Податковий кодекс україни

Вид материала

Кодекс

Содержание Стаття 97. Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутство Рішення №

Подобный материал:

• Закону України "Податковий Кодекс України", 88.45kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 568.32kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 172.07kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 5240.64kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 20.22kb.
• Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 106.68kb.
• Податковий кодекс україни, 15353.9kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.
• Закону України "Податковий Кодекс України", 2544.98kb.

Стаття 97. Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством

97.1. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

97.2. У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов’язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

97.3. У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

В інших випадках грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Те саме стосується фізичної особи - платника податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли з’являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.

97.4. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є:

97.4.1. стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України;

97.4.2. щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, - такий платник податків;

97.4.3. стосовно фізичної особи - підприємця - така фізична особа;

97.4.4. стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, - особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;

97.4.5. щодо кооперативів, кредитних спілок, товариств співвласників житла або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно;

97.4.6. щодо інвестиційних фондів - інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.

97.5. У разі якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом.

97.6 У разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється Міністерством фінансів України.

Ліквідація є однією з форм припинення діяльності (а отже, припинення прав і обов’язків) юридичної особи, суб’єкта господарювання. Загальний порядок ліквідації юридичних осіб встановлений Господарським кодексом України щодо суб’єкта господарювання (ст.ст. 59–61); Цивільним кодексом України щодо будь-якої юридичної особи (ст.ст. 104–112); Законом України № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року (із подальшими змінами та доповненнями) (ст.ст. 33–41, 46–52) щодо всіх юридичних осіб, а також спеціальними законами, що визначають особливості правового статусу окремих видів юридичних осіб, суб’єктів господарювання. Відповідно до чинного законодавства ліквідація господарської організації може проводитися на двох основних підставах: добровільно або примусово.

Положення коментованої статті встановлюють особливості ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством. Відповідно до п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи – підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків пов’язано, з одного боку, із загальним порядком ліквідації юридичної особи, фізичної особи – підприємця, суб’єкта господарювання, з іншого – із ліквідацією платника податків, під час якої відбуваються зміни у правовому статусі платника податків, визначеному Податковим кодексом України, та припиненням його податкового обов’язку – як наслідок. Відповідно до ст. 37 Податкового кодексу України, підставами для припинення податкового обов’язку є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісти відсутньою; втрата особою ознак платника податку, що визначені Податковим кодексом України; скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (див. коментар до ст. 37 цього Кодексу).

Особливості правового регулювання полягають у встановленні порядку самостійного або примусового погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі ліквідації платника податків, не пов’язаної із застосуванням заходів, передбачених нормами Закону України № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року (із подальшими змінами та доповненнями).

Такі дефініції як «погашення грошових зобов’язань» або «погашення податкового боргу» у коментованій статті визначають відповідні напрями організаційно-правових заходів податкового адміністрування, контролю й примусово-виконавчих процедур органів державної податкової служби та інших уповноважених державних органів при ліквідації платника податків.

Зокрема, у разі добровільного прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію юридичної особи, відповідно до пп. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, виникає обов’язок платника податків за місцем обліку повідомити орган державної податкової служби про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Разом з тим, у разі отримання, відповідно до Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, даних про початок ліквідаційної процедури платника податків органами державної податкової служби при наявності достатніх підстав має право, наприклад:

1. проводити документальні позапланові виїзні перевірки (ст. 78 Податкового кодексу України);
   
2. припинити адміністративний арешт майна платника податків у зв’язку із ліквідацією платника податків (ст. 94 Податкового кодексу України) та ін..
   

Наслідками проведення процедур ліквідації платника податків можуть бути закриття його рахунків у фінансових установах та/або втрата правового статусу як платника податків відповідно до норм Податкового кодексу України. Так, втрата правового статусу як платника податків може передбачати такі заходи, наприклад, як:

• виключення з реєстру платників податку і анулювання такої реєстрації за умов, визначених Податковим кодексом України;
  
• внесення держреєстратором в установленому порядку до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі довідки відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах) тощо.
  

У випадках, коли власник або уповноважений ним орган у добровільному порядку приймає рішення про припинення діяльності підприємства в результаті ліквідації, не пов’язаної з банкрутством, майно такого платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Так, ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено порядок черговості задоволення вимог кредиторів платоспроможної юридичної особи, у т. ч. вимоги щодо податків і зборів (обов’язкових платежів).

Положення цієї статті ПК визначають порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків у тому випадку, коли їх частина залишається непогашеною під час ліквідації або скасування державної реєстрації фізичної особи – підприємця у зв’язку з недостатністю майна, за рахунок інших джерел. Так, абз. 1 п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України передбачає правило, за яким така частина зобов’язань платника податків погашається:

• за рахунок майна засновників або учасників підприємства-боржника, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах такої відповідальності;
  
• у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
  

В інших випадках грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним податковим боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Порядком списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1231 від 27 грудня 2010 року, а також ст. 101 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 Порядку безнадійний податковий борг підлягає списанню за рішенням керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби, яке приймається на підставі одного з таких документів:

1. витяг або довідка державного реєстратора про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які підтверджують внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом її ліквідації;
   
2. повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи (платника податків);
   
3. рішення суду про визнання фізичної особи (платника податків)
   безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною.
   

У разі коли контролюючий орган не є органом державної податкової служби, рішення про списання податкового боргу приймається органом державної податкової служби за зверненням контролюючого органу, яке подається разом з одним із документів, зазначених у п. 2 Порядку.

П. 4 Порядку встановлюється, що рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках, один з яких передається органу державної податкової служби, другий - контролюючому органу. У разі коли контролюючий орган є органом державної податкової служби, рішення складається в одному примірнику.

Податкові повідомлення-рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття органом державної податкової служби рішення про списання безнадійного податкового боргу в повному обсязі.

Сума безнадійного податкового боргу платника податків визначається контролюючими органами за даними автоматизованої інформаційної облікової системи органу державної податкової служби на день прийняття рішення про списання такого боргу зазначено у п. 6 Порядку.

Згідно п. 7 Порядку відомості про прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу вносяться до автоматизованої інформаційної облікової системи органу державної податкової служби із зазначенням дати прийняття такого рішення.

Додаток до Порядку

Відбиток штампу
контролюючого органу

РІШЕННЯ №
від _________________ року
про списання безнадійного податкового боргу

Я, ____________________________________________________________________________________                                                                                         (посада, прізвище, ініціали) на підставі статей 67 та 97 Податкового кодексу України та відповідно до рішення ______________________________________________________________________________________                                                                 (найменування органу державної податкової служби) _________________________________________________ від "___"____________ ____ року N ______ вирішив списати безнадійний податковий борг _____________________________________________                                                                                                                                                  (ідентифікаційний код та ______________________________________________________________________________________ найменування - для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків або ______________________________________________________________________________________                                                       серія і номер паспорта, прізвище та ініціали - для фізичних осіб) за такими податками, зборами:

Найменування податку, збору	Код бюджетної класифікації	Безнадійний податковий борг, який підлягає списанню, гривень
		усього	у тому числі
			податкові зобов'язання	пеня	штрафні (фінансові) санкції	плата (відсотки) за податковий кредит

Керівник контролюючого органу	____________ (підпис)	______________________ (ініціали та прізвище)
М. П.

У такому ж порядку погашаються зобов’язання фізичної особи – платника податків, яка померла або визнана судом безвісти відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли з’являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав. Так, зміни у правовому статусі таких платників податків здійснюється органами державної податкової служби відповідно до п. «є» ст. 184 Податкового кодексу України шляхом виключення з реєстру платників податку і анулювання реєстрації фізичної особи – платника податків.

Перелік осіб, які відповідальні за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платників податків, визначений у п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України із урахуванням особливостей правового статусу і специфіки нормативно-правового регулювання ліквідаційних процедур окремих господарських організацій, передбачених нормами законодавства.

У разі коли платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом. При застосуванні положень п. 97.5 необхідно враховувати, по-перше, визначені у ст. 43 Податкового кодексу України умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, по-друге, що у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків закінчується нарахування пені, відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України.

У разі коли суми надміру сплачених або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами; за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податку. При цьому, відповідно до п. 5 розд. VI «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року, повернення платнику податків надміру та/або помилково сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надміру та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів .

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без подання заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів у порядку, визначеному статтею 87 Податкового кодексу України.