Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Загальні положення
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. Вимоги безпеки під час роботи
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. Загальні положення
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. Вимоги безпеки під час роботи
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   63

3.15. При роботі з метиловим спиртом


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція є обов'язковою для виконання всіма особами, які працюють з метиловим спиртом.

Роботи з метиловим спиртом відносяться до робіт підвищеної небезпеки в відповідно до п.п. № 11, 34, 39 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993р., № 123.

Всі роботи з метиловим спиртом повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності.

1.1. До виконання робіт з метиловим спиртом допускаються особи, які:

- досягли 18-років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій;

- при наявності розписки про небезпеку метанолу (додаток № 1).

1.2. Особи, які працюють з метиловим спиртом, зобов'язані вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

1.3. При роботі з метиловим спиртом можливий вплив на працюючих небезпечних і шкідливих хімічних чинників:

- подразнення слизових оболонок очей та верхніх дихальних шляхів, головний біль, дзвін у вухах, неврити, розлади зору. Метанол може проникати крізь непошкоджену шкіру. Смертельна доза метанолу при прийомі всередину рівна 30 г, але важке отруєння, що супроводжується сліпотою, може бути викликане 5-10 г. ГДК метанолу у повітрі робочої зони — 5 мг/м3.

Метанол (метиловий спирт СН3ОН) — безбарвна прозора рідина, яка за запахом нагадує винний (етиловий спирт). Розчинюється у спиртах і ряду інших органічних розчинників. З водою змішується в усіх відношеннях. Легко запалюється.

1.4. При роботі з метиловим спиртом для захисту органів дихання від шкідливого впливу пари метанолу застосовують фільтруючий протигаз (ГОСТ 12.4.121-83) марки БКФ (коробка захисного кольору з білою вертикальною смутою) або марки А (коробка коричневого кольору).

1.5. Особи, які працюють з метиловим спиртом, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- періодично лаборант санітарної лабораторії підприємства повинен здійснювати контроль за станом повітряного середовища (аналізи повітря на вміст пари метанолу);

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи необхідно:

2.1. Включити загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію.

2.2. Перевірити:

- наявність і справність засобів індивідуального захисту;

- справність засобів колективного захисту;

- справність технологічного обладнання;

- наявність і цілісність встановленої пломби на ємкостях та сейфах з метанолом;

- освітлення робочого місця.

2.3. Отримати письмове розпорядження про проведення робіт з метанолом від керівника робіт (у випадку разової роботи).

2.4. При виявленні несправностей обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. При перевезенні метанолу автотранспортом відповідальний перевіряє придатність автотранспорту для перевезення метанолу і наявність на ньому протипожежного інвентарю. Шляховий лист водія повинен мати напис: «Автомобіль перевірений, придатний для перевезення метанолу».

3.2. На підприємстві метанол приймається за актом (додаток № 2) відповідальним за зберігання. Акт оформлюється у 3-х примірниках. Один примірник залишається у відповідального за зберігання, другий — у відповідального за приймання і перевезення, третій — передається у бухгалтерію.

3.3. Транспортування метанолу повинно здійснюватись засобом, який виключає можливість попадання його у виробниче та навколишнє середовище, із застосуванням трубопроводів, контейнерів, підйомників та інших видів механізованого транспортування.

3.4. Метанол повинен зберігатись у спеціальній залізній тарі (банки цистерни, бочки), а хімічно чистий — у скляній посуді. Тара після заповнення повинна бути герметично закрита й опломбована.

3.5. Транспортування метанолу, який находиться в скляній тарі, повинно виконуватись в спеціально обладнаних для цього носилках, візках з гніздами за розміром тари, що перевозиться.

3.6. Ручне перенесення бутлів з метанолом допускається тільки вдвох із дотриманням необхідних заходів проти розбризкування.

3.7. Метанол необхідно зберігати у спеціальних приміщеннях з підлогами, що непроникненні для метанолу та легко змиваються водою, з ухилами до трапів. Приміщення повинно бути обладнане загальнообмінною припливно-витяжною місцевою та аварійною вентиляцією.

3.8. Тара для зберігання і перевезення метанолу повинна бути відградуйована і мати напис незмивною фарбою: «Метанол — отрута!», «Вогненебезпечно!» і знак, встановлений для отруйних речовин відповідно до ГОСТ 19433-81.





На тарі вказується вага брутто й нетто.

3.9. Відпуск метанолу зі складу у ВТК або центральну лабораторію або з центральної лабораторії у ВТК та назад повинен здійснюватись за вимогою, підтвердженою підписом власником підприємства.

3.10. Прийом та видавання метанолу здійснюється за оформленими прибутково-видатковим документами, як продукт суворої звітності, з занесенням даних приходу та видатку у журнал. Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований і скріплений сургучною печаткою.

3.11. Облік метанолу, що використовується на об'єкті (центральної лабораторії, лабораторії ВТК, на виробничій дільниці тощо) ведеться у журналі обліку метанолу (додаток № 3).

3.12. Облік метанолу у лабораторії ведеться в журналі обліку метанолу у лабораторії (додаток №4).

3.13. Для роботи у заводських цехових лабораторіях повинно виписуватись не більш добової потреби метанолу.

3.14. Перед заповненням метанолом тара повинна бути промита водою, очищена від іржі і висушена.

3.15. Заповнення тари необхідно здійснювати насосами, призна­ченими для роботи тільки з метанолом або сифонами. Переливання відрами та сифонами з засмоктуванням ротом забороняється. Ручний налив метанолу допускається тільки для малої кількості (не більш 3,0 кг).

3.16. Злив метанолу з тари повинен здійснюватись повністю без залишку продукту.

3.17. Запірна арматура на зливних лініях метанолу повинна мати замки і пломбу.

3.18. Порожня тара з-під метанолу повинна бути промита водою (не менше ніж двократним заповненням).

3.19. Лабораторні роботи із застосуванням метанолу проводити тільки у витяжній шафі при працюючій вентиляції.

3.20. При розливі метанолу треба відразу ж засипати залите місце піском або тирсою, просочувальний метанолом пісок або тирсу усунути, а залиту дільницю промити струмом води.

3.21. Відпрацьований метанол і речовини, які його містять треба збирати у герметичну тару, що закривається і передавати на знищення у санлабораторію.

3.22. Забороняється:

- застосовувати метанол при розпалюванні нагрівальних приладів;

- застосовувати метанол у якості розчинника;

- залишати тару з-під метанолу без нагляду;

- зберігати сумісно (в одному складі) метанол з етиловим спиртом, так як це може призвести до отруєння виробничого персоналу.

3.23. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

3.24. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.25. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок

3.25.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безносе­реднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.25.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. По закінченню робіт необхідно:

- прибрати робоче місце;

- опорядити засоби індивідуального захисту, запобіжні пристосування і помістити їх у відповідне для цієї мети місце.

4.2. Залишок метанолу (від добового запасу), що не повністю витратився під час роботи, повинен здаватись на склад або закриватись у вогнетривку шафу, яка обов'язково запечатується.

4.3. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електро­обладнання.

5.1. При виникненні аварійних ситуаціях необхідно:

- припинити всі роботи з метанолом;

- вимкнути всі види вентиляції (при пожежі);

- доповісти про те що трапилось начальнику цеха або майстру.

5.2. У випадку виникнення пожежі негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння (пісок, кошма, вогнегасник (вуглекислотний), тонкорозпилена вода тощо) і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.

5.3. Порядок надання першої долікарської допомоги у випадку травмування (отруєння):

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;

Допомога постраждалому, що надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.

5.2.2. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається особами, які працюють з метанолом при проходженні первинного і послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів


Додаток № 1

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ-РОЗПИСКА

Я,___________________________________ _________знаю, що

(прізвище, ім'я, по батькові)

на______________________________________________________

(найменування підприємства або організації)


застосовується у виробництві продукції метанол. Знаю, що за зовнішнім виглядом, запахом метанол нагадує етиловий (винний) спирт і що метанол є сильною отрутою. Особливо небезпечний прийом метанолу всередину. Незначна доза (5-10г) викликає отруєння людини, що супроводжується втратою зору, а доза ЗО г є смертельною.


«______»____________19_____р.

Підпис:


Інструктаж провів____________________посада

«______»____________19_____р.

Підпис:


Підписка осіб, оформлених на постійну або тимчасову роботи зберігається у відділі кадрів підприємства.

Підписки робітників сторонньої організації зберігаються у бюро перепусток.


Додаток № 2

(Підприємство)

ЗАТВЕРДЖУЮ:

(керівник підприємства)

(підпис)

«____»__________200____р.


АКТ

Ми, нижчепідписані, відповідальний за приймання і перевезення метанолу, призначений наказом №______від______________ (посада, (прізвище, ім'я, по батькові)

та відповідальний за зберігання метанолу______________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

склали цей акт у тому, що перший здав, а другий прийняв метанол, який прибув за адресою________________________________

дата згідно відомостям, що додаються на перевезення метанолу___

(літри)

Номер з/д

накладної

кількість за

однією накладною

номер

відомості

кількість за

відомістю

нестача

залишки

1

2

3

4

5

6


ПІДСУМОК:___________________________________________

(кількість прописом)

Здав: відповідальний за приймання і перевезення метанолу______

(підпис)

Прийняв: відповідальний за зберігання метанолу_______________

(підпис)


Додаток № З

(найменування підприємства)

ЖУРНАЛ

обліку метанолу за 19______рік

(найменування виробничого підрозділу)


Початий:

Закінчений:


Поряд­ковий



запису

Дата



Зали шок

на

поча­ток доби

Отримано

Видаток

Зали шок

на

кі­нець доби

Підпис у при-

йомі

або здачі мета­нолу

Від

кого

Номер

доку-

менту

Кількість

за чиїм

розпо-

ряд-женням

Куди

витра-

чено

Кількість

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11



Додаток № 4

(найменування підприємства, організації)


ЖУРНАЛ

обліку метанолу в лабораторії

за 19_______рік


Порядко-

вий №

запису

Коли і

скількі

отримано,

за яким

докумен-

том

Видано з

сейфу

для

роботи.

дата,

ПІДПИС

одержу­вача

На що

витраче-

ний, мл

Залишок

здав у

сейф

кому, мл

дата,

ПІДПИС

Прийняв,

мл

дата,


ПІДПИС

Наяв-

ність у

сейфі на

початок

доби, мл

Підпис

відпові-

дального

за збері-

гання і

видаван­ня

1

2

3

4

5

6

7

8

    


3.16. Для апаратника приготування хімічних розчинів


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для апаратника приготування хімічних розчинів (далі — апаратник).

Роботи, які проводяться апаратником, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 11, 33, 39, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11. 1993, № 123.

Всі роботи, що проводяться апаратником, повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності.

1.1. Апаратник має постійне робоче місце.

1.2. Апаратник повинен виконувати такі види робіт:

- ведення технологічного процесу, приготування багатокомпонентних розчинів хімічних сполук або розчинів, що вимагають особливо точного дозування компонентів і дотримання технологічних параметрів;

- очистка розчину відстоюванням або фільтруванням;

- регулювання процесу дозування і завантаження сировини;

- підтримання заданого складу розчину за результатами аналізів і показаннями контрольно-вимірювальних приладів;

- проведення аналізів;

- обслуговування системи комунікацій, контрольно-вимірювальних приладів та іншого обладнання;

- виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника і розрядів.

1.3. До виконання робіт за цим фахом допускаються особи, які:

- досягли 18-років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.4. Апаратник зобов'язаний:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

- вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічної і обідньої перерв;

- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;

- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.5. В процесі роботи на апаратника можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутись крізь тіло людини;

- підвищена або знижена температура поверхні обладнання, матеріалів;

- підвищена загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- недостатня освітленість робочої зони;

- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні скляного обладнання і склотари.

ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:

- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці).

1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці апаратнику видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту:

- халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;

- ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89;

- взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*;

- рукавички гумові ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;

- фартух спеціальний ГОСТ ССБТ 12.4.029-76.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

1.7. При проведенні робіт в умовах можливого впливу на людину агресивних хімічних речовин (наприклад, кислот, луги та ін.), повинен застосовуватись спецодяг, виготовлений з матеріалів, що забезпечують захист від цього впливу.

1.8. При виконанні своїх обов'язків апаратник зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи апаратник зобов'язаний перевірити і одягти засоби індивідуального захисту.

2.2. Включити припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.

2.2. На робочому місці апаратника повинні находитись тільки необхідні для виконання конкретної роботи сировина, прилади і обладнання.

2.3. Апаратник перед роботою зобов'язаний перевірити справність приладів і обладнання.

2.4. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Апаратник повинен дотримуватися послідовності операцій при роботі на обладнанні відповідно до інструкцій з експлуатації обладнання, що використовується.

Під час роботи апаратник зобов'язаний:

3.2. Не залишати без нагляду включене на робочий хід обладнання, не довіряти спостереження за ним сторонній особі.

3.3. Дотримуватися чистоти і порядку на робочому місці.

3.4. Не захаращувати відділення оборотною тарою.

3.5. Не здійснювати ремонт, чистку і прибирання обладнання під час його роботи (ці роботи виконувати тільки після вимкнення обладнання).

3.6. Дотримуватися параметрів технологічного процесу

3.7. Дотримуватися обережності при роботі зі склом. При роботі зі склом необхідно стежити за відповідністю марки скла характеру роботи, що проводиться.

3.8. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

3.9. При відкритті під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт і без його вказівки роботу не відновлювати.

3.10. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:

3.10.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.10.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання.

4.2. Перекрити вентилі на лінії подачі вакууму, води і стисненого повітря.

4.3. Оборотну тару скласти в спеціально відведеному для цієї мети місці.

4.4. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1. У випадку виникнення пожежі апаратник зобов'язаний:

- припинити роботу;

- обезживлити електрообладнання;

- закрити вентилі на лінії вакууму, стисненого повітря, води;

- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону;

- негайно повідомити про те, що трапилось керівника робот або іншу посадову особу.

5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння).

5.2.1. Апаратник повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.

5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить тощо);

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;

Допомога постраждалому, що надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.

5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається апаратником при проходженні первинного і послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів


    