Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141 кодекс
| Вид материала | Кодекс |
СодержаниеТема 16. судовий розгляд Письмові завдання Ухвала іменем україни Ухвала іменем україни Тема 17. судові рішення Іменем україни Іменем україни Додаткове рішення Окрема ухвала |
- Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996., 19.86kb.
- Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141. Господарський кодекс, 586.64kb.
- Верховної Ради України 28. 06. 1996р. Зподальшими змінами. // Відомості Верховної Ради, 84.71kb.
- Тема Господарське право в системі права Конституція України від 28 червня 1996 р.:, 808.71kb.
- Верховної Ради України. 1996. №30. С. 141. закон, 248.49kb.
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закон україни про внесення змін до Конституції України, 706.36kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 1996, n 30, ст. 141) ( Текст Конституції України, 796.55kb.
ТЕМА 16. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
Нормативно-правові акти: 1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.04. - Відомості Верховної Ради України від 08.10.2004 - 2004 р., № 40, (№№ 40-42), стор. 1530, стаття 492. 2. Господарський процесуальний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56. 3. Кодекс адміністративного судочинства України. // Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 37, ст. 446. Судова практика:
Література:
Задачі: 1. Тарасюк К. звернулася до суду із заявою до Новикова П. про стягнення аліментів на утримання сина Валентина, що народився 26 січня 2008 року. В позовній заяві позивачка вказала, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 1992 р., в даний час він залишив сім’ю і не надає ніякої матеріальної допомоги дитині. В судовому засіданні відповідач Новиков П. позов визнав, однак запропонував укласти мирову угоду, згідно з якою він погоджується виплачувати щомісячно на користь сина по 300 грн. і, крім того, не буде пред’являти претензій на житло. Позивачка погодилася з цими умовами. Місцевий суд Личаківського району м. Львова закрив провадження по справі. Чи правильно вчинив суд? Який порядок укладення мирової угоди між сторонами? 2. При розгляді справи в судовому засіданні за позовом громадянки К. до її чоловіка про стягнення аліментів на дитину суд встановив, що позивачка знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем і їй 17 років. Тому суд прийшов до висновку, що позивачка не володіє процесуальної дієздатністю та у зв’язку з цим виніс ухвалу про залишення заяви без розгляду. Чи допустив суддя порушення вимог процесуального закону? 3. Багін В. звернувся до суду з позовом до Багіної Б. про вселення його в квартиру, так як після розірвання шлюбу відповідачка поміняла замки і не пускала його. В судове засідання по цій справі сторони не з’явилися. Місцевий суд Личаківського району м. Львова, вважаючи, що сторони вирішили свій спір добровільно, залишив позов Багіна В. без розгляду. Через місяць після залишення заяви без розгляду, від Багіна В. поступила заява, в якій він повідомляв, що внаслідок хвороби він не зміг з’явитися в судове засідання і просить призначити справу до слухання, бо відповідачка і далі перешкоджає можливості його проживання в квартирі. Чи правильні дії суду? Чи може суд поновити провадження по справі? 4. Судова палата по цивільних справах Верховного Суду скасувала рішення місцевого суду Галицького району м. Львова щодо позову Сивого П. до підприємства про стягнення заробітної плати. В постанові колегії вказано на неповноту протоколу судового засідання. Протокол був складений дуже коротко і на основі зроблених записів не можна прийти до висновку про обґрунтованість рішення і про задоволення позову. Чи правильно вчинила судова колегія? Яке значення має протокол судового засідання? Які обов’язкові реквізити протоколу? 5. Бровник звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину будинку. На перше судове засідання обидві сторони не з’явилися та не надали суду документів, що б підтверджували поважність причин їх неявки. На друге судове засідання вони знову не з’явилися. Суддя виніс ухвалу про залишення заяви без розгляду. На дану ухвалу було подано скаргу: - зі сторони позивача, який вказав в ній, що в позовній заяві він просив суд розглядати справу за його відсутності, оскільки він є інвалідом; - зі сторони відповідача, який вказав в ній, що в отриманій повістці було вказано іншу дату судового розгляду. Чи вказані підстави для оскарження ухвали відповідають вимогам закону? 6. Під час судового розгляду справи за позовом підприємства про стягнення з відповідача 3000 грн. за викрадене на підприємстві майно суддею було встановлено, що в суд надійшла та скоро розглядатиметься кримінальна справа по обвинуваченню відповідача в крадіжці майна у громадянина Р. Суддя виніс ухвалу про зупинення провадження по справі. Чи правильно вчинив суддя? 7. Позивач заявив суду клопотання про приєднання до матеріалів справи медичної довідки. В задоволенні клопотання було відмовлено. Під час судових дебатів позивач стверджував, що через відсутність в матеріалах справи медичної довідки суд не зможе встановити важливі обставини для справи. Суддя пояснив, що не має права повертатися до з’ясування питання щодо довідки, оскільки таке ж клопотання вже було офіційно відхилено, а повторно його заявляти позивач не має права. Чи правильні дії суду? 8. Плутчик Ф. працювала лікарем-бактеріологом санітарно-епідемічної інстанції Закарпатської обл. Наказом головного лікаря від 16 серпня 2008 р. вона була звільнена у зв’язку зі скороченням штату. Вважаючи звільнення незаконним, Плутчик Ф. звернулася в суд з позовом про поновлення її на роботі. Наказ від 16 серпня 2008 р. про звільнення позивачки був скасований і вона переведена на посаду санітарного лікаря. У зв’язку з цим Плутчик Ф. змінила свої позовні вимоги. Вона просила суд про відновлення її на попередній роботі, оспорюючи необґрунтованість переводу. Місцевий суд Галицького району м. Львова своїм рішенням відмовив Плутчик Ф. в позові. Чи правильно вчинив суд? 9. Чи має право суддя залишити заяву без розгляду в наступних випадках: а) позивач двічі, а відповідач тричі без поважних причин не з’явилися в судове засідання; б) позивач, що пред’явив позов про авторство, є недієздатним; в) позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення заробітної плати, але попередньо не зверталася до комісії по трудовим спорам; г) представник, що виступає від імені позивачки не представив суду довіреність; 10. Чи має право суд закрити провадження по справі в наступних випадках: а) сторони уклали мирову угоду у справі про встановлення батьківства; б) позивач, який звернувся до суду з позовом по зміну причини звільнення, помер; в) позивачем по справі про компенсацію шкоди, заподіяної зіпсуттям вантажу при його перевезенні залізничним транспортом, не дотримано претензійного порядку; г) між подружжям укладено договір про передачу на вирішення третейському суду справи про розірвання шлюбу та поділ спільної сумісної власності; д) працівник відмовився від позову про визнання незаконним його звільнення, оскільки його прийняли на роботу назад. 11. Які дії повинен вчинити суд, якщо в момент перевірки явки учасників процесу з’ясувалося, що: а) відповідач не повідомлений про день судового розгляду; б) свідок написав на повістці, що відмовляється від явки до суду; в) представник комерційного банку – позивач по справі не пред’явив ніяких документів для підтвердження своїх повноважень; г) до повістки, яка вручена позивачеві, додана довідка про те, що він знаходиться в стаціонарному відділенні в госпіталі; д) з поважних причин не з’явився експерт, письмовий висновок якого є в матеріалах справи; е) в залі судового засідання присутні декілька підлітків, які оголосили себе групою “підтримки” Іздрика Т, який викликаний в суд в якості свідка; є) представник відповідача заявив про намір провести відеозапис процесу; ж) Левочко Р., який з’явився в якості перекладача погано знає мову, на якій розмовляє позивач. Письмові завдання 1. Написати ухвалу про закриття провадження у справі. 2. Провести аналіз ухвал суду: А) УХВАЛА про поновлення судового розгляду 25 травня 2006 р. м. Львів Залізничний районний суд м. Львова у складі: судді Кравченка І.Р., при секретарі Івановій Г.Д.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом П.В.І. до П.К.П., П.В.Л., П.П.В. про зміну договору найму жилого приміщення і укладання окремого договору найму, ВСТАНОВИВ: П.В.І., що є наймачем квартири ум. Львові, пред'явив до суду позов про зміну договору найму зазначеного жилого приміщення та укладання окремого договору найму на одну жилу кімнату площею 12, 1 кв. метра, пославшись на те, що він живе окремо від інших осіб - відповідачів, які проживають в цій же квартирі і з якими постійно виникають сварки з приводу користування квартирою. Після проведення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Однак під час ухвалення рішення виникла потреба з'ясувати певні обставини, що мають значення для справи, та вчинити інші процесуальні дії, а саме: залучити до участі у справі власника житлового фонду, оскільки у відповідності до ст. 104 ЖК України при розгляді вимог наймача щодо зміни договору найму жилого приміщення належними сторонами у справі крім наймачів, є власник житлового фонду, оскільки його слід зобов'язати про укладання окремих договорів найму в разі задоволенні позову; у сторін та свідків слід більш детально з'ясувати питання встановлення між сторонами фактичного порядку користування жилим приміщенням. Керуючись ст. 195 ЦПК України, УХВАЛИВ: Поновити судовий розгляд справи за позовом П.В.І. до П.К.П., П.В.Л., П.П.В. про зміну договору найму жилого приміщення і укладання з ним окремого договору найму. Ухвала оскарженню не підлягає. Б) УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про скасування ували районного суду про зупинення провадження у справі через порушення норм процесуального права 8 червня 2005 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого - судді Іванова В.Д., суддів - Панченко Г.В., Савченко П.А., при секретарі - Ромашовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою К. на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 7 травня 2006 р. по цивільній справі за позовом К. до Д. про усунення перешкод у користуванні газом, третя особа - ВАТ "Львівгаз", ВСТАНОВИЛА: У вересні 2005 р. до суду зі вказаною вище позовною заявою звернулася К., яка просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні газом, який надходить до жилого будинку № 39/9, за адресою__. З ініціативи суду ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 7.05.2006 р. провадження у справі зупинено на підставі п. 4 ст. 201 ЦПК України. В апеляційній скарзі К. просить ухвалу суду скасувати, повернути справу на новий розгляд, оскільки вважає, що районний суд порушив норми процесуального права, так як законних підстав для зупинення провадження у справі, які б перешкоджали розгляду справи по суті, немає. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню. Зупиняючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що дану справу неможливо розглянути до розгляду цим же судом заяви К. про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 3.11.2001 р. за її ж позовом до Д. про визначення порядку користування жилим будинком і земельною ділянкою, а також до розгляду цим же судом позову Д. до К. про усунення перешкод у користуванні газом та іншим майном, оскільки неможливо встановити чиї законні права на користування газовою системою були порушені. Судова колегія вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам ЦПК України, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню. У відповідності до п. 4 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження в справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства. Судом встановлено, що 3.11.2001 р. рішенням Сихівського районного суду м. Львова між К. та Д. визначений порядок користування жилим будинком та земельною ділянкою, розташованих за адресою___. Рішення набрало чинності і є обов'язковим для виконання згідно ст. 14 ЦПК України. Тобто розгляд заяви про перегляд зазначеного рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами не може бути перешкодою для розгляду даного позову К. і не є підставою для зупинення провадження у цій справі. Також судом встановлено, що у цьому ж суді розглядається позовна заява Д. до К. про усунення перешкод у користуванні газом та іншим майном у будинку № 39/9. Зазначена справа не може бути перешкодою для розгляду аналогічного позову К. Оскільки сторони в справі ті ж, предмет спору той же, суду слід було на підставі ст. 126 ЦПК України вирішити питання про об'єднання позовів. На підставі зазначеного і відповідно до п. З ст. 310 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, оскільки судом першої інстанції при її постановленні порушені норми ЦПК України. Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. З ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу К. задовольнити. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 7 травня 2006 р. скасувати, направити справу до цього ж районного суду для розгляду по суті. Ухвала апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі. В) УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про залишення заяви без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився до суду і не повідомив суд про зміну місяця проживання 29 березня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді: Павленка А.Д., суддів:- Петрова О.Ю., Громової Д.Г., при секретарі - Арбузовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника А. - К. на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 грудня 2005 року по цивільній справі за позовною заявою А. до Б. про стягнення суми позики. ВСТАНОВИЛА: У грудні 2003 р. А. звернувся до суду зі вказаною позовною заявою, зазначаючи, що відповідач позичив у нього екв.3700 доларів США і встановлений для повернення строк свої зобов’язання не виконав. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16 грудня 2005 р. вказана позовна заява залишена без розгляду. В апеляційній скарзі представник позивача - К. просить ухвалу суду скасувати і направити справу до районного суду для розгляду позовної заяви по суті. При цьому зазначається, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не повідомив позивача про час і місце судового розгляду за його новим місцем проживання, а, крім того, мав можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити. Залишаючи позовну заяву А. без розгляду, районний суд виходив з того, що належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду позивач та його представник повторно не з’явилися до суду. Судова колегія вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог ЦПК України, тому апеляційна скарга відхиляється. Матеріалами справи встановлено, що позивач, звертаючись до суду із позовом, зазначив свою адресу місця проживання - м. Львів,___. Однак в апеляційній скарзі зазначається, що позивач змінив своє місце проживання і проживає за адресою____. Разом з тим, згідно зі ст. 77 ЦПК України учасники процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місце проживання судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає. Тобто ЦПК встановлена презумпція повідомлення учасника процесу про час і місце судового розгляду. Матеріали справи не містять даних про те, щоб позивач повідомляв суд про зміну свого місця проживання. З апеляційної скарги вбачається, що позивач знав про скасування судом 31.08.2005 р. свого ж рішення від 6.04.2004 р. за нововиявленими обставинами та продовження розгляду справи. Після цього він повідомлявся про час і місце судового засідання за адресою, яка ним зазначена в позовній заяві. До суду поверталися повістки та зворотні розписки, в тому числі з підписом від імені позивача. Суд не зобов’язаний перевіряти, чи дійсно на зворотній розписці підпис належить позивачу, якщо повістка направлена за адресою ним повідомленою в позові. Крім того, повістки направлялися також і представнику позивача, про що до суду надходили зворотні розписки. Згідно з ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Доводи апеляційної скарги про те, що районний суд не був позбавлений можливості розглянути по суті справу і за відсутності позивача, оскільки у справі достатньо матеріалів про права і обов’язки сторін, не відповідає положенням ч. З ст. 169 ЦПК України, оскільки в такому випадку суд зобов’язаний залишити позов без розгляду. Позивач у відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦПК України не позбавлений можливості на повторне звернення до суду з аналогічним позовом на загальних підставах. Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ст.312, 313, 315, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати. УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу представника А. - К. відхилити, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 грудня 2005 року залишити без змін. Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2 місяців із дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України. ТЕМА 17. СУДОВІ РІШЕННЯ
Законодавство:
Судова практика:
Література:
Задачі: 1. Вкажіть у яких випадках суд виносить рішення, а у яких ухвалу: – про збільшення у зв’язку із індексацією платежів з відшкодування шкоди, спричиненої здоров’ю; – про анулювання заборгованості за аліментними платежами у зв’язку з досягненням стягувачем повноліття; – про зняття арешту з майна за заявою боржника; – за заявою одного з подружжя про зміну домовленості про сплату аліментів; – про неможливість розглянути цивільну справу до винесення вироку. 2. Яким вимогам не відповідають вказані рішення: – суд задовольнивши позов про стягнення аліментів на утримання дитини, не встановив коли був розірваний шлюб і залишив без уваги зустрічний позов відповідача; – за позовом підприємства до працівника про відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля, що самовільно використовувався водієм; – підприємство частково не виконало прийняте на себе зобов’язання щодо перенесення житлового будинку, який підлягає зносу на іншу ділянку. На іншій ділянці зібраний дім має такі недоліки: протікає дах, ділянка не огороджена і не оброблена. За позовом власника будинку суд зобов’язав відповідача привести домоволодіння в належний стан чи заплатити позивачу 1,5 мільйона гривень. 3. Чи можна вважати обґрунтованим рішення: – про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі на утримання дитини без з’ясування матеріального стану заявниці; – якщо після визнання позову відповідачем суд призупинив дослідження інших доказів і виніс рішення про задоволення позову, спираючись тільки на пояснення сторін; – якщо в мотивувальній частині рішення перелічені всі докази, але без вказівки на їх зміст; – якщо у справі про встановлення батьківства рішення базується на записі розмови позивача з відповідачем. Причому відповідач заперечував проти прослуховування запису в судовому засіданні; – якщо за позовом підприємства до працівника про відшкодування матеріальної шкоди рішенням суду розмір стягнення зменшений на основі пояснень відповідача про складне матеріальне становище. 4. Яка з перелічених помилок, допущена в судовому рішенні є опискою: – в резолютивній частині рішення за позовом Івченко до Петренка про встановлення батьківства суддя зазначив, що батьком є Івченко; – стягнувши з Можейко Андреаса аліменти, суддя в резолютивній частині рішення назвав відповідача Андрієм; – замість солідарної відповідальності суд застосував дольову; – здійснивши розподіл майна в натурі, суд забув вказати його вартість. Вкажіть строк виправлення описки і строк, протягом якого зберігається можливість такого виправлення. 5. Визначте, яку з перелічених помилок можна вважати арифметичною: – при підрахунку суми заробітньої плати за дні вимушеного прогулу враховувався дохід працівника за рік; – визначаючи ціну позову про стягнення аліментів, суддя взяв сукупність платежів за три роки; – при множенні ціни неякісного меблевого гарнітуру на процент неустойки, суддя замість п’ятизначного числа отримав семизначне і зазначив його у судовому рішенні; – про розрахунку розміру шкоди, спричиненого працівнику внаслідок виробничої травми, не застосована індексація. 6. В якому із названих випадків можна виносити додаткове рішення: – розглянувши позов про зміну підстави звільнення, суддя не вказав норму трудового законодавства відповідно до якої змінена підстава; – в рішенні про стягнення аліментів не вказано, що воно підлягає негайному виконанню; за заявленими позивачем вимогами про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування вартості кольорового телевізора та моральної шкоди, було досліджено надані докази і з’ясовано фактичні обставини. Однак судом було задоволено вимогу лише про стягнення вартості телевізора, стосовно ж інших вимог в рішенні суду нічого не зазначено. – розглянувши позов про розподіл жилої площі і зустрічну вимогу про визнання позивача таким, що втратив право на жилу площу, суддя забув зазначити в рішенні про розподіл судових витрат; – рішенням суду за позивачем визнано право на отримання від приватного підприємства грошової компенсації, але не вказана вся сума, що підлягає стягненню. 7. Чи є підстави для роз’яснення змісту судового рішення в таких випадках: – в резолютивній частині рішення суд неправильно зазначив найменування будівельної компанії і номер її рахунку в банку; – в резолютивній частині рішення зазначено: “стягнути з відповідача 2 мільйони гривень для погашення судових витрат”. 8. Задовольнивши позов Борисових до Левчук про визнання договору обміну квартири недійсним, суд в резолютивній частині рішення зазначив: “Визнати за Борисовими право на відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням рішення про переїзд, проведенням експертизи і оплатою послуг адвоката”. В чому полягає недолік рішення? Яким чином він може бути усунутий? 9. Не встигаючи розглядати справи, суд оголошував лише резолютивні частини рішень. За двома справами було відкладено і складання резолютивних частин. В протоколах судових засідань не зазначалось, коли сторони можуть ознайомитись з повним текстом рішення. Рішення складались у строк від 5 до 10 днів. Вкажіть процесуальні помилки суду. 10. Через кілька днів після винесення рішення голова суду виявив, що в резолютивній частині рішення не зазначено про його негайне виконання. Він вніс в рішення доповнення і завірив його своїм підписом. Дайте оцінку діям голови суду. Як необхідно вчинити, якщо винесене рішення підлягає обов’язковому негайному виконанню? 11. Костецька звернулась в суд з позовом про визнання заповіту, складеного її батьком на ім’я Ізмаїлової, недійсним. Вона зазначила, що з батьком відносини у неї були нормальними, а на момент складення заповіту він тяжко хворів і перебував у лікарні. Перед смертю батька приїхала його двоюрідна сестра Ізмаїлова, яка стала доглядати за ним в лікарні. Бланк з текстом заповіту Ізмаїлова заповнила власноручно, але потім він був виправлений. Заповіт знаходився на руках у Їзмаїлової і був посвідчений працівниками лікарні, які не мали на це права. Підпис батька на заповіті викликає сумнів. Майно, що складається з житлового будинку, грошового вкладу, легкового автомобіля та іншого майна на суму 1 мільйон гривень, перейшло у власність Ізмаїлової. Суд задовольнив позов Костецької. З матеріалів справи видно, що Костецький знаходився на лікуванні в лікарні, де і помер. Залишений ним заповіт посвідчений лікуючим лікарем, який пояснив в судовому засіданні, що обставини посвідчення заповіту не памятає, але підпис на заповіті належить йому. Він в цей день чергував в лікарні в хірургічному відділенні. В лікарні заповіт не реєструвався, обидва екземпляра знаходились на руках у Ізмаїлової. Відповідно до висновку експертизи в тексті є виправлення, що здійснені іншою особою. Підпис нерозбірливий і не дозволяє стверджувати, що заповіт підписаний померлим. Складіть повний текст рішення. 12. В процесі розгляду справи за позовом недієздатної Мельник до Воронцова про повернення коштів і майна підопічної суд встановив, що лікар-психіатр Воронцов, впливаючи на хворих умовляннями та погрозами, вимагав у них речі і гроші в якості оплати за кваліфіковану медичну допомогу. Про поведінку Воронцова знав головний лікар психіатричної лікарні, але ніяких заходів не вживав. Складіть окрему ухвалу. Зразки документів 1. Зразок ухвали суду першої інстанції У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.01.2009 року м.Кіровоград Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючого судді Завгороднього Є.В. секретаря Болокан Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кіровоградської міської ради, треті особи: Обласне комунальне підприємство “Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації”, перша і друга Кіровоградські державні нотаріальні контори про скасування реєстрації права власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадкування та визнання права власності, суд – ВСТАНОВИВ: На день слухання обумовленого спору в матеріалах справи наявні письмові данні про повторне вручення судового повідомлення позивачці, що надає право застосування п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, відповідно до цієї процесуальної норми суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин, або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Так, в другому томі на аркушах справи 111, 138 містяться поштові повідомлення, що підтверджують сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи який призначався на 25.12.2008 року та 19.01.2009 року, однак остання повторно в судові засідання не з»явилась без поважних підстав, причини неявки завчасно не повідомила, заяв про розгляд справи без її участі не надала, на підставі чого суд дійшов висновку про неповажність повторної неявки позивачки. Письмове клопотання представника позивачки від 19.01.2009 року про відкладення судового розгляду через неможливість представника позивача прийняти участь в розгляді цієї справи не є перешкодою в розгляді спору по суті, оскільки участь представника позивача при розгляді справ позовного провадження не вимагає обов’язкової участі представника позивача, а відтак клопотання представника позивача про неможливість прийняти участь в цій справі не є перепоною щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України. Зважаючи на перелічені обставини, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд – УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кіровоградської міської ради, треті особи: Обласне комунальне підприємство “Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” перша і друга Кіровоградські державні нотаріальні контори, про скасування реєстрації права власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадкування та визнання права власності – залишити без розгляду. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляцію протягом 5 днів та подачі апеляційної скарги в наступні 10 днів. Суддя __________________ 2. Зразок рішення суду першої інстанції Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2009 року Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Гусар П.І., секретаря Краєвої А.Г. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розлучення, – ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до відповідача з позовом про розлучення де зазначив, що подальше спільне життя з позивачем суперечить її інтересам, вони більше п’яти місяців разом не живуть. В судовому засіданні позивач просила задовольнити свій позов. Відповідач в судове засідання не з’явився, відповідно до телефонограми позов визнав. Суд вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи вважає, що позов задовольнити можливо, зважаючи на те, що сторони наполягають на розлученні, миритися не бажають, довгий час разом не живуть, неявку відповідача в судове засідання суд розцінює як небажання зберегти шлюб. Керуючись ст. ст. 105, 112 СК України, 11, 14, 57, 60, 208, 214, 215 ЦПК України, ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розлучення задовольнити. Шлюб, зареєстрований Хрестищенською сільською радою Красноградського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 – розірвати. Стягнути зі сторін держмито в дохід держави у розмірі по 10 (десять) грн за отримання свідоцтва про розірвання шлюбу. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд, шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції в порядку визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Суддя __________________ 3. Зразок додаткового рішення суду першої інстанції ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ про розподіл судових витрат 21 травня 2006 р. м.Харків Київський районний суд м.Харкова у складі: Головуючого судді Петрова В.Г., секретаря Іванової О.Г., Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву П.В.І. про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат, ВСТАНОВИВ: Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2006 року частково задоволений позов П.В.І. до П.Л.Ю. про визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку, про реальний поділ будинку і зустрічний позов П.Л.Ю. про визнання права власності на жилий будинок. П.В.І. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не було вирішено питання про судові витрати і просить відшкодувати йому в повному обсязі судовий збір у розмірі 250 грн., оплату судово-технічної експертизи 350 грн. і послуг адвоката – 500 грн. У судовому засіданні заявник підтримав свою заяву, П.Л.Ю. прохання не визнала, пояснивши, що нею також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 260 грн. Суд, вислухавши сторони, розглянувши документи, що підтверджують понесені сторонами судові витрати, вважає за можливе ухвалити додаткове рішення у відповідно до положення п. 4 ст. 220 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Зі справи вбачається, що позивач поніс витрати в загальній сумі 1100 грн., з них 500 грн. – витрати на правову допомогу. Його позов задоволений частково, визнано право власності на 3\10 частини житлового будинку, в частині 2\10 – відмовлено. Пропорційно до цього йому підлягає присудженню 3\5 частини понесених ним витрат зі сплати судового збору і експертизи, що становить 360 грн. Витрати на правову допомогу, розмір яких не виходить за граничний розмір, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, оскільки рішення ухвалено на користь позивача, за ним визнано право власності на частину будинку і проведений поділ будинку в натурі, у задоволенні вимог відповідачки на весь будинок відмовлено. Таким чином, на користь позивача підлягає присудженню витрати в загальній сумі 860 гривень. Зустрічний позов П.Л.Ю. задоволений частково, її неоспорюване позивачем право на половину будинку збільшено до 7\10 частин, тобто на 2\10, в праві на інші 3\10 частини відмовлено. Тому їй підлягає присудженню 2\5 частини витрат зі сплати судового збору, що від суми в 260 грн. становить 104 грн. Із зарахуванням взаємних вимог підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача на відшкодування судових витрат 756 грн. Керуючись ст. ст. 84,88,220 ЦПК України, суд ВИРІШИВ: Стягнути з П.Л.Ю. на користь П.В.І. для відшкодування судових витрат 756 грн. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Суддя __________________ 4. Зразок окремої ухвали суду першої інстанції ОКРЕМА УХВАЛА про порушення прокурором кримінальної справи 21 квітня 2006 р. м. Харків Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі: судді Гаврильченка І.П., серетаря Рибалко А.З, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Д.І.П. до ТОВ фірма «П» про стягнення заборгованості з заробітньої плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2006 р. Д.І.П. звернувся до суду з зазначеним вище позовом, зазначаючи, що більше року не отримував зарплату, працюючи у відповідача водієм. У зв’язку з цим вимушений був звільнитися за власним бажанням, однак при звільненні розрахунок з ним проведений не був, чим йому були завдані моральні страждання та нервові переживання. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2006 р. позовні вимоги повністю задоволені. При розгляді цієї цивільної справи судом було встановлено порушення норм чинного трудового законодавства з боку керівництва ТОВ фірма „П”, що призвело до порушення законних прав позивача. Судом при розгляді справи достовірно встановлено, що ТОВ фірма „П” працює на ринку послуг тривалий час, має солідний статутний фонд, декілька розрахункових рахунків, у тому числі і два валютні рахунки, на яких акумульовані значні кошти, постійно укладає господарські договори, закуповуючи певні товари. Зазначене вказує на те, що ТОВ фірма ”П” в змозі була безперешкодно розрахуватися з працівником, який звільнився з роботи, у день його звільнення, що є обов’язком роботодавця згідно зі ст. 116 КЗпП України. Крім цього, судом встановлено, що відповідач порушував положення ст. 115 КЗпП України, яка зобов’язує виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і більше року не виплачував позивачу зарплату. Позивач в судовому засіданні пояснив, що директор фірми умисно не виплачував йому зарплату, не провів розрахунок при звільненні, переслідуючи його за активну роботу в незалежній профспілковій організації. Таким чином, суд вважає, що є підстави для направлення прокурору району окремої ухвали на предмет перевірки наявності в діях керівництва ТОВ фірми «П» складу злочину, передбаченого ст. 175 КК України. Керуючись ст. 211 ЦПК України, суд УХВАЛИВ: Про викладене в окремій ухвалі довести до відома прокурора Комінтернівського району м. Харкова для вирішення питання про порушення кримінальної справи за фактом складу злочину за ст. 175 КК України відносно посадових осіб ТОВ фірми „П”. Про вжиті заходи у визначений законом строк з дня надходження окремої ухвали повідомити суд. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або у порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Суддя __________________ |