Курс лекцій „Комп’ютерні мережі

Вид материала

Курс лекцій

Содержание 1000Base-T (IEEE 802.3ab) 10-гігабітні версії Ethernet. (IEEE 802.3ae) 10GBase-SW, 10GBase-LW, 10GBase-EW Безпровідні мережі передачі даних Простота расширения сети Беспроводной доступ в Интернет Поддержка роуминга Огромный выбор устройств Активний концентратор High-Speed Token Ring (HSTR) Керування доступом (Access Control, AC) Кінцевий обмежувач (End Delimiter, ED) Перериваюча послідовність 1.5.5.3 Мережі FDDI МАС (Media Access Control, контроль доступу до середовища) PHY (Physical Layer Protocol, протокол фізичного рівня) SMT (Station Management, управління станціями)

Подобный материал:

• 1. Комп’ютерні мережі Тема Комп’ютерні мережі, 56.68kb.
• Робоча програма з дисципліни " Комп’ютерні мережі" (за вимогами кмсонп) Освітньо-кваліфікаційний, 251.7kb.
• Навчальна програма дисципліни Комп’ютерні мережі в системах управління Напрям підготовки, 70.88kb.
• Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 138.81kb.
• Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 132.16kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Системне програмне забезпечення", 184.72kb.
• Способи передачі даних в мережі Internet (на прикладі електронної пошти), 408.96kb.
• Ютерні системи та мережі” Спеціалізація: Комп’ютерні засоби інформатики, 203.69kb.
• Питання на Державний іспит зі спеціальностей 091. 501 "комп’ютерні системи та мережі",, 111.96kb.
• Правила побудови адреси в мережі Internet, 9.49kb.

Формат кадру мереж Gigabit Ethernet нічим не відрізняється від попередніх, повільніших версій. Основні відмінності полягають у реалізації фізичного рівня.

У зв’язку із зростанням швидкості передачі одного біта критичним стає питання синхронізації. Крім того, зросла частота передачі даних, що робить сигнал більш сприйнятливим до шумів. Для підвищення надійності передачі інформації кодування також відбувається у два етапи.

1000Base-T (IEEE 802.3ab) – забезпечує передачу інформації на швидкості 1 Гб/с через виту пару категорії 5 і вище. Це дозволяє використовувати в якості середовища передачі даних існуючі структуровані кабельні системи, враховуючи, що максимальна довжина сегменту незмінна – 100 м. Для передачі інформації на швидкості 1 Гб/с використовуються всі 4 пари, при чому кожна з них забезпечує 250 Мб/с за рахунок повнодуплексного режиму роботи. Дані на передаючій станції розділяються на 4 паралельних потоки, кодуються, передаються, і збираються приймачем у єдиний потік.



Рис. 1.6.9. Передача інформації витою парою у технології 1000Base-T

Технологія 1000Base-T використовує лінійну схему кодування 4D-PAM5. При цьому у ненавантаженому кабелі присутні 9 рівнів напруги, а при передачі даних – 17. При такій кількості станів та впливі зовнішніх шумів сигнал більше нагадує аналоговий, ніж цифровий. Як аналогова, дана система є більш сприйнятливою до шумів.

1000Base-Cx – технологія дозволяє передавати інформацію на швидкості 1000 Мб/с через екрановану виту пару. Максимальна довжина сегменту при цьому не повинна перевищувати 25 м. В якості схеми лінійного кодування використовується 8В/10В.

1000Base-Sx – технологія для передачі інформації через багатомодове оптоволокно, використовуючи джерело випромінювання, яке працює на довжині хвилі 850 нм. При використанні 62,5-мікронного кабеля максимальна довжина сегмента складає 220 м, а при використанні 50-мікронного вона зростає до 550 м. При цьому передбачається повнодуплексний режим роботи; при роботі в напівдуплексі довжина сегменту має становити менше 100 м.

1000Base-Lx – специфікація для передачі інформації через багато- або одномодове оптоволокно із джерелом випромінювання на довжині хвилі 1310 нм. При цьому довжини сегментів розподілені таким чином:

• багатомодовий кабель 62,5мк та 50 мк – 550 м;
  
• одномодовий кабель 10 мк – 5 км.
  

Для обох специфікацій максимальна довжина сегменту залежить ще і від смуги пропускання кабелю.

Середовище	Смуга пропускання, МГц/км	Довжина сегменту, м
1000Base-Sx
Багатомодовий, 62,5 мк	160	220
Багатомодовий, 62,5 мк	200	275
Багатомодовий, 50 мк	400	550
Багатомодовий, 50 мк	500	550
1000Base-Lx
Багатомодовий, 62,5 мк	500	550
Багатомодовий, 50 мк	400	550
Багатомодовий, 50 мк	500	550
Одномодовий, 10 мк	Не визначено	5000

Дані параметри є теоретичними і розраховані на найгірші пропускні здатності багатомодового оптоволокна. Реальні кабелі володіють смугами пропускання від 600 до 1000 МГц/км, тому їх довжини можна збільшувати до 800 м.

Оптоволоконні специфікації Gigabit Ethernet використовують логічне кодування 8В/10В та лінійну схему NRZ. Використання таких спрощених схем можливе завдяки передачі інформації безперешкодно на великих швидкостях.


10-гігабітні версії Ethernet. (IEEE 802.3ae)

Часові параметри 10-гігабітних версій мереж Ethernet:

Параметр	Значення
Біт-тайм (Bit Time)	0,1 нсек
Слот-тайм (Slot Time)	Не визначено*
Міжкадровий проміжок (Interframe Spacing)	96 біт-таймів
Кількість спроб передачі (Collision Attempt Limit)	Не визначено*
Кількість спроб збільшення часу очікування (Collision Backoff Limit)	Не визначено*
Розмір кадру-заглушки (Collision Jam Size)	Не визначено*
Максимальний розмір кадру	1518 байт
Мінімальний розмір кадру	512 біт (64 байти)
Максимальний розмір пакету (Burst Limit)	Не визначено*

* в даних версіях Ethernet не використовується напівдуплексний режим роботи, тому параметри слот-тайму та обробки колізій не застосовуються.

Формат кадру мереж Gigabit Ethernet нічим не відрізняється від попередніх версій, завдяки чому вони всі сумісні між собою.

10Gb Ethernet вже не розглядається як виключно технологія локальних мереж. Розширення максимальної довжини сегменту до 40 км і сумісність із синхронними оптичними мережами (SONET, Synchronous Optical Network) та відповідність стандартам синхронної цифрової ієрархії (SDH, Synchronous Digital Hierarchy) робить цю технологію цілком прийнятною для використання у глобальних мережах.

10Gb Ethernet підтримує наступні специфікації фізичного рівня:

• 10GBase-SR – призначений для передачі інформації на короткі відстані через існуючі кабельні системи на основі багатомодового оптоволоконного кабелю.
  
• 10GBase-LX4 – використовує спектральне ущільнення (WDM, Wave Division Multiplexing); працює на середніх відстанях при передачі через багатомодове оптоволокно та на великих – через одномодове.
  
• 10GBase-LR, 10GBase-ER – підтримують передачу інформацїі на відстань до 40 км при передачі через одномодове оптоволокно.
  
• 10GBase-SW, 10GBase-LW, 10GBase-EW – відомі під загальною назвою 10GBase-W; призначені для роботи з ОС-192 синхронними транспортними модулями (STM, Synchronous Transport Module) мереж SONET/SDH.
  

Передача інформації у 10Гб технологіях покладається на чітке часове узгодження біт, що дозволяє відділити дані від шумів на фізичному рівня. Для цього використовується синхронізація та двохетапне кодування.

Незважаючи на використання в якості середовища передачі даних лише оптоволокна, деякі із специфікацій розраховані на роботу на порівняно малих відстанях. Також через відсутність напівдуплексного режиму роботи не використовуються повторювачі.

Специфікація	Довжина хвилі	Середовище	Смуга пропускання, МГц/км	Максимальна відстань, м
10GBase-LX4	1310 нм	62,5 мк багатомод.	500	300
10GBase-LX4	1310 нм	50 мк багатомод.	400	240
10GBase-LX4	1310 нм	50 мк багатомод.	500	300
10GBase-LX4	1310 нм	10 мк одномод.	Не визначено	10000
10GBase-S	850 нм	62,5 мк багатомод.	160	26
10GBase-S	850 нм	62,5мк багатомод.	200	33
10GBase-S	850 нм	50 мк багатомод.	400	66
10GBase-S	850 нм	50 мк багатомод.	500	82
10GBase-S	850 нм	50 мк багатомод.	2000	300
10GBase-L	1310 нм	10 мк одномод.	Не визначено	10000
10GBase-E	1550 нм	10 мк одномод.	Не визначено	40000

Безпровідні мережі передачі даних 26

На сегодняшний день существует множество беспроводных сетевых технологий, поэтому крайне важно не запутаться в обозначениях и технических характеристиках каждой из них. Например, преемником эпохального IEEE 802.11b выступил IEEE 802.11 b+, различия между которыми заключаются в удвоенной максимальной скорости обмена данными (22 Мбит/с у 802.11b+ против 11 Мбит/с у 802.11b) и большем количестве типов модуляции у IEEE 802.11 b+.

Кроме того, параллельно с IEEE 802.11b существует IEEE 802.11а - более новый (с точки зрения продвижения на мировом рынке), но менее популярный стандарт. Основное отличие от 802.11b - более высокая (свыше 5 ГГц) рабочая частота и гораздо большая пиковая скорость обмена данными - 54 Мбит/с. Есть один интересный момент касательно IEEE 802.11а: здесь существует понятие минимальной скорости обмена, которая в данном случае составляет 6 Мбит/с.

Наиболее важный аспект заключается в том, что беспроводные сети стандартов IEEE 802.11a и 802.11b(b+) невидимы друг для друга и вполне могут сосуществовать параллельно. Другими словами, эти два стандарта беспроводных сетей не являются совместимыми. Стоит сказать, что частотный диапазон 802.11b (здесь подразумевается и 802.11b+) -2,4 ГГц - является достаточно загруженным, например, в районе этой же частоты работают даже микроволновые печи. Поэтому, если есть подозрения, что будет значительное зашумление диапазона стандарта IEEE 802.11b, то лучшим выбором в данном случае можно считать IEEE 802.11a. Иногда бывают и вовсе тупиковые ситуации: во Франции, например, диапазон 2,4 ГГц находится под контролем военных. С другой стороны, диапазон 5 ГГц также не везде доступен, например, в России оборудование стандарта IEEE 802.11а официально продаваться и эксплуатироваться не может (ввиду невозможности сертификации).

На сегодняшний день существует еще одно решение, которое во многих случаях может стать панацеей от всех бед - стандарт IEEE 802.11g. Здесь сочетаются скорость 802.11a (54 Мбит/с) и совместимость с сетями 802.11b(b+). Конечно же, максимальная скорость в 54 Мбит/с достигается только при работе с подобными устройствами - 802.11 д. Если же беспроводная сеть является смешанной, то есть в ней присутствуют и устройства совместимых стандартов (802.11b или 802.11b+), то максимальная скорость обмена данными будет ограничена пиковой скоростью обмена старых устройств.

С технической и маркетинговой точек зрения разработка IEEE 802.11g прошла очень грамотно - при инсталляции беспроводной сети с нуля существует реальная возможность работы клиентов, поддерживающих стандарты IEEE 802.11b и IEEE 802.11b+.

К сожалению, становится традицией то, что любое внедрение нового стандарта неизбежно сопровождается некоторой задержкой, то есть периодом обкатки. Вообще-то нельзя утверждать, что устройства с поддержкой 802.11g от одного производителя будут успешно работать с подобными продуктами от другого вендора. Может пройти некоторое время, требуемое для доработки драйверов, внутренних микропрограмм устройств, однако хочется надеяться, что все это преодолимо. Гибкость конфигурации

Все беспроводные сети поддерживают как режим инфраструктуры (подключение через точку доступа) так и режим "равный с равным" (без применения точки доступа). Можно добавлять новых пользователей и устанавливать новые узлы сети в любом месте. Беспроводные сети могут быть установлены для временного использования в помещениях, где нет инсталлированной кабельной сети или если прокладка сетевых кабелей затруднена.

Простота расширения сети

Беспроводные рабочие станции могут добавляться без ухудшения производительности сети. Перегрузки сети трафиком можно легко избежать добавлением точки доступа для сокращения времени отклика сети.

Беспроводной доступ в Интернет

К точке доступа можно подключить маршрутизатор. Данная схема привлекательна тем, что беспроводные пользователи могут разделять общий доступ в Интернет.

Безопасность

Беспроводные сети стандарта IEEE 802.11b обеспечивают необходимую безопасность, используя протоколы WEP, WEP+, WPA, Radius и т. д. Механизм шифрования данных основывается на алгоритме общего ключа.

Поддержка роуминга

Благодаря поддержке роуминга между точками доступа пользователи могут продолжать работать с ресурсами сети даже во время перемещения.

Огромный выбор устройств

Существуют несколько основных видов устройств: точки доступа, клиенты, каналообразующее оборудование, антенны. Клиент подключается к компьютеру по одному из стандартных интерфейсов: USB, PCMCIA или PCI. Друг с другом клиенты могут работать в режиме "равный с равным" напрямую, без использования дополнительных устройств, образуя аналог одноранговой проводной сети. Если требуется структурированная беспроводная сеть, используются точки доступа, насчитывающие множество разновидностей. Эти устройства позволяют взаимодействовать беспроводным устройствам с существующей локальной сетью, а также обеспечивают возможность выхода в другие виды сетей, например, Интернет.


27

1.6.5.2 Мережі Token Ring

Мережі Token Ring, як і мережі Ethernet, характеризуються використанням розділюваного середовища передачі даних, яке у даному випадку складається із відрізків кабеля, які з’єднують всі вузли мережі у кільце. Кільце розглядається як спільний розділюваний ресурс, і для доступу до нього використовується детермінований алгоритм, який базується на передачі станціям права на використання кільця у певному порядку (Token Passing). Це право передається з допомогою кадру спеціального формату, який називається маркером.

Технологія Token Ring була розроблена у 1984 році компанією ІВМ. На її основі було прийнято у 1985 році стандарт ІЕЕЕ 802.5.

Мережі Token Ring працюють з двома бітовими швидкостями – 4 і 16 Мб/с. Використання станцій, які працюють на різних швидкостях, у одному кільці не допускається.

Технологія Token Ring володіє властивостями відмовостійкості. Тут визначені процедури контролю роботи мережі, які використовують зворотній зв’язок кільцеподібної структури – відісланий кадр завжди повертається до станції-відправника. У деяких випадках помилки у роботі мережі знешкоджуються автоматично, в інших – лише фіксуються, а їх усунення відбувається вручну.

Для контролю роботи мережі одна із станцій виконує роль так званого активного монітора. Він обирається під час ініціалізації кільця як станція із максимальним значенням МАС-адреси. Якщо активний монітор виходить з ладу, процедура ініціалізації кільця повторюється, і обирається новий активний монітор. Щоб мережа могла виявити відмову активного монітора, останній у працездатному стані кожні 3 с генерує спеціальний кадр своєї присутності. Якщо цей кадр не з’являється більше 7 с, то інші вузли мережі починають процедуру виборів нового активного монітора.

Стандарт Token Ring фірми ІВМ передбачає побудову зв’язків у мережі з допомогою концентраторів, які називають MAU (Multistation Access Unit) або MSAU (Multi-Station Access Unit), тобто пристрої багатостанційного доступу. Мережа Token Ring може включати до 260 вузлів.

Р
ис. 1.6.10. Фізична конфігурація мережі Token Ring.

Концентратори Token Ring можуть бути активними або пасивними. Пасивний концентратор просто з’єднує порти внутрішніми зв’язками таким чином, щоб станції, під’єднані до цих портів, утворювали кільце. Ані підсилення сигналів, ані їх ресинхронізацію пасивний концентратор не виконує, але для забезпечення зв’язності кільця незалежно від стану під’єднаних комп’ютерів він забезпечує обхід порта, коли вузол, під’єднаний до цього порта, вимкнено.

Активний концентратор виконує функції регенерації сигналів, тому іноді називається повторювачем, як в стандарті Ethernet.

У загальному випадку мережа Token Ring має комбіновану зірково-кільцеву структуру. Кінцеві вузли під’єднуються до MSAU по топології зірки, а самі MSAU об’єднуються через спеціальні порти Ring In та Ring Out для утворення магістрального фізичного кільця. Кабелі, які з’єднують станцію з концентратором, називаються абонентськими (lobe cable), а кабелі, які з’єднують концентратори – магістральними (trunk cable).

Технологія Token Ring дозволяє використовувати для з’єднання кінцевих станцій і концентраторів різні типи кабелів – STP type 1, UTP cat.3, UTP cat.6 та оптоволоконний кабель.

При використанні екранованої витої пари у кільце дозволяється об’єднувати до 260 станцій при довжині абонентських кабелів до 100 м, а при використанні неекранованої витої пари – до 72 станцій при довжині абонентських кабелів до 45 м. Відстань між пасивними MSAU може досягати до 100 м при використанні кабеля STP і до 45 м при використанні UTP. Між активними MSAU відстань збільшується до 730 м або 365 м відповідно. Максимальна довжина кільця Token Ring становить 4000 м.

Не так давно компанією ІВМ було запропоновано новий варіант технології Token Ring, який названо High-Speed Token Ring (HSTR). Ця технологія підтримує бітові швидкості у 100 і 155 Мб/с, зберігаючи при цьому основні особливості технології Token Ring 16 Мб/с.

Кожна станція у мережі Token Ring безпосередньо обмінюється даними лише із двома сусідами. Дані станція завжди отримує лише від однієї станції – тієї, яка є попередньою у кільці. Така станція називається найближчим активним сусідом, розташованим вище за потоком (даних) – Nearest Active Upstream Neighbor, NAUN. Передачу даних станція завжди здійснює своєму найближчому сусіду вниз за потоком даних.

Отримавши маркер, станція аналізує його, і при відсутності даних для передачі, забезпечує його просування до наступної станції. Станція, яка має дані для передачі, при отриманні маркера вилучає його з кільця, що дає їй право доступу до середовища і передачі своїх даних. Потім ця станція видає у кільце кадр даних встановленого формату послідовно по бітах. Передані дані проходять по кільцю завжди у одному напрямку.

Всі станції кільця ретранслюють кадр побітно, як повторювачі. Якщо кадр проходить через станцію призначення, то, розпізнавши свою адресу, ця станція копіює кадр у свій внутрішній буфер і вставляє у кадр ознаку підтвердження прийому. Станція, яка видала кадр у кільце, при його отриманні з підтвердженням прийому вилучає цей кадр з кільця і передає у мережу новий маркер для забезпечення можливості передачі даних іншим.

Час володіння розділюваним середовищем у мережі Token Ring обмежується часом утримання маркера (token holding time), після завершення якого станція мусить перервати передачу власних даних (поточний кадр можна завершити) і передати маркер далі по кільцю. За замовчуванням, цей час становить 10 мс.

У мережах Token Ring 16 Мб/с використовується дещо інший алгоритм доступу до кільця, який називається алгоритмом раннього звільнення маркера (Early Token Release). У відповідності з ним станція передає маркер доступу іншій станції зразу ж після закінчення передачі останнього біта кадру, не очікуючи повернення по кільцю цього кадру з бітом підтвердження прийому. У цьому випадку продуктивність кільця значно збільшується, оскільки по кільцю одночасно рухаються кадри кількох станцій.

Для різних видів повідомлень, які передаються кадрам, можуть призначатися різні пріоритети: від 0 (найнижчий) до 7 (найвищий). Рішення про пріоритет конкретного кадру приймає передаюча станція. Маркер також завжди має певний рівень поточного пріоритету. Станція має право захопити переданий їй маркер лише в тому випадку, якщо пріоритет кадру, який вона хоче передати, вищий або рівний пріоритету маркера.

За наявність у мережі маркера, при чому єдиної його копії, відповідає активний монітор. Якщо активний монітор не отримує маркер протягом певного часу, то він породжує новий маркер.

У Token Ring існують три різних формати кадрів:

- маркер

- кадр даних

-
перериваюча послідовність

Рис.1.6.11. Формати кадрів Token Ring.

Кадр маркера складається із трьох полів, кожне довжиною 1 байт.

• Початковий обмежувач (Start Delimiter, SD) з’являється на початку маркера, а також на початку будь-якого кадру, що проходить по мережі.
  
• Керування доступом (Access Control, AC) складається із 4-х підполів: РРР – біти пріоритету, Т – біт маркера, М – біт монітора, RRR – резервні біти пріоритету. Біт Т, встановлений в 1, вказує, що даний кадр є маркером доступу. Біт монітору встановлюється в 1 активним монітором і в 0 – будь-якою іншою станцією, яка передає маркер або кадр. Якщо активний монітор бачить маркер або кадр, який містить біт монітора із значенням 1, то він знає, що цей кадр або маркер вже один раз обійшов кільце і не був оброблений станціями. Якщо це кадр, то він видаляється з кільця. Якщо маркер – передається далі по кільцю.
  
• Кінцевий обмежувач (End Delimiter, ED) – останнє поле маркера. Містить унікальну послідовність манчестерських кодів, а також дві однобітові ознаки: І і Е. Ознака І (Intermediate) показує, чи є кадр останнім в серії кадрів (0) чи проміжним (1). Ознака Е (Error) – це ознака помилки; вона встановлюється в 0 станцією-відправником і будь-яка станція кільця, через яку проходить кадр, повинна встановити цю ознаку в 1, якщо вона виявить помилку по контрольній сумі або іншу некоректність кадру.
  

Кадр даних включає ті ж поля, що і маркер, і крім них має ще кілька додаткових полів, а саме:

• Початковий обмежувач (Start Delimiter, SD)
  
• Управління доступом (Access Control, AC)
  
• Управління кадром (Frame Control, FC)
  
• Адреса отримувача (Destination Address, DA)
  
• Адреса відправника (Source Address, SA)
  
• Дані (Data)
  
• Контрольна сума (Frame Check Sequence, FCS)
  
• Кінцевий обмежувач (End Delimiter, ED)
  
• Статус кадру (Frame Status, FS)
  

Кадр даних може переносити або службові дані для управління кільцем (дані МАС-рівня) або дані користувача.

Перериваюча послідовність складається із двох байт, які містять початковий і кінцевий обмежувачі. Вона може з’явитися у будь-якому місці потоку бітів і сигналізує про те, що поточна передача кадру або маркера відміняється.

28

1.5.5.3 Мережі FDDI

Технологія FDDI (Fiber Distributed Data Interface) – оптоволоконний інтерфейс розподілених даних – це перша технологія локальних мереж, у якій середовищем передачі є оптоволоконний кабель.

Мережа FDDI будується на основі двох оптоволоконних кілець, які утворюють основний та резервний шляхи передачі даних між вузлами мережі. Наявність двох кілець – це основний спосіб підвищення відмовостійкості у мережі FDDI, і вузли, які хочуть скористатися цим, повинні бути підключені до обох кілець.

У нормальному режимі роботи мережі дані проходять через всі вузли і всі частини кабеля лише первинного (Primary) кільця. Цей режим називається режимом through- „наскрізним” або „транзитним”. Вторинне (Secondary) кільце в цьому режимі не використовується.

У випадку відмови, коли частина первинного не може передавати дані, первинне кільце об’єднується із вторинним, знову утворюючи єдине кільце. Цей режим роботи називається Wrapping - „згортання” кілець. Операція згортання проводиться засобами концентраторів і/або мережевих адаптерів FDDI. Для спрощення цієї процедури дані по первинному кільцю завжди передаються у одному напрямку (на діаграмах – проти годинникової стрілки), а по вторинному – у зворотньому. Тому при утворенні загального кільця із двох передавачі станцій залишаються підключеними до приймачів сусідніх станцій, що дозволяє правильно передавати і приймати інформацію сусідніми станціями.



Рис.16.12. Реконфігурація кілець FDDI при відмові.


Мережа FDDI може повністю відновлювати свою працездатність при одиничних відмовах її елементів. При множинних відмовах мережа розпадається на декілька не зв’язаних мереж.

Кільця у мережах FDDI розглядаються як спільне розділюване середовище передачі даних, тому до неї визначено спеціальний метод доступу. Він дуже близький до методу доступу Token Ring, але має і деякі відмінності. Вони полягають в тому, що час максимального утримання маркера у мережі FDDI не є сталою величиною, а залежить від завантаженості кільця – при невеликій завантаженості він може збільшуватися, а при великих перевантаженнях може зменшуватися до 0. Ці зміни у методі стосуються лише асинхронного трафіку, який є нечутливим до невеликих затримок передачі кадрів. Для синхронного трафіку час утримання маркера залишається фіксованою величиною. Механізм пріоритетів кадрів тут відсутній, існує лише поділ трафіку на синхронний і асинхронний; останній передається завжди, навіть при перевантаженнях у кільці. Також станції FDDI застосовують алгоритм раннього звільнення маркера, як і мережі Token Ring із швидкістю передачі даних 16 Мб/с.

FDDI визначає протокол фізичного рівня і протокол підрівня доступу до середовища (МАС) канального рівня. Для FDDI ці протоколи мають наступну структуру:

- МАС (Media Access Control, контроль доступу до середовища) – описує процедуру доступу до середовища, включаючи формат кадру, процес захоплення маркера, алгоритм підрахунку контрольної суми та механізм обробки помилок;

- PHY (Physical Layer Protocol, протокол фізичного рівня) - описує кодування/декодування інформації, вимоги синхронізації та формування кадрів;

- PMD (Physical-Medium Dependent, залежний від середовища підрівень) - описує характеристики середовища передачі інформації, рівні сигналу, рівні помилок, оптичні компоненти;

- SMT (Station Management, управління станціями) – виконує всі функції по керуванню і моніторингу всіх решта рівнів стеку протоколів FDDI. Тому всі вузли обмінюються спеціальними кадрами SMT для керування мережею.



Рис.1.6.13. Структура протоколів FDDI.

У стандарті FDDI допускаються два види під’єднання станцій до мережі. Одночасне під’єднання до первинного і вторинного кільця називається подвійним під’єднанням (Dual Attachment, DA), а під’єднання лише до первинного - одиничним (Single Attachment, SA). Також у стандарті передбачено наявність у мережі кінцевих вузлів – станцій (Station) та концентраторів (Concentrator). Для них допустимий будь-який вид підключення до мережі – як одиничне, так і подвійне. Відповідно такі пристрої називаються SAS (Single Attachment Station, станція одиничного підключення), DAS (Dual Attachment Station, станція подвійного підключення), SAC (Single Attachment Concentrator, концентратор одиничного підключення) і DAC (Dual Attachment Concentrator, концентратор подвійного підключення). Як правило, концентратори мають подвійне підключення, а станції – одиничне.



Рис. 1.6.14. Схема підключення станцій та концентраторів у FDDI.