Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня у сфері обігу наркотиків)

Вид материала

Документы

Содержание Л.В. Адмі­ністративнеє право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. - С.147. 89

Подобный материал:

• П.І. Гнатенко Допускається до захисту, 1560.42kb.
• Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61, 5823.58kb.
• Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку І дотримання тиші в м. Запоріжжі, 2287.61kb.
• Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування, 3327.12kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
• Загальні положення, 232.32kb.
• 1. Загальні положення, 116.31kb.
• Розділ I загальні положення, 1818.91kb.
• Ф. Л. Жорін юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки навчально-методичний, 3367.08kb.
• Розділ I загальні положення, 644.59kb.

§ 3. Розгляд справ та винесення постанов

Найголовнішою стадією провадження в справах про адміністративні пра­вопорушення є розгляд цих справ та виконання постанов. Суть цієї стадії полягає в тому, що орган адміністративної юрисдикції, розглядаючи ма­теріали адміністративної справи з урахуванням обставин правопорушен­ня, інших обставин та особливості особи, що притягується до відповідаль­ності, виносить законну та обгрунтовану постанову у справі. Саме на цій стадії найбільш повно реалізуються мета та завдання адміністративного про­вадження, найбільш яскраво проявляються особливості провадження. Ось чому ця стадія є головною і їй, так би мовити, підпорядковані попередні стадії'. Від якості цієї стадії залежить об'єктивність вирішення справи.

Особливості даної стадії залежать від таких факторів:

1) виду справ про адміністративні правопорушення;

2) виду органу адміністративної юрисдикції, який розглядає справи про адміністративне правопорушення;

3) характеристик особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності.

Адміністративні проступки за складністю провадження в їх справах мож­на класифікувати на два види.

По-перше, це складні проступки, де в обов'язкому порядку призначаєть­ся експертиза. Наприклад, незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44 КпАП України), або прово­дяться інші складні процесуальні дії. Ухилення від медичного огляду або обстеження (передбачені ч. 1 -2 ст. 44-1 КпАП України). Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель.

Ці проступки складні тому, що для отримання доказів може застосову­ватись експертиза (наприклад, за ч. 1 ст. 44 КпАП України), або для підтвер­дження хвороби наркоманія потрібно, щоб у справі про адміністративне

' Салищева Н.Г. Адміністративний процес в СРСР. - С.89; Коваль Л.В. Адмі­ністративнеє право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. - С.147.

89

правопорушення був висновок наркологічної установи (ч.І ст. 44-1 КпАП України), або в матеріалах справи повинні бути матеріали, які свідчать про зловживання наркотичними засобами чи психотропними речовинами, які досліджуються при розгляді справи. У справах, передбачених ч. 1 ст. 106-1 КпАП України можуть бути і висновки експерта, і матеріали з організації охорони, дослідження щодо яких потребують спеціальних знань;

По-друге, це прості проступки, провадження в справах про які має не­складний характер. Наприклад, провадження в справах про невжиття за­ходів до знищення дикорослих конопель чи снотворного маку (ч.2 ст. 106-1 КпАП України), характерне тим, що докази в цих справах не потребують складних досліджень, необхідно лише через виконком сільської ради встано­вити, хто є власником земельної ділянки, або хто відповідальний за управл­іння нею, а також відібрати зразки посівів снотворного маку та конопель і взяти пояснення свідків.

Законодавець і розпорядився таким чином, що складні справи відніс до компетенції районного (міського) суду, які власне розглядаються в суді, а вирішення нескладних справ — до компетенції органів виконавчої влади, наприклад, органів внутрішніх справ, які вирішуються начальником цього органу або за розподілом функціональних обов'язків його заступником по адміністративній службі.

На цей час вирішення справ про адміністративні проступки (в тому числі ті, які передбачені ч.І ст.44, ст.44-1, ч.І ст.106-1 КпАП України), віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції'. Як відомо, зараз Верховним Су­дом України на розгляд Верховної Ради України подано проект Закону Ук­раїни "Про судовий устрій"². Цей законопроект передбачив поряд із судами загальної юрисдикції існування спеціалізованих судів. Деякі фахівці вважа­ють, що саме ці суди будуть розглядати справи про адміністративні право­порушення як суди першої інстанції. Однак слід зазначити, що основна роль адміністративних судів - це захист громадян від свавілля адміністрації.

Вони будуть функціонувати за таким принципом: громадянин — проти адміністрації, тоді як кримінальний, наприклад, суд функціонує за принци­пом: держава — проти особи, яка скоїла суспільне небезпечне діяння.

Тому і при спеціалізації судів справи про адміністративні правопору­шення будуть розглядатися судами загальної юрисдикції (у проекті "Зви­чайні суди"),

Характеристика особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності за порушення правил обігу наркотичних засобів або психотроп­них речовин, також має значення для її вирішення по суті, адже при прий­нятті постанови й призначенні стягнення орган адміністративної юрисдикції повинен враховувати матеріальний стан даної особи, її особисті якості, ха­рактеристику особи за "місцем роботи, чи не притягувалася вона раніше до адміністративної відповідальності за даний вид правопорушення або за інші проступки.

' Див.: ст.221 КпАП України.

² Див.: проект Закону України "Про судовий устрій", станом на 1 червня 2000р. »

На підставі вивчених справ про адміністративні проступки можна зро­бити такий висновок. До вчинення адміністративного проступку, передба­ченого ч. 1 ст. 44 КпАП України, більш схильні особи, хворі на наркоманію (56%), або які зловживають наркотиками (31%). 48% Із них не працюють, 19% — мають середній місячний заробіток 200 грн. і більше, 20% — до 150 грн., 11% — до 100 грн. 2% справ про адміністративні правопорушення не містили відомостей щодо заробітку осіб, які вчинили правопорушення.

Окрім матеріального стану вивчається ставлення особи до вчиненого правопорушення. Опитування осіб, що вчинили адміністративний просту­пок передбачений ч. 1 ст. 44 КпАП України, показало, що із завчасно об­міркованим наміром учинили це правопорушення 44% респондентів, після вчинення проступку відчували страх бути розкритими 14%, побоювалися товаришів на роботі 9%, 76% байдуже поставились до громадського осуду і тільки 8% осіб заявили, що обговорення в колективі їхньої поведінки для них є важливим і має більше виховне значення, ніж адміністративне стяг­нення. Це говорить про те, що останнім часом у трудових колективах недба­ло ставляться до виховної роботи серед працюючих.

Заслуговує на увагу питання щодо місця й строків розгляду справ. Спра­ви про адміністративні проступки, що порушують правила обігу наркотич­них засобів та психотропних речовин, усі без виключення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, оскільки ст. 276 КпАП України "Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення" не має конкретної вказівки щодо цих справ, а отже стосовно них застосовується загальне пра­вило, яке передбачене в ч. 1 ст. 276 КпАП України "Справа про адміністратив­не правопорушення розглядається за місцем його вчинення".

Наступною особливістю розгляду справ є строки їх розгляду. Якщо у відповідності до ч.І ст. 277 КпАП України справа про адміністративне пра­вопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний термін, то справи про про­ступки, що порушують правила обігу наркотичних засобів та психотроп­них речовин, розглядаються в строк до однієї доби.

Законодавець не вказує коли розпочинається строк, протягом якого роз­глядається справа. На наш погляд, цей строк починається з моменту затри­мання особи, тобто з того моменту, коли вона доставлена до органу внутрішніх справ. Навіть коли справа розглядається судом, розгляд справ повинен відповідати визначеному в законі терміну.

Однак, слід вказати на невідповідність терміну адміністративного затри­мання І строку, протягом якого розглядається справа. Як уже зазначалось в цій роботі, строки затримання осіб, які порушили правила обігу наркотич­них засобів та психотропних речовин, сягають 3 діб. Якщо справи про ці правопорушення розглядаються протягом однієї доби, тоді навіщо затри­мувати особу на три доби? Ми пропонуємо змінити термін розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на відносини, які вре­гульовані правилами обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, і встановити строк до 3 діб для такого розгляду.

Безумовно, тут можна сперечатися відносно початку перебігу строку розгляду справи. Адже затримується особа не тільки для того, щоб розгля­нути справу по суті, але і для проведення процесуальних дій, які відносяться,

на наш погляд, до попереднього адміністративного розслідування. Але до того часу, коли стадія попереднього адміністративного розслідування не буде закріплена в КпАП України, про неї можна говорити лише у наукових дослідженнях. Це означає, що особа затримується для складання протоколу й розгляду справи по суті. Таким чином, можна говорити про збільшення терміну розгляду справи стосовно означеної категорії адміністративних проступків до трьох діб. Це надасть можливість провести більш детальне та скрупульозне дослідження доказів у таких справах, уникнути порушень за­конності. забезпечити права учасників провадження.

Попереднє адміністративне розслідування також відноситься до підготов­ки справи про адміністративне правопорушення до розгляду, якщо термін "підготовка" трактувати у широкому розуміння. Поряд з цим, Із тим законо­давець ввів поняття підготовки справи про адміністративне правопорушення до розгляду у вузькому його розумінні, як підготовка її в органі, який упов­новажений розглядати справу по суті і виносити постанову у справі. Цей орган у відповідності до ст. 278 КпАП України, повинен вирішити п'ять пи­тань: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи? 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали у справі про адміністративне правопо­рушення? 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду? 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали? 5) чи підля­гають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката?

Перше питання не є складним, оскільки кваліфікація адміністративних правопорушень, що посягають на відносини, врегульовані правилами обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, здійснюється ще при скла­данні протоколу про адміністративне правопорушення. А потім не надто складно за ст.ст. 221 та 222 КпАП України визначити підвідомчість юрис­дикції суду або органу внутрішніх справ даної справи.

На практиці складність виникає в справах про незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44 КпАП України), оскільки ці справи мають подвійну приналежність адміністра­тивній юрисдикції (і органам внутрішніх справ, і суду).

Ці справи надто складні, адже за суспільною небезпечністю проступок, що передбачений ч. 1 ст. 44 КпАП України, наближається до злочину. На­чальник органу внутрішніх справ вирішує питання, чи взяти справу до сво­го відання і розглядати ЇЇ по суті, також винести постанову, чи направити її до суду. Які критерії можуть бути застосовані при вирішенні цього питан-ня? По-перше, начальник органу внутрішніх справ на підставі зібраних ма­теріалів установлює:

кількість невеликого розміру наркотичних засобів або психотроп­них речовин, що була в незаконному обігові;

ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відпові­дальності;

'^/ особистість правопорушника;

наявність намірів в особи добровільно здати наркотичні засоби та психотропні речовини;

ймовірну міру відповідальності повинна настати за це правопору­шення.

У разі, коли кількість невеликого розміру наркотичних засобів або пси­хотропних речовин межує з розміром, незаконний обіг яких передбачено для кримінальної відповідальності, або коли особа неодноразово вчиняла адміністративні проступки, або коли ступінь її вини у вчиненні даного адм­іністративного правопорушення значна, начальник органу внутрішніх справ, враховуючи те, що адміністративна відповідальність, міра адмініст­ративного стягнення повинні бути адекватними вчиненому конкретному правопорушенню, направляє справу до суду. Адже начальник органу внутрішніх справ не має право застосовувати такий вид стягнення, як адмі­ністративний арешт (це компетенція місцевого суду).

Всі інші справи, що передбачені ч. 1 ст. 44 КпАП України, начальник органу внутрішніх справ або його заступник по адміністративній службі міліції вирішують самостійно.

Щодо другого питання, (чи правильно складено протокол та інші матеріа­ли справи про адміністративне правопорушення?) орган адміністративної юрисдикції у справах про адміністративні правопорушення проводить такі адміністративно-процесуальні дії. Перевіряється чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення, чи є висновок експерта, документ наркологічної установи з висновком про те, що особа хвора на наркоманію, матеріали, які свідчать про зловживання особою наркотиками, чи достатньо доказів про неналежну охорону посівів снотворного маку або конопель, інших доказів, необхідних для розгляду справи. Звичайно, пере­віряються всі матеріли, що необхідні при вирішенні конкретних видів справ про адміністративні правопорушення. У випадку їх відсутності, орган адмі­ністративної юрисдикції вживає заходів до витребування необхідних мате­ріалів.

Важливим елементом підготовки справи до розгляду є сповіщення осіб, які беруть участь у справі. Слід зазначити, що у відповідності до ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у ви­падках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Серед 24 вивчених справ про адміністративні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, які були розглянуті начальниками органів внутрішніх справ і які були оскаржені до суду з мотивів неповідомлення правопорушника про час і місця розгляду справи рішення органу внутрішніх справ (постанову начальника органу), 4 було скасовано. Проте слід зазначити, що справи про адміністративне пра­вопорушення, передбачене ст.44 КпАП України, без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглядати забороняєть­ся (ч. 2 ст. 228 КпАП України). У разі ухилення від явки цієї особи на виклик органу внутрішніх справ або судді, цю особу може бути піддано приводу міліцією.

Справа може бути розглянутою і без присутності свідків, якщо від них при попередньому адміністративному розслідуванні було відібрано пояс­нення. Однак орган внутрішніх справ або суддя повинні застосовувати всі передбачені законом можливості для виклику усіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, сповістити їм про час і місце розгляду.

При вирішенні четвертого питання про витребування необхідних матері­алів, посадова особа органу адміністративної юрисдикції зобов'язана пере­вірити наявність у матеріалах справи необхідних для її вирішення процесу­альних документів. Крім протоколу, який є обов'язковим процесуальним до­кументом, у залежності від виду адміністративного правопорушення, в справі є необхідними й інші документи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44 КпАП України, таким необхідним процесуальним документом є висновок експерта. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. І ст. 44-1 КпАП України, необхідні висновки наркологічної медустанови про те, що особа хвора на наркоманію. В справі про адміністративний проступок, передбачений ч. 2 ст. 44-1 КпАП України, необхідними матеріалами є документи, які підтверджу­ють зловживання особою наркотичними засобами та психотропними речо­винами (раніш це були матеріали медвитверезника, постанови про притягнен­ня до адміністративної відповідальності за появу в п'яному вигляді, що обра­жає людську гідність та громадську мораль, у громадському місті тощо).

Вирішуючи п'яте питання, орган внутрішніх справ або суд повинні про­аналізувати подані клопотання учасників адміністративного провадження. Це можуть бути клопотання про додатковий виклик свідків, залучення до розгляду справи нових доказів, предметів, документів, про повторне прове­дення експертизи тощо. В цих випадках особа, яка розглядає справу про адміністративний проступок, що посягає на відносини, врегульовані прави­лами обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вивчає ці клопо­тання та правові підстави їх задоволення. У випадку, коли задоволення кло­потання не заперечується законодавством, начальник органу внутрішніх справ або суддя повинні задовольнити його.

Оскільки розгляд справ про адміністративні проступки у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин розглядаються або начальни­ком органу внутрішніх справ чи суддею районного або міського суду одно-особово, до цих справ відносяться лише вимоги ст.279 КпАП України, що стосуються посадової особи, яка розглядає справу І не стосуються до них ті вимоги, які ставляться до колективного органу адміністративної юрисдикції.

В цьому випадку розгляд справи розпочинається з представлення поса­дової особи, яка розглядає справу, тобто начальника органу внутрішніх справ або його заступника. Вони оголошують, яка справа розглядається, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз'ясняють осо­бам, які беруть участь у розгляді справи, їхні права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

Законодавець не передбачив у КпАП України таких адміністративно-процесуальних процедур, як адміністративне розслідування в суді, опиту­вання особи, що притягається до адміністративної відповідальності та інших учасників процесу під час засідання при розгляді справи, порядку роз'яснен­ою

ня учасникам провадження їх обов'язків тощо. Саме в судовому засіданні або при розгляді справи по суті в органі внутрішніх справ слід провести адміністративне розслідування справи за всіма необхідними процедурами. Адже в засіданні при розгляді справи по суті можуть бути виявлені нові обставини справи, з'явитися нові докази, відомості про пом'якшуючі або обтяжуючі відповідальність обставини тощо.

Законодавець також не застосовує в адміністративному законодавстві, що регулює порядок провадження в справах про адміністративні правопорушен­ня, терміну "судові дебати" або "дебати в органі, що розглядає справу про адміністративний проступок по суті". Однак в ч. 2 ст. 279 КпАП України перед­бачається, що на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У випадку участі у розгляді справи прокурора, заслуховується його висновок. Однак зазначеного в ч. 2 ст. 279 КпАП України не достатньо. Саме віднесення до адміністративних правопорушень проступків у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, з одного боку, ніби показує демократичність українського законодав­ства, що встановлює відповідальність за даний вид правопорушень, однак зага­няє в спрощені рамки адміністративного провадження процедуру вирішення справи про адміністративне правопорушення, яке тісно межує із дещо подібни­ми злочинами, передбаченими в ч. 1 ст. 309 КК України. По суті, як уже підкрес­лювалось в цій роботі, це кримінальні проступки. Віднесення їх до криміналь­них проступків призвело б до того, що розгляд справ про дані порушення здійснювався б за нормами кримінального процесу, де найбільш повно були б досліджені всі деталі, які стосуються розгляду справи в суді. Якщо законодавець пішов іншим шляхом і відніс відповідні порушення правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин до адміністративних проступків (і, задля спра­ведливості, треба сказати, що і цілий ряд інших складних проступків), тоді слід передбачити в нормах адміністративного провадження додаткові правила, які б компенсували прогалини провадження.

По-перше, слід було б у процесуальну частину КпАП України ввести поняття "дебати при вирішенні справи", а також передбачити в цьому доку­менті порядок їх проведення. Дебати доцільно було б розпочати після закі­нчення попереднього адміністративного розслідування. Дебати полягають у промовах адвоката, прокурора, заслуховуванні свідків, особи, що притя­гається до відповідальності, та можливих потерпілих.

Стаття 280 КпАП України називає обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що по­м'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обста­вини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративно-процесуальне законодавство передбачило складання протоколу засідання у справі про адміністративне правопорушення, але тільки для колегіальних органів. Таким чином, якщо справа розглядається

одноособове, тоді протокол засідання не ведеться. Такий підхід, як ми вва­жаємо, є невиправданим. Адже протокол засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення віддзеркалює власне хід адміністративно­го розслідування й розгляду справи по суті. Він дає можливість перевірити сам порядок розгляду при оскарженні або опротестуванні постанови про адміністративний проступок, що порушує правила обігу наркотичних за­собів та психотропних речовин. Особливий Інтерес у цьому випадку могли б викликати відомості про зміст справи, що розглядається, про явку осіб, які беруть участь у справі, і про надану їм можливість взяти участь у дебатах, Їх пояснення, результати розгляду цих пояснень, документи і речові докази, які досліджені під час розгляду справи. Таким чином, ведення протоколу в справах про адміністративні правопорушення слід передбачити в проекті нового Кодексу України про адміністративні проступки.

У справі про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотич­них засобів та психотропних речовин виноситься постанова. У статті 284 КпАП України називаються види цих постанов. На перше місце в цій статті законодавець поставив постанову "про накладання адміністративного стяг­нення". На наш погляд, це не зовсім вірно. Начальник органу внутрішніх справ (його заступник) або суддя повинні розглядати справу неупереджено і користуватися при цьому вимогами статті 62 Конституції України, яка проголошує, що особа вважається невинуватою до того часу, доки її вину не буде доведено в законному порядку*. Тому, ми вважаємо, слід було б на перше місце поставити постанову про закриття справи, адже вона виносить­ся у випадках, які передбачені статтею 247 КпАП України: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; учи­нення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стяг­нення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушен­ня строків накладання адміністративного стягнення. Також слід було б про­довжити перелік постанов про адміністративне правопорушення у такому порядку: постанова про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КпАП України, тобто при застосуванні заходів впливу до неповнолітніх;

постанова про накладення стягнення.

Постанова про закриття справи виноситься також при оголошенні усно­го зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадській організації чр трудовому колективу або передачі їх прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання. •

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. В ст. 285 КпАП України записано, що копія постанови протягом трьох днів вру­чається або висилається особі, щодо якої її винесено. Слід зазначити, що в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 44 КпАП

* Конституція України. — К., 1997. — С.25.

України як адміністративне, стягнення може бути застосовано адміністра­тивний арешт. Причому у відповідності до ст. 326 КпАП України постанова місцевого суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Таким чином, слід доповнити ч. 1 ст. 285 КпАП України такими словами: "При винесенні постанови про притягнення до адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту копія по­станови вручається особі, що притягається до адміністративної відповідаль­ності після її оголошення".

Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це роблять відповідні відмітки у справі.