Та «Приладобудування». Складається з теоретичної та практичної частин
| Вид материала | Документы |
Содержание§18. лексичний мінімум §19. контрольні запитання §20. структура анатомічного терміна Загальні відомості Словникова форма Nominativus Закінчення Gen.Sg. Рід Значення |
- Завдання для контрольної роботи для студентів заочної форми навчання, 19.28kb.
- Східноукраїнський національний університет, 297.14kb.
- Комплексне практичне індивідуальне завдання (кпіз) з дисципліни «Стандартизація обліку», 536.88kb.
- Програма вступного іспиту, 453.67kb.
- Комплекс навчально-методичних матеріалів для слухачів Малого філософського факультету, 535.73kb.
- Ікурс (ІІ семестр) Укладач: доц. Комаров Ю. А. Затверджено, 66.94kb.
- Запорізької міської ради запорізької області, 63.6kb.
- Програма до вступного іспиту зі спеціальності 092501 «Автоматизоване управління технологічними, 73.87kb.
- Розробники програми: к п. н., доцент Лощенова І. Ф., викладач Нікішина В. В. Затверджено, 145.2kb.
- Зетної лози» курсу «Технологія» у середній І старшій школі стануть у нагоді при формуванні, 68.7kb.
§18. ЛЕКСИЧНИЙ МІНІМУМ
Латинське слово Переклад Грецький еквівалент
os, oris n рот stoma, stomatos
nasus, i m ніс rhis, rhinos
lingua, ae f язик glossa
labium, i n губа cheilos
lien, ēnis m селезінка splen
abdomen, ĭnis n живіт, черево lapare
venter, ntris m живіт, черево lapare
ventriculus, i m шлунок gaster
uterus, i m матка hystera
palatum, i m піднебіння (тверде) uranos
mentum, i m підборіддя geneion
bucca, ae f щока melon
gingiva, ae f ясна ulon
dens, dentis m зуб odus, odontos
viscera pl. внутрішні органи splanchna
§19. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- Які ознаки дієслова у латинській мові?
- Як визначається дієвідміна дієслова?
- Як записуються дієслова у словнику?
- Які дієслова належать до I, II, III, IV дієвідмін?
- Як утворюється наказовий спосіб дієслів?
§20. СТРУКТУРА АНАТОМІЧНОГО ТЕРМІНА
Термін – це слово чи сполучення слів, які однозначно і точно виражають відповідне наукове поняття.
Відповідно до їх структури, анатомічні терміни поділяються на однослівні, двослівні та багатослівні.
NB! В латинському медичному терміні на першому місці завжди стоїть іменник, а за ним – одне або декілька залежних слів: os palatinum піднебінна кістка, tunica mucosa linguaе слизова оболонка язика.
- Однослівні анатомічні терміни утворюють іменники в Nom.Sing чи Plur.: ren нирка, ossa кістки.
Однослівних термінів в латинській термінології значно менше, ніж термінів-словосполучень.
- Двослівні анатомічні терміни утворюють [1]:
а) іменник у Nom.Sing + прикметник узгоджений з ним: musculus latus широкий м’яз;
б) іменник у Nom. + іменник у Gen.: digĭtus manus палець руки.
3. Багатослівні анатомічні терміни:
а) іменник у Nom.+ два прикметники:arteria gastrĭca dextra права артерія шлунка.
У трислівних анатомічних термінах прикметник, що вказує на орган чи його частину передує прикметнику, що вказує на розмір, форму чи місце: vena hepatica media середня вена печінки.
б) іменник у Nom. + два іменники у Gen.: ligamentum capĭtis femŏris зв’язка головки стегнової кістки.
в) іменник у Nom.+ іменник у Gen + прикметник у Nom.:fossa cranii media середня кістка черепа.
іменник у Nom. + прикметник у Nom.+ іменник у Gen.: vena coronariа ventricŭli коронарна вена шлунка.
Анатомічні терміни можуть бути представлені як різні комбінації слів з головним словом (іменником у Nom.): plicae tunĭcae mucosae vesicae biliaris складки слизової оболонки жовчного міхура.
§21. ІМЕННИК (NОМЕN SUBSTANTIVUM).
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
В латинській мові, як і в українській, іменник має три роди: чоловічий, жіночий та середній.
Чоловічий рід – genus masculinum (m)
Жіночий рід — genus femininum (f)
Середній рід – genus neutrum (n)
Рід іменників у латинській мові не завжди співпадає з родом відповідних іменників в українській мові. Наприклад:
solutio,ōnis f розчин ч
соstа, ае f ребро с
Іменники пишуться і завчаються в називному і родовому відмінках однини з вказівкою роду. Наприклад:
incisura, ae f вирізка
facies, ēi f поверхня, обличчя
pulmo, ōnis m легеня
Як українські, латинські іменники змінюються за числами та відмінками, тобто, відміняються.
В латинській мові 2 числа іменників:однина – numerus singularis (sing.), множина - numerus pluralis (plur.) та 6 відмінків:
Називний відмінок casus nominativus (Nom.) (Хто? Що?)
Родовий відмінок casus genetivus (Gen.) (Кого? Чого?)
Давальний відмінок casus dativus (Dat.) (Кому? Чому)
Знахідний відмінок casus accusativus (Acc.) (Кого? Що?)
О
рудний відмінок (Ким? Чим?)casus ablativus (Abl.)
Місцевий відмінок (На кому? На чому?)
Кличний відмінок casus vocativus (Voc.)
Іменники в латинській мові поділяються на п'ять відмін, які розрізняються відмінковими закінченнями.
Словникова форма латинського іменника, тобто форма його запису у словнику, включає три компоненти: 1) форму називного відмінка (Nom.), 2) закінчення родового відмінка (Gen.), 3) позначення роду (скорочено однією літерою: m, f, n). Наприклад:
Nominativus Закінчення Gen.Sg. Рід Значення
Tabula -ae f дошка
Tomus -i m розріз, частина книги
Centrum -i n центр