Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія

Вид материала

Документы

Содержание 4. ЗМІСТ програми за темами ЛЕКЦІЙ Те­ма 2. За­кон про кримінальну відповідальність Те­ма 3. По­нят­тя зло­чи­ну та класифікація злочинів Те­ма 4. По­нят­тя та підстави кримінальної відповідальності Те­ма 5. Склад зло­чи­ну та йо­го оз­на­ки Те­ма 6. Множинність злочинів Те­ма 7. Стадії вчинення навмисного зло­чи­ну Те­ма 8. Співучасть у злочині Те­ма 9. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння Те­ма 10. Звільнення від кримінальної відповідальності Те­ма 11. По­нят­тя, сис­те­ма та ви­ди по­ка­рань. При­зна­чен­ня по­ка­ран­ня Те­ма 13. Звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування Те­ма 14. По­нят­тя судимості і йо­го кримінально-пра­во­ве Те­ма 15. Примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру та при­му­со­ве лікування Те­ма 16. Особливості кримінальної відповідальності та по­ка­ран­ня неповнолітніх

Подобный материал:

• Миколаївський комплекс Національного університету «одеська юридична академія», 3514.52kb.
• Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 1156.45kb.
• Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 1198.45kb.
• Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 222.36kb.
• Миколаївський Комплекс національного університету «одеська юридична академія» Кафедра, 298.56kb.
• Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 324.92kb.
• Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 340.74kb.
• Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 1144.48kb.
• Миколаївський комплекс Новітні наукові дослідження держави І права 2011 Том 1 Збірник, 3605.39kb.
• Миколаївський Комплекс національного університету «одеська юридична академія» Кафедра, 1012.47kb.

4. ЗМІСТ програми за темами ЛЕКЦІЙ

Те­ма 1. По­нят­тя та сис­те­ма кримінального пра­ва.

Нау­ка кримінального пра­ва

По­нят­тя кримінального пра­ва. Кримінальне пра­во як га­лузь. Специфічні оз­на­ки, властиві галузі кримінального пра­ва. Пред­мет та ме­тод пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня.

Кримінальне пра­во в системі національного пра­ва, йо­го зв'язок з іншими га­лу­зя­ми (конституційним, адміністративним, кримінально-про­це­су­аль­ним, міжнародним пра­вом).

Відмінність кримінального пра­ва від інших га­лу­зей пра­ва.

Сис­те­ма Загальної час­ти­ни кримінального пра­ва.

Задачі кримінального пра­ва. Об'єкти, що бе­руть­ся під охо­ро­ну за до­по­мо­гою норм КК. По­пе­ред­жен­ня злочинів, як од­на з за­дач (функцій) кримінального пра­ва. Ви­хов­на і за­охо­чу­валь­на функції КК.

Прин­ци­пи кримінального пра­ва (законності, рівності гро­ма­дян пе­ред за­ко­ном, невідворотності кримінальної відповідальності, особистої і винної відповідальності, справедливості, де­мо­кра­тиз­му і гуманізму).

Зна­чен­ня кримінального пра­ва як нау­ки. Пред­мет нау­ки кримінального пра­ва.


Те­ма 2. За­кон про кримінальну відповідальність:

по­нят­тя, зна­чен­ня, дія


По­нят­тя кримінального за­ко­ну і йо­го сутність. Кримінальний за­кон – єдине дже­ре­ло кримінального пра­ва. За­галь­на й Особ­ли­ва час­ти­ни Кримінального ко­дек­су, їх струк­ту­ра. Гіпотеза, диспозиції і санкції правової нор­ми.

Опи­со­ва, про­ста, блан­кет­на і відсильна диспозиції кримінально-правової нор­ми. Відносно-ви­зна­че­на та аль­тер­на­тив­на санкції.

Тлу­ма­чен­ня кримінального за­ко­ну по суб'єкту. Гра­ма­тич­не, сис­те­ма­тич­не й історичне тлу­ма­чен­ня. Тлу­ма­чен­ня по об­ся­гу (бу­к­валь­не, об­ме­жу­валь­не та по­ши­рю­валь­не).

Чинність кримінального за­ко­ну в просторі. Сутність територіального прин­ци­пу. Прин­цип гро­ма­дян­ст­ва. Космополітичний (універсальний) прин­цип. По­нят­тя «територія України», «гро­ма­дя­нин України», «іноземний гро­ма­дя­нин», «осо­ба без гро­ма­дян­ст­ва».

Чинність кримінального за­ко­ну в часі. По­ря­док всту­пу в си­лу но­во­го за­ко­ну, закріпленого Конституцією України. Зво­рот­на си­ла за­ко­ну.


Те­ма 3. По­нят­тя зло­чи­ну та класифікація злочинів


По­нят­тя зло­чи­ну. Суспільна не­без­пе­ка, кримінальна протиправність, винність і караність – обов'язкові оз­на­ки зло­чи­ну. Зміст цих оз­нак. Вчи­нен­ня діяння, що не є суспільно не­без­печ­ним. Зна­чен­ня ч. 2 ст. ІІ КК для з'ясування по­нят­тя зло­чи­ну.

Класифікація злочинів у залежності від фор­ми ви­ни та стадії за­вер­шен­ня злочинної діяльності. Класифікація злочинів по ха­рак­те­ру їхньої не­без­пе­ки. Зна­чен­ня такої класифікації.

Відмінність злочинів від інших пра­во­по­ру­шень. Відмінність зло­чи­ну від дисциплінарного чи адміністративного про­ступ­ку. За­галь­не між зло­чи­ном і адміністративним пра­во­по­ру­шен­ням. По­нят­тя «злісне по­ру­шен­ня» у кримінальному праві та адміністративному законодавстві.


Те­ма 4. По­нят­тя та підстави кримінальної відповідальності


По­нят­тя кримінальної відповідальності, її пра­во­ва при­ро­да. Кримінальна відповідальність – разновид юридичної відповідальності. Родові оз­на­ки кримінальної відповідальності.

Стадії кримінальної відповідальності. Мо­мент ви­ник­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення і кримінальної відповідальності.

Форми кримінальної відповідальності. Підстави виділення окремих форм кримінальної відповідальності, що передбачені КК України (покарання, звільнення від покарання та його відбування).

При­пи­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення.

Підстава кримінальної відповідальності. Філософський і юри­дич­ний ас­пек­ти в питанні про підставу кримінальної відповідальності. Визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України. Проблеми визначення підстав кримінальної відповідальності в науці кримінального права.


Те­ма 5. Склад зло­чи­ну та йо­го оз­на­ки


По­нят­тя скла­ду зло­чи­ну. Значення складу злочину. Співвідношення по­нять са­мо­го зло­чи­ну і скла­ду зло­чи­ну. Еле­мен­ти скла­ду зло­чи­ну, йо­го обов'язкові і факультативні оз­на­ки.

Ви­ди складів злочинів. Класифікації злочинів за сту­пе­ню суспільної не­без­пе­ки, за ха­рак­те­ром струк­ту­ри складів злочинів та за конструкцією.

Поняття кваліфікація злочинів. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів.


Те­ма 6. Множинність злочинів


По­нят­тя множинності злочинів, її оз­на­ки. Зна­чен­ня множинності злочинів.

Оди­нич­ний зло­чин як струк­тур­ний еле­мент множинності, йо­го по­нят­тя. Ви­ди оди­нич­но­го зло­чи­ну.

Про­стий оди­нич­ний зло­чин.

Уск­лад­не­ний оди­нич­ний зло­чин, йо­го ви­ди. По­нят­тя три­ваю­чо­го зло­чи­ну. Характерні оз­на­ки зло­чи­ну, що продовжується. Склад­ний зло­чин, йо­го оз­на­ки.

Зна­чен­ня оди­нич­них злочинів.

Фор­ми (ви­ди) множинності злочинів.

Сукупність злочинів і її ви­ди. Оз­на­ки сукупності злочинів. Ре­аль­на сукупність і її оз­на­ки. Ідеальна сукупність. Відмінність реальної сукупності від ідеальної.

Ідеальна сукупність і конкуренція норм.

Повторність злочинів, її оз­на­ки. Ви­ди повторності. Ви­ди фактичної повторності (повторності, не зв'язаної з осу­дом за раніше зроблені зло­чи­ни). Повторність то­тож­них, однорідних і різнорідних злочинів.

Зна­чен­ня повторності, як ви­ду множинності.

По­нят­тя ре­ци­ди­ву злочинів, йо­го оз­на­ки. Ви­ди ре­ци­ди­ву. За­галь­ний і склад­ний, про­стий (од­но­крат­ний) і склад­ний (ба­га­то­ра­зо­вий) ре­ци­див.


Те­ма 7. Стадії вчинення навмисного зло­чи­ну


По­нят­тя та ви­ди стадій зло­чи­ну.

Ви­яв­лен­ня наміру як по­чат­ко­ва стадія роз­вит­ку зло­чи­ну.

Го­ту­ван­ня до зло­чи­ну – первісна стадія на­вмис­но­го зло­чи­ну, його зміст. Підшукання при­сто­су­ван­ня, зна­рядь для вчинення зло­чи­ну. Інше на­вмис­не ство­рен­ня умов для вчинення зло­чин­но­го діяння. Суб'єктивна сто­ро­на го­ту­ван­ня до зло­чи­ну.


За­мах на зло­чин, йо­го суб'єктивна сто­ро­на. По­нят­тя закінченого і незакінченого за­ма­ху на зло­чин.

При­дат­ний і негідний за­мах. За­мах на негідний (не­на­леж­ний) об'єкт і за­мах з негідними засобами.

Роз­ход­жен­ня між го­ту­ван­ням і за­ма­хом на зло­чин. Мо­мент закінчення зло­чи­ну.

Закінчений зло­чин.

Підстави кримінальної відповідальності за го­ту­ван­ня і за­мах на зло­чин, та їх караність.

Добровільне відмова від вчинення зло­чи­ну, йо­го оз­на­ки. Умо­ви добровільної відмови при закінченому за­ма­ху.


Те­ма 8. Співучасть у злочині


По­нят­тя співучасті при умисному злочині. Об'єктивні і суб'єктивні оз­на­ки співучасті.

Фор­ми співучасті. По­нят­тя простої співучасті. Склад­на співучасть (співучасть з розподілом ро­лей).

Три фор­ми співучасті по суб'єктивних оз­на­ках.

Співучасть без попередньої змо­ви. Співучасть по попередній змові, її фор­ми. По­нят­тя організованої гру­пи.

Зло­чин­на організація (зло­чин­не співтовариство).

Ви­ди співучасників. По­нят­тя ви­ко­нав­ця, організатора, підсобника і підбурювача. Відмінність підбурювання від інших видів злочинів, що ма­ють фор­му підбурювання. Фізичне й інтелектуальне підсобництво. Відмінність інтелектуального підсобництва від підбурювання.

Відповідальність співучасників при простій співучасті і при співучасті з розподілом ро­лей (складній співучасті). Відповідальність співучасників, що діють при організованій групі чи злочинній організації.

Добровільна відмова співучасників.


Те­ма 9. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння


По­нят­тя і ви­ди об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння, їх загальні оз­на­ки.

Необхідна обо­ро­на. Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що на­ле­жать до по­ся­ган­ня. На­вмис­не заподіяння по­ся­гаю­чо­му тяжкої шко­ди, що яв­но неспіврозмірної з небезпечністю по­ся­ган­ня або умов за­хис­ту.

Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що відносяться до за­хис­ту.

По­нят­тя уявної обо­ро­ни.

За­три­ман­ня осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин. Суб'єкти за­три­ман­ня. Умо­ви правомірності за­три­ман­ня зло­чин­ця.


Обов'язок працівників міліції по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин і підстави на за­сто­су­ван­ня вогнепальної зброї.

Край­ня необхідність як об­ста­ви­на, що виключає протиправність діяння. Умо­ви правомірності крайньої необхідності.

Умо­ви крайньої необхідності, що ха­рак­те­ри­зу­ють за­хист.

Подібності і відмінності необхідної обо­ро­ни та крайньої необхідності.

Відмінності крайньої необхідності від заходів по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин.

Фізичний чи психічний при­мус.

Ви­ко­нан­ня на­ка­зу чи роз­по­ряд­жен­ня.

Діяння, зв'язане з ри­зи­ком.

Ви­ко­нан­ня спеціального зав­дан­ня по по­пе­ред­жен­ню чи роз­крит­тю злочинної діяльності організованої гру­пи або злочинної організації.


Те­ма 10. Звільнення від кримінальної відповідальності


Правові підстави і по­ря­док звільнення від кримінальної відповідальності.

Ви­ди звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям. Сутність діючого ка­ят­тя. Умо­ви звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям.

При­ми­рен­ня вин­но­го з потерпілим як підстава звільнення від кримінальної відповідальності, йо­го особливості. Сукупність умов, що є підставою для цьо­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з пе­ре­да­чею осо­би на по­ру­ки. Умо­ви та­ко­го звільнення. Відмінність від інших видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною об­ста­нов­ки,. По­нят­тя зміни об­ста­нов­ки, внаслідок чо­го вчинене осо­бою діяння втра­ти­ло суспільну не­без­пе­ку.

Закінчення термінів давності – підстава звільнення від кримінальної відповідальності. Умо­ви за­сто­су­ван­ня да­но­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності. По­ча­ток перебігу терміну давності. Особливості перебігу терміну давності у ви­пад­ку вчинення три­ваю­чих злочинів та злочинів, що про­дов­жу­ють­ся. Кінцевий мо­мент перебігу терміну давності.


Те­ма 11. По­нят­тя, сис­те­ма та ви­ди по­ка­рань. При­зна­чен­ня по­ка­ран­ня


По­нят­тя по­ка­ран­ня. Роль і зна­чен­ня по­ка­ран­ня в боротьбі зі злочинністю. Дот­ри­ман­ня ос­нов­них напрямків кримінально-правової політики при застосуванні по­ка­ран­ня.

Цілі по­ка­ран­ня.

По­нят­тя сис­те­ми по­ка­ран­ня, її за­галь­но­обов'язковий ха­рак­тер.

Ви­ди по­ка­рань, встановлені за­ко­ном. Класифікація по­ка­рань. Основні і додаткові по­ка­ран­ня. По­ка­ран­ня, що мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся і як основні, і як додаткові.

Загальні за­са­ди при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня. Прин­ци­пи, на яких ґрунтується при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня.

Об­ста­ви­ни, які пом'якшують і об­тя­жу­ють по­ка­ран­ня.

При­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, чим пе­ре­дба­че­но за­ко­ном, йо­го ви­ди. Підстави, що обу­мов­лю­ють при­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, визначені за­ко­ном.

При­зна­чен­ня покарання за су­куп­ні­стю злочинів, йо­го стадії. Прин­ци­пи по­гли­нен­ня, пов­но­го і ча­ст­ко­во­го скла­дан­ня при­зна­че­них по­ка­рань.

По­ря­док при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня за сукупністю вироків.


Те­ма 13. Звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування


По­нят­тя і матеріальна підстава звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування.

Ви­ди звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування, передбачені КК.

Умо­ви і по­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня з випробуванням. Обов'язки, покладені на за­суд­же­но­го у ви­пад­ку звільнення йо­го від відбування по­ка­ран­ня з випробуванням.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до се­ми років. Тривалість та­ко­го терміну. Обов'язки, покладені на за­суд­же­ну у ви­пад­ку звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням. Умо­ви, при виконанні яких ви­про­бу­ван­ня бу­де вва­жа­ти­ся успішним.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням термінів давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. По­нят­тя давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Загальні умо­ви, при яких осо­ба звільняється від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням строків давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Зу­пи­нен­ня перебігу стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення від відбування по­ка­ран­ня, умо­ви йо­го за­сто­су­ван­ня.

Заміна не відбутої час­ти­ни по­ка­ран­ня більш м'яким.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до трьох років. Умо­ви за­сто­су­ван­ня.

Ви­ди звільнення осо­би від по­ка­ран­ня че­рез хво­ро­бу.

По­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня на підставі за­ко­ну України про амністію чи ак­та про по­ми­лу­ван­ня.


Те­ма 14. По­нят­тя судимості і йо­го кримінально-пра­во­ве

зна­чен­ня


По­нят­тя судимості, її істотні оз­на­ки. Підстава ви­ник­нен­ня судимості. Пер­со­наль­ний ха­рак­тер судимості. Об­ме­жен­ня судимості в часі. По­чат­ко­вий мо­мент і закінчення судимості.

Терміни по­га­шен­ня судимості. По­ря­док збігу строків судимості. Правові наслідки вчинення но­во­го зло­чи­ну в період судимості.

Знят­тя судимості. Підстави до­ст­ро­ко­во­го знят­тя судимості. Осо­би, до яких до­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості не застосовується.

Ви­мо­ги за­ко­ну у відношенні осо­би, що претендує на по­га­шен­ня судимості.

До­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості на основі актів амністії чи по­ми­лу­ван­ня.

Кримінально-правові і за­галь­но-правові наслідки по­га­шен­ня і знят­тя судимості.


Те­ма 15. Примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру та при­му­со­ве лікування

По­нят­тя і ціль при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. По­нят­тя амбулаторної психіатричної до­по­мо­ги.

Умо­ви за­сто­су­ван­ня до не­осуд­но­го (об­ме­же­но осуд­но­го) при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Осо­би, до яких за­сто­со­ву­ють­ся примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Ви­ди при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. Критерії, які суд по­ви­нен вра­хо­ву­ва­ти при призначенні ви­зна­че­но­го ви­ду при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Підстави про­дов­жен­ня, зміни чи при­пи­нен­ня за­сто­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

При­му­со­ве лікування. Роз­ме­жу­ван­ня видів примусу, що за­сто­со­ву­ють­ся до визначеної категорії хво­рих осіб у ви­пад­ку вчинення ни­ми суспільно не­без­печ­но­го діяння. Підстави для за­сто­су­ван­ня при­му­со­во­го лікування.


Те­ма 16. Особливості кримінальної відповідальності та по­ка­ран­ня неповнолітніх


Загальні по­ло­жен­ня кримінальної відповідальності і по­ка­ран­ня неповнолітніх. По­си­лен­ня кримінально-пра­во­во­го за­хис­ту неповнолітніх відповідно до ви­мог за­галь­но­прий­ня­тих норм ме­дич­но­го пра­ва.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, йо­го підстави й умо­ви та­ко­го звільнення. Підстави ска­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру і при­тяг­нен­ня неповнолітнього до кримінальної відповідальності.

Ви­ди по­ка­рань, що мо­жуть бу­ти застосовані до неповнолітніх, визнаних вин­ни­ми у вчиненні зло­чи­ну. Специфічні об­ста­ви­ни для при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня неповнолітньому. При­зна­чен­ня неповнолітньому по­ка­ран­ня за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.

Звільнення від по­ка­ран­ня з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, як специфічна міра, що застосовується до неповнолітнього.

Особливості й умо­ви звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня з ви­про­бу­ван­ням, йо­го правові наслідки.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і відбування по­ка­ран­ня в зв'язку з закінченням стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня.

По­га­шен­ня і знят­тя судимості. Правові наслідки знят­тя судимості з осіб, що вчи­ни­ли зло­чин до до­сяг­нен­ня ни­ми вісімнадцяти років.