«Видавничий дім»
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Видавничий Дім"Ін Юре", 68.62kb.
- «Східний видавничий дім», 2031.09kb.
- К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча, 10589.26kb.
- Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень-навчальний посібник. Київ: Видавничий, 2138.58kb.
- Микита шаповал , 1781.65kb.
- Видавничий Дім «Ін Юре», 134.26kb.
- В. О. Соболь доктор філологічних наук, професор, 3194.35kb.
- Підруч для студ юрид спец вищ закл освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. 2-ге вид., переробл., 7887.27kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 16031.76kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 2259.73kb.
Мета: : засвоїти поняття про сприймання , усвідомити процес їх виникнення ,види та закономірності , роль в пізнавальній діяльності, дослідити властивості сприймання, визначити особливості сприймання часу та форми предмету при пасивному і активному дотику.
Питання для підготовки:
1.Відчуття та сприймання , їх спільні риси та відмінності.Сенсорно – перцептивна організація особистості.
2.Роль сприймання у життєдіяльності людини.
3.Загальні властивості сприймання .
4.Класифікація сприйняття. Класифікація простору, часу та руху.
5.Зв’язок сприймання та моторики людини. Активний характер сприймання.
6.Розвиток спостережливості у дітей.
7.Особливості професійної спостережливості вчителя.
8.Методи вивчення властивостей сприймання.
Література:
1.Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977. 49-148
2.Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. – М: МГУ, 1982.
3.Гостев А.А., Дружинин В. Н., Дрынков А. В. Проблемы психологии образа // Психологичский журнал. – 1984. – Т.5. - №2. – с. 124-127. 124-127
4.Ительсон Л. Б. Лекции по общей психологии: Учебное пособие. – Мн.: Харвест. – 2000. 354-453
5.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002. 200-234
6.Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000. 164-178
7.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. . 266-274, 232-237
8.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981. 195-201
9.Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. Заведений. – 3-е изд. – М.: «Академия», 2002. 385-399
10.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990. 136-162
11.Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999.185-216
12.Психология ощущений и восприятия. Хрестоматия по психологии/ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Любимова, М.Б. Михайлевской. М., 1999.
13.Психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. 176-189
14.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003. 225-255
15.Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 25-47,136-162
16.Смирнов С. Д. Психология образа : проблема активности психического отражения – М.: МГУ, 1985.–С.56-127,142-168. .
17.Солсо Р.Л. Когнитивная психология.- М.: Тривола, 1996.
18.Хелен Гейвин Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2003.
19.Шиффман Х. Ощущение и восприятие. - СПб, 2003.
Методичні рекомендації до вивчення теми:
Сприймання – це відображення в свідомості людини предметів або явищ об'єктивної дійсності внаслідок їх дії на аналізатори . У чуттєвому пізнанні відчуття та сприймання виявляються в єдності. Перехід від відчуттів до сприймань – це перехід до складнішого і повнішого відображення людиною оточуючого світу .
При ознайомленні з природою сприймання необхідно співставити його з природою відчуттів ; встановити та виділити спільність , яка властива цим психічним процесам , і різницю , яка існує між ними . Такий спосіб опрацювання теми поглибить уже набуті знання про відчуття і полегшить осмислення відомостей про сприймання . Сприймань поза відчуттями не буває.
Розрізняють сприймання за сенсорними особливостями (зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові, кінестетичні, больові та ін.), відношенням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, естетичні), складністю сприймання (сприймання простору, руху, часу). Процес сприймання відбувається у взаємозв'язку з іншими психічними процесами особистості: мисленням (ми усвідомлюємо об'єкт сприймання), мовою (називаємо його словом), почуттями (виявляємо своє ставлення до нього), волею (свідомим зусиллям організовуємо перцептивну діяльність).
Насамперед слід ознайомитись з особливостями сприймання Такими особливостями є :
Цілісність – структурна єдність частини сприйнятого , коли навіть за окремою рисою вимальовується об'єкт у всій повноті і багатогранності ; за пелюсткою – квітка , за контурами – постать , за запахом – речовина ;
Предметність – віднесення образу сприйнятого предмета до самого предмета , в результаті відбувається об'єктивізація – образ начебто зливається з самим об'єктом : ми бачимо не відображення будинка , зошита , книги у нашому мозку , а сам будинок , зошит ,книгу ;
Осмисленість – розуміння суті сприйнятого об'єкта , його призначення , належності до певної групи .класу , категорії об'єктів : розглядаючи місто, ми жилі будинки спиймаємо як споруди для мешкання людей , школи як учбові заклади , сквери як місця для відпочинку і т. д. ;
Константність – відносна постійність образу сприйнятого об'єкта . Незважаючи на зміни умов сприймання – віддалі , освітленості у просторі, далекі об'єкти дають на сітківці ока малий , відбиток . але сприймаються не як малі , а як віддалені .
Глибокий аналіз і серйозне ставлення до засвоєння перелічених особливостей процесу сприймання допомагає зрозуміти специфіку цього психічного явища і виявити фактори , які зумовлюють його якість – повноту , глибину , точність образу сприйнятого . На ці фактори слід звернути особливу увагу , тому що у будь –якій діяльності , а особливо у навчальній , від якості сприймання значною мірою залежить багатство знань і умінь людини . Досконалість сприймання зростає із збільшенням досвіду суб'єкта бо при кожному новому сприйманні предмета чи явища пожвавлюються сліди , які залишились від попереднього сприймання таких або подібних об'єктів , і активізовані минулі враження зливаються з новим відображенням , поширюючи і поглиблюючи образ сприйнятого .
Зміст сприймання визначається такими важливими психологічними факторами як установка , інтерес , значимість сприйманого для суб'єкта .
Сприймання залежить і від бажання чи небажання людини сприйняти об'єкт, від ії настроїв ,переживань і почуттів , від світогляду і знань , вольових якостей та особливостей характеру . Залежить сприймання людини від змісту всього ії попереднього досвіду називається апперцепцією .
Властиве в певних умовах всім людям неадекватне , помилкове відображення предметів називається ілюзією .Наприклад ,світлі предмети здаються більшими в порівняні з темними ; рівні за величиною предмети , розміщені вертикально , сприймаються більшими . ніж ті . що розміщені горизонтально .
Вчителеві важливо знати індивідуальні властивості особистості учнів , щоб забезпечити повне і глибоке сприймання ними навчального матеріалу , щоб запобігти помилкам і викривлянням . Працюючи з дітьми , потрібно враховувати й такі індивідуальні властивості сприймання , за якими людей можна поділити на типи : 1) аналітичний , синтетичний , аналітико – синтетичний , 2) суб'єктивний і об'єктивний .
Люди , що належать до аналітичного типу, схоплюють передусім деталі сприйманих об'єктів , а потім переходять до їх узагальнення ; у представників синтетичного типу сприймання переважають загальні враження , часом на шкоду пізнання окремих якостей предметів і явищ . Для аналітико – синтетичного типу властива здатність сприймати як деталі , так і предмети в цілому .
Люди суб'єктивного типу сприймання «забарвлюють » образи сприйнятих об'єктів власними переживаннями , накладають на них відбиток свого емоціонального стану . Для представників об'єктивного типу властива безпристрасність і точність , нейтральність при сприйманні навколишнього .
Виявлення індивідуальних властивостей сприймання в учнів і врахування їх у процесі роботи з ними допоможе , по – перше , уникнути однобічності сприймання дітьми навчального матеріалу і , по – друге , правильно здійснити професійну орієнтацію дітей .
Сприймання , яке має цілеспрямований , планомірний і тривалий характер , називається спостереженням . Спостережливість і вміння людини помічати у явищах життя істотне і специфічне , хоч і малопомітне , - дуже цінна якість особистості . Вона розвивається і вдосконалюється при відповідній організації діяльності , при систематичному вправлянні , тренуванні , і важливим завданням вчителя є розвиток спостережливості учнів .
Питання для дискусії:
1.У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
2.Які чинники визначають об'єктивні та суб'єктивні умови сприймання?
3.Чи завжди апперцепція позитивно впливає на процес сприймання об'єктів?
4.Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання — це результат складної аналітико-синтетичної діяльності?
5.Чим пояснити, що сліпонароджені після вдало проведеної операції спочатку не розрізняють ні форму, ні розмір, ні віддаленість предметів?
6.Чим пояснити, що одна й та сама лекція різними слухачами може оцінюватися по-різному: як "інформативна", "популярна", "цікава", "корисна", "нудна", "нецікава".
7.Які основні вимоги з точки зору психології сприймання треба пред’являти до демонстрації предмету або матеріалу?
8.В чому полягають індивідуальні відмінності сприймання?
9.Чим обумовлені ілюзії сприймання?
Опрацюйте матеріал про психологію сприймання за рекомендованими підручниками й посібниками і виконайте поставлені нижче завдання.
Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):
I .Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали) .
II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).
III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.
1)Який тип сприйняття характеризує кожен приклад? Які характерні ознаки кожного сприйняття?(2 бали)
Випробувані повинні описати листок каштанового дерева.
Випробуваний А. Цей листок наполовину зелений, наполовину жовтий. Цей листок складний і складається з трьох листочків, що сходяться в центрі, де кінчається ніжка, що називається черешком, який прикріплює листок до дерева. Каштанове дерево належить до дводольних рослин; це можна побачити по його листку: він покритий розгалуженими прожилками.
Випробуваний Б. Цей листок каштанового дерева, безсило впав від подуву осіннього вітру. Він жовтий, але ще пружний і прямий; може, ще є яке-небудь життя в цьому бідному, вмираючому створінні. Бідний листок, приречений на те, щоб кружляти над дорогами…
2)Чим пояснити, що сліпонароджені після вдало проведеної операції спочатку не розрізняють ні форму, ні розмір, ні віддаленість предметів? ?(2 бали)
3)Виберіть номер відповіді, що містить усі суттєві ознаки сприймання (1 бал):
а) суб’єктивне відображення зовнішнього світу;
б) відображення окремих властивостей, належних до певних предметів;
в) первісне джерело всіх знань про навколишній світ;
г) результат сумісної діяльності ряду аналізаторів;
д) цілісне відображення сукупності властивостей предметів, явищ навколишнього світу;
е) віднесення певного предмету до певної категорії предметів.
4)Який недолік дитячого сприймання проявляється: на малюнку трирічної дитини схематично зображено людину: носа і вух немає, а виділені рот і язик зображено поза обличчям, а язик, до того ж поза ротом. (1 бал).
5) Від якої закономірності сприймання залежить описана здатність людини?
Людина вмить може розпізнати будь-яку фігуру, наприклад квадрат, незалежно від того, великий він чи маленький, розташований він вертикально чи під кутом, намальовано його білим кольором на чорному фоні чи чорним на білому фоні, чи просто накреслено контур. (1 бал).
6)Яка важлива особливість людського сприймання проявляється у відповідях дитини? Якщо показати дитині на папері чорнильну пряму і спитати: “Що ти бачиш? Що це?”, то відповіді, як правило, бувають такого роду: “Це птах якийсь, ось крила”, “Це дві собаки зустрілись”, “Це тітонька, ось у неї ніс довгий” і т.д. (1 бал).
7)Чим пояснюються описані ілюзії ? (2 бали).
А. Іноді у водіїв автомобілів та пілотів виникають ілюзії: коли предмет швидко наближається, здається, що він розбухає.
Б. Відомо, що в кіно від сприйняття голосу актора на екрані виникає своєрідна ілюзія. Голос начебто переміщується разом з актором і виходить з його уст, незважаючи на те, що звук залишається завжди в одній точці, часто дуже зміщеній, щодо зорового зображення на екрані.
8) Перелічить психологічні умови , при яких сприймання учнів набуває нової якості , стає спостереженням (2 бали).
9) Із даних понять побудуйте логічний ряд так, щоб кожне попереднє поняття було більш загальним по відношенню до наступного:
Психіка, відображення, органічне відображення, матерія , сприймання , предметність, чуттєве пізнання, пізнавальні процеси (3 бали).
10) Людина, що проживала в квартирі багатоповерхового
будинку, часто бачила на балконі сусіднього будинку чоловіка,
який робив ранкову гімнастику. Під час випадкової зустрічі на
вулиці вона відразу ж упізнала його, але їй здалося, що цей чоловік став менший на зріст.
Чому так трапилось?Якою властивістю сприймання можна пояснити цей випадок? (2 бали).
11) Людина "навчила" комп'ютер читати і розуміти тексти, перекладати їх з однієї мови на іншу. Проте все ж машина не зможе прочитати рядок, в якому витерто верхню або нижню його половину, тоді як його автор зробить це без особливих утруднень.
Як пояснити це явище? Яка властивість людського сприймання виявляється таким чином? (2 бали).
12) Професійні музиканти мали відтворити три раніше невідомі їм мелодії. Перша була в стилі фольклору, друга — класична, третя — джазова композиція. З'ясувалося, що найважче було відтворювати останню мелодію, першу музиканти повторили практично без помилок і легше, ніж другу.
Як ці дані характеризують сприймання ? Про яку властивість
сприймання йдеться? (2 бали).
ІV.Законспектуйте статтю: Зинченко В. П. Теоретические проблемы психологии восприятия и задачи генетического исследования // Хрестоматия по психологии / Под ред. А. В. Петровского. – М., 1977. - с 252-257 (2 бали).
V.Складіть термінологічний словник нових термінів та понять теми «Сприймання» та наведіть їх визначення (3 бали).
VІ.Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Роль сприймання у життєдіяльності людини», «Сприймання простору, часу та руху», «Розвиток спостережливості дітей під час навчання», «Методи вивчення властивостей сприймання» (3 бали).
VІІ. Співвіднесіть поняття та їх визначення(3 бали).
Апперцепція — залежність сприймання від змісту та досвіду
психічного життя людини.
Предметність — об'єкт сприймається нами як відокремлене у просторі і часі фізичне тіло. Найбільш яскраво ця властивість виявляється у взаємо відокремлені фігури та фону.
Цілісність — внутрішній органічний взаємозв'язок частин і цілого в образі. Варто розглядати обидва аспекти цієї властивості: а) об'єднання різних елементів у цілому; б) певна незалежність створеного цілого від якості його елементів.
Константність — збереження постійного, незмінного сприйняття предметів при зміні їх освітленості, положення у просторі, відстані від людини, яка сприймає.
Установка (настанова) — спрямованість особистості, цілісний динамічний стан, що виявляється в її готовності або тенденції діяти певним чином. Утворившись, вона підсвідомо впливає на пізнавальні процеси, зокрема на сприймання.
Ілюзія — хибне, викривлене сприйняття об'єктивного світу, що виникає під впливом зовнішнього подразника або хворобливого стану нервової системи.
Завдання продуктивного рівня (3-6 балів):
I .Виконайте (за вибором) завдання № 1-9 з таблиці № 5 (3-6 балів).
II. Розв’язання теоретичних та практичних задач продуктивного рівня без обґрунтування відповіді (3 бали) або з обґрунтуванням відповіді (4-5 балів). Відповіді – в письмовій формі.
1) Розглядаючи чорнильні плями, досліджувані майже
завжди бачать якісь об'єкти: хмари, озера, тварин, людські обличчя тощо. При цьому одні акцентують увагу на окремих деталях плями, інші — на її загальній конфігурації. Встановлено,що зміст образів сприймання, і особливості їх побудови досить стійко характеризують суб'єкт сприймання. На підставі цих даних було розроблено проективний тест — знаряддя психодіагностики.
Як ці дані характеризують сприймання людини? З якою властивістю сприймання вони пов'язані? ? (3 бали) 2) Підтвердіть чи спростуйте наступні твердження. Обгрунтуйте відповіді. (5 балів).
а) ілюзії сприйняття не можуть слугувати аргументом на користь непізнаваності світу;
б) сприймання людини не є дзеркальною копією того, що існує довкола неї;
в) сприйняття людини суб'єктивне;
г) образи сприйняття однієї людини безпосередньо не доступні свідомості іншої;
ґ) лише сприймання недостатньо для адекватного відображення дійсності;
д) процеси сприймання мають своєю фізіологічною основою діяльність мозку.
3) Вищі тварини переважають людину за швидкістю побудови чуттєвих образів, оцінкою їx емоційного тону та відповідною орієнтацією в навколишньому середовшщі. Проте чуттеві образи людини незрівнянно багатші: очевидно, що тварина не відображає й сотої доли того, що сприймає в об'єктах людина.
| Чим відрізняється сприймання людини від сприймання тварини ? Чому сприймання людини незрівнянно багатше? (4 бали)
4) На екрані показували слова, серед яких були нецензурні. З'ясувалося, що на сприймання нецензурних слів досліджувані втрачали майже вдвічі більше часу, ніж на сприймання слів нормативної лексики. При повторенні цього експерименту різниця у часі зменшувалась, а коли досліджуваних заздалегідь попередили про характер слів, то нецензурні викликали навіть швидшу реакцію, ніж нейтральні.
Про що свідчать ці дані? З якою властивістю сприймання вони пов'язані? (3 бали).
5) Якщо повз потяг, що стоїть, їде інший потяг, то пасажирові першого здається, начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.
Що це за явище? Який вид сприймання тут має місце? (3 бали) .
6) Учениця п'ятого класу на питания про державний лад древнього Єгипту відповіла, що «єгипетська держава була рибовласницькою державою».
— Рибовласницькою? — перепитав учитель.
— Так, ви ж так нам казали.
Побачивши здивований погляд учителя, вона додала:
— єгипетська держава розташована в долині річки Нилу. А в piчці багато риби, тому вона й була рибовласницькою.
Чим пояснюється така помилка у сприйманні учениці? (3 бали) .
7) В якому випадку людина краще сприймає i за-
пам'ятовує нову дорогу — якщо йде сама чи з cпівбесідником, який добре знає дорогу? Дайте обгрунтування своєї відповіді (3 бали) .
8) . У класній кімнаті на маленькій тумбочці стоял чучело качки. Bci діти мали можливість його добре розглядіти. Однак, коли на екскурсії зайшла мова про качку, діти не змогли розповісти, які у неї лапки, якого кольору пір’ячко який дзьоб i т. д.
Обгрунтуйте, чи можна стверджувати, що малі діти не спостережливі? Чим пояснити те, що вони нічого не сказали про качку(3 бали) ?
9) Знаючи закономірності сприймання ,поясніть(3 бали):
А) Чому ми рідко помічаємо помилки при читанні художньої літератури?
Б)Чому помилки в зошитах учитель виправляє червоним чорнилом?
В)З якою метою вчитель проводить попередню бесіду перед читанням нового тексту?
10)Що слід розуміти під поняттям: «Психологічна дія кольору»? Які вам відомі прояви психологічної дії кольору в сприйманні? Дайте психологічну характеристику ролі окремих кольорів у сприйманні.
11) Спираючись на матеріал тем «Відчуття» і «Сприймання» ,
порівняйте пізнавальні процеси відчуття і сприймання :
а) виявіть спільні риси ; б) вкажіть на відмінності між ними (5 балів).
ІІІ.Законспектуйте статті: 1) Крупник Е.Экспериментальные исследования механизмов целостного восприятия // Вопросы психологии. – 2003. - №4. – с.127-132. 2) ГончаровО.А. ,Тяповкин Ю.Н.Возрастная динамика зрительного восприятия перспективы // Вопросы психологии.– 2006.– №6. Які особливості та види сприймання експериментально досліджуються авторами ? Визначте та запишіть спільні для обох досліджень етапи експериментального вивчення сприймання . Якою є практична значущість цих досліджень (6 балів).
ІV.Законспектуйте основні положення статті : Любишов В.В. Из лекций по психологии восприятия // Вестник МГУ. – 2007.– №1. – С.104-118.
Порівняйте її зміст із змістом теми «Сприймання» у пудручниках з загальної психології [4-11,13-15 ]. Знайдіть спільне та відмінне, визначте нові напрямки дослідження сприймання (8 балів).
V. Напишіть анотацію(відгук) на монографію : Смирнов С. Д. Психология образа : проблема активности психического отражения – М.: МГУ, 1985. Законспектуйте відривки монографії( С.56-127,142-168) [ 16 ] (5 балів).
VІ. Напишіть реферат (на вибір) на тему: «Психологічні особливості професійної спостережливості вчителя», «Сенсорно – перцептивна організація особистості», «Проблема моделювання процесів сприймання», «Розвиток чуттєвої сфери дитини в сучасних умовах науково- технічного прогресу» (5 балів).
VІІ.Дайте розширену характеристику особливостям сприймання. Наведіть приклади цілісності та осмисленості сприймання, а також залежності сприймання від досвіду людини та її інтересів (5 балів) .
VІІІ.Дайте розширену характеристику особливостям сприймання . Наведіть приклади , які свідчать , що константність сприймання не є вродженим явищем . Покажіть на прикладах , як можна перевірити , чи осмислено сприймають учні навчальний матеріал (5 балів)
Завдання творчого рівня (6-15 балів):
I . Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів) .
ІІ. Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо формування спостережливості учнів на уроках з Вашої спеціальності на тему : «Шляхи виховання спостережливості учнів на уроках ». Визначте, які фактори впливають на цей процес ? (6 балів) .
ІІІ.Складіть план спецкурсу ««Сенсорно - перцептивна система людини»(10 балів)
ІV. Сформулюйте поради вчителям та батькам як врахувати індивідуальні властивості сприймання дітей (аналітичний тип , синтетичний тип , аналітико – синтетичний тип ) та організувати сприймання об'єктів учнями (на уроках з Вашої спеціальності) : а) аналітичного типу ; б) синтетичного типу (8 балів) .
V. Складіть тести для контролю знань з теми «Сприймання» (10-15 завдань) (6 балів)
VІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 «Дослідження сприймання часу»
(8 балів).
Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.
Матеріал та обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.
Процедура дослідження
Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджуваний і експериментатор) і передбачає десять послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити проміжок часу без підрахунку і використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с., 60 с., 120 с. тощо.
Інструкція досліджуваному: «Вам буде запропоновано, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відтинок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення — піднімання руки чи команда «Стоп!».
У таблиці-протоколі експериментатор записує заданий для визначення відтинок часу і названий досліджуваним.
Відтинок часу, запропонований для оцінки, позначається у графі С у секундах; фактичний час, також у секундах, — у графі А. Результати досліду заносять у таблицю:
Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу
| № досліду | Інтервал оцінки часу С, с | Фактичний час А, с | Коефіцієнт точності оцінки часу |
| 1 | 30 | | |
| 2 | 60 | | |
Опрацювання результатів
Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:
К = А:С
100, Де К — коефіцієнт точності оцінки часу;А — фактичний часовий інтервал;
С — часовий інтервал, запропонований для оцінки.
Аналіз результатів
Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100% (менше чи більше), перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх випадках досліджуваний має коефіцієнт, більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти значно менші за 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% —110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.
VІІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №3 «Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів» ( 8 балів)
Мета: визначити домінуючий тип сприймання на основі того , які з відчуттів найшвидше реагують на подразники в момент їх безпосередньої дії на аналізатори.
Інструкція: відповідайте на запитання «згодні» чи «не згодні». У таблиці обведіть кружечком ті запитання, на які дали відповідь «згодний(на)».
| Тип А (зоровий аналізатор) | 1, 5, 8,10,12,14, 19, 21, 23, 27, 31, 32, 39, 40, 42, 45 |
| Тип В (дотик, смак, нюх) | 3, 4, 9,11,16,18, 22, 25, 28, 29, 30, 35, 38, 41, 44, 47 |
20. Довго пам'ятаю, що мені сказали друзі і знайомі.
21. З легкістю віддаю гроші за квіти, тому що вони прикрашають життя.
22. Увечері люблю приймати гарячу ванну.
23. Намагаюся записувати свої власні справи.
24. Часто розмовляю сам(а) з собою.
25. Після тривалої їзди в машині довго прихожу до тями.
26. Тембр голосу багато про що говорить мені про людину.
27. Дуже часто оцінюю людей за манерою одягатися.
28. Люблю потягатися, виправляти кінцівки, розминатися.
29. Занадто тверде чи м'яке ліжко — це для мене мука.
30. Мені нелегко знайти зручне взуття.
31. Дуже люблю ходити в кіно.
32. Упізнаю обличчя навіть через роки.
33. Люблю ходити під дощем, коли краплини стукають по парасольці.
34. Умію слухати те, що мені говорять.
35. Люблю танцювати, а у вільний час займатися спортом чи гімнастикою.
36. Коли чую цокіт годинника, не можу заснути.
37. У мене якісна стереоапаратура.
38. Коли чую музику, починаю відбивати такт ногою.
39. На відпочинку не люблю оглядати пам'ятники архітектури.
40. Не виношу розгардіяш.
41. Не люблю синтетичних тканин.
42. Вважаю, що атмосфера в кімнаті залежить від освітлення.
43. Часто ходжу на концерти.
44. Один потиск руки багато чого може сказати про особистість.
45. Охоче відвідую галереї і виставки.
46. Серйозна дискусія — це захоплююча справа.
47. Через дотик можна сказати значно більше, ніж словами.
48. У шумі не можу зосередитися.
Опрацювання результатів
Тепер підрахуйте, в якому розділі у вас найбільше кружечків — це і є ваш домінуючий тип сприймання.
Тип А (зоровий аналізатор): часто використовуються слова і речення, які пов'язані із зором, з образами і уявою. Наприклад — «не бачив цього», «це, звичайно, роз'яснює всю справу», «помітила чудову особливість».
Малюнки, образні описи, світлини говорять типу А більше, ніж слова. Люди, які належать до цього типу, миттєво схоплюють те, що можна побачити: кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.
Тип В (дотик, нюх, смак): у даному випадку частіше використовуються слова «не можу цього зрозуміти», «атмосфера тут нестерпна», «її слова глибоко мене вразили», «подарунок для мене був чимось схожий на теплий дощ». Сприйняття і враження людей даного типу стосуються головним чином того, що пов'язане з дотиком, інтуїцією, здогадами. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.
Тип С (слуховий аналізатор): переважно вживаються такі звороти, як «не розумію, що ти мені говориш», «це звістка для мене погана», «не виношу таких голосних мелодій» — це характерні вислови для людей такого типу. Велике значення для людей цього типу сприйняття має все акустичне: звуки, слова , музика, шумові ефекти.
ІХ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ № 4 ( 8 балів)
Мета: дослідити роль відчуття та сприймання у пізнавальній діяльності людини, встановити відмінності відчуттів від сприймання при тактильному розпізнаванні предметів, дослідити роль аперцепції у пізнавальній діяльності людини.
Обладнання: набір дрібних предметів для тактильного розпізнавання (шпилька, ключ, пов'язка для очей, секундомір, ватка і т.п.),
Хід роботи
Дослідження тактильних відчуттів складається з двох серій дослідів і проводиться з одним досліджуваним.
Задача першої серії: встановити особливості тактильних відчуттів за їх словесними описами досліджуваного, викликаними предметами з набору під час їхнього почергового пред'явлення на нерухому долоню. У ході виконання першої серії дослідження досліджуваному зав'язують очі й дають наступну інструкцію.
Інструкція досліджуваному в першій серії: "Розгорніть руку долонею нагору. На долоні під час нашого дослідження Ви будете відчувати деякі впливи. Не роблячи ніяких рухів рукою, дайте словесний звіт своїх відчуттів. Усе, що будете відчувати, говоріть вголос".
Експериментатор послідовно пред'являє предмети для тактильного розпізнавання їх досліджуваному. Час пред'явлення кожного з них - 10 секунд. Після чого предмет прибирається з руки, а в протоколі робиться запис словесного звіту досліджуваного.
Задача другої серії: встановити особливості тактильних відчуттів за словесними описами досліджуваного, коли предмети по черзі розміщують на його долоні, дозволяється їх обмацувати цією ж рукою.
Друга серія досліджень проводиться через дві-чотири хвилини після першої. В другій серії так само, як і в першій, досліджуваному зав'язують очі і перед пред'явленням предметів дають інструкцію.
Інструкція досліджуваному в другій серії: "Розгорніть руку долонею нагору. Під час нашого дослідження Ви будете відчувати деякі впливи. Вам дозволяється обмацувати предмети. Дайте словесний звіт тих відчуттів, що Ви будете відчувати при цих впливах і рухах долоні".
В другій серії експериментатор послідовно пред'являє ті ж предмети з набору, зберігаючи тривалість тактильного розпізнавання 10 секунд і записуючи словесний звіт досліджуваного до протоколу.
Протокол дослідження двох серій дослідів може бути представлений на одному загальному бланку.
По закінченню двох серій дослідження досліджуваний дає самозвіт про те, яким чином він орієнтувався у впливах на долоню, що відбувались, коли легше було розпізнавати предмети, а коли складніше.
| Досліджуваний (П.І.Б.) | Експериментатор (П.І.Б.) | Дата | ||
| № предметів | Предмет | Словесний звіт | ||
| у першій серії | у другій серії | Примітки | ||
| 1. | Ключ | | | |
| 2. | Вата | | | |
| 3. | …… | | | |
| 4. | …… | | | |
Обробка і аналіз результатів
Мета обробки результатів - встановити властивості предметів, що були адекватно розпізнані. Кількість названих відчуттів у першій і другій серіях буде вважатися показником розпізнавання "П1" і "П2".
Проводячи аналіз результатів, варто порівняти величини показників тактильного розпізнавання в першій і другій серіях і звернути увагу на те, що розпізнавання впливів, що йдуть від предметів, якісно розрізняється. Як правило, у першій серії досліджувані дають звіт про окремі властивості предмета, а потім намагаються його встановити, даючи назву. В другій серії, де є присутнім завдяки обмацуванню тактильне сприймання, досліджувані звичайно спочатку визначають предмет, називають його (наприклад: "шпилька"), а потім дають словесний звіт про його властивості. Після завершення досліду студенти мають зробити висновки, що ізольовані відчуття, не дають можливості визначити предмет , тобто процес сприймання відсутній . Предмет сприймається лише в тому випадку , коли функціонує система аналізаторів : шкірно – механічний , температурний , м'язово – руховий .
Звіт за результатами роботи оформлюється письмово(6 балів).