Пашка Серія «митна справа в україні»

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 93

Глава 14. Тимчасове зберігання

Стаття 99. Склади тимчасового зберігання

Товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання. Митний режим щодо зазначених товарів і транспортних засобів обирається під час передачі цих товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання і не може змінюватися їх власником або уповноваженою ним особою без погодження з відповідним митним органом до закінчення строку тимчасового зберігання.

З метою створення сприятливих умов та скорочення часу проведення митного контролю та митного оформлення митним органом може прийматися рішення про організацію складів тимчасового зберігання, що належать транспортно-експедиційним організаціям, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, чи іншим підприємствам, зі створенням зони митного контролю в межах таких складів.

Як склади тимчасового зберігання можуть використовуватися відповідним чином облаштовані складські приміщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики, призначені для зберігання товарів і транспортних засобів. Дозвіл на їх використання як складів тимчасового зберігання надається митними органами, в зоні діяльності яких розташовані такі приміщення, резервуари, майданчики, у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Допускається розміщення товарів і транспортних засобів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, на складах митних органів.

Поняття “тимчасового зберігання” товарів і транспортних засобів на складах тимчасового зберігання (далі – СТЗ) є новиною в українському митному законодавстві.

Під тимчасовим зберіганням товарів і транспортних засобів під митним контролем слід розуміти заходи митного контролю, відповідно до яких товари й транспортні засоби зберігаються під митним контролем у спеціально виділених і облаштованих приміщеннях, резервуарах, на майданчиках. Територія складу є невід’ємною частиною митної території України, на ній діє законодавство України. А в межах території СТЗ утворюється зона митного контролю.

Введення інституту СТЗ визначається потребою вжиття конкретних дійових заходів, спрямованих на приведення існуючої та майбутньої структури митного оформлення до якісно нової її моделі. СТЗ функціонують відповідно до норм Митного кодекса України і Положення про склад тимчасового зберігання, затвердженого Держмитслужбою. Цим визначено організаційні, технологічні, технічні й інші умови, пов’язані з функціонуванням СТЗ.

З метою приведення у відповідність до встановлених вимог певних аспектів відкриття та функціонування вантажних митних комплексів (автотерміналів, автопортів) і для забезпечення якісного й оперативного здійснення всіх видів митного контролю, комплексного контролю інших державних органів Держмитслужбою встановлена вимога щодо обов’язкової наявності в інфраструктурі вантажного митного комплекса (автотерміналу, автопорту) СТЗ. Цим планується забезпечити перевізникам, суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності реальне сприяння в процесі здійснення ними зовнішньоекономічних операцій. Додатково – дивись ст. 71 Митного кодексу України.

Стаття 100. Дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання

Приміщення, резервуар або майданчик можуть бути використані як склад тимчасового зберігання за наявності належним чином оформленого дозволу відповідного митного органу.

Порядок розгляду заяви і видачі дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде облік складів тимчасового зберігання та дозволів на їх відкриття, що видаються митними органами.

Якщо власник складу тимчасового зберігання не виконує обов'язків, додаткових вимог або обмежень, зазначених у статтях 104 - 106 цього Кодексу, дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання може бути анульований митним органом, який його видав.

Порядок оскарження анулювання дозволу власником складу тимчасового зберігання визначається законом.

Влаcником СТЗ може стати будь-який суб’єкт господарської діяльності (для складів відкритого типу – обов’язкова наявність у суб’єкта ліцензії на право здійснення митної брокерської або діяльності митного перевізника), у власності, володінні або користуванні якого є приміщення, резервуари або майданчики, що відповідають встановленим Держмитслужбою вимогам (див. коментар до ст. 104 Митного кодексу).

Особа, яка має намір використовувати приміщення, резервуар або майданчик як СТЗ, подає до регіональної митниці (митниці), у зоні діяльності якої розташований склад, заяву на отримання Дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання (далі – Дозвіл).

До заяви додаються:

економічне обґрунтування доцільності організації СТЗ,
нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів особи, яка подає заяву на отримання Дозволу (статуту, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію тощо);
копія ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності або діяльності митного перевізника;
документи, що підтверджують право власності, володіння або користування приміщенням, резервуаром, майданчиком;
плани приміщень, резервуарів, майданчиків, призначених для СТЗ, з позначенням приміщень для посадових осіб митного органу;
плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації;
технологічна схема функціонування засобів контролю та обліку (для складів, призначених для зберігання наливних і насипних товарів).

При розгляді заяви митні органи здійснюють, у тому числі, огляд територій і приміщень, на яких передбачаено функціонування СТЗ. Для фіксування використовується Акт результатів огляду, передбачений статтею 61 Митного кодексу України.

У позитивному випадку розгляду заявнику видається Дозвіл (малюнок 14.1). Термін дії Дозволу не може перевищувати 3 роки. Дозвіл видається на безоплатній основі.

Регіональна митниця (митниця) може відмовити у видачі Дозволу, якщо:

приміщення складу та умови для зберігання товарів не відповідають нормам, установленим відповідними державними стандартами;
документи, що додатково вимагаються у власника складу митним органом й необхідні для видачі Дозволу, не надійшли в строк, установлений для розгляду заяви;
у документах і заяві, поданих власником складу митному органу, зазначені недостовірні відомості;
при відкритті СТЗ власник складу не виконав усіх обов’язкових вимог, визначених Положенням про СТЗ;
власник складу не виконав у встановлений митним органом термін додаткових вимог до конструкції, облаштування й місця розташування складу;
митний орган з об’єктивних причин не може в повному обсязі здійснювати митний контроль за товарами й транспортними засобами, які передбачається зберігати на СТЗ.

В процесі експлуатації складу Дозвіл може бути анульовано митним органом, що його видав, якщо:

власником складу порушуються вимоги статей 104-106 Митного кодексу України (обов’язки власника складу і обмеження щодо розміщення товарів), інших законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність СТЗ;
в діях власника складу встановлено ознаки контрабанди або порушення митних правил;
при перевірці діяльності СТЗ митним органом, що видав Дозвіл або вищим митним органом виявлено, що Дозвіл не міг бути виданий власнику складу на підставі вимог Положення про СТЗ;
власник складу визнаний банкрутом в порядку, встановленому чинним законодавством;
власник складу втратив право власності, володіння чи використання на одне або декілька приміщень складу чи територію, що прилягає до них;
власник складу виключений з реєстру юридичних осіб.

В цьому випадку інший Дозвіл може бути виданий тому ж підприємству не раніше ніж через 3 місяці після анулювання митницею попереднього Дозволу.

Переоформлення Дозволу проводиться у разі зміни назви підприємства, зміни коду підприємства за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), збільшення складських потужностей (окрім простого розширення площі складу). Попередній дозвіл скасовується і вилучається.

Власником СТЗ, рівно як і вантажного митного комплекса (автотерміналу, автопорту), якщо СТЗ входить до його складу, може бути митний орган – спеціалізована митна установа (ст. 77 Митного кодексу України).

Облiк СТЗ та дозволiв на їх вiдкриття, що видаються митними органами ведеться таким чином: регіональна митниця (митниця) надає інформацію до Держмитслужби про видачу (анулювання) Дозволу шляхом внесення відповідних даних в Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби (ЄАІС ДМСУ).

Малюнок 14.1

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Східна регіональна митниця

ДОЗВІЛ № 800003456В
на право використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання
Цей дозвіл виданий
	СПДФО Парасон А.П.
	м.Харків, вул.Багратіона,6
(назва власника складу та його юридична адреса)


Код за ЄДРПОУ		3035057777


Складські приміщення~~, резервуари, криті майданчики~~, відкриті майданчики належні __________СПДФО Парасон А.П._____________ (назва підприємства) площею ~~(об~~~~ємом)~~ ____1000_____ кв. м ~~(куб. м)~~ можуть використовуватися як склад тимчасового зберігання згідно з наказом Східної регіональної митниці від 15.01.2003 р. № 66.
Термін дії дозволу – до 15/01/2006р.
Начальник митниці			Підпис	П.І.Б.
М.П.
2003 рік

номер Дозволу складається із десяти знаків: де перші п‘ять знаків відповідають коду митного органу, що видав Дозвіл, з шостого по дев‘ятий знак – поточний номер реєстрації Дозволу, десятий знак містить відомості про тип складу (В – для СТЗ відкритого типу, З – для СТЗ закритого типу);

Стаття 101. Типи складів тимчасового зберігання

Склади тимчасового зберігання можуть бути закритого та відкритого типу.

Склади тимчасового зберігання закритого типу призначаються виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому.

Склади тимчасового зберігання відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами.

Обов'язковою умовою для отримання дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання відкритого типу є наявність у підприємства ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності або діяльності митного перевізника.

Митними органами пред’являються однакові вимоги щодо конструкції і облаштування СТЗ відкритого і закритого типу (див. коментар до ст. 104 Митного кодексу).

До набуття чинності новим Митним кодексом до завершення митного оформлення товари також могли зберігатись підприємствами з дозволу митниці під митним контролем на власних або орендованих складах. В теперішній час зберігання товарів власником не є можливим, за винятком звісно, коли власник товару і власник складу – одна особа (тобто, склад – закритого типу).

Товари й транспортні засоби можуть розміщуватися на СТЗ:

в зоні діяльності митного органу, де розташований отримувач або відправник таких товарів і транспортних засобів – цей випадок характерний скоріше для імпорту: за необхідності отримання висновків державних контролюючих органів, потрібних для митного оформлення товару; підготовки інших документів, необіхдних для складання ВМД і до оформлення відповідно обраному митному режиму товари зберігаються на СТЗ (малюнок 14.2). Використовуються СТЗ закритого типу і СТЗ відкритого типу (переважно ті, що належать митним брокерам). Слід зазначити, що відповідно до статті 166 Митного кодексу України товари, не задекларовані до закінчення строків тимчасового зберігання власником (уповноваженою ним особою) відповідно до обраного митного режиму, а також товари, заявлені у ріжим відмови на користь держави, повинні зберігатися виключно митним органом і, тому, не можуть зберігатися на СТЗ, що не належать митному органу;
в місцях знаходження пунктів пропуску, в разі ввезення чи наміру вивезення таких товарів та транспортних засобів в межах цього пункту пропуску – використовуються СТЗ відкритого типу, власником якого може бути як митний брокер так і митний первізник (малюнок 14.3). Слід зазначити, що відповідно до статті 166 Митного кодексу України товари, не пропущені під час їх ввезення внаслідок установлених законом заборон та обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України, а також товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають обкладенню податками і зборами, якщо вони не сплачені, повинні зберігатися виключно митним органом і, тому, не можуть зберігатися на СТЗ, що не належать митному органу;
у разі зміни виду транспорту, що переміщує товари, які перебувають під митним контролем – це характерно для випадків здійснення “човникових” перевезень, наприклад, із перевантаженням на СТЗ відкритого типу, що належать транспортно-експедиційним організаціям (малюнок 14.4);
в інших випадках, що визначаються Держмитслужбою.

До речі, тимчасове зберігання товарів не є обов’язковим заходом митного контролю. Одразу після надходження в митницю призначення товари можуть бути оформлені в митному відношенні, розміщені в митному режимі митного ліцензійного складу або на складі митного органу.

Малюнок 14.2

Малюнок 14.3.

Малюнок 14.4

Стаття 102. Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари і транспортні засоби на складі

Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари і транспортні засоби на складі, визначаються договором зберігання.

Взаємовідносини митних органів, що є власниками складів, у яких товари і транспортні засоби знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем, з особами, які розміщують такі товари і транспортні засоби на складі, здійснюються відповідно до цього Кодексу та цивільного законодавства України.

У договорі зберігання між власником СТЗ і особою, яка розміщує товари і транспортні засоби визначаються об’єкт зберігання і термін його зберігання. Зазначимо, що на СТЗ можуть зберігатись тільки товари і транспортні засоби, дозволені до зберігання на складі положеннями Митного кодексу, тобто – такі, що знаходяться під митним контролем, з моменту пред’явлення митному органі і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму.

В договорах на зберігання товарів на СТЗ мають бути включені обмеження, які відрізняють їх від типових договорів. Обмеження пов’язані із специфікою функціонування складів і зберіганям товарів, що знаходяться під митним контролем: режим роботи склада, порядок розпорядження товарами до здійснення митного оформлення і організація їх обліку (ст. 104); терміни їх тимчасового зберігання, у тому числі – для товарів, що швидко псуються – скорочені (ст. 108); права митних органів щодо здійснення операцій з товарами (ст. 109); порядок оплати послуг тимчасового зберігання відповідно до встановлених ставок, або за згодою сторін.

Стаття 103. Документи, необхідні для розміщення товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання

Для розміщення товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання митним органам подаються лише документи, що дають змогу ідентифікувати ці товари і транспортні засоби та підтверджують законні підстави знаходження цих товарів і транспортних засобів у особи, яка бажає користуватися послугами складу.

На СТЗ можуть бути розміщеними будь-які товари. Підставою для їх розміщення є рішення власника товарів (уповноваженої ним особи) про необхідність розміщення товарів на СТЗ.

Одночасно – товари і транспортні засоби розміщуються на СТЗ з дозволу митного органу.

Порядок надання дозволу на розміщення товарів й транспортних засобів на СТЗ, а також їх видачі зі СТЗ після проведення митного оформлення відповідно до обраного власником товару (транспортного засобу) митного режиму визначається митним органом, у зоні діяльності якого розташовано СТЗ. Як правило, митний орган делегує право надавати такий дозвіл своїм структурним підрозділам, в зоні діяльності яких функціонують склади.

В загальному випадку документами, необхідними для розміщення товарів на СТЗ є лише ті, що дають змогу ідентифікувати ці товари (транспортні засоби) та підтверджують законні підстави їх знаходження у особи, яка має намір розмістити товари на СТЗ, тому умовою надання митним підрозділом дозволу на розміщення товарів і транспотних засобів на СТЗ є їх ідентифікація за представленими документами.

Такими документами можуть бути: зовнішньоекономічні і внутрішні контракти, у тому числі договір на зберігання товарів на СТЗ, або документ, що його замінює, рахунки (інвойси), товаро-транспортні накладні, пакувальні аркуші, сертифікати тощо.

У випадку, якщо товари на СТЗ розміщує отримувач або відправник таких товарів, митними органами, як правило, встановлений порядок, при якому отримувач (відправник) подає у митний підрозділ за місцем акредитації письмову заяву на розміщення товарів на СТЗ, в якій інформує про причину розміщення товарів на СТЗ, а також про обраний митний режим.

Якщо ж товари розміщуються на СТЗ в межах пункта пропуску або для перевантаження на транспорт іншого виду, митницями, як правило, встановлюється більш спрощений порядок розміщення товарів на СТЗ, за заявою первізника, експедитора тощо.

Стаття 104. Обов'язки власника складу тимчасового зберігання

Власник складу тимчасового зберігання зобов'язаний:

1) облаштувати склад і створити всі необхідні умови для забезпечення митного контролю;

2) виключити можливість вилучення із складу поза митним контролем товарів і транспортних засобів, які зберігаються на складі;

3) не перешкоджати здійсненню митного контролю;

4) вести облік і подавати митному органу звітність щодо товарів і транспортних засобів, які зберігаються на складі, відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом;

5) забезпечити неможливість проникнення сторонніх осіб на склад, де зберігаються товари і транспортні засоби;

6) обладнати склад не менше ніж двома засобами забезпечення (ідентифікації), один з яких має знаходитися у віданні митного органу;

7) виконувати умови дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання та вимоги митного органу, в тому числі забезпечувати доступ посадових осіб митного органу до товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі, в будь-який час на їхню вимогу надавати митним органам приміщення, обладнання і засоби зв'язку для здійснення і забезпечення митного контролю та митного оформлення.

Держмитслужбою встановлені такі вимоги до облаштування і умов функціонування СТЗ:

функціонування охоронної та протипожежної сигналізації;
цілодобова охорона, якщо товари зберігаються на майданчиках;
обладнання робочих місць, призначених для працівників митних органів, які здійснюють митний контроль на цьому складі;
обов’язкове обладнання вікон з внутрішньої сторони металевими гратами при їх наявності в приміщенні складу;
наявність та функціонування в достатній для забезпечення діяльності СТЗ кількості навантажувально-розвантажувальних машин та механізмів;
наявність складського устаткування;
освітлення згідно з чинними санітарними нормами й правилами;
наявність спеціального сертифікованого обладнання зважування товарів, а для складів, призначених для зберігання наливних й насипних товарів, сертифікованих засобів обліку й контролю таких товарів;
знаходження приміщення (резервуара, майданчика), що використовуються в якості СТЗ, в межах периметру огородженої території;
інші додаткові вимоги щодо конструкції, облаштування і місця розташування, встановлені митним органом.

Розміщення/випуск товарів і транспортних засобів на/зі СТЗ можливе після обов’язкового проведення митного огляду.

На СТЗ товари зберігаються під забезпеченням (пломбами, iдентифiкацiйними знаками), яке накладається на входi в закрите складське примiщення, на резервуари, за необхідності – на товари, що зберігаються на майданчиках. Один із засобів забезпечення накладається власником складу, інший – митним органом.

Власник СТЗ забезпечує окреме зберігання товарів (транспортних засобів) залежно від обраного митного режиму.

Митний підрозділ, в зоні діяльності якого розташований СТЗ, так само як і власник складу, веде поточний облік товарів, що зберігаються на складі. Для цього використовується система приходних/розходних накладних, які надаються власником складу при розміщенні/випуску товарів і журнал або автоматизована ситстема обліку товарів. При розміщенні/випуску товарів власник складу й митний орган проставляють відповідні відмітки на товаросупровідних документах.

Власник складу здійснює облік розміщення й випуску товарів і транспортних засобів зі складу в автоматизованій системі обліку товарів і транспортних засобів, розміщених на складі, або у Книзі обліку товарів і транспортних засобів, розміщених на СТЗ куди вносяться відомості про:

дату розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ (строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на СТЗ обчислюється з дати їх фактичного розміщення на складі тимчасового зберігання та закінчується датою їх митного оформлення відповідно до обраного власником товару митного режиму або передачі їх на склад митного органу. При переміщенні товарів і транспортних засобів з одного СТЗ на інший строк зберігання товарів установлюється з моменту їх первинного розміщення на СТЗ з урахуванням часу, затраченого на переміщення товарів і транспортних засобів між СТЗ);
назву підприємства – отримувача (відправника) товару;
номер та назва документу, за яким товар був розміщений на СТЗ;
назва товару;
кількість товару;
кількість місць;
прізвище посадової особи СТЗ, що прийняла товар на СТЗ;
номер та назва документу, на підставі якого товар видано з СТЗ;
номер особистого номерного забезпечення посадової особи митного органу, що надала дозвіл на видачу товару з СТЗ.

Власник СТЗ повинен до 10 числа місяця, наступного звітним, до митного органу Звіт про рух товарів й транспортних засобів, які зберігаються на СТЗ. Звіт формується за відомостями Автоматизованої ситсеми (Книги) обліку товарів і транспортних засобів, розміщених на СТЗ.

Митні органи мають право проводити планові (не менш ніж 1 раз на рік) та позапланові інвентаризаційні перевірки СТЗ за попереднім інформуванням про це власника складу.

Стаття 105. Додаткові права митних органів щодо складів тимчасового зберігання

Митні органи можуть встановлювати обов'язкові вимоги щодо конструкції, облаштування і місця розташування складів тимчасового зберігання відповідно до положення про склади тимчасового зберігання, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митний орган має право не дозволяти розміщення товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання, якщо власник складу не забезпечує належних умов для діяльності на його території посадових осіб митного органу з метою проведення митного контролю за такими товарами і транспортними засобами.

Основні обов'язки власника складу тимчасового збереження (далі – СТЗ), у тому числі конструкції, що стосуються питань, облаштування, місця розташування складу і забезпечення схоронності товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем, викладені в статті 104 цього Кодексу.

Загальні вимоги до СТЗ і їхніх власників, передбачені законодавством, можна звести в таку таблицю:

Вимоги законодавства	ВИДИ СКЛАДІВ
	Приміщення	Резервуари	Майданчики (відкриті і криті)
До конструкції	Виключення можливості вилучення зі складу товарів і транспортних засобів поза митним контролем
До облаштованості	Забезпечення неможливості проникнення на склад, де зберігаються товари і транспортні засоби, сторонніх осіб, Надання приміщень, устаткування і засобів зв'язку для здійснення і забезпечення митного контролю і митного оформлення за вимогою митних органів
	Наявність не менш двох засобів забезпечення (ідентифікації), один з яких повинен перебувати у віданні митного органу
До місця розташування	У будь-якому місці, але з обов'язковим забезпеченням доступу посадових осіб митного органу до товарів і транспортних засобів
До дотримання власником складу режиму зони митного контролю	Обов'язкове виконання власником складу встановлених законодавством України з питань митної справи розпоряджень, заборон і обмежень щодо перебування товарів, транспортних засобів і громадян, умов розташування будинків і споруджень, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю

У відповідності зі статтею 105 цього Кодексу митним органам надані додаткові права по встановленню обов'язкових вимог щодо конструкції, облаштування і місць розташування СТЗ. Порядок реалізації цих прав установлюється Держмитслужбою України в Положенні про СТЗ.

Обов'язкові вимоги щодо конструкції, облаштування і місця розташування СТЗ можуть пред'являтися митним органом при ухваленні рішення про видачу дозволу на використання приміщення, резервуара чи майданчика як СТЗ, а також після видачі дозволу, у процесі здійснення його діяльності, якщо для цього є достатні підстави. Такими підставами можуть бути:

відсутність можливості здійснення митним органом у необхідному обсязі митного контролю і митного оформлення товарів, розміщених на СТЗ,
недотримання власником складу встановлених законодавством України із митної справи вимог режиму зони митного контролю на території СТЗ,
невідповідність умов для збереження окремих видів товарів, розміщених на СТЗ, вимогам діючих нормативних актів, у тому числі актів інших контролюючих органів,
звернення в митний орган осіб, що розмістили товари на СТЗ, із заявами (скаргами, пропозиціями), у яких зазначені недоліки, виявлені в процесі збереження їхніх товарів, і пов'язані з необхідністю внесення змін у конструкцію складу, його облаштування чи місце розташування,
інші підстави, визначені митним органом.

Велике значення для встановлення обов'язкових вимог до конструкції, облаштування і місця розташування СТЗ має попереднє вивчення й аналіз митним органом номенклатури товарів, що плануються до розміщення на СТЗ.

При обстеженні посадовими особами митного органу приміщень, резервуарів, що збираються використовуватися чи використовуються як СТЗ, варто звертати увагу на такі особливості їхньої конструкції:

ізольованість від інших приміщень (резервуарів),
міцність будівель, їхня здатність витримувати навантаження і зовнішній вплив природних і інших факторів,
відповідність вимогам техніки безпеки і/чи технічним умовам, пред”явленим для приміщень (резервуарів), що здійснюють збереження товарів, що вимагають спеціальних умов збереження (наприклад, освітленість, вологість, температурний режим і т.п.), у випадках, якщо на СТЗ планується збереження таких товарів.

При обстеженні майданчиків необхідно звернути увага на достатність їхнього огородження, при наявності навісів, дахів – на їхню надійність і відповідність вимогам безпеки, на кількість і стан освітлювальних приладів для спостереження за територією у вечірній і нічний час і т.п.

З урахуванням характеру товарів, розташовуваних на СТЗ, митний орган повинний вимагати від власника складу устаткування останнього необхідними засобами і технікою для проведення митного контролю і збереження товарів .

Приміщення СТЗ, як правило, повинні мати стелажі, піддони, вантажно-розвантажувальну техніку і механізми, ваги і/чи інші технічні засоби виміру, протипожежну сигналізацію і т.п. Для збереження товарів, що вимагають спеціальних умов збереження, власник складу повинний обладнати для цього спеціальні, що відповідають пропонованим вимогам, приміщення.

Резервуари СТЗ в обов'язковому порядку обладнаються засобами обліку і контролю, а також насосами і/чи іншими пристроями переміщення товарів, засобами техніки безпеки і т.п.

При обстеженні майданчиків СТЗ необхідно звертати увага на наявність під'їзних доріг, обладнаного контрольно-пропускного пункту, цілодобової охорони, технічних засобів контролю і спостереження за територією і т.п.

Велике значення для митного органу має місце розташування СТЗ. Так, перебування приміщень, резервуарів чи майданчиків СТЗ на одній території з іншими будівлями чи на режимній території може істотно впливати як на роботу самого складу, так і на здійснення митного контролю за товарами, що зберігаються на ньому. Наприклад, може бути обмежений час в'їзду/виїзду транспортних засобів, утруднений оперативний доступ посадових осіб митного органу на склад і т.п. Важливим фактором, що впливає на здійснення митного контролю за товарами і транспортними засобами, що зберігаються на СТЗ, є ступінь його віддаленості від місця перебування митного органу.

Обґрунтовуючи свої вимоги по внесенню змін чи доповнень у конструкцію, облаштування складу чи зміну його місця розташування, митний орган повинний керуватися не тільки положеннями ст. 105 МКУ, але і ст.ст. 48, 51, 52 цього Кодексу, відповідно до яких на митний орган покладені обов'язки:

контроль за дотриманням режиму зони митного контролю,
забезпечення в зоні митного контролю законності і правопорядка,
контроль за проведенням господарських робіт і переміщенням товарів, транспортних засобів і громадян через зону митного контролю.

У випадку відмовлення власника складу виконати вимоги митного органу щодо конструкції, чи облаштування місця розташування складу, митний орган має право, відповідно до частини 3 статті 99 цього Кодексу, не видавати дозвіл на використання складу як СТЗ, а якщо вимоги пред'явлені уже діючому СТЗ, відповідно до частини 4 статті 100 цього Кодексу, анулювати дозвіл на використання приміщення, резервуара чи майданчика як СТЗ.

Частиною другої статті 105 цього Кодексу митному органу надане право не дозволяти розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ у випадку не забезпечення власником складу належних умов для діяльності на його території посадових осіб митного органу з метою проведення митного контролю за такими товарами і транспортними засобами. Не забезпечення належних умов для діяльності посадових осіб митного органу є прямим порушенням покладених на власника складу обов'язків, установлених статтею 104 цього Кодексу.

Під створенням належних умов слід розуміти дії власника складу, спрямовані на забезпечення посадових осіб митного органу приміщеннями, устаткуванням, засобами зв'язку, сприяння їм в усуненні перешкод при проведенні митного контролю, надання звітів по товарах і транспортних засобах, що зберігається на СТЗ, організація пропускного режиму з метою виключення можливості проникнення на склад сторонніх осіб і т.п.

Здійснення митним органом митного контролю регламентовано Розділом II цього Кодексу. У ньому зазначені і визначені форми митного контролю (ст.ст. 41, 54-65 цього Кодексу), що можуть здійснюватися посадовими особами митного органу на СТЗ і проведенню яких повинен сприяти власник складу. В обов'язки власника складу входить виконання вимог митного органу по дотриманню режиму зони митного контролю, установленої на складі (ст.ст. 51, 52 цього Кодексу).

Підставою для ухвалення рішення про відмовлення в розміщенні товарів і транспортних засобів на СТЗ може бути і порушення власником складу митних правил, передбачених ст.ст. 329, 331, 336-338, 342-344 цього Кодексу.

Стаття 106. Обмеження щодо розміщення товарів на складі тимчасового зберігання

На складі тимчасового зберігання можуть розміщуватися будь-які товари і транспортні засоби. Товари, які можуть завдати шкоди іншим товарам, або ті, що потребують особливих умов зберігання, повинні розміщуватися в спеціально пристосованих приміщеннях складу тимчасового зберігання.

Не підлягають передачі на тимчасове зберігання підприємствам товари і транспортні засоби, що зберігаються виключно митним органом відповідно до статті 166 цього Кодексу.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може визначати також перелік окремих видів товарів і транспортних засобів, які передаються на тимчасове зберігання під митним контролем лише на склади митних органів.

Відповідно до загальної норми статті 106 цього Кодексу СТЗ призначені для розміщення будь-яких товарів і транспортних засобів. Дане положення варто розглядати як відсутність заборон і обмежень для розміщення на збереження на СТЗ товарів і транспортних засобів у залежності від їхнього найменування, країни походження й інших характеристик, за винятком випадків, передбачених законодавством. Однак дане положення не слід розуміти як можливість розміщення власником складу на конкретному СТЗ будь-яких товарів і транспортних засобів. При ухваленні рішення посадовою особою митного органу про розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ повинні бути враховані такі фактори:

-наявність на складі відповідних умов для збереження окремих видів товарів, що вимагають спеціальних умов збереження,

-можливість здійснення митного контролю за товарами і транспортними засобами, що зберігаються на складі (наприклад, чи існує можливість для забезпечення роздільного збереження наливних, насипних, ідентичних товарів, що належать різним власникам і т.п.)

-чи не приведе розміщення товарів і транспортних засобів до порушення власником складу умов дозволу на використання його в якості СТЗ, передбаченого п. 7 статті 104 цього Кодексу (наприклад, невідповідність розташовуваних товарів номенклатурі й асортименту, зазначеному в умовах дозволу, і т.п.).

Частиною 1 статті 106 цього Кодексу передбачені обмеження для розміщення окремих категорій товарів на СТЗ. Це товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам чи мають потребу в особливих умовах збереження. Вони підлягають розміщенню на складі тільки при наявності спеціально обладнаних для їхнього збереження приміщень СТЗ. Забезпечення виконання даного положення покладається як на власника СТЗ, так і на посадових осіб митного органу. Власник складу повинний створити належні умови для збереження товарів на підставі і відповідно до вимог ст.ст. 104, 105 цього Кодексу. Митний орган відповідно до частини 2 статті 51 цього Кодексу зобов'язаний забезпечувати схоронність товарів, що знаходяться в зонах митного контролю, у тому числі і на СТЗ.

Прийняття посадовою особою митного органу рішення про необхідність створення спеціальних умов для збереження товарів чи віднесення їх до категорії товарів, що можуть завдати шкоди іншим товарам, може грунтуватися на висновках фахівців, експертів, висновків представників інших контролюючих органів. Такі висновки можуть даватися власником складу при одержанні дозволу на використання складу в якості СТЗ та/чи узгодженні номенклатури (асортименту) товарів, що плануються до розміщення на складі. Митний орган може за власною ініціативою звертатися до таких фахівців, експертів, представників інших контролюючих органів за одержанням відповідних роз'яснень, що будуть покладені в основу прийнятого ними рішення.

Частинами 2 і 3 статті 106 МКУ встановлені заборони на збереження окремих товарів на СТЗ. Не підлягають передачі на тимчасове збереження товари і транспортні засоби в таких випадках:

-ті,що зберігаються виключно митним органом у відповідності зі статтею 166 цього Кодексу;

-включені Державною митною службою України в перелік товарів, що повинні передаватися для збереження на склади митних органів.

Розміщення товарів і транспортних засобів для збереження на СТЗ є однієї з форм збереження товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем. МКУ передбачене збереження товарів під митним контролем на складах митних органів (див. главу 24) і на митних ліцензійних складах (далі – МЛС) (див. главу 35). При цьому склади митних органів можуть зберігати будь-які товари і транспортні засоби. Збереження товарів і транспортних засобів на СТЗ і МЛС здійснюється з обмеженнями і заборонами, передбаченими законодавством. Крім прямого встановлення обмежень і заборон на розміщення товарів на СТЗ і МЛС норми МКУ визначають також органи, уповноважені встановлювати додаткові переліки товарів, які не підлягають розміщенню для збереження на СТЗ чи МЛС. Так, Державна митна служба України може визначати перелік окремих видів товарів і транспортних засобів, що передаються на тимчасове збереження тільки на склади митних органів. Кабінет Міністрів України, відповідно до частини 1 статті 213 цього Кодексу, може встановлювати заборону на розміщення окремих товарів у режим МЛС. Таким чином, власник товарів і транспортних засобів, у випадку наявності обмежень на розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ, може передати їх для збереження на склад митного органу чи заявити в режим МЛС, якщо немає обмежень, передбачених законодавством.

Стаття 107. Особа, відповідальна за схоронність товарів і транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання

Відповідальним перед митними органами за втрату чи пошкодження товарів і транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання, є власник складу тимчасового зберігання.

За видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання, власник складу тимчасового зберігання несе відповідальність, передбачену цим Кодексом.

Одним з найбільш важливих питань, пов'язаних із процедурою тимчасового збереження, є відповідальність перед митним органом власника СТЗ за схоронність товарів і транспортних засобів, розміщених на складі. МКУ передбачає для власника складу відповідальність адміністративну і цивільно-правову (майнову).

Цивільно-правова (майнова) відповідальність покладається на власника складу згідно статті 102 цього Кодексу на підставі укладеного їм договору збереження з особами, що розміщають товари і транспортні засоби на складі.

Адміністративна відповідальність для власника складу настає у випадку втрати товарів і транспортних засобів, розміщених на СТЗ, а також видачі їх без дозволу митного органу. Залучення до адміністративної відповідальності власника складу за зазначені правопорушення передбачено статтею 331 цього Кодексу. Слід зазначити, що наявність зазначеної норми в МКУ істотно впливає на організацію митного контролю за товарами і транспортними засобами, розміщеними на СТЗ. Митний орган після надання дозволу на розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ має взаємини з питань забезпечення їхньої схоронності тільки з одним суб'єктом відповідальності – власником складу, а не з всіма особами, що розмістили товари і транспортні засоби на складі. Залучення митним органом власника складу до адміністративної відповідальності може здійснюватися і за іншими підставами, передбаченими МКУ. Так, власник складу може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення режиму зони митного контролю (ст. 229), за здійснення неправомірних операцій з товарами і транспортними засобами, зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними (ст. 336), за проведення вантажних й інших операцій без дозволу митного органу (ст. 337), за ушкодження і втрату митного забезпечення (ст. 238), за створення перешкод посадовій особі митного органу у доступі до товарів, транспортних засобів і документів (ст. 342), за непредставлення митному органу звітності по товарах (ст. 343), документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) (ст. 344).

Якщо товари і транспортні засоби знаходяться на тимчасовому збереженні на складі митного органу, то взаємовідносини з особами, що розміщають такі товари і транспортні засоби на складі, здійснюється відповідно до вимог МКУ і цивільного законодавства України. У випадку втрати чи ушкодження товарів і транспортних засобів, що знаходяться на збереженні, митний орган буде нести цивільно-правову (майнову) відповідальність перед їх власником (за винятком випадків їхньої втрати чи ушкодження з вини власника) на підставі статті 168 цього Кодексу. Особи, винні в діях, через які товари і транспортні засоби були втрачені чи ушкоджені, несуть перед митним органом відповідальність згідно діючого законодавства.

Частиною 1 статті 107 цього Кодексу установлена відповідальність власника складу перед митному органом не тільки за втрату, але і за ушкодження товарів і транспортних засобів. Залучення митним органом до відповідальності власника складу здійснюється в рамках, наданих йому МКУ, прав. Так, у випадку, якщо ушкодження відбулося в результаті проведення власником СТЗ із товарами і транспортними засобами операцій, зазначених у статтях 336, 337 цього Кодексу, він буде притягнутий митним органом до адміністративної відповідальності. Крім того, на підставі договору збереження власник складу може бути притягнутий до цивільно-правової (майнової) відповідальності особою, що здійснила розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ.

Стаття 108. Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів

Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати трьох місяців.

Кабінет Міністрів України може встановлювати для товарів і транспортних засобів окремих категорій менші строки зберігання.

Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць, митним органом, якому підпорядкований митний орган, за дозволом якого товари і транспортні засоби були розміщені на складі. Заява про продовження строку тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів попередньо погоджується з власником складу та відповідним митним органом.

До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій, другій та третій цієї статті, товари і транспортні засоби, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:

1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до обраного митного режиму;

2) або передані власником або уповноваженою ним особою для зберігання відповідному митному органу.

Термін збереження товарів і транспортних засобів, розташовуваних на СТЗ, не повинний перевищувати трьох місяців. Для окремих категорій товарів і транспортних засобів Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися менші терміни збереження.

Відлік терміну збереження товарів і транспортних засобів на складі починається з моменту їхнього розміщення на СТЗ, тобто пред'явлення митному органу товарів і транспортних засобів і надання документів, зазначених у статті 103 цього Кодексу. У відповідності зі статтею 44 цього Кодексу, товари і транспортні засоби, а також документи на них повинні бути пред'явлені митному органу не пізніше чим через три години по їх прибутті у встановлене митним органом місце доставки. Слід зазначити, що статтею 94 цього Кодексу передбачена процедура пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного контролю і передача документів на них у мінімально можливий термін після їхнього прибуття, а у випадку прибуття поза робочим часом, установленого для митного органу - у мінімально можливий термін після початку його роботи.

Законодавством не встановлений час передачі товарів і транспортних засобів на СТЗ після прибуття у встановлене митним органом місце доставки. Однак МКУ встановлені місця перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем до заяви в обраний митний режим – пункти пропуску на митному кордоні України, склад митного органу, СТЗ, що виключає їхнє перебування в інших місцях. Питання перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на вантажних митних комплексах, автопортах чи автотерміналах (що передбачено частиною сьомою статті 71 цього Кодексу) вирішуються відповідними уповноваженими державними органами (КМУ, ДМСУ) шляхом затвердження нормативних документів, що регламентують порядок функціонування таких об’єктів.

До закінчення терміну збереження товари і транспортні засоби повинні бути задекларовані в обраний митний режим, чи передані на збереження митному органу. Зазначені дії здійснюються за рішенням власника товарів і транспортних засобів чи уповноваженої ним особи. Декларування товарів і транспортних засобів повинне здійснюватися в митний режим, що був обраний власником чи уповноваженою ним особою під час передачі цих товарів і транспортних засобів на тимчасове збереження, чи в інший, котрий був погоджений з митним органом до закінчення терміну тимчасового збереження. Зміна митного режиму після передачі товарів і транспортних засобів на СТЗ повинно бути обґрунтоване і, як правило, може бути зроблено:

-у випадку зміни умов, характеру зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у випадку його розірвання власником товарів і транспортних засобів,

-у випадку ухвалення рішення власником товарів і транспортних засобів чи уповноваженою ним особою про розміщення їх на митному ліцензійному складі,

-у випадку прийняття власником товарів і транспортних засобів рішення про заяву їх у митний режим відмовлення на користь держави чи знищення і руйнування.

Якщо власник товарів чи уповноважена ним особа не заявляє товари і транспортні засоби в обраний митний режим, то вони, до закінчення терміну тимчасового збереження на СТЗ, в обов'язковому порядку передаються їм на склад митного органу відповідно до вимог пункту 3 статті 166 цього Кодексу.

Продовження термінів збереження товарів і транспортних засобів на СТЗ допускається за заявою декларанта не більше ніж на один місяць вищестоящим митним органом. Для митниць, підлеглих регіональним митницям, таким органом є відповідна регіональна митниця. Для митниць центрального підпорядкування продовження здійснюється безпосередньо Державною митною службою України. Заява про продовження повинна бути попередньо погоджена з власником складу і митним органом, що дав дозвіл на розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ. У заяві повинні бути зазначені причини, через які необхідно продовжити термін збереження товарів і транспортних засобів на СТЗ, а в разі потреби – до нього повинні бути прикладені підтверджуючі й обгрунтовуючі продовження терміну документи.

Стаття 109. Операції з товарами і транспортними засобами, що знаходяться на складі тимчасового зберігання

Крім операцій, зазначених у статті 63 цього Кодексу, товари і транспортні засоби, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, можуть бути з дозволу митного органу піддані:

1) оглядові та вимірюванню власником складу, іншою особою, яка розмістила ці товари і транспортні засоби на складі, або її представником;

2) операціям, необхідним для забезпечення зберігання цих товарів і транспортних засобів у незмінному стані.

З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.

У період збереження на СТЗ товари і транспортні засоби можуть піддаватися різним операціям. Їхнє проведення можливе тільки після одержання дозволу митного органу. Проведення операцій без дозволу митного органу спричиняє адміністративну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 цього Кодексу. Ініціатором здійснення операцій з товарами і транспортними засобами може бути як власник складу, так і особа, що розмістила товари і транспортні засоби на складі, чи його представник. Згідно норм МКУ з товарами і транспортними засобами, що зберігаються на СТЗ, можуть здійснюватися такі операції:

Таблиця 1

Найменування операцій	Види і форми проведення	Примітка
Вантажні	Навантаження, вивантаження, перевантаження
Спрямовані на зміну стану упакування, зовнішнього вигляду товарів і упакування	Усунення ушкоджень упакування, переупаковка, розпакування Зміна ідентифікаційних знаків і маркірування на товарах і упакуванні	Зазначені дії не повинні впливати на результати митного оформлення товарів
Забезпечення збереження	Конкретний перелік дозволених операцій законодавством не визначений, але до таким можна віднести - чищення, провітрювання, сушіння, створення оптимального температурного режиму, захист від корозії, фарбування, знищення шкідників і т.п.	Проведення даних операцій дозволяється за умови, якщо їх здійснення не завдає шкоди іншим товарам, що знаходяться на складі і забезпечує їхнє перебування в незмінному стані
По заміні транспортного засобу	Заміна транспортних засобів	Може вироблятися у випадку збереження товарів у транспортних засобах
Інші операції	Огляд Вимір Добір проб і зразків товарів	Як правило, застосовуються при необхідності здійснення ідентифікаційного огляду товарів декларантом Виробляється в порядку, визначеному статтею 75 МКУ

Дозвіл на проведення операцій з товарами і транспортними засобами на СТЗ може даватися митним органом як в усній, так і в письмовій формі. Письмова форма повинна застосовуватися у випадках, передбачених діючими нормативними актами, а також коли митний орган дає дозвіл на проведення операції при дотриманні власником складу визначених умов чи виконанні вимог, зазначених митним органом.

З огляду на той факт, що збереження товарів і транспортних засобів на СТЗ є альтернативою їхнього розміщення в режим митного складу чи передачі на збереження на склад митного органу, становить інтерес проведення порівняльної характеристики операцій, дозволених до застосування для кожного з зазначених видів збереження:

Операції	Склад митниці	СТЗ	ТЛС
Загальні	Вантажні, Спрямовані на зміну стану упакування, зовнішнього вигляду товарів і упакування
	- По заміні транспортного засобу*
	Прості складські операції	Операції по забезпеченню схоронності товарів
Інші	Підготовка товарів до продажу і транспортуванню (роздрібнення партій, формування відправлень, сортування)	Огляд і вимір	Підготовка товарів до продажу (відчуженню) і транспортуванню (роздрібнення партій, формування відправлень, сортування)
	Змішування товарів (компонентів) без надання отриманої продукції характеристик і властивостей, які істотно відрізняють ії від вихідних складових	Відбір проб і зразків	Конкретний перелік і порядок здійснення операцій визначаються КМУ або уповноваженим ним органом

* тлумачення виділених курсивом операцій приведено в таблиці № 1, інші відповідають приведеним у статтях МКУ

Аналіз передбачених законодавством операцій дозволяє зробити висновок про те, що в цілому, при збереженні товарів і транспортних засобів на складі митниці, СТЗ чи МЛС із ними можуть здійснюватися як однорідні операції, так і враховуючі специфіку даного виду збереження. Основне розходження складається в обсязі їхнього здійснення в залежності від виду збереження – найбільш універсальним він буде при збереженні товарів на складі митниці, тому що на ньому, у відповідності зі статтею 168 цього Кодексу, може здійснюватися як тимчасове збереження товарів і транспортних засобів, так і збереження товарів у режимі митного складу.

Розділ V МИТНІ ПРОЦЕДУРИ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ

Blog

Пашка Серія «митна справа в україні»

Содержание

Глава 14. Тимчасове зберігання

Стаття 99. Склади тимчасового зберігання

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Підпис

П.І.Б.

Стаття 101. Типи складів тимчасового зберігання

Стаття 105. Додаткові права митних органів щодо складів тимчасового зберігання

ВИДИ СКЛАДІВ

Приміщення

Резервуари

Майданчики (відкриті і криті)

До конструкції

До облаштованості