Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах
| Вид материала | Документы |
- Бібліографічний покажчик книг, що надійшли до бібліотеки у грудні Природничі науки, 768.02kb.
- Освітня програма підготовки бакалавра за напрямом «Управління персоналом І економіка, 33.27kb.
- Д. В. Зеркалов Безопасность труда, 14948.28kb.
- Перелік виставкових заходів нк «Експоцентр України», які потребують державної підтримки, 94.99kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення обстеження стану охорони праці в навчальних, 110.21kb.
- Еревірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності новопризначеного працівника, 10.37kb.
- Співдружність Незалежних Держав (снд) 11. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці, 47.8kb.
- Освітня програма підготовки бакалавра за напрямом «Фінанси І кредит» Цикл дисциплін, 42.22kb.
- Робоча програма з дисципліни " безпека життєдіяльності та основи охорони праці" для, 409.57kb.
3.13. При виконанні робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція є обов'язковою для виконання всіма особами, які виконують роботи з санітарної обробки приміщень, обладнання та засобів індивідуального й колективного захисту за допомогою бактерицидних опромінювачів.
Роботи з бактерицидними опромінювачами відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 4, 33, 40 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Всі роботи з бактерицидними опромінювачами повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимог інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.
1.1. До самостійного виконання робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів допускаються особи, які:
- досягли 18 років;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.2. Особи, які проводять роботи з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів зобов'язані:
- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;
- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
- не находитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу та керівника.
1.3. При проведенні робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів працівники можуть наражатися на вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
- підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
- підвищена температура поверхні обладнання та матеріалів;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель, інструментів та обладнання.
ХІМІЧНИХ:
- токсична та дратуюча дія шкідливих речовин, які є у приміщеннях та обладнанні, де проводиться санітарна обробка.
При дії на кисень повітря ультрафіолетового випромінювання, яке утворюють бактерицидні опромінювачі, утворюється озон. Це газ, що володіє своєрідним запахом і при великих концентраціях нагадує запах хлору.
Гранично допустима концентрація озону у приміщеннях 0.001 мг/л. Збільшення озону в повітрі до 0.002-0.003 мг/л викликає подразнення слизової оболонки носу, горла та очей.
При великих концентраціях озон діє на організм отруйно: з'являється подразнення дихальних шляхів, кашель, блювання, головний біль, запаморочення, сильна втома, можливий різкий занепад серцевої діяльності.
Опромінення бактерицидними опромінювачами може викликати болісний опік шкіри обличчя і рук.
1.4. При виконанні своїх обов'язків особи, які обслуговують бактерицидні опромінювані, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту, які відповідають вимогам до приміщень відповідного класу чистоти;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
Виробничому персоналу, який проводить санітарну обробку чистих приміщень усіх класів, рекомендується:
- мити голову 1-2 рази на тиждень і носити коротку стрижку;
- верхній одяг та особисті речі зберігати у гардеробі в індивідуальній шафі.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перед початком роботи виробничий персонал повинен:
- прийняти душ, вимити і обробити дезінфекційними розчинами руки;
- перевірити і одягти засоби індивідуального захисту;
- включити припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи;
- візуально перевірити цілісність бактерицидних опромінювачів, ізоляцію електропроводів, електророз'ємів;
- при застосуванні відкритих опромінювачів упевнитися у відсутності людей у приміщеннях, що обробляються;
- встановити час включення опромінювачів;
- переносні екрановані опромінювачі встановлювати так, щоб потік променів був спрямований у верхню частину приміщення під кутом, не менше 5° від горизонтальної площини, яка проходить через центр опромінювача;
- перевірити установлену потужність опромінювача, яка не повинна перевищувати 1 Вт/м 2 приміщення.
2.2. Забороняється застосування неекранованих опромінювачів у присутності людей, бо ультрафіолетове проміння викликає захворювання очей (кон'юнктивіт).
2.3. Відкриті та екрановані бактерицидні опромінювачі повинні мати різні вимикачі для їх роздільного включення.
2.4. Вимикачі для відкритих опромінювачів слід розміщувати поза виробничого приміщення і обладнати сигнальним написом «Горять бактерицидні опромінювачі».
2.5. Застосування відкритих опромінювачів повинно здійснюватись при відсутності людей у перервах між роботою, вночі або у спеціально відведений час.
2.6. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Опромінення відкритими опромінювачами повинно тривати не більш однієї години.
3.2. Екрановані опромінювачі можуть працювати до 8 годин, через кожні 1.5-2 години безперервної роботи опромінювачів у повітрі може відчуватись характерний запах озону, в цьому випадку рекомендується вимкнути опромінювачі на 30-60 хвилин.
3.3. При необхідності короткочасної присутності у приміщенні, де горять відкриті опромінювачі, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений захисними окулярами.
3.4. У виробничих приміщеннях, обладнаних бактерицидними опромінювачами, повинен бути встановлений фотоелектричний газоаналізатор озону (діапазон вимірів концентрацій озону — 0.002 мг/л, чутливість — 0.0002 мг/л), для здійснення безперервного контролю гранично допустимої концентрації озону у повітрі робочої зони, що утворюється при горінні бактерицидних опромінювачів.
3.5. Бактерицидні опромінювачі не виробляються у вибуховахищеному виконанні, тому їх не застосовують у вибухо- та пожежонебезпечих зонах, визначених відповідно до ПУЕ.
3.6. Через кожні 1500 годин роботи бактерицидні опромінювачі слід замінювати на нові.
3.7. У приміщеннях, де встановлені бактерицидні опромінювачі, необхідно стежити за безперервною роботою вентиляції.
3.8. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівнику робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.9. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
3.9.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.9.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Вимкнути бактерицидні опромінювачі.
4.2. Після закінчення роботи зробити запис у «Журналі обліку роботи бактерицидних опромінювачів», що повинен бути заведений на кожний бактерицидний опромінювач у цеху.
За ведення журналу несе відповідальність призначення наказом власника підприємства посадова особа.
ЖУРНАЛ ОБЛІКУ РОБОТИ БАКТЕРИЦИДНИХ ОПРОМІНЮВАЧІВ
| № опромінювача | Екзановані опромінювачі | Неекзановані опзомінювачі | Ким Занесений запис | ||||
| Час вклю- чення | Час виклю- чення | Загальна кількість годин горіння опромінювачів | Час вклю- чення | Час виклю- чення | Загальна кількість годин горіння опромінювачів | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. На випадок виникнення пожежі виробничий персонал, який проводить санітарну обробку за допомогою бактерицидних опромінювачів, зобов'язаний:
- припинити роботу;
- вимкнути бактерицидні опромінювачі;
- доповісти про те що трапилось керівнику робіт або іншій посадовій особі.
5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги на випадок травмування (отруєння):
5.2.1. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, що погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, тощо);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільш загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого у порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається немедичними працівниками, не повинна замінювати допомоги з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.
5.2.2. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається персоналом при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
3.14. При роботі з кислотами та їдкими речовинами
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги щодо охорони праці при роботі з кислотами та їдкими речовинами.
Роботи з кислотами та їдкими речовинами відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 33, 39, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Всі роботи з кислотами та їдкими речовинами повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.
Згідно з Законом України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і карної відповідальності.
1.1. До самостійного виконання робіт допускаються особи, які:
- досягли 18 років;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.2. Виробничий персонал, який виконує роботи з кислотами та їдкими речовинами зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічної і обідньої перерв;
- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.
1.3. При роботі з кислотами та їдкими речовинами можливий вплив таких небезпечних і шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
- травмування гострими кромками при руйнуванні скляного обладнання і тари;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може здійснитись крізь тіло людини;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- недостатня освітленість робочої зони;
- отримання хімічних опіків.
ХІМІЧНИХ:
- токсична та дратуюча дія на організм людини: шкіряні покрови, слизові оболонки, органи дихання.
1.4. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, виробничому персоналу видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
- халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
- ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89;
- взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*;
- окуляри захисні ГОСТ ССБТ 12.4.013-85;
- респіратор ШБ «Пелюстка» ГОСТ ССБТ 12.4.004-74;
- рукавички гумові ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
- фартух спеціальний ГОСТ ССБТ 12.4.029-76.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.5. При проведенні робіт в умовах можливого впливу на людину агресивних хімічних речовин (наприклад, кислот, луги та ін), повинен
застосовуватись спецодяг, виготовлений з матеріалів, що забезпечують захист від цих впливів.
1.6. При виконанні своїх обов'язків особи, які виконують роботи з кислотами і лугою. зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце в чистоті і порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД РОБОТОЮ
2.1. Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.
2.2. Перевірити справність приладів і обладнання.
2.3. Включити загально об мінну припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.
2.4. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Всі операції, пов'язані із застосуванням або можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних або речовин, що володіють запахом, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції приміщення з застосуванням засобів індивідуального захисту.
3.2. Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжується виділенням тепла, виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді.
3.3. При нагріванні хімічних рідин у пробірці необхідно спрямовувати її в бік від себе й від осіб, які находяться поруч.
3.4. При збовтуванні розчину у колбах і пробірках закривати їх тільки пробками.
3.5. При виконанні робіт не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без нагляду.
3.6. Не зберігати речовини невідомого походження без напису і етикеток.
3.7. Відходи кислот, луги та інші їдкі речовини зливати тільки в спеціальну тару.
3.8. Кислоти та їдкі речовини необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати кислоти та їдкі рідини в піпетку ротом, бо це може призвести до опіку та отруєння.
3.9. Концентрована луга, кислоти та інші їдкі речовини повинні зберігатись в товстостінному скляному посуді, поміщеному в металеві або дерев'яні ящики з кришками, стінки і дно яких повинні бути викладеними негорючим матеріалом.
Переносити і піднімати бутлі з кислотами та їдкими речовинами допускається тільки вдвох.
3.10. Переливання кислот та луги з бутлів в більш дрібну тару також необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.
3.11. Для приготування розчинів кислот їх необхідно приливати у воду тонким струмом при безперервному перемішуванні, а не навпаки.
3.12. Великі шматки їдкої луги слід розколювати на дрібні шматочки в спеціально відведеному місці, заздалегідь накривши шматки, що розбиваються щільною тканиною (бельтингом) або папером.
Рекомендується замість монолітних шматків луги застосовувати лускаті.
Розчиняти тверду лугу слід шляхом повільного додання їх невеликими шматками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки луги брати тільки щипцями.
3.13. Відпрацьовані концентровані кислоти та лугу зливати тільки в спеціальну тару.
3.14. Горизонтальне транспортування кислот та їдких речовин повинно виконуватись за допомогою спеціальних візків. Скляні бутлі перед транспортуванням необхідно перевірити на відсутність сколов та тріщин.
3.15. Вертикальне транспортування кислот та їдких речовин повинно виконуватись тільки у вантажному ліфті.
3.16. Сумісне зберігання кислот та їдких речовин здійснювати тільки відповідно до правил пожежної безпеки.
3.17. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
3.18. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити керівника роботи і без його вказівки роботу не відновлювати.
3.19. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок.
3.19.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.19.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Вимкнути обладнання.
4.2. По закінченню роботи опорядити робоче місце.
4.3. Зняти засоби індивідуального захисту і прибрати їх у спеціально відведені місця.
4.4. Вимити руки теплою водою з милом.
4.5. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:
- припинити роботу;
- обезживлити електрообладнання;
- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону;
- доповісти про те що трапилось керівнику робіт.
5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння).
5.2.1. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);
- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;
Допомога постраждалому, що надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.
5.2.2. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається персоналом при проходженні первинного і послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів