Пашка Серія «митна справа в україні»
| Вид материала | Кодекс |
- Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
- До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
- Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
- Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
- Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
- Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
- Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
- Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
ІІ. Ідентифікація транспортних засобів
- До міжнародних перевезень вантажів під митними печатками і пломбами можуть допускатися тільки ті транспортні засоби, вантажні відділення яких сконструйовані та облаштовані таким чином, щоб:
- не було можливості вилучити або викрласти вантажі з опечатаної частини транспортного засобу без залишення помітних слідів злому або пошкодження митних печаток і пломб;
- митні печатки і пломби могли накладатися простим та надійним способом;
- в них не було ніяких потаємних місць для приховування вантажів;
- всі місця, в які можуть поміщатися вантажі, були легкодоступні для митного огляду.
1.4. Транспортні засоби можуть бути допущені до перевезень у відповідності з однією із вказаних процедур:
- в індивідуальному порядку;
- по типу конструкції (серія транспортних засобів).
- На кожний, допущений до перевезень транспортний засіб,
видається Свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами (надалі Свідоцтво) відповідного зразка. Свідоцтво видається митницею, в зоні діяльності якої зареєстрований, як учасник зовнішньоекономічної діяльності власник транспортного засобу або його користувач (надалі - митниця реєстрації), і повинно бути надруковано українською та англійською мовами. Коли митниця реєстрації вважає це необхідним, вона може вимагати додання до Свідоцтва фотокарток або креслень (малюнків) транспортного засобу, які завіряються цією митницею.
Всі записи в Свідоцтві робляться друкарським способом українською та англійською мовами.
Свідоцтво не потрібне, для транспортних засобів, які перевозять великовагові або громіздкі вантажі.
Оригінал Свідоцтва повинен супроводжувати транспортний
засіб.
Термін дії Свідоцтва встановлюється Держмитслужбою. По закінченні цього терміну транспортні засоби повинні подаватися в митницю реєстрації або, якщо транспортний засіб не підлягає реєстрації, в митницю країни, в якій мешкає його власник або користувач, для перевірки або для поновлення Свідоцтва.
Митниця має право не визнавати дійсність Свідоцтва транспортного засобу у тих випадках, коли він більше не відповідає вимогам, передбаченим у додатку № 3 до Конвенції МДП 1975 року. Для можливості подальшого використання для перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП транспортний засіб повинен бути приведений до стану, який відповідав би цим вимогам. Але недоцільно затримувати перевезення, якщо виявлені несправності незначні та не створюють можливостей для контрабанди.
Коли транспортні засоби одного й того ж типу конструкції виготовляються серійно, завод-виробник може звернутися до митниці країни, в якій вони виробляються, з проханням про їх допущення по типу конструкції.
Завод-виробник повинен зазначити в своїй заяві розпізнавальні цифри або літери, які він присвоює типу транспортного засобу, який є предметом його заяви. До цієї заяви повинні додаватись креслення та детальний опис типу конструкції транспортного засобу, який підлягає допущенню.
Завод-виробник повинен письмово зобов'язатись:
- подати для огляду митниці ті транспортні засоби, які ця митниця вирішить оглянути;
- дозволити миниці оглядати інші примірники у будь-який момент під час серійного виробництва даного типу;
- інформувати митницю про будь-які, навіть незначні, зміни у кресленнях або детальному описі конструкції перед тим, як ці зміни будуть здійснені;
- на видному місці наносити на транспортні засоби розпізнавальні цифри або літери типу конструкції, а також порядковий номер кожного серійно виготовленого транспортного засобу даного типу (заводський номер);
- вести облік транспортних засобів, які виробляються відповідно до допущеного типу.
Митниця, у разі необхідності, зазначає зміни, які потрібно внести в передбачений тип конструкції для допущення до перевезення.
Жодний транспортний засіб не може бути допущений по типу конструкції, якщо митниця не зробила висновок, на підставі огляду одного або декілької виготовлених по цьому типу транспортних засобів, що транспортні засоби цього типу відповідають технічним вимогам, зазначеним у додатку № 2 до Конвенції МДП 1975 року.
ІII. Ідентифікація приміщень, де знаходяться чи можуть знаходитись товари, які підлягають митному контролю.
Транспортні засоби, де знаходяться або можуть знаходитись товари, які підлягають митному контролю, а також товари і транспортні засоби, які знаходяться під митним контролем, можуть ідентифікуватися митними органами України.
Ідентифікація проводиться шляхом накладення пломб, печаток, нанесення цифрового, літерного та іншого маркування, ідентифікаційних знаків, поставлення штампів, взяття проб і зразків, опису товарів і транспортних засобів, поставлення креслень, виготовлення масштабних зображень, фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної та іншої документації і інших засобів ідентифікації.
Митними органами можуть ідентифікуватися:
- транспортні засоби;
- транспортні засоби, які знаходяться під митним контролем.
До основних вимог, яким повинні відповідати засоби ідентифікації (атрибути митного забезпечення), відносяться:
3) неможливість підробки відтисків (у відношенні печаток, штампів, підписів, маркувань);
4) неможливість порушення без видимих слідів цілісності атрибутів (у відношенні пломб, клейких стрічок, замків);
- стійкість штемпельних та відтискних матеріалів і засобів письма (паст, чорнил, пломб, клейових покрить) до зовнішніх кліматичних впливів.
При перевезенні вантажів з використанням книжки МДП у випадку пошкодження накладених митними органами пломб і печаток, а також загибелі або пошкодження товарів на шляху слідування водій автотранспортного засобу зобов’язаний негайно повідомити про це митним органам країни, в якій знаходиться транспортний засіб, якщо такі розміщені поблизу, або іншим державним органам, які мають право скласти протокол про нещасний випадок (місцевим органам власті, міліції, Державтоінспекції і т.п.).
Печаті та пломби не накладають на вантажні відділення транспортних засобів при доставці живих тварин та інших товарів, до яких потрібен доступ під час доставки.
Товари та інші предмети, які знаходяться під митним контролем, можуть розміщуватися у спеціально призначених приміщеннях (МЛС, склади тимчасового зберігання, відповідальне зберігання на складах підприємств і т.п.).
Приміщення, в яких зберігаються такі товари, повинні бути ідентифіковані та відповідати наступним вимогам:
- обов’язкова наявність охоронної та протипожежної сигналізації, що виведені на пульт організації, що здійснює охорону митного ліцензійно складу (охоронна сигналізація повинна виключати можливість проникнення на територію митного ліцензійного складу без її реагування);
- обов’язкова наявність обладнаних засобами зв’язку службових місць, призначених для митних службовців, які здійснюють митний контроль на цьому складі;
- при наявності вікон у приміщенні складу – обов’язкове обладнання їх з внутрішньої сторони металевими гратами.
- При цьому на цих складах повинні знаходитись наступні документи:
а) документи, що підтверджують право володіння або користування приміщенням;
б) плани приміщення, призначеного для митного ліцензійного складу, з позначенням приміщень для працівників митниці;
в) плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації, узгоджені уповноваженими службами;
г) дозволи органів санітарного та екологічного контролю (для складів, що призначені для зберігання товарів підконтрольних цим органам).
В обов’язковому порядку на склади повинно бути накладено митне забезпечення.
Порядок видачі дозвільних документів на такі склади визначається Держмитслужбою.
IV. Ідентифікація енергоносіїв.
Засоби ідентифікації (пломби митного органу) накладаються на клемні зборки ланцюгів обліку та коробки зажимів приладів розрахункового (комерційного) обліку електроенергії у місцях установки пломб органами державного енергетичного нагляду.
При здійсненні митного контролю данні Журналу первинного запису показників лічильників обліку, який знаходиться на енергооб’єкті, засвідчуються підписом та особистою номерною печаткою співробітника митного органу.
Відповідальність за зберігання митних засобів ідентифікації несе персонал енергооб'єкта у відповідності з посадовими інструкціями.
Накладення засобів ідентифікації здійснюється співробітником митного органу в присутності відповідних осіб енергооб’єкта і енергозбиту шляхом накладення пломб, печаток, штампів та інших засобів митної ідентифікації.
При накладенні пломб митниці на клемні зборки ланцюгів обліку і коробки зажимів приладів розрахункового (комерційного) обліку електроенергії або їх зміни робітники енергооб’єкта здійснюють підготовку місць пломбування.
Співробітник митного органу встановлює пломби митниці з оформленням акта в двох примірниках. Один примірник акта зберігається в митному органі, другий – на енергооб’єкті.
При необхідності заміни приладів обліку, проведення перевірки засобів розрахункового (комерційного) обліку електроенергії або інших робіт, здійснення яких потребує порушення цілісності митних пломб, особи, відповідальні за зберігання митних пломб, завчасно повідомляють митному органу, в регіоні діяльності якого вони знаходяться, про проведення вище перелічених робіт з повідомленням дати початку та закінчення робіт.
Зняття пломби співробітником митного органу проводиться у присутності відповідних осіб енергооб’єкта та енергозбиту з оформленням відповідного акта.
V. Ідентифікація акцизних товарів.
Маркування товару акцизними марками здійснюється за межами митної території України.
Марки повинні бути нанесені шляхом наклеювання на упаковку товару, неподільно від товару до його вживання та в який товар пред’являється для роздрібної торгівлі. Марки накліюваються щільно на закупорочний елемент або на місці предбачаємого відкриття упаковки таким чином, щоб відкриття упаковки приводило до обов’язкового ушкодження марок і виключало можливість їх повторного використання.
Клей, який застосовується для наклеювання марок, повинен бути стійким до високих і низьких температур, різним рівням вологості для виключення можливості його висихання та отслоювання наклеєної марки на упаковці товару.
Не припускається нанесення поверх марки будь-яких елементів упаковки (за виключення прозорої целофанової обгортки, яка наноситься на упаковку виробником тютюнових виробів), які закривають поверхню марки і затрудняють здійснити контроль її дійсності.
Стаття 65. Залучення спеціалістів та експертів
для участі у здійсненні митного контролю
У разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.
Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.
Спеціалісти та експерти, які беруть участь у здійсненні митного контролю, мають право на відшкодування витрат, пов’язаних з їхньою участю у здійсненні митного контролю. За спеціалістами та експертами зберігається середня заробітна плата за місцем роботи за час, що був затрачений у зв’язку з такою участю.
Виплати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, включаючи витрати на їх проїзд, добові за час перебування у відряджені для участі у здійснені митного контролю, та винагорода за виконану спеціалістами і експертами роботу здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Використання окремих форм і методів митного контролю (особистого огляду, перевірки системи звітності та ін.), огляд деяких видів товарів і транспортних засобів (сировини, мінералів, військової техніки і т.д.), неможливі без спеціальних знань у різноманітних галузях науки і техніки. Нерідко трапляється так, що співробітники митних органів не мають у своєму розпорядженні необхідні спеціальні знання, тому вони змушені звертатися до послуг професіоналів (експерти, спеціалісти) у відповідній галузі.
У частині І статті, що коментується, митні органи наділяються правом залучати для надання сприяння в проведенні митного контролю спеціалістів правоохоронних органів і контролюючих органів, підприємств і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості, а також експертів.
Залучення спеціаліста або експерта здійснюється митницею у випадку відсутності спеціаліста, який може бути призначений експертом в митниці або найближчій митній лабораторії (далі МЛ) (не проведення деяких напрямків досліджень відповідно з галуззю акредитації МЛ або у випадку проведення додаткових експертних або лабораторних досліджень по ініціативі МЛ).
Запит митного органа про залучення необхідного спеціаліста або експерта надсилається керівнику державного органа, підприємства, організації, де працює цей спеціаліст або експерт.
У разі неможливості виконання запиту митного органа про залучення спеціаліста або експерта, керівник державного органу, підприємства або організації, на адресу якого надіслан запит, повинен негайно надати обґрунтовану відповідь митному органу.
Проведення експертиз при здійсненні митного контролю може здійснюватися у наступних випадках:
при здійсненні митного оформлення товарів – проведення досліджень при застосуванні обмежень нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (визначення товарів подвійного призначення, небезпечних, отруйних речовин, уточнення хімічного складу, якості товарів);
при виникненні сумнівів щодо вірності декларування (найменування товарів та їх якісних характеристик);
при виникненні потреби у спеціальних знаннях та проведенні досліджень (або лабораторних аналізів) об’єктів порушень митних правил чи речових доказів;
оцінка конфіскованого майна;
відбору проб та зразків.
Міжнародною Конвенцією по спрощенню та гармонізації митних процедур (Кіотська Конвенція, 1973р.) визначено залучення експертів та спеціалістів для здійснення митного огляду небезпечних, ламких товарів взяття проб і зразків таких товарів з метою захисту здоров’я людей та схоронності товарів.
Зазначена стаття визначає фізичну участь експертів та спеціалістів у здійсненні митного контролю. Тобто не береться до уваги використання різноманітних експортних висновків (наприклад, по енергозбереженню, державної експертизи міжнародних передач, товарів військового призначення та подвійного використання, на переміщення культурних цінностей і т. д.), які надаються митним органом за результатами попереднього документального розгляду технічної документації, товаросупровідних документів, зовнішньоекономічних договорів на вантаж, який перетинає митний кордон України.
Експерт, це люба фізична особа, яка має необхідні спеціальні знання для надання висновки та залучена при необхідних випадках керівником митного органу або його заступником для участі у здійсненні митного контролю, а також для участі у проваджені справи про порушення митних правил або при її розгляді.
Питання, які поставлені перед експертом та його висновки не можуть виходити за межи спеціальних пізнань експерта.
Експерт надає висновки у письмовій формі від свого імені.
Експерт має право:
знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи;
заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків.
Також важливо зазначити, що експерт може відмовитись від дачі висновку, якщо надані матеріали та документи недостатні для надання висновку або він не володіє необхідними знаннями для надання відповідного висновку. Якщо відмова необґрунтована (без поважних причин), експерт несе відповідальність згідно чинного законодавства.
У висновку експерта викладаються проведені їм дослідження і обґрунтовані відповіді на поставлені питання.
У випадку необгрунтованності висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, що доручається іншому експерту (експертам).
Згідно ст. 75 дійсного Кодексу в цілях митного контролю та митного оформлення митниця може брати проби та зразки товарів та інших предметів для проведення досліджень. При цьому порядок взяття проб та зразків, термін і порядок їх дослідження, а також розпорядження ними встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до порядку взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення досліджень, необхідних для митного оформлення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.92 р. № 1665, взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення їх досліджень здійснюються вибірково.
Взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення досліджень здійснюється посадовими особами митних органів з обов’язковим виконанням Правил відбору зразків, Інструкції з охорони праці, використанням засобів індивідуального захисту.
У зв’язку з цим слід враховувати, що Держстандартом України у державній системі УкрСЕПРО акредитовані Центральна митна лабораторія та митні лабораторії регіональних митниць, яким надано право проводити визначення фізико-хімічних показників широкого спектру товарної продукції з метою ідентифікації товарів для митного оформлення.
У випадку розгляду справ в арбітражних судах, пов’язаних з визначенням тих чи інших товарів за кодоном ТН ЗЕД, у разі посилання на результати досліджень цих лабораторій, слід звертати увагу суду на факт державної акредитації зазначених митних лабораторій.
У частині 3 статті, що коментується, зазначено що спеціалісти та експерти, які беруть участь у здійсненні митного контролю, мають право на відшкодування витрат, пов’язаних з їхньою участю у здійснені митного контролю.
При направлені митницею запиту у сторонні експертні організації оплата за проведення досліджень здійснюється за рахунок державного бюджету.
Виняток проведення експертиз по кримінальним справам про контрабанду, порушених митними органами, мають проводитися експертно-криміналістичними підрозділами органів внутрішніх справ на безоплатній основі.
Також, якщо експертиза проводиться по ініціативі суб’єктів ЗЕД оплата за проведення досліджень може здійснюватись безпосередньо заявником.
За спеціалістами та експертами зберігається середня заробітна плата за місцем роботи за час, що був затрачений у зв’язку з такою участю. Виплати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, включаючи витрати на їх проїзд, добові за час перебування у відрядженні для участі у здійсненні митного контролю, та винагорода за виконану спеціалістами і експертами роботу здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Глава 9. Особливі процедури митного контролю
Положення даної глави визначають процедури митного контролю, які відрізняються від загального порядку переміщення предметів через митний кордон України. Глава визначає сукупність заходів, що здійснюються митними органами України з метою забезпечення Конституції України, митного законодавства та міжнародних договорів, контроль за якими покладено на митні органи, у відношенні окремих категорій посадових осіб та громадян, які перетинають митний кордон України.
Норми статей глави надають право митним органам застосовувати особливі процедури:
-при проведенні митного контролю безпосередньо в зонах митного контролю (ст. 67, 68);
-після пропуску предметів та закінчення митного оформлення (ст. 69).
Стаття 66. Звiльнення вiд окремих форм митного контролю
Звiльнення вiд окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, iншими законами України, а також мiжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку.
Незастосування митного контролю не означає звiльнення вiд обов'язкового дотримання порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України.
Норма статті передбачає можливість звільнення від деяких форм митного контролю. Митне законодавство передбачає звільнення тільки від такої форми митного контролю, як митний огляд. Визначення випадків та переліку осіб, які звільняються від митного огляду відноситься виключно до компетенції Верховної Ради України, яка приймає закони України та ратифікує міжнародні договори.
Митний контроль проводиться посадовими особами митних органів в зонах митного контролю. Посадовим особам митних органів надається право застосування тих форм митного контролю, що найбільш адекватно відповідають конкретним вимогам проведення контрольної дії. Звільнення від митного огляду окремої категорії посадових осіб для митників є обов’язковою при посвідченні зазначених осіб.
При перетинанні митного кордону та входу до зони митного контролю всі особи підпадають під особливий правовий режим, який зобов’язує виконувати встановлені державою правила по порядку переміщення предметів через митний кордон України. Незастосування деяких або всіх форм митного контролю до предметів під час проходження громадянами через зону митного контролю не означає, що зазначені громадяни можуть не дотримуватись митних правил.
У разі порушення митних правил особи, до яких застосовувались особливі процедури митного контролю, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності у відповідності до чинного законодавства на загальних підставах.