Geum.ru

Імовірнісне моделювання структури виробничої програми підприємства водопостачання володимир Полуянов

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 2. – Структура інвестпроектів по містах Донецької області
Таблиця 3. – Структура інвестпроектів за кількістю суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які їх здійснюють
Волноваський р-н
Таблиця 4. – Розшифровка іншіх галузей економіки, в яких здійснюються
Таблиця 5. – Режим оподаткування у СЕЗ «ДОНЕЦЬК» та «АЗОВ»
Таблиця 6. – Режим оподаткування на територіях пріоритетного розвитку
Організація оперативної інформаційної системи обліку й управління споживанням електроенергії в ливарних цехах
Віктор Співак
Т – додатковий час роботи, годин; П
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


Структура іноземних інвестицій за видами економічної діяльності виглядає так (за станом на 01.01.2002 р.) :

Обробна промисловість – 47,4%

Харчова промисловість – 18,1 %

Внутрішня торгівля – 17,6 %

Машинобудування – 7,8 %

Фінансова діяльність – 8,2%

Для підвищення інвестиційної привабливості і реформування соціально-економічного становища в Україні указами Президента та відповідними законами були введені спеціальні режими інвестиційної діяльності в 9 регіонах. До їх числа ввійшла і Донецька область. Указом Президента від 18.06.98 р. № 650/98 спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області введений на 30 років. До такого режиму входять спеціальний митний, податковий і інші режими економічної діяльності. Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) і спеціальних економічних зонах (СЕЗ). На сьогодні Законом України від 24.12.98 р. № 356-XIV статус територій пріоритетного розвитку в Донецькій області надано 26 містам і 7 районам області. Спеціальні економічні зони мають назви «Азов» і «Донецьк», термін їх діяльності складає 60 років.

За станом на 01.01.2004, Донецька область займає перше місце по Україні за кількістю зареєстрованих інвестиційних проектів (30% від загальної кількості) і третє місце за обсягом прямих іноземних інвестицій.

У СЕЗ «Азов» і «Донецьк» здійснюється по два інвестиційних проекти :
  • СЕЗ «Азов». Перший проект пов'язаний з виробництвом і розвитком транспортної інфраструктури південної території регіону, другий – з будівництвом і експлуатацією перевантажувального комплексу.
  • СЕЗ «Донецьк». Один проект реалізується в сфері створення виробництва по випуску електропобутової техніки, другий - у сфері виробництва м'ясопродуктів.

На ТПР Донецької області, за станом на 01.01.2004 р., реалізується 154 інвестиційних проекти. В їх реалізації беруть участь 117 підприємств регіону. Лідерами за кількістю реалізованих проектів є :

Таблиця 2. – Структура інвестпроектів по містах Донецької області

№ п/п
Місто
Кількість проектів
Питома вага, , %

1

Донецьк
57
38,0

2
Горлівка
11
7,3

3
Красноармійськ
11
7,3

4

Маріуполь
10
6,7

5
Краматорськ
10
6,7

Всього по області
150
100

Якщо проаналізувати розподіл місць за кількістю підприємств, що реалізують інвестиційні проекти, то незмінним лідером залишається Донецьк, а ось інші позиції розподілилися в такій послідовності:

Таблиця 3. – Структура інвестпроектів за кількістю суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які їх здійснюють

№ п/п
Місто
Кількість СПД
Питома вага, , %

1

Донецьк
50
42,7

2
Маріуполь
7
6

3

Волноваський р-н
7
6

4
Макіївка
6
5,1

5
Артемівськ, Краматорськ
5 / 5
4,3 / 4,3

Всього по області
117
100

Цікавим є той факт, що різниця між першими двома позиціями складає 43 одиниці. Це зумовлено більш сильним промисловим потенціалом Донецька, розвинутою транспортною і соціальною інфраструктурою, близькістю до владних структур. Також необхідно відзначити, що:
  • у Горлівці 11 інвестиційних проектів реалізовують 3 підприємства, з них 9 здійснює ВАТ «Стирол»;
  • у Красноармійську 11 проектів реалізується на чотирьох підприємствах, з них 5 – на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», 4 – на ВАТ “Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1»;
  • у Краматорську проходить реалізація десяти проектів на трьох підприємствах; 6 з них реалізує ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод».

Г
алузевий розподіл реалізованих проектів передбачується промисловою специфікою регіону і зображений на рис. 1:

Рис.1 Питома вага інвестпроектів у розрізі галузей (станом на 01.01.04р.)

Причому до категорії «Інші галузі» належать сфери діяльності, наведені в таблиці 4.

Таблиця 4. – Розшифровка іншіх галузей економіки, в яких здійснюються

інвестпроекти

№ п/п
Галузь
Кількість проектів
Примітка

1
Будівництво
9
З них - 4 готелі в м. Донецьку;

2
Машинобудування
6
з них – 5 на «НКМЗ»

3
Виробництво будматеріалів
6
Виробництво сухих сумішей, цегли

4
Виробництво обладнання
6
Гірничо-шахтне та швейне обладнання

5
Виробництво меблів
5
2 з них - виробництво м’яких меблів у м. Донецьку

6
Зв’язок
4
Розвиток та впровадження мобільного та безпровідного зв’язку в м. Донецьку

7
Виробництво побутової техніки
4
Виробництво холодильників, телевізорів, засобів зв’язку

8
Легка промисловість
3
Пошив одягу

9
Медицина
3
Виробництво ліків

10
Поліграфія
2
Модернізація виробництва поліграфічної продукції


З огляду на сучасну практику оподаткування, досить вагомим аргументом для інвесторів є наявність податкових пільг для підприємств, що реалізують проекти в СЕЗ і ТПР.

Таблиця 5 містить передбачений існуючим законодавством наступний режим оподаткування для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють інвестиційні проекти [6].

Таблиця 5. – Режим оподаткування у СЕЗ «ДОНЕЦЬК» та «АЗОВ»

№п/п
Операція
Пільги по податках (зборах, платежах)

ПДВ
Мито
Акцизний збір

1
Ввіз товарів та інших предметів з митної території України на територію СЕЗ для використання на цій території


Не справляється


-

2
Вивіз з території СЕЗ за митну територію України товарів та інших предметів, вироблених, перероблених, оброблених в СЕЗ
0%


Не справляється

3
Вивіз за митну територію України раніше ввезених товарів, призначених для використання на території СЕЗ


Не справляється

4
Ввіз в СЕЗ товарів з митної території України
0%
Не справляється


До деяких особливостей оподаткування діяльності в СЕЗ належать знижені ставки податку на прибуток (20%) і на доходи нерезидентів (2/3 звичайної ставки).

Таблиця 6. – Режим оподаткування на територіях пріоритетного розвитку

п/п
Операція
Пільги по податках (зборах, платежах)

ПДВ
Мито
Акцизний збір

1
Ввіз на митну територію України сировини, матеріалів, обладнання для використання при здійсненні інвестпроекту

Не справляється (пільга існує не більше 5 років)


Особливостями оподаткування діяльності на ТПР є :

1. Прибуток, отриманий від реалізації інвестпроекту, вартістю не менш 1 млн дол. США, не обкладається податком на прибуток протягом 3-х років; з 4-го по 6-й рік ставка дорівнює 1/2 звичайної ставки.

2. Дивіденди інвестора, виплачувані суб’єктом, що реалізує проект, обкладаються податком за ставкою 10 %.

3. Доходи нерезидентів з джерелом походження на території СЕЗ обкладаються податком за ставкою, що дорівнює 2/3 звичайної ставки.

4. На термін, визначений проектом, для планування території, будівництва об'єктів інфраструктури плата за землю не стягується.

Важливою умовою для впровадження інвестиційного проекту є мінімальна межа його кошторисної вартості. Для проектів, що мають здійснюватись у Донецькій області, вона дорівнює 1 млн дол. США [7]. Варто відзначити, що для інших регіонів цей поріг значно нижчий: у Волинській області – 200 тис. дол. США, для Закарпатської області ця межа взагалі не встановлена, у Харківській області мінімальна вартість проекту ранжується залежно від галузей промисловості: від 500 тис. до 3 млн дол. США.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, необхідно відзначити, що українська податкова система є інвестиційно спрямованою. Шляхом правильного визначення місця розташування ТПР і СЕЗ, чіткого формування переліку пріоритетних галузей для залучення інвестицій і податкових пільг для СПД, що бажають здійснювати інвестиційні проекти, українська влада надає можливості для зміцнення економіки України в цілому, а також тих регіонів, які мають відповідний статус.

Однак, на відміну від світової практики, в Україні при оподаткуванні результатів наголос зроблено на ширшому спектрі застосуваваних пільг. Фахівцями ДПАУ щорічно підраховується сума, недоодержувана бюджетом країни внаслідок пільгового оподатковування інвестиційної діяльності. З моменту набуття чинності Закону України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” підприємства, що здійснюють інвестиційні проекти, внесли до бюджету суму, яка майже вдвічі нижча за отримані податкові пільги. Тому, беручи до уваги те, що одним із принципів оподатковування є справедливість і рівність платників податків, і незважаючи на загальне сприяння розвитку інвестиційних процесів, держава за допомогою податкової системи повинна в повному обсязі виконувати всі соціальні програми.

Тому при розробці інвестиційної стратегії необхідно враховувати ось що.
  • Податкові пільги повинні бути цільовими. У випадку, коли завдання, заради якого пільги були введені, втратило свою актуальність, пільги повинні бути скасовані.
  • Походження капіталу для інвестпроекту не повинно перешкоджати його впровадженню з одночасним контролем за виконанням усіх його пунктів, особливо соціально орієнтованих.
  • Недопущення встановлення податкових пільг, які значно ускладнювали б податкову систему.
  • Дотримання правила результативності. Недоотримані державою доходи від застосування податкових пільг повинні бути реально співвіднесені з майбутніми доходами від реалізації проекту на весь період його існування, що держава отримає за рахунок розширення виробництва.

Таким чином, існування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку дає можливість промисловим підприємствам оновити виробничі фонди, збільшити обсяги виробництва, розширити асортимент виготовлюваної продукції; для підприємств малого бізнесу це означає залучення тимчасово вільних трудових ресурсів, зниження рівня безробіття, виходу на так “вільні” ніші на ринку області й країни. У сукупності це позитивно впливає на економіку області: зберігаються діючі підприємства, відкриваються нові, знижується темп росту безробіття ( у т.ч й прихованого), підвищується добробут населення, розширюється ринок промислових товарів і товарів народного споживання, зростає конкурентоспроможність вітчизняної продукції на зовнішньому ринку. Загальним результатом від застосування спеціальних режимів оподаткування повинно стати нарощування виробничих потужностей, збільшення обсягів продукції, що випускається, і товарообміну Донецької області з іншими регіонами і, у підсумку, ріст надходжень податків та зборів до бюджетів усіх рівнів України.


ЛІТЕРАТУРА:
  1. Азаров М.Я., Бондаренко Г.І. Про податки і збори населення України. Навч. посібник / За ред. Азарова М.Я. – Ірпінь, 2000. – 182 с.
  2. Нечай Н.В. Нариси з історії оподаткування. – Київ: Вісник податкової служби України, 2002. – 144 с.
  3. Солдатенко В. Іноземне інвестування в розвиток економіки України // Вісник податкової служби України. - № 22/2003. - С. 33.
  4. Терлецька Л. ПДВ при ввозі товарів на території пріоритетного розвитку // Вісник податкової служби України. - №23/2003. - С. 16.
  5. Статистичний щорічник України за 2001 рік // Державний комітет статистики України. // Київ: Техніка, 2002. – С. 273-278.
  6. Закон України № 356-ХIV від 24.12.98 р. «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».
  7. Постанова Кабінету Міністрів України № 1065 від 18.06.99 р. «Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких установлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, і Порядку розгляду та схвалення інвестиційних проектів, реалізованих у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області».



Організація оперативної інформаційної системи обліку й управління споживанням електроенергії в ливарних цехах


Ірина Сахарцева,

кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри

обліку та аудиту, Запорізька державна інженерна академія


Віктор Співак,

асистент кафедри обліку та аудиту,

Запорізька державна інженерна академія


Проблеми організації системи обліку й управління споживанням електроенергії мало досліджені сучасною економічною наукою. Суть пропонованого авторами підходу полягає у виявленні резервів енергетичних витрат на різних рівнях виробництва та прийнятті на цій підставі дієвих управлінських рішень.


В галузі законодавства і нормативної бази Україна успадкувала систему норм і стандартів на використання енергії в промисловості. Головна функція цих норм і стандартів полягає в забезпеченні централізованого планування.

Управління енергоспоживанням на промисловому підприємстві в умовах ринкових відносин передбачає наявність системи оперативного обліку й аналізу споживання, розрахунок коефіцієнтів відхилень від розроблених діючих норм, що дозволить оперативно приймати управлінські рішення.

Аналіз науково-теоретичних досліджень проблеми управління енергоспоживанням свідчить, що питанням розробки норм електроенергії й організації обліку її споживання в ливарних цехах дуже мало приділяється уваги.

Метою пропонованої розвідки є викладення одного з можливих підходів до розробки системи обліку й управління споживанням електроенергії в ливарному виробництві.

Основними показниками названої галузі, що характеризують використання електроенергії, є: обсяг випуску придатного литва, зміна залишків незавершеного виробництва, наявність внутрішнього і зовнішнього браку, відхилення від технологічного процесу. Пропонована авторами система оперативного обліку й аналізу споживаної електроенергії враховує названі показники й припускає створення двох інформаційних блоків:
  • облік і аналіз спожитої електроенергії по цехах основного виробництва в розрізі структури фактично виробленого литва;
  • облік і аналіз спожитої електроенергії по цехах основного виробництва в розрізі зон споживання.

Витрата електроенергії по цехах основного виробництва в розрізі фактично виробленого литва (Ер) визначається розрахунковим шляхом – підсумовуванням нормативної витрати електроенергії на товарний випуск (Етв), її перевитрати на допущений і виправлений брак (Еб), перевитрати (економії) у зв'язку з відхиленнями від технічного процесу (Еот) і залишків незавершеного виробництва (Ензв). Розрахункова величина Ер порівнюється з фактичним показником витрат, знятим з лічильника (Еф)

(1)

розрахункова величина доданків визначається в такий спосіб:

(2)

(3)

(4)

(5)

де - товарний випуск придатного литва, що надійшло на склад, т;

- сума внутрішнього і зовнішнього браку, т;

Т – додатковий час роботи, годин;

ПВСТ – встановлена потужність електроустаткування даного цеху, квт;

КВИК – коефіцієнт використання потужності (0,6-0,8);

- зміна залишків незавершеного виробництва, т;

- норма витрати електроенергії на 1 тонну литва, затверджена головним енергетиком підприємства, кВт-год;

Облік непродуктивних втрат електроенергії (ВЕ) у натуральних одиницях (кВт-год) визначається підсумовуванням витрат електроенергії на брак (ЕБ), перевитрати за рахунок відхилень по технологічному процесу (Евт) та економії чи перевитрат на зменшення або збільшення незавершеного виробництва (Ензв).

(6)

Оцінка цих втрат у відносних величинах (у відсотках) до фактичної витрати електроенергії Еф показує резерв або економію перевитрати по електроенергії. Порівняння питомої фактичної витрати електроенергії (ЕПИТ) на одну тонну фактично виробленого литва (QФ) з питомою нормою витрати електроенергії (NПИТ) дозволяє визначити, наскільки раціонально використовується устаткування й організований технологічний процес.

(7)

Оперативна інформація про витрати електроенергії, отримана на підставі запропонованої методології, у розрізі структури фактично виробленого литва дана в таблиці 1 і на рис. 1. Дана інформаційна база дозволяє зробити більш глибокий аналіз і виявити непродуктивні втрати.




Рис. 1. - Питомі норми (1) і фактична витрата електричної енергії на 1тонну литва (2) по цехах магнієвого, алюмінієвого, сталевого і чавунного литва за серпень-жовтень 200Х року.

Наприклад, з таблиці 1 видно, що в жовтні у сталеливарному цеху співвідношення NПИТ до ЕПИТ складає 9313<9429, виходить, є перевитрата електроенергії. Більш детальний аналіз показує, що ця перевитрата викликана непродуктивними втратами (ВЕ) на брак, що складають 48 % фактичної витрати електроенергії. У серпні в чавуноливарному цеху співвідношення NПИТ до ЕПИТ складає 6315>3628, тобто співвідношення показує економію електроенергії. Непродуктивні втрати (ВЕ) на брак і на збільшення залишків незавершеного виробництва склали 54,5 % фактичної витрати електроенергії. Таким чином, можна зробити висновок, що в даному випадку існуючі норми витрати електроенергії дуже завищені.

Ґрунтовний аналіз отриманої інформації дозволяє приймати відповідні управлінські рішення. Наприклад, істотну частину витрати електроенергії (від 7,7 % у чавуноливарному цеху до 27 % у сталеливарному цеху) можна зменшити, прийнявши відповідні управлінські рішення по усуненню браку, подоланню відхилень у технологічному процесі, регулюванню залишків незавершеного виробництва.


Таблиця 1. – Витрата електроенергії по цехах основного виробництва за період серпень-жовтень 200Х року в розрізі структури фактично виробленого литва


ЦЕХ
МІСЯЦЬ
фактичні

витрати

електричної енергії
товарний

випуск

(здано

на

склад)
питома

норма

на
1

тонну
витрати

ел. енер

гії тов.

випуск за пит. норм.
брак
витрати

ел. енер

на брак

за пит.

нормами
зміна

залишків нзв
Відхи­лення по техпроцесу
Всього фактично вироблено литва
Витрата електроенергії

понад тов. випуск
Фактична витрата електричної

енергії на 1

тонну

литва
% до питомої

норми витрат електро­енергії на

1т литва

внутріш­ній
зовніш­ній
всього
початок місяця
кінець місяця
знижен­ня –

збіль­шення +
витрати ел. енергії
всього
% до фактичної

витрати

електро­енергії

тис.

кВт-год
тис.

кВт-год
т
кВт-год
тис.

кВт-год
т
т
т
тис.

кВт-год
т
т
т
тис.

кВт-год
тис.

кВт-год
т
тис.

кВт-год
%
грн.
кВт-год
%

Еф
Qт
Nпит
Етв
QБ
ЕБ
НЗВ
Ензв
Евт
Qф
Ве
Ве/Еф
Епит
Епит

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22











































г14*г6



г5+10+14
г11+15+16
г18/г3*

100
г4/г17
г3/г17
г21/г6*100

ЦМЛ
серпень
271
32,33
26,4
10179
268,73
1,4
1,3
2,7
27,5
1,5
0,3
-1,2
-12,2
2
27,9
17,3
6,4
1159
9713
95,4

вересень
334
39,5
26,2
10179
266,69
1,8
0,8
2,6
26,5
0,3
1
0,7
7,1
1,5
29,5
35,1
10,5
1339
11322
111,2

жовтень
391
48,43
28,1
10179
286,03
9,1
0,9
10
101,8
1



-1
-10,2
20,8
37,1
112,4
28,7
1305
10539
103,5

підсумок



996
120,3
80,7
10179
821,45
12,3
3
15,3
155,7
2,8
1,3
-1,5
-15,3
24,3
94,5
164,770
16,5
1273
10540
103,5

ЦАЛ
серпень
436
49,6
43,4
7209
312,87
2,4
2,6
5
36,0
0,3



-0,3
-2,2
0
48,1
33,9
7,8
1031
9064
125,7

вересень
473
55,7
56,1
7209
404,42
2,5
2,3
4,8
34,6









0,0
0
60,9
34,6
7,3
915
7767
107,7

жовтень
588
70,6
61,5
7209
443,35
2,8
3,7
6,5
46,9









0,0
0
68
46,9
8,0
1038
8647
119,9

підсумок



1497
175,9
161
7209
1160,65
7,7
8,6
16,3
117,5
0,3
0
-0,3
-2,2
0
177
115,344
7,7
994
8458
117,3

ЦСЛ
серпень
56,5
6,74
6,3
9313
58,67
0,6
1
1,6
14,9
0,9



-0,9
-8,4
0
7
6,5
11,5
963
8071
86,7

вересень
73,9
8,6
6,8
9313
63,33
1,6
0,2
1,8
16,8
0,9



-0,9
-8,4
0
7,7
8,4
11,3
1117
9597
103,1

жовтень
99
11,96
5,4
9313
50,29
4,8
0,3
5,1
47,5
0,9
0,9
0
0,0
0
10,5
47,5
48,0
1139
9429
101,2

підсумок



229,4
27,3
18,5
9313
172,29
7
1,5
8,5
79,2
2,7
0,9
-1,8
-16,8
0
25,2
62,3984
27,2
1083
9103
97,7

ЦЧЛ
серпень
899,5
107,3
170,2
6315
1074,81
32,4
1,6
34
214,7
40,8
84,5
43,7
276,0
0
247,9
490,7
54,5
433
3628
57,5

вересень
837,3
97,1
219,8
6315
1388,04
21,7
1,6
23,3
147,1
84,5
79
-5,5
-34,7
0
237,6
112,4
13,4
409
3524
55,8

жовтень
989,6
119,6
221
6315
1395,62
4,2
3,7
7,9
49,9
79
74,2
-4,8
-30,3
0
224,1
19,6
2,0
534
4416
69,9

підсумок



2726
324
611
6315
3858,47
58,3
6,9
65,2
411,7
204,3
237,7
33,4
210,9
0
709,6
622,659
22,8
457
3842
60,8


Важливим резервом економії витрат електроенергії є її використання по зонах споживання, тобто вдень – час пікового навантаження, вночі – час нічного навантаження й термін поміж денним і нічним споживанням – час напівпікового навантаження. Раціонально розподілити споживання електроенергії по зонах споживання дозволить створена авторами оперативна інформаційна база. Інформація про спожиту електроенергію знімається з показань лічильників. Витрати по зонах визначаються з урахуванням вартості електроенергії по зонах.

(8)

де - відповідно, витрати електроенергії по зонах: пікового, напівпікового і нічного навантаження, грош. од.;

- відповідно, тарифи за двома ставками на електроенергію по зонах: пікового, напівпікового і нічного навантаження, грош. од.;

- відповідно, споживання електроенергії по зонах: пікового, напівпікового і нічного навантаження, кВт-год.

Розробка сіткового графіка роботи устаткування по зонах навантаження з урахуванням тарифної вартості електроенергії по зонах дає можливість спрогнозувати оптимальний варіант її споживання. Розрахунок питомого співвідношення витрат електроенергії по зонах (рис. 2) дозволяє отримати оперативну інформацію для прийняття управлінських рішень, мета яких - раціональний розподіл навантаження на плавильні агрегати протягом доби.



Рис. 2. – Витрата електроенергії (тис. грн) по зонах споживання цехами магнієвого, сталевого, чавунного литва за серпень-жовтень 200Х року


Як видно з рис. 2, у цехах, в основному, переважає не вельми раціональна організація виробництва. Ця інформація може свідчити також про недоліки технічного характеру (відсутність міксерів, незадовільна робота технологічного устаткування), які не дозволяють працювати вночі або відсутність нічних змін у повному обсязі чи неукомплектованість персоналом 3-ї зміни тощо.

Висновки. Запропонована система обліку оперативної інформації дозволить виявити резерви зниження витрат електроенергії, визначити резерви на організаційному та економічному рівні виробництва, розробити дієві управлінські рішення, а отже, знизити витрати на електроенергію і спрогнозувати оптимальний варіант її споживання.

Викладений організаційний підхід до системи обліку, аналізу й управління енергоспоживанням у ливарних цехах є складовою частиною створюваної авторами моделі управління витратами і прибутками на ливарному підприємстві.

Література:
  1. «Инструкция по нормированию расходов котельно-печного топлива, тепловой и электрической энергии по предприятиям НИИмашпрома Украины» РД5.ЕДИВ.15.006-94.
  2. Загальновиробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2003 рік на ВАТ “Мелітопольський завод Автокольорлив”. Затверджені Міністерством промислової політики. Погоджені Держкоменергозабезпечення. 31.01.2003 р.
  3. Закон України про енергозбереження (із змінами, внесеними Законом від 30.06.99 №783-XIV).
  4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабміну від 27.06.2000 №1040 від 06.06.2001 №633).
  5. Производственно-энергетическая характеристика ОАО Мелитопольского завода «Автоцветлит».



Оцінка кредитоспроможності позичальника як основний напрямок управління кредитними ризиками комерційного банку


Людмила Домбровська,

викладач кафедри фінансів Миколаївської філії Відкритого

Міжнародного університету розвитку людини "Україна"