Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет
| Вид материала | Документы |
- Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки,, 1592.04kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство науки І освіти україни сумський державний університет центр післядепломної, 553.21kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
П.Є. Трофименко
БОЙОВА РОБОТА
ВОГНЕВИХ ПІДРОЗДІЛІВ
АРТИЛЕРІЇ
Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Суми
Сумський державний університет
2011
УДК 355.422(075.8)
ББК 68.4я72
Т 577
Рецензенти:
О.О. Кузнецов - доктор технічних наук, професор Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба;
В.І. Грабчак - кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
О.П. Красюк - кандидат військових наук, доцент Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для слухачів, курсантів та студентів
вищих навчальних закладів
(лист № 1/11-690 від 27. 01. 2011 р.)
Трофименко П.Є.
Т 577 Бойова робота вогневих підрозділів артилерії: навчальний
посібник. / П.Є. Трофименко. - Суми: Сумський державний університет, 2011. – 251с.
ISBN 978-966-657-343-1
Навчальний посібник „Бойова робота вогневих підрозділів артилерії” відповідає змісту навчальної програми з дисципліни „Бойова робота” для студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу ланки взвод - батарея.
У посібнику викладено порядок дій особового складу вогневих підрозділів при виборі, підготовці, зайнятті і залишенні вогневої позиції, наведені правила подачі та виконання команд для підготовки і ведення вогню, порядок поводження з гарматою (мінометом, бойовою машиною, установкою ПТРК) і боєприпасами на вогневій позиції.
Посібник призначений для підготовки і проведення занять з бойової роботи і тактичної підготовки артилерійських підрозділів.
УДК 355.422(075.8)
ББК 68.4я72
© Трофименко П.Є., 2011
ISВN 978-966-657-343-1 © Сумський державний університет, 2011
Зміст
С
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Скорочення, прийняті в тексті посібника . . . . . . 11
Розділ 1 Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1.1 Основні визначення . . . . . . . . . . . . . .. . . . . 13
1.2 Обов’язки посадових осіб . . . . . . . . . . . . . . 18
Питання для повторення та самоконтролю . . . 24
Розділ 2 Підготовка стрільби на вогневій позиції . 25
2.1 Топогеодезична підготовка . . . . . . . . . . . . . . 26
2.2 Метеорологічна підготовка . . . . . . . . . . . . . . 28
2.3 Балістична підготовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
2.4 Технічна підготовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
2.5 Організація визначення установок для
стрільби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Питання для повторення та самоконтролю . . . 35
Розділ 3 Поводження з гарматою і боєприпасами
на вогневій позиції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
3.1 Поводження з гарматою. . . . . . . . . . . . . . . . 36
3.2 Поводження з боєприпасами. . . . . . . . . . . . 43
Питання для повторення та самоконтролю . . . 50
Розділ 4 Бойова робота на закритій вогневій
позиції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
4.1 Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
4.2 Підготовка машини старшого офіцера
батареї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
4.3 Вибір закритої вогневої позиції та підготовка
її до зайняття вогневими взводами . . . . . . . . . . 60
4.4 Зайняття вогневої позиції вогневими
взводами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
4.5 Робота на закритій вогневій позиції при
підготовці до ведення вогню . . . . . . . . . . . . . . . 68
4.6 Робота на закритій вогневій позиції після
доповіді про готовність до ведення вогню . . . . 78
4.7 Правила приймання та виконання команд
для підготовки і ведення вогню . . . . . . . . . . . . . 85
4.8 Ведення вогню з закритої вогневої позиції . 93
4.9 Зміна раніше поданих команд . . . . . . . . . . . 102
4.10 Перерви у веденні вогню . . . . . . . . . . . . . . 105
4.11 Перевірка установок . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
4.12 Запис установок після закінчення стрільби 107
4.13 Залишення вогневої позиції . . . . . . . . . . . . 108
Питання для повторення та самоконтролю . . . . 110
Розділ 5 Бойова робота на відкритій вогневій
позиції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
5.1 Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
5.2 Вибір, підготовка та зайняття рубежу
розгортання (вогневої позиції) . . . . . . . . . . . . . . 117
5.3 Правила подачі команд . . . . . . . . . . . . . . . . 122
5.4 Правила виконання команд . . . . . . . . . . . . . 124
Питання для повторення та самоконтролю . . . 129
Закінчення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
Предметний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . 189
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
А Схема закритої вогневої позиції батареї 2С1 . . . . . . 193
Б Розташування номерів обслуги, боєприпасів,
приладдя та шанцевого інструменту біля
гармати, приведеної у бойове положення . . . . . . . . . . . 194
В Картка топогеодезичної прив’язки вогневої позиції
1-ї батареї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
ґ Порядок визначення та урахування поправок
на балістичний вітер на вогневій позиції
реактивної батареї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196
Д Розрахунок індивідуальних поправок гармати . . . . 202
Е Таблиця індивідуальних поправок гармати . . . . . . . 215
Ж Таблиця наявності і витрати боєприпасів . . . . . . . 217
И Запис стрільби старшого офіцера батареї . . . . . . . . 218
К Запис стрільби командира гармати . . . . . . . . . . . . . 224
Л Запис розрахованих установок для
стрільби гармати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 228
М Картки послідовного зосередженого вогню
та вогневого валу батареї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
Н Схема безпосередньої охорони та
самооборони вогневих взводів на позиції . . . . . . . . . 232
П Картка вогню гармати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235
Р Розпорядження старшого офіцера батареї . . . . . . . 236
С Схеми протитанкового вогню батареї та
взводу на рубежі розгортання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240
Т Схема вогню батареї прямою наводкою. . . . . . . . . 242
У Орієнтований перелік польової екіпіровки . . . . . . 243
Ф Таблиця переходу від паралельного віяла до віяла
іншого виду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247
Вступ
На етапі реформування Збройних сил України в умовах оптимізації їх чисельного складу перед Сухопутними військами першочерговим постає завдання з модернізації військової техніки і озброєння, оснащення його новітнім обладнанням і програмним забезпеченням.
Артилерія як складова Сухопутних військ зазнає якісних змін. Володіючи значною далекобійністю, могутнім і точним вогнем, здатністю до широкого маневру і швидкого зосередження (розосередження) вогню по різноманітних об’єктах, вона сьогодні і в майбутньому буде залишатися одним із найважливіших засобів вогневого ураження противника та забезпечення успішних дій загальновійськовим частинам (підрозділам) у бою.
Значного прогресу у своєму розвитку набули радіолокаційні, звукометричні, квантові та інші технічні засоби розвідки, топогеодезичної, метеорологічної, технічної та балістичної підготовки. Поряд з технічним переозброєнням продовжується процес оптимізації організаційно – штатних структур частин і підрозділів та подальшого розвитку тактики артилерії - теорії і практики її застосування у різних умовах бойової обстановки, у тому числі в локальних війнах і збройних конфліктах [12].
За таких умов особливого значення набуває система військової освіти, головним завданням якої є підготовка потрібної кількості висококваліфікованих офіцерів, які володіють теоретичними знаннями і практичними навичками з бойового застосування нових зразків озброєння. Вирішення цих питань покладається на офіцерів підрозділів батарейної ланки. Ось чому командувач Сухопутних військ Збройних Сил України вимагає суттєвого підвищення рівня тактичної, технічної і спеціальної підготовки молодших офіцерів
З метою ефективного виконання цих завдань офіцери ракетних військ і артилерії повинні ґрунтовно опановувати основи бойового застосування артилерійських підрозділів та набувати практичних навичок з бойової роботи вогневих підрозділів. Це дасть змогу уміло управляти підрозділами в різних видах бойових дій, у складних метеорологічних і геофізичних умовах.
Метою написання навчального посібника стала необхідність розкриття змісту навчальної програми з дисципліни „Бойова робота” для студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу.
Навчальна дисципліна „Бойова робота” поряд з „Тактикою”, „Стрільбою артилерії”, „Топогеодезичною підготовкою” і „Будовою та експлуатацією артилерійського озброєння” займає провідне місце у підготовці спеціалістів для артилерії Сухопутних військ. Із 190 годин навчальної роботи з військово – технічних дисциплін 88 - належать бойовій роботі У результаті вивчення повного курсу програми дисципліни „Бойова робота” студенти повинні:
знати:
- основні положення „Посібника з бойової роботи вогневих підрозділів артилерії” та основні нормативи з бойової підготовки для артилерійських підрозділів;
- обов’язки, зміст та порядок роботи старшого офіцера батареї, командира вогневого взводу, командира гармати і номерів обслуги при: виборі та зайнятті вогневої позиції, підготовці гармати до стрільби, підготовці до роботи командирської машини старшого офіцера батареї, залишенні вогневої позиції; підготовці боєприпасів до стрільби, організації зберігання боєприпасів на вогневій позиції та виконанні заходів безпеки при поводженні з боєприпасами.
Уміти:
- керувати вогневими підрозділами при виборі вогневої позиції, організації топогеодезичної прив’язки; зайнятті вогневих позицій, підготовці вогневих взводів до ведення вогню в різних умовах; веденні вогню із закритої вогневої позиції по різних цілях; виконанні вогневих завдань прямою наводкою по нерухомих та рухомих цілях; залишенні вогневих позицій;
- організовувати охорону та самооборону, відбиття нападу на вогневу позицію;
- організовувати визначення індивідуальних поправок гармати, підготовку матеріальної частини й боєприпасів до стрільби;
- працювати на всіх штатних засобах зв’язку батареї;
- вести робочу карту та інші бойові документи на вогневій позиції.
Саме зміст цих знань розкривається у посібнику. Він складається із п’яти розділів, кожний з яких містить у собі відповідний матеріал з дисципліни „Бойова робота”.
У першому розділі наведені загальні положення стосовно бойової роботи вогневих підрозділів, основні визначення (вогнева позиція, уступ, інтервал, кутомір, точка наводки, фронт батареї, найменший приціл, глибина укриття, віяло батареї та ін.), розкриті обов’язки посадових осіб (старшого офіцера батареї, командира вогневого взводу, командира гармати, командира відділення - старшого обчислювача), а також перелічені документи, які розробляються на вогневій позиції.
Відомо, що основним завданням артилерії є ураження різних цілей: окремих і групових, нерухомих і рухомих, спостережених і неспостережених. Ефективність виконання цього завдання визначається насамперед точністю стрільби і її своєчасністю, яким передує відповідна підготовка. Тому у другому розділі розкривається підготовка стрільби на вогневій позиції, а саме: зміст топогеодезичної, метеорологічної, балістичної і технічної підготовки. Показано порядок організації визначення установок для стрільби.
У третьому розділі розкриваються правила поводження з гарматою і боєприпасами на вогневій позиції. Якісне засвоєння матеріалу цих розділів дозволить особовому складу вогневих підрозділів, не порушуючи правил безпеки, організовано, якісно і своєчасно підготуватися до виконання вогневих завдань.
У четвертому – основному розділі – викладена бойова робота на закритій вогневій позиції. У навчальному посібнику цей розділ найбільший за обсягом і містить: загальні положення; зміст і порядок підготовки машини старшого офіцера батареї; порядок вибору закритої вогневої позиції та підготовки її до зайняття вогневими взводами, зайняття вогневої позиції вогневими взводами. Детально висвітлена робота на закритій вогневій позиції при підготовці до ведення вогню, а також робота після доповіді про готовність до ведення вогню. Значна увага приділена правилам приймання та виконання команд для підготовки і ведення вогню. Найбільш ґрунтовно розкрито порядок ведення вогню із закритої вогневої позиції. Достатньо повно висвітлено порядок зміни раніше поданих команд і яким чином здійснюються перерви у веденні вогню і перевіряються установки. Наведено порядок записів установок після закінчення стрільби і залишення вогневої позиції. Приклади подачі команд, показаних у розділі, дають можливість зрозуміти сутність бойової роботи на закритій вогневій позиції.
У п’ятому розділі навчального посібника розкрито бойову роботу на відкритій вогневій позиції.
У додатках подані рекомендації щодо розроблення документів, які повинні вестися на вогневій позиції, та інше.
Даний посібник призначений для слухачів, студентів ВНЗ, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, з метою фундаментального вивчення питань, які стосуються бойової роботи вогневих підрозділів артилерії на закритій вогневій позиції. Він може бути корисним командирам артилерійських підрозділів, а також викладачам під час підготовки до занять і тактичних навчань.
Необхідно зазначити, що розкриті у посібнику положення і рекомендації потребують подальшого розвитку й уточнення, тому автор розраховує отримати від читачів пропозиції щодо удосконалення навчального посібника.
Автор висловлює щиру вдячність доктору технічних наук, старшому науковому співробітнику Кузнецову О.О., кандидату технічних наук, старшому науковому співробітнику Грабчаку В.І., кандидату військових наук, доценту Красюку О.П., кандидату військових наук, доценту Пушкарьову Ю.І. за критичні зауваження, а також за корисні поради, які вони надали під час підготовки посібника та рецензування його рукопису.
У даному навчальному посібнику використано ряд робочих матеріалів, підготовлених Нестреляєвим Олексієм Борисовичем.
Скорочення, прийняті в тексті посібника
АППД - автоматичний прийомо-передавач даних
АРГ - артилерійська розвідувальна група
АДТ - активна ділянка траєкторії
БС - балістична станція
ВгВ - вогневий вал
ВП - вогнева позиція
ВТЗ (ВТО) - високоточна зброя (озброєння)
ДМК - десантний метеорологічний комплект
ЗВ - зосереджений вогонь
кбатр - командир батареї
КВВ - командир вогневого взводу
КМУ - командирська машина управління
КСП - командно-спостережний пункт
КТ - контурна точка
НТН - нічна точка наведення
НЗгВ - нерухомий загороджувальний вогонь
НШД - начальник штаба дивізіону
ОН - основний напрямок
Ор - орієнтир
ОФ - осколково-фугасний
Пмін - найменший приціл
ПАБ - перископічна артилерійська бусоль
ПЗВ - послідовне зосередження вогню
ПЗК - прилад для заміру камори
ПУВ - прилад управління вогнем
ПТРК - протитанковий ракетний комплекс
ПТКР - протитанкова керована ракета
птабатр - протитанкова артилерійська батарея
ПУВД - пункт управління вогнем дивізіону
ПУВбатр - пункт управління вогнем батареї
РВгЗ - рухома вогнева зона
РЗгВ - рухомий загороджувальний вогонь
РЛС - радіолокаційна станція
РХБЗ - радіаційний, хімічний, біологічний захист
РХБР - радіаційна, хімічна, біологічна розвідка
РВВ - рубіж відкриття вогню
РСЗВ - реактивна система залпового вогню
САУ - самохідна артилерійська установка
СВЗ - станція вітрового зондування
сабатр - самохідна артилерійська батарея
СОБ - старший офіцер батареї
СП - спостережний пункт
СУВ - скрите управління військами
ТС - таблиці стрільби
ТН - точка наведення
ФВУ - фільтровентиляційна установка
Ц - ціль
ЦГР - центр групи розривів
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Основні визначення
Основною умовою досягнення успіху вогневими підрозділами артилерії в бою є дотримання принципу - навчати їх тому, що необхідно на війні. Тільки в обстановці, максимально наближеної до реальної бойової дійсності, можуть бути вироблені висока бойова майстерність, морально-психологічна стійкість, фізичне загартування і витривалість. Висока бойова майстерність вогневих підрозділів артилерії залежить від уміння особового складу своєчасно переводити техніку і озброєння в бойовий стан у різних умовах обстановки. Критеріями оцінки бойової роботи є час і якість виконання заходів з приведення озброєння до бойового використання.
Бойова робота вогневих підрозділів артилерії передбачає дії особового складу біля гармат (мінометів, бойових машин реактивної артилерії, установок ПТКР)1), командирської машини старшого офіцера батареї, пов’язані із зайняттям та залишенням вогневої позиції, підготовкою та веденням вогню, поводженням з гарматою та боєприпасами на вогневій позиції.
Вогневою позицією називається ділянка місцевості, яка зайнята або підготовлена до зайняття вогневими взводами батареї (взводом, гарматою) для ведення вогню.
На вогневій позиції батареї обладнуються окопи для розташування гармат, машини (пункту управління) старшого офіцера батареї, командира вогневого взводу, самооборони, спостережного поста і машин підвозу боєприпасів (тягачів), сховища для особового складу, погрібці для боєприпасів.
На вогневій позиції батареї реактивної артилерії, крім того, обладнуються пункт заряджання та метеорологічний пост.
Вогневі позиції можуть бути закритими або відкритими.
Кожній гарматі у батареї присвоюється постійний порядковий номер, починаючи з першого.
У батареях причіпної артилерії (мінометів) тягачі, крім запасних, закріплюються за певними гарматами і отримують їх номер. Тягачі, які вибули зі строю, замінюють запасними.
На вогневій позиції гармати розташовують розосереджено, у порядку номерів справа наліво з урахуванням зручності розташування і маскування, по можливості на однакових інтервалах, уступом вправо (вліво). Допускається й інше розташування гармат: кутом вперед (назад), півколом, у лінію, тощо.
Варіант схеми закритої вогневої позиції наведений у додатку А.
Командирську машину (пункт управління) старшого офіцера батареї на вогневій позиції розташовують на відстані 30-40 метрів позаду середини фронту батареї, а в самохідній батареї – праворуч позаду правофлангової або ліворуч позаду лівофлангової гармати так, щоб з машини (пункту управління) було видно панорами усіх гармат батареї.
Окоп командира вогневого взводу обладнують позаду середини фронту другого взводу, а в самохідній батареї - на лівому або правому фланзі батареї так, щоб спостерігалися панорами усіх гармат та візир командирської машини.
Командир гармати знаходиться на вогневій позиції ліворуч позаду від гармати, поблизу від навідника так, щоб контролювати наведення та заряджання гармати і бачити старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу); командир самохідної гармати - у бойовому відділенні.
Місця для боєприпасів (погрібці) обладнують на відстані 10-20м ліворуч (праворуч) позаду від гармат, а для гармат великої потужності – 30-50м.
Бліндажі обладнують поблизу гармат, сховища - позаду середини фронту батареї або посередині фронту кожного вогневого взводу.
Протитанкову зброю і кулемети розташовують на вогневій позиції так, щоб забезпечувалася кругова оборона.
Спостережні пости розташовують на напрямку можливого прориву танків і мотопіхоти противника на віддаленні зорового зв’язку.
Тягачі та машини підвозу боєприпасів розташовують у залежності від умов місцевості, як правило, позаду (праворуч або ліворуч) від гармат, у закритому місці на віддаленні, яке б забезпечувало зв’язок і швидку подачу їх до гармат (зазвичай від 200 до 500м).
Основною називають гармату, координати якої беруть за координати вогневої позиції. Вона повинна мати середній знос каналу ствола відносно інших гармат батареї. Основною гарматою призначають: другу – у чотиригарматній батареї, третю – у шестигарматній батареї, четверту – у восьмигарматній батареї.
Фронтом батареї називають відстань між крайніми гарматами за перпендикуляром до напрямку стрільби основної гармати.
Інтервалом між гарматами (In,m) називають відстань по фронту між сусідніми гарматами.
Інтервалом відносно основної (Io,n) називають відстань по фронту між основною і даною гарматою.
Уступом гармати відносно основної (Уо,n) називають відстань від точки стояння даної гармати до лінії, яка проходить через основну гармату перпендикулярно до напрямку стрільби.
Наведенням гармати називають надання стволу гармати напрямку на ціль і кута підвищення, який відповідає дальності стрільби до цілі.
Наведення здійснюють за допомогою прицільних пристроїв, поворотного та підйомного механізмів гармати.
Для наведення гармати у горизонтальній площині вибирають (виставляють) точки наводки.
Точка наводки повинна бути нерухомою та видимою по можливості з усіх гармат батареї, вона повинна чітко виділятися серед навколишніх предметів, мати прямолінійні вертикальні контури і знаходитися якомога далі від гармат (не ближче 200м).
Точку наводки доцільно вибирати для гармат праворуч або ліворуч позаду, для мінометів - попереду або позаду, для бойових машин реактивної артилерії - ліворуч попереду або зліва позаду фронту батареї. Якщо немає природних точок наведення, то виставляють штучні точки наведення.
Крім основної точки наведення, вибирають (виставляють) запасні точки наведення під якомога більшим кутом відносно напрямку на основну. Як запасна (нічна) точка наведення може бути візир командирської машини (бусоль) старшого офіцера батареї. Дві точки наведення обладнуються як нічні.
У випадку, коли загальну точку наведення не видно з якоїсь гармати, для цієї гармати вибирають окрему точку наведення.
Коліматор може бути як основною, так і запасною (нічною) точкою наводки. Він установлюється у зручному для роботи місці на відстані 6-8м від панорами (прицілу) позаду гармати (ліворуч або праворуч, а для бойових машин - ліворуч попереду) при єдиному для всієї батареї кутомірі.
Відмічанням називається визначення установок прицільних пристроїв (прицілу і панорами), що відповідають даному положенню ствола наведеної гармати. Відмічання проводять за допомогою прицільних пристроїв.
Основним напрямком стрільби (aон) називають дирекційний кут, визначений старшим командиром для орієнтування гармат та приладів.
Кутоміром називають горизонтальний кут у точці стояння гармати, який відраховується проти ходу годинникової стрілки від зворотного напрямку осі каналу ствола наведеної гармати до напрямку на точку наведення.
Основним кутоміром називають кутомір гармати, яка наведена в основний напрямок стрільби.
Основний кутомір є вихідною (початковою) установкою для наведення гармати у ціль по довороту, визначеному старшим офіцером батареї.
Найменшим прицілом (Пмін) називається приціл, що відповідає найменшому куту підвищення для даного заряду, при стрільбі на якому снаряди будуть перелітати через гребінь укриття.
Глибиною укриття (Гукр) називають відстань у метрах, відмірену по висоті від гармати до лінії спостереження з можливого наземного пункту противника через гребінь, що приховує гармату.
Найменша глибина укриття гармат (мінометів) на закритій вогневій позиції наведена у табл. 1.1.
Віялом батареї (взводу) називають взаємоузгоджений напрямок стволів гармат для ведення вогню.
Віяло може бути паралельним, скупченим та по ширині цілі.
При паралельному віялі продовження осі всіх каналів стволів гармат паралельні.
Таблиця 1.1 – Найменша глибина укриття гармат (мінометів)
| Калібр гармат та мінометів | Гукр, м |
| 85-мм гармата, 122-мм гаубиця | 6 |
| 100-мм і 122-мм гармата | 12 |
| 152-мм гаубиця | 11 |
| 152-мм гармата-гаубиця, гаубиця-гармата | 15 |
| 152-мм гармата | 18 |
| 203-мм гаубиця | 20 |
| 203-мм гармата | 25 |
| 82-мм міномет | 3 |
| 120-мм міномет | 7 |
| 160-мм міномет | 12 |
| 240-мм міномет | 18 |
При скупченому віялі продовження осі всіх каналів стволів гармат перетинаються на дальності цілі.
При віялі по ширині цілі відстані між продовженням осі каналів стволів сусідніх гармат на дальності цілі дорівнюють фронту цілі, поділеному на кількість гармат батареї (взводу).
Паралельне віяло є початковим положенням гармат батареї, від нього переходять до віяла скупченого або віяла по ширині цілі.