Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011 року. Розглянуто 26 питань порядку денного, за результатами їх розгляду: 9 закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань, 1013.55kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто, 1501.12kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 9 лютого 2010 року. Розглянуто 16 питань, 1055.07kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України за період з 6 по 9 грудні 2011 року. Відбулося три пленарних, 976.28kb.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гринівецький від фракцій Народної партії.
12:56:55
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.
Дякую. Шановні колеги! Один великий письменник сказав: "Який характер нації – такий характер земельних відносин". І перш ніж говорити про головний ресурс, головне національне багатство, мені здається, що нам би необхідно було б обговорити і вирішити, на мій погляд, 4 головні проблеми для сьогоднішнього села. Перше – це низька технічна озброєність виробничих процесів.
Друге. Це не вдалося нам вирішити питання диспаритету цін на продукти сільського господарства і виробництва для села. Відсутність довгострокових і розумних кредитів для агропромислового комплексу. Давайте вдумаємось, село виробляє сьогодні близько 30 відсотків валового національного продукту, а повертає собі у вигляді дотацій всього 16 відсотків, і дика експлуатація праці.
Третє. Для села вирішається не вирішеною проблема кадрів. Причому кадрів з вищою освітою.
Четверте. Негативну роль для розвитку села зіграла економічна наука, давайте вдумаємось в таке поняття як "неперспективні села в Україні". Коли ми говоримо про таке поняття як "земля-товар", то на мій погляд, це непорозуміння, бо земля як продукт природи не може мати вартості. Купуватися і продаватися може тільки право на володіння земельною рентою, і рента може виступати як ціна землі.
Тому, коли ми говоримо про зняття мораторію, треба, на мій погляд, враховувати, що землеробці можуть лишитися права власності на землю як ресурс виробництва. І попадають в залежність від власників земельних паїв, які дуже часто змінюються не тільки кількісно, але й адресно. А далі територіальні громади втрачають право на земельну ренту, а це є головне джерело наповнення місцевих бюджетів. От над цим би треба було замислитися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз о 13 годині у нас у конференц-залі розпочинається зустріч з аграріями з усіх областей, які ініціативно тут приїхали до Києва, за участю представників уряду. Я повинен вести цю зустріч. Тому, з вашого дозволу, Адам Іванович, буде продовжувати засідання. Але ще хочу сказати одне.
Під час Погоджувальної ради ми з вами в принципі намагалися домовитися про те, що нам не варто сьогодні приймати ті чи інші рішення до проведення парламентських слухань, які повинні бути справжніми парламентськими слуханнями без політичних емоцій, без потрясіння повітря. А після того вийти на систему рішень – ті, які будуть потрібні людям. Бо у нас склалася така ситуація: якщо тільки політична сила при владі, одразу виступають за ринок землі. Влади немає – оголошується мораторій. Давайте приймемо рішення не для себе і не під себе, а рішення ті, які потрібні країні.
То, можливо, нам варто було би піти на таке рішення – відтермінувати розгляд всіх цих питань до проведення парламентських слухань і до парламентських слухань не приймати тих рішень, які не будуть сприйняті в суспільстві загалом. Можливо, це був би один із виходів знаходження порозуміння у нас в сесійній залі. Давайте будемо, можливо, враховувати і цю позицію. Спасибі. Я прошу вас.
От Лемза передає право на виступ Юрію Одарченку. Наступним буде виступати Олександр Чорноволенко.
13:01:07
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, я хотів би перед тим, як ми будемо голосувати за даний законопроект, нагадати вам, ну, деякі етапи минулого нашого дійства. Депутати, які виступали з цієї трибуни, проводили паралель, що нинішні процеси продажу земельного ринку, вони нагадують процеси, які відбувалися при приватизації державного майна.
Шановні колеги, я хочу привести вам приклад, коли минула влада, а тут виникає питання довіри до влади, чи може вона зробити цей процес чисто легітимно на користь людям. Для того, щоб зрозуміти, чи може, чи ні, варто подивитися у минуле.
Ви знаєте, дуже показова ситуація по Украгроінвесту, це державний холдинг, який об’єднував 34 сільгосппідприємства машинобудування. 34 підприємства калібру Харківський тракторний завод, Херсонські комбайни. І при тій владі, до речі, при Прем’єр-міністрі Януковичу, який підписав постанову, яка знімає обмеження держави на відчуження майна, відбулося роздержавлення. Як же воно відбулося? 34 заводи були поміняні на 1 комп’ютер і на 2 дискети, на програмний продукт. От уявіть собі, афера якого масштабу відбувається.
Чи щось змінилося сьогодні у нас в процесі побудови влади, у процесі зміни дійових осіб? Та нічого не змінилося, ми сьогодні всі абсолютно свідомо розуміємо, що це афера, яка закінчиться стражданнями для сільського населення, для сільського населення.
Можна провести паралелі, як це відбувалося в Латинській Америці, коли оці селяни, які спочатку радувалися продажу земля, вони потім оказалися в містах з фанери і рубероїда під великими містами по 300, по 400 тисяч населення, куди не може поткнутися навіть поліція. Вони витратили гроші і зараз мусять існувати у таких містах.
Я, шановні колеги, перед тим, як ми будемо приймати рішення, а ми мусимо проголосувати зараз за продовження мораторію, я хочу вам нагадати про те, як утворилася держава Ізраїль. При всій повазі до цієї держави, вона утворилася на основі купівлі землі у палестинців. І потім уже виникла на палестинських землях держава. У нас може відбуватися одне і теж, тому що сьогодні 6 і 8 власників земельних паїв, 6 і 8 мільйонів, дві третини з них складають пенсіонери. Тобто казати про те, що цей процес піде на користь підняття рівня сільського господарства сьогодні неможливо.
І я закликаю, особливо фракцію "Реформи за майбутнє" чи депутатську групу, проголосувати за продовження мораторію.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко Олександр, фракція „Наша Україна – Народна самооборона". Підготуватися Ляшку.
13:04:34
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі! Олександр Чорноволенко, Народний Рух України. Я чудово розумію пана Яворівського, бо він був засновником Руху, він рухівцем у душі і залишився. Він не може сказати, що непотрібна приватна власність на землю. Очевидно, вона потрібна, очевидно, запровадження в оборот ринку землі принесе великі здобутки українській економіці, подвоївши фактично валовий національний продукт. Все це правильно. Але, очевидно, не при цій владі. І тут я теж його чудово розумію, коли він пропонує цей мораторій. Бо при цій владі всі ці ресурси будуть вкрадені, вкрадені в українського народу і будуть неефективно використані.
Тому, очевидно, що його законопроект абсолютно слушний, його варто підтримати з болем у серці, з жалем, але варто підтримати. І ще сказати, що ще кілька років, на жаль, український народ втратив у своєму економічному і соціальному розвитку, ще кілька років він не буде схожий на інші європейські народи, бо ще якійсь час ця влада протримається і відповідно нічого не буде зроблено.
Тепер по тому, ну, а дійсно, якби от у нас все було ідеально чи могли би ми зараз от розпочати приватизацію. Чи готовий у нас Закон про ринок землі? Ні, не готовий. Чи давно ми його готуємо? Да, давно готуємо. Які у нас перспективи того, що він буде найближчим часом прийнятий? Теж, поки що, не зрозуміло. Тому, якщо буде скасований мораторій, то це буде просто дика така приватизація і, фактично, і люди втратять, і бюджет втратить. Бо, абсолютно 100 процентів, що ціни будуть на цю землю неадекватні. Фактично, декілька, а може й один, клан в Україні забере всю землю під себе по бросових цінах і від того втратять і громадяни України, і українська економіка, і взагалі можливості подальшого розвитку України. Тому, очевидно, що нам треба почекати поки зміниться ця влада, щоби знову повернутися до обговорення цього проекту.
Тому, я пропоную підтримати законопроект Яворівського, хоча був і залишаюся прихильником приватної власності на землю, продажу землі, ринку землі. Але, в умовах панування Партії регіонів, все це неможливо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег, позафракційні. Підготуватись Матвієнко.
13:07:12
ЛЯШКО О.В.
Цілком очевидно, що проблеми аграрної політики в Україні полягають не стільки у власності на землю, як у створенні передумов для ефективного ведення бізнесу сільськогосподарського спрямування. Зведення проблеми до форми власності, мені видається, є неприпустимим. На мою думку, твердження про те, що приватна власність на землю є необхідною умовою виведення сільського господарства з кризи, воно досить неоднозначне. Щоб користуватися, не обов'язково володіти.
Хочу нагадати слова англійського економіста і філософа Джона Стюарта Мілля, який вважав, що земля не є товаром, а – засобом виробництва і має бути одинаково доступною для всіх. При цьому, стверджував, що держава має виступати в ролі єдиного землевласника, а землекористувачі мають бути орендарями, які отримують свої ділянки на засадах договору безстроково або на певний термін.
Ринковій економіці це не тільки не заважає, а навпаки суттєво допомагає, бо сільськогосподарська продукція, одержана з орендованої землі, значно дешевша в багатьох випадках, а тому і конкурентноспроможніша, ніж продукція з приватної землі.
У розвинених країнах система земельних відносин спрямовується на державне стимулювання і підтримку саме орендної форми землекористування. Так, у Сполучених Штатах частка орендованої землі у задіяні для виробництва як фермерами, так і великими компаніями становить 70 відсотків, у Німеччині – близько 80 відсотків, у Китаї закріплена державна власність на землю з довічно успадкованим правом землекористування орендованих земельних ділянок, у Ізраїлі 95 відсотків землі перебуває у державній власності і лише 5 у приватній, яку, до речі, викупити тоді, коли створювалась держава Ізраїль. Разом з тим ефективність господарювання сільськогосподарських кооперативів кібуців в умовах напівпустелі вдвічі-тричі перевищує ефективність колгоспів і радгоспів у колишньому СРСР. Тож прибуток має приносити не власність на землю, а її продуктивне використання.
У зв’язку з цим влада мала б запропонувати план дій для села, яким чином вирішити проблеми, аби наше село, наша країна годувала весь світ. Що натомість пропонує влад? Продати всю землю і, мовляв, завтра прийде рай до нас на українську землю. У 1998 році вже розпаювали, зробили власність через розпаювання. Де той рай? Село, як гинуло, так по сьогоднішній день і гине.
І наостанок. Володимир Михайлович питав сказати, хто скуповує землю. Всі мовчать. Я скажу. Є таке підприємство "Дружба нова". Один із власників цього підприємства серед нас у залі працює. Це підприємство зібрало вже банк десь понад 100 тисяч гектарів землі. На це підприємство у Чернігівській області, зокрема, працюють, починаючи від голови адміністрації до голів сільських рад. Людям по 3 тисячі гривень дають лише за те, щоб вони уклали договір оренди землі. Але договір оренди укладений так, що ця людина ніколи назад цієї землі не отримає. І от таке відбувається по всій країні. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція "„Наша Україна – Народна самооборона” .
13:10:32
МАТВІЄНКО А.С.
Українська республіканська партія "Собор", Блок „Наша Україна – Народна самооборона”.
Шановні друзі, я хочу попробувати перефразувати одну відому приказку "Чого ми такі бідні?". Мені видається, ми бідні тому, що лякаємо самі себе і плачемо. Оце скільки ми маємо вже років незалежності, все лякаємо і плачемо, лякаємо і плачемо замість того, щоб проявити політичну волю і рухатися. При тому маємо знати, що реформи ніколи не робила більшість. На більшості, на популізмі тільки спекулювали ті, хто безвідповідально ставилися до майбутнього України, а тому сьогодні й бідуємо. Я хочу нагадати тим, хто так любить плакати, і хто хоче так лякати сьогодні із цієї трибуни, в тому числі і цим законопроектом, що біда буде і нічого іншого.
Згадайте нашу дискусію. Приватизуємо житло, на Хрещатику будуть жити одні іноземці. Приватизуємо торгівлю, солі і хліба не буде в жодному магазині. Приватизуємо АЗС, бензину не буде. Прийдуть іноземні банки, катастрофа. Ну, друзі, ну так же весь світ. Якщо ми хочемо рухатися, маємо рухатися шляхом реформи.
Друге. Стосовно того, про ринок. Так, ринок, це тоді, коли власник володіє тим, що він має. А ми сьогодні маємо, що власник не володіє, а володіє проходимець. Ну, якщо ми хочемо далі консервувати те, що власник не має ніяких прав, то давайте тоді підтримувати цей законопроект. В результаті того, що ми не запускаємо ринок землі, що ми сьогодні маємо: втрачаємо родючість, соняшником і ріпаком виснажуємо всі наші ґрунти. Це жах, це злочин. Ми не маємо права ще до 2015 року цю злочинну дію продовжувати.
Друге. Латифундисти закабалили сьогодні селянина практично не за 300 гривень, а за 100 гривень, високою ціною розраховуються за пай, по 100 тисяч, по 200 тисяч. Да вони сьогодні перші замовники, щоб не було ринку землі. Ці латифундисти, якими ви лякаєте невідомо кого, вам аплодують за те, що ви вносите такий законопроект.
Продовжується корупція, яка збагачує окремо. Кредит не можемо взяти, беремо кредит під врожай. Такого світ не знає. Це не господарювання, це якесь рабство. Пропоную мораторій. Для чого, коли до 2012 року є? Давайте ми, дійсно, послухаємо, як пропонує Литвин, слухання; прискоримо прийняття законів – і будемо рухатися з тими запобіжними якимись проблемами, які, дійсно, потребують: ринок землі, обмеження кількості, як поступити з іноземцями (так, як Польща: не дати їм, може, на якихось 10 років права користуватися цим ринком), і багатьох інших. Інакше село загине – і нічого не буде.
Цей законопроект підтримувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я бачу, що чисельність Партії регіонів може збільшитися за рахунок Анатолія Сергійовича.
Заключне слово. Яворівський, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.
13:14:06
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, я ні з ким не буду сперечатися, хоч думки були полярно, абсолютно протилежні. Я хочу подякувати усім учасникам нашого обговорення і сказати про те, що ми не даремно згаяли цю годину з гаком парламентського часу. Я навіть почав думати про те, що це початок уже отих наших слухань, які відбудуться у цій самій залі. Через те я усім учасникам дякую з цього приводу.
Я хотів би внести таку пропозицію. Розумію, що вона, може, не зовсім вписується до нашого Регламенту, Адаме Івановичу, але, скажімо, я би запропонував зараз не голосувати, тут такі думки звучали. Це воля парламенту, він може прийняти таке рішення. А проголосувати після слухань.
Я розумію, що це складно зробити, але це, мені видається, було б дуже розумно: зараз не голосувати. Ми обговорили цю тему. Я думаю, що і Володимир Михайлович Литвин як один із прихильників цього законопроекту, так я собі думаю. Давайте зійдемося на цій думці: справді проголосувати після слухань. І тоді все б стало на свої місця. А взагалі дякую за обговорення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету немає. Будемо голосувати, хоча непогана ідея: проголосувати після парламентських слухань. Але після парламентських слухань ми з вами будемо голосувати постанову – рекомендації парламентських слухань, і там будуть указані, указані в тому числі і ті законопроекти, які треба буде прийняти. Я не виключаю, що результат… за результатами парламентських слухань ми можемо написати не 15-й рік, а 25-й рік і так далі. Так що, да, да, я маю на увазі, що розгляд цього питання сьогодні не завершується, бо, дійсно, буде і парламентські слухання і найголовніше давайте не будемо забувати, що є закон, який говорить про те, що навіть якщо закінчиться термін на купівлю-продажу землі, то її не можна реалізовувати цього права до того часу, поки не буде прийнято два основоположних закони і передусім закон, який буде визначати ціну землі. Тому що вона у нас, ви знаєте, безцінна і провести кадастр, як кажуть спеціалісти, для цього треба мінімум три роки для того, щоб провести кадастр земель.
За результатами обговорення я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у першому читанні проекту Закону про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу десятого перехідні положення загального кодексу… вибачте, Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок. Реєстраційний номер 7541. Прошу голосувати.
13:17:19
За-117
Не прийнято рішення.
Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – не голосувала, «БЮТ – «Батьківщина» – 62, «Наша Україна – Народна самооборона» – вісім, комуністів – 24, «Реформи заради майбутнього» – не дали голосів, Народна партія – 20, позафракційні – три. Таким чином, законопроект відхилений, але я ще раз наголошую, шановні колеги, це не значить, що ми розв’язали це питання і до нього ми ще не один раз будемо повертатися, в тому числі і за результатами парламентських слухань.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб, реєстраційний номер 7560. Олександр Віленович, ми можемо за скороченою?
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Чого? Таке серйозне питання… Адам Іванович, я проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви проти, але є пропозиція за скороченою від фракції БЮТ. Хто за те, щоб розглянути питання за скороченою процедурою, прошу визначатися.
13:18:41
За-203
Будь ласка, Олександр Віленович.
13:18:49
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі, ви проголосували за скорочену процедуру, бо боїтеся, що люди почують обговорення і побачать вашу позицію, яка спрямована повністю проти міста Києва.
Я хочу нагадати коротко суть законопроекту. Завжди у нашому законодавстві у Бюджетному кодексі, у тому числі, і той, що ви прийняли останнім влітку минулого року, 100 процентів прибуткового податку з громадян йшло до бюджету міста Києва, як, до речі, і Севастополя. Хочу нагадати, що в областях приблизно така ж ситуація, обласний центр і сама область ділять цей бюджет. Так як Київ є одночасно і містом, і областю, то в Київ завжди зараховували 100 відсотків.
У цьому бюджеті минулого, на 2011 рік, у минулому році на перше читання нам уряд подав, що до бюджету міста Києва зараховується тільки 50 відсотків прибуткового податку з громадян. Коли було зрозуміло, що це протирічить Бюджетному кодексу, одночасно з другим читанням бюджету було внесено зміни до Бюджетного кодексу, де замість 100 процентів, як це було споконвіку в Україні, до бюджету міста Києва написали зарахувати 50 відсотків цього податку. Тобто пограбували киян на 6,7 мільярди гривень, бо загальні збори по прогнозу Міністерства фінансів по місту Києву мали бути 13,4 мільярди гривень прибутку на податок. Тобто у Киян забрали 6,7 мільярди. Частину цих грошей компенсували за рахунок різних дотацій і субвенцій з Державного бюджету, частина так і пропала для киян. Але у будь-якому випадку місто Київ вирішили посадити на ручне управління, тобто щоб Кабінет Міністрів сам розподіляв ці гроші. Щоб ні Київрада, ні кияни, навіть ні обласна адміністрація київська, яку очолю регіонал Попов, а Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів вирішували питання: чи дати гроші місту Києву на ту чи іншу програму чи не дати. Це повне нехтування…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В. Повне нехтування принципами місцевого самоврядування, це повне нехтування принципом того, що основою місцевого самоврядування є фінансова самостійність будь-якої території. Це повною мірою стосується і міста Києва.
І більше того, я вам хочу сказати, що Президент зробив з цього приводу зауваження, висловивши здивування, чому це місту Києву залишили тільки 50 відсотків прибуткового податку.
Не дивлячись на це, Кабінет Міністрів всупереч так званій декларованій вертикалі влади намагається втримати контроль над фінансовими потоками по столиці України в своїх руках і змушує вас відхилити мій законопроект. Я знаю про те, що там є негативне рішення бюджетного комітету, в якому ви маєте більшість. З іншого боку, хочу нагадати, що каже науково-експертне управління. Після першого читання внести зміни на друге читання. Яким чином…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, від профільного комітету Баранов, прошу.
Немає Баранова. Хто готовий від Комітету з питань бюджету доповісти? Немає.
Висновок бюджетного комітету: відхилити даний законопроект. Прошу записатися на обговорення питання.
Прошу, Одарченко, "БЮТ – "Батьківщина". Підготуватися Карпуку.
13:22:56
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, це дуже значуще питання для Києва.
Я хочу нагадати передвиборчу програму Віктора Януковича, котрий казав, що він забезпечить всім вчителям і лікарям державну службу і таким чином підвищить їх заробітну плату.
Що відбувається сьогодні в Києві в цьому році? В бюджеті міста Києва були не передбачені дотації на соціальну підтримку працівників бюджетної сфери. От, шановні члени Партії регіонів, ви підіть в любий дитячий садочок чи в школу і ви будете чітко розуміти, що сьогодні там після вашого керівництва це вперше в історії України, люди отримали суттєве зменшення заробітної плати. Сьогодні там заробітна плата від 900 до півтори тисячі гривень. І мені дуже дивно дивитися, як на сесії міської ради фракція Партії регіонів вона підтримує таке зростання фінансування для вчителів, а тут в сесійній залі буде відбуватись дещо протилежне.
Сьогодні для того, щоб підкреслити вашу загальну позицію потрібно проголосувати за закон Чорноволенка, змінити Бюджетний кодекс в плані повернення цих вилучень, які були зроблені у місті Києві. Це буде серйозне свідчення про те, що влада піклується про людей, які сьогодні виховують наших дітей, які працюють в лікарні, і таким чином демонструє свою повагу до них.
Шановні колеги! Я підкреслюю на сесії міської ради члени всіх фракцій, депутати всіх фракцій виступали з різкою критикою проти цього вилучення, в тому числі ваші депутати ставили питання про те, щоб це вилучення було повернено. Продемонструйте таку повагу до депутатів місцевих рад, не дивлячись на це, що… це серйозна ознака, позиція фракції в міській раді, що місцеве самоврядування потрібно, ви знищили його …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Карпук.
13:25:09
КАРПУК В.Г.
Прошу передати слово В'ячеславу Кириленко.
13:25:22
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!". Дякую пану Володимиру за передане слово. Я хочу підтримати законопроект пана Чорноволенка, бо він понад усе в інтересах київської громади. Багато років була команда так званих реформаторів у Києві, що тепер не можна дорахуватися тієї київської землі, півтори тисячі ділянок незаконно розбазарено чи більше, які втрати для міського бюджету і як це все покривати.
А до цього всього зараз, хоча ніби вже і не команда реформаторів при владі у Києві, а люди, які з однієї команди, глава КМДА і уряд повинні ж бути кореспондентською парою, а насправді відбувається таке, що 50 відсотків подоходного у міста Києва забирається. А хто страждає? Страждають ті люди, які з бюджету міста Києва отримують заробітні плати, соціальні виплати і інші види фінансових виплат, за які вони живуть. А якщо порахувати, що загальна сума вилучень із міського бюджету міста Києва порядку 8,5 мільярдів гривень, а якщо Київ вдало спрацює і збере більше, то ще коефіцієнт працює і вилучать більше ніж 8,5 мільярдів гривень. То виникає питання: а що це за грабунок такий Києва відбувається з боку уряду, а чому ніхто не рахується із міською громадою?
Я думаю, що тут треба щоб парламент ухвалив консолідоване рішення. Тому що ці гроші, які набуваються киянами, вони створюють цей додатковий продукт, вони повинні киянами, київською міською громадою і розподілятися в інтересах міста Києва.
Тому я розумію, що зараз правлячій більшості повна процедура обговорення не підходить, бо це незручне питання, тому що уряд і міська адміністрація не можуть знайти спільної мови, і уряд по суті грабує місто Київ. Тому ясна річ, що повної процедури бути не може, а тільки по скороченій, швидесенько так, щоб ніхто цього моменту не помітив. Так діяти не можна, пропоную і правлячій більшості проголосувати в інтересах міста Києва і киян. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, В'ячеслав Анатолійович, те що була скорочена процедура, то навпаки більше почули, бо якби більше говорили, то менше б чули. А так чітко і ясно вас почули, не переживайте.
Одна хвилина, будь ласка, від фракції, прошу, Юрій Болдирєв. Всім, які не записалися.
13:27:58
БОЛДИРЄВ Ю.О.
Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович, я не собирался выступать, но вот этот плачь отнюдь не Ярославны, который я сейчас выслушал у двух выступлениях, заставил меня выйти на трибуну. Я был депутатом, членом бюджетного комитета во втором созыве, и на моих глазах Киевский городской бюджет начал наполнятся средствами. В бюджете 1994 года город Киев, как и большинство других крупных областных центров, был дотационным. В бюджете 1995 года город Киев, как и большинство крупных областных центров, был дотационным. А донорами были исключительно города Юга и Востока: Полтава, Харьков, Днепропетровск, Луганск, Донецк, Запорожье, Одесса, Николаев и Херсон – так было. Но затем в нашей стране начались естественные процессы, связанные с суверенизацией. Киев стал становиться с каждым годом все больше и большей мере настоящей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.
Я ще раз повторюю: дві хвилини – тоді, коли фракція записується, коли фракція не записалася – одна хвилина. Тому я ж за вас записуватися не буду. Волинець, будь ласка, одна хвилина.
13:29:29
ВОЛИНЕЦЬ Є.В.
Евгений Волынец, город Шахтерск, фракция коммунистов.
Конечно, понятное дело, Киев – столица, туда стекаются все потоки так и так – денежные. Но, вот скажите пожалуйста, чем отличается Киев от того же Донецка, который наполняет бюджет в большинстве своем, бюджет Украины? Или от той же Полтавы, или от того же Чернигова? Почему мы должны делать какие-то преференции в пользу Киева, и забывая о других областных городах, которые тоже нуждаются, я считаю, именно в этом плане. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершили. Але у нас є можливість ще заслухати профільний комітет. Будь ласка, Валерій Олексійович Баранов голова комітету дві хвилини.
13:30:26
БАРАНОВ В.О.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Комітет розглянув на своєму засіданні вчора це питання, і враховуючи те, що державний бюджет на цей рік затверджений з урахуванням положень чинного Бюджетного кодексу, прийняття зазначеного законопроекту призведе до розбалансування в поточному бюджетному періоді державного бюджету. Бюджету самого міста Києва та місцевих бюджетів, які одержують з державного бюджету дотацію вирівнювання. Відповідно до розподілу податку на доходи з фізичних осіб між бюджетами, запропонований в Бюджетному кодексі, максимально враховує потребу у доходній та видатковій частині бюджетів, оптимізуючи зустрічні потоки між місцевими та державними бюджетами.
До цього від себе хочу добавити, що спочатку НКРЕ та Київській міській адміністрації треба провести тарифи на комунальні послуги до їх реальної вартості. Тоді популізм, який був у минулому, не треба буде компенсувати мільярдами за рахунок усіх міст і всіх мешканців нашої держави.
Тому не може вода, куб води коштувати в моєму Бердянську - 10 гривень, у Запоріжжі - 5 гривень 70 копійок куб, а в Києві - гривня 60. За рахунок всього народу одна столиця не може існувати.
Тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб) за номером 7560 відхилити. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, будь ласка, Чорноволенко. Згадували його прізвище, для репліки.
13:32:15
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Ні, не приймав, і це не гарно так казати. Мене взагалі дивує, коли правляча коаліція намагається знищити свою столицю і таке про неї говорить. Це унікальний випадок взагалі в історії. Це щоби уряд Франції казав таке про Париж або Англії про Лондон.
Шановні друзі, ще раз я вам хочу сказати: це гроші, які збираються в місті Києві і належать місту Києву. Бо Києва нема Київської області, він не входить туди. Це те, що залишається місту Києву. Воно не повинно йти в державний бюджет, бо в жодній області ці гроші не йдуть в державний бюджет. Це із Києва вилучається 8 з половиною мільярдів гривень після того, як він сплатить всі податки, як будь-яке інше місто України. Це не те, що Київ за рахунок інших. Київ за рахунок інших нічого не отримує. Замість того він дає в державний бюджет для перерозподілу ще 8 мільярдів гривень. Але в Києва дуже багато своїх власних проблем і просто ми паралізуємо столицю. А, паралізувавши столицю, знищимо державу. Я боюся, що оце отакі плани справжні тих, хто …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення проекту завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб)(реєстраційний номер 7560). Комітет – відхилити. Головне науково-експертне управління – направити на доопрацювання. Прошу визначатись.
13:34:01
За-65
Законопроект відхилено.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу по фракціях. Партія регіонів не голосувала, "БЮТ - "Батьківщина" – 44; "Наша Україна – Народна самооборона" – 18 і позафракційні - 3. Решта фракцій і група не голосували.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо медичних транспортних засобів для сільської місцевості) (реєстраційний номер 8027). Можемо за скороченою процедурою?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, доповідайте, Болюра Антоніна Володимирівна. Не хочете - не треба.
13:34:53
БОЛЮРА А.В.
Дякую. Мій законопроект полягає в тому, що ми пропонуємо збільшити асигнування на 700 мільйонів для закупівлі машин швидкої допомоги за рахунок, така потреба у нас, є такі розрахунки, загальна потреба складає біля 8 тисяч автомашин. Суму ми пропонуємо 700 мільйонів за рахунок того, щоб зменшити капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів на 405 мільйонів, і придбання повітряних суден - 295 мільйонів. Я являюсь автором цього законопроекту, але це за дорученням нашої фракції і це наша позиція.
Чому так актуально стоїть це питання? Тому що влада розпочала реформу, реформу чергову на цей раз у медичній галузі. І реформування полягає у тому, що іде різке скорочення медичних закладів і саме медичних закладів тих, які знаходяться у селі: це ФАПи, це амбулаторії. Ми знаємо, що смертність в Україні і так надзвичайно висока. Ми займаємо перше місце. Смертність в селі, вона більша за долею, ніж у місті. Ми знаємо, наскільки потребують допомоги сільські жителі, яка там відстань від села до села, від закладу до закладу. І на сьогодні, коли дорожчають медикаменти, коли дорожчає проїзд із-за того, що подорожчав сильно бензин і продовжує дорожчати, медичні послуги якраз стають все складнішими і складнішими, все більш недоступними. Приклад закупівлі тих машин, по яких зараз порушена кримінальна справа, тисячу машин, показали, наскільки це необхідно, наскільки багато зараз надано послуг, наскільки багато людей отримали необхідну допомогу, наскільки збережено кількість життів. Хочу ще подати таку статистику, що саме на порозі чи на дорозі очікування медичної допомоги за викликом "швидкої допомоги" чи лікаря 70 процентів людей, які потребують цієї допомоги, помирають не дочекавшись.
І ще одна цифра. Статистика показує, що кількість викликів "швидкої допомоги" дорівнює приблизно 13 мільйонів. Так от, 3 мільйони з них саме не потребують виїзду до медичного закладу. Надається медична допомога безпосередньо на місці.
Вчора розглядалось це питання на засіданні бюджетного комітету. Звичайно, і Міністерство фінансів України і Експертна рада нам відмовили. Відмовили, посилаючись на те, що це, можливо, придбання, таке придбання можливо за рахунок бюджетів місцевих. Але ж, ми знаємо, наскільки там грошей недостатньо. Хоч би місцеві бюджети забезпечили вкрай необхідні ці витрати, які стоять в черзі.
Ми не ставимо питання, чи якого походження потрібна ця техніка. Ми погоджуємось на будь-яку техніку, тому що важливо не тільки госпіталізувати до медичного закладу того, хто потребує медичної допомоги, а й навпаки – працівників медичних закладів доставити до тих, хто потребує допомоги. Ми просимо провладну фракцію підтримати саме нашу пропозицію, пропозицію нашої фракції в тому, щоб ми зрозуміли, що не можна те, що направлено проти людей, те, що направлено на гноблення людей, на знищення людей, називати реформами. Реформи необхідні. Ми також розуміємо, що в Україні найбільша кількість медичних закладів на 100 тисяч населення, в Україні найбільша кількість ліжко-місць. Але ж смертність яка висока. Народжуваність у нас не підвищується. Тому, давайте на сьогодні погодимось і все-таки проголосуємо за те, щоб виділити додаткові кошти для закупівлі вкрай необхідних машин. Дякую за увагу і прошу підтримати пропозицію нашої політичної сили. (