навпаки, завдяки притаманному їм стилю учні добре закінчили школу.
Отже, учні з різними властивостями нервової системи можуть досягти успіхів у школі за рахунок оптимального індивідуального стилю навчальної діяльності. Але для цього потрібно, щоб вони хотіли вчитись і шукали відповідних способів оволодіння навчальним матеріалом. У цьому їм має допомогти й учитель, адже він не тільки передає знання, а й навчає вчитися.
Я відповів на твоє запитання. Проте зваж, що йшлося про природні основи індивідуальних відмінностей, а не про самі відмінності. Останні яскраво виявлять себе у вигляді задатків та здібностей, а вже ті відбиваються не тільки на динаміці навчальної діяльності, а й на її результативності . Але це вже інша тема.
ДОДАТОК №3
Список використаних практикумів
1.Практикум з психології/ За ред. Г. Г. Бикової — Львів, 1975.
2.Иващенко Ф.И. Задачи по общей, возрастной и педагогической психологии. - Минск: Вышейшая школа, 1985
3.Загальна,вікова і педагогічна психологія . Практикум / За ред.проф.Д.Ф.Ніколенка.-К.:Вища школа ,1980.-206 с.
4.Збірник завдань з загальної психології / За ред. В.С. Мерліна. – М., 1977.
5.М'ясоїд П.А. Задачі з курсу загальної психології: Навч. посібник.–К : Вища школа, 1998.–184 с.
6.Практические занятия по психологии / Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1972.
7.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990.
Навчально – методичне видання
ОСНОВИ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ КУРСУ
ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Анжеліка Володимирівна Шамне
Українською мовою
Комп´ютерний набір автора матеріалу
Ум. друк. арк.- 8.
ПП «Видавничий дім»