Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах
| Вид материала | Документы |
- Бібліографічний покажчик книг, що надійшли до бібліотеки у грудні Природничі науки, 768.02kb.
- Освітня програма підготовки бакалавра за напрямом «Управління персоналом І економіка, 33.27kb.
- Д. В. Зеркалов Безопасность труда, 14948.28kb.
- Перелік виставкових заходів нк «Експоцентр України», які потребують державної підтримки, 94.99kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення обстеження стану охорони праці в навчальних, 110.21kb.
- Еревірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності новопризначеного працівника, 10.37kb.
- Співдружність Незалежних Держав (снд) 11. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці, 47.8kb.
- Освітня програма підготовки бакалавра за напрямом «Фінанси І кредит» Цикл дисциплін, 42.22kb.
- Робоча програма з дисципліни " безпека життєдіяльності та основи охорони праці" для, 409.57kb.
3.21. Для слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів
і автоматики
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги з охороні праці для слюсарів з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (далі — слюсар).
До складу робіт слюсаря відносяться і роботи з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 4, 6, 33 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Роботи слюсаря повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.
1.1. Слюсар має як постійні, так і непостійні робочі місця.
1.2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:
- ремонт, регулювання, випробування і здача простих і складних, магнітоелектричних, електромагнітних, оптико-механічних, автоматичних, тепловимірювальних приладів і механізмів;
- слюсарна обробка деталей;
- укладання і монтаж простих і середньої складності схем з'єднань;
- визначення дефектів приладів, що ремонтуються і усунення їх.
1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
- досягли 18-річного віку;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.4. Слюсар зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
-дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв.
- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
- не находитися на робочому місці у позаробочий час і без дозволу відповідного керівника.
1.5. При виконанні слюсарних робіт можуть мати місце такі небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
ФІЗИЧНІ:
- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- підвищена або знижена рухомість повітря:
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів і обладнання.
ХІМІЧНІ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.
ПСИХОФІЗИОЛОГІЧНІ:
- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці).
1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, слюсарям видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту в складі:
- напівкомбінезон бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.109-82;
- рукавички комбіновані ГОСТ ССБТ 12.4.010-75;
- черевики шкіряне ТУ 17-06-73-82. На зовнішніх роботах зимою додатково:
- костюм бавовняний на утеплювальній прокладці ГОСТ ССБТ 12.4.084-80;
- чоботи валяні ОСТ 17-672-77.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.8. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перед початком роботи слюсар зобов'язаний:
- перевірити і одягнути засоби індивідуального захисту;
- у приміщеннях, де застосовуються шкідливі речовини, за 10-15 хвилин до початку роботи включити систему припливно-витяжної вентиляції;
- перевірити справність засобів вимірів шляхом зовнішнього огляду і перевірки термінів технічного освідчення, встановлених Правилами безпечної експлуатації засобів вимірів, працюючих під напругою та інструкцією з експлуатації завода-виготівника. Засоби вимірів не повинні бути зі застарілими термінами технічного освідчення;
- після проведення технічного освідчення і зовнішнього огляду засобів вимірів отримати у відповідальної особи дозвіл на пуск засобів виміру в роботу;
- перевірити справність та терміни випробування засобів захисту (діелектричні рукавички, боти, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими держаками, діелектричні килими та ін.);
- перевірити відсутність напруги і справність заземлення перед ремонтом контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВП і А);
- повісити плакат:
- перевірити ізоляцію металевих частин робочого інструменту.
2.2. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Ремонт і обслуговування контрольно-вимірювальних приладів. Під час роботи слюсар зобов'язаний:
3.1.1. Не допускати короткого замикання інструментом або металевими деталями.
3.1.2. Звертати особливу увагу на стан кабелів, що повинні мати справні герметизовані оболонки, маркіровку і бути надійно ущільнені у перебральних сальниках і єднальних коробках.
3.1.3. Не зберігати на кабельних трасах, всередині блоків живлення і корпусів приладів сторонні предмети, ЛЗР і ГР.
3.1.4. Не допускати експлуатацію КВП з опором ізоляції нижче допустимих норм.
3.1.5. Перевіряти відповідність приладів КВП та А і засобів автоматики класу зони, категорії і групі вибухонебезпечних сумішей і мати відповідну маркіровку про допустимий рівень вибухозахисту і заходи захисту оболонки електрообладнання.
3.1.6. Використовувати для промивання і очищення датчиків тільки прийняті на постачання розчинники і миючі засоби.
3.2. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів зі ртуттю:
3.2.1. Перед обслуговуванням приладів зі ртуттю перевірити їх цілісність.
3.2.2. У випадку розгерметизації ртутєвмісних приладів пролиту ртуть необхідно негайно і ретельно зібрати за допомогою гумової груші у герметично закритий балон або у скляну банку з водою, закрити пробкою і зберігати у шафі з витяжною вентиляцією.
3.2.3. Для вилучення з підлоги остаточної ртуті користуватися ганчір'ям, змоченим 1%-ним розчином марганцевокислого калію, з доданням 5 мл концентрованої соляної кислоти на 1 л розчину.
3.2.4. У випадку відкриття у приміщенні хоча б невеликої кількості витоку ртуті слюсар повинен негайно повідомити про це керівника робіт для прийняття необхідних заходів.
3.2.5. Прилади з ртутним заповненням, що не використовуються повинні обов'язково здаватися на склад.
3.2.6. Зберігання битих приладів та тих, що не використовуються повинно здійснюватись у спеціально призначених приміщеннях.
3.3. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів для виміру тиску:
3.3.1. Влаштування приладів на посудинах, апаратах і трубопроводах під тиском виконується тільки з дозволу відповідальної особи.
3.3.2. З'єднання з місцем відбору тиску повинно бути герметичним, роз'єднання і приєднання необхідно виконувати тільки при відсутності тиску у місці його відбору.
3.3.3. Обслуговуючий персонал без письмового дозволу відповідальної особи не повинен включати і виключати прилади і регулятори тиску, затягати ущільнення, сальники приладів і регулюючих органів, що знаходяться під тиском, усувати дрібні дефекти приладів без їх вимкнення; знімати перетворювачі, вбудовані в технологічне обладнання.
3.3.4. При технічному обслуговуванні приладів, їх необхідно зняти з робочого місця і замінити резервними або ж закрити місце контролю заглушками.
3.4. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні переносних вимірювальних приладів:
3.4.1. При отриманні вимірювальних приладів необхідно перевірити їх справність.
3.4.2. Збирання вимірювальних схем необхідно здійснювати гнучкими одножильними багатопроволочними проводами з ізоляцією, відповідній робочій напрузі приладу.
3.4.3. Збирання тимчасових схем необхідно виконувати тільки при вимкненому електроживленні.
3.4.4. В зібраній схемі переключати єднальні проводи тільки з вимкненим електроживленням.
3.4.5. Переносні вимірювальні прилади слід розміщати на столах так, щоб читання їх показань не було пов'язане з наближенням до струмоведучих частин, що находяться під напругою.
3.4.6. Під час вимірів не треба торкатися включених трансформаторів, приладів і проводів.
3.4.7. Місце вимірів необхідно огороджувати і вивішувати плакат:
«Обережно! Висока напруга»
3.4.8. Вимірювати електротехнічні характеристики приладу слід вдвох при його повному вимкненні, виміри на роз'єднальних проводах або електродвигунах можна виконувати одному слюсарю.
3.4.9. При визначенні значення опору розгалужених ланцюгів необхідно перевірити за схемою, куди виходять розгалужені дільниці ланцюга, закрити до них доступ, вивісити запобіжні плакати або поставити спостерігача на весь час роботи.
3.4.10. Після виміру опору ізоляції кабелів і конденсаторів необхідно розрядити їх.
3.5. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
3.6. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.7. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
3.7.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.7.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення роботи слюсар зобов'язаний:
- опломбувати виправлений прилад;
- опорядити робоче місце, прибрати у місця зберігання електроінструмент, прилади, переносні освітлювачі тощо.
4.2. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:
- вимкнути всі види вентиляції, включить пожежну сигналізацію;
- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.
5.2. Порядок надання першої медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):
5.2.1. Слюсар повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, вилучити з води тощо);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.
5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається слюсарем при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
3.22. Для слюсаря з ремонту і обслуговування систем
вентиляції і кондиціювання
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги безпеки для слюсарів з ремонту і обслуговування систем вентиляції та кондиціювання (далі — слюсар).
До складу роботи слюсаря входять і роботи з підвищеною небезпекою відповідно до п. п. № № 6, 67, 100, 112, 113 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993р., № 123.
Всі роботи повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.
1.1. Місця проведення робіт слюсарем є непостійними робочими місцями.
1.2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:
- регулювання системи вентиляції і кондиціювання для підтримання заданої температури і вологості повітря у виробничих цехах за допомогою приладів;
- розбирання, ремонт, збирання, монтаж і обслуговування систем вентиляції і кондиціювання повітря;
- виконання інших робіт згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником і розрядом.
1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
- досягли 18 років;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.4. Слюсар зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
-дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою,
трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;
- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.
1.5. При виконанні даної роботи можливий вплив на слюсаря небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
- рухомі машини та механізми;
- рухомі частини виробничого обладнання;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- підвищена або знижена температура поверхні обладнання, матеріалів;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена рухомість повітря:
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів і обладнання.
- розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
ХІМІЧНИХ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:
- фізичні перевантаження.
1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, слюсарю видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту в складі:
- костюм бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.109-82;
- рукавички бавовняні ГОСТ ССБТ 12.4.010-75;
- напівчоботи чоловічі шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.164-85;
- костюм (куртка і брюки) з утеплювальною підкладкою ГОСТ ССБТ 12.4.084-80;
- чоботи валяні ОСТ 17-672-77.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.7. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
- приступати до роботи у засобах індивідуального захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Перед початком роботи слюсар зобов'язаний:
2.1. Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.
2.2. У приміщеннях, де застосовуються шкідливі речовини, за 10-15 хвилин до початку роботи включити систему припливно-витяжної вентиляції.
2.3. Оглянути місце роботи, прибрати сторонні предмети.
2.4. Перевірити освітленість робочого місця. Освітлення повинно бути достатнім, але не засліплювати очі. При необхідності використати додатково переносні електролампи напругою 36 В, а у приміщеннях з в особливою небезпекою ураження електрострумом — 12 В.
2.5. Перевірити наявність і справність інструменту, пристроїв. Використовувати тільки справні інструменти і пристрої.
2.6. Для перенесення робочого інструменту до місця роботи використовувати спеціальну торбу або ящик з декількома відділеннями.
2.7. Інструмент, пристрої та деталі розмістити у зручному для користування порядку.
2.8. Ручний інструмент повинен задовольняти таким вимогам:
- слюсарні молоток й кувалда повинні мати рівну, злегка опуклу без тріщин поверхню бойки, бути надійно насаджені на ручки й закріплені металевими зайорженими клинами;
- держаки всіх інструментів, що використовуються у роботі повинні мати гладку поверхню і зроблені з твердих та в'язких порід дерева, бути прямими, овального перетину з незначним стовщенням до вільного кінця довжиною не менш 250 мм;
- зубила повинні мати довжину не менше 150 мм, відтягнута частина зубила повинна дорівнювати 60-70 мм Ріжуча кромка зубила повинна представляти пряму або злегка опуклу лінію. Рублячі (ударні) інструменти (зубила, просічки, обтиски, борідки та ін.) не повинні мати косих і збитих затилків, тріщин та задирок, наклепу;
- всі інструменти з загостреними кінцями під кріпленням ручок (напилки, ножівки та ін.) повинні мати дерев'яні ручки довжиною не менше 150 мм, стягнуті металевим кільцем проти розколення;
- робочі місця киянок повинні бути без тріщин та значних вибоїн на робочій поверхні косяків і підтримок не повинно бути викришених місць;
- гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів і не мати тріщин та забоїн. Забороняється застосовувати прокладки між зівом ключа та гранями гайок і нарощувати їх
трубами або іншими важелями (якщо це не передбачено конструкцією ключа), а також не допускається нарощування дворожкових гайкових ключів іншими ключами та трубами, бо це може призвести до травмування людини;
- розсувні ключі не повинні мати слабини у рухомих частин;
- викрутка повинна мати відтягнуте і розплющене до такої товщини лезо, щоб воно входило без зазору в проріз головки гвинта;
- слюсарні тиски повинні забезпечувати надійне затискання деталей, що обробляються, для цього губки виробляються з м'якого (незагартованого) металу з насічкою.
2.9. Всі електрифіковані інструменти підлягають обліку і повинні бути зареєстровані у спеціальному журналі. На кожному з них повинен стояти обліковий номер.
2.10. Електроінструмент необхідно не рідше двох раз на рік розбирати, перевіряти і змащувати.
2.11. Електроінструмент повинен відповідати таким вимогам:
- ручки електроінструментів і вводи їх живильних електропроводів повинні мати надійну ізоляцію;
- захисні оболонки проводів повинні бути заведені у електроінструмент та міцно там закріплені;
- свердло повинно відповідати даному типу електродрелі.
Кожний раз перед початком роботи необхідно перевіряти електрифікований інструмент на відсутність замикання на корпус та оголених струмоведучих частин, на справність ізоляції живильних проводів.
2.12. При роботі з ручними талями перевірити їх справність, справність стропа та гальма, піднявши вантаж на висоту 200-300 мм. Місце для підвішування талів повинен вказати механік цеху. Зміцнювати талі тільки після дозволу механіка цеху, особливу увагу звернути на міцність кріплення талів.
2.13. Перед пуском вентиляційної системи робітники повинні дотримуватися таких основних вимог:
- справність привідного ременю та його натягування;
- справність контактів, заземлення електромотору та пускових приладів;
- вентиляційне обладнання може бути пущене в експлуатацію тільки за умови огородження решітками або кожухами привідних ременів крильчатки або лопаті, єднальних муфт та інших обертових частин;
- кришки люків, підйомні зонти тощо повинні бути устатковані приладом для їх закріплення у відкритому (піднятому) положенні;
- повітроводи, кронштейни під вентиляційне обладнання та апаратуру, зонти та інші елементи вентиляційних систем на робочих місцях й у проходах повинні бути розміщені на висоті не менше 1,8 м від рівня підлоги;
- у вентиляційних камерах та інших місцях розміщення вентиляційного обладнання повинні бути вивішені правила та плакати з техніки безпеки.
2.14. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Монтажні роботи систем вентиляції і кондиціюванню у діючих цехах можна виконувати тільки з письмового дозволу адміністрації (начальника цеху).
3.2. Здійснюючи демонтаж обладнання (корпуса) вентустановок необхідно використовувати засоби механізації (електрозавантажник, талі та ін.).
3.3. Перед чищенням, ремонтом та оглядом вентиляційних і кондиційних установок необхідно зробити зупинку за допомогою кнопок «Стоп» і зняття напруги плавкими вставками. Вивісити плакат:
3.4. При роботі біля рухомих частин обладнання, механізмів і електроустановок, необхідно щоб небезпечні місця мали огорожі.
3.5. При ремонті калориферів вентиляційних установок випустити з них воду або конденсат, вимикати їх від трубопроводу з енергоносіями (гарячою водою або парою) шляхом запірної арматури з влаштуванням заглушок на місця підведення та відведення до калориферів трубопроводів або влаштуванням заглушки на гребінках вводів енергоносіїв.
3.6. Вимоги безпеки при роботі з електроінструментом:
- інструмент повинен бути підключений через 3-х контактну вилку з заземлюючим контактом;
- не підключати інструмент до розподільних приладів, якщо буде відсутнім безпечне штепсельне з'єднання;
- запобігати провід, живильний електроінструмент механічному пошкодженню;
- при псуванні електроінструмента не здійснювати самостійно його ремонт;
- при перенесенні електроінструмента тримати його за ручку, а не за провід;
- при перервах в роботі або припиненні подачі електроенергії вимикати інструмент.
3.7. Вимоги безпеки при роботі з пневмоінструментом:
- не припускати переломів шлангів, їх заплутування, пересічення тросів і електрокабелів, а також ходити по шлангам, класти на них будь-що або пересувати по них деталі;
- заздалегідь перекрити вентиль повітряної магістралі при приєднанні шланга до повітропроводу і інструменту, а також при вимкненні шланга;
- для підключення шлангів до інструменту і магістралі або з'єднання між собою застосовувати штуцери і ніпелі з справною різьбою. Місця з'єднання шлангів не повинні пропускати повітря. Шланги до ніпелям і штуцерам кріпити тільки за допомогою стягувальних хомутів.
- хвостовик вставного інструменту повинен відповідати втулці пневматичного інструменту і щільно триматися в ній без заклинювання і люфта;
- при свердленні, для запобігання поломки пневмодрелі, необхідно плавно натискати на неї постійно збільшуючи глибину різання;
- не допускається перевіряти рукою гостроту ріжучої кромки працюючого інструменту, глибину отвору і вихід свердла з отвору в деталі.
3.8. Вимоги безпеки при роботі з паяльною лампою:
- застосовувати тільки призначену для даної лампи горючу рідину;
- не заливати пальне в лампу, що горить, або поблизу відкритого вогню;
- не переповнювати балон лампи горючим. Горюча рідина повинна займати не більш 3/4 ємкості лампи;
- пробку лампи закручувати щільно, до відказу;
- при відкритті несправності лампи (виток горючого, пропуск газу через різьбу горілки тощо) негайно потушить лампу.
3.9. При роботі на заточному, свердлильному верстатах, роликових ножицях та іншому обладнанні необхідно виконувати всі вимоги, означені в інструкції з експлуатації даного механічного обладнання.
3.10. Ремонт і огляд електромоторів самому не здійснювати; цю роботу повинен виконувати тільки електромонтер.
3.11. Проведення ремонтних робіт на висоті здійснювати відповідно до інструкції з охорони праці при виконанні робіт на висоті.
3.12. При відкритті стуку або шуму у вентилятору негайно вимкнути електромотор і розпочати огляд та ремонт вентилятора.
3.13. При відкритті нерівномірного ходу вентилятора, прогинання валу, прогинів або розірвання лопаток негайно повідомити адміністрації цеху і не допускати афегат у роботу до його виправлення.
3.14. Стежити, щоб під час роботи вентиляційної установки підшипники не перегрівалися. При нагріванні підшипників усунути причину нагріву.
3.15. При огляді і збиранні підшипників стежити, щоб вони не були сильно затягнуті і щоб в них не потрапляла стружка, пісок, пил.
3.16. Вимоги безпеки при експлуатації вантажопідйомних механізмів (талів, блоків, лебідок, домкратів).
3.16.1. При користуванні вантажопідйомними механізмами дотримуватися таких вимог:
- оглянути з'ємні вантажозахватні пристрої (стропи, ланцюги тощо) і тару, переконатися в їх справності і наявності тавра або бирок. Працювати тільки в рукавицях.
- переконатися в наявності таблички з вказівкою вантажопідйомності механізму і термінів його освідчення. Не піднімати вантаж недозволенної ваги, не застосовувати в роботі вантажопідйомні механізми, які не пройшли освідчення або з простроченим терміном;
- вибирати вантажозахватні пристрої відповідно вазі вантажу, стежити, щоб кут між гілками був не більш 90°;
- для відвертання розкачування і кручення вузлів, що піднімаються повітроводів, вентиляторів та іншого обладнання слід застосовувати відтягування пенькового канату або тонкого гнучкого троса;
- при строповці з гострими ребрами на них необхідно розміщувати підкладки для запобігання перетиранню стропа;
- довгомірні повітроводи, що піднімаються в горизонтальному положенні, слід стропити не менше, ніж двома стропами або транспортувати за допомогою спеціальних траверс;
- піднімати великі вентилятори, калорифери, близькі за вагою до граничної вантажопідйомності механізму, необхідно в два прийому: спочатку вантаж піднімають на висоту 10 см і перевіряють правильність і надійність стропування, а після цього, впевнившись в надійності стропування — на повну висоту.
Якщо при перевірки стропування виявлений дефект, вантаж необхідно відразу опустити на землю;
- знімати стропи з повітроводів і обладнання, що монтується, дозволяється тільки після тривкого і надійного закріплення їх на місці улаштування;
- при улаштуванні вантажопідйомних приладів на перекритті необхідно влаштовувати підстави для розподілу зосередженого навантаження на більшу площу.
3.16.2. При переміщенні вантажів лебідкою дотримуватися таких вимог:
- лебідку надійно закріпити до анкерів;
- перевірити надійність кріплення лебідки, канату на барабані, наявність мастила в підшипниках, цілісність зубчатих передач і надійність кріплення їх на валах, справність заземлення електродвигуна лебідки, справність гальм, цілісність огороджень.
3.16.3. Під час підйому і спускання вантажу забороняється:
- находитися на ньому або переміщатися разом з ним;
- проходити під вантажем;
- змінювати порядок і послідовність операцій;
- находитися ближче 1 м від вантажу;
- застосовувати для відтягування пенькові канати з перетертими або розмоченими прядками;
- залишати підняті деталі на вазі, так як падіння з висоти вантажу може завдати працюючому травму.
3.17. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
3.18. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.19. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
3.19.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.19.2. Зберегти до початку роботи комісії по розслідуванню обстановку нещасного випадку на робочому місці та стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку, якщо це не погрожує життю та здоров'ю навколишніх робітників й не призведе до аварій.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Вимкнути обладнання.
4.2. Прибрати деталі, матеріали, пристрої та інструмент у відведені для цього місця.
4.3. Опорядити робоче місце.
4.4. Здати роботу своєму керівнику робіт.
4.5. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:
- вимкнути всі види вентиляції, включити пожежну сигналізацію;
- вжити заходів щодо обмеження розповсюдження вогню;
- негайно розпочати гасіння осередку наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону;
5.2. Порядок надання першої домедичної допомоги на випадок травмування (отруєння):
5.2.1. Слюсар повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.
5.4.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається слюсарем при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів