Пашка Серія «митна справа в україні»

Вид материала

Кодекс

Содержание Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи. 1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, твар 3) якщо товари пересилаються у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях 349 цього Кодексу. . Об'єктом Копія протоколу надається громадянинові. Спеціальна митна зона Зона митного контролю Ризик – потенційне недотримання митного законодавства. Аналіз ризику Керування ризиком

Подобный материал:

• Кир Булычев «Пашка-троглодит», 35.65kb.
• До уваги авторів журналу «митна справа»!, 615.07kb.
• Характеристика правил переміщення товарів та інших, 208.05kb.
• Законодавче та нормативне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення, 97.75kb.
• Правила прийому Київського національного торговельно-економічного університету, 626.04kb.
• Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне, 3703.22kb.
• Сербіна Ю. В. Конфліктність електорального процесу в Україні як показник демократичності, 132.82kb.
• Навчальна програма навчальної дисципліни " митна логістика" Напрям: 0502 "Менеджмент", 202.2kb.
• Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2007 рік, 82.26kb.
• Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.

Якщо є підстави вважати, що у ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю органів державної влади, зазначеним у статті 27 цього Кодексу, чи товари, при митному оформленні яких справляються податки і збори, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а у разі необхідності і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.

Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:

1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, тварин та рослин, а також довкілля;

2) якщо громадянин чи уповноважена ним особа не з'явилися протягом одного місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;

3) якщо товари пересилаються у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях;

4) у разі залишення на території України ручної поклажі і багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територію України.

Огляд та переогляд ручної поклажі і багажу у разі відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Про здійснення огляду та переогляду у випадках, передбачених у пунктах 1 та 2 частини третьої цієї статті, складається акт, форму якого встановлює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.


1.Дана стаття регламентує випадки та порядок проведення огляду та переогляду, як форми митного контролю у неторговому обігу, тобто при переміщенні ручної поклажі та багажу громадян (крім особистого огляду – стаття 57 цього Кодексу) – пункт 2 статті 41 цього Кодексу.

2.Частиною 1 статті визначено, що огляд та переогляд ручної поклажі або багажу громадянина може проводитися лише у випадках якщо є підстави вважати, що, у них переміщуються через митний кордон України товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю органів державної влади, зазначеним у статті 27 цього Кодексу, чи товари, при митному оформленні яких справляються податки і збори, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено.

Тобто, ця форма митного контролю не є обов'язковою процедурою, а необхідність її здійснення встановлюється згідно з положеннями статті 42 цього Кодексу “Вибірковість митного контролю”, яка визначає, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

3.При прийнятті рішення про проведення огляду та переогляду необхідно враховувати положення статті 66 цього Кодексу, яка визначає можливість звільнення від окремих форм митного контролю, зокрема звільнення від проведення огляду:

-ручної поклажі та супроводжуваного багажу Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними – стаття 67 цього Кодексу;

-особистого багажу глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, членів їхніх сімей, які проживають разом з ними (якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами) – частина 2 статті 287 цього Кодексу.

4.Частина 2 статті визначає, що огляд та переогляд ручної поклажі та багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

У даному випадку уповноважена особа, повинна розумітися у понятті викладеному у частині 2 статті 26 цього Кодексу, це:

-митні брокери;

-інші особи на підставі нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином.

5.Заключні частини даної статті присвяченні проведенню огляду та переогляду у випадку відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи.

6.До таких випадків відноситься:

1. якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, тварин та рослин, а також довкілля;
   

Огляд та переогляд у даному випадку здійснюється або за повідомленням органів державної влади, що зазначені у статті 27 цього Кодексу або правоохоронних органів, а також на підставі інформації отриманої митними органами, як оперативної, так і аналітичної отриманої на підставі аналізу та / або перевірки супровідних документів.

2. якщо громадянин чи уповноважена ним особа не з'явилися протягом одного місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;
   

Зазначений випадок є найбільш типовим, коли несупроводжуваний багаж надходить на залізничну станцію (порт, аеропорт) призначення. Вантаж поміщується на склад залізниці (порту, аеропорту), де повинен зберігатися до закінчення митного оформлення.

У випадку коли громадянин не звертається до митних органів, цей вантаж буде зберігатися на складі, доки не буде визнаний безхазяйним – дивися пункт 6 коментарю до статті 56.

3. якщо товари пересилаються у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях;
   

Зрозуміло, що громадянин або уповноважена ним особа, чисто фізично не може бути присутніми при митному контролі міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях.

4. у разі залишення на території України ручної поклажі і багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територію України.
   

Огляд або переогляд проводиться у межах справи про порушення митних правил за статтею 349 цього Кодексу. . Об'єктом порушення у даному випадку буде виступати зазначена ручна поклажа або багаж, суб'єктом – перевізник.

При цьому звертаємо увагу, що за змістом статті 349 йдеться мова про транспортні засоби та товари невивезенні за митний кордон України в строки, встановлені митним органом, а дана стаття оперує поняттями “ручна поклажа і багаж”, що неминуче призведе до ускладнень при судовому розгляді справ у даному випадку.


7.Термін визнання товарів, такими за якими не звернувся власник (безхазяйним) та порядок його обліку, зберігання, оцінки викладено у Постанові Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 “Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним” (із наступними змінами та доповненнями). Він обмежений строком надходження цих товарів під митним контролем – підпункт 3) пункту 1 зазначеного вище Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним.

Терміни перебування товарів під митним контролем визначено у статтях 169, 172, 214 цього Кодексу.

У даному випадку, для цілей цієї статті необхідно користуватись положеннями статті 172 цього Кодексу:

-товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності;

-інші товари – три місяці.

8.Окремо необхідно визначити, що у випадку передбаченому пунктом 2 частини 3 статті, коли ручна поклажа або багаж зберігається на складах морських торговельних портів або припортових залізничних станцій, крім законодавчих та нормативних вимог наведених вище, необхідно також враховувати вимоги:

-Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 № 33-93 “Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни”;

-Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1996 № 536 “Про реалізацію вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни”;

-Спільним наказом Міністерства транспорту України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.03.2002 № 178/75 “Про затвердження Положення про комісії з питань вилучення та реалізації залежаних вантажів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2002 за № 577/6865,у частині комісійного прийняття рішення щодо вилучення та реалізації вантажу.

9.Частина 4 статті встановлює обов’язковість присутності при огляді (переогляді) представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

При цьому, якщо перевезення здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, а також поштою та експресс-перевізником, питання щодо представника перевізника не буде виникати.

У випадку перевезення морським (річковим) та авіаційним транспортом, ручна поклажа та багаж буде зберігатись на складі порту (аеропорту), який у переважній більшості не є перевізником, буде виникати проблеми с представником перевізника. Необхідно, що би у даному випадку порт (аеропорт) вимагав від відправника довіреність (або обумовлював в договорі на обслуговування) на представлення інтересів перевізника за вантажами, що передаються на склад порту (аеропорту).

10.Частина 4 встановлює, що за підсумками огляду або переогляду у випадках, передбачених пунктами 1 та 2 частини 3 статті, складається акт, форму якого встановлює Державна митна служба України.

Форма Акта про проведення огляду (переогляду) ручної поклажі та багажу в разі відсутності громадянина чи вповноваженої ним особи й форма додаткового аркуша до нього встановлена наказом Державної митної служби України від 05.11.2002 № 608 “Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) ручної поклажі та багажу в разі відсутності громадянина чи вповноваженої ним особи”.


Стаття 57. Особистий огляд


Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і результати такого огляду.

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.

Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.

Копія протоколу надається громадянинові.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

1. Дана стаття регламентує випадки та порядок проведення особистого огляду громадян, як форми митного контролю – пункт 2 статті 41 цього Кодексу.
   
2. Частиною 1 статті визначено, що особистий огляд є винятковою формою митного контролю, який може проводитись лише за наявності достатніх підстав вважати, що громадянином порушується митне законодавство України, а саме громадянин приховує від митного контролю:
   

• предмети контрабанди;
  
• товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;
  
• товари, які заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.
  

3. У зв'язку із особливим статусом особистого огляду, як форми митного контролю, дозвіл на його проведення у письмовому вигляді начальником митного органу або особою, що його заміщує.
   

Прийняття рішення про проведення особистого огляду оформлюється Постановою про проведення особистого огляду, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 21.04.03 № 262 „Про затвердження форм постанови про проведення особистого огляду та протоколу особистого огляду” та зареєстрованого в Мінюсті України 06.05.03 за № 350/7671.

4. Частина 2 статті, дозволяє прийняти рішення про проведення особистого догляду на митному посту за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і результати такого огляду.
   
5. Частина 3 статі встановлює перелік дій посадових осіб митних органів, які передують особистому огляду:
   

• пред'явити громадянину письмову постанову про проведення особистого огляду;
  
• ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду;
  
• запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.
  

6. За умови добровільного пред'явлення приховуваних товарів, інспектор складає протокол про порушення митних правил за статтею 340 „Недекларування товарів, транспортних засобів” цього Кодексу, в якому, крім іншого зазначається, що громадянин добровільно пред'явив приховувані товари. В іншому випадку, якщо будуть виявленні при особистому огляді приховані товари, інспектором складається протокол про порушення митних правил за статтею 352 „Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю” цього Кодексу.
   
7. Частина 4 містить вимоги щодо умов при яких здійснюється особистий огляд:
   

1. Щодо осіб, які можуть бути присутніми при огляді:
   

• посадова особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд;
  
• поняті тієї ж статі, не менш ніж два;
  
• медичний працівник.
  

2. Щодо обмежень при виборі понятих:
   

• родичі особи, яка підлягає особистому огляду;
  
• працівники митних органів;
  
• інші особи, які можуть бути заінтересовані у результатах огляду.
  

3. Щодо приміщення у якому проводиться догляд:
   

• ізольоване приміщення;
  
• відповідність цього приміщення встановленим санітарно-гігієнічним вимогам;
  
• неможливість доступу до приміщення з боку осіб, що не приймають участь у огляді;
  
• неможливість спостерігати за проведенням огляду з боку осіб, що не приймають участь у огляді .
  

4. Щодо проведення огляду:
   

• Огляд проводить посадова особа митного органу;
  
• Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.
  

8. Облаштування приміщення для проведення особистого огляду проводиться разом з облаштуванням митного поста або іншого структурного підрозділу митного органу.
   

Визначення таких приміщень здійснюється у відповідності до положень статті 25 цього Кодексу “Земельні ділянки, службові та побутові приміщення, обладнання та засоби зв'язку митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій” та статті 114 цього Кодексу “Службові приміщення митних органів у портах, міжнародних аеропортах і на прикордонних залізничних станціях” .

9. Відповідно до Положення про порядок здійснення особистого огляду громадян, які прямують через митний кордон України (затверджено Головою Державного митного Комітету України 09.06.92), особистий огляд проводиться наступним чином та у наступному порядку:
   

1. Приміщення, в якому має проводитися особистий огляд, повинно до початку огляду бути обстежене посадовими особами митного органу. Двері в суміжні приміщення, вікна, ілюмінатори та таке інше повинні бути зачиненими, предмети, які можуть бути використані як засоби нападу - вилучені.
   
2. Порядок проведення особистого огляду:
   

• оглядаються усі дрібні предмети, що є у громадянина, який підлягає огляду (палиці, парасолі, запальнички, самописки, цигарниці та т.п.), а також головні убори;
  
• оглядаються верхній одяг і взуття, зняті таким громадянином;
  
• крізь білизну на дотик перевіряється наявність сторонніх предметів на тілі;
  
• оглядається білизна, знята громадянином;
  
• оглядається зачіска, кисті рук, ступні ніг та т.д.
  

При огляді одягу та взуття особливу увагу слід звертати на предмети кустарного виробництва, ортопедичне взуття, а також шви, латки, манжети, плечики, підкладки, пояси, халяви, устілки, каблуки, головні убори.

Під час особистого огляду необхідно уважно стежити за громадянином, щодо якого здійснюється такий огляд, беручи до уваги будь-які зміни в його поведінці, зважувати проміжні наслідки огляду і демаскуючі ознаки (сліди ремонту одягу і взуття, бинти або пов'язки на окремих частинах тіла та т.п.), використовуючи знання характерних способів приховування тих чи інших предметів та цінностей.

Результати особистого огляду фіксуються у Протоколі особистого огляду, форма якого затверджена наказом Державної митної служби України від 21.04.03 № 262 „Про затвердження форм постанови про проведення особистого огляду та протоколу особистого огляду” та зареєстрованого в Мінюсті України 06.05.03 за № 350/7671., що передбачено частиною 5 статті.

Відповідно до частин 6 статті, протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.

У разі відмови громадянина підписати Протокол, у ньому робиться відповідний запис про це, що засвідчується підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

Копія Протоколу надається громадянинові в обов'язковому порядку, як це передбачено частиною 7 статті.

У відповідності до положень статті 42 “Вибірковість митного контролю” цього Кодексу та згідно з частиною 8 статті, особистому огляду не підлягають:


Президент України;

Голова Верховної Ради України;

народні депутати України;

Прем'єр-міністр України;

Перший віце-прем'єр-міністр України;

Голова та судді Верховного Суду України;

Голова та судді Конституційного Суду України;

Міністр закордонних справ України;

Генеральний прокурор України;

члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.


Окремо необхідно зазначити, що особи, які користуються дипломатичним імунітетом у відповідності до положень статті 29 Віденській конвенції про дипломатичні зносини (від 18.04.1961), статті 41 Віденської конвенції про консульські зносини (від 24.04.1963), статті 58 Віденської конвенції про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру (від 14.03.1975) є недоторканими особами і таким чином можуть підлягати особистому огляду лише з їх особистої згоди (добровільна відмова від імунітету).

ПРОТОКОЛ

особистого огляду

_________________ 200__ року __________________________________

(назва населеного пункту)

Згідно з рішенням ____________________________________________________________________________________________________

^{(посада, прізвище, ім'я, по батькові службової особи,}

______________________________________________________________________________________________________________________

^{яка прийняла рішення про проведення особистого огляду)}

за участю ____________________________________________________________________________________________________________


у присутності понятих ________________________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса)}

_______________________________________________________________________________________________________________________________________



________________________________________________________________________________________________________________________________________



________________________________________________________________________________________________________________________________________


за участю ____________________________________________________________________________________________________________

^{(дані інших осіб, які мають відношення до особистого огляду)}

______________________________________________________________________________________________________________________

^{(посада, прізвище, ім'я, по батькові службової особи митниці}

______________________________________________________________________________________________________________________

^{або іншої установи, що проводить огляд)}

______________________________________________________________________________________________________________________



__________________________________________ на підставі ст. 57 Митного кодексу України


здійснив особистий огляд __________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, громадянство; домашня адреса особи,}

_________________________________________________________________________________________________________

^{щодо якої прийнято рішення про огляд)}

про що складено цей протокол.

Громадянин (ка) __________________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ім'я, по батькові особи, яка підлягає огляду)}

ознайомлений (на) з рішенням про проведення особистого огляду і йому (їй) запропоновано добровільно видати предмети і цінності, не пред'явлені для митного огляду.

_________________________

^{(підпис)}

Особистий огляд розпочато в ______ годин _______ хвилин.

Учасникам огляду роз'яснені їх права бути присутніми при всіх діях, здійснюваних у процесі особистого огляду, і робити заяви, давати пояснення, які мають бути занесеними до протоколу чи приєднаними до нього.

Понятим _____________________________________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ініціали)}

спеціалісту __________________________________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ініціали)}

крім того, роз'яснюється їх обов'язок засвідчити факт, зміст і результати особистого огляду

_____________________________ ______________________________

^{(підпис спеціаліста) (підпис понятих)}

Особистий огляд здійснювався в приміщенні __________________________________________________________________________

^{(митниці, каюти, купе та ін.)}

Громадянин (ка) _________________________________ заявив (ла) ________________

^{(прізвище, ініціали)}

_______________________________________________________________________________________________________________________

і пред'явив (ла) ____________________________________________________________________________________________

^{(перелічити предмети і цінності, їх особливі ознаки, кількість і сума, де знаходились)}

__________________________________________________________________________________________________________

^{(якщо є додаток, то вказати - дивись додаток № __)}

Під час особистого огляду громадянина (ки) _________________________________________________________________________ ________________________________________крім

^{(прізвище, ініціали)}

предметів і цінностей, виданих добровільно, виявлено _________________________________________________________________



______________________________________________________________________________________________________________________

^{(перелічити предмети і цінності, їх особливі ознаки, кількість і сума, де знаходились)}

______________________________________________________________________________________________________________________

^{(якщо є додаток, то вказати - дивись додаток № __)}

Згідно зі ст. 377 Митного кодексу України вилучено:

№ п/п	Найменування та індивідуальні ознаки	Кількість (вага)	Вартість	Примітки

(якщо є додаток, то вказати - дивись додаток № __)


Вилучені предмети і цінності упаковані в присутності понятих і опечатані (опломбовані) печаткою (пломбою) з відбитком

Заява пояснення гр.___________________________________ при складанні протоколу


__________________________________________________________________________________________________________


__________________________________________________________________________________________________________


__________________________________________________________________________________________________________

^{(якщо є додаток, то вказати - дивись додаток № __)}

Особистий огляд закінчено в _____ годин ____ хвилин.

Протокол прочитано вголос. Записано вірно. Зауважень відносно особистого огляду та змісту протоколу немає.

Громадянин, який підлягав огляду ____________________________________________________________________________


Поняті ____________________________________________________________________________________________________


___________________________________________________________________________________________________________


Присутні особи _____________________________________________________________________________________________


__________________________________________________________________________________________________________


Протокол склав співробітник митного органу ___________________________________________________________________


Копію протоколу отримав ____________________________ 200___ року


Стаття 58. Облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України


Облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів з метою здійснення їх митного контролю.

Облік товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, здійснюється з використанням відповідних приладів обліку.

Форми документів для здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

1. Дана стаття визначає процедуру обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, яка за своєю суттю є формою статистичного спостереження (дивися пункт 1 статті 303 цього Кодексу) та накопичення необхідної інформації, як форму митного контролю – пункт 3 статті 41 цього Кодексу.
   
2. Відповідно до цього процедура обліку товарів і транспортних засобів використовується для:
   

• фіксації факту переміщення через митний кордон;
  
• формування, узагальнення та обробка зібраної інформації;
  
• використання інформації для здійснення митної справи та забезпечення інформаційних потреб сторонніх користувачів у межах їх повноважень.
  

3. Дана інформація відноситься до спеціальної митної статистики – стаття 306 цього Кодексу.
   
4. Фіксація факту переміщення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (момент первинного обліку) здійснюється безпосередньо у момент перетину митного кордону⁸ посадовою особою митних органів, шляхом заповнення облікових документів, крім випадків обумовлених частиною 2 статті.
   
5. Частина друга статті визначає випадки коли посадова особа не може бути присутнім у момент перетину товаром митного кордону України – переміщення товарів стаціонарними видами транспорту (трубопровідним транспортом та лініями електропередачі).
   

У даному випадку ведеться періодичний облік на підставі даних знятих з відповідних пристроїв обліку.

Відповідно до статті 64 цього Кодексу, митні органи можуть здійснювати ідентифікацію зазначених приладів обліку шляхом накладення митного забезпечення.

6. Обліковими формами (первинними статистичними документами) є реєстраційні журнали, відомості та формуляри (у тому числі електронні), які ведуться у пункті пропуску.
   

Посадова особа митних органів на підставі даних, що містяться у документах, передбачених статтею 54 заповнює зазначені облікові форми.

Їх форма та порядок введення, відповідно до частин 3 статті встановлюється Державною митною службою України.

7. Інформація, що міститься у первинних документах узагальнюється у форми звітності (щоденні, щотижневі, щодекадні, щомісячні, квартальні, піврічні та річні) та надсилаються до митного органу, якому підпорядкований даний митний пост (відділ, пункт пропуску, інший визначений структурний підрозділ митного органу тощо).
   
8. Митний орган, відповідно до Табелю статистичної та іншої звітності Державної митної служби України (наказ Державної митної служби України від 01.01.03 № 3 „Про звітність регіональних митниць і митниць перед Держмитслужбою України” із наступними змінами та доповненнями), формує звіти за напрямком діяльності та направляє їх до центрального апарату Державної митної служби України або до спеціалізованих митних установ та організацій (Інформаційно-аналітичне митне управління, Кінологічний центр та т.п.), де відбувається остаточне узагальнення інформації.
   
9. Зібрана інформація використовується митними органами:
   

• для поточного та стратегічного планування своєї діяльності;
  
• для підготовки пропозицій щодо змін до законодавчих та нормативних актів з питань, що регламентують зовнішньоекономічну та пов'язану з нею діяльність;
  
• для проведення аналізу своєї діяльності та наслідків впровадження законодавчих та нормативних актів України;
  
• для запобігання контрабанді та боротьбі з порушеннями митних правил.
  

10. Користувачами цієї інформації є також інші державні органи, як законодавчий (Верховна Рада України) так і виконавчі органи влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерство транспорту, Державна податкова адміністрація, Генеральна прокуратура, інші правоохоронні та контролюючі органи).
    
11. Неподання митному органу документів необхідних для здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України є порушення митних правил, передбачене статтею 330 “Неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю” цього Кодексу, та тягне за собою:
    

“попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”, оскільки зазначений облік, відповідно до пункту 3 статті 41 цього Кодексу є однією з форм митного контролю.


Стаття 59. Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств


Для забезпечення митного контролю посадовими особами митного органу може проводитися усне опитування громадян та посадових осіб підприємств.

Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств при здійсненні митного контролю - це отримання посадовою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією.

У ході усного опитування складається протокол, форма якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

1. Дана стаття регламентує порядок проведення усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, як форми митного контролю – пункт 4 статті 41 цього Кодексу.
   
2. Усне опитування є необхідною складовою митного контролю. Документи, передбачені статтями 45, 54, 92 цього Кодексу, надають об'єктивну інформацію та дані необхідні для митного контролю, але в окремих випадках може скластися ситуація коли інформації зазначеної у цих документах (за змістом або за формою) замало для здійснення процедур митного контролю та посадовій особі митного органу необхідно прийняти рішення про завершення процедур митного контролю на підставі наявних документів або призупинити ці процедури до отримання необхідних (на думку цієї посадової особи) документів.
   

Саме усне опитування може дозволити посадовій особі митного органу прийняти остаточне рішення в цьому випадку.

Крім того, враховуючи те, що стаття 42 МКУ передбачає вибірковість здійснення митного контролю, стаття 66 МКУ допускає звільнення від окремих форм митного контролю у деяких окремо визначених випадках, а стаття 68 МКУ допускає здійснення спрощеного митного контролю, рішення про їх застосування повинно прийматись саме на підставі усного опитування громадян та посадових осіб підприємств.

Тобто, у при практичному застосуванні положень Митного Кодексу України може виникати необхідність отримання додаткової чи первинної інформації від осіб (громадян чи посадових осіб підприємств), які переміщує товари та транспортні засоби через митний кордон (у тому числі особисті речі громадян), що здійснюється у вигляді їх усного опитування.

3. Відповідно до частини 2 статті, усне опитування громадян та посадових осіб підприємств при здійсненні митного контролю – це отримання посадовою особою митного органу інформації, яка має значення для здійснення митного контролю.
   

Таким чином, посадова особа митного органу, яка проводить процедури митного контролю, у випадку неможливості отримання необхідної для здійснення цих процедур інформації із наданих супровідних документів, а також з Акту митного огляду (переогляду) чи Протоколу особистого огляду або коли отримана інформація має суперечності, які не дозволяють завершити митний контроль, проводить усне опитування осіб причетних до переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів, які проходять митний контроль.

Відповідно до визначення митного контролю (пункт 15 статті 1 цього Кодексу), посадова особа митних органів при усному опитуванні має право отримувати інформацію щодо:

• кількісних характеристик (у тому числі щодо наявності чи відсутності товару, у випадку коли є підстави сумніватися у заяві громадянина чи посадової особи підприємства);
  
• вартісних характеристик;
  
• якісних характеристик, у тій частині, що стосується компетенції митних органів.
  

4. Частина 3 передбачає складання у ході усного опитування протоколу за формою, що затверджується Державною митною службою України.
   

Дану частину необхідно розглядати виключно у контексті того, що у випадку коли у ході усного опитування була отримана інформація, яка необхідна для здійснення процедур митного контролю, цей факт потребує фіксації у протоколі опитування, який підписується особою, яку опитували.

У випадку коли усне опитування не містило такої інформації, а були з'ясовані окремі питання, які виникли у посадової особи щодо товарів, транспортних засобів чи документів на них, зрозуміло, що складання такого протоколу не вимагається.

5. Усне опитування, як зазначалося вище є однією з форм митного контролю, але відмова від усного опитування або ненадання необхідної інформації, яка є розпорядженні особи, яка підлягає опитуванню, не є порушенням митних правил, яке передбачене статтею 330 “Неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю” МКУ, оскільки дана стаття оперує включно поняттям “документи”, а не “інформації” чи відомості”.
   

Стаття 60. Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України


Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.


Дана стаття визначає дії по перевірці системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як форму митного контролю – пункт 5 статті 41 цього Кодексу.

Дана стаття передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України, як проведення митного контролю.

Таким чином, навіть у випадку коли товари або транспортні засоби, які переміщувались через митний кордон України безпосередньо не перебувають під митним контролем, вони можуть підлягати такій формі митного контролю, як перевірка документів на ці товари або транспортні засоби на відповідність даним заявленим митному органу та у свою чергу вимогам, встановленим Митним Кодексом України та іншими законами України.

Реалізація зазначеної норми Кодексу можливе лише шляхом документальної виїзної перевірки підприємства. Крім того необхідно враховувати, що пункт 5 статті 41, регламентує, як форму митного контролю, крім перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, ще перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів України справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Порядок проведення виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності встановлено Указом Президента України від 23.07.98 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” (із змінами та доповненнями).

Даний Указ поділяє виїзні перевірки на планові та позапланові.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

- суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

- виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

- суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

- проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" статті 3 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України може проводитись у ході планової щорічної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”.

У випадку необхідності термінового проведення перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, начальник митного органу видає розпорядження про позапланову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності із посиланням на один із пунктів (крім пункту “е”) статті 3 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Положення даної статті не стосується громадян, оскільки вони не є суб'єктами підприємницької діяльності чи підприємством.

У той же час, положення даної статті стосується громадян – приватних підприємців без створення юридичної особи, оскільки вони є підприємством у визначенні цього терміну в пункті 29 статті 1 МКУ та є суб'єктами підприємницької діяльності, відповідно до визначення наведеного у постанові Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740 “Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” (із змінам та доповненнями).


Стаття 61. Огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою законом покладено на митні органи.


Огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи, може здійснюватися посадовими особами митних органів з метою:

а) перевірки законності ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, дотримання порядку їх ввезення, а також правильності та повноти сплати податків і зборів;

б) перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів і транспортних засобів відомостям, заявленим у митній декларації;

в) перевірки дотримання встановлених цим Кодексом та іншими законами України правил провадження діяльності, контроль за якою покладено на митні органи.

За результатами огляду територій та приміщень складається акт, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Копія акта вручається відповідно власникові складу, магазину безмитної торгівлі або керівникові чи заступникові керівника органу управління спеціальної митної зони.


Огляд усіх перерахованих вище об'єктів, проводиться посадовими особами митних органів України.

Території і приміщення складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі, та інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи, є зонами митного контролю (дивись коментар до глави VII дійсного кодексу України).

Спеціальні митні зони, вважаються такими, що перебувають за межами митної території крім випадків, обумовлених законами України.

Спеціальна митна зона – це частина території України, на якій запроваджено митний режим спеціальної митної зони.

Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони, шляхом прийняття окремого закону України по кожній спеціальній митній зоні. У законі обов'язково визначаються вимоги до організації роботи спеціальної митної зони та обов'язки органів керування зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.

Зона митного контролю – спеціально виділена і позначена частина митної території України, яка створена для забезпечення здійснення митного контролю з метою забезпечення дотримання митного законодавства України.

Порядок створення зон митного контролю, режим їхнього функціонування у відповідності зі ст. 49 цього Кодексу визначається Кабінетом Міністрів України. Зони митного контролю можуть бути створені на постійній чи тимчасовій основі.

Порядок відкриття, ліквідації і функціонування складів тимчасового збереження визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття, ліквідації і функціонування митних ліцензійних складів визначається Митною Службою України і законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (1775-14) та ліцензійних умов.

Порядок відкриття, ліквідації магазинів безмитної торгівлі і правила продажу ними товарів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Для одержання дозвільних документів (ліцензій, дозволів, сертифікатів і т.п.) для створення і відкриття складів тимчасового збереження, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де планується проведення митного контролю необхідно провести попередній огляд цих об'єктів з метою визначення виконання усіх вимог, пропонованих до даних об'єктів з боку митної служби України та інших зацікавлених органів.

Огляд проводиться комісією, в склад якої обов'язково включаються всі зацікавлені особи і власник об'єкта (який оглядається).

За результатами огляду обов'язково складається та затверджується акт. Копії акта вручаються всім членам комісії.

Основна вимога, пропонована до даних об'єктів – виключити будь-яку можливість вилучення товарів і транспортних засобів, розміщених під конкретний митний режим, без митного контролю, забезпечення зберігання товарів і транспортних засобів.

Відповідно до Міжнародної конвенції по спрощенню і гармонізації митних процедур (Кіотська конвенція, 1973 р.), для забезпечення належного застосування митних законів і положень необхідно щоб усі міжнародні пересування були продекларовані для переробки чи використання, що дозволяються митними органами.

З метою виконання зобов'язань по збору державного доходу, здійсненню торгової політики і захисту населення, одночасно для регулювання та збільшення обсягу міжнародної торгівлі і туризму, а також для сприяння торгівлі за допомогою здійснення дотримання закону учасниками торгівлі, митна адміністрація повинна застосовувати методи митного контролю ефективно і продуктивно шляхом впровадження методів керування ризиком.

Ризик – потенційне недотримання митного законодавства.

Аналіз ризику – систематичне використання наявної інформації для визначення того, наскільки часто визначені ризики можуть виникати і розміри їх можливих наслідків.

Керування ризиком – систематичне застосування процедур керування і практики, що представляють митному органу необхідну інформацію для вивчення чи пересувань партій товарів, що представляють ризик (Кіотська конвенція, розділ 6 «Митний контроль»).

Огляд території і приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, може здійснюватися з метою:

а) перевірка законності ввозу на митну територію України товарів і транспортних засобів, дотримання порядку їх ввозу, а також правильності і повноти оплати податків та зборів;

б) перевірки відповідності фактичної кількості завезених товарів і транспортних засобів зведенням, заявленим у митній декларації;

в) перевірка дотримання встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України правил здійснення діяльності, контроль за якими покладений на митні органи.

Згідно статті 41 цього Кодексу огляд вищевказаних об'єктів є однією з форм митного контролю.

У процесі огляду вищевказаних підприємств здійснюється:

документальний контроль – перевірка документів на товари і транспортні засоби, що знаходяться під митним контролем. У ході документального контролю вивчаються документи та перевіряються зведення, зазначені в них на предмет вірогідності, повноти, правильності оформлення, наявності всіх реквізитів, документів і т.д.;

фактичний огляд – товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем з метою встановлення законності їх переміщення на митну територію України, відповідності товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем, зведенням, зазначеним у товаросупроводжувальних, комерційних, митних та інших документах;

ідентифікаційний огляд – проводиться з метою встановлення фактичної відповідності товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем, їх опису та кількості, заявленої у документах, визначенню країни походження, якості;

контроль обліку товарів і транспортних засобів - здійснюється шляхом перевірки ведення різних журналів, реєстраційних книг (у тому числі електронних), у які вноситься інформація про товари і транспортні засоби, що знаходяться під митним контролем. Такі журнали, реєстраційні книги і т.п. ведуться власниками (керівниками) об'єктів, на яких зберігаються товари і транспортні засоби під митним контролем;

- інвентаризація – встановлення фактичної наявності товарів і транспортних засобів на визначений момент часу і відповідності обліковим даним.

Інвентаризація може проводитися в різних випадках при встановленні фактів розкрадання, у випадках стихійних лих, при ліквідації складів тимчасового збереження, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі і т.п.

Інвентаризація здійснюється спеціально призначеними особами за участю працівника, що несе матеріальну відповідальність.

Можуть застосовуватися інші види огляду та контролю, передбачені дійсним Кодексом і законодавчими актами України.

У випадку виявлення предметів контрабанди чи порушень митних правил (передбачених дійсним Кодексом) у результаті огляду територій і приміщень складається відповідний протокол, форма якого встановлюється Державною митною службою України.

По закінченні огляду територій та приміщень складів тимчасового збереження митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших приміщень, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою законом покладено на митні органи, посадові особи митних органів проводять їхню ідентифікацію відповідно до вимог дійсного Кодексу та складають акт. Копія акту, форма якого встановлюється Державною митною службою України, вручається відповідно власникові складу тимчасового зберігання, митного ліцензійного складу, магазину безмитної торгівлі або керівникові чи заступникові керівника органу управління спеціальної митної зони.