Макіївська міська рада Управління освіти Макіївський навчально-методичний центр Організація життєдіяльності дітей

Вид материалаДокументы

Содержание


Організуємо життєдіяльність
Змістовне наповнення занять важливо тісно пов’язувати з реальним повсякденним життям
З дітьми старшого дошкільного віку їх слід проводити два – три тривалістю 1 – 1,5 години ( одне з них можна у другій половині дн
Сучасні моделі організованої навчальної діяльності
Сучасні моделі організованої навчальної діяльності
Спільна діяльність вихователя і дітей
Картка для аналізу переходу до організації життєдіяльності за програмою «Я у Світі»
Безпека життєдіяльності «Дорослі – дітям»
Молодший дошкільний вік
Театралізована діяльність
Організовані доросли заняття
Самостійна діяльність
Старший дошкільний вік
Молодший дошкільний вік
Старший дошкільний вік
Наш лучок и чесночок дружат с малышами
Допоможемо ляльці Катрусі.
Як звірі зиму зустрічають.
Хід заняття
Мета: навчати управляти своїми емоціями, адекватно виражати негативні емоції (образу, роздратованість). Завдання
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3

Макіївська міська рада

Управління освіти

Макіївський навчально-методичний центр


Організація життєдіяльності дітей

відповідно до Базової програми

Я у Світі”


(матеріали постійно діючого семінару керівників дошкільних навчальних закладів)


Макіївка

2009


Автори – укладачі:


Бондарева Т.В., методист з дошкільної освіти

НМЦ м. Макіївки

Іванова С.В., вихователь – методист ДНЗ № 119

Сивоконь І.П., вихователь – методист ДНЗ № 135

Молодзієвська І.М., вихователь – методист

ДНЗ №2

Ліфанова Л.В, завідуюча ДНЗ № 34


До збірники ввійшли матеріали семінару керівників дошкільних навчальних закладів. Автори висвітлюють систему організації життєдіяльності дітей в сучасних напрямках навчально-освітнього процесу відповідно до Базової програми «Я у Світі», моделі організації сучасного заняття, спільної діяльності вихователі і дітей, самостійної діяльності дітей та індивідуальної роботи вихователя з дитиною. Також до вашої уваги надано конспекти занять, які відповідають вимогам до сучасної організації навчальної діяльності.

Період переходу дошкільної освіти від соціоцентричної до особистісно орієнтованої системи ми започатковуємо моніторинг організації життєдіяльності дітей. Обстеження мають бути проведені до 25 грудня 2009р., до 25 травня 2010р., до 25 травня 2011р., вважаємо, що за цей період буде здійснено перехід до сучасної моделі організації життєдіяльності дітей в дошкільному закладі.

Критерії оцінювання означені в картках у графі «Засоби організації життєдіяльності». Наявність або відсутність означених засобів відзначається у графі з відповідним числом. На підставі отриманих даних робиться аналіз змін, які відбулися за означений період. Матеріали аналізу надаються в методичний центр у вигляді карток та стислого аналізу в означені вище періоди.

Збірник призначений для керівників дошкільних навчальних закладів.

Організація життєдіяльності дітей дошкільного віку

відповідно до Базової програми « Я у Світі»


Форма роботи


Постійно-діючий семінар керівників дошкільних навчальних закладів

Мета


Забезпечення керівництва впровадженням Базової програми ДНЗ

Завдання



  • Спрямувати діяльність керівників на зміни в організації життєдіяльності дітей
  • Започаткувати моніторинг організації життєдіяльності дітей відповідно «Базової програми «Я у Світі»

Термін проведення


4 грудня 2009 року

Місце проведення


НМЦ


Організація освітнього процесу в умовах переходу від соціоцентр ричної до особистісно орієнтованої системи

Бондарева Т.В., методист

з дошкільної освіти НМЦ


Життєдіяльність – як інтегрована характеристика буття дошкільника

Лавренюк С.Г., вихователь-

методист ДНЗ № 54


Фотосесія «Регіональний науково-практичний семінар «Особливості організації та планування освітнього процесу в ДНЗ за Базовою програмою-розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (15-16.10.2009р.)

Іванова О.М., методист НМЦ


Сучасні моделі навчально-виховного процесу. Електронна презентація з коментарем

Бондарева Т.В., методист

з дошкільної освіти НМЦ

Горбачева Л.В., вихователь-

методист ДНЗ № 26

Іванова С.В., вихователь-

методист ДНЗ № 119


Засоби організації життєдіяльності в напрямках навчально-виховного процесу відповідно програми «Я у Світі»

Бондарева Т.В., методист

з дошкільної освіти НМЦ

Заняття, спільна діяльність, запрошення до самостійної діяльності. Коментар до планів занять, спільної діяльності

Молодзієвська І.М., Іванова С.В.,

Сивоконь І.П., вихователі-

методисти ДНЗ №№ 2, 119, 135,

Ліфанова Л.В., Сафонова С.А., зав.

ДНЗ №№ 34, 190


Про підсумки огляду-конкурсу «Робоче місце вихователя»

Пилюгіна Т.М., директор НМЦ


Інформаційне забезпечення методичної роботи. Дистанційна освіта

Чельтер Т.Ф., методист НМЦ

ОРГАНІЗУЄМО ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ


Лавренюк С.Г., вихователь-

методист ДНЗ № 54, 5


Освітній процес у дошкільних навчальних закладах здійснюється в умовах модернізації змісту дошкільної освіти, переходу від соціоцентричної до особистісно орієнтованої системи.

Тож нові педагогічні технології співіснують з консервативними. Результативність навчально-виховної роботи залежить від готовності вихователя до її здійснення, що полягає в єдності двох взаємопов’язаних компонентів – мотиваційного ( усвідомлення мети й завдань навчально-виховного процесу, їх значення для розвитку особистості) та процесуального

( знання вікових та індивідуальних особливостей дітей; уміння проектувати та забезпечувати активне проживання дитиною кожного вікового періоду; діагностувати та коригувати результати педагогічної діяльності).

Навчально-виховний процес дошкільного закладу неможливо обмежити проведенням групових занять та режимних процесів. Важливо наповнити цікавим змістом усю життєдіяльність дитини впродовж дня, тижня, року, вікового періоду. Що означає поняття життєдіяльність?

Життєдіяльність – інтегрована характеристика буття дошкільника, яка актуалізує дві взаємопов’язані й водночас специфічні форми прояву його активності – знаходження у процесі життя ( енергійність, певний спосіб буття, знаходження у взаємодії з іншими тощо) і діяльність ( заняття чимось,праця, робота).

Життя дошкільника характеризується більшою організованістю, повнотою, продуктивністю. Завдяки активному буттю задовольняються матеріальні та морально-духовні потреби дитини, виробляються необхідні звички, розвиваються здібності, формуються особистісні якості, зароджуються життєві цінності. Важливим результатом повноцінного буття дошкільника є його індивідуальний життєвий досвід – практичний, пізнавальний, комунікативний.

Значно ширшим є поняття «діяльність», яким засвідчується здатність юної особистості вносити у дійсність зміни, в різні способи впливати на неї. Зайнятість дошкільника різними видами сповнює його життя сенсу, надає йому організованості, урізноманітнює його, сприяє формуванню розсудливості, цілеспрямованості, вмілості, вправності, креативності, моральності. Якщо під життєдіяльністю розуміти всі види діяльності та форми активності дитини, то можна резюмувати: чим краще збалансовані між собою основні види її діяльності ( ігрова, предметно-практична, комунікативна, пізнавальна, художня), тим повноцінніше проживає вона кожний день, тим змістовніше її буття, тим сприятливіші для розвитку умови життєдіяльності.

Умовами ефективної організації життєдіяльності дитини в дошкільному закладі є:
  1. Забезпечення емоційного комфорту, створення атмосфери доброзичливості, надання дитині можливості звернутися до дорослого в ситуаціях страху, невідомості; сприяння відчуттю захищеності, довіри до навколишнього світу.
  2. Створення розвивального, природного, предметно-ігрового та соціального середовища.
  3. Інтеграція змісту освіти в різних видах діяльності дітей.
  4. Професійна готовність педагога ( компетентність в основних сферах життєдіяльності, знання вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, готовність до змістовного спілкування з ними, володіння сучасними освітніми технологіями).


Життєдіяльність дитини в дошкільному закладі – це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності. В них проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі.

Дошкільник є суб’єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психічному та соціальному зростанні.

Організовуючи життєдіяльність дитини в дошкільному закладі, слід ураховувати : її вікові та індивідуальні особливості, сучасні тенденції в оновленні змісту дошкільної освіти та навчально-виховних технологій; побажання батьків; специфіку та можливості закладу. Саме вони слугують точкою відліку у визначенні педагогом завдань, змісту та форм навчально-виховної роботи.

Буття дитини в дошкільному закладі – це послідовний перебіг певних його складових, які нормують чергування активної діяльності та відпочинку. Основні з них :
  • ранкові, денні, вечірні прогулянки;
  • різноманітні гігієнічні процедури;
  • харчування ( сніданок, обід, підвечірок, вечеря);
  • ігри ( самостійні та організовані);
  • спілкування ( з дорослими та дітьми);
  • заняття ( колективні, підгрупою, індивідуальні, самостійні);
  • відпочинок, релаксація, сон.

Детально й жорстко запрограмувати буття дітей украй важко, а то й неможливо. Цьому перешкоджають різноманітні життєві події, обставини, нагальні потреби, що вносять корективи у попередньо заплановану діяльність.

Водночас заради створення розміренного, ритмічного буття слід дотримуватися стабільності найважливіших елементів життєдіяльності, підтримувати звичні для дітей організаційні моменти ( прогулянку, гімнастику, харчування, ігри, заняття, самостійну діяльність, сон тощо).

Водночас доцільно вносити у повсякденне життя дошкільників елементи сюрпризності, експромти, що урізноманітнюватиме їхні життєві враження, демонструватиме ймовірність та природність різноманітних життєвих змін, їх динаміку, певну непередбачуваність; навчати дітей приймати це та ставитися з розумінням.

Те, що провідна діяльність дошкільника – гра, знають сьогодні всі педагоги. Протеє вона як специфічна дитяча діяльність неоднорідна, кожний вид гри ( дидактична, сюжетно-рольова, режисерська тощо) виконує свої функції у розвитку дитини. Покладання на гру суто дидактичних завдань, стирання грані між навчальними та ігровими прийомами та самодіяльникми іграми може призвести до зникнення самостійних ігор як таких, нівелювання ролі особистісного спілкування з однолітками. Тому неприпустимо покладати на гру функції навчання. Не варто підміняти навчальну діяльність з використанням ігрових прийомів ігровою діяльністю.

Навчальний процесс – складова буття дитини, особливо старшого віку. Правильно побудований, він зберігає самобутність та специфіку дошкільного дитинства, передбачає різноманітність форм організації, орієнтований на повернення первинного значення слову «заняття» як цікавого, змістовного, корисного для розвитку проведення часу.

В дошкільному закладі заняття не має бути прототипом шкільного уроку. Розвивальне, індивідуально орієнтоване навчання дошкільників проводиться фронтально, по підгрупах або індивідуально, залежно від змісту, завдань, складності, особливостей життєвої ситуації, об’єктивної потреби.

Колективна чи групова діяльність дошкільників здійснюється на заняттях, що мають визначений час, місце, обладнання, інструменти, наочність. Проводити їх доцільно час від часу, не надаючи домінуючого значення та забезпечуючи продуктивність.

Колективна організація дітей виправдана тоді, коли йдеться про спільне спостереження, екскурсії, перегляд театралізованих вистав, проведення святкових ранків, створення спільного продукту творчої, мовленнєвої, образотворчої діяльності.

Змістовне наповнення занять важливо тісно пов’язувати з реальним повсякденним життям. На них дитина має отримувати відомості, що допомагають їй адаптуватися до сьогодення, поводитися компетентно за будь – яких умов та обставин. Доцільно пов’язувати між собою, інтегрувати різні форми активності, види діяльності вихованців.

Навчання у формі занять зазвичай проводиться, починаючи з третього року життя, з поступовим нарощуванням їх кількості та тривалості.

З дітьми старшого дошкільного віку їх слід проводити два – три тривалістю 1 – 1,5 години ( одне з них можна у другій половині дня). Протее такий розподіл часу орієнтовний, може змінюватися залежно від завдань, їх актуальності, складності, бажання та спроможності дітей.

З погляду ефективності мовленнєвого розвитку найдоцільніше віддати перевагу міні – заняттям, що дає змогу врахувати міру зацікавленості, інтересу дітей, дозування інформації чи завдань. Не вносячи поки що істотних змін у планування, розкладаємо традиційне заняття на кілька частин ( їх кількість вихователь може визначити самостійно, залежно від обсягу програмового матеріалу, зацікавленості дітей, наявності обладнання, посібників тощо).Тривалість кожного фрагмента не повинна перевищувати меж виникнення й утримання інтересу дітей.

Міні заняття не завжди потребують залучення до мовленнєвої чи іншої діяльності всієї групи вихованців, а здебільшого орієнтовані на невелику підгрупу дітей, які проявили інтерес, готовність до конкретного виду діяльності ( індивідуально-груповий спосіб організації). Кількість таких занять, змістовне їх наповнення зумовлюються віковими особливостями. Протягом дня можна проводити 5, 10, 20 чи й більше індивідуальних, групових і колективних міні – занять або, іншими словами, фрагментами розвивальне - виховної зайнятості дітей, під час яких розкриватиметься запланована тема. Якщо ж навчального матеріалу, форм і видів роботи достатньо і інтерес дітей не спадає, цю тему можна розглядати протягом кількох днів, що не тільки допоможе різнобічно розкрити її, зануритися в проблему, а й обрати способи, час, визначити тривалість, які враховували б бажання, наміри, вподобання кожної дитини.

Зауважимо : міні – заняття не підміняють та не перекривають інші види, форми педагогічного впливу, не збільшують тривалість організованого пізнавального процесу. Навпаки, вони вивільняють час для самостійного пізнання, дослідження, вибору часу і місця виконання завдання – пропозиції, надають дитині можливість самодозування інформації, самостійного вибору діяльності, партнерів. Зміст міні – занять проникає в усі сфери життєдіяльності, змістовні лінії, відбивається в усіх видах активності особистості.

У ході планування своєї роботи педагог конкретизує загальні завдання Програми, враховуючи особистісні здобутки дітей, проміжні показники їхньої компетентності за формами активності, лініями розвитку, видами діяльності, сферами життя. Він наповнює освітні ( розвивальні, виховні, навчальні ) завдання змістом, обирає ефективні форми й методи роботи з дошкільниками, приділяє належну увагу створенню розвивального життєвого простору.

Планування має грунтуватися на аналізі вікових та індивідуальних особливостей вихованців, підпорядковуватися принципам доцільності ( здорового глузду ) та системності.

Педагог планує освітню роботу як з усіма вихованцями, так і з окремими дітьми ( новачками, тими, хто часто хворіє і не відвідує через це дошкільний заклад, хто з різних причин має проблеми в особистісних досягненнях тощо). Варто час від часу застосовувати диференційований підхід у доборі різних за змістом, складністю, умовами організації завдань; надавати вихованцям можливість самостійно обрати зміст, матеріал, варіант виконання.

Це стосується як групи в цілому, так і дітей, які випереджають або відстають від них ( поділ умовний, оскільки розвиток – процесс динамічний). Вихователь визначає зону найближчого розвитку кожної дитини, виробляє оптимістичну гіпотезу її розвитку, сприяє досягненню нею щоденного успіху.


Сучасні моделі організованої навчальної діяльності


Останнім часом така форма роботи як заняття перетворилася в шоу. Набір дидактичних ігор і, по суті, втратила своє призначення, заняття – це час регламентований, визначений на для навчання дітей. Навчання в процесі організованої дії.

На протязі 15 років в дошкільних закладах нашого міста вихователі працюють на засадах соціоігрової педагогіки Є.Є. Шулєшка, яка надає можливість дитині бути активною, а вихователю – відійти від ролі судді й стати порадником для дітей, чарівником, партнером у всіх видах діяльності.

Сучасні моделі організованої навчальної діяльності





У ДНЗ № 26 опрацьовано різновид навчальної діяльності - спільно діяльність вихователя і дітей, яка відповідає вимогам програми – навчаючись у такий спосіб, діти мають право відмовитися від участі, закінчують свої роботи у власному темпі.

Нами опрацьовано дві моделі організованої навчальної діяльності – заняття та спільна діяльність вихователя і дітей.

Сучасна модель заняття відповідає вимогам часу: вона регламентована в часі, організована вихователем, як засіб навчання дітей, тобто набуття знань про оточуючий світ природи, про людей та культуру, про себе самого.


Обрана нами модель заняття сприяє розвитку загально – навчальних умінь і навичок:
  1. Організованих:
  • діти діють в рамках часу, визначеного дорослими;
  • готують матеріал, та прибирають робоче місце, виконують обов’язки чергових;
  • в процесі заняття навчаються діти в одному темпі і ритмі.



  1. Загально пізнавальних
  • діти здійснюють пошукові дії в мікро групах парах, доходять спільного індивідуального висновку;
  • висловлюють власні умови, розмірковують;
  • вчаться ставити питання та відповідати на них.



  1. Загально мовленнєвих
  • висловлюють свою думку в процесі полілогу
  • мають право озвучити свої дії, передбачення (я думаю, висновки)
  • оволодівають практичними навичками діалогу та монологу



  1. Комунікативних
  • діти виконують спільну роботу
  • засвоюють в практиці правила взаємодії та взаємовідносин.



  1. Контрольно – оцінних
  • виробляють в процесі взаємодії адекватну самооцінку;
  • фіксують у свідомості критерії оцінки;
  • співвідносять реально зроблене з еталоном.

В процесі роботи в мікро групах діти здійснюють вільний вибір: з ким працювати? Який варіант вибрати?

Заняття відповідають принципу рухливості – діти змінюють різні види діяльності, переходять до їх виконання у різні роки в групі.

На таких заняттях вихователь використовує індивідуальні завдання, здійснює диференційований підхід на підставі об’єктивних даних.


СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ І ДІТЕЙ

Модель спільної діяльності відтворює паритетні відносини дорослого і дітей, забезпечує А більш сказати – базується на активні позиції дитини: «Хочу зробити», «Хочу пізнати».

Бажання дитини підкріплюється практичними діями, вона має право на вільний вибір – приймати участь чи ні, з ким працювати коли закінчувати роботу, який матеріал обрати, яку діяльність обрати.

Саме у спільний діяльності з дорослим розвивається само активність, само покладання відповідальності, здатності самовизначатися відповідно вікових можливостей.

В процесі самовираження формується свідомість – ядро особистості. Поєднання активності дитини і спільної діяльності з дорослим сприяє розвитку само активності дитини.








Картка

для аналізу переходу до організації життєдіяльності за програмою «Я у Світі»


Фізичний напрямок

Мета – розвиток потреби у щоденній руховій діяльності, удосконалення трудових навичок

Засоби організації життєдіяльності

Стан виконання

25.12.2009

25.05.2010

25.05.2011

Ритм життєдіяльності – чергування:
  • навантажень з відпочинком
  • колективних ігор і занять з можливістю побути на самоті
  • м’язової активності з предметно-практичною










Загартовування.

Фізкультурно-оздоровча робота
  • Ранкова, гігієнічна гімнастика
  • Щоденні заняття з фізичної культури
  • Самостійні ігри в природних умовах
  • Ігри спортивного характеру
  • Рухливі ігри та фізичні вправи на прогулянці
  • Катання на велосипеді, самокаті, ковзанах, санках, лижах.










Гігієна тіла, гігієна діяльності
  • Догляд за тілом в процесі гігієнічних процедур
  • Залучення до профілактики захворювань (елементарна інформація, виконання мір)
  • Культура споживання їжі
  • Самоконтроль за положенням тіла у різних видах діяльності
  • Самоконтроль за зовнішнім виглядом.










Статева ідентифікація та диференціація
  • Культивування стосунків між дівчатками та хлопчиками
  • Спостереження та бесіди
  • Індивідуальні відповіді дітям на інтимні питання










Здоров’я і хвороба
  • Життєві ситуації (підготовка до сну, прогулянка та підготовка до неї, харчування, гігієнічні процедури, фізичні вправи, спорт) супроводжуються розширенням знань про їх користь для здоров’я дитини
  • Дотримання певних правил під час захворювання
  • Культивування чуйного ставлення до людей з фізичними та психологічними вадами.










Безпека організму та діяльності
  • Створення умов для свідомого сприйняття дітьми правил безпечної поведінки: вдома, на вулиці, під час відпочинку на водоймі, в лісі, в екстремальних умовах)
  • Навчити користуватися телефоном, повідомити номери телефонів служб допомоги
  • Навчити звертатися по допомогу до працівників міліції
  • Навчити надавати першу допомогу при носових кровотечах, нескладних травмах, опіках, тепловому та сонячному перегріванні










Зовнішність, тіло, основні органи
  • Інформація для дітей – синкретична, а не деталізована, аналітична
  • Задовольняти допитливість дітей про свою будову і індивідуальних відповідях
  • Спеціально створювальні та життєві ситуації про необхідність оберігати зір, слух, шкіру та ін.
  • Розвиток організму
  • Спостереження в процесі спілкування за людьми різного віку, розвитку організму в дитинстві, юності зрілому віці та старості










Безпека життєдіяльності «Дорослі – дітям»
  • Створювання умов для вправлення у безпечній, конструктивній, доцільній фізичній та предметно-практичній активності
  • Організація повноцінного і раціонального харчування
  • Комплекс загартувальних процедур
  • Відповідність обладнання санітарним нормам: безпечне, надійно закріпленне
  • Навчити дітей орієнтуватися у безпечних і шкідливих речовинах, матеріалах
  • Користуватися різними предметами, обладнанням з дозволу та в присутності дорослих
  • Висловлювати повагу до намагань дитини виявляти активність

Результат: Здорова дитина виявляє фізичну активність.

Програма «Я у Світі» - стор. 198-202.

Методичні аспекти с 376-389










Соціально-моральний розвиток

Мета: засвоєння моральних норм суспільства, набуття вмінь входження в дитячу спільноту

Молодший дошкільний вік
  • Спілкування з дорослими
  • Читання художньої літератури, обговорення вчинків героїв
  • Спостереження за особливостями поводження з різними дорослими та дітьми
  • Довірчі бесіди з метою аналізу взаємовідносин дитини з оточуючими
  • Бесіди про права і обов’язки










Старший дошкільний вік
  • Спілкування з дорослими, ровесниками
  • Бесіди індивідуальні, групові, колективні
  • Спостереження за однолітками, самим собою, людьми різного віку, знайомими, незнайомими
  • Вправи комунікативного спрямування
  • Читання художніх творів, обговорення взаємовідносин героїв, аналіз їх вчинків
  • Виконання спільних завдань в мікрогрупах, парами, трійками і різних видах діяльності – заняття, чергування, спільний труд в природі, побутовий, художній
  • Заняття на яких вихователь дає знання або узагальнює знання, отримані в процесі життєдіяльності відповідно змісту Базового компонента дошкільної освіти
  • Спільна діяльність вихователя і дітей спрямована:
  • на пошук альтернатив розв’язання проблеми;
  • на завбачення наслідків дій дитини;
  • на розуміння причинно-наслідкових зв’язків.
  • Сюжетно-рольові ігри, що відтворюють взаємовідносини людей
  • Розвивальне середовище

Результат: Виявляє інтерес до світу людей, соціальних подій. Знаходить своє місце у дитячий спільноті. Уникає конфліктів, відстоює свою «самість». Розвинута довільна поведінка.

Базова програма «Я у світі» с 124-126, с 205-206, с 333-337

Методичні аспекти… стор. 91-109










Емоційно-ціннісний розвиток

Мета: Ввести дошкільника в складний світ людських емоцій

Молодший вік
  • Спостереження:
  • за поведінкою людей у різних ситуаціях;
  • за своєю поведінкою немов би збоку;
  • за поведінкою дітей в групі
  • Етюди на виявлення основних емоцій того, що подобається
  • Малювання
  • Музиціювання
  • Довірче спілкування дорослого і дитини
  • Використання іграшок-рукавичок










Старший дошкільний вік
  • Обговорення з дітьми прояву емоцій різними людьми під час яких здійснювати пошук причин, що визвали ці емоції
  • Створити атмосферу захищеності дітей, позитивного настрою життя у групі
  • Вихователь має виявляти, викликати у дітей живий інтерес до природи, людей, культури; самої дитини
  • Вправляти в емоційній сприятливості та чуйності в усіх видах діяльності та взаємодії
  • Створити умови для прояву та реалізації намірів, бажань, інтересів дитини (фонд «Хочу»)
  • Заняття з формування навичок саморегуляції
  • Імітація та рольові ігри
  • Психогімнастика
  • Рисунчні методи
  • Елементи групової дискусії
  • Техніка та прийоми саморегуляції
  • Метод спрямованої уяви
  • Вправлення в регульованій поведінці в різних видах діяльності
  • Використання ігрових персонажів театру рукавичок
  • Бесіди

Результат: новоутворення: вільна поведінка та підпорядкування мотивів, визнання авторитету людини, яка навчає (вихователь, батьки, вчитель)

Програма «Я у Світі» стор. 126-128, 206-209

Методичні аспекти реалізації Базової програми «Я у Світі» с. 45-70










Пізнавальний розвиток

Мета: Розвиток пізнавального мислення та елементарної логіки

Молодший дошкільний вік
  • Спільна діяльність вихователя і дітей
  • Спостереження за різноманітними предметами оточуючого світу
  • Вправи з дидактичним матеріалом
  • Ігри з конструктором геометричним, будівельним, мозаїкою
  • Спостереження в природі: у куточку природи
  • Заняття










Старший дошкільний вік
  • Навчальна діяльність
  • Спостереження
  • Екскурсії
  • Мандрівки
  • Художня література
  • Нескладні головоломки
  • Моделі
  • Схеми
  • Малюнки
  • Різноманітні предмети, тощо
  • Конструювання з частин
  • Вправи логіко-математичного напрямку

Результат: Дитина з розвиненим пізнавальним інтересом, з бажанням отримати нові знання, збагатити власний досвід із формованою реалістичною картинкою світу

Програма с. 131, 213-214

Мет. аспект с. 134-141










Мовленнєвий розвиток

Мета: Мовленнєва комунікація
  • Мовлення – засіб і спосіб реалізації життєдіяльності у різних її формах і проявах
  • Вправи, ігри щодо правильної звуковимови
  • Читання та заучування напам’ять скоромовок, загадок, невеликих віршів
  • Фрагментний опис баченого та зображеного на ілюстрації
  • Мовленнєвий супровід ознайомлення дитини з природою, культурою, людьми, із самою собою
  • Використання в різних життєвих ситуаціях різноманітних ігор для розвитку фонематичного слуху, пізнання граматичної будови слова
  • Насичення мовленнєвого середовища зразками рідної, української мови у різних жанрах, формах під час побутової діяльності
  • Розглядання ілюстрацій, читання книжок










Старший дошкільний вік

Вихователь і батьки мають:
  • Багато розмовляти з дитиною – запитувати, розповідати, обговорювати почуте, разом розміркувати на теми, пов’язані з реальним сучасним життям
  • Відповідати на запитання дітей
  • Читати дітям
  • Використовувати ігри, словесні вправи, розв’язання проблемних ситуацій
  • Створювати сценарії за міні-оповіданнями, міні-віршами
  • Поєднувати переказ з малюванням, спостереженнями, руховою активністю з метою розвитку активного мовлення, вміння будувати речення різної структури та виправити помилки
  • Організувати ігрові та індивідуальні заняття з навчання звукового аналізу, створення конструкції складу, слова, речення, ознайомлення з графічним образом звука
  • Міні-заняття з невеликими підгрупами дітей, які не збільшують тривалість організованого пізнавального процесу
  • Періодично вдаватися до загальногрупового способу організації

Результат

Запитання-завдання

Дитина, яка вільно володіє мовою

Пр. с.139-140

Мет. аспект с. 125-132










Художньо-естетичний розвиток

Мета: Формування естетичного ставлення до світу. Розвиток практичної умілості, вправності

Молодший дошкільний вік
  • Образотворча діяльністьорганізовані заняття та самостійна діяльність дітей. Естетично приємне середовище
  • Малювання, ліплення, аплікація нескладних предметів і фігур
  • Сюжетне малювання простих епізодів. Конструювання з паперу та будівельного матеріалу, снігу, піску, природного та підручного матеріалів
  • Декоративне малювання
  • Аплікація, витинання, моделювання
  • Відвідування музею
  • Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва (репродукції картин, українське декоративно-в… мистецтво, скульптурні композиції)










Музична діяльність
  • Слухання класичних та сучасних дитячих музичних творів у сім’ї та ДНЗ спільно з дорослими
  • Малювання мелодій, придумування оповідання, танку, імпровізації
  • Співи хорові, підгрупою, індивідуально при обов’язковому розспівуванні
  • Музично-ритмічні, основні рухи
  • Гра на дитячих музичних інструментах (спільно з дорослими та творчі завдання)
  • Музичні ігри-драматизації з імпровізацією










Художня література

Організована дорослими діяльність:
  • Розповідання, читання казок та оповідань
  • Виразне читання поезій
  • Проведення бесід за змістом поетичних творів «Слухаю, уявляю, малюю»
  • Проведення мовленнєвотворчих літературних ігор «казки-розповіданки»
  • Читання та обговорення оповідань «Живі історичні та відверта розмова»
  • Ознайомлення з малими фольклорними формами
  • Самостійна діяльність дитини (розглядання книжок, ілюстрацій, декламування віршів, розглядування загадок, розповідання, обґрунтування казок, мовленнєві ігри, складання лічилок, закличок, римівок; фрагменти інценування сюжетів улюблених казок, віршиків; коментоване малювання за сюжетами творів)










Театралізована діяльність
  • Сприймання театрального видовища










Організовані доросли заняття (театралізація окремих епізодів казок, драматизація казок; показ настільного театру, показ театру іграшок, організація ігор-імітацій, інсценування та читання за ролями віршів, написаних у діалогічній формі)










Самостійна діяльність
  • Рядження; інсценування віршиків, казок самостійно та з однолітками; сюжетно-рольові ігри за уривками казки; імпровізовані ігри










Старший дошкільний вік

Образотворча діяльність

Завдання виконуються індивідуально та групою
  • Надання можливості експериментування з різними художніми матеріалами для створення складних художніх образів
  • Ознайомлення з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живопис (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графіка, скульптура, архітектура)
  • Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом, з регіональними особливостями української вишивки, кераміки, писанкарства, килимарства, ткацтва, розпису
  • Декоративне малювання
  • Сюжетне малювання
  • Ліплення: фігурний посуд (лев, баран, кіт та ін.), виразні образи з глини, пластиліну
  • Аплікація, витинання
  • Конструювання (індивідуальне, колективне, репродуктивне, творче) з різних матеріалів (конструктори, папір, природний та підручний матеріали, тканина тощо)
  • Проблемні ситуації щодо створення образів
  • Відвідування музеїв










Музична діяльність (групою, підгрупою, індивідуально)
  • Прослуховування музичних творів , слухання «музики природи», порівняння їх
  • Індивідуальна музично-рухова імпровізація (етюди)
  • Індивідуальний вокал, вигадування нескладних мелодій
  • Пошук варіантів оркестрування творів
  • Виконання творів в дитячому оркестрі
  • Музичні ігри-драматизації










Художня література (спеціальноорганізована та самостійна)
  • Сприйняття та художня комунікація
  • Виконавча мовленнєва діяльність
  • Шанобливе ставлення до книги










Театралізована діяльність
  • Сприйняття театрального видовища
  • Складання сюжетів
  • Розробка сценаріїв
  • Розігрування творів
  • Сюжетно-рольова гра «Театр»
  • Інсценування знайомих казок

Результат: Дитина емоційно відгукується на красу природи, предметного світу, почуття людей.

Передає свої враження різними художніми засобами

Прогр. с. 140-157, 230-246










Креативний розвиток

Мета: Становлення креативності як базової якості освіти

Молодший дошкільний вік
  • Підтримка дитячого експериментування
  • Створення умов і підтримка імпровізування з фарбами, олівцями, глиною, пластиліном, готовими аплікативними формами, будівельним матеріалом, музичними рухами, сценічним образами, словотворчістю
  • Позитивна оцінка внесення дитиною у ігрову роль нових характерних деталей тощо
  • Надати можливість поєднувати відтворювальну діяльність з комбінаторною

Результат: Дитина, яка самостійно здійснює пошук шляхів вирішення завдання, проблеми

Програма с. 157-160, 246-249

Мет. аспект с. 71-91










Старший дошкільний вік
  • Створення умов для розвитку інтелектуальних, художніх, конструктивно-технічних, літературних, музичних здібностей (ігри, ігрові вправи, іграшки-головоломки та інш.)
  • Педагогічний супровід розвитку креативності
  • Психологічний супровід розвитку уяви та розвитку творчих здібностей











Конспект совместной деятельности воспитателя с детьми

младшего дошкольного возраста ( 5 год жизни)

Тема: Пусть зима идет сюда белыми снегами