Витяг з програми українського уряду "назустріч людям" Корень Жизни

Вид материалаДокументы

Содержание


Подолання бідності
Соціальний захист населення
Регуляторна політика
Держава – господар
Регіональна політика
Адміністративна реформа
Корень Жизни
Н. Синицына
Бесплодие – не приговор
Элеонора Гройсман
Додекабрьские даты
Космический календарь
Міжнародна науково-богословська конференція у львові
Роль християнських цінностей в етико-культурній орієнтації сучасної молоді
Канд.фіз.-мат.наук, ад’юнкт-професор
Член Всемирного теософского о-ва, Гавриленко С.И., Киев.
Подобный материал:
1   2
Подолання бідності

Дієва політика подолання бідності спиратиметься на створення економіко-правових умов для збільшення доходів, підвищення економічної активності населення та зменшення його розшарування за рівнем доходів. Реалізація Урядової політики забезпечить перехід від використання дешевої праці до висококваліфікованої з належною оплатою через:

удосконалення законодавства щодо порядку та критеріїв визначення мінімальної заробітної плати та законодавче забезпечення запровадження мінімальної погодинної заробітної плати як державного соціального стандарту;

зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом перерозподілу між роботодавцями і працівниками платежів та зборів і розширення бази оподаткування;

усунення диспропорцій у міжпосадових та міжгалузевих співвідношеннях оплати праці працівників бюджетної сфери, значне підвищення її розмірів;

залучення необхідних інвестицій у виробництво та людський капітал;

забезпечення захисту права працівників на своєчасне та у повному розмірі отримання заробітної плати, а також погашення заборгованості, що накопичилася;

істотне зменшення питомої ваги населення, яке перебуває за межею бідності, та зміцнення позицій середнього класу.

Соціальне страхування та пенсійна реформа

Основною метою системи соціального страхування та пенсійної реформи є забезпечення достойного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Пенсійна реформа спрямована на створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду діяльності, усунення диспропорцій у розмірах пенсій:

мінімальна трудова пенсія за віком та наявністю необхідного стажу роботи встановлюватиметься відповідно до рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

буде забезпечено соціальний захист громадян України, які працюють за кордоном, у разі настання страхового випадку;

створення накопичувальної системи пенсійного страхування захистить пенсійні виплати від впливу демографічних факторів та забезпечить поступове підвищення пенсійних виплат;

гнучка податкова політика держави стимулюватиме роботодавців та працюючих громадян на добровільне здійснення додаткових заощаджень в системі недержавного пенсійного забезпечення;

адміністративна система соціального страхування буде комплексно реформована з метою скасування неефективного адміністрування страхових фондів. Із зменшенням адміністративних видатків через створення єдиної системи збору та обліку внесків і запровадження єдиного соціального внеску підвищиться рівень страхових виплат без збільшення податкового навантаження на роботодавців та працівників;

зменшення навантаження на фонд оплати праці буде досягнуто шляхом перерозподілу структури страхових внесків до фондів соціального страхування між роботодавцями та працівниками з одночасним підвищенням розміру заробітної плати;

інформування населення про страхову діяльність та звітування перед громадськістю про доходи і видатки фондів соціального страхування забезпечить прозорість функціонування системи соціального страхування і надання можливості повноцінно користуватися перевагами страхової системи, сприятиме запобіганню зловживанням та корупції.
Соціальний захист населення

Головною метою удосконалення системи соціального захисту населення є розв’язання проблеми бідності, підвищення якості соціальних послуг для наближення їх до європейського рівня та розширення кола надавачів таких послуг. Перевагу матимуть соціально незахищені громадяни похилого віку, малозабезпечені сім’ї, інваліди та сім’ї з дітьми.

Передбачається реформування системи соціального захисту через посилення цільової спрямованості соціальних програм, поглиблення адресності державної соціальної допомоги, удосконалення міжбюджетних відносин. У всіх регіонах буде запроваджуватися прогресивна технологія обслуговування малозабезпечених громадян – надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів всіх видів соціальної допомоги та пільг. Це сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, забезпечить доступ малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікацію підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

Створюватимуться умови рівних можливостей для людей з особливими потребами.

Проведення роботи, пов’язаної із соціальною адаптацією бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, дасть змогу забезпечити їх реінтеграцію в суспільство.
Регуляторна політика

Завданнями Уряду є встановлення простих, чітких, зрозумілих, єдиних для всіх ”правил гри”, забезпечення їх загального дотримання, створення умов для вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами, гарантування всім суб’єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів у відносинах з іншими суб’єктами та органами влади, можливостей самореалізації кожного громадянина та забезпечення належного рівня свого життя та життя своєї сім’ї.

Уряд спрямує свої зусилля на:

радикальне спрощення процедури започаткування підприємницької діяльності;

обмеження видів діяльності, започаткування або здійснення яких потребує дозволів чи ліцензій;

заміну дозвільної системи за окремими видами діяльності на нормативне встановлення додаткових, особливих вимог до певної діяльності з наступним контролем їх дотримання;

обмеження кількості та чітке визначення функцій контролюючих органів, зміну принципів оскарження їх рішень;

врегулювання процедури проведення перевірки суб’єктів господарювання, усунення дублювання функцій контролю різними органами;

переорієнтацію діяльності контролюючих органів із застосування покарань на запобігання порушенню норм законодавства;

запровадження відкритих, конкурентних умов доступу до окремих сегментів ринку (видобуток корисних копалин, житлове будівництво, ремонт та будівництво доріг тощо);

спрощення процедури погодження питань нового виробничого будівництва (реконструкції та модернізації), відведення необхідних для цього земель;

скасування податку на інвестиції, а також відрахувань до різноманітних цільових фондів;

обмеження офіційних запитів стосовно подання інформації, законодавчу регламентацію таких запитів;

скасування зайвої регламентації порядку поточної діяльності суб’єктів господарювання;

створення та забезпечення ведення комерційного реєстру;

організацію громадського контролю та взаємодії громадських організацій з регуляторними органами.
Держава – господар

Уряд вважає своїм першочерговим завданням забезпечити ефективне використання державного майна та значно збільшити надходження до державного бюджету від державних підприємств. Уряд покладе край незаконному відчуженню державного майна. Приватизація державного майна здійснюватиметься прозоро, з урахуванням національних інтересів. Кошти від приватизації використовуватимуться для блага всього суспільства. Передбачається оптимізувати обсяг надходжень до бюджету від управління об’єктами державної власності, не допустити “розмивання” державної частки в господарських товариствах, забезпечити продаж об’єктів приватизації за ринковою ціною з одночасним створенням умов для стимулювання процесу надходження інвестицій, прискорення технологічного і управлінського оновлення підприємств, що приватизуються, впровадити єдину стратегію приватизації державного майна та відмовитися від використання приватизаційних надходжень як основного джерела фінансування дефіциту бюджету.

Для цього слід:

забезпечити розроблення та прийняття нової Державної програми приватизації, запровадити прозорі ефективні способи продажу об’єктів різних груп;

визначити чіткі та обґрунтовані критерії віднесення підприємств до таких, що не підлягають приватизації, оптимізувати розміри державного сектору економіки;

удосконалити систему управління корпоративними правами держави;

створити надійну систему протидії “тіньовій” приватизації, уніфікувати законодавчу та організаційну процедури відчуження об’єктів державної власності відповідно до законодавства з питань приватизації;

удосконалити процес фінансового планування підприємств з різною часткою державної власності шляхом вироблення єдиних методологічних підходів до складання їх фінансових планів;

впровадити прозорий механізм визначення частки прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних товариств;

значно посилити відповідальність керівників підприємств за виконання показників фінансових планів і установити дієвий контроль з боку держави за виконанням умов трудових контрактів з керівниками підприємств;

провести у першочерговому порядку аналіз результатів роботи збиткових державних підприємств і акціонерних товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50 %, та установити причини їх збитковості, а також вжити відповідних заходів до розірвання контрактів з керівництвом таких підприємств.

Відповідно до законодавства Уряд забезпечить перегляд умов і результатів приватизаційних конкурсів за окремими об’єктами у разі невиконання або неналежного виконання покупцями взятих на себе зобов’язань, порушення процедури приватизації, зокрема щодо участі в конкурсах інших потенційних покупців і визначення стартових цін, допущення інших порушень законодавства.
Регіональна політика

Державна регіональна політика базуватиметься на здійсненні перерозподілу ресурсів для підтримки депресивних територій та розв'язання проблем, які за своїми масштабами є загальнодержавними (вугільні шахти, зони забруднення тощо). Уряд гарантуватиме стандарт якості життя, визначений для кожного громадянина, незалежно від місця його проживання. Необхідна для цього державна підтримка буде надаватися на основі чітких критеріїв визначення територій, які потребують підтримки.

Уряд ставить своїм завданням надання місцевим органам влади адекватних інструментів впливу на регіональний розвиток. З цією метою передбачається:

узгодження стратегічних цілей і пріоритетів розвитку держави та регіонів, забезпечення стабільності та прогнозованості відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади щодо розвитку територій;

здійснення державних інвестицій у поліпшення транспортної та телекомунікаційної інфраструктури;

реалізація великих проектів приватного інвестування, що потребують підтримки Уряду, та спрямування кредитів міжнародних фінансових організацій;

забезпечення мобільності робочої сили шляхом реформування професійної освіти та системи підвищення кваліфікації працівників, запровадження новітніх технологій муніципального менеджменту, вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

децентралізація та розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо надання публічних послуг, розширення прав і посилення відповідальності цих органів за розв’язання соціально-економічних проблем розвитку регіонів, запровадження прозорого механізму контролю, у тому числі громадського, на кожному рівні управління;

чітке розмежування функцій між центральними, регіональними і місцевими органами влади стосовно питань бюджету, власності, державної влади та механізму надання суспільних послуг;

створення правових, економічних та організаційних умов для ефективної реалізації завдань і функцій місцевого самоврядування;

врегулювання основних засад та визначення порядку здійснення права комунальної власності, управління об’єктами права комунальної власності, у тому числі територіальних громад;

реформування міжбюджетних відносин.
Адміністративна реформа

Основною метою адміністративної реформи є створення системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави, потребам та запитам кожного громадянина.

Трансформацію системи органів влади буде здійснено шляхом переходу від безпосереднього галузевого та функціонального управління до вироблення і реалізації державної політики у відповідних сферах. Уряд несе відповідальність за реалізацію прав і свобод громадян та залучення широкої громадськості до формування урядової політики і створення системи громадського контролю за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Необхідно здійснити такі кроки:

зробити Уряд політичним органом. Уряд зобов'язаний нести політичну відповідальність за вироблення і реалізацію політики, підвищити роль міністрів у реалізації відповідних напрямів політики;

впровадити функціональний принцип формування структури Уряду та його апарату. Для цього усі напрями діяльності Уряду мають бути розподілені між членами Кабінету Міністрів;

перетворити урядові комітети в реальні робочі органи Кабінету Міністрів та інструмент координації діяльності і взаємодії центральних органів виконавчої влади, узгодження проектів рішень;

зосередити роботу Уряду на стратегічних питаннях, делегувати урядовим органам та місцевим державним адміністраціям вирішення питань щоденного адміністрування;

провести функціональне обстеження діяльності існуючих органів виконавчої влади виходячи з того, що кожна зайва управлінська ланка шкідлива; оптимізувати на основі результатів такого аналізу структуру центральних органів виконавчої влади;

ліквідувати контролюючі органи, що дублюють роботу інших, усунути паралельний контроль дотримання певних норм законодавства;

зосередити функції з адміністрування податків та прирівняних до них платежів у єдиному органі виконавчої влади, зокрема ліквідувати податкову міліцію;

реформувати систему державної служби базуючись на принципах політичної нейтральності службовців, гарантії прав і обов’язків державних службовців, застосування прозорих умов прийняття їх на роботу та просування по службі залежно від моральних та ділових якостей працівників;

провести чітке розмежування повноважень між центральними та місцевими органами влади з одночасним делегуванням окремих повноважень центральних органів влади місцевим;

забезпечити прозорість у діяльності всіх органів державної влади. Усі рішення, зміст яких не стосується безпеки держави, нормативно-правові акти та суспільно значимі судові рішення, а також інформація про витрачання державних коштів повинні бути доступні всім громадянам, у тому числі через Інтернет;

започаткувати практику публічного діалогу членів Уряду з громадськістю з питань реалізації державної політики у відповідній сфері.

________________________________________________________


Корень Жизни


Страдания человека обусловлены его невежеством – незнанием реального положения вещей, поскольку взаимодействие с объективной реальностью при наличии искаженного представления о ней неизбежно порождает насилие, которое, естественно, вызывает отпор и противостояние. Для выхода из замкнутого круга бед и мытарств человеку необходимо осознать существующий миропорядок и утвердить с ним адекватное взаимодействие.

Каждый человек понимает, что жизнь, как процесс развития, нуждается в энергообепечении. Однако, представление о том, что жизненную энергию человек получает из пищи, которую потребляет, является фундаментальной ошибкой невежества. В таком случае, какой же источник энергии поддерживает гораздо более энергоёмкий процесс движения звёзд и планет? Дело в том, что пищевых калорий едва хватает человеку на переваривание пищи, поставляющей в материальное тело необходимые элементы. Тогда откуда же получает человек энергию для мышления, чувств и действий?

Оказывается, все явления Мироздания: от атома до Вселенной получают жизненную энергию из единого источника энергообеспечения – Потока Жизни Творца. Именно единый Поток Жизни поддерживает целостный организм Мироздания в русле единого эволюционного процесса, нарушение которого мгновенно превратило бы огромное Здание миров в безжизненный хаос.

Поток Жизни образован энергообменом, происходящим между структурами макромира и микромира, в которых проявлены два аспекта Духа Творца. Мужской аспект - Дух Отца управляет макромиром и проявлен в невидимом Центральном Солнце Вселенной, излучающем жизнетворящую энергию, распространяемую по системе галактических и планетарных солнц. Женский аспект – Дух Матери управляет микромиром, излучая из недр материи жизнесохраняющую энергию, удерживающую формы явлений материального мира. Энергообмен между Отцом и Матерью образует Поток Жизни, в котором зарождается и осуществляется жизнь всех существующих явлений и человека в том числе.

Поток Жизни содержит совершенные энергии Творца, способствующие проявлению в явлениях Мироздания совершенных качеств. Между тем человек, не ведая о вертикальном Потоке Жизни, спонтанно, то настраивается на Поток Творца, естественно, переживая при этом «белую полосу жизни», то «выпадает» из него. Так называемая «черная полоса жизни» проявляется при горизонтальной форме энергообмена, в которой задействованы несовершенные переработанные энергии окружения, бессознательно используемые человеком вне Потока Жизни.

Все религии подвигают к восстановлению единства человека с Богом и, по сути, способствуют осуществлению настройки на Поток Творца. Однако теистические религии: иудаизм, христианство и мусульманство, говоря о Едином Боге-Творце, актуализируют связь человека с Отцом и даже не упоминают о женском аспекте Единого Творца, - Матери, проявленной в материи. Отсутствие связи с Духом Матери лишает их полноты духовной силы, отчего религии «законсервировались» в догмах и ритуалах, переживая глубокий кризис.

В пантеистических духовных течениях, отождествляющих Бога с природой, связь человека с миром материи актуализирована, однако обобщённо, без персонификации ипостасей Единого Творца. Между тем, именно персонифицированная связь с Единым Творцом позволяет осуществить высший уровень самореализации человека, как индивидуального представителя Творца в мире материи. Таким образом, для постижения полноты Истины необходимо осуществить синтез теистических и пантеистических позиций, что позволит человеку осознать существование двух начал Духа Творца и реальность единого Потока Жизни.

Утверждение человека в Потоке Жизни Творца происходит благодаря восстановленной связи с Единым Творцом, а вернее, с первородными Родителями: Отцом и Матерью. Именно первородные Родители дали человеку дух и душу - основу его существования (человек есть дух и душа, живущие в теле). Именно первородные Родители одарили человека богоподобной природой, наделившей его способностью творчества.

Нарушенную связь, как с телесными (фактически, второродными) родителями, так и с первородными Родителями человек восстанавливает проявлением чувств благодарности и любви. Однако, если телесные родители могут не заметить неискренности чувств, то первородные Родители, обладающие свойством всезнания, откликаются лишь на искренние проявления. Кроме того, если для самореализации человека связь с телесными родителями может вовсе отсутствовать, то связь с первородными Родителями воистину стоит на грани жизни и смерти, поскольку подлинную жизнь человек обретает, лишь соединившись с Творцом-Жизнедателем.

Таким образом, утратив связь с первородными Родителями, человек погрузился в невежество, которое привело к неадекватному взаимодействию с объективной реальностью и образованию глобального экологического кризиса («эко» - дом). Соответственно, именно восстановленная первородная связь позволит человеку утвердится в Потоке Жизни Творца, раскрыть потенциал богоподобия и вернуться в лоно Вселенной, представляющей для человечества исконно родной и самый любимый Дом.

Н. Синицына

AD FONTEM_______________________________

Евангелие от Марии

(Окончание. Начало см. в Вестнике №15)


Страницы I-6 отсутствуют

(7) ...) Материя тогда разрушится или нет? Спаситель сказал: "Все существа, все создания, все творения пребывают друг в друге и друг с другом; и они снова разрешатся в их собственном корне. Ведь природа материи разрешается в том, что составляет ее единственную природу. Тот, кто имеет уши слышать, да слышит!"

10 Петр сказал ему: "Коли ты разъяснил нам все вещи, скажи нам еще это: что есть грех мира?" Спаситель сказал: "Нет греха, но вы те, кто делает грех, когда вы делаете вещи, подобные природе разврата, которую называют "грех". Вот почему благо сошло в вашу среду к вещам всякой природы, дабы направить ее к корню". Далее он продолжил и сказал: "Вот почему вы болеете и умираете, ибо вы (любите) то, что (вас) обманывает. Тот, кто постигает, да постигает! Материя породила страсть, не имеющую подобия, которая произошла от чрезмерности. Тогда возникает смятение во всем теле. Вот почему я сказал вам: Крепитесь, и, если вы ослабли, крепите же себя пред разными формами природы. Тот, кто имеет уши слышать, да слышит!"

Сказав это, блаженный простился со всеми ими и сказал: "Мир вам! Мой мир, приобретите его себе! Берегитесь, как бы кто-нибудь не ввел вас в заблуждение, говоря: "Вот, сюда!" или "Вот, туда!" Ибо Сын человека внутри вас. Следуйте за ним! Те, кто ищет его, найдут его. Ступайте же и проповедуйте евангелие царствия. Не ставьте предела кроме того, что я утвердил вам, и не давайте закона как законодатель, дабы вы не были схвачены им".

Сказав это, он удалился. Они же были в печали, пролили обильные слезы и сказали: "Как пойдем мы к язычникам и проповедуем евангелие царствия Сына человека? Если они не сберегли его, как они сберегут нас?" Тогда Мария встала, приветствовала всех их и сказала своим братьям: "Не плачьте, не печальтесь и не сомневайтесь, ибо Его благодать будет со всеми вами и послужит защитой вам. Лучше же восхвалим Его величие, ибо Он приготовил нас и сделал нас людьми". Сказав это, Мария обратила их сердца ко благу, и они начали рассуждать о словах Спасителя.

Петр сказал Марии: "Сестра, ты знаешь, что Спаситель любил тебя больше, чем прочих женщин. Скажи нам слова Спасителя, которые ты вспоминаешь, которые знаешь ты, не мы, и которые мы и не слышали". Мария ответила и сказала: "То, что сокрыто от вас, я возвещу вам это". И она начала говорить им такие слова: "Я,- сказала она,- я созерцала Господа в видении, и я сказала ему: "Господи, я созерцала тебя сегодня в видении". Он ответил и сказал мне: "Блаженна ты, ибо ты не дрогнула при виде меня. Ибо где ум, там сокровище". Я сказала ему: "Господи, теперь скажи: тот, кто созерцает видение, - он созерцает душой (или) духом?" Спаситель ответил мне и сказал: "Он не созерцает душой и не духом, но ум, который между двумя,- и (тот, который созерцает видение, и он (тот)

(Страницы 11-14 отсутствуют)

… его. И вожделение сказало: "Я не увидела тебя нисходящей, но теперь вижу тебя восходящей. Почему же ты лжешь, принадлежа мне?" Душа ответила и сказала: "Я увидела тебя. Ты меня не увидела и меня не узнала. Я была для тебя как одеяние, и ты меня не узнала". Сказав это, она удалилась в великом ликовании.

Снова она пришла к третьей власти, именуемой "Незнание". Она спросила душу, сказав: "Куда ты идешь? Лукавство схватило тебя. Но ты схвачена. Не суди!" И душа сказала: "Почему ты судишь меня, хотя я не судила? Я была схвачена, хотя не схватила. Меня не познали, я же, я познала, что все подлежит разрешению, будь то вещи земные, будь то небесные".

Устранив третью власть, душа поднялась выше и увидела четвертую власть в семи формах. Первая форма - это тьма; вторая - вожделение; третья - незнание; четвертая - смертная ревность; пятая - царствие плоти; шестая - лукавство плоти; седьмая - яростная мудрость. Это семь господств гнева. Они вопрошают душу: "Откуда идешь ты, убивающая людей? "- или: "Куда направляешься ты, поглощающая пространства?" Душа ответила и сказала: "Что хватает меня, убито; что опутывает меня, уничтожено; вожделение мое пришло к концу, и незнание умерло. В (мире) я была разрешена от мира (вар.: миром) и в отпечатке отпечатком свыше. Узы забвения временны. Отныне я достигну покоя времени, вечности, в молчании". Сказав это, Мария умолкла, так как Спаситель говорил с ней до этого места.

Андрей же ответил и сказал братьям: "Скажите-ка, что вы можете сказать по поводу того, что она сказала. Что касается меня, я не верю, что Спаситель это сказал. Ведь эти учения суть иные мысли". Петр ответил и сказал по поводу этих самых вещей. Он спросил их о Спасителе: "Разве говорил Он с женщиной втайне от нас, неоткрыто? Должны мы обратиться и все слушать ее? Предпочел он ее более нас?"

Тогда Мария расплакалась и сказала Петру: "Брат мой Петр, что же ты думаешь? Ты думаешь, что я сама это выдумала в моем уме или я лгу о Спасителе?" Левий ответил и сказал Петру: "Петр, ты вечно гневаешься. Теперь я вижу тебя состязающимся с женщиной как противники. Но если Спаситель счел ее достойной, кто же ты, чтобы отвергнуть ее? Разумеется, Спаситель знал ее очень хорошо. Вот почему он любил ее больше нас. Лучше устыдимся! И облекшись совершенным человеком, удалимся, как Он велел, и проповедуем евангелие, не ставя другого предела, ни другого закона, кроме того, что сказал Спаситель". Когда (...) и они начали уходить, (дабы про) возглашать и проповедовать. Евангелие от Марии……………………………….

Источник: ссылка скрыта

______________________________________________

Рубрика «Осознанное родительство»


Мы хотим ребенка, но я не беременею


Cегодня мне бы хотелось затронуть тему: " Мы хотим ребенка, но я не беременею". Некоторые пары с нетерпением ждут наступления беременности. Нервничают, если на протяжении нескольких месяцев зачатие не наступает.

У меня вчера на консультации была девушка. Она в панике – пять месяцев, как они с мужем открыто живут, а она не беременеет. Они уже успели сдать анализы на торч-инфекции, пройти гинеколога, сдать сперму на исследование. Есть такое выражение: "менструация - это слезы женщины по несостоявшейся беременности". Для женщин, которые с нетерпением ждут зачатия - это действительно так. Может появиться нервозность, замкнутость, недоверие и принебрежение к собственному организму и организму партнера. Со временем бывает непереносимость гостей с детьми. Желание обойти детские площадки, где раздается детский смех и непосредственная трескотня чужих детей. Как видите, если захотеть, можно загнать себя в глухой тупик.

А что делать, если со свойственной некоторым врачам прямотой, вам говорят, что никогда не сможете иметь детей?!

Самое забавное, что в каждой группе беременных, приходящих к нам в Центр здоровой беременности, обязательно находится одна-две пары с диагнозом "бесплодие". И...при этом в беременном состоянии.

Здесь срабатывает интересный механизм. Женщина перестает очень сильно ждать и хотеть. К чему хотеть нереальное? Расслабляется, живет открыто, не предохраняясь. И вот результат - беременность.

Иногда именно сильное желание мешает физиологическому природному процессу. Ведь не можем же мы усилием воли и сильным хотением вызвать месячные или остановить их. Так и с беременностью. Черезчур сильное хотение блокирует наступление желанного результата.

Вам нужно намерение без желания. Настроиться, довериться Богу, поверить в мудрость его и Ваших с мужем организмов. И спокойно жить дальше. Легко сказать, - скажите Вы. Понимаю. А как?

У нас проводятся психологические консультации - очень действенно. И консультации по выявлению оптимальных дней для зачатия. И вашему поведению в эти дни. Есть простые "Секреты", незнание которых, также как и особенностей своего организма, затрудняет процесс зачатия.

Бесплодие – не приговор. Ожидание сменяется надеждой, а затем разочарованием. Слезы. Упреки. Косые многозначительные взгляды родственников. Решение обследоваться. Долгие неприятные тесты, анализы и консультации. А результата все нет.

А у знакомых рождаются дети. Дети балуются в песочницах каждого двора. И на них так больно смотреть. И не приятно оставаться с племянниками, хотя они такие забавные. А кто-то делает один аборт за другим. А ей, желающей зачать так сильно, что все другие краски мира просто меркнут, судьба никак не хочет идти на встречу.

А годы идут. А надежд все меньше. И каждые месячные приводят к депрессии. Врачи расходятся во мнениях, но все чаще сходятся в неблагоприятном прогнозе.

Что дальше? Может дело в собственной ущербности. Может в муже. Может мы не пара. Может кто-то из нас хочет что-то поменять в жизни. Может не всем суждено иметь детей, и тут уж старайся - не старайся.

А беременные, как грибы, вырастают к теплу, а дети щебечут громче певчих птичек. А на душе скребут облезлые черные кошки.

Что делать? Совсем-совсем не может забеременеть только женщина с удаленной маткой. У всех остальных шанс есть.

Прежде всего, не следует поднимать тревогу раньше времени. Только срок в один год супружеской жизни без предохранения и зачатия можно считать поводом для консультации у специалиста. Да и этот год нужно, по возможности, использовать со всей продуктивностью. В цикле каждой женщины есть два-три наилучших дня для зачатия. А если прибавить еще и не большие хитрости, о которых знает опытный консультант по натуральному планированию, то вероятность благоприятного исхода увеличится. К инструктору по натуральному симпто-термальному методу приходят, в основном, с вопросом: как не забеременеть? И для него особая радость – приход на консультацию пары или женщины, стремящейся зачать. А когда получается, да еще и после бесплодия, - это истинное счастье. Есть и живые примеры. Оксане мы помогли высчитать благоприятный день ее неритмичного цикла. И нехитрыми домашними способами увеличить количество природной слизи, столь необходимой для нормального продвижения сперматозоидов. Ребенок не заставил себя долго ждать. А вторая малышка появилась уже без всякой помощи консультантов.

Если все равно не получается, придется прибегнуть к помощи врачей. И пройти полное обследование и жене, и мужу. Но, что бы вам не говорили, – не теряйте надежду на исполнение вашей заветной мечты.

Юлин первый брак распался из-за бесплодия жены. Более десяти лет отсутствовали месячные. И врачи лишь разводили руками. Встретившись с Сашей, она сразу честно призналась, что не может иметь детей. А он сказал, что все это глупости. Он ее любит, и дети у них обязательно будут. Во время свадебного путешествия они побывали на Кипре в Соборе Божьей Матери. Просили ее благословения. А чуть меньше, чем через год у счастливых родителей появилась девочка. К слову, и беременность и роды были совершенно безоблачными.

Света до тридцати семи лет лечилась от бесплодия. Но, увы. Жить нужно было дальше. И она сменила вечное ожидание чуда на смирение. Значит, не судьба. Не всем нести крест материнства. У нее другая дорога. И нужно выполнять свою роль. В этот месяц она впервые не прислушивалась к своему организму так чутко, как раньше. Не следила за изменениями груди. Даже не заметила, что положенное для наступления месячных число прошло, а они так и не наступили. Природа, наконец, решила смилостивиться. И подарила дочь. Огромная - четырех с половиной килограмммовая красавица, изящно родилась в теплой воде домашней ванны.

В небольшом турецком городе живет и работает в госпитале хорошая акушерка. Она иногда принимает домашние роды. И гордится тем, что в таких родах ни одна ее пациентка не порвалась. И вроде, кому как не ей заводить своих детей. Но двенадцать лет их совместные попытки с мужем были обречены на неудачу. После исследований, лечения и опять исследований врачи сказали, что практически все сперматозоиды мужа не обладают жизнеспособностью, а те считанные, которые обладают, не имеют нужной скорости движения. Зачатие естественным образом полностью исключено.

Родная сестра мужа забеременела третьим ребенком. И предложила выносить и родить для них. А если им не надо, она сделает аборт. В этот период бездетная пара прошла искусственное осеменение и очень надеялась на благоприятный исход и рождение собственного ребенка. Но допустить убийство ребенка в семье родственников они не могли. Рожай – мы все равно заберем себе. Искусственное оплодотворение не удалось. Сестра родила и отдала им на воспитание дочь. Ей сейчас пять месяцев. А в животе акушерки вот уже четыре месяца как живет собственный ребенок. Зачатый естественным путем от родного мужа. Долгожданная Божья награда паре за человеколюбие.

Помните сказку о мужике, который съел один хлеб, потом второй, затем булку. А потом заел бубликом. И лишь тогда, наконец, наелся. «Ну и дурак же я был, что сразу не съел бублик». Да нет, не дурак. Не получилось бы наестся одним лишь бубликом. Или история об американской мечте. Нашли одно яблоко, грязное, - отмыли. Продали. Купили два яблока. Отмыли, продали. А затем нашли клад и разбогатели. А не будь отмытых яблок, был бы клад?

Нужно предпринимать попытки по достижению своей цели. Верить в удачу.

Долгожданная заслуженная победа будет ценнее и значимее.


Элеонора Гройсман, ссылка скрыта

______________________________________________


Космический календарь Вселенной

Наш мир очень стар, а человечество очень молодо. Длительность важных событий жизни измеряется годами или еще меньшими сроками, вся продолжительность нашей жизни - десятилетиями, генеалогия семьи - столетиями, а вся известная история человечества - тысячелетиями. Но всему этому предшествовала внушающая благоговейный трепет бездна времени, протянувшаяся в далекое прошлое, о котором мы знаем очень мало: и потому, что не существует никаких письменных свидетельств тех лет, и потому, что нам сложно осмыслить заму огромность временного интервала, о котором идет речь. И все же у нас есть возможность датировать события достаточно отдаленного прошлого. Геологические исследования и радиоактивный метод предоставляют данные об археологических, палеонтологических и геологических событиях, а астрофизическая теория позволяет судить о возрасте планет, звезд и всей нашей Галактики, а также оценить время, прошедшее после того чрезвычайного события, которое мы называем Большой Взрыв - взрыв, в котором участвовала вся материя и вся энергия мироздания. Большой Взрыв мог быть началом нашей Вселенной или же разрывом во времени, когда погибла вся информация о ее ранней истории. Но, безусловно, это самое раннее событие, от которого мы можем вести отсчет. Я не знаю более наглядного способа изобразить космическую хронологию, чем представить себе пятнадцать миллиардов лет жизни Вселенной (или по крайней мере ее нынешнего воплощения после Большого Взрыва), спрессованными в один-единственный год. Тогда каждому миллиарду лет истории Земли будет соответствовать примерно двадцать четыре часа нашего космического года, а одна секунда этого года окажется равной 475 истинным обращениям Земли вокруг Солнца. На таблицах I, II и III я представил эту космическую хронологию тремя различными способами: в виде списка некоторых важных додекабрьских дат, как календарь декабря и в форме подробного хронометража позднего вечера 31 декабря - кануна нового космического года. На этой шкале все события, указанные в наших учебниках истории, даже в тех из них, в которых делаются попытки показать далекие корни настоящего, сжаты до такой степени, что приходится посекундно анализировать последние мгновения космического года. Но даже и в этом случае события, которые мы привыкли считать весьма отдаленными, оказываются в наших таблицах рядом с современными. Чтобы построить хронологию жизни, на Земле, надо было бы соткать ковер со столь же плотным расположением нитей, но только в другом Временном периоде - скажем, в интервале между 10 часами 02 минутами и 10 часами 03 минутами 6 апреля или 16 сентября. Но в нашем распоряжении есть подробные сведения только о самом конце космического года. Эта хронология соответствует самым последним научным данным. Но некоторые из них не очень точны. Никто не удивится, если, например, окажется, что растения завоевали Землю в ордовике, а не в силуре, или что кольчатые черви появились в докембрийский период - раньше, чем это указано в таблице. Точно так же совершенно очевидно, что в хронологию последних десяти секунд космического года невозможно было включить все важнейшие бытия.

Подобные таблицы и календари неизбежно упрощают картину. Приходишь в замешательство, когда видишь, что Земля выделилась из звездной материи не раньше начала сентября, динозавры появись в канун рождества, цветы расцвели 28 декабря, люди ведут свое происхождение с 22 часов 30 минутт последнего новогоднего дня. Вся зафиксированная история человечества занимает последние деть секунд 31 декабря, а все, что произошло с конца средних веков до настоящего момента, занимает меньше, чем одну секунду. Но в рамках принятых ощущений, первый космический год как раз теперь подходит к концу. До сих пор мы занимали ничтожно малый отрезок на шкале космического времени, а то, что случится в начале второго космического года на Земле и в ее окрестностях, в очень сильной степени зависит от научной мудрости и истинно человеческих качеств населяющих нашу планету людей.

Додекабрьские даты

Большой Взрыв 1 января

Возникновение галактики Млечного Пути 1 мая

Возникновение Солнечной системы 9 сентября

Образование планеты Земля 14 сентября

Появление жизни на Земле 25 сентября

Образование древнейших из известных на Земле гор 2 октября

Время образования древнейших ископаемых (бактерий и сннезеленых водорослей) 9 октября

Возникновение полового размножения (микроорганизмов)1 ноября

Древнейшие фотосинтезирующие растения 12ноября

Эукариоты (первые клетки, содержащие ядра) 15 ноября

Космический календарь

Декабрь

Числа

1 Образование кислородной атмосферы на Земле

5 Интенсивное извержение вулканов и образование каналов на Марсе

16 Первые черви

17 Конец докембрийского периода. Палеозойская эра и начало кембрийского периода. Возникновение беспозвоночных

18 Первый океанический планктон. Расцвет трилобитов

19 Период ордовика. Первые рыбы, первые позвоночные

20 Силур. Первые споровые растения. Растения начинают завоевывать сушу

21 Начало девонского периода. Первые насекомые. Животные колонизируют сушу.

22 Первые амфибии Первые крылатые насекомые

23 Каменноугольный период. Первые деревья. Первые рептилии

24 Начало пермского периода. Первые динозавры

25 Конец палеозойской эры. Начало мезозойской эры

26 Триасовый период. Первые млекопитающие

27 Юрский период. Первые птицы

28 Меловой период. Первые цветы. Вымирание динозавров

29 Конец мезозойской эры. Кайнозойская эра и начало третичного периода. Первые китообразные. Первые приматы

30 Начало развития лобных долей коры головного мозга у приматов. Первые гоминиды. Расцвет гигантских млекопитающих

31 Конец плиоценового периода. Четвертичный (плейстоцен и голоцен) период. Первые люди

31 декабря, Час, мин., сек.

13.30.00 Появление проконсула и рамапитека - возможных предков обезьян и человека.

22.30.00 Первые люди

23.00.00 Широкое использование каменных орудий

23.46.00 Использование огня пекинским человеком

23.56.00 Начало последнего периода оледенения

23.58.00 Заселение Австралии

23.59.00 Расцвет пещерной живописи в Европе

23.59.20 Открытие земледелия

23.59.35 Цивилизация неолита - первые города

23.59.50 Первые династии в Шумере, Эбле и Египте, развитие астрономии Открытие письма; государство Аккад

23.59.52 Законы Хаммурапи в Вавилонии; Среднее царство в Египте

23.59.53 Бронзовая металлургия. Микенская культура; Троянская война; Ольмекская культура, изобретение компаса

23.59.54 Железная металлургия; первая Ассирийская империя; Израильское царство; основание Карфагена финикийцами

23.59.55 Династия Цинь в Китае; империя Ашоки в Индии; Афины времен Перикла; рождение Будды

23.59.56 Евклидова геометрия; архимедова физика; астрономия Птолемея; Римская империя; "рождение Христа"

23.59.57 Введение нуля и десятичного счета в индийской арифметике; упадок Рима; мусульманские завоевания

23.59.58 Цивилизация майя; династия Сун в Китае; Византийская империя; монгольское нашествие; крестовые походы

23.59.59 Эпоха Возрождения в Европе; путешествия и географические открытия, сделанные европейцами и китайцами времен династии Мин, введение экспериментального метода в науку

Настоящий момент, и в первые секунды Нового года. Широкое развитие науки и техники; появление всемирной культуры; создание средств, способных уничтожить род людской, первые шаги в освоении космоса и поиски внеземного разума.

Материал взят с сайта ссылка скрыта

______________________________________________


МІЖНАРОДНА НАУКОВО-БОГОСЛОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ У ЛЬВОВІ

29 червня 2005 року у Львівському інституті Міжрегіональної Академії управління персоналом пройшла Друга Міжнародна науково-практична конференція „Формування духовно і морально зрілої особистості у процесі викладання гуманітарних дисциплін”, в якій брали участь близько 50 науковців, богословів, священиків та вчителів християнської етики з України, Польщі, Хорватії та Росії.

Конференція розпочалась спільною молитвою, а символом конференції була ікона “Престіл Премудрості”. З архиєреським благословенням і привітальним словом виступив Єпископ-помічник Глави УГКЦ, владика Ігор Возьняк. Змістовну вступну доповідь на тему: “Особливості викладання релігієзнавства серед студентів вищих навчальних закладів” виголосив священик церкви Преображення Господнього у Львові, викладач релігієзнавства у Львівському інституті МАУП, всеч. о. ліценціат богослов’я Тарас Боровець, а також протоієрей, мітрат, настоятель храму Преображення Господнього у м.Львові о. Ярослав Чухній на тему: “Моральна криза та її наслідки”.

Першу пленарну доповідь на тему: “Християнська етика – основа національної свідомості” виголосив магістр канонічного права, високопреподобний о. Василь Зінько, ЧСВВ із Львівського святоонуфріївського монастиря, який 58 років душпастирював для української діаспори в Аргентині та Бразилії. Підкреслено, що християнство – це єдина, найдосконаліша релігія, що є об’явлена від Абсолюту, Небесного Бога Отця. Коли вживається поняття етика, то вона може бути тільки християнська. Інші етичні системи не мають головного, ессенціального, тобто вищої санкції, яка постійно контролює вчинки людини. Головним завданням етики є навчити особу про те, як узгоджувати людські вчинки з Божою волею, як влаштовувати своє життя, щоб воно відповідало своїй меті, а також впливати на волю, представляти її мотиви для виконання добра та уникання зла. Метою християнської етики є удосконалення людини, формування в ній істини та здоров'я душі і тіла. Вона базується на моральній аксіології християнства і тисячолітній духовній спадщині українського народу. Християнська етика сприяє утвердженню національної свідомості, що належно оцінює гідність людської особи. Навчає нас, що ми є всі різні та й діти Божі. Християнська етика закликає кожну людину морально зростати від дотримання власних обов’язків до відповідальності у щоденному житті. У суспільствах, де люди дотримуються засад етики, там національна свідомість стоїть на висоті, а де немає совісті, там панує погорда Декалогом та й легковажиться учительським урядом Христової Церкви, там опускаються принципи етики і в плачевному стані перебуває національна самосвідомість.

Наступну пленарну доповідь на тему: ”Формування духовно і морально зрілої особистості в процесі викладання гуманітарних дисциплін на прикладі історико-філософського світобачення європейського суспільства в ХХ столітті” виголосив доктор історичних наук, професор Віктор Ідзьо, член кореспондент Міжнародної Академії Наук Євразії, ректор Українського державного університету м. Москви, провідний науковий співробітник Інституту українознавства МОН України. Змістовну доповідь на тему „Християнські засади формування духовно зрілої особистості” виголосив проректор з виховної роботи Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. C. З. Гжицького, кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії і політології Володимир Андрушко. Вказано, що духовність – це стиль релігійного життя, гармонійна дія богословських і моральних чеснот в особі, яка спричиняє гідну відповідь людини дарам Божої благодаті й харизмам Святого Духа та вільною волею йде Божій волі на зустріч, прагнучи щоденно наслідувати Ісуса Христа і Його Матір та й святих Божих угодників. Духовність – це релігійна або моральна культура душі, тобто коли людина відповідає за свої вчинки перед собою, ближнім і Богом. За висловом о. Олександра Меня, духовність – це все те, що відрізняє людину від тварини. Духовна людина завжди готова послужити потребуючому, терплячому, погордженому, скривдженому, убогому.

Цікаву доповідь на тему „ Роль християнських цінностей в етико-культурній орієнтації сучасної молоді” виголосив кандидат філософських наук, професор, завідувач кафедри ПІ МАУП ім. М.С.Грушевського Савельєв В.П. Зауважено, що результати експертного опитування засвідчили таку ієрархію ціннісних орієнтирів серед молоді: здоров’я – 72,2 %; чесність, порядність - 56,4 %; ерудиція, глибокі знання – 44,4 %; можливість працевлаштування – 44,2 %; працелюбність – 43,8 %; віра в Бога – 39,6 %; високий рівень духовності – 38,6 %; високий рівень культури – 38,0 %; високий рівень добробуту – 34,8 %; престижна професія – 33,7 %; національна гідність, патріотизм – 28,6 % . Релігія та релігійна віра посідають хоч і важливе, проте не головне місце в житті сучасної молоді, зокрема студентської.

Ліценціат фундаментальної теології, докторант Люблінського Католицького Університету (Польща) Тетяна Баран ознайомила присутніх з проблемою „Вплив ієрархії цінностей на поведінку”. Цікавими дослідженнями поділились канд.філос.наук, доцент ЛОІППО Мазур Л.О. на тему: “Проблеми і перспективи українського перекладу Біблії” та канд. іст. наук, доцент ЛІ МАУП Єременко Л.В. на тему: “Вивчення “Слова о полку Ігоревім” в “Історії України”, “Культурології”. У доповіді доктора мед. наук Антуна Лісеца з м. Ветово (Хорватія) на тему: “Християнська етика для медперсоналу” застережено слухачів від головних гріхів у людській статевості, а саме: абортів, вживання "контрацептивних" засобів, штучних запліднень, які є аморальними за своєю природою, бо приводять до вбивства зачатого життя дитини.

На конференції теж виступили провідні викладачі і вчителі християнської етики з м. Львова, зокрема, Антоніна Калашник, Наталія Назар, Романна Ковальська, Марія Ухач. У доповіді Н.Назар, зокрема, вказано на кричущі факти аморальності, які є основою теперішньої демографічної політики Китаю – тотальна стерилізація, заохочення абортів і контрацепції, продаж заморожених абортованих дітей в якості харчових додатків!

Цікаво, що на науковій конференції теж мала доповідь студентка Волинського інституту ім. В. Липинського МАУП Козак І.В., яка поділилися аналізом предмету філософська етика.

Додатково поза програмою конференції відбулась цікава дискусія з сучасних проблем духовності між учасниками конференції та доктором економічних наук, професором ОНУ ім. І.І.Мечнікова з м. Одеси Васильєвим О.В., одним із ідейних натхненників проведення Першого міжнародного конгресу з проблем духовності в Нью-Йорку.

Для поширення ідей духовності та моральності і застосуванні їх у навчальній і виховній роботі учасники конференції прийняли ряд рекомендацій:
  • Щорічно у червні місяці проводити Міжнародні науково-практичні конференції „Формування духовно і морально зрілої особистості у процесі викладання гуманітарних дисциплін”.
  • Для студентів спеціальностей психологія та правознавство організувати читання факультативного спецкурсу „Теологія”.
  • Відкрити у ЛІ МАУП кафедру теології на громадських засадах (до речі, у Києві в МАУП вже три роки функціонує кафедра теології) та капличку в корпусі №2 для задоволення духовно - моральних потреб студентів і викладачів.
  • Зобов’язати завідувачів кафедр і викладачів проводити цілеспрямовану і систематичну виховну роботу; працювати над власним професійним і духовним вдосконаленням.
  • Довести ідеї конференції до широкого кола студентів, обговорити їх на лекціях і семінарах з відповідних дисциплін.
  • Узагальнити досвід формування національної ідеї, духовності і культури, високих лицарських якостей у студентської молоді.
  • Провести науковий аналіз впливу гуманітарних дисциплін на життя молоді України.
  • Розробити практичні рекомендації щодо морального і духовного виховання сучасної молоді.
  • Порушити клопотання перед Міністерством освіти і науки України зверненням щодо недопустимості ліквідації предмета “Християнська етика”, який вже 13 років викладається в навчальних закладах Західної України і підміни його предметом “Етика” антропоцетричного і егоцентричного змісту.

Учасниками конференції рекомендовано обмежувати діяльність релігійних сектантів, запроваджуючи техніку релігійної безпеки в курсі релігієзнавства. У процесі викладання гуманітарних дисциплін слід остерігатися використання окультних, езотеричних наук, які можуть запровадити молодь до прірви бездуховності. Наголошено, що нерелігійний і недуховний та ненародолюбний педагог – це руйнівник моралі, народу та держави. Прикро, але серед інтелігенції ще й нині немає розуміння Церкви, як духовної інституції, а християнської віри як найголовнішого і найвизначальнішого чинника національного буття, яке включає і державотворення. Ось чому професорсько-викладацький персонал вищих навчальних закладів має за священний обов`язок бути прикладом релігійної і національної зрілості для студентів, нерозривного сімейного життя, освяченого вінчанням у Церкві, участі у недільних і святкових Богослужіннях та Святих Тайнах, досконалого зберігання найвищої Божої Конституції – Декалогу (десяти Божих заповідей).

Запропоновані на конференції духовні цінності християнсько-етичного виховання допоможуть викладачам враховувати їх в навчально-виховних закладах і усвідомлювати вимоги духовного, морального виховання та власної відповідальності у переданні їх молоді.

Проведення Третьої Міжнародної науково-практичної конференції „Формування духовно і морально зрілої особистості у процесі викладання гуманітарних дисциплін” планується в Львівському інституті МАУП у червні 2006 року.


Канд.фіз.-мат.наук, ад’юнкт-професор,

Завідувач кафедри ЛІ МАУП Огірко О.В.

__________________________________________________


Немного из жизни теософов


Д
Украинская делегация с активом ЕТЦ


орогие друзья, первая задача Всемирного теософского общества – это создание модели человеческого братства, той общности людей, где нет различия расы, национальности, социального положения, пола, возраста, и люди общаются на равных, признавая равные права и ответственность друг друга, где осуществляется принцип единства в многообразии и каждый поощряется к сотворчеству во имя всеобщего блага. Маленькими шагами человечество движется к осуществлению этого идеала и теософы всего мира стараются практически его осуществить. Традиционно контакты между представителями различных теософских групп и национальных секций Всемирного теософского общества, штаб-квартира которого находиться в Адьяре (штат Мадрас, Индия) активизируются в летний период, поскольку сама природа благоприятствует путешествиям, облегчает передвижения и способствует общению. В этом году программа Европейского теософского центра содержала в июле ключевое событие – Школу мудрости под руководством вице-президента Всемирного теософского общества Джона Альжео «Основания учения теософии». Сам Европейский центр, столетие которого отмечалось в 2003 году, находится в живописном пригороде Амстердама, в бывшем поместье, подаренном Всемирному теософскому обществу во времена президентства в нем Анни Безант. В летнее время там проходят семинары ведущих лекторов Адьяра, встречи теософов различных стран Европы.

П
Так выгладят сегодня теософы Европы


редставители теософских групп Украины не раз принимали участие в различных мероприятиях ВТО, и в этом году делегация от Украины в составе 10 человек посетила Европейский центр. Мы получили официальное приглашение от Президента Европейской федерации теософских обществ, госпожи Тран-Тхи-Ким-Дью и в составе нашей делегации были представители Киева, Житомира, Луганской области, Ялты. Истинным наслаждением было общение с Джоном Альжео, ученым-лингвистом, почетным профессором нескольких американских университетов, человеком высокой культуры слова и искрометного чувства юмора, широкого взгляда на духовный путь человека, успешно воплощающего в своей индивидуальности основную идею теософии - идею синтеза науки, религии и философии. И конечно незабываемым было общение с теософами различных европейских стран, с сотрудниками Европейского центра, которые постарались создать атмосферу духовного единения и сотрудничества, обеспечить участникам комфортные условия и насыщенную культурную программу.

В августе теософы Украины выдержали своеобразный экзамен: принимали у себя в гостях группу коллег из бельгийской национальной секции ВТО, которая приехала с паломническими намерениями в Украину. Их основная цель была посетить мемориальный комплекс, связанный с именем Е.П.Блаватской в Днепропетровске. Там находиться дом, в котором родилась ЕПБ, где жила ее семья в первой половине 19 столетия. В Государственном историческом музее Днепропетровска и в Литературном музее работает исследовательская группа и имеется много материалов, связанных с культурным наследием семьи ЕПБ и в ближайшем будущем планируется реконструкция мемориального комплекса и реставрация дома, где родилась ЕПБ. Наши друзья с большим интересом ознакомились со всеми материалами, относящимися к памяти о Елене Петровне Блаватской и ее семье. Бельгийские друзья также посетили Киев, столицу Украины, осмотрели памятники культуры, встречались с коллегами, а в завершении своей программы провели неделю на Черном море, в Ялте, где также работает теософская группа.

Настоящим откровением для наших гостей было посещение Каменной Могилы, жемчужины нашей древней истории, корневой точки цивилизации нашей планеты, древнего святилища Атлантиды, до сей поры хранящего свои тысячелетние тайны.

Это был первый опыт подобного рода контактов и мы уверены, что в будущем многие теософы мира будут иметь возможность посетить Украину, познакомиться с ее богатым культурным наследием, приобщиться к ее сегодняшней жизни, почувствовать тепло наших сердец и искреннее стремление к единению и сотрудничеству.

Мы будем рады, если люди, занимающиеся теософией во всем постсоветском пространстве, и особенно в Украине, стране, которая является родиной основательницы Всемирного теософского общества, Елены Петровны Блаватской, объединятся, найдут возможность совместного творческого выражения для того, чтобы с большей отдачей способствовать духовному возрождению нашего народа, иметь возможность воплощать идеи, заложенные в основание этой международной организации.

Член Всемирного теософского о-ва, Гавриленко С.И., Киев.

__________________________________________________________


Отец и сын

Притча Крайона


На планете Земля жил-был однажды отец. Он пока ещё не был отцом, но скоро должен был им стать, ибо у него вот-вот должен был родиться ребёнок. Он очень хотел, чтобы родился мальчик, и строил в отношении будущего сына грандиозные планы. Отец был плотником и хотел обучить отпрыска плотницкому ремеслу. «Мне так многому нужно его научить, — часто говаривал он. — Я открою ему все тайны профессии, и уверен, ему понравится и он продолжит наше семейное дело». И когда появился ребёнок и оказался он мальчиком, отец был на седьмом небе от счастья. «Это мой сын! — кричал он всем. — Вот тот, кто продолжит славное дело нашей семьи. Вот тот, кто будет носить моё имя. Вот новый великий плотник, ибо я научу его всему, что знаю сам. Мы с сыном здорово заживём».

Ребёнок вырос, стал старше. Он любил своего отца. И отец души не чаял в нём: то и дело брал сына на руки, приговаривая: «Погоди, сынок, я тебя всему научу! Тебе понравится! Ты продолжишь нашу династию и наше ремесло. Люди будут гордиться тобой и после моей смерти». Но произошло неожиданное. Сыну постепенно слало докучать отношение отца, он начал чувствовать, что у него собственный путь в жизни, пусть даже он ни не мог облечь свои чувства в слова.

Понемногу сын начал бунтовать. Когда он стал подростком, его уже совсем не интересовали ни ремесло плотника, ни династия.

Он уважительно обратился к отцу:

— Отец, пожалуйста, услышь меня. У меня есть собственные мысли и желания. Есть то, что меня интересует, и это не ремесло плотника.

Отец не поверил своим ушам и сказал:

— Но, сынок, ты ничего не понимаешь! У меня больше жизненного опыта, и я лучше знаю, что тебе нужно. Дай мне всему этому тебя научить. Поверь мне. Дай мне быть для тебя тем, кем я должен быть, — твоим наставником, и мы здорово с тобой заживём.

— У меня другое мнение на этот счёт, отец. Я не желаю быть плотником, как и не желаю обидеть твои чувства. Но у меня свой путь в жизни, и я хочу последовать ему.

Это был последний раз, когда сын разговаривал с отцом уважительно, ибо их взаимное уважение постепенно разрушалось и исчезало, а в сердцах поселилась пустота.

Став ещё старше, сын понял, что отец по-прежнему пытается сделать из него того, кем он быть не хотел. И он, даже не попрощавшись, ушёл из дома, оставив записку: «Пожалуйста, оставь меня в покое».

Отец был потрясён. «Я двадцать лет ждал! — думал он. — А мой сын? Он должен был стать всем: плотником, великим мастером своего дела, носящим моё имя. Какой позор! Он разрушил мою жизнь!»

А сын думал: «Этот человек испоганил мне детство и старался превратить меня в того, кем я вовсе быть не хотел. И я не хочу, чтобы нас связывали какие-либо чувства». И на всю дальнейшую жизнь кроме гнева и ненависти между сыном и отцом ничего не оставалось. И когда у самого сына родился ребёнок, прекрасная девочка, сын подумал: «Возможно, только по этому случаю мне стоит пригласить отца, чтобы он увидел продолжение своего рода». Но затем он изменил своё мнение: «Нет, именно отец испортил мне детство, он ненавидит меня. Я не хочу иметь с ним ничего общего». Таким образом, отец так никогда и не увидел свою внучку.

На смертном одре он оглянулся на свою жизнь и произнёс: «Наверное, сейчас, когда моя смерть близка, я должен позвать своего сына». И в этот миг прозрения, чувствуя приближение смерти, он послал за сыном.

В ответ сын ему передал следующее: «Мне безразлично, что с тобой происходит, ибо ты разрушил мою жизнь. Я ничего не хочу о тебе знать». И добавил: «Я даже буду рад, если ты умрёшь!» О, какой же ненавистью кипели слова и сердце отца! Он испустил свой последний вздох, думая, как же его угораздило родить столь презренного сына.

Сын прожил счастливую жизнь. Он умер в окружении любящей семьи, которая оплакала его душу, навсегда покинувшую Землю.

Сын после смерти последовал в пещеру творения. В трёхдневном путешествии он снова обрёл свою сущность и своё имя и отправился дальше, в зал славы. Там ему устроили бурное чествование, и буквально миллионы существ в восхищении аплодировали ему за то, через что он прошёл, живя на Земле. И когда закончилось торжество, сын, уже в своём настоящем облике вселенского существа, которым он был, попал в одну из областей, где сразу же встретил своего лучшего друга, с которым расстался, когда отправлялся на планету Земля. Он увидел его через разделявшую их пустоту и воскликнул:

— Это ты! Я так по тебе соскучился!

И они обнялись, переплетая свои энергии. С огромной радостью они вспомнили о былых временах вселенной, до того, как сын отправился на Землю.

Весело порхая по вселенной, однажды он сказал своему другу:

— А знаешь, ты был прекрасным отцом на Земле.

— Дружище, а ты был прекрасным сыном, — ответил друг. — Разве не было прекрасно то, через что мы прошли на Земле? Как же мощно работает дуальность, она разделила нас на Земле и заставила забыть, что мы друзья.

— Как вообще может быть что-то подобное? — спросил бывший сын.

— Завеса была очень плотна, так что мы не знали, кто мы на самом деле, ответил бывший отец.

— Но то, что мы планировали, прекрасно получилось, не так ил? — спросил бывший сын.

— Да, так, — ответил друг, — ибо у нас не возникло и проблеска понимания того, кто мы на самом деле!

И они полетели дальше, планируя следующее воплощение на Земле. И можно было слышать: «Давай повторим! Только на этот раз я буду матерью, а ты — дочерью!»


__________________________________________________________


Дорогие друзья,

Электронный бюллетень "ВЕСТНИК ЕДИНСТВА" - информационный орган содружества организаций, которые проводят в Киеве ежегодный международный Форум "Пути духовного развития человека и общества".

Девиз "ВЕСТНИКА ЕДИНСТВА": Мир единого человечества приблизился: настало время мыслить категориями единой семьи, единого человечества, единой жизни. Результатом новых представлений о мире должно стать установление гармонических человеческих отношений, что найдет свое отображение во всех сферах жизни.

Бюллетень планируется рассылать в первой декаде месяца. Просим предоставлять материалы для выпусков, информацию о своих планах и программах не позднее 20 числа месяца, предшествующего выходу очередного номера бюллетеня.

"Вестник единства" – открытая трибуна ЛЮДЕЙ ДОБРОЙ ВОЛИ

ПРОСИМ НАПРАВИТЬ НАМ СВОИ ОТЗЫВЫ И ПОЖЕЛАНИЯ ankh@adam.kiev.ua

_________________________________________________________

Ответственные за выпуск Гавриленко Светлана, Андриевская Наталья