Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку національної академії наук україни на правах рукопису врода юрій федорович
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВисновки до розділу 2 Розділ 3.удосконалення методичного забезпечення стратегічного управління потенціалом машинобудівного підприємства |
- Нститут держави І права імені В. М. Корецького національної академії наук україни, 3120.32kb.
- Порядок формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній, 234.69kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Нститут проблем виховання академії педагогічних наук україни на правах рукопису, 2676.35kb.
- Національна академія наук україни інститут прикладних проблем механіки І математики, 198.53kb.
- Міжнародне право навколишнього середовища: стан та перспективи розвитку Матеріали Міжнародної, 2897.83kb.
- Одеська національна юридична академія На правах рукопису Крестовська Наталя Миколаївна, 2287.48kb.
- Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних, 754.78kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний, 5166.67kb.
- Сумський державний університет На правах рукопису дерев’янко юрій миколайович, 827.88kb.
Висновки до розділу 21. Проаналізовані тенденції стану і визначення тенденцій розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств свідчать про досить високу питому вагу абсолютно монополізованих і олігополістичних товарних ринків у машинобудівному комплексі України. Запропонований підхід до розробки стратегії розвитку машинобудівного підприємства передбачає дослідження тенденцій динаміки обсягів продажу по товарних групах машинобудівної продукції. Відповідно до проведених досліджень сформульовано концептуальні положення, згідно з якими формування стратегії підвищення конкурентоспроможності машинобудівного підприємства значною мірою залежить від ефективності управління його потенціалом. Обґрунтовано, що при управлінні станом і ефективністю використання потенціалу машинобудівних підприємств необхідно враховувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають інтенсивність конкуренції в машинобудівній галузі, що особливо актуально в контексті вступу України до СОТ. Оцінку потенціалу машинобудівного підприємства запропоновано проводити за допомогою сукупності часткових і інтегральних показників оцінки стану й ефективності використання ресурсних компонент потенціалу підприємства, що дозволяє проводити оцінку забезпеченості підприємства виробничими ресурсами й визначати напрями підвищення ефективності їхнього використання в процесі реалізації сформованої стратегії розвитку. 2. Ключовою умовою успішної реалізації стратегії розвитку машинобудівних підприємств є здійснення своєчасної й ефективної оцінки тенденцій динаміки часткових і інтегральних показників, які характеризують стан і ефективність використання потенціалу підприємства, його конкурентні переваги й конкурентоспроможність. Використання такої оцінки при формуванні стратегії розвитку машинобудівних підприємств дозволяє визначати як існуючі тенденції динаміка цих показників, так і основні пріоритети зміни стратегії розвитку машинобудівних підприємств. 3. Важливою проблемою управління машинобудівним підприємством є вибір відповідної оргструктури і методів управління, використання яких повинне забезпечити реалізацію й досягнення конкурентних переваг відповідно до розробленої стратегії розвитку підприємства даної галузі. У результаті проведених досліджень встановлено, що управління машинобудівним підприємством повинне базуватися на принципах і підходах, які дозволяють реалізувати стратегічне управління його потенціалом. Вітчизняними машинобудівними підприємствами не виконується ключова вимога стратегічного управління, а саме: стратегічне управління машинобудівним підприємством повинне мати системний характер і здійснюватися відповідальними структурними підрозділами для забезпечення своєчасної й динамічної реакції на зміни внутрішнього й зовнішнього середовища. Результати досліджень по розділу 2 опубліковано в [, , , ]. РОЗДІЛ 3. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер варіанта моделі | Тип мережі / Type | Величина помилки / Error | Кількість входів / Inputs | Кількість елементів на першому латентному шарі | Ефективність / Performance |
| Лінійні мережі | |||||
| 01 | Linear | 0.323579 | 18 | - | 1.039818 |
| 02 | Linear | 0.3184123 | 17 | - | 1.031028 |
| Радіальні базисні функції | |||||
| 03 | RBF | 0.2789209 | 21 | 5 | 1.059129 |
| 04 | RBF | 0.1662921 | 21 | 2 | 1.000734 |
| 05 | RBF | 0.1661905 | 21 | 1 | 1.00077 |
| Узагальнена регресійна нейронна мережа | |||||
| 06 | GRNN | 0.2647842 | 24 | 86 | 0.9936657 |
| 07 | GRNN | 0.2642717 | 24 | 86 | 0.9904189 |
| 08 | GRNN | 0.1642152 | 24 | 86 | 0.9906475 |
| Багаторівневі персептрони | |||||
| 09 | MLP | 0.1984075 | 26 | 13 | 0.990272 |
| 10 | MLP | 0.0774819 | 27 | 13 | 0.990189 |
На основі аналізу показників мереж, що побудовані за допомогою процедури Intelligent Problem Solver надбудови SNN, було обрано нейросітку під номером 10 (табл. 3.8): тришаровий персептрон з 13-тю нейронами на прихованому шарі, ефективністю 0,99 і найменшою помилкою серед всіх розглянутих моделей – 0,0775. Таким чином, Intelligent Problem Solver двічі понизив розмірність мережі: перший раз на початковому етапі відібрав сорок найбільш значущих факторів з 86, потім при побудові й навчанні мережі з огляду на обсяг вибірки зменшив число входів до дванадцяти. Отже, серед можливих моделей нейронних мереж необхідно використовувати модель багаторівневого персептрона інтегральних оцінок стану й ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства, що представлено на рис. 3.9.
Рис. 3.9. Архітектура моделі багаторівневого персептрона, за допомогою якого прогнозується позиція потенціалу машинобудівного підприємства
Ця модель доводить, що при моделюванні показників, які характеризують стани й ефективність використання потенціалів машинобудівних підприємств, з метою прогнозування їхньої зміни залежно від обраної стратегії розвитку потенціалу підприємства доцільно враховувати нелінійність досліджуємих процесів і велику кількість показників, які визначають потенціали машинобудівних підприємств.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта.
Таким чином, доведено доцільність одночасного використання методів нейросіткового та регресійного аналізів, що дозволяє проводити більш якісний аналіз і оцінку факторів, що впливають на вибір стратегічних напрямів розвитку потенціалу машинобудівного підприємства. Побудована штучна нейронна мережа для машинобудівного підприємства ВАТ «Машинобудівний завод ім. Фрунзе» дозволила провести оцінку динаміки зміни його потенціалу у відповідності до стратегії його розвитку, а також його позиціонування серед сукупності інших підприємств цієї галузі, виявити загальні тенденції, визначити пріоритетні напрями стратегічних змін потенціалу машинобудівного підприємства й існуючі резерви його розвитку. Отже, визначення загального напряму стратегічних змін потенціалу машинобудівного підприємства є динамічним і нелінійним процесом, спрямованим на оцінку потреб ринку у виробленій продукції й визначення у зв'язку з цим можливостей потенціалу підприємства з забезпечення процесу реалізації стратегії підприємства.
Таблиця 3.14
Порівняння складу та чутливості вхідних показників регресійної моделі і штучної нейронної мережі, що отримані
| а) Вхідні показники регресійної моделі
| б) Вхідні показники штучної нейронної мережі
|
Застосування розробленої моделі багаторівневого персептрона дозволило визначити резерви поліпшення стану й підвищення ефективності використання потенціалів машинобудівних підприємств і це дозволило здійснити прогнозування зміни стану й ефективності використання потенціалу машинобудівного підприємства ВАТ «Машинобудівний завод ім. Фрунзе».
Отримані прогнози за результатами побудови регресійної моделі підтверджують, що, за умови досягнення поставлених цілей і виконання завдань, на підприємстві ВАТ «Машинобудівний завод ім. Фрунзе», відповідно до отриманих раніше результатів оцінки динаміки зміни стану й ефективності використання потенціалу та його позиціонування у розробленій матриці позиціонування потенціалів машинобудівних підприємств, будуть збережені позитивні тенденції розвитку. Результатом регресійного аналізу є отримана формалізована багатофакторна регресійна модель очікуваного обсягу реалізації продукції, якого машинобудівне підприємство може досягти завдяки обраним стратегічним змінам свого потенціалу. Її використання дозволяє виявляти резерви поліпшення стану й підвищувати ефективність використання потенціалу на машинобудівних підприємствах.