Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах

Вид материалаДокументы

Содержание


ІІ. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи
3.10. Для молодшої медичної сестри-буфетниці
V. Вимоги техніки безпеки при аварійній ситуації
1. Загальні положення
2. Вимоги безпеки перед початком роботою
3. Вимоги безпеки під час роботи
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях
1. Загальні положення
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. Вимоги безпеки під час роботи
4. Вимоги безпеки
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   63

ІІ. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи


2.1. Приступаючи до роботи, молодил медсестри-прибиральниці повинні:

2.2.2. Одягнути халат, шапочку, при необхідності – засоби індивідуального захисту, перевірити робочий інвентар.

2.2.3. Ввімкнути освітлення; оглянути відділення, звернути увагу на справність електророзеток, вимикачів, освітлення, водопостачальної системи, системи центрального опалення, намітити послідовність виконання робіт.

2.2.4. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пош­код­жень негайно повідомити старшу медсестру або зав. відділенням.

ІII. Вимоги техніки безпеки під час роботи

3.1. Впродовж робочого часу молодші медсестри-прибиральниці зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці, слідкувати за її дотриманням.
  1. При виявленні порушень вимог техніки безпеки (несправність електрообладнання, порушена електроізоляція, обірваний дріт, від'єднане заземлення, пошкоджений електророзподільний щит), а також про нещас­ний випадок слід негайно поставити до відома завідувача відділенням, інженера з охорони праці.
  2. Під час роботи з апаратурою, електроприладами дотримуватися
  1. Не перекривати та не захаращувати запасні виходи з відділення, лікарні.
  2. Не користуватися несправними розеткою, вилкою, пошкодженим електрошнуром.
  3. Не вмикати електроприлади при виявленні ушкодження системи заземлення.
  4. Не користуватися електроприладами при відсутності захисних засобів (гумових килимків, надійної ізоляції, заземлення, тощо).
  5. Не працювати на висоті (драбині, підвіконнях) без додаткових засобів безпеки.
  6. Не працювати без гумових рукавиць та спеціальних фартухів з кров'ю хворих, їх виділеннями.
  7. Не користуватися несправними засобами для транспортування хворих.
  1. Не створювати протягів у приміщенні.
  2. Не курити у приміщенні відділення та лікарні.
  3. Відносити сміття у відведене для цього місце у спеціальній тарі.
  4. Підлога приміщень не повинна бути сильно вологою і слизькою.

3.3.14. Під час прибирання слід зберігати обережність біля електро­приладів, стерилізаторів, сухожарових шаф, розеток, які можуть бути під напругою.
  1. Не торкатися вологими руками електроприладів.
  2. Електричні світильники для чистки знімає електрик при відключеній напрузі (1 раз на 3 місяці).

3.3.17. Під час миття вікон необхідно використовувати запобіжний пояс, закріплений за допомогою страхового канату до надійних конст­рукт­цій приміщення; не можна ставити на випадкові предмети: стіл, стілець, табуретку, підвіконня;

3.3.18. При отриманні травми негайно повідомити старшу медсестру, зав. відділенням та інженера з охорони праці.

3.3.19. Не налагоджувати самостійно електромережу і не доручати це стороннім особам.

3.3.20. Не користуватися відкритим вогнем в приміщенні.

ІV. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи
  1. Зачинити вікна в коридорах і кабінетах. Весь використаний в роботі інвентар скласти в чистому вигляді у відведеному місці. Перевірити, чи вимкнені всі газові, електроприлади і освітлення, в роботі яких немає необхідності. Привести в порядок своє робоче місце і передати його черговому персоналу. Дотримуватися особисто? гігієни.
  2. Сповістити старшу медсестру про всі несправності та недоліки, виявлені під час роботи.
  3. Залишати зміну без здачі чергування категорично забороняється.

V. Вимоги техніки безпеки при аварійній ситуації

5.1. При виникненні аварійної ситуації (вибуху, пожежі, тощо) персонал зобов'язаний:
  1. Припинити роботу.
  2. Попередити працюючих про небезпеку.
  3. Поставити до відома старшу медсестру, зав. відділенням.

5.1.4.ри виникненні пожежі діяти згідно з інструкцією (дії персоналу на випадок пожежі).

5.1.5. При необхідності провести евакуацію хворих з відділення згідно з планом евакуації.

    


3.10. Для молодшої медичної сестри-буфетниці


І. Загальні положення

1.1. Дана інструкція є чинною для буфетниці-роздатниці відділення. Буфетниця-роздатниця допускається до роботи після проходження вступного інструктажу, що проводиться інженером з охорони праці при прийомі на роботу, первинного інструктажу на робочому місці, що проводиться зав. відділенням та повторних (1 раз на 6 місяців) інструктажів.

1.2. Особи, винні у порушенні цієї інструкції, підлягають дисциплінарному стягненню (зауваження, догана, сувора догана) і позачерговому інструктажу та перевірці знань з охорони праці та техніки безпеки.

1.3. Під час проведення прибирання буфетної та столової можуть мати місце такі шкідливі і небезпечні виробничі фактори: ураження електрострумом при неправильному і невмілому користуванні електро­приладами, спотикання на нерівній або слизькій поверхні, поранення гострими предметами.

1.4. Буфетниця-роздатниця забезпечується спецодягом (халат, шапочка, індивідуальними засобами захисту).

1.5. З метою уникнення інфікування працівників від хворих слід суворо дотримуватися правил особистої гігієни та санітарно-протиепіде­мічних правил.

ІІ. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

Приступаючи до роботи, буфетниця-роздатниця повинна:

2.1. Одягнути халат, шапочку, перевірити робочий інвентар.

2.2. Ввімкнути освітлення, оглянути буфетну та столову, звернути увагу на справність електророзеток, вимикачів, намітити послідовність виконання робот.

2.3. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити старшу медсестру або зав. відділенням.

ІІІ. Вимоги техніки безпеки під час роботи

3.1. Впродовж робочого часу буфетниця-роздатниця зобов’язана дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці, слідкувати за її дотриманням.

3.2.При виявленні порушень вимог техніки безпеки (несправність електрообладнання, порушена електроізоляція, обірваний дріт, від’єднане заземлення, пошкоджений електророзподільний щит), а також про нещасний випадок слід негайно поставити до відома зав. відділенням, інженера з охорони праці.

3.3. Під час роботи з електроприладами дотримуватись інструкцій по їх експлуатації, не працювати з несправними приладами, а також дотримуватись наступних вимог:

3.3.1.Не залишати ввімкненим будь-який електричний чи газовий прилад без нагляду.

3.3.2. Не користуватися первинними засобами пожежегасіння не за призначенням.

3.3.3. Не перекривати та не захаращувати запасні виходи л відділення, лікарні.

3.3.4. Не користуватися несправними розеткою, вилкою, пошкодженим електричним шнуром.

3.3.5. Не вмикати електроприлади при виявленні ушкодження системи заземлення.

3.3.6. Не користуватися електроприладами при відсутності захисних засобів (гумових килимків, надійної ізоляції, заземлення тощо).

3.3.7. Не працювати на висоті (драбині, підвіконнях) без додаткових засобів безпеки.

3.3.8. Не створювати протягів у приміщенні.

3.3.9. Не курити у приміщенні відділення та лікарні.

3.3.10. Відносити сміття у відведене для цього місце у спеціальній тарі.

3.3.11. Не торкатися вологими руками електроприладів.

3.3.12. Електричні світильники для чистки знімає електрик при відключеній напрузі (1 раз на 3 місяці).

3.3.13. Під час миття вікон необхідно використовувати запобіжний пояс, закріплений за допомогою страхового канату до надійних конструкцій приміщення; не можна ставити на випадкові предмети: стіл, стілець, табуретку, підвіконня.

3.3.14. При отриманні травми негайно повідомити старшу медсестру, зав. відділенням та інженера з охорони праці.

3.3.15.Не налагоджувати самостійно електромережу і не доручати це стороннім особам.

3.3.15. Не користуватися відкритим вогнем в приміщенні.

ІV. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

4.1. Зачинити вікна в буфетній і столовій. Весь використаний в роботі інвентар скласти в чистому вигляді у відведеному місці. Перевірити, чи вимкнені всі газові і електроприлади, освітлення, в роботі яких немає необхідності. Привести в порядок своє робоче місце і передати його черговому персоналу. Дотримуватись особистої гігієни.

4.2. Сповістити старшу медсестру про всі несправності та недоліки, виявлені під час роботи.

4.3. Залишати зміну без здачі чергування категорично забороняється.

V. Вимоги техніки безпеки при аварійній ситуації

При виникненні аварійної ситуації (вибуху, пожежі тощо) персонал зобов’язаний:

5.1. Припинити роботу.

5.2. Попередити працюючих про небезпеку.

5.3. Поставити до відома старшу медсестру, зав. відділенням.

5.4. При виникненні пожежі діяти згідно з інструкцією (дії персоналу на випадок пожежі).

5.5. При необхідності провести евакуацію хворих з відділення згідно з планом евакуації.


    


Медична та мікробіологічна промисловість


УЗГОДЖЕНО

листом Національного науково-дослідного інституту охорони праці

від 7 травня 1999р. № 83

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Комітету

медичної та мікробіологічної

промисловості України

від 17 травня 1999р. № 62



3.12. При приготуванні дезінфікуючих розчинів


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція є обов'язковою для виконання особами, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів.

Роботи, пов'язані з приготування дезінфікуючих розчинів відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. №№ 11, 33, 39, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Всі роботи з приготування дезінфікуючих розчинів повинні виконува­тись відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

1.1. До виконання самостійних робіт з приготування дезінфікуючих розчинів допускаються особи, які:

- досягли 18 років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допо­моги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.2. Особи, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів зобов'язані:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;

- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;

- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.3. В процесі роботи на осіб, які зайняті приготуванням дезінфікуючих розчинів, можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена або зніжена температура обладнання, матеріалів;

- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів та обладнання.

ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія дезінфікуючих розчинів на шкіряні покрови, слизові оболонки очей і органи дихання.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:

- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів).

1.4. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, особам, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів, видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило, змиваючі а знешкоджуючі засоби.

1.5. При виконанні своїх обов'язків особи, зайняті приготуванням дезінфікуючих розчинів, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТОЮ

2.1. Перед початком роботи особа, яка готує дезінфікуючи розчини зобов'язана перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.

2.2. На робочому місці повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади і обладнання.

2.3. Перевірити справність пристосувань. Включити загальнообмінну припливно-витяжну та місцеву витяжну вентиляцію.

2.4. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. При приготуванні дезінфікуючого розчина пергідролю, його слід додавати у воду, а не навпаки.

3.2. При зберіганні пергідролю і миючих засобів слід дотримуватися таких заходів безпеки:

- бутель з пергідролем повинна находитись в кожусі з прокладкою;

- переносити пергідроль слід з обережністю, у бутлях з кожухом або в закритій ємкості, що не б'ється, уникаючи розбризкування;

- миючий засіб, розфасований у негерметичну упаковку, слід зберігати в сухому місці.

3.3. Вимоги безпеки при приготуванні дезінфікуючих розчинів із застосуванням легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) (мурашина кислота, спирт етиловий):

3.3.1. Роботи з ЛЗР і ГР повинні проводитись тільки у витяжних шафах, при вимкнутих електроприладах і газових пальниках.

3.3.2. Зберігати ЛЗР і ГР слід в закритій товстостінній скляній посуді, яку розміщують у металеві ящики з кришками. Загальний запас ЛЗР, що водночас зберігається не повинен перевищувати добову потребу.

3.3.3. Розлиті ЛЗР і ГР необхідно засипати піском. Забруднений пісок необхідно збирати дерев'яною лопатою або совком.

3.3.4. Тара, в якій виконувались роботи з ЛЗР і ГР, після проведення роботи повинна негайно промиватись великою кількістю води (подвійне наповнення).

3.3.5. Відпрацьовані ГР повинні збиратись у спеціальну тару.

3.4. Вимоги безпеки при приготуванні дезінфікуючих розчинів із застосуванням кислот і луги:

3.4.1. Бутлі з кислотами слід тримати в захисній металевій тарі, викладеній негорючими матеріалами, переносити і піднімати їх необхідно тільки вдвох.

3.4.2. Переливання кислот і луги з бутлів в більш дрібну тару необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

3.4.3. Для приготування розчинів кислот, їх необхідно приливати у воду тонким струмом при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

3.4.4. Великі шматки їдкої луги слід розколювати на дрібні шматочки в спеціально відведеному місці, заздалегідь накривши шматки, що розбиваються, щільною тканиною (бельтингом) або папером.

Рекомендується замість монолітних шматків луги застосовувати лускаті.

Розчиняти тверду лугу слід шляхом повільного додання її невеликими шматками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки луги брати тільки щипцями.

3.5. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

3.6. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.7. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок.

3.7.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.7.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання.

4.2. Після закінчення роботи опорядити робоче місце, скласти усі шкідливі речовини, ЛЗР, ГР в установлене для зберігання місце.

4.2. Зняти спецодяг та інші засоби індивідуального захисту і прибрати їх у спеціально відведене місце.

4.3. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ У АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів та обладнання та тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1. У разі розливу ЛЗР та ГР необхідно погасити газові пальники, вимкнути електроживлення загальним рубильником, розлитий продукт засипати піском, пісок зібрати і усунути у безпечне місце.

5.2. У випадку займання ЛЗР та ГР необхідно:

- негайно приступити до її гасіння, застосовуючи відповідні для даного випадку засоби гасіння (пісок, порошкові та інші вогнегасники);

- негайно вимкнути вентиляцію, пальники і нагрівальні прилади;

- винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами.

5.3. При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин електрообладнання, виробничий персонал зобов'язаний його негайно обезживити, повідомити про це електрику, керівнику робіт.

5.4. У випадку виникнення пожежі необхідно:

- припинити роботу;

- обезживлити електрообладнання;

- закрити вентилі на лініях подачі газу, води, вакууму;

- негайно розпочати гасіння осередку наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.

5.5. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):

5.5.1. Виробничий персонал повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.

5.5.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);

- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.5.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка виробничим персоналом при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів


    


3.12. При обробці виробничих приміщень і обладнання дезінфікуючими розчинами


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція встановлює вимоги з охороні праці при обробці виробничих приміщень і обладнання, встановленого в них, дезінфікуючими розчинами.

Роботи з обробки дезінфікуючими розчинами відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 33, 40, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Всі роботи, які пов'язані з обробкою виробничих приміщень та обладнання дезінфікуючими розчинами повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

1.1. До виконання робіт з санітарної обробки виробничих приміщень та обладнання дезінфікуючими розчинами допускаються особи, які:

- досягли 18-років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.2. Особи, які проводять роботи з санітарної обробки виробничих приміщень та обладнання дезінфікуючими розчинами зобов'язані:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі: своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;

- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;

- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.3. В ході санітарної підготовки виробництва і обладнання дезін­фіку­ючими розчинами працівники можуть наражатися на вплив небезпечних та шкідливих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- підвищена запиленість або загазованість повітря робочої зони;

- підвищена температура поверхні обладнання і матеріалів;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- підвищена або знижена вологість повітря;

- недостатня освітленість робочої зони;

- розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

ХІМІЧНИХ:

- токсична та дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.

1.4. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, персоналу видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

1.5. При виконанні своїх обов'язків особи, які виконують санітарну обробку виробничих приміщень і обладнання зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи виробний персонал повинен:

- перевірити справність і комплектність засобів індивідуального захисту, одягти їх.

- включити загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.

- обезживлити все обладнання, яке обробляється дезінфікуючими розчинами.

2.2. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Під санітарною підготовкою виробничих приміщень до роботи мається на увазі комплекс заходів, який складається з вологого прибирання, дезінфекції і УФ-опромінення стін, підлог та іншої поверхні, і досягнення відповідного класу чистоти.

3.2. Підготовка виробничих приміщень поділяється на щоденну і генеральну.

3.3. Щоденна підготовка:

3.3.1. Щоденну санітарну обробку виробничих приміщень А, В класів чистоти виконують розчином перекису водню 3% з миючими засобами. Робочі розчини слід готувати в чистій ємкості (скляної або емальованої) шляхом розведення пергідролю очищеною водою (пергідроль додають у воду) з наступним доданням миючого засобу.

3.3.2. Щоденна обробка проводиться після кожної зміни вологим засобом. Стіни, двері та інші поверхні приміщення протирають поролоновою губкою, змоченою робочим розчином з розрахунку 100-150 мл на 1 м2, після цього цим же розчином миють підлогу.

3.3.3. Щоденну підготовку приміщень С, Д класів чистоти слід проводити аналогічним засобом з масовою часткою перекису водню — 1%.

3.4. Генеральна підготовка:

3.4.1. Обробку виробничих приміщень А, В класів чистоти необхідно виконувати розчином перекису водню (масова частка 6%) з миючим засобом.

Генеральну обробку проводять вологим засобом один раз у 5-6 днів.

3.4.2. Стіни, двері, стелі, та інші поверхні зрошують з гідропульту робочим розчином з розрахунку 150-200 мл/л. Після закінчення зрошення приміщення закривають на 30-40 хвилин, після цього вилучають надлишок розчину за допомогою губки. Особливо забруднені місця додатково миють цим же розчином.

3.4.3. Обробку виробничих приміщень С, Д класів чистоти проводять розчином перекису водню 3% з миючим засобом.

Стіни, двері та інші поверхні приміщення протирають поролоновою губкою, багатозмоченою робочим розчином, після цього цим же розчином миють підлогу.

3.5. Прибиральні матеріали та інвентар (відра, ганчір'я, швабри) повинні бути промаркірованими, зберігатись у спеціальному приміщенні і використовуватися за призначенням.

3.6. При розливі дезінфікуючих засобів підлога вимивається з доданням миючих засобів.

3.7. Підготовка технологічного обладнання:

3.7.1. Під підготовкою технологічного обладнання мається на увазі миття і стерилізація з'ємних частин (вузлів) або обробка внутрішніх і зовнішніх частин дезінфікуючими засобами.

3.7.2. В якості миючих засобів застосовувати миючі засоби типу «Прогрес», в якості дезінфікуючого засобу — перекис водню.

3.7.3. З'ємні частини (вузли) обладнання, що безпосередньо стикаються з лікарськими речовинами або засобами, слід зняти, розібрати і ретельно вимити в розчині миючого засобу (0.05% розчин) при температурі 60 °С, після цього декілька раз обполоснути водою очищеною і водою для ін'єкцій, що профільтрувалася через мембрани фільтру з порами розміром 0.45 мкм.

Розбирання та знімання частин (вузлів) виконується спеціальним персоналом.

3.7.4. Внутрішні частини обладнання обробляють розчином миючого засобу при температурі 60 °С, після цього декілька раз обполіскують водою для ін'єкцій.

3.7.5. Внутрішні поверхні обладнання, що находиться у приміщеннях С, Д класів чистоти обробляють очищеною водою, при необхідності — розчином миючого засобу (масова частка 0.05%) при температурі 60 °С.

3.8. При обробці дезінфікуючими розчинами стель без застосування гідропультів, виробничий персонал повинен дотримуватись правил безпечної роботи на висоті.

3.9. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

3.10. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.11. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок.

3.11.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпо­се­реднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.11.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи:

- збиральні матеріали на протязі 2-3 годин замочують для знешкодження у розчині перекису водню 6% або освітленому розчині хлораміну, хлорного вапна (5% розчин);

- прибрати спецодяг та інші засоби індивідуального захисту у спеціально відведене місце.

4.2. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів та обладнання з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій.

5.1. У випадку виникнення пожежі виробничий персонал, який здійснював санітарну обробку виробничих приміщень і обладнання дезінфікуючими розчинами, зобов'язаний:

- припинити роботу;

- обезживлити електрообладнання;

- доповісти про те, що трапилось керівнику робіт або іншій посадовій особі;

- негайно розпочати гасіння осередку пожежі наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.

5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):

5.5.1. Виробничий персонал повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.

5.5.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);

- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівник­ками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.5.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається виробничим персоналом при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів


    