Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
Форма контролю: іспит
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - окреслення головних світоглядних проблем, шляхів та способів їхнього розв’язання в історії філософії та сучасній культурі, формування свідомості студентів на засадах сучасних гуманістичних ідеалів, ліберально-демократичних цінностей, національно-патріотичних та громадянських пріоритетів. Визначальним у цьому навчально-виховному процесі є осмислення студентами специфіки сучасних соціокультурних настанов та спадщини світової філософії, розкриття максимальних теоретичних та практичних перспектив їх особистісної та фахової самореалізації в процесі європейської ідентифікації України.
1.2. Головні завдання курсу: вивчення класичних розділів філософії, які складають теоретичний розділ курсу: онтології, яка розглядає проблеми буття, матерії і форм її існування, співвідношення матерії і свідомості; гносеології, яка знайомить з проблемами чуттєвого й раціонального пізнання, істини, форм і методів наукового пізнання; аксіології, в якій розглядаються проблеми ціннісного ставлення людини до світу, природи, суспільства тощо. Вивчення теоретичних проблем засноване на знаннях історико-філософського матеріалу та взаємозв’язку філософії з сучасними проблемами людства. Уміння систематизувати отримані знання, аналізувати й оцінювати значущість внеску того чи того філософа у загальну культурну скарбницю, проводити теоретичні дослідження, експлікувати проблеми та виявляти можливі шляхи їх розв’язання є підґрунтям формування творчого мислення студентів.
Ш. Література до вивчення курсу:
- Петрушенко В.Л Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти І-ІV рівнів акредитації. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – 506 с.
- Подольська Є.А. Філософія. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 704с.
- Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студ. ВНЗ. - К.:Академвидав, 2005. - 592 с.
- Основи філософських знань: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 1028 с.
- Філософія: Навчальний посібник / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф.Надольного. – 3-тє вид., стерео. – К.: Вікар, 2002. – 516 с.
ДИСЦИПЛІНА ПРАВОЗНАВСТВО
Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу - досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи і сутності державно-правових відносин та категорій, підготовка їх до можливого застосування цих знань в практичній діяльності, формування належного, якісного рівня правосвідомості та правової культури.
1.2. Головні завдання курсу:
І. Формування уявлень про предмет курсу: набуття навичок цілісного сприйняття державно-правових явищ; збагачення знань і формування теоретичних уявлень, що забезпечують повноцінне сприйняття державно-правових явищ; розширення обсягу знань про конкретні предмети і явища, що входять у сферу державно-правового регулювання.
ІІ. Засвоєння основних понять з курсу: збагачення словника термінів; оволодіння прийомами групування, класифікації й узагальнення знань про державно-правові предмети і явища з метою формування відповідних понять.
ІІІ. Володіння державно-правовими знаннями, вміннями і поняттями у практичній діяльності: навчання застосуванню теоретичних знань у самостійній практичній діяльності; навчання застосуванню теоретичних знань у самостійній науково-практичній діяльності, сполучення їх з новими поняттями, вироблення нових знань.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
володіти знаннями з різних галузей права; розуміти зміст нормативних актів; вміти застосовувати норми права до конкретних життєвих ситуацій.
ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
ЗМ 1. Теорія держави і права. Конституційне право України.
НЕ 1..1. Теорія держави.
НЕ 1.2. Теорія права.
НЕ 1.3. Конституційне право України.
ЗМ 2. Загальна характеристика окремих галузей права України.
НЕ 2.1. Кримінальне право України.
НЕ 2..2. Цивільне право України.
НЕ 2.3. Трудове право України.
НЕ 2.4. Сімейне право України.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Правознавство: Підручник / Авт. кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М.; За заг. ред. В.В. Копєйчікова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 24-42.
- Основи правознавства: Навчальний посібник / Під ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіха. – Одеса: Юридична література, 2003. – С. 29-44.
- Керецман В.Ю., Семерак О.С. Правознавство. Навчальний посібник.–К.:Атіка,2002.– 5-12.
- Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова, А. М. Колодія – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 19-21, 44-64.
- Правознавство: Навчальний посібник / За заг ред С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – С. 5-33,
- Костенко О.Б. Основи правознавства: Посібник.– К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 3-33.
- Правознавство: Підручник / С.Л. Лисенков. – К.: ФОРУМ. – 2004. – С. 26-50.
- Скакун О. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консум, 2006. – С. 22-25, 38-40, 47-50, 73-
ДИСЦИПЛІНА РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
Вивчення релігієзнавства в українській вищій школі – важливий чинник підвищення рівня духовної культури людини, оскільки знайомить з релігією та вільнодумством як соціально-культурними феноменами суспільства. Знання історії світоглядних культур відчиняє двері до правильного розуміння й осмислення величезної глибини цивілізаційного надбання людства, до свідомого і плідного її засвоєння. Правильно сформовані світоглядні орієнтації, уявлення про духовні цінності допомагають людям чіткіше визначити свою програму життя, а народам – зайняти належне місце в цивілізованому світі. В період становлення державності України, духовних засад українського народу як ніколи важливо оволодіти багатством загальнолюдських вартостей та ідеалів.
1.1. Мета курсу – з’ясувати особливості формування релігійних вірувань, обрядів та морально-етичних засад релігійних традицій світу. Визначити соціальні функції релігії та її вплив на життя суспільства та особистість зокрема.
1.2. Головні завдання курсу: сформувати уявлення про роль та місце релігії в житті людини; розкрити структуру та соціальні функції релігії; виділити класифікацію релігій та окреслити основні ознаки доісторичних. Етнічних та світових релігій; виявити собливості віровчення та обрядово-культову практику світових релігій; уміти застосовувати набуті знання на практиці.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
Студент повинен володіти понятійно-категоріальним апаратом; орієнтуватися в ранноьоісторичних формах релігійних вірувань, знати характерні ознаки етнічних релігій та володіти ґрунтовними знаннями віроповчальних та обрядових особливостей світових релігій. Уміти робити висновки на основі аналізу різноманітних вірувань.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ 1. Ґенеза релігійних вірувань. Особливості ранньоісторичних та етнічних релігій
НЕ 1.1. Релігія як суспільно-культурне явище. Функції релігії та її класифікація. Основні теорії походження релігії.
Вступ. Сутність та етимологія поняття релігія. Соціальні функції релігії. Основні підходи до класифікації релігії. Проблема виникнення релігійних вірувань.
НЕ 1.2. Ранні форми релігійних вірувань та етнічні релігії.
Ранні форми релігії: магія, тотемізм, анімізм, фетишизм, землеробські культи, шаманізм. Культ і ритуал. Особливості народних та етнічних релігій.
НЕ 1.3. Конфуціанство та Індуїзм як найбільш яскраві представники національних релігій.
Релігійні особливості давнього Китаю. Особистість Конфуція та міфи пов’язані із його життям та діяльністю. Морально-етичні засади вчення Конфуція та їх пізніша трансформація у китайському суспільстві. Еволюція релігійних уявлень Давньої Індії. Вчення про карму, сансару та реінкарнацію. Кастовий устрій індії та його вплив на минуле та сучасне Індії.
ЗМ. 2. Світові релігії та їхня роль у глобальному світі
НЕ 2.1. Буддизм: витоки та основні течії.
Соціально-політичні передумови виникнення буддизму. Міфи про Будду та його життя. Учення Будди про страждання в контексті індуїстської релігійної системи. Цар Ашока та його роль у розповсюдженні Основні течії буддизму: хінаяна, махаяна, варджаяна та їх віроповчальні особливості. Трипітака священна книга буддизму. Чернецтво та його роль у буддиських течіях. Особливості географії буддизму.
НЕ 2.2. Християнство – найбільша світова релігія.
Витоки християнства та особливості віровчення православ’я і католицизму. Обрядово-культова практика християнства. Ранні та пізні форми протестантизму.
НЕ 2.3. Іслам – наймолодша за часом виникнення світова релігія.
Мухаммад – засновник світової релігії. Життя мухаммада як важливий елемент ісламу. Догматичні особливості ісламу. Морально-етичне вчення Мухаммада – основа ісламу. Обряди та культ в мусульманстві. Суніти, шиїти та суфії – найпоширеніші течії ісламської релігії. Ісламський фундаменталізм – проблема глобалізованого світу.
НЕ 2.4. Сучасні нетрадиційні релігії та нові релігійні рухи.
Характеристика сучасного релігійного життя. Класифікація новітніх релігійних течій та рухів. Ознаки новітніх релігій.
НЕ 2.5. Сучасний стан і правове регулювання державно-церковних відносин.
Релігійно-церковні відносини в Україні. Основні моделі державно-церковних відносин. Основні тенденції в релігійному середовищі Буковини.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
- Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук.ред.проф.А.Колодного. – К., 2000.
- Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.
- Гудима А.М. Релігієзнавство: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2000.
- Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. – Ч.. 2001.
- Історія релігії в Україні : у 10 т. /Редкол.: А.колодний (голова) та ін. – К.: Укр. Центр духовн. культури, 1996-1998. – Т.Дохристиянські вірування; Прийняття християнства / За ред. Б.Лобовика.
- Історія релігій в Україні: Навч.посібник / А.М.Колодний, П.Л.Яроцький, Б.О.Лобовик. – К., 1999.
- Кабо В.Р. Первоначальные формы религии // Религии мира. – М., 1987. – С.137-154.
- Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000.
- Клочков В.В. Религия, государство, право. – М.. 1998.
- Колодний А. Українське релігієзнавство // Українське релігієзнавство. – К., 1996. - № 1. – С.1-8.
- Колодний А., Лобовик Б. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К., 1996.
- Колодний А., Филипович Л. Релігія в контексті духовного відродження України // Українське релігієзнавство. – К., 1996. - № 2. – С.4-14.
- Конфесії України у цифровому вимірі // Українське релігієзнавство. – К., 1997. - № 5. – С.64-68.
- Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997.
- Релігієзнавство: Навч.посібник / За ред. С.А.Бублика. – К., 2000.
- Релігієзнавство: навч.посібник / За ред.М.Ф.Рибачука. – К., 1997.
- Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000.
- Релігієзнавчий словник / За ред. проф.А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.
- Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навчальний посібник. – Львів, 2000.
ДИСЦИПЛІНА ПСИХОЛОГІЯ
Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”
Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)
Форма контролю: залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу: засвоєння курсу «Психологія» - сприяти формуванню адекватного уявлення про предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань.
1.2. Головні завдання курсу: даний курс покликаний формувати психолого-педагогічну та практичну готовність майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності; сприяє озброєнню студентів знаннями про людську особистість, засвоєнню базових психологічних понять, основних галузей та завдань психології на сучасному етапі розвитку суспільства, формуванню у них інтересу до роботи з дітьми та науково-дослідницьких умінь та навичок.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
Студенти повинні показати глибокі теоретичні знання матеріалу: визначення понять, закономірностей та характеристики психологічних явищ, пояснити умови формування та розвитку пізнавальних процесів, фактори формування особистості та індивідуальних її особливостей; володіти вміннями: використання методів психології для вивчення психіки дітей і дорослих організовувати педагогічне спілкування в процесі навчання та виховання учнів у період практики, враховуючи вікові та індивідуальні їх особливості, активізувати розумовий їх розвиток та особистісні якості.
ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
Змістовний модуль 1. Вступ до психології.
НЕ 1.1. Предмет психології, її завдання та наукові принципи. Галузі психологічної науки. Наукове психологічне дослідження: принципи, структура, методи.
НЕ 1.2. Виникнення та розвиток психіки. Психіка та свідомість. Історія розвитку знань про психіку. Основні напрямки сучасної зарубіжної психології.
Змістовний модуль 2. Психологія пізнавальних процесів.
НЕ 2.1. Увага: поняття, види, основні характеристики, розвиток уваги. Уява: види, механізми. Уява і творчість.
НЕ 2.2. Відчуття: класифікація, характеристика видів, основні властивості та характеристика відчуттів. Сприймання: відчуття та сприймання, види сприймання та їх характеристика, принципи та ілюзії сприймання.
НЕ 2.3. Пам'ять: види, характеристика процесів, теорії, мімічні прийоми запам’ятовування. Мислення, мова та мовлення.
Змістовний модуль 3. Емоційно-вольові процеси.
НЕ 3.1. Почуття та емоції. Емоційні стани. Воля.
Змістовний модуль 4. Психологія особистості та діяльності.
НЕ 4.1. Поняття про діяльність. Психологія спілкування.
Не 4.2. Психологічна характеристика особистості. Темперамент і особистість.
НЕ 4.3. Характер. Здібності.
ІІІ. Література до вивчення курсу:
1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1991. – С. 26-33.
2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., 1986.
3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1998.
4. Годфруа Ж.. Что такое психология? – М.: Мир, 1992.
5. Нечитайло В.Н. Общая психология. – Донецк: ООО Лебедь, 1998.
6. Коломинский Я.Л. Человек: психология. – М.: Просвещение, 1986.
7. Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. К.: Либідь,1995.
8. Психология личности в трудах отечественных психологов / Составитель Куликов Л.В. – СПб: Питер, 2000.
ДИСЦИПЛІНА СОЦІОЛОГІЯ
Для спеціальності – 6.050201 «Менеджмент організацій»
Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)
Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу: сформувати соціологічне мислення у студентів, підготувати їх до сприйняття і розуміння складних соціальних процесів, що відбуваються в Україні і світі на початку ХХІ століття, привити основні навички вивчення соціальних процесів та явищ на емпіричному рівні.
1.2. Головні завдання курсу полягають в ознайомленні з загальнотеоретичними аспектами соціальної науки, її основними законами і категоріями; вивченні напрямів галузевої соціології; формуванні основних навичок соціологічного дослідження.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
ЗМ 1. Методологічні засади соціологічного знання
НЕ 1.1. Соціологія як наука про суспільство. Поняття об’єкта та предмета наукового дослідження. Суспільні відносини як об’єкт соціологічної та інших суспільних наук. Основні підходи до визначення соціології. Специфіка законів і категорій соціології. Структура соціологічного знання. Функції соціології. Місце соціології в системі суспільних наук. Сучасні глобалізаційні процеси і утворення нових спільнот, самовизначень, роль соціології в сучасному суспільстві. Зміна сучасних світоглядних орієнтирів і самоідентифікацій молоді і зміна місця соціології в системі наук. Урізноманітнення політичного життя в Україні і зміна статусу соціології в українському суспільстві.
НЕ 1.2. Виникнення, основні етапи та напрямки соціології. Об’єктивні передумови і фактори виникнення соціології як самостійної науки. Протосоціологічні ідеї. Роль О.Конта у становленні соціології. Основні етапи розвитку соціології. Соціологічний позитивізм О. Конта. Соціологічні вчення Г.Спенсера, К. Маркса, Г.Зіммеля, Е. Дюркгейма, М. Вебера., Ф. Тьоніса. Відкриття матеріалістичного розуміння історії як загальнометодологічної основи вивчення суспільства та історії. Основні напрямки класичної соціології (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). Причини появи у ХХ ст. різних соціологічних учень. Основні школи та концептуальні напрямки сучасної західної соціології Основні етапи розвитку соціології в Україні. Соціологічні ідеї представників української соціології другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Особливості розвитку вітчизняної соціології у ХХ ст. Розвиток української соціології в еміграції. Українська соціологія сьогодні: стан, перспективи.
НЕ 1.3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типологія, теорії походження. Характерні особливості сучасного суспільства. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури. Класифікація соціальних груп. Соціальні інститути та організації: класифікація, функції.
НЕ 1.4. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства. Соціальна стуктура суспільства та її основні елементи, характеристика системи зв’язків між основними елементами соціальної структури суспільства. Соціальні статуси та статусні групи в соціальній структурі. Роль символів соціальних статусів в соціальній мобільності сучасного суспільства. Сутність та характеристика соціальної стратифікації. Історичні типи та види соціальної стратифікації сучасного суспільства. Критерії та показники соціальної стратифікації. Діалектика соціальної інтеграції та соціальної диференціації українського суспільства. Поняття соціальної мобільності, її типи та фактори. Соціальна структура сучасного українського суспільства: стан проблеми. Трансформація соціальної структури українського суспільства. Проблеми соціальної мобільності в українському суспільстві. Соціальна політика як фактор стабілізації суспільного життя: мета, напрямки, пріоритети соціальної політики української держави на сучасному етапі соціальної трансформації українського суспільства.
ЗМ 2. Соціологічні теорії середнього рівня
НЕ 2.1. Особистість у системі соціальних зв’язків. Особистість як предмет соціологічного аналізу, основні напрями дослідження особистості в соціології. Особистість як суб’єкт і об’єкт соціальних відносин суспільства. Соціальний процес становлення та розвитку особистості. Соціологічні теорії особистості. Соціологічна структура особистості. Система потреб, інтересів, мотивів, стимулів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, соціальних позицій в процесі самореалізації особистості. Соціологічна типологія особистості. Шляхи взаємодії особистості і сучасного українського суспільства. Проблеми ефективності соціальної активності особистості в українському суспільстві. Соціалізація особистості в українському суспільстві: сутність, фактори, механізми.
НЕ 2.2. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу. Предмет соціології сім’ї як спеціальної соціологічної теорії. Соціальні особливості становлення, функціонування та розвитку сім’ї в системі соціальних відносин. Аналіз основних аспектів функціонування інституту сім’ї в конкретно-історичному типі суспільства: умови та спосіб життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї. Основні функції та форми сучасної сім’ї. Стан і тенденції розвитку сучасних шлюбно-сімейних відносин в Україні. Основні причини розлучень в Україні. Соціально-психологічні фактори виявлення та усунення внутрісімейних конфліктів. Соціокультурні фактори стабілізації та гармонізації шлюбно-сімейних відносин в українському суспільстві. Соціальні проблеми функціонування молодої сім’ї. Демографічна ситуація в Україні, її ускладнення і загострення на сучасному етапі.
НЕ 2.3. Соціологія культури і науки. Культура як предмет наукового та філософського пізнання. Культура в системі соціологічного знання, емпіричний рівень дослідження культури в соціології. Соціологічний зріз структури культури. Елітарна й масова культури, роль масової культури в трансформації духовного обличчя сучасної молодої людини. Соціокультурні аспекти глобалізації. Проблеми збереження національної ідентичності української культури в епоху глобалізації. Процеси трансформації української культури в умовах ринкових перетворень і необхідність збереження її гуманістичного потенціалу. Історія виникнення і розвитку науки. Соціальні функції науки. Проблеми розвитку вітчизняної науки.
НЕ 2.4. Організація та проведення соціологічного дослідження. Соціологічне дослідження як спосіб поєднання теоретичного та емпіричного рівнів соціально-наукового знання. Проблема, об’єкт і предмет дослідження. Мета, завдання, цілі, гіпотези соціологічного дослідження. Інтерпретація й операціоналізація основних понять соціалогічного дослідження. Програма дослідження як його організаційне підгрунтя. Поняття генеральної та вибіркової сукупності. Одиниці добору й одиниці спостереження. Репрезентативність і принципи формування вибіркової сукупності. Типи, механізми й обсяги вибірки. Метод як система формалізованих правил збору первинної соціологічної інформації. Класифікація методів проведення соціологічного дослідження. Якісні і кількісні методи збирання інформації. Особливості, пізнавальні можливості, недоліки методів соціологічного дослідження: опитування, аналіз документів, спостереження, соціальний експеримент, експертні оцінки, соціометрія, соціальний моніторинг. Обробка соціологічної інформації. Соціальна інженерія. Підготовка польових працівників (анкетерів, інтерв’юерів) і контроль якості їх роботи. Практичне значення конкретних соціологічних досліджень.