Geum.ru

Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Державна реєстрація, внесення до державного реєстру фінансових установ, ліцензування та організація діяльності страховиків (пере
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

12) надання консультаційних послуг, навчання з метою підвищення кваліфікації, розроблення спеціалізованого програмного забезпечення, пов’язані з основним видом діяльності,

13) надання кредитів страховиками, які здійснюють страхування життя, страхувальникам, які уклали договори страхування життя відповідно до вимог цього Закону.

3. Страховими операціями вважаються також нижчезазначені операції в разі їхнього виконання суб'єктами страхової діяльності:

1) визначення причин та обставин випадкових подій,

2) визначення суми шкоди та обсягу відшкодувань й інших виплат, що належать за договорами страхування,

3) визначення вартості об'єкту страхування,

4) операції, спрямовані на запобігання зростанню або зменшенню наслідків страхових випадків або фінансування цих операцій із фондів у статті 38 цього Закону;

5. Суб'єкти страхової діяльності можуть доручати виконання операцій, передбачених пунктами 1-6 частини третьої та частиною четвертою цієї статті, іншим суб'єктам. Операції, передбачені пунктами 1-8 частини третьої та частиною четвертої цієї статті, що проводяться такими суб'єктами, вважаються страховими операціями в тому обсязі, в якому вони виконуються від імені суб'єктів страхової діяльності та за їхнім дорученням.

6. Операції, передбачені пунктом 5 частини третьої та пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті, також вважаються страховими операціями, якщо вони проводяться будь-яким суб'єктом страхової діяльності на прохання іншого суб'єкта страхової діяльності, МТСБУ, або будь-якого суб'єкта, який має таке право за договорами, зазначеними в пункті 1 частини другої цієї статті, навіть якщо ці договори укладені з іншим суб'єктом страхової діяльності.

7. Документи, що стосуються укладення та виконання договорів страхування можуть складатися на електронних носіях інформації за умови належного оформлення, реєстрації, зберігання та захисту таких документів. Послуги, пов'язані з захистом таких документів, можуть надаватися суб'єктами страхової діяльності або компаніями, заснованими суб'єктами страхової діяльності, або іншими компаніями.

8. Уповноважений орган встановлює правила складення, реєстрації, зберігання та захисту документів, передбачених частиною восьмою цієї статті, у тому числі правила використання електронних підписів, беручи до уваги необхідність адекватного захисту даних.

9. Страховикам дозволяються операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

10. Страховикам-нерезидентам забороняється провадити страхову діяльність на території України, крім таких видів страхової діяльності:

виключно із страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (у тому числі супутників), у разі, коли об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, що транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням;

перестрахування

допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.

11. Зазначене обмеження не поширюється на провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів, що мають одержані в установленому законодавством порядку ліцензії на провадження страхової діяльності.


Стаття 4. Форми страхування

1. Страхування може бути добровільним та/або обов’язковим.

2. Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування встановлюється страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Класи страхування відповідають за галузями страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя, що зазначені у статтями 5, 6 цього Закону.

3. Обов’язкове страхування запроваджується з метою забезпечення захисту соціально значущих майнових інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та держави. Діяльність зі здійснення обов’язкового страхування встановлюється відповідними законами.

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідно цього Закону та Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

4. Страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

5. Обов’язкова наявність договору страхування може бути передбачена іншими законами. У такому випадку страховик укладає договір страхування згідно з ліцензією, виданою на провадження відповідного класу добровільного страхування.


Стаття 5. Класи страхування іншого, ніж страхування життя

1. Класифікація ризиків відповідно до класів страхування іншого, ніж страхування життя:

І. Нещасний випадок (включаючи виробничу травму і професійні захворювання):

1) фіксована грошова виплата,

2) допомога у вигляді відшкодування,

3) поєднання вищенаведених 1) та 2),

4) травмування пасажирів.


ІІ. Хвороба:

1) фіксована грошова виплата;

2) допомога у вигляді відшкодування;

3) поєднання вищенаведених 1) та 2).

ІІІ. Наземні транспортні засоби (інші, ніж залізничний рухомий склад)

Всі пошкодження або втрата:

1) наземних транспортних засобів обладнаних двигуном;

2) інших наземних транспортних засобів.


IV. Залізничний рухомий склад:

Всі пошкодження або втрата залізничного рухомого складу.


V. Повітряний транспорт:

Всі пошкодження або втрата повітряних суден.


VI. Водний транспорт (морські, озерні, річкові і водоканальні судна)

Всі пошкодження або втрата:

1) річкових і водоканальних суден;

2) озерних суден;

3) морських суден.


VII. Вантаж (включаючи товари, багаж та інший вантаж):

Всі пошкодження або втрата вантажу та/або багажу, незалежно від виду транспорту .


VIII. Пожежа і природні сили:

Всі пошкодження або втрата майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах страхування III, IV, V, VI, VII), що спричинені:

1) пожежею;

2) вибухом;

3) бурею;

4) природними силами, іншими ніж буря;

5) атомною енергією;

6) зсувом ґрунту.


IX. Інша шкода, завдана майну:

Всі пошкодження або втрата майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах III, IV, V, VI, VII) у зв’язку з градом чи морозом та/або будь-якою іншою подією, крадіжкою, за виключенням подій, зазначених у класі VIII.


X. Відповідальність пов’язана з використанням наземного транспортного засобу обладнаного двигуном:

Вся відповідальність, що пов’язана з використанням наземного транспортного засобу обладнаного двигуном, у тому числі відповідальність перевізника.


XI. Відповідальність пов’язана з використанням авіаційного транспорту:

Вся відповідальність, що виникає у зв’язку з використанням повітряних суден, у тому числі відповідальність перевізника.


XII. Відповідальність пов’язана із водним транспортом (морськими, озерними, річковими, водоканальними суднами):

Вся відповідальність, що виникає у зв’язку з використання кораблів, суден або човнів на морях, озерах, річках або водоканалах, у тому числі відповідальність перевізника.


XIII. Загальна відповідальність:

Вся відповідальність, інша ніж передбачена у класах X, XI, XII.


XIV. Кредит:

1) неплатоспроможність (загальна);

2) експортний кредит;

3) кредит з розстрочкою погашення;

4) іпотека;

5) кредит сільськогосподарському товаровиробнику на цілі виробництва сільськогосподарської продукції та/або придбання основних фондів.


XV. Порука:

1) порука (пряма);

2) порука (непряма).


XVI. Інші фінансові збитки :

1) ризики безробіття;

2) недостатність доходу (загальна);

3) погана погода;

4) втрата надходжень;

5) тривалі загальні витрати;

6) непередбачувані торгові витрати;

7) втрата ринкової вартості;

8) втрата ренти або доходу, орендної плати;

9) інші непрямі торгові збитки;

10) інші неторгові фінансові збитки;

11) інші форми фінансових збитків.


XVII. Юридичні витрати:

Юридичні витрати і видатки пов’язанні із судовим розглядом.


XVIII. Надання допомоги:

Надання допомоги особам, які потрапили у скрутне становище під час подорожі, перебуваючи поза межами місцевості проживання.


2. Ліцензія видається на окремі класи страхування.

У випадку, коли заявник бажає охопити лише окремі ризики в рамках одного класу страхування, про це має бути додатково зазначено у ліцензії.

3. Компанія, що одержує ліцензію на страхування ризику, який належить до одного класу або групи класів також може здійснювати страхування пов’язаних ризиків включених до іншого класу без отримання додаткової ліцензії, за таких умов:

ризики пов’язанні з основним ризиком в рамках класу, на страхування якого страхова компанія має відповідну ліцензію;

ризики пов’язанні із предметом, який вже було застраховано страховою компанією відповідно до отриманої ліцензії;

ризики покриваються основним договором страхування.

Не можуть вважатись пов’язаними ризики за такими класами страхування:

XIV клас страхування „Кредит”

XV клас страхування «Порука»

XVII клас страхування „Юридичні витрати”

Ризики за XVII класом страхування „Юридичні витрати” можуть бути включенні як пов’язанні ризики до класу страхування XVIII „Надання допомоги” за таких умов:

при страхуванні витрат на надання допомоги особам, які потрапили у скрутне становище під час подорожі, або знаходяться поза домівкою та поза місцем свого постійного проживання;

при страхуванні витрат на компенсацію позовних вимог і пов’язаний з використанням морського транспорту.


Стаття 6. Класи страхування життя


1. До класів страхування життя належать:

І. Страхування життя, не пов’язане з інвестиційними фондами:

1) страхування життя, яке включає в себе страхування тільки на випадок досягнення передбаченого віку, страхування тільки на випадок смерті, страхування на випадок досягнення передбаченого віку або смерті до досягнення цього віку, страхування життя з поверненням страхових внесків;

2) ануїтети;

3) додаткове страхування на додаток до страхування життя, страхування на випадок травмування, включаючи непрацездатність, страхування на випадок смерті у результаті нещасного випадку і страхування на випадок інвалідності, спричиненої нещасним випадком або хворобою.


ІІ. Страхування на випадок укладення шлюбу, страхування на випадок народження дитини;


ІІІ. Страхування життя, пов’язане з інвестиційними фондами:

1) страхування життя, яке включає в себе страхування тільки на випадок досягнення передбаченого віку, страхування тільки на випадок смерті, страхування на випадок досягнення передбаченого віку або смерті до досягнення цього віку, страхування життя з поверненням страхових внесків, страхування на випадок укладення шлюбу, страхування на випадок народження дитини

2) ануїтети;


IV. Постійне страхування здоров’я, яке включає страхування на випадок втрати доходу внаслідок розладу здоров’я, тимчасової або постійної непрацездатності.


V. Управління та адміністрування пенсійними фондами у разі, коли страховик, що здійснює страхування у галузі страхування життя є:

- засновником відкритого недержавного пенсійного фонду;

- здійснює контроль за відкритим недержавним пенсійним фондом.

Провадження даного класу можливе лише при виконанні страховиком вимог, передбачених для компаній з управління активами та адміністраторів пенсійних фондів Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та нормативними актами Уповноваженого органу.

Стаття 7. Валюта страхування

1. Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених законодавством.

2. Якщо дія договору страхування поширюється на територію іноземної держави відповідно до укладених договорів з нерезидентами, то порядок проведення розрахунків в іноземній валюті регулюється відповідно до вимог законодавства про валютне регулювання.

3. Страхова виплата здійснюється у валюті, передбаченій договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством.

4. Грошові зобов'язання сторін, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.


Стаття 8. Учасники страхового ринку

Учасниками страхового ринку є:

1) страховики, перестраховики;

2) страхові посередники;

3) страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі;

4) актуарії;

5) об’єднання страховиків;

6) об’єднання перестраховиків;

7) об’єднання страхових посередників;

8) професійні об’єднання актуаріїв;

9) асистуючі компанії;

10) аварійні комісари (об’єднання аварійних комісарів);

11) аджастери, сюрвейери;

2. Учасники страхового ринку (крім страхувальників, застрахованих осіб та вигодонабувачів) у разі провадження ними господарської діяльності на такому ринку, а також об’єднання страховиків, перестраховиків, страхових посередників, професійні об’єднання актуаріїв у разі отримання ними статусу саморегулівної організації є об’єктами нагляду Уповноваженого органу в межах повноважень делегованих Уповноваженим органом.


Стаття 9. Учасники страховика

1. Учасниками страховика можуть бути юридичні та (або) фізичні особи резиденти та нерезиденти, а також держава в особі її уповноважених органів.

2. Власники істотної участі чи контролю у страховику повинні мати відповідну цьому Закону ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

3. Вимоги щодо ділової репутації та фінансового стану засновників та акціонерів, які набувають істотної участі чи контролю у страховику, встановлюються цим Законом.

4. Учасниками страховика не можуть бути юридичні особи, в яких страховик має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

5. Страховик не може, бути одноосібним учасником юридичної особи, учасником якої є тільки одна особа.


Розділ II

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ВНЕСЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИКІВ (ПЕРЕСТРАХОВИКІВ)


Стаття 10. Попереднє погодження щодо створення юридичної особи

1. Засновник (засновники) юридичної особи перед державною реєстрацією страховика мають отримати попереднє погодження Уповноваженого органу щодо створення юридичної особи, яка має намір провадити страхову діяльність (далі — попереднє погодження).

2. Для попереднього погодження уповноважена особа майбутнього засновника (засновників) страховика подає Уповноваженому органові:

1) примірник проекту статуту;

2) документи, що підтверджують джерела походження коштів, які використовуватимуться для формування статутного капіталу страховика;

3) інформацію про ділову репутацію та фінансовий стан власників істотної участі страховика в порядку, встановленому Уповноваженим органом;

4) відомості щодо майбутніх керівників та актуарія, в тому числі відомості щодо відповідності професійної придатності та ділової репутації таких осіб вимогам законодавства в обсязі та порядку, встановлених Уповноваженим органом.

3. У разі коли майбутніми власниками істотної участі страховика є юридичні особи — нерезиденти, їх уповноваженими особами для попереднього погодження додатково подається:

1) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія рішення органу управління іноземного інвестора про участь у страховику в Україні;

2) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо відповідно до законодавства такої країни необхідно одержати письмову згоду; або письмовий лист іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди державних уповноважених органів на здійснення інвестицій за кордон;

3) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового, судового або банківського реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного інвестора;

4) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо зазначений висновок видається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Уповноваженим органом, то такий висновок повинна підтвердити українська аудиторська організація.

Документи, зазначені в пунктах 1—4 цієї частини (крім письмового запевнення іноземного інвестора), повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. У разі коли іноземний інвестор є фізичною особою, додатково для попереднього погодження особисто або через уповноважену особу подається:

1) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом іноземної держави, якщо відповідно до законодавства такої країни необхідно одержати зазначений дозвіл, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестицій за кордон. Письмову згоду необхідно легалізувати в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

2) анкета за формою, встановленою Уповноваженим органом, яка повинна містити, інформацію про відсутність в особи непогашеної судимості за корисливі злочини у сфері господарської, службової діяльності .

Якщо зазначені у цій частині документи складені іноземною мовою, вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українською мовою.

5. Результати розгляду заяви про попереднє погодження формулюються у формі листа, в якому зазначається про:

попереднє погодження щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ страховика на заявлених умовах;

відмову у попередньому погодженні щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ страховика на заявлених умовах;

недостатність інформації для будь-якого висновку.

Лист має бути мотивований, розкривати недоліки у поданих документах та містити рекомендації щодо їх усунення.

6. Одержання попереднього погодження не звільняє від необхідності звернення із заявою про внесення до Державного реєстру фінансових установ.

7. Лист про попереднє погодження або про відмову у попередньому погодженні надсилається Уповноваженим органом заявнику не пізніше ніж через тридцять днів з дня подання заяви про попереднє погодження.

Порядок надання та розгляду документів, зазначених у цій статті, встановлюється Уповноваженим органом.

8. Уповноважений орган повертає уповноваженій особі засновника (засновників) два погоджених примірники статуту з метою його подальшої державної реєстрації відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”.

Порядок надання та розгляду документів, зазначених у цій статті, встановлюється Уповноваженим органом.


Стаття 11. Підстави для відмови у попередньому погодженні щодо створення юридичної особи

1. Уповноважений орган може відмовити у попередньому погодженні щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ страховика, якщо:

1) ділова репутація або фінансовий стан принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у страховику, не відповідає вимогам, установленим цим Законом;

2) професійна придатність або ділова репутація керівників страховика не відповідає вимогам цього закону;

3) у будь-якого засновника, що матиме істотну участь у страховику, відсутні власні кошти або не підтверджуються джерела походження коштів, необхідних для формування статутного капіталу страховика;

4) неможливо визначити усіх засновників, що матимуть істотну участь у страховику;

5) органами Антимонопольного комітету України заборонено концентрацію як таку, що призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

2. Про відмову у попередньому погодженні уповноважена особа засновника (засновників) страховика інформується у письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Після усунення обставин, що були підставою для відмови у попередньому погодженні, документи можуть бути подані повторно.


Стаття 12. Державна реєстрація, внесення до Державного реєстру фінансових установ та набуття статусу страховика юридичною особою, що має намір провадити страхову (перестрахову) діяльність