Звукові записи

Звукові записи.

Розглядаються правила опису звукових записів на всіх носіях :

- платівках

- дисках

- магнітофонних плівках (бобінах, касетах, картриджах)

- фортепіанні записи на рулонах

- кіноплівках

Основне джерело бібліографічних даних.

Визначені наступні основні джерела бібліографічних даних для кожного типу звукового запису:

ТИП ЗАПИСУ ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО БІБ. ДАНИХ

Платівка Платівка та етикетка

Диск Диск та етикетка

Магнітна плівка (в бобіні) Бобіна та етикетка

Магнітна плівка (в касеті) Касета та етикетка

Магнітна плівка (в картриджі Картридж та етикетка

Рулон/ ролик Етикетка

Звукозапис на кіноплівці Контейнер та етикетка

Якщо є два або більше основних джерел бібліографічних даних то вони розглядаються як єдине основне джерело.

При відсутності етикеток на окремих частинах звукозапису, як основне бібліографічне джерело розглядається супроводжуючий текстовий матеріал або контейнер, якщо в ньому зазначено загальна назва та назва відповідних частин. Тоді в області приміток вказується джерело бібліографічних даних.

Якщо необхідні бібліографічні дані в основному джерелі відсутні, то використовуються наступні джерела (в порядку переваги):

супроводжуючий текстовий матеріал
контейнер (конверт, коробка і т.д.
інші джерела

Перевага надається текстовим даним, а не звуковим. Наприклад, якщо на звуковому диску є етикетка, а бібліографічні дані записані також в звуковій формі, то як основне джерело використовується етикетка.

Лідер – Leader (НП)

Індикатори та коди підполів

Лідер не має індикаторів та кодів підполів. Елементи даних визначені позиційно.

Символьні позиції

/00-04 Довжина запису

/05 Статус запису

a – зростання рівня кодування

c – редагований або виправлений

d – видалений

n - новий

p - зростання рівня кодування від препублікації

/06 Тип запису

i – немузичний звукозапис

j – музичний звукозапис

/07 Бібліографічний рівень

а – складова частина монографії

b - складова частина серіального видання

с - колекція (підбірка)

d – частина колекції

m – монографія/одиниця опису

s – серіальне видання

/08 Тип контролю

# - тип неспецифікований

а - архівний контроль

/09 Схема кодування символів

# - Marc-8

a - USC/Unicode

/10 Рахунок індикатора

/11 Довжина коду підполя

/12-16 Базова адреса даних

/17 Рівень кодування

# - повний рівень

1 - повний рівень, аналіз матеріалу не проводився

2 - менш повний рівень, аналіз матеріалу не проводився

3 - скорочений рівень

4 - проміжний рівень

5 - частковий (попередній) рівень

7 - мінімальний рівень

8 - допублікаційний рівень

u - невідомо

z - не застосовується

/18 Форма каталогізаційного опису

# - не ISBD

а – AACR 2

і - ISBD

u – невідомо

/19 Вимоги до пов'язаного запису

# - пов'язаний запис не потрібен

r – потрібен пов'язаний запис

/20 – 23 Карта введення

/20 Довжина частини “довжина поля”

/21 Довжина частини “початкова символьна позиція”

/22 Довжина частини, що визначається при застосуванні

/23 – Не визначено

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛЯ

Лідер – перше поле в бібліографічному записі. Поле фіксованої довжини, що містить 24 символьні позиції (від 00 до 23) та є обов’язковим для заповнення. Лідер складається з елементів даних, що містять числа чи кодові значення, які визначають параметри запису, що обробляєтся.

Символьні позиції 20-23 включають Карту введень для Довідника (Directory). Вони містять чотири односимвольних числа, які специфікують структуру введень в Довіднику (Directory). Більш детальна інформація про структуру Лідера вміщено в MARC 21 Specification for Record Structure, Character Sets, and Exchenge Media.

ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ОЗНАЧЕНЬ ЗМІСТУ

СИМВОЛЬНІ ПОЗИЦІЇ

/00-04 Довжина запису

Довжина запису генерується системою, містить 5 числових символів, які відображають довжину запису, що вводиться. Число вирівнюється вправо, кожна невикористана позиція містять значення “0”.

/05 Статус запису

Односимвольний алфавітний код, який вказує на зв’язок запису з файлом.

a – зростання рівня кодування

Код “a” визначає, що рівень кодування (Leder/17) запису був змінений до вищого рівня кодування. Це позначає зростання в рівні каталогізації (наприклад, код “a” використовується коли запис попередньої каталогізації (код “5” в Leader/17) підвищується до рівня повної каталогізації (код “#” в Leader/17)).

c – виправлений або переглянутий

Код “c” визначає, що зроблені доповнення/зміни до запису. Але зміни не спричиняють збільшення рівня кодування (Leader/17) запису.

d – видалений

Код “d” визначає, що запис був видалений.

n - новий

Код “n” визначає, що запис створено вперше.

p - зростання рівня кодування від препублікації

Код “p” визначає, що рівень каталогізації препублікаційного запису був змінений з появою опублікованого примірника

/06 Тип запису

Односимвольний алфавітний код, що визначає характеристики та компоненти запису.

i – немузичний звукозапис

Код “i” визначає, що запис містить немузичні звуки (наприклад, промову)

j – музичний звукозапис

Код “j” визначає, що запис містить музичні звуки.

/07 Бібліографічний рівень

а – складова частина монографії

Код “a” визначає, що одиниця опису є монографічною бібліографічною одиницею, що фізично поєднана чи належить до іншої монографічної одиниці, так що пошук складової частини залежить від фізичної ідентифікації та місцезнаходження хост-одиниці, до якої належить складова частина, яку не можна відокремити. Запис містить поля, що описують складову частину і дані, що ідентифікують бібліографічний запис на хост-одиницю. (773 поле MARC21 чи поля LKR ALEPH з типом зв’язку UP та ITM )

b - складова частина серіального видання

Код “b” визначає, що одиниця опису є серіальною бібліографічною одиницею, що належить до іншої серіальної одиниці, так що пошук складової частини залежить від фізичної ідентифікації та місцезнаходження хост-одиниці, до якої належить складова частина, яку не можна відокремити. Запис містить поля, що описують складову частину і дані, що ідентифікують бібліографічний запис на хост-одиницю. (773 поле MARC21 чи поле LKR ALEPH з типом зв’язку ANA )

с - колекція (підбірка)

Код “c” визначає, що одиниця опису є багатотомною, штучно складеною групою одиниць, які початково не були разом підготовлені, видані та розповсюджені. Запис містить опис одиниць, об’єднаних спільним походженням або адміністративними потребами, яким запис відповідає як найбільш повний в системі.

d – частина колекції(підбірки)

Код “d” визначає, що одиниця опису є частиною колекції(підбірки), особливо архівної підбірки, яка описана в системі методом групової обробки. Запис містить поля, які описують частину підбірки і дані , що ідентифікують бібліографічний запис на хост-одиницю, яка містить складову частину. (773 поле MARC21 чи поля LKR ALEPH з типом зв’язку UP та ITM )

m – монографія/одиниця опису

Код “m” визначає, що одиниця опису повністю видана в одному томі або планується бути виданою в визначеній кількості томів.

s – серіальне видання

Код “s” визначає, що одиниця видається послідовно частинами з цифровими чи хронологічними позначеннями, видання якої не обмежується конкретними сроками.

/08 Тип контролю

# - тип неспецифікований

Код “#” визначає, що тип контролю не застосовується для одиниці, що описується.

а - архівний контроль

Код “a” визначає, що матеріал описується згідно з правилами опису архівних матеріалів.

/09 Схема кодування символів

Позиція містить код, що визначає схему кодування символів використану у записі. Використана схема кодування впливає на число октетів, потрібних для кодування символа, розміщення змінних, що не займають місця, використання вихідних послідовностей і на множину символів. Детальна інформація про символьні набори, що використовуються у MARC 21 записах знаходиться у MARC 21 Specifications for Record Structure, Record Sets, Exchange Media.

# - MARK-8

Код “# “ (пробіл) показує, що кодування символів у записі здійснюється на основі 8-бітових символьних наборів, описаних у MARС 21 Specifications for Record Structure, Character Sets, Exchange Media. Додатково використані символьні набори визначаються у полі 066.

a- UCS/Унікод

Код “а” визначає, що для кодування символів у записі використовуються символи з Universal Coded Character Set (USC) (ISO 10646), або Unicode

/10 Рахунок індикаторів

Позиція рахунку індикаторів включає односимвольне число, рівне кількості індикаторів у кожному полі змінних даних. У MARС 21 двосимвольні позиції на початку кожного поля змінних зарезервовані для індикаторів. Тому позиція Рахунок індикаторів завжди “2”.

2- кількість символьних позицій, використаних для індикаторів

/11 Довжина коду підполя

Позиція “Довжина коду підполя” містить односимвольне число, рівне кількості позицій, що використовуються для кодування підполів у полях змінних даних. (Кожен даний елемент у полях змінних ідентифікується кодом підполя). У MARC 21, код підполя складається з обмеження (знак не дорівнює, чи $, чи |) і маленьких літер чи цифр. Отже Рахунок кодіу для підполів завжди “2”.

2- кількість символьних позицій, що використовуються для коду підполя

/12-16 Базова адреса даних

П’ятисимвольне число, яке конкретизує першу позицію символа першого змінного контрольного поля в записі. Число вирівнюється вправо, кожна незаповнена позиція містить нуль.

<число> - довжина LDR і Довідника (Directory), включаючи символ, що позначає закінчення поля Довідник (Directory)

/17 Рівень кодування

Символьна позиція Рівень кодування містить односимвольний алфавітний чи числовий код, який визначає повноту бібліографічної інформації та/або означення змісту в бібліографічному записі.

# - повний рівень

Код “#” визначає найбільш повний MARC запис. Інформація, що використовується при створенні запису отримана при аналізі фізичної одиниці. При створенні запису на серіальне видання аналізуватися може один випуск.

1 - повний рівень, аналіз матеріалу не проводився

Код “1” визначає наступний найбільш повний MARC запис після повного рівня. Інформація, що використовується при створенні запису отримана з повного опису без перегляду фізичної одиниці. В першу чергу цей код використовується в ретроспективній конверсії записів, коли вся інформація перезаписується на основі повного опису. Кодування контрольних полів та інших елементів даних базується лише на детальній інформації в описі.

2 - менш повний рівень, аналіз матеріалу не проводився

Код “2” визначає менш повний рівень запису (тобто, запис, який знаходиться між мінімальним рівнем і повним), що створений наявного опису матеріалу (наприклад, друкованих каталожних карток) без перегляду фізичної одиниці. Всі описані точки доступу, що розміщуються в описі транскрибуються (перезаписуються). Авторитетні заголовки не обов’язково мають застосовуватися в повній мірі. Код “2” застосовується, наприклад, коди. В першу чергу цей код використовується в ретроспективній конверсії записів карткового каталогу в MARC формат.

3 - скорочений рівень

Код “3” визначає скорочений запис, який не відповідає мінімальному рівню каталогізаційних специфікацій. Заголовки в записах можуть відображать встановлені форми тією мірою, в якій ці форми були прийняті під час створення запису.

4 - проміжний рівень

Код “4” визначає проміжний рівень, але більший ніж мінімальний рівень запису, що відповідає основним стандартам запису для завершеності.

5 - частковий (попередній) рівень

Код “5” визначає частковий (попередній) рівень запису, що знаходиться в процесі створення. Такий запис не вважається остаточним організацією, що створює записи. Заголовки можуть не відображати усталені форми, запис може не відповідати мінімальному рівню каталогізаційних специфікацій.

7 - мінімальний рівень

Код “7” визначає мінімальний рівень запису, що відповідає національному рівню каталогізаційних специфікацій бібліографічного запису мінімального рівня. Такий запис вважається остаточним організацією, що створює. Всі заголовки відповідають усталеним формам.

8 - допублікаційний рівень

Код “7” визначає допублікаційний рівень запису. Він включає запис створені при каталогізації в видавничих програмах.

u – невідомо

Код “u” використовується інституцією, яка отримує чи передає дані для заміни локального коду, коли відповідний код рівня кодування не може бути визначеним. Код “u” не застосовується в повторно заведених записах чи поновлених записах.

z - не застосовується

Код “z” визначає, що поняття кодування рівня не застосовується в записі.

/18 Форма каталогізаційного опису

Односимвольний код, що визначає форму каталогізаційного опису, яка представлена в записі. Підполе $e (Правила опису) поля 040 (Джерело каталогізації) може містити додаткову інформацію про використання правил каталогізації.

# - не ISBD

Код “#” (пробіл) визначає, що запис не був сформульований відповідно до ISBD (Міжнародного стандартного бібліографічного опису) домовленостей.

а – AACR 2

Код “a” визначає, що запис був сформульований у відповідності з 2 виданням AACR-2 (Англо-Американських правил каталогізації) чи правилами каталогізації, що базуються на AACR-2. Застосовується пунктуація ISBD. Вибір і форма введень точок доступу відповідають AACR-2.

і – ISBD

Код “a” визначає, що запис був сформульований у відповідності з правилами опису і пунктуацією ISBD (Міжнародним стандартом бібліографічного опису). Форми заголовків не відповідають AACR-2. Сюди належать також записи, в яких використовується пунктуація ISBD, тоді як інші правила опису є невідомими.

u – невідомо

Код “u” використовується інституцією, яка отримує чи передає дані, коли не можна визначити форму каталогізаційного опису. Код “u” не застосовується в повторно заведених записах чи поновлених записах.

/19 Вимоги до пов'язаного запису

Односимвольний код, який визначає чи може примітка, що містить основну ідентифікаційну інформацію генеруватися з поля введення зв’язку (76X-78X) без під’єднання до дійсного пов’язаного запису. Під основною ідентифікаційною інформацією мається на увазі основне введення і назва, основне введення і уніфікована назва, основне введення під уніфікованою назвою, назва, уніфікована назва, стандартний номер технічного звіту чи номер звіту.

# - пов'язаний запис не потрібен

Код “#” (пробіл) використовується коли: 1) не представлені поля введення зв’язку (поля 76X-78X) ; 2) запис містить основну ідентифікаційну інформацію в кожному полі введення зв’зку, чи в пов’язаній Примітці про комплесне введення зв’язку (580 поле) ; 3) коли поле введення зв’язку представлене (з основною ідентифікаційною інформацією чи без), але примітка не бажана.

r – потрібен пов'язаний запис

Код “r” використовується коли запис містить хоча б одне поле введення зв’язку (поля 76X-78X), в якому немає основної ідентифікаційної інформації і не містить пов’язану Примітку про комплесне введення зв’язку (580 поле). Поле введення зв’язку містить контрольний номер запису пов’язаної одиниці, з чи без допоміжних підполів (наприклад, підполя $g).

/20 Довжина частини “довжина поля”

В MARC 21, частина “довжина поля” кожного введення Довідника (Directory) завжди має вдовжину 4 символьні позиції.

4 - число символів в частині “довжина поля” введення Довідника (Directory)

/21 Довжина частини “позиція початкового символу

В MARC 21, частина “позиція початкового символу” кожного введення Довідника (Directory) завжди має вдовжину 5 символьних позицій.

5- число символів в частині “позиції початкового символу” введення Довідника (Directory)

/22 Довжина частини, що визначається при застосуванні

В MARC 21, введення Довідника (Directory) не містить частини, що визначається при застосуванні. Ця символьна позиція завжди містить “0”.

0 - число символів в частині, що визначається при застосуванні введення Довідника (Directory)

/23 – Не визначено

В MARC 21, ця символьна позиція є невизначеною і завжди містить “0”.

0 – не визначено

ДОМОВЛЕНОСТІ ВВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Елементи генеровані системою – Приведені нижче елементи Лідера генеруються системою:

/00-04 Логічна довжина запису

/07-08 Невизначені символьні позиції

/09 Схема кодування символів

/10 Рахунок індикатора

/11 Рахунок коду підполя

/12-16 Базова адреса даних

/19 Вимоги до пов'язаного запису

/20–23 Карта введення

Застосування великих літер – Алфавітні коди вводяться як літери нижнього регістру.

00X Контрольні поля – загальна інформація

Blog

Звукові записи

Содержание