Ої економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів та методів виро­бництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються пе­рспективи на майбутнє

Вид материала

Документы

Содержание Система збору зовнішньої поточної інформації Система аналізу інформації Перший рівень На другому рівні Третій рівень Бюджетні важелі

Подобный материал:

• До проекту Програми Перелік завдань І заходів Програми правової освіти населення Запорізької, 290.41kb.
• Метою аналізу даних є вивчення властивостей об’єктів, явищ та процесів, отримання нових, 593.41kb.
• Вікторія Олександрівна Чащіна Використання тестів із застосуванням інформаційно-комунікаційних, 57.96kb.
• 5. Аналіз стану існуючого житлового фонду м. Луганська, 48.5kb.
• Частина 2 наукові повідомлення, 172.83kb.
• Методика аналізу фінансового стану підприємства. Загальний аналіз фінансового стану, 1343.99kb.
• Методика аналізу фінансового стану підприємства. Загальний аналіз фінансового стану, 1330.95kb.
• Удк 657 Савіна Н. Б., к е. н., доцент, 97.34kb.
• Реферат Молекулярний дизайн функціоналізованих похідних 1,2,3-триазолу, 82.81kb.
• Самостійна робота учнів, 82.94kb.

210 "~ '

проживання і відповідати певному рівню обслуговування, ма­теріально-технічному забезпеченню, номенклатурі і якості по­слуг показали, що головним завданням при управлінні готель­ним комплексом є координація дій різних його частин. Вирішення цього завдання можна здійснити шляхом впрова­дження сучасних управлінських систем і технологій, викорис­тання сучасної обчислювальної техніки, застосування автома­тизованих систем управління.

Практично здійснювати управління резервуванням у готелі, вести облік відвідувачів і розподіл кімнат, інвентаря доцільно за допомогою комп'ютерів. Спеціальне програмне забезпечення до­зволяє вести бухгалтерський облік готельного комплексу, вклю­чаючи необхідну підсумкову звітність для державних органів, табельний облік робочого часу, розрахунок податків і заробітної плати персоналу.

Системи автоматизованого управління готельними комплек­сами розраховані на те, щоб полегшити роботу його структурних підрозділів, підвищити рівень сервісу, усунути зловживання пер­соналу тощо.

Впровадження комплексної системи автоматизації на підпри­ємстві харчування при готельному комплексі також дозволяє ви­рішувати багато проблем. Наприклад, швидку передачу замов­лення на виробництво та у бар, повідомлень офіціантам про готовність страв з виробничих цехів. Корекцію замовлень можна здійснювати за допомогою спеціальних електронних засобів зв'язку. Засоби автоматизації дозволяють повністю контролюва­ти стан ресторанного залу. Щоб вирішити проблему швидкого розміщення клієнтів, можна використовувати безшумну пейджи­нгову систему. Для кращої організації роботи офіціантів в авто­матизованих системах передбачається функція розподілу замов­лень (кожний офіціант, маючи персональний список замовлень, працює тільки з цим списком), а використання при цьому ще й настільної пейджингової системи дозволяє створити набагато бі­льший комфорт для споживача.

Ще однією проблемою в готельному бізнесі, пов'язаної з ви­користанням інформаційних технологій, є створення в готелях бізнес-центру, що у свою чергу передбачає електронні засоби зв'язку, копіювальну техніку, приміщення для переговорів, комп'ютерів, телефаксу. Серед вимог, пропонованих до готелів усіх категорій — надання поштових і телеграфних послуг (від­правлення і доставка замовленої кореспонденції, телексів, фак­сів), вручення кореспонденції гостям.

'"и* "" ²¹¹

Таким чином, узагальнюючи все вище викладене, можна зро­бити такі висновки:

• за останні роки світовий ринок туристичних послуг зазнав якісних і кількісних змін, завдяки використанню і подальшому удосконаленню інформаційних технологій;
  
• використання туристичними фірмами мережі Internet як каналу поширення своїх послуг допомагає туристам одержувати необхідну інформацію про місце перебування і його привабливі особливості, що важливо для пропаганди і розвитку українського в'їзного туризму;
  
• використання кожним сегментом туризму системи інфор­маційних технологій має значення для всіх інших його частин;
  
• удосконалення організації управління туристичною індуст­рією можна домогтися, використовуючи автоматизовані системи управління і комп'ютерну техніку, при цьому підвищується про­дуктивність праці, якість наданих послуг збільшується швидкість обслуговування.
  

8.2. Потенційні можливості комп'ютерних технологій

Нині більшість компаній успішно комп'ютеризували основну частину свого діловодства та бухгалтерський облік, а чимало фірм і технологічні операції.

Для прикладу: спеціалізований програмний продукт для тур-фірм — Voyage Office Pro. Ця найповніша комп'ютерна програ­ма — версія опису процесу діловодства і бухгалтерії для роботи туристичних фірм. Програма необхідна як модерний інструмент організації і ведення роботи з клієнтами та партнерами фірми, а також для одержання статистичних і аналітичних даних діяльно­сті туристичної фірми. У роботі з програмою можна використо­вувати такі режими.

• Робота з клієнтом: добір туру зі списку «пакетів послуг», калькуляція індивідуального туру для клієнта, бронювання паке­та послуг, укладення та ведення договорів і додаткових докумен­тів, статистика оплат клієнта.
  
• Робота з партнерами: закупівля послуг — готелі, авіакомпа­нії тощо; автоматичне формування цінників фірми на підставі умов контракту з постачальниками послуг; система продажу «па­кета послуг» фірмам-агентам; підготовка стандартних та індиві­дуальних «пакетів послуг» для кожного партнера, контроль над­ходження заявок і оплати від агентів; використання декількох методів у розрахунках (передоплата, оплата за фактом тощо).
  

212 ™'~""~""~ ~""~~— - ~~~ — ~™_™~ ~~~

• Опис: маршрутів, готелів, наданих послуг тощо.
  
• Ведення баз даних фірм: повний облік інформації про парт­нерів чи клієнтів (анкети, договори, заявки туристів, реквізити
  

партнерів тощо).

• Калькуляція турів: проводиться з урахуванням усіх нюансів (сезонних знижок, доплат, особливих умов тощо).
  
• Одержання аналітичних звітів про роботу фірми: заповню-ваність і прибутковість рейсів, напрямків тощо; загальна прибут­ковість роботи фірми.
  

Розглядаючи сучасний розвиток комп'ютеризації, можна ствер­джувати, що основна її мета — скорочення загальних і адмініст­ративних видатків. Економія стала значною, оскільки знизився і річний рівень видатків на оплату праці.

Для успішної діяльності будь-якої фірми, а також і туристичної, необхідна правдива і своєчасна інформація, на підставі якої ухва­люються всі управлінські рішення. Система управлінської інфор­мації у фірмі складається з чотирьох підсистем: внутрішньої звітно­сті, збору зовнішньої поточної інформації про зовнішнє середовище фірми, даних маркетингових досліджень та аналізу інформації.

Система збору зовнішньої поточної інформації забезпечує керівників інформацією про найновіші події. Це набір джерел і методичних прийомів, за допомогою яких керівники одержують повсякденну інформацію про події, що відбуваються в комерцій­ному середовищі. Якщо ж для розв'язання конкретної проблеми не має даних, тоді проводять маркетингові дослідження зусилля­ми працівників маркетингового відділу туристичної фірми, або можна звернутися до фахівців.

Система аналізу інформації— набір удосконалених методів аналізу даних маркетингових досліджень та іншої інформації. Основу будь-якої системи аналізу інформації творять статистич­ний банк та банк моделей.

Статистичний банк — це сукупність сучасних методик стати­стичного опрацювання інформації, які дають можливість найпо­вніше розкрити їхню взаємозалежність у рамках підбору даних і встановити ступінь їх статистичної надійності.

Банк моделей — це набір математичних моделей, що сприя­ють ухваленню найоптимальніших рішень. У будь-якій фірмі іс­нує також внутрішня звітність, яка відображає показники обсягу продажів, суми видатків, рух готівки, дані про дебіторську і кре­диторську заборгованість.

Комп'ютеризація сприяє вдосконаленню доступності та якості інформації, тому сьогодні в часописах з менеджменту найчастіше

_2>)з

обговорюють систему управлінської інформації (СУІ), сформо­вану на комп'ютерній основі. Але не слід забувати, що ця систе­ма існувала і до появи комп'ютерів. Кожний менеджер має власні джерела інформації і перевіряє їх перш ніж ухвалити те чи інше рішення. Менеджери не повинні розглядати комп'ютер як. Але застосування комп'ютерів змушує їх змінити свої підходи і на­вчитися використовувати нові цінні джерела своєчасної інформації.

Керування в будь-якій фірмі зводиться до «роботи підприємс­тва на кінцевий результат». Отже, керівна інформація складаєть­ся з відомостей або даних, що дають можливість тим, хто керує підприємством, досягти очікуваного результату. Але керування підприємством— це комплексний процес, що відбувається за­звичай на трьох рівнях, і та сама СУІ не може обслуговувати їх усі. Не можуть також усі рівні корпоративного менеджменту од­наково скористатися керівними системами на основі комп'ютера.

Перший рівень — стратегічний менеджмент фірми, який оці­нює можливості підприємства в одержанні довгострокового при­бутку. На підставі цієї оцінки менеджмент визначає корпоратив­ну політику, цілі і вирішує питання про розміщення необхідних для досягнення цих цілей ресурсів.

На другому рівні корпоративного менеджменту стоять ті ме­неджери середньої ланки, котрі поділяють стратегічний план на логістичні підрозділи, призначають ресурси для їх виконання і розподіляють відповідальність для кожного або для групи вико­навців.

Третій рівень менеджменту зайнятий керуванням виробницт­вом, що містить: визначення специфічних потреб у людських ре­сурсах і матеріалах, необхідних для виконання кожного розділу корпоративного плану; розподіл цих ресурсів так, щоб план був виконаний найефективніше; порівняння фактичних результатів з плановими; проведення відповідних коригувальних дій. Ці про­цеси відбуваються щодня, і щодня проблеми зводяться до логіс-тичних проблем, які пов'язані з потоками інформації.

Туроператори у своїй роботі використовують комп'ютерні програми, щоб полегшити роботу менеджерів з продажу. До програм уже введені такі документи, як лист бронювання, дого­вір з клієнтом, ціни у готелях тощо. Тому робота з клієнтом здійснюється швидко й ефективно. Листування зі своїми закор­донними діловими партнерами і турагентами фірми здійснюють за допомогою електронної пошти (E-mail), що істотно еконо­мить кошти порівняно з листуванням через факс. Стратегічний рівень керування представлений топ-менеджером фірми, який

214 ""

розробляє її стратегію, визначає головні цілі та політику, оці­нює можливості і ризики; вивчає й аналізує зовнішню поточну інформацію. Отже, комп'ютерні програми використовують пе­реважно в операційному менеджменті: менеджери з продажу, бухгалтери, туроператори.

Для стратегічного менеджменту користь від комп'ютерних систем безсумнівна. Це стосується спроможності комп'ютерів інтерпретувати дані, а також оцінювати стратегічні можливості, які відрізняються великою кількістю взаємозалежних змінних, що вводять в оману. Моделювання й аналіз ризику, лінійне програмування, аналізи регресії й технічні методи, розроблені статистиками й економістами, — усе це виявилося цінним і пе­рспективним.

Інформаційними системами для менеджерів, які здійснюють керівний контроль, можуть бути системи, що стосуються бюдже­ту, контролю видатків, визначення ефективності діяльності, ана­лізу невідповідності, змін тощо.

Вступивши у нове сисячоліття, багато підприємств впровади­ли перспективні технології, програмні продукти й апаратне за­безпечення. Це дає їм можливість значно підвищити ефектив­ність свого бізнесу, витрачати менше, заробляти більше і отримувати кошти для подальшого інтенсивного розвитку. Вже в багатьох турфірмах використовують Інтернет-технології, елект­ронну пошту, сучасні глобальні комп'ютерні мережі «Amadeus», «Gabriel», «Worldspan», «Appolo», «Sabre».

Для автоматизації не тільки великих, а й малих турфірм вико­ристовують програмні продукти фірм «Microsoft»— «Microsoft Windows 2003», «Microsoft Office 2003» та ін. Це сімейство про­грамних продуктів «Microsoft», що об'єднує найпопулярніші у світі додатки в єдине середовище, ідеальне для роботи з найріз­номанітнішою інформацією: «Microsoft Word», «Microsoft Excel», «Microsoft Access». Особливостями «Microsoft Office 2003» є ін­тегроване сімейство потужних інтелектуальних додатків, що за­безпечують максимальну продуктивність роботи і швидке одер­жання ефективних результатів; засіб для організації повсякденної роботи, що має вмонтовану електронну пошту, список контактів, розклад зустрічей, подій; багатогранний інструмент для колекти­вної роботи з документами й аналізу інформації;. потужна база для зручної побудови оригінальних рішень, орієнтованих на по­треби конкретного підприємства.

Сьогодні практично не існує турфірм, які не використовують комп'ютерні технології у своїй повсякденній діяльності. Вони

_ _ ₂₁₅

активно освоюють новітні інформаційні технології — наприклад, відкривають власні сайти у мережі Інтернет, через які клієнт має можливість не тільки переглянути інформацію, яка його ціка­вить, але й одразу відправити замовлення на бронювання турп-родукту, що йому сподобався. Замовлення надходить менеджеру з продажу. Наприклад, фірма «Гал-Експотур» (Львів, Україна) домагається мінімальних термінів оформлення поїздок до Іспанії, Франції, Туреччини та інших країн завдяки комп'ютерній систе­мі бронювання авіаквитків «Amadeus».

Отже, сьогодні, коли інформаційні технології дають широкі можливості для ефективнішого розвитку бізнесу, менеджерам слід використовувати їх як трамплін при досягненні вищих щаб­лів бізнесу.

8.3. Комп'ютер у готельному господарстві

Прибувши до готелю, клієнт потребує окремого номера. Якщо він був замовлений заздалегідь, то в базі даних заброньованих номерів йде пошук потрібного номера; у разі, якщо за клієнтом не заброньований номер, то в тій же базі даних йде пошук віль­ного номера.

Комп'ютерну техніку активно використовують у своїй ро­боті різні служби готелю. Наприклад, служба безпеки, першим завдання якої є це спокій і правопорядок у готелі, особливо в стратегічних місцях (енерговузли, місцеві АТС, водопровід тощо) і на прилеглих територіях. Технічною основою для цьо­го є телекамери різних типів, детектори металу й інша допомі­жна апаратура. Координація роботи телекамер спостереження може здійснюватися як зі своєрідного мікшерського пульту, так і комп'ютера.

За допомогою комп'ютерної техніки ведуть також облік теле­фонних розмов (місцевих, міжміських і міжнародних), врахову­ють час перегляду платних телевізійних каналів і т. ін.

Будь-який закордонний готель має на своїй території бізнес-центр, який допомагає діловим людям, які мешкають у готе­лі, керувати своїм бізнесом, перебуваючи навіть в іншій півку­лі, і не втрачати зв'язку зі світом. Цьому сприяє різноманітна офісна оргтехніка і, звичайно, комп'ютерна техніка, інтегрова­на з місцевою локальною мережею та глобальною мережею Ін­тернет.

216

8.4. Комп'ютер у системі транспортних послуг

В Україні створена і досить успішно діє комп'ютерна систе­ма замовлення квитків, за допомогою якої у квитковій касі будь-якого міста України можна замовити квитки на потяг, яким, наприклад, людина скористається, доїхавши до точки відправлення іншими шляхами. У цій системі «двійники» не­можливі, принаймні, теоретично тобто дві особи не претенду­ватимуть на одне місце.

Комп'ютери Міністерства транспорту об'єднані в мережу, че­рез яку, до речі, можна вийти в Інтернет. Така ж система діє і на авіалініях, де вона інтегрована зі світовою системою замовлення квитків. Замовити авіаквиток на будь-який рейс можна за допо­могою Інтернету, не виходячи з квартири чи установи.

За допомогою спеціальної техніки, зв'язавшись із супутником на орбіті, туристична група (а також геологи, археологи) у будь-якому, навіть найглухішому куточку земної кулі може визначити своє місце знаходження і вибрати подальший маршрут з точніс­тю до десяти метрів.





9.1. Основні поняття інвестиційної діяльності

Поточний стан економіки визначається діяльністю господа­рюючих суб'єктів, майбутній — обсягами інвестицій у вироб­ництво.

У результаті виготовлення продукції та надання послуг зно­шуються основні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення нагромаджується амортизацій­ний фонд. Сума обсягів амортизаційних фондів підприємств, на­рахованих за певний період часу, визначає обсяг коштів, необ­хідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні фонди відновлюються у процесі інвестиційної діяльнос­ті. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фон­ду, відбувається просте відновлення.

Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд спо­живання та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв товарів та послуг, залежать майбутні обся­ги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду на­громадження — важлива частина інвестиційної діяльності.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвес­тиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та іншої діяльності, у ре­зультаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соці­альний ефект. Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні па­пери;
  
• рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди", устаткування та інші матеріальні цінності);
  
• майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;
  

218 """

• права користування землею, водою, природними ресурсами;
  
• сукупність технічних та економічних знань у формі докуме­нтації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих (ноу-хау).
  

Існує багато визначень інвестиційної діяльності. У цілому можна вважати, що інвестиційна діяльність — це комплекс за­ходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають свої кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримання прибутку.

Інвестор — це суб'єкт інвестиційної діяльності, який при­ймає рішення та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об'єкти інвестування.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отриман­ня прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Комплекс підприємств і установ, продукція чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності, становить інвес­тиційний комплекс країни. До нього належать:

• підприємства;
  
• проектні організації та установи;
  
• фінансові посередники — інвестиційні банки, компанії, фонди;
  
• органи державного управління, які регулюють діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності;
  
• інфраструктура фондового ринку.
  

Увесь національний доход країни поділяється на фонд спо­живання та фонд нагромадження. Останній є узагальненим об­сягом капітальних вкладень усіх підприємств за рік. Його частка може становити 20—30 відсотків національного доходу. На частку державних коштів за останні роки в Україні припадає лише п'ята частина капітальних вкладень, і можливе подальше її зниження.

За формами відтворення прямі інвестиції (капітальні вкла­дення) поділяються на такі види:

• у нове будівництво — створення нових підприємств (вироб­ництв) на нових місцях за новими проектами;
  
• на розширення виробництва — введення в дію нових основ­них фондів, подібних до діючих, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих об'єктах;
  
• на реконструкцію — обладнання діючих виробництв новою технологією та технікою за новими комплексними проектами;
  

_2ід




• на технічне переустаткування — для підвищення технічного
рівня виробництва за рахунок заміни старого обладнання на но­
ве, продуктивніше.

За складом і характером витрат у прямих інвестиціях можна вирізнити їх технологічну структуру:

• будівельні роботи;
  
• монтажні роботи;
  
• машини та обладнання;
  
• проектні роботи.
  

Період типової реалізації інвестицій поділяється на три частини:

1. підготовка (проектні роботи, організація фінансування, по­годження, планування та матеріально-технічне забезпечення по­чатку робіт);
   
2. реалізація — створення нового матеріального об'єкта;
   
3. експлуатація нового виробництва, отримання прибутку, за­безпечення окупності інвестицій, подальша робота об'єкта.
   

9.2. Державне регулювання інвестиційної діяльності

За макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності відпо­відають органи державної влади. У розпорядженні держави є ва­желі як прямої дії у вигляді централізованих державних капіта­льних вкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.

Бюджетні важелі — це встановлена державою система різних видів податків, що практично визначають таку систему перероз­поділу доходів підприємств і громадян країни, яку держава вва­жає оптимальною для формування прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств і підприємців ринкових стимулів до роботи та отримання прибутків. З бюджетом не можуть порівня­тися фінанси наймогутніших корпорацій. Витрати його є важли­вим засобом формування сукупного попиту, а через нього — стимулювання інвестицій взагалі та їх міжгалузевої структури. Навіть система соціальних бюджетних програм (не кажучи вже про прямі бюджетні інвестиції в державний сектор) впливає на структуру попиту, тому ,що соціальні виплати з бюджету отри­мують люди, які мають витратити їх на ринку споживчих товарів, а це стимулює виробництво та відповідні інвестиції для цього.

Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні
умови, регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка,