Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка нан україни Ю. С. Шемшученка удк 349. 6 Ббк х625. 9 Е зо

Вид материала

Документы

Содержание Державне управління, регулювання та контроль. Мінприроди України. 9. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України 10. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як місця перебування водоплавних птахів Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано за чотирма групами критеріїв

Подобный материал:

• Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
• За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
• Під загальною редакцією І. П. Голосніченка, 9649.79kb.
• Під загальною редакцією І. П. Голосніченка, 9662.11kb.
• В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
• На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
• Гриф «Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів юридичних, 3820.01kb.
• Сливка С. С47 Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. І доп, 4452.28kb.
• О. Г. Мурашин Загальна теорія держави І права, 8097.86kb.
• Спецкурс для студентів вищих навчальних, 15726.17kb.

§ 8. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України

• неоцінені — види, про які відомо, що вони можуть належати
  до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не відне­
  сені до неї;
  
• недостатньо відомі — види, які не можна віднести до жодної
  із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і до­
  стовірної інформації.
  

Перебування (зростання) на певній території видів, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення такої те­риторії об'єктом природно-заповідного фонду України загально­державного значення.

На загальнопланетарному рівні Міжнародним союзом охорони природи та природних ресурсів ведеться міжнародний Червоний список, а на європейському континенті — європейський Червоний список. Види тваринного і рослинного світу, занесені до міжнарод­ного і європейського червоних списків, які перебувають (зроста­ють) у межах території України, її континентального шельфу та ви­ключної (морської) економічної зони, можуть заноситися до Чер­воної книги України або їм може надаватися інший особливий ста­тус відповідно до законодавства.

Спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів Чер­воної книги України здійснюється у виняткових випадках лише в наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, роз­селення і розведення у штучно створених умовах, а також для від­творення популяцій за дозволом спеціально уповноваженого цент­рального органу виконавчої влади з питань охорони навколиш­нього природного середовища на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих відповідно до її повноважень.

Порядок видачі та форма дозволів на спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів Червоної книги України визнача­ються Мінприроди.

Порядок справляння компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, затвердже­ний наказом Міністерства охорони навколишнього природного се­редовища та ядерної безпеки України 14 червня 1999 р.

Державне управління, регулювання та контроль. Державне уп­равління у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринно­го і рослинного світу, занесених до Червоної книги України,

669

іі

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань охорони навколиш­нього природного середовища, з питань мисливського господарст­ва та полювання, з питань рибного господарства та їх територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та роз­повсюдження Червоної книги України не рідше одного разу на 10 років.

Ведення Червоної книги України покладається на Мінприроди України. Це міністерство за поданням Національної комісії з пи­тань Червоної книги України приймає рішення про занесення видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України. Цей орган також забезпечує оперативне доведення до відома заінтересованих державних органів, громадських організацій та громадян відомостей про зміни у переліку рідкісних і таких, що пе­ребувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, вжиття відповідних заходів щодо збирання та узагальнення отриманої науковими та іншими установами, підприємствами, організаціями і громадянами інформації про поширення, чисельність, стан об'єктів Червоної книги України, а також про факти їх знищення, пошкодження, за­гибелі чи захворювання тощо.

Пропозиції про занесення до Червоної книги України видів тва­ринного або рослинного світу можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці, вчені. Ці пропозиції мають містити наукове обгрунтуван­ня необхідності занесення виду тваринного чи рослинного світу до Червоної книги України, відомості про його поширення, заходи, необхідні для збереження та відтворення у природних чи штучно створених умовах.

Аналіз та узагальнення пропозицій щодо занесення видів тва­ринного і рослинного світу до Червоної книги України та про ви­ключення з неї здійснюються Національною комісією з питань Чер­воної книги України. На комісію покладається здійснення науково­го забезпечення ведення Червоної книги України, організація на­укових досліджень, розроблення заходів щодо збереження і охоро­ни таких видів та контроль за їх виконанням, координація

670

§ 8. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України

відповідної діяльності державних органів та громадських органі­зацій. Національна комісія з питань Червоної книги України ство­рюється Кабінетом Міністрів України. До її складу включаються провідні вчені Національної академії наук України, інших науко­вих установ, фахівці спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з охорони навколишнього природного середовища, з питань лісового і мисливського господарства та полювання, з питань рибного господарства, інших державних ор­ганів і громадських організацій. Національною комісією з питань Червоної книги України визначається також форма подання відо­мостей в офіційному виданні Червоної книги України.

Органам місцевого самоврядування законами можуть бути на­дані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері охоро­ни, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебува­ють під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Контроль за обчисленням та сплатою компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, здійснюється органами Мінприроди України. Ведення Червоної книги України фінансується з коштів Державного бюд­жету України.

Юридична відповідальність. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Червону книгу України» юридичну відповідальність за пору­шення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тва­ринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, не­суть особи, винні у: погіршенні середовища перебування (зростан­ня) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України; незаконному, в тому числі з порушенням вимог ви­даних дозволів, використанні об'єктів Червоної книги України або їх знищенні; порушенні умов утримання видів тваринного і рос­линного світу, занесених до Червоної книги України, в ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших штучно створе­них умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження); невиконанні законних вимог посадових осіб державних органів, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесе­них до Червоної книги України; вчиненні інших дій, що завдали

671

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної кни­ги України.

Стаття 88 КпАП, зокрема, передбачає адміністративну відпо­відальність за незаконне вивезення з України і ввезення на її тери­торію об'єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зооло­гічних і ботанічних колекцій. Такі дії зумовлюють накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої і на посадових осіб — від п'яти до семи неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої.

Вчинення тих самих дій щодо видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або охорона і використання яких регу­люється відповідними міжнародними договорами України, розгля­дається як обтяжуюча обставина і зумовлює накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією цих об'єктів або без такої і на посадових осіб — від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої.

Стаття 88^і КпАП встановлює адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослин­ного світу чи без такої за порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу. При цьому якщо такі самі дії вчинені щодо об'єктів тваринного або рослинного світу, за­несених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, — відповідні дії зу­мовлюють накладення штрафу від трьох до восьми неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією об'єктів тварин­ного або рослинного світу чи без такої.

Стаття 88² передбачає адміністративну відповідальність за пору­шення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними. Такі дії зумовлюють накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією колекції або без такої.

Статтею 90 КпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесе­них до Червоної книги України, а саме за порушення умов оселен­ня (зростання) таких видів, незаконне вилучення з природного се-

672

§ 8. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України

редовища рослин, занесених до Червоної книги України, невико­нання вимог наданих дозволів на вилучення з природного середо­вища та здійснення інших видів використання тварин і рослин, за­несених до Червоної книги України, а також порушення умов ут­римання тварин і рослин цих видів у ботанічних садах, дендро­логічних та зоологічних парках, інших спеціально створених умо­вах, що призвело до їх загибелі. Відповідні порушення зумовлюють накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добу­того і на посадових осіб — від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно добутого.

Незаконне полювання на звірів, птахів чи інші види тваринно­го світу, які занесені до Червоної книги України, дають підставу для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ст. 248 КК України із застосуванням до них штрафу до ста неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або по­шкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), стягується в порядку цивільного судочинства. Вона обчислюється за таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри компенсації за добування (зби­рання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р.з наступними змінами. Ці такси стосуються добування (збирання) або знищення чи пошкодження:

• тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України,
  які постійно або тимчасово перебувають у природних умовах на те­
  риторії України, в межах її територіальних вод, континентального
  шельфу та виключної (морської) економічної зони;
  
• тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України,
  шляхом погіршення середовища їх перебування, у випадках, коли
  неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин;
  
• рослин з числа видів, занесених до Червоної книги України,
  європейського Червоного списку, та їх місцезростання.
  

За добування (збирання) на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин і рослин, занесених до Червоної

22 5-200 673

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

книги України, їх гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або про­дуктів цих тварин і рослин, сплачується компенсація у розмірі 50 % від такси за даний вид.

Якщо підприємства, установи та організації здійснюють охоро­ну та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, компенсація за їх добування (збирання) встанов­люється у розмірі 10 % від такси за даний вид.

9. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України

Перелік типів територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, наведений у ст. 60 Закону України «Про охорону навко­лишнього природного середовища», не є вичерпним. Закон зали­шив можливість надання відповідного статусу й іншим типам те­риторій та об'єктів. І на сьогодні деякі з таких природних об'єктів уже набули спеціального охоронного статусу, зокрема, в межах національної екомережі, що формується. Серед них передусім вирізняються природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, а також водно-болотні угіддя міжнародного та за­гальнодержавного значення.

Вперше на законодавчому рівні відносини щодо об'єктів, зане­сених до Зеленої книги, одержали в Україні правову регламентацію в Законі України «Про рослинний світ». Відповідно до ст. 31 цьо­го закону рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання підлягають охороні на всій території України і заносяться до Зеленої книги України.

Порядок ведення Зеленої книги України визначається Поло­женням про неї, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Статтею 4 п. «г» цього закону рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, за­несені до Зеленої книги України, належать до природних рослин­них ресурсів загальнодержавного значення. Занесення природних рослинних угруповань до Зеленої книги України є одним із спо­собів забезпечення охорони рослинного світу в Україні.

Відповідно до п. 1 Положення про Зелену книгу України, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р., Зелена книга є офіційним державним документом, в

674

§ 9. Природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України

якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що пе­ребувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають особливій охороні.

Усього на території України поширено понад 3500 асоціацій рослинних угруповань. До складу рідкісних і таких, яким загрожує небезпека зникнення, за даними Зеленої книги України, віднесено 126 рослинних угруповань¹.

Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів що­до збереження, відтворення та використання занесених до неї при­родних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямо­вується на збереження їх ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.

Законодавство передбачає такі заходи охорони природних рос­линних угруповань, занесених до Зеленої книги, як:

]г- установлення їх особливого правового статусу, врахування вимог щодо охорони цих угруповань під час розроблення норма­тивно-правових актів;

. — створення на місцевостях, де існують угруповання, біосфер-них заповідників, інших територій та об'єктів природно-заповідно­го фонду, в тому числі транскордонних;

• урахування спеціальних вимог щодо їх збереження під час
  розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення зе­
  мельних ділянок, розроблення проектної та проектно-плануваль­
  ної документації, проведення екологічної експертизи тощо;
  
• проведення постійного моніторингу за їх станом та не­
  обхідних наукових досліджень;
  

• запровадження особливих видів режиму збереження;
  

• проведення відповідної еколого-просвітницької роботи та
  інформування громадськості про їх стан.
  

Особливий правовий статус відповідних об'єктів має на меті відтворення природних рослинних угруповань трьома можливими способами: по-перше, шляхом сприяння їх природному відновлен­ню; по-друге, через запобігання небажаним змінам та негативному антропогенному впливу; по-третє, їх формуванням на штучно створених об'єктах природно-заповідного фонду.

Пропозиції щодо занесення до Зеленої книги чи вилучення з неї можуть подаватися науково-дослідними установами, державни-

¹ Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. — К., 2003. — С. 43.

675

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

ми та громадськими організаціями, окремими вченими, фахівця­ми, що займаються охороною та використанням природних рос­линних ресурсів, разом з відповідним науковим обґрунтуванням із зазначенням відомостей про ботаніко-географічне та історичне значення, рідкісність, кількість місць зростання та їх площу, рівень стабільності екологічних умов та інших показників, що свідчать про необхідність вжиття заходів для охорони певних угруповань.

Визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги, здійснюється Мінприроди України. На це міністерство покладається ведення Зеленої книги, що фінан­сується за рахунок державного бюджету. Разом з іншими централь­ними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування Мінприроди України органі­зовує охорону та відтворення рослинних угруповань, а також забез­печує державний контроль за дотриманням відповідних вимог.

Мінприроди України забезпечує офіційне видання Зеленої кни­ги не рідше ніж один раз на 10 років та розповсюдження її примірників; оперативне інформування заінтересованих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та громадян про зміни, що вно­сяться до Зеленої книги. Нині до Зеленої книги України занесено близько 130 рідкісних і зникаючих типових рослинних угруповань.

$ 10. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як місця перебування водоплавних птахів

Особливим природоохоронним статусом відповідно до міжна­родних договорів та законодавства України наділений і такий тип територій, як водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значен­ня, головним чином як місце перебування водоплавних птахів. Охоронний статус таких угідь у національному масштабі пов'яза­ний передусім з участю України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як сере­довища існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971 р.).

Особливий охоронний статус водно-болотних угідь ґрунтується на визнанні суттєвих екологічних функцій цих земель як регуляторів вод­ного режиму, а також як місць оселення різноманітної фауни, насам­перед водоплавних птахів, зростання характерних видів флори. Вод-

676

§ 10. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення ...

но-болотні угіддя є ресурсом великого економічного, культурного, на­укового і рекреаційного значення, втрата якого була б непоправною.

Водно-болотні угіддя — це райони боліт, фенів, торф 'яних угідь або водойм — природних чи штучних, постійних чи тимчасових, сто­ячих чи проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відливу не перевищує шести метрів, хоча допускаються відхилення від вимог щодо глибин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 1995 р. «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення» затверджено Перелік водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення, головним чином як місця оселень водоплавних птахів. Перелік охоплює 22 угіддя.

А постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р.) було затверджено Порядок надання водно-бо­лотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного зна­чення. Такий статус може бути надано цінним природним ком­плексам боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об'єктів — природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоя­чих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду України.

Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано за чотирма групами критеріїв: за типовістю, рідкісністю або унікальністю; за видами рослин і тварин, які перебувають під за­грозою зникнення в усьому світі; за регулярним перебуванням вод­но-болотних птахів; за станом іхтіофауни.

Визначення водно-болотних угідь, які можуть бути заявленими для надання їм статусу водно-болотних угідь міжнародного значен­ня, здійснюється Мінприроди за поданням наукових установ, гро­мадських організацій, інших заінтересованих підприємств, установ, організацій та громадян.

На всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складають­ся паспорти, ведення яких покладається на адміністрації установ природно-заповідного фонду, в межах яких знаходяться ці угіддя, а у разі їх знаходження за межами територій природних за­повідників, біосферних заповідників і національних природних парків — на територіальні органи Мінприроди за погодженням з

677

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

користувачами (власниками) земельних ділянок та інших природ­них ресурсів. Структуру, зміст та порядок заповнення паспорта визначає Мінприроди (Наказ Мінекоресурсів України від 27 груд­ня 2002 р. «Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення»).

Відповідно до Концепції збереження біологічного різноманіття, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 трав­ня 1997 р., визначено також заходи щодо збереження та відновлен­ня водно-болотних угідь національного, регіонального та місцево­го значення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 «Про порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» Мінприроди та його територіальні органи за погодженням з кори­стувачами (власниками) земельних ділянок та інших природних ресурсів забезпечують установлення спеціальних знаків на межах водно-болотних угідь міжнародного значення. Ці межі наносяться на плани та карти відповідних земельних ділянок.

Охорона і використання природних ресурсів водно-болотних угідь (їх ділянок) міжнародного значення, що перебувають у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, здійснюються від­повідно до законодавства про природно-заповідний фонд України.

Система інформаційних та охоронних знаків цих об'єктів, при­значена для інформування населення та природокористувачів про межі земель природоохоронного призначення, категорію їх запо­відання та основні відомості про режим і правила поведінки на природоохоронних територіях, встановлена Положенням про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затвердженим наказом Мінприроди України від 29 березня 1994 р.

Землі водно-болотних угідь міжнародного значення віднесені ЗК України до земель іншого природоохоронного призначення (ст. 46). Порядок використання земель іншого природоохоронного призна­чення, крім того, встановлюється законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 — 2015 роки» (2000 р.), Концепцією збереження біологічного різноманіття, іншими нормативно-правовими актами України, а та­кож міжнародними договорами, учасницею яких є Україна.

678