«Видавничий дім»
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Видавничий Дім"Ін Юре", 68.62kb.
- «Східний видавничий дім», 2031.09kb.
- К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча, 10589.26kb.
- Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень-навчальний посібник. Київ: Видавничий, 2138.58kb.
- Микита шаповал , 1781.65kb.
- Видавничий Дім «Ін Юре», 134.26kb.
- В. О. Соболь доктор філологічних наук, професор, 3194.35kb.
- Підруч для студ юрид спец вищ закл освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. 2-ге вид., переробл., 7887.27kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 16031.76kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 2259.73kb.
МЕТА: засвоїти поняття про уяву як вищу форму пізнання людиною дійсності , усвідомити процес виникнення , види та прийоми створення образів уяви, роль уяви в пізнавальній діяльності та житті людини.
Література:
1.Зимичева А.Воображение в творческой деятельности человека // Обдарована дитина. – 2004. - №7. – С.35-38.
2.Коршунова Л.С Воображение и его роль в познании. – М., 1979.
3.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.–С.283-298
4.Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения. – Тбилиси, 1972.
5.Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000. –С.260-273.
6.Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. М. – 1976.
7.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990.–С. 188-201
8.Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999. –С.315-335
9.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986.–С.348-365
10.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981. –С.271-292
11.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003.–С.295-309.
12.Роменєць В.А. Психологія творчості. – Київ: «Либідь». – 2001.
13.Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.–С…
14.Филатов Ф.Проблематика воображения и творчества в поле диалога культурной исторической и глубинной психологии // Журнал практического психолога. – 2007. - №6. – С.162-169.
15.Якобсон П. М. Психология художественного творчества. — М.: Знание, 1971.
Питання для підготовки:
1.Природа та своєрідність уяви як пізнавального процесу.
2.Види уяви, їх специфіка та взаємозв'язок.
3.Прийоми створення образів уяви.
3.Уява та особистість.Розвиток уяви.
5.Місце уяви в творчій діяльності людини.
6.Уява та індивідуальна творчість.
Методичні рекомендації до вивчення теми:
Вивчення теми «Уява» має поглибити знання студентів про абстрактне пізнання як вищу форму пізнання людиною дійсності . Воно відбувається за участю взаємопов'язаних процесів – мислення та уяви. У розвиненому вигляді ці пізнавальні процеси властиві тільки людині, яка має свідомість і виявляє психічну активність у діяльності. Істотною особливістю уяви ,як і мислення , є опосередкований характер відображення дійсності, зумовлений використанням раніше здобутих знань, досвіду, міркуваннями, побудовою гіпотез тощо. Об'єктом пізнання у процесах мислення та уяви є внутрішні, безпосередньо не дані у відчуттях властивості об'єктів, закономірності явищ і процесів.
Уява — це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався у процесі праці. Будь-який акт праці неодмінно містить в собі уяву. Не уявивши готовий результат праці, не можна приступати до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уяви як специфічно людської форми випереджального відображення дійсності. Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий результат своєї діяльності та шляхи, якими його буде досягнуто. Ще до того, як виготовити певну річ, людина подумки створює її образ.
Орієнтуючи людину у процесі діяльності, уява створює психічну модель кінцевого та проміжних результатів праці й цим забезпечує втілення ідеального образу в матеріальний чи ідеальний продукт.
Уява – це психічний процес створення людиною на основі набутого досвіду образів об`єктів, яких вона безпосередньо не сприймала і не сприймає.
Необхідно розуміти , що матеріал для створення нових образів людина бере з навколишньої дійсності. Якими б своєрідними чи характерними не були нові образи, створені уявою людини, вони являють собою комбінації, поєднання образів насправді існуючих об`ктів або їх частин (априклад образи вигаданих істот , якими в давнину населяла людина землю, – русалок, лісовиків, мавок)
Уява пов`язана з іншими психічними процесами, зокрема з пам`яттю та мисленням. З одного боку, уява завжди спирається на минулий досвід, але уява має свої особливості і відрізняється від процесу пам`яті. Ця різниця в першу чергу – в різному відношенні цих процесів до дійсності. Образи пам`яті – це відтворення минулого досвіду. Функція пам`яті – зберігати результати минулого досвіду, функція уяви – перетворювати. Якщо основною характеристикою пам`яті є відтворення, то перетворення стає основною характеристикою уяви. Вона завжди породжує щось нове, змінює, перетворює те, що нам було дано у сприйманні.
Залежно від участі волі в процесі створення нових образів уява поділяється на мимовільну і довільну. Мимовільна уява буває в тих випадках, коли образи виникають без заздалегідь поставленої мети, коли вони викликаються певними потребами людини,її переживаннями. Так, змерзла людини мимовільно уявляє собі тепле приміщення, втомлена – картину приємного відпочинку. Довільна уява характеризується створенням образів у відповідності з поставленою метою, це цілеспрямований, вольовий, активний процес. Така уява є необхідною умовою навчання і практичної діяльності.
Довільна уява буває відтворюючою і творчою. При відтворюючій уяві образи у людини виникають на основі словесних описів об`єктів, графічного чи музичного зображення. На основі опису у нас виникають образи міст і селищ, гір і лісів, на основі проектів – образи майбутніх споруд; розглядаючи креслення, бачимо готовий верстат. Особливого значення набуває діяльність відтворюючої уяви у навчанні. Створення чітких географічних, історичних, геометричних уявлень неможливе без активної відтворюючої уяви. Відсутність правильних точних уявлень може стати причиною неправильного розуміння учнями історичного матеріалу, виникнення грубих помилок у їх знаннях.
Чим глибше, точніше розкриває зміст свого предмету учитель, тим яскравіше працює відтворююча уява учнів.
Творча уява – це створення нових, оригінальних образів об’єктів, які ніколи не сприймалися людиною, які ще не існують в дійсності, а лише передбачається їх поява.Особливою формою творчої уяви є мрія – створення образів бажаного майбутнього. Саме в мріях виявляється безпосередній зв'язок уяви з потребами людей і в першу чергу мрія задовольняє потребу людини заглянути у свій завтрашній бажаний день.Напрям і характер мрій визначається життєвою позицією, яку займає людина у суспільстві.
Кожен вид діяльності вимагає уяви і ставить до неї певні вимоги. У залежності від змісту діяльності уява поділяється на наукову, технічну, художню та ін. Серед таких видів уяви можна назвати і педагогічну уяву, яка активізується у складній діяльності педагога.
Дослідження психології творчості в різних галузях людської діяльності свідчить про те, що вона здійснюється за допомогою типових з а с о б і в і п р и й о м і в створення образів уяви.
Одним із таких прийомів є аглютинація (від латинського слова aqqlutinare, що означає склеювати.) «Алгоритм» його зводиться до «склеювання» різних якостей, властивостей, частин в одне ціле (образ русалки, одержаний шляхом простого поєднання в уяві голови і тулуба жінки із хвостом риби ,кентавра – шляхом аглютинації голови людини і тулуба коня,гідролітак, аеросані, тролейбус).
Більш складним прийомом створення нових образів можна вважати комбінування як своєрідну переробку уявлень двох або цілого ряду уявлень двох або цілого ряду об’єктів.Створення нових образів шляхом комбінування характерне для творчості художників, музикантів, письменників.
Ще одним прийомом перетворюючої діяльності уяви є акцентування легких сторін відображуваного явища, яке перетворює загальний його вигляд. Акцентування – це довільне підкреслювання, виділення певних властивостей об’єкта: окремих його рис, сторін. Цей засіб широко використовується в карикатурі: карикатура відтворює риси оригіналу, але вона перебільшує ті чи інші риси. Основною формою акцентування є гіперболізація, що виявляється в зміні величини предмета, кількості його частин, в їх зміщенні. Так, в байках, в билинах, в народній творчості завжди фігурують богатирі, велетні надзвичайних розмірів і небувалої сили, що уособлюють внутрішню красу і значимість героя.
Найбільш специфічним прийомом створення образів у художній творчості є типізація. Типізація – це одна з форм узагальнення. Вже при акцентуванні ми підкреслюємо і виділяємо щось суттєве в об’єкті. Це один із шляхів перетворення поодинокого образу, що надає йому узагальнюючого значення. За допомогою типізації О.С.Пушкін в образі Тетяни Ларіної показав красу російської жінки взагалі.
Новий образ можна створити і перенесенням ознак одних об’єктів на інші, яким ці ознаки не властиві. Образи розмовляючи тварин, птахів, «живої» і «мертвої» води створені шляхом такого перенесення.У процесі перетворення уявлень використовується також аналогія (уподібнення). Багато наукових відкриттів зроблено шляхом аналогії. Літальні апарати створені за аналогією з птахами, підводні човни – з рибами.
Вказані засоби і прийоми перетворення – це лише загальні «алгоритми», якими підпорядковується побудова образів фантазії. В процесі творчої діяльності вони змінюються, зливаються, виступаючи як сума індивідуальних прийомів, використання яких визначається загальною темою діяльності.
Питання для дискусії:
- Чи завжди уява міститься у процесі розумової діяльності? Чи можна стверджувати, що образи уяви аналогічні образам мислення?
- Чи властивий процес уяви тваринам? Відповідь обґрунтуйте.
- Чи є принципова відмінність між образами творчої уяви та галюцинаціями?
- Чи може яскравість уяви негативно позначитися на психічному житті людини?
- Чи погодитеся ви з думкою, що мрія — це створення образів уяви, у здійсненні яких людина впевнена? Яку роль у життєдіяльності людини відіграють мрії?
6.Поясніть, чому деякі люди, неосвічені в медицині, прочитавши описання того чи іншого захворювання, схильні уявляти, що й вони захворіли саме на цю хворобу, що й у них виявляються симптоми цієї хвороби.
7.Чи є принципова відмінність між уявою та образним мисленням?
8. Чи можна навчити творчості?
9. Порівняйте процес уяви з іншими психічними пізнавальними процесами., встановіть їх зв'язки. Що між ними спільного і чим вони відрізняються?
10.Які розумові дії забезпечують створення образів уяви?
11.Чим пояснюється той факт, що образи уяви є індивідуальними для кожної людини?
12.У чому полягає відмінність між довільною і мимовільною уявою, творчою і відтворюючою?
Опрацюйте за підручником матеріал про уяву і виконайте такі завдання.
Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):
I .Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали) .
II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).
III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.
1) Дж. Берджес стверджував, що уява подібна до споруди, збудованої для того, щоб дістатися неба, а фантазії — повітряна кулька, яка в порівнянні з уявою не більш ніж химера, бо вона підвладна волі вітрів.
Які закономірності процесу уяви відображені в даному твердженні? З обґрунтуванням відповіді - (2 бали).
2) Виконайте тестові завдання (1 бал) :
1. Уява - це
а) створення в корі головного мозку нових образів на основі набутого досвіду;
б) пригадування образів раніше сприйнятих предметів і явищ;
в) створення нових образів шляхом виокремлення тих чи інших рис предмета.
2. У якому з наведених рядків перелічено лише прийоми творчої уяви:
а) аглютинація, акцентування, апперцепція, типізація, гіперболізація, схематизація;
б) аглютинація, акцентування, синестезія, апперцепція, типізація, гіперболізація;
в) аглютинація, акцентування, типізація, гіперболізація.
3) Визначте, які прийоми (аглютинація, гіперболізація, загострення, типізація) використані для створення образів творчої уяви. За якими ознаками це можна встановити? З обґрунтуванням відповіді - (2 бали).
А.У міфах і легендах давнини описуються різні фантастичні істоти — кентаври (з головою людини і тілом коня), сфінкси (з головою людини і тілом лева), дракони тощо.
Б.Аналізуючи шляхи створення літературних образів, О. М. Горький писав: «Вони створюються, звичайно, не портретно. Не беруть певної якоїсь людини, а беруть тридцять-п'ятдесят відсотків однієї лінії, одного ряду, одного настрою і з них створюють Обломова, Онєгіна, Фауста, Гамлета, Отелло і т. д.». Він радив молодим письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба зробити так, щоб в одному крамареві було описано тридцять крамарів, щоб якщо цю річ читають у Херсоні, бачили херсонського крамаря, а читають в Арзамасі — арзамаського...»
В. Який прийом створення образу використано винахідниками під час конструювання аеросаней, танка-амфібії, дирижабля, екскаватора, тролейбуса та інших механізмів?
Г. «— Що зроблю я для людей?! — дужче за грім вигукнув Данко.
І раптом він розірвав руками собі груди, вирвав з них своє серце і високо підніс його над головою.
Воно палало так яскраво, мов сонце, і яскравіше за сонце, і весь ліс замовк, освітлений цим смолоскипом великої любові до людей, а темрява розлетілася від світла його і там, глибоко в лісі, тремтячи, впала в гнилизну болота. Люди ж, зачудовані, стали як камені.» (О. М. Горький. «Стара Ізергіль»)
4) Охарактеризуйте та проаналізуйте ті методичні прийоми, які найдужче сприяють розвиткові уяви. З обґрунтуванням відповіді - (2 бали).
На уроках літератури в шостих класах широко застосовуються такі види роботи: переказ прочитаного, творчий переказ, постановка запитань до прочитаного тексту; писемні завдання: добір з тексту підпису до картинки, опис дійової особи літературного твору, написання невеликого твору про героїв, які особливо сподобалися, і т.д.
5)Розвиткові якого виду уяви сприяє такий методичний прийом? (1 бал).
Улюбленим заняттям учнів на уроці географії були мандрівки по карті. Учитель показував яку-небудь точку на карті, а учні повинні були змалювати флору, фауну, рельєф, вигляд міст, житла, людей певної місцевості.
ІV.Підберіть приклади та ілюстрації, що характеризують різні способи створення нових образів в уяві (3 бали).
V. Співвіднесіть поняття та їх визначення (4 бали).Уява — психічний пізнавальний процес створення образів, предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями.
Відтворююча уява — створення образу чогось нового для людини, що спирається на словесний опис або умовне зображення цього нового (креслення, схему, нотний запис тощо).
Мимовільна уява — створення нових образів, не керованих спеціально поставленою метою.
Довільна уява проявляється в тих випадках, коли нові образи або ідеї виникають у результаті свідомого наміру людини уявити щось.
Аглютинація — створення образів за допомогою будь-яких якостей, властивостей, частин, узятих з різних уявлень.
Гіперболізація — характеризується збільшенням або зменшенням предмета, а також аналогічною зміною (кількісною чи якісною) окремих його частин.
Типізація — виділення чогось спільного, суттєвого, яке повторюється в однорідних образах.
Аналогія — створення образу, схожого на реально існуючий предмет, організм, дію.
Мрія — уява, спрямована в майбутнє. Створення мисленого образу бажаного майбутнього розвитку подій.
VІ. Дайте письмово визначення ключовим поняттям теми (3 бали).
VІІ.Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Закономірності формування образів уяви», «Психологічні основи процесу уяви», «Види і прийоми уяви», "Репродуктивна , реалістична, пасивна уява та їх роль в житті людини ", "Фантазія та її роль в житті людини", "Тенденції розвитку уяви в онтогенезі", «Фізіологічні основи уяви».
VІІІ .Законспектуйте статті ( за вибором)(2 бали):
1) Выготский Л. С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. Проф. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С…..
2) Натадзе Р. Г. Воображение как фактор поведения // Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. Проф. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С.282-287.
Завдання продуктивного рівня(3-6 балів):
I .Виконайте (за вибором) завдання № 1-9 з таблиці № 5 (3-6 балів).
II. Розв’язання теоретичних та практичних задач продуктивного рівня без обґрунтування відповіді (3 бали) або з обґрунтуванням відповіді (4-5 балів). Відповіді –в письмовій формі.
1)Які положення характеризують ідеалістичне, а які – матеріалістичне розуміння уяви? Які положення характеризують не тільки уяву, а й інші психічні процеси? (2 бали).
а). діяльність мозку, яка не може бути перевірена на практиці;
б). складна психічна діяльність, джерелом якої не є об’єктивна реальність;
в). створення чи відтворення образа, який не сприймався в минулому;
г). специфічна людська діяльність, що виникає в процесі праці;
д). відображення об’єктивної дійсності, що діє на органи чуття.
є). Психічна діяльність, яка не є відображенням дійсності, а лише виявляє внутрішній, суб’єктивний стан людини, її афекти, враження, бажання;
ж). узагальнене й опосередковане відображення дійсності;
з). складна психічна діяльність, яка є природженої здатністю, що розвивається поступово, незалежно від умов життя й виховання;
і). відображення реальної дійсності, але в інших зв’язках;
к). відображення того, що було в минулому досвіді.
2) Пізнавальна діяльність вищих тварин за будовою майже не відрізняється від пізнавальної діяльності людини. Вона також включає відчуття, сприймання, пам'ять, мислення. Можна дійти висновку, що пізнавальна діяльність людини має еволюційні передумови, але "заважає" уява, джерел якої у тваринному світі немає.
Чому уява виділяється серед інших складових пізнавальної діяльності людини ? Чи має вона еволюційні передумови ? (3 бали)
3) На стіні печери Ле-Труа-Фрер у Франції було виявлено вирізану і зафарбовану в чорний колір загадкову фігуру, що складається з ніг і тіла людини, хвоста коня, лап ведмедя, бороди сарни, дзьоба сови, очей вовка, рогів і вух оленя. Поруч із цим зразком первісного мистецтва були також реалістичні зображення різних тварин.
Яку функцію в житті первісного суспільства міг виконувати цей
малюнок ? Як він характеризує природу уяви ? (3 бали).
4) Якщо "образити" сповитий дерев'яний брусок, який ніжно колише дівчинка, то це викличе в неї сльози і бурхливий протест. Дитина повністю поглинена грою, хоча чудово знає, що має справу зі стільцем, а не з літаком, з палицею, а не із скаковим конем.
Про що свідчить така поведінка дитини? Як вона характеризує
уяву? (3 бали)
5)Підраховано, що із 108 фантастичних ідей письменника- фантаста Ж. Верна помилковими або нездійсненними виявились лише 10. З 50 ідей О. Бєляєва — лише 3. Фантаст і біохімік А. Азімов ще у 1950 р. у романі "Я — робот" передбачив появу робототехніки. Проте є й письменники, фантастичні образи яких не знаходять втілення.
Про що свідчать ці дані? Як вони характеризують уяву? (3 бали)
6) Окуляри було винайдено ще в дохристиянські часи, а потім в епоху Відродження; явище радіоактивності спочатку відкрив Ньєпс, а після нього (у 1896 р.) Беккерель. Принаймні двічі винаходили: паровоз, повітряну кулю, підводний човен, кондиціонер, монорейкову дорогу. Як пояснити ці випадки ? Що вони дають для розуміння сутності уяви? (4 бали)
7)Людині знадобилися сотні тисяч років, щоб навчитися добувати вогонь, сіяти хліб, писати. Тисячоліття вона йшла від вітряка до парової машини. Століття — від відкриття електричного струму до його широкого застосування. Від появи ідеї про можливість ланцюгової уранової реакції до її втілення минули десятиліття. Нові моделі сучасних комп'ютерів розробляються швидше, ніж користувачі встигають опановувати попередні зразки.
Про що свідчить ця закономірність?Як вона характеризує процес створення нових образів? (3 бали)
8)За законом (ефектом) Рібо, перша стадія розвитку уяви Починається у віці трьох років і охоплює дошкільний, підлітковий вік і юність. У цей час уява не залежить від мислення, але у зв'язку з розвитком останнього між ними складаються антагоністичні відносини. Наступна стадія відзначається послабленням ролі уяви і посиленням здатності міркувати. На третій стадії уява підкоряється мисленню, тому в більшості людей вона занепадає і лише у деяких підіймається над мисленням, стаючи справді творчою .
Чи витримав цей закон перевірку в часі? Чи відповідає він даним сучасної психології уяви ? (4 бали)
9) Д. І. Менделєєв уві сні побачив таблицю, яка ґрунтувалася на збільшенні атомної ваги хімічних елементів — варіанті, протилежному тому, на підставі якого він безрезультатно розкладав свій "хімічний пасьянс", коли не спав. Прокинувшись, учений намалював її на клаптику паперу і зробив виправлення лише в одному місці. Подібне сталось і з Ф. А. Кекуле, який працював над формулою бензольного кільця. Уві сні він побачив довгі ланцюжки атомних зв'язків ацетилену, які раптом зарухались і почали звиватись як змії. Одна схопила свій власний хвіст і так закрутилась. "Начебто спалах блискавки розбудив мене, — згадував хімік, — я провів залишок ночі, розробляючи гіпотезу".
Як пояснити подібні випадки ? Як вони узгоджуються з природою і сновидінь? (4 бали)
ІІІ.Законспектуйте основні положення однієї з монографій зі списку літератури ( за вибором № 2,4,12,15,)(5 балів).
ІV.Напишіть анотацію(відгук) на одну з монографій зі списку літератури ( за вибором № 2,4,12,15,) Складіть письмові запитання до тексту.
(5 балів).
V. Справжньою школою уяви можна вважати вивчення географічних карт. Опишіть образи уяви, які мають виникнути в учня при вивченні фізичної карти СРСР, фізичної карти світу та ін.( 4 бали).
VI. Проаналізуйте окремі теми із шкільних підручників (за фахом) та вкажіть вид уяви та особливості образу уяви, що можуть виникати при опрацьовуванні даних тем ( 4 бали).
VII. Наведіть приклади просторової уяви при вивченні окремих тем з курсу геометрії, фізики, астрономії ( 3 бали).
VIIІ. Користуючись навчальними посібниками та монографіями напишіть невеликий реферат за темою: «Індивідуальні особливості творчої уяви», «Прийоми аглютинації та аналогії в сучасній технічній думці», « Уява та особистість», «Психологічний аналіз винахідництва» , «Психологічні проблеми навчання творчості» ( 5 балів).
ІХ. Законспектуйте статтю: Зимичева А.Воображение в творческой деятельности человека // Обдарована дитина. – 2004. - №7. – С.35-38. Зробіть висновок про практичну значущість результатів дослідження для виховання та розвитку уяви у дітей (4 бали).
Завдання творчого рівня (6-15 балів):
I . Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів) .
ІІ. Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо розвитку уяви учнів
на уроках з Вашої спеціальності. Визначте, які чинники впливають на ефективність цього процесу ? (6 балів) .
ІІІ. Доведіть письмово, що дана тема є значущою в системі психологічних знань майбутнього педагога вашого фаху. Наведіть аргументи (6 балів).
ІV. На основі аналізу бібліографічного каталогу вашої бібліотеки ( розділ «Пізнавальні процеси» , «Уява») складіть список додаткової літератури за останні 5 років по темі «Уява»( монографії,статті у журналах тощо). Проаналізуйте напрямки сучасних інтересів дослідників(5 балів ).
VІІ . 1)Ознайомтеся з особливостями взаємозв'язків уяви з іншими пізнавальними процесами ( за підручниками) ; 2) Законспектуйте статтю: ……Память, мышление, воображение в единстве человеческого сознания и эволюции социального // Мир психологии. – 2001. - №1. – С.3-8. Інтегруйте ці тексти в єдиний реферат (6 балів).
VІІІ . Актуалізуйте опорні знання з історії психології та встановіть їх зв'язки з темою «Уява» : 1) Повторіть сутність культурно-історичної теорії Л.С.Виготського та основні положення глибинної (фрейдизм та нео фрейдизм) психології ; 2) Законспектуйте статтю: Филатов Ф.Проблематика воображения и творчества в поле диалога культурно- исторической и глубинной психологии // Журнал практического психолога. – 2007. - №6. – С.162-169. Узагальніть ці джерела інформації та напишіть на їх основі реферат (6 балів)
ІХ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 (6 балів) Дослідження особливостей творчої уяви
Мета: дослідити особливості творчої уяви 2-3 піддослідних.
Матеріал та обладнання: бланк з трьома надрукованими словами, наприклад: капелюх, дорога, дощ; стандартні аркуші паперу, ручка, секундомір.
Цей дослід можна проводити як з однією людиною, так і з групою до 11 осіб, але всім досліджуваним потрібно зручно сидіти, а умови їхньої праці мають забезпечити сувору самостійність виконання завдання.
Перед початком досліду кожен учасник отримує бланк з надрукованими на ньому трьома словами. Бланки можна роздати в конвертах або покласти на стіл перед досліджуваними перегорненими догори, щоб до інструктажу вони не читали слів на них. При тестуванні кожному видаються однакові бланки для можливого спрощення подальшого аналізу і порівняння. У процесі дослідження пропонується протягом 10 хвилин скласти з трьох слів якомога більшу кількість речень.
Інструкція: «Прочитайте слова, написані на бланку, і складіть з них якомога більшу кількість речень, причому в кожне речення мають входити всі три слова. Складені речення записуйте на аркуші паперу. На виконання завдання Вам дається 10 хвилин. Якщо все зрозуміло, починаймо!»
У процесі дослідження експериментатор фіксує час і після закінчення 10 хв подає команду: «Стоп! Роботу закінчити!»
Опрацювання та аналіз результатів. Показниками творчості в даному досліді є:
- величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення;
- сума балів за всі речення, придумані за 10 хвилин. Ці показники встановлюються за допомогою шкали оцінки творчості.
Експериментатор оцінює результати за шкалою:
Шкала оцінки творчості
| Пункт | Характеристика складеного речення | Оцінка речення в балах |
| а | У реченні використано всі три слова в дотепній оригінальній комбінації | 6 балів |
| б | У реченні використано всі три слова без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації | 5 балів |
| в | У реченні використано всі три слова у звичайній комбінації | 4 бали |
| г | Задані три слова використано в менш необхідній, але в логічно допустимій комбінації | 3 бали |
| .ґ | Правильно використано лише два слова, а третє використано з натяжкою через чисто словесний зв'язок | 2,5 бала |
| д | Правильно використано тільки два слова, а трете штучно введено в речення | 1 бал |
| е | Досліджуваний правильно зрозумів завдання, але він формально поєднує всі три слова або використовує їх із спотвореннями | 0,5 бала |
| є | Речення являє собою беззмістовне поєднання всіх трьох слів | 0 балів |
Проаналізувавши речення, експериментатор підводить підсумки, підраховує суму балів, одержаних кожним досліджуваним.
Якщо досліджуваний придумав дуже схожі одне на одне речення з повторенням теми, то друге та всі наступні речення цього типу оцінюються половиною початкового балу.
Під час підрахунку дані зручно заносити в таблицю результатів.
Таблиця результатів
| № речення | Оцінка речення в балах |
| 1 | |
| 2 | |
| 3 | |
| ... і т.д. | |
Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає максимальній оцінці якого-небудь із складених досліджуваним речень. Ця оцінка не перевищує 6 і вказує на розвинену творчість чи на оригінальність. Якщо оцінка даного показника становить 5—3 бали, то прояв творчості слід вважати середнім. Нарешті, якщо ця оцінка становить лише 2 або 1, то це низький показник творчості або намір досліджуваного діяти аналогічно.
Другий показник — це сума балів. Він дає сенс для аналізу й інтерпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб, що можливо при довірливих стосунках у групі. У кого більша сума балів, у того й більша продуктивність творчої діяльності.
Творча уява передбачає створення образу, предмета, ознаки, які не мають аналогів. У даному разі — це створення речень без заданого зразка.
Провести роботу , порівняти та узагальнити результати 2-3 піддослідних, зробити висновок про наявність в них творчої уяви . В письмовому звіти дати аналіз особливостей уяви піддослідних.
ХІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №2 (6 балів) Виявлення особливостей творчої уяви, вираженої у словесній формі
Мета: Виявити особливості творчої уяви, вираженої в мовленні.
Матеріал: незакінчені тексти.
Хід роботи
Досліджуваний прослуховує початок оповідання.
"Сутеніло, Йшов дрібний нудний дощ. На трамвайній зупинці під однією парасолькою стояли дві дівчини. Вони про щось тихо розмовляли. Раптом..."
необхідно придумати продовження і закінчення оповідання. Час на виконання завдання – 10 хвилин.
Обробка і аналіз результатів
В якості критерію оцінювання використати наступні показники:
— закінченість розповіді;
— яскравість і оригінальність образів;
— незвичайність повороту подій у сюжеті;
- оригінальність закінчення.
Бажано провести роботу , порівняти та узагальнити результати 2-3 піддослідних за попередньою та цією методиками, зробити висновок про наявність в піддослідних творчої уяви . В письмовому звіти дати аналіз особливостей їх уяви .
ХІІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №3 (7 балів) Дослідження просторової уяви 2-3 піддослідних.
Мета: дослідити особливості просторової уяви
Хід роботи
Досліджуваному повідомляють, що йому доведеться розв'язати 5 задач. Експериментатор за допомогою секундоміра фіксує час, витрачений на читання першої задачі та обдумування відповіді. Потім досліджуваний послідовно розв'язує інші задачі.
Задача 1. Уявіть собі рівносторонній трикутник, кожна сторона якого дорівнює 6 м. Проведіть подумки основу трикутника вліво на 6 м і паралельно йому через вершину трикутника — вліво такий самий відрізок. З'єднайте кінці паралельних ліній прямою. Яка фігура утворилась?
Задача 2. Уявіть собі, що від точки А ви пройшли на південь 10 кроків, потім повернули на схід і теж пройшли 10 кроків, після чого знову зробили 10 кроків на південь, а потім повернули на захід, пройшли стільки ж, і, нарешті, зробили 10 кроків на північ. Яка фігура утворилась із вказаних відрізків?
Задача 3. Від точки А велосипедист проїхав 10 км на схід, потім повернув на північ і проїхав 20 км, опісля проїхав на захід і на південь по 10 км. Нарешті, знову повернув на схід, проїхав ще 10 км. Яка фігура вийшла із вказаних відрізків? Яка вийде буква, якщо мислено перевернути цю фігуру на 180°.
Задача 4. Уявіть собі коло. Поставте в центрі кола крапку, на рівній віддалі від неї (в середині кола) проведіть 2 горизонтальні, а потім 2 вертикальні лінії. На скільки частин розділиться коло? Яка фігура знаходиться в середині кола?
Задача 5. Уявіть собі квадрат. Проведіть діагоналі. Потім двома горизонтальними лініями розділіть квадрат на рівні частини. Скільки вийшло фігур і яких?
Обробка та аналіз результатів
Після виконання завдання досліджуваний перевіряє за допомогою креслення правильність відповіді і повідомляє експериментатора, яка задача розв'язувалась легко, яка викликала труднощі. Правильні рішення задач умовно оцінюються певною кількістю балів: задача 1 — 4 бали, задачі 2, З, 4 — по 5 балів кожна, задача 5 — 6 балів.
Студенти порівнюють дані різних досліджуваних за кількістю часу, що був витрачений на обдумування відповіді, та кількістю балів. В кінці дослідження, спираючись на усний звіт, з'ясовують, в яких задачах викликав складнощі процес актуалізації образу, в яких — процес оперування ним.
Бажано порівняти та узагальнити результати 2-3 піддослідних за попередніми та цією методикою , зробити висновок про наявність та розвиненість в піддослідних різних видів уяви . В письмовому звіти дати аналіз особливостей їх уяви .
ХІІІ . Актуалізуйте та узагальніть опорні знання з модуля «Увага та когнітивні процеси» та встановіть їх зв'язки з темами «Уява» та «Історія становлення психології як науки»: 1) Повторіть теми модуля ; 2) Повторіть сутність культурно-історичної теорії Л.С.Виготського; 2) Законспектуйте статтю: Веракса А.Н. Роль символического и знакового опосредствования в познавательном развитии//Вопросы психологии. – 2006. - №6. Узагальніть ці джерела інформації та напишіть на їх основі реферат на тему «Сутність пізнавального розвитку як процесу відображення та опосередкування людиною дійсності» (10 балів до модуля додатково).
Змістовий модуль 4. Емоційно-вольова сфера та індивідуально-типологічні властивості людини.
На тлі загальнолюдських фізичних і психічних особливостей у кожної людини помітно виокремлюються індивідуальні особливості, які, позначаються на її житті, поведінці, діяльності.
Слід чітко виокремлювати фізичні , психічні та індивідуально-психологічні (індивідуально-типологічні) особливості людини.
Фізичні (індивідні) індивідуальні особливості — це конституція організму, його фізіологічні процеси — гуморальні, ендокринні, нервові. У кожному окремому організмі ці процеси відбуваються своєрідно, хоча у них є багато спільного для всіх людей, що зумовлюється антропогенезом, тобто походженням і розвитком людини.
Психічні індивідуальні особливості виявляються в різній швидкості реакцій, порогах чутливості, у властивостях уваги, пам'яті, спостережливості, кмітливості, в інтересах. Особливо яскраво вирізняються люди за індивідуальними здібностями — музичними, образотворчими, спортивними, художньо-літературними.
Індивідуально-психологічні особливості — неповторна своєрідність психіки кожної людини . Індивідуальні особливості особистості найяскравіше виявляються в темпераменті, характері та здібностях, у пізнавальній, емоційно-вольовій діяльності, потребах та інтересах. Особливості їх прояву залежать від виховання дитини. Індивідуальні риси характеру, як свідчать дослідження, досить яскраво виявляються вже в дошкільному віці.
Модуль № 4 , присвячений вивченню індивідуально-психологічних особливостей особистості складається з п'яти тем : Тема 1 «Емоції та почуття». Тема 2 «Воля». Тема 3 «Темперамент». Тема 4 «Характер». Тема 5 «Здібності». Засвоєння знань цього модуля має закласти основи реалізації індивідуального підходу до навчання та виховання дітей.