Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести до Основ закон
| Вид материала | Закон |
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести до Основ закон, 841.67kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 449.74kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до закон, 1229.8kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2006, n 7, ст. 84 ) Верховна Рада Українипостановля, 747.97kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести наступні зміни та доповнення до деяких, 34.12kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 632.52kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести до Кримінального ( 2341-14 ) та Кримінально-процесуального, 182.04kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змiн
до Основ законодавства України про охорону здоров'я
щодо удосконалення надання медичної допомоги
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19 iз наступними змiнами) такi змiни:
1. Текст статтi 3 викласти в такiй редакцiї:
"У цих Основах та iнших актах законодавства про охорону здоров'я основнi поняття мають таке значення:
здоров'я - стан повного фiзичного, психiчного i соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть хвороб i фiзичних вад;
заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власностi та органiзацiйно-правової форми або її вiдокремлений пiдроздiл, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основi вiдповiдної лiцензiї та професiйної дiяльностi медичних (фармацевтичних) працiвникiв;
медична допомога - дiяльнiсть професiйно пiдготовлених медичних працiвникiв, спрямована на профiлактику, дiагностику, лiкування та реабiлiтацiю у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями i патологiчними станами, а також у зв'язку з вагiтнiстю та пологами;
медичне обслуговування - дiяльнiсть закладiв охорони здоров'я та фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi зареєстрованi та одержали вiдповiдну лiцензiю в установленому законом порядку, у сферi охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою;
мережа закладiв охорони здоров'я - сукупнiсть закладiв охорони здоров'я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуваннi на вiдповiднiй територiї;
пацiєнт - фiзична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якiй надається така допомога.
Змiст iнших понять i термiнiв визначається законодавством України та спецiальними словниками понять i термiнiв Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров'я".
2. Статтю 8 пiсля частини першої доповнити двома новими частинами такого змiсту:
"Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належать:
екстрена медична допомога;
первинна медична допомога;
вторинна (спецiалiзована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я;
третинна (високоспецiалiзована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я;
палiативна допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров'я також за епiдемiчними показаннями та безоплатне проведення медико-соцiальної експертизи".
У зв'язку з цим частини другу i третю вважати вiдповiдно частинами четвертою i п'ятою.
3. У частинi третiй статтi 13 слова "i регiонального" виключити.
4. У статтi 14:
у частинi п'ятiй слова "вiдомства та" виключити;
частину шосту викласти в такiй редакцiї:
"Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, а також органи мiсцевого самоврядування реалiзують державну полiтику у сферi охорони здоров'я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством".
5. Доповнити статтею 14-1 такого змiсту:
"Стаття 14-1. Система стандартiв у сферi охорони здоров'я
Систему стандартiв у сферi охорони здоров'я складають державнi соцiальнi нормативи та галузевi стандарти.
Державнi соцiальнi нормативи у сферi охорони здоров'я встановлюються вiдповiдно до Закону України "Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гарантiї" (2017-14).
Галузевими стандартами у сферi охорони здоров'я є:
стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупнiсть норм, правил i нормативiв, а також показники (iндикатори) якостi надання медичної допомоги вiдповiдного виду, якi розробляються з урахуванням сучасного рiвня розвитку медичної науки i практики;
клiнiчний протокол - унiфiкований документ, який визначає вимоги до дiагностичних, лiкувальних, профiлактичних та реабiлiтацiйних методiв надання медичної допомоги та їх послiдовнiсть;
табель матерiально-технiчного оснащення - документ, що визначає мiнiмальний перелiк обладнання, устаткування та засобiв, необхiдних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров'я, його пiдроздiлу, а також для забезпечення дiяльностi
фiзичних осiб - пiдприємцiв, що провадять господарську дiяльнiсть з медичної практики за певною спецiальнiстю (спецiальностями);
лiкарський формуляр - перелiк зареєстрованих в Українi лiкарських засобiв, що включає лiки з доведеною ефективнiстю, допустимим рiвнем безпеки, використання яких є економiчно прийнятним.
Галузевi стандарти у сферi охорони здоров'я розробляються i затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Галузевими стандартами у сферi охорони здоров'я є також iншi норми, правила та нормативи, передбаченi законами, якi регулюють дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я.
Додержання стандартiв медичної допомоги (медичних стандартiв), клiнiчних протоколiв, табелiв матерiально-технiчного оснащення є обов'язковим для всiх закладiв охорони здоров'я, а також для фiзичних осiб - пiдприємцiв, що провадять господарську
дiяльнiсть з медичної практики".
6. Статтю 16 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 16. Заклади охорони здоров'я
Держава сприяє розвитку закладiв охорони здоров'я усiх форм власностi.
Порядок створення, припинення закладiв охорони здоров'я, особливостi дiяльностi та класифiкацiя закладiв визначаються законом.
Мережа державних i комунальних закладiв охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуваннi, необхiдностi забезпечення належної якостi такого обслуговування, своєчасностi, доступностi для
громадян, ефективного використання матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв. Iснуюча мережа таких закладiв не може бути скорочена.
Планування розвитку мережi державних i комунальних закладiв охорони здоров'я, прийняття рiшень про її оптимiзацiю, створення, реорганiзацiю, перепрофiлювання державних i комунальних закладiв охорони здоров'я здiйснюються вiдповiдно до закону органами, уповноваженими управляти об'єктами вiдповiдно державної
i комунальної власностi.
Заклади охорони здоров'я пiдлягають акредитацiї у випадках та в порядку, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Заклад охорони здоров'я провадить свою дiяльнiсть на пiдставi статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).
Керiвником закладу охорони здоров'я незалежно вiд форми власностi може бути призначено лише особу, яка вiдповiдає єдиним квалiфiкацiйним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Призначення на посаду та звiльнення з посади керiвника закладу охорони здоров'я здiйснюються вiдповiдно до законодавства.
Керiвники державних, комунальних закладiв охорони здоров'я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту.
Призначення на посаду та звiльнення з посади керiвникiв установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби здiйснюються вiдповiдно до законодавства про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення".
7. Текст статтi 18 викласти в такiй редакцiї:
"Фiнансування охорони здоров'я здiйснюється за рахунок Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, фондiв медичного страхування, благодiйних фондiв та будь-яких iнших джерел, не заборонених законодавством".
Кошти Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, асигнованi на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рiвня медичної допомоги, фiнансування державних цiльових i мiсцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових дослiджень з цих питань.
Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштiв у закладах охорони здоров'я, з якими головними розпорядниками бюджетних коштiв укладенi договори про медичне обслуговування населення. Особливостi укладення договорiв
про медичне обслуговування населення визначаються законом.
За рахунок Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв фiнансуються загальнодоступнi для населення заклади охорони здоров'я. Кошти, не використанi закладом охорони здоров'я, не вилучаються, i вiдповiдне зменшення фiнансування на
наступний перiод не проводиться.
Обсяги бюджетного фiнансування визначаються на пiдставi науково обгрунтованих нормативiв з розрахунку на одного жителя.
Вiдомчi та iншi заклади охорони здоров'я, що обслуговують лише окремi категорiї населення за професiйною, вiдомчою або iншою не пов'язаною iз станом здоров'я людини ознакою, фiнансуються, як правило, за рахунок пiдприємств, установ i органiзацiй, якi
вони обслуговують. Допускається фiнансова пiдтримка таких закладiв за рахунок державного або мiсцевого бюджету, якщо працiвники вiдповiдного вiдомства, пiдприємства, установи або органiзацiї становлять значну частину населення даної мiсцевостi.
Всi заклади охорони здоров'я мають право використовувати для пiдвищення якiсного рiвня своєї роботи кошти, добровiльно переданi пiдприємствами, установами, органiзацiями та окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу встановлювати плату за послуги у сферi охорони здоров'я.
Держава забезпечує створення i функцiонування системи медичного страхування населення. Страхування громадян здiйснюється за рахунок Державного бюджету України, коштiв пiдприємств, установ i органiзацiй та власних внескiв громадян. Питання органiзацiї медичного страхування населення i використання страхових
коштiв визначаються вiдповiдним законодавством".
8. Роздiл III доповнити статтею 24-1 такого змiсту:
"Стаття 24-1. Захист прав пацiєнтiв
Правовi, економiчнi, органiзацiйнi основи захисту прав та законних iнтересiв пацiєнтiв визначаються законом".
9. У частинi четвертiй статтi 30 слова "Органи мiсцевої державної адмiнiстрацiї та регiонального i мiсцевого самоврядування" замiнити словами "Мiсцевi державнi
адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування".
10. Назву роздiлу V викласти в такiй редакцiї:
"Роздiл V
МЕДИЧНА ДОПОМОГА".
11. Статтю 33 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 33. Забезпечення надання медичної допомоги
Медична допомога надається професiйно пiдготовленими медичними працiвниками вiдповiдно до медичних показань у закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги згiдно з одержаною вiдповiдно до закону лiцензiєю, та фiзичними особами - пiдприємцями, якi зареєстрованi та одержали вiдповiдну лiцензiю в установленому законом порядку i можуть перебувати з цими закладами у цивiльно-правових вiдносинах.
Медична допомога за видами подiляється на екстрену, первинну, вторинну (спецiалiзовану), третинну (високоспецiалiзовану), палiативну, медичну реабiлiтацiю.
Порядок надання медичної допомоги лiкарями та iншими медичними працiвниками i порядок направлення пацiєнтiв до закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу вiдповiдного виду, встановлюються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я".
12. Текст статтi 34 викласти в такiй редакцiї:
"Лiкуючий лiкар - лiкар закладу охорони здоров'я або лiкар, який провадить господарську дiяльнiсть з медичної практики як фiзична особа - пiдприємець i який надає медичну допомогу пацiєнту в перiод його обстеження та лiкування.
Лiкуючий лiкар обирається пацiєнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лiкуючого лiкаря є своєчасне i квалiфiковане обстеження та лiкування пацiєнта. Пацiєнт вправi вимагати замiни лiкаря.
Лiкар має право вiдмовитися вiд подальшого ведення пацiєнта, якщо останнiй не виконує медичних приписiв або правил внутрiшнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого i здоров'ю населення.
Лiкар не несе вiдповiдальностi за здоров'я хворого в разi вiдмови останнього вiд медичних приписiв або порушення пацiєнтом встановленого для нього режиму.
Нормативи навантаження лiкуючих лiкарiв затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я".
13. Статтю 35 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 35. Екстрена медична допомога
Екстрена медична допомога - медична допомога, що передбачає здiйснення ряду органiзацiйних, дiагностичних та лiкувальних заходiв з надання своєчасної медичної допомоги пацiєнтам та постраждалим особам, якi перебувають у невiдкладному станi.
Правовi, органiзацiйнi та iншi засади надання екстреної медичної допомоги визначаються законом".
14. Доповнити статтями 35-1 - 35-5 такого змiсту:
"Стаття 35-1. Первинна медична допомога
Первинна медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за мiсцем проживання (перебування) пацiєнта лiкарем загальної практики - сiмейним лiкарем i передбачає надання консультацiї, проведення дiагностики та лiкування найбiльш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологiчних,
фiзiологiчних (пiд час вагiтностi) станiв, здiйснення профiлактичних заходiв; направлення вiдповiдно до медичних показань пацiєнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спецiалiзованої) або третинної
(високоспецiалiзованої) медичної допомоги; надання невiдкладної медичної допомоги в разi гострого розладу фiзичного чи психiчного здоров'я пацiєнта, який не потребує екстреної, вторинної (спецiалiзованої) або третинної (високоспецiалiзованої) медичної
допомоги.
Надання первинної медичної допомоги забезпечують центри первинної медичної (медико-санiтарної) допомоги, якi є закладами охорони здоров'я, а також лiкарi загальної практики - сiмейнi лiкарi, якi провадять господарську дiяльнiсть з медичної
практики як фiзичнi особи - пiдприємцi та можуть перебувати з цими закладами охорони здоров'я у цивiльно-правових вiдносинах. До складу центрiв первинної медичної (медико-санiтарної) допомоги можуть входити як структурнi чи вiдокремленi пiдроздiли фельдшерсько-акушерськi пункти, амбулаторiї, медичнi
пункти, медичнi кабiнети.
Лiкуючим лiкарем з надання первинної медичної допомоги пацiєнтовi є лiкар загальної практики - сiмейний лiкар центру первинної медичної (медико-санiтарної) допомоги або лiкар загальної практики - сiмейний лiкар, що провадить господарську
дiяльнiсть з медичної практики як фiзична особа - пiдприємець та може перебувати у цивiльно-правових вiдносинах iз таким центром.
Лiкуючий лiкар з надання первинної медичної допомоги обирається пацiєнтом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Первинна медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, з якими головний розпорядник бюджетних коштiв уклав договiр про медичне обслуговування населення.
Порядок надання первинної медичної допомоги визначається центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Стаття 35-2. Вторинна (спецiалiзована) медична допомога
Вторинна (спецiалiзована) медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стацiонарних умовах лiкарями вiдповiдної спецiалiзацiї (крiм лiкарiв загальної практики - сiмейних лiкарiв) у плановому порядку або в екстрених
випадках i передбачає надання консультацiї, проведення дiагностики, лiкування, реабiлiтацiї та профiлактики хвороб, травм, отруєнь, патологiчних i фiзiологiчних (пiд час вагiтностi та пологiв) станiв; направлення пацiєнта вiдповiдно до медичних показань для надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги з iншої спецiалiзацiї або третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги.
Надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров'я:
в стацiонарних умовах - багатопрофiльнi лiкарнi iнтенсивного лiкування, лiкарнi вiдновного (реабiлiтацiйного), планового лiкування, хоспiси, спецiалiзованi медичнi центри;
в амбулаторних умовах - консультативно-дiагностичнi пiдроздiли лiкарень, центри з медичних консультацiй та дiагностики (консультативно-дiагностичнi центри).
Вторинну (спецiалiзовану) медичну допомогу також можуть надавати лiкарi, що провадять господарську дiяльнiсть з медичної практики як фiзичнi особи - пiдприємцi.
Лiкуючим лiкарем з надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги є лiкар закладу охорони здоров'я, де надається така допомога, або лiкар, що провадить господарську дiяльнiсть з медичної практики як фiзична особа - пiдприємець, якi отримали пiдготовку за вiдповiдною спецiальнiстю (крiм спецiальностi "загальна практика - сiмейна медицина").
Лiкуючого лiкаря з надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги в закладi охорони здоров'я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керiвник цього закладу або уповноважена ним на прийняття вiдповiдних рiшень особа.
Вторинна (спецiалiзована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання такої допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштiв уклав договiр про медичне обслуговування населення.
Вторинна (спецiалiзована) медична допомога надається вiдповiдно до медичних показань за направленням лiкуючого лiкаря з надання первинної медичної допомоги або лiкуючого лiкаря закладу охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спецiалiзованої) чи третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги.
Без направлення вторинна (спецiалiзована) медична допомога вiдповiдно до медичних показань надається безоплатно закладами охорони здоров'я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення, пацiєнтам, якi звернулися до акушера-гiнеколога, стоматолога, педiатра, та пацiєнтам iз хронiчними захворюваннями, якi перебувають на диспансерному облiку в цьому закладi охорони здоров'я.
Без направлення вторинна (спецiалiзована) медична допомога вiдповiдно до медичних показань також надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання вторинної (спецiалiзованої) допомоги, пацiєнтам, якi перебувають у невiдкладному станi.
Порядок направлення пацiєнтiв вiдповiдно до медичних показань до закладiв охорони здоров'я, що забезпечують надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
З метою забезпечення належної якостi та доступностi безоплатної вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги та ефективного використання ресурсiв системи охорони здоров'я в Українi створюються госпiтальнi округи. Порядок створення госпiтальних округiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 35-3. Третинна (високоспецiалiзована) медична допомога
Третинна (високоспецiалiзована) медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стацiонарних умовах у плановому порядку або в екстрених випадках i передбачає надання консультацiї, проведення дiагностики, лiкування хвороб, травм,
отруєнь, патологiчних станiв, ведення фiзiологiчних станiв (пiд час вагiтностi та пологiв) iз застосуванням високотехнологiчного обладнання та/або високоспецiалiзованих медичних процедур високої складностi; направлення пацiєнта вiдповiдно до медичних показань для надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги або третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги з iншої спецiалiзацiї.
Надання третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги здiйснюється високоспецiалiзованими багатопрофiльними або однопрофiльними закладами охорони здоров'я.
Лiкуючим лiкарем з надання третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги є лiкар закладу охорони здоров'я, що забезпечує надання такої допомоги, який отримав пiдготовку за вiдповiдною спецiальнiстю i має квалiфiкацiйну категорiю не нижче першої.
Лiкуючого лiкаря з надання третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги в закладi охорони здоров'я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керiвник цього закладу або уповноважена ним на прийняття вiдповiдних рiшень особа.
Третинна (високоспецiалiзована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров'я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення.
Третинна (високоспецiалiзована) медична допомога надається вiдповiдно до медичних показань за направленням лiкуючого лiкаря з надання первинної чи вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги або закладу охорони здоров'я, який забезпечує надання первинної, вторинної (спецiалiзованої) чи третинної (високоспецiалiзованої)
медичної допомоги, у тому числi й iншої спецiалiзацiї.
Без направлення третинна (високоспецiалiзована) медична допомога надається безоплатно вiдповiдно до медичних показань у закладах охорони здоров'я, з якими укладенi договори про медичне обслуговування населення, пацiєнтам iз хронiчними захворюваннями, якi перебувають на диспансерному облiку у вiдповiдному високоспецiалiзованому багатопрофiльному або однопрофiльному закладi охорони здоров'я.
Без направлення третинна (високоспецiалiзована) медична допомога також надається безоплатно вiдповiдно до медичних показань у закладах охорони здоров'я пацiєнтам, якi перебувають у невiдкладному станi.
Порядок направлення пацiєнтiв вiдповiдно до медичних показань до закладiв охорони здоров'я, що забезпечують надання третинної (високоспецiалiзованої) медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги встановлюються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Стаття 35-4. Палiативна допомога
На останнiх стадiях перебiгу невилiковних захворювань пацiєнтам надається палiативна допомога, яка включає комплекс заходiв, спрямованих на полегшення фiзичних та емоцiйних страждань пацiєнтiв, а також надання психосоцiальної i моральної пiдтримки
членам їх сiмей.
Палiативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров'я, в якому пацiєнтовi надавалася вторинна (спецiалiзована) чи третинна (високоспецiалiзована) медична допомога, з яким укладено договiр про медичне обслуговування населення.
Порядок надання палiативної допомоги та перелiк медичних показань для її надання визначаються центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Стаття 35-5. Медична реабiлiтацiя
Медична реабiлiтацiя - вид медичної допомоги, що надається пацiєнтам в амбулаторних або стацiонарних умовах i включає систему медичних та iнших заходiв, спрямованих на вiдновлення порушених чи втрачених функцiй органiзму особи, на виявлення та активiзацiю компенсаторних можливостей органiзму з метою створення умов для
повернення особи до нормальної життєдiяльностi, на профiлактику ускладнень та рецидивiв захворювання.
Медична реабiлiтацiя призначається пацiєнтам:
пiсля закiнчення гострого перiоду захворювання в разi наявностi обмежень життєдiяльностi;
з уродженими та спадковими патологiчними станами, набутими порушеннями опорно-рухового та мовного апарату, вадами зору та слуху;
у разi встановлення стiйкої непрацездатностi (iнвалiдностi).
Медична реабiлiтацiя здiйснюється безоплатно державними та комунальними закладами охорони здоров'я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення, за направленням вiдповiдно до медичних показань державного чи комунального закладу
охорони здоров'я, в якому пацiєнтовi надавалася вторинна (спецiалiзована) чи третинна (високоспецiалiзована) медична допомога.
Медична реабiлiтацiя здiйснюється за медичними показаннями у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я".
15. Статтю 38 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 38. Вибiр лiкаря i закладу охорони здоров'я
Кожний пацiєнт, який досяг чотирнадцяти рокiв i який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вiльний вибiр лiкаря, якщо останнiй може запропонувати свої послуги, та вибiр методiв лiкування вiдповiдно до його рекомендацiй.
Кожний пацiєнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладi охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливiсть забезпечити вiдповiдне лiкування".
16. У частинах першiй i третiй статтi 54 слова "аптечнi та лiкувально-профiлактичнi заклади" замiнити словами "заклади охорони здоров'я, якi мають право на це вiдповiдно до закону".
17. Перше речення частини першої статтi 60 викласти в такiй редакцiї:
"Медична допомога дiтям надається закладами охорони здоров'я та лiкарями, що провадять господарську дiяльнiсть з медичної практики як фiзичнi особи - пiдприємцi".
18. Текст статтi 62 викласти в такiй редакцiї:
"Контроль за охороною здоров'я дiтей та проведенням оздоровчих заходiв у навчальних закладах усiх типiв, органiзацiйно-правових форм та форм власностi здiйснюють органи
та заклади охорони здоров'я разом з органами управлiння освiтою i навчальними закладами.
Громадський контроль здiйснюють громадськi органiзацiї вiдповiдно до закону".
19. У статтi 64 слова "лiкувальному закладi" замiнити словами "закладi охорони здоров'я".
20. У частинi другiй статтi 65 слова "органами професiйно-технiчної освiти, органами народної освiти" замiнити словами "органами управлiння освiтою".
21. Частину першу статтi 69 замiнити частинами такого змiсту:
"Медична експертиза з тимчасової втрати працездатностi громадян проводиться лiкарем або комiсiєю лiкарiв у закладах охорони здоров'я незалежно вiд форми власностi, а також
лiкарями, що провадять господарську дiяльнiсть з медичної практики як фiзичнi особи - пiдприємцi.
Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатностi громадян визначається центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.
Пiд час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатностi встановлюється факт необхiдностi надання листка непрацездатностi чи iншого документа, що засвiдчує тимчасову втрату працездатностi у зв'язку з хворобою, калiцтвом, вагiтнiстю
та пологами, доглядом за хворим членом сiм'ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санiтарно-епiдемiологiчною службою, протезуванням, санаторно-курортним лiкуванням, визначаються необхiднiсть i строки тимчасового переведення працiвника у зв'язку з хворобою на iншу роботу, приймається рiшення про направлення на медико-соцiальну експертну комiсiю для визначення наявностi та ступеня тривалої або постiйної втрати працездатностi".
У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати вiдповiдно частинами четвертою - шостою.
22. У текстi Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12):
слова "галузь", "подання", "державна виконавча влада", "Республiка Крим" в усiх вiдмiнках замiнити вiдповiдно словами "сфера", "надання", "виконавча влада", "Автономна Республiка Крим" у вiдповiдному вiдмiнку;
слова "подавати", "подається", "подаватися", "подають" замiнити вiдповiдно словами "надавати", "надається", "надаватися", "надають";
слова "медико-санiтарна допомога" i "лiкувально-профiлактична допомога" в усiх вiдмiнках замiнити словами "медична допомога" у вiдповiдному вiдмiнку;
слова "Мiнiстерство охорони здоров'я України" в усiх вiдмiнках замiнити вiдповiдно словами "центральний орган виконавчої влади у сферi охорони здоров'я" у вiдповiдному
вiдмiнку;
слово "акредитованих" виключити.
II. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2012 року, крiм абзацу четвертого пункту 7 та пункту 14 роздiлу I цього Закону, якi набирають чинностi з 1 сiчня 2015 року.
2. До 31 грудня 2019 року первинну медичну допомогу надають лiкарi загальної практики - сiмейнi лiкарi та iншi медичнi працiвники, якi працюють пiд керiвництвом таких лiкарiв, а також лiкарi-терапевти дiльничнi, лiкарi-педiатри дiльничнi та iншi медичнi працiвники, якi працюють пiд керiвництвом лiкарiв-терапевтiв дiльничних i лiкарiв-педiатрiв дiльничних.
3. З 1 сiчня 2020 року порядок надання медичної допомоги лiкарями загальної практики - сiмейними лiкарями встановлюється вiдповiдно до цього Закону.
Президент України
В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 7 липня 2011 року N 3611-VI