Кременчуцьке міське управління юстиції н. К. Проценко Л. П. Піцул

Вид материала

Документы

Содержание Види матеріальної відповідальності працівників Обмежена матеріальна відповідальність Повна матеріальна відповідальність Договір про колективну (бригадну) Государственный комитет совета министров ссср по труду и социальным вопросам секретариат всесоюзного центрального совета професс Типовой договор о полной индивидуальной материальной ответственности Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність Міністерство праці україни I. Загальні положення II. Права і обов’язки членів колективу (бригади) та власника III. Порядок ведення обліку і звітності IV. Відшкодування шкоди Перелік використаних джерел

Подобный материал:

• Кременчуцьке міське управління юстиції матер І а л и заочногосем І нару планування, 422.75kb.
• Кременчуцьке міське управління юстиції н. К. Проценко М. В. Шиш, 489.97kb.
• Кременчуцьке міське управління юстиції в.І. Доленко Н. К. Проценко, 259.1kb.
• Міністерство юстиції України Кременчуцьке міське управління юстиції нака, 84.25kb.
• Методичні рекомендації : «Здійснення систематизації законодавства в органах та установах, 208.69kb.
• Головне управління юстиції у Черкаській області Черкаське міське управління юстиції, 749.11kb.
• Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Полтавській області, 1226.2kb.
• Затверджено наказ Головного управління юстиції у Рівненській області, 787.62kb.
• Затверджено наказ Головного управління юстиції у Рівненській області, 743.75kb.
• Міністерство юстиції україни стахановське міське управління юстиції луганскої області, 114.93kb.

КРЕМЕНЧУЦЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ


Н.К.Проценко

Л.П. Піцул


Порядок укладення

договору про повну матеріальну відповідальність


Кременчук

2009


Проценко Н.К., Піцул Л.П.


Порядок укладення договору про повну матеріальну відповідальність. - Кременчук, 2009. - 32 с.


Проценко Н.К. – начальник Кременчуцького міського управління юстиції

Піцул Л.П. – головний спеціаліст Кременчуцького міського управління юстиції


Авторами посібника підготовлено рекомендації, в яких зазначається порядок укладення договору про повну матеріальну відповідальність, переліки посад і робіт при виконанні яких допускається укладання зазначеного договору.


ЗМІСТ


Види матеріальної відповідальності працівників______________ 4


Обмежена матеріальна відповідальність ____________________ 4


Повна матеріальна відповідальність ________________________ 7


Договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність 9


Додаток 1 _______________________________________________


Додаток 2 _______________________________________________


Додаток 3 _______________________________________________


Додаток 4 ________________________________________________


Додаток 5 ________________________________________________


Види матеріальної відповідальності працівників


У трудовому праві межі матеріальної відповідальності працівників диференціюються залежно від форми вини працівника, характеру допущеного ним порушення обов’язків, виду майна, якому заподіяна шкода, і трудової функції, що виконується працівником.

Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності працівників: обмежену і повну.


Обмежена матеріальна відповідальність


Основний вид матеріальної відповідальності працівника - обмежена матеріальна відповідальність, яка полягає в обов’язку працівника, з вини якого було заподіяно шкоду, відшкодувати власнику (уповноваженому ним органу) пряму дійсну шкоду, але не більше його середнього місячного заробітку.

За правилами ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяна шкода, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена в більшому, ніж цей заробіток розмірі. Обмежена матеріальна відповідальність працівників має універсальний характер, вона застосовується завжди, якщо інше не передбачено законодавством. Необхідно звернути увагу на межі матеріальної відповідальності, передбаченої за контрактом між працівником і роботодавцем. У ст. 21 КЗпП передбачено, що контрактом може бути визначено серед інших умов - також і умови про матеріальну відповідальність сторін контракту. Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (із змінами і доповненнями, внесенимипостановами Пленуму Верховного Суду Українивід 28 березня 1997 року N 3, від 3 грудня 1997 року N 12) передбачається, що якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту. Проте змін у КЗпП щодо розширення випадків повної матеріальної відповідальності працівників внесено не було. Таким чином, у законодавстві залишилося чинне раніше положення, за яким працівника не можна притягти до повної матеріальної відповідальності у випадках, не передбачених ст. 134 КЗпП, а серед них немає такої підстави, як умови встановлені контрактом. Згідно з нормою ст. 9 КЗпП, а також постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №170 та затвердженого нею Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, вважаються недійсними. Більше того, вказаним Положенням встановлено, що не можуть бути змінені контрактом імперативні норми законодавства, зокрема про порядок розгляду трудових спорів та випадки повної матеріальної відповідальності (ст. 134 КЗпП). Таким чином, положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 суперечать чинному законодавству і не можуть застосовуватись як такі.

У відповідності до ст. 133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівнику в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій і їхні заступники, керівники структурних підрозділів та їхні заступники при заподіянні шкоди підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів для запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і псуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Зазначені службові особи несуть матеріальну відповідальність за ту частину шкоди, яка не відшкодована її безпосередніми заподіювачами. При цьому загальна сума, що підлягає стягненню, не повинна перевищувати суми, на яку заподіяно шкоду. Слід звернути особливу увагу на те, що на керівників та відповідних службових осіб покладено обов’язок забезпечення своєчасного та обов’язкового стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівниками. В іншому випадку, як підкреслив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №14, на таких службових осіб покладається матеріальна відповідальність у зазначених межах, якщо з їх вини не було своєчасно вжито заходів для стягнення шкоди з безпосередніх заподіювачів її й таку можливість підприємство втратило.

При матеріальнім відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (із змінами та доповненнями), а саме виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше 2 місяців, а в разі, коли працівник останні 2 місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення, - виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи на даному).


Повна матеріальна відповідальність


Повна матеріальна відповідальність без обмеження будь-якою межею за шкоду, заподіяну працівником, передбачена ст. 134 КЗпП. Перелік підстав притягнення до повної матеріальної відповідальності, що міститься в цій статті, є вичерпним. До однією з таких підстав відноситься укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134). За таким договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність у доповнення до трудового договору конкретизує обов’язки власника або уповноваженого ним органу і працівника щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей. Договори про повну матеріальну відповідальність укладаються при умові, що працівник досяг 18 років, тобто є повнолітнім і займає посаду (або виконує роботу), передбачену спеціальним переліком, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. №447/24 "Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщуються або що виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва", а також Типовим договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, затвердженим цією ж постановою.

У переліку за основу притягнення працівників до матеріальної відповідальності покладений зміст їх трудових обов’язків, виконання функцій, пов’язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей. Цей перелік не підлягає розширювальному тлумаченню. У зв’язку з цим треба відмітити, що на практиці керівники підприємств відчувають потребу укладати договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в зазначеному переліку не вказані. У разі укладання такого договору працівник не може бути притягнений до повної матеріальної відповідальності на його підставі, якщо посада такого працівника не міститься у переліку. Такий договір має не більш ніж моральне значення. Таким чином, назріла необхідність у розробці та прийнятті нового переліку посад (виконуваних робіт), зайняття (виконування) яких передбачає укладання договору про повну матеріальну відповідальність.

Недійсними є договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, котрі не досягли 18-літнього віку.

Укладення договору про повну матеріальну відповідальність є обов’язковим, якщо працівник виконує обов’язки щодо обслуговування матеріальних цінностей і це складає його основну трудову функцію. Відмова від укладення такого договору є перешкодою до прийому громадянина на роботу, що передбачає обо’вязкове укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність. Така відмова без поважної причини вже прийнятого на роботу працівника є порушенням трудової дисципліни з усіма витікаючими звідси наслідками. При відмові від укладення договору про повну матеріальну відповідальність внаслідок поважних причин, власник зобов’язаний надати працівнику іншу роботу, а при її відсутності або відмові працівника від переведення останній може бути звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Також матеріальна відповідальність може наставати внаслідок одержання майна та інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами (п. 2 ст. 134). Майно та інші цінності за разовими документами можуть отримувати працівники, для яких обслуговування матеріальних цінностей не складає основної трудової функції і їх посади не містяться в названому вище переліку. У таких випадках власник повинен ознайомити працівника, якому видана разова довіреність, з порядком приймання, транспортування, збереження цінностей. Разове доручення на отримання майна та інших цінностей не може видаватися головному бухгалтеру підприємства; особам, яким за вироком суду заборонено займати матеріально-відповідальні посади протягом певного часу; особам, що мають судимість за розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і не погашена.


Договір про колективну (бригадну)

матеріальну відповідальність


Поряд з договорами про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівників чинне трудове законодавство передбачає можливість укладення письмового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника, укладаються договори про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Вводиться колективна (бригадна) матеріальна відповідальність власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з профспілковим комітетом. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади) (ст. 135-2 КЗпП). Оскільки колективна (бригадна) матеріальна відповідальність встановлюється за згодою всіх членів колективу (бригади), при включенні до складу бригади нових членів, а також при призначенні її керівника враховується думка колективу бригади. Відповідно до Типового договору в договорі про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність визначаються взаємні права й обов'язки власника (уповноваженого ним органу) і бригади. Так, кожний член бригади має право брати участь у прийманні матеріальних цінностей, здійснювати взаємний контроль за роботою по зберіганню, обробці (відпуску), перевезенню або застосуванню в процесі виробництва цінностей, брати участь в інвентаризації цінностей, що передаються колективу, в необхідних випадках вимагати проведення інвентаризації, заявляти про відведення окремих членів бригади, якщо вони, на його думку, не можуть забезпечити збереження ввірених бригаді цінностей тощо.

Перелік робіт, при виконанні яких може вводитися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12 травня 1996 p. № 43 (із змінами, внесеними наказом Мінпраці України від 15 листопада 1996 p. №87). У Перелік включені такі роботи як виконання касових операцій, прийом від населення платежів, прийом і відпуск матеріальних цінностей на складах, базах, автозаправних станціях, продаж товарів тощо.

Укладення договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність на посадах і роботах, не передбачених Переліком, позбавляє його юридичної сили.

Шкода, що підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами колективу (бригади) пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період з останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди. При встановленні безпосереднього винуватця - члена бригади, що заподіяв шкоду, обов’язок його відшкодування покладається на цього конкретного працівника, тобто у такому випадку відшкодування провадиться за правилами індивідуальної матеріальної відповідальності.

Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 29 грудня 1992 p. №14 (в редакції постанови Пленуму від 28 березні 1997 p. №3) указав, що якщо в незабезпеченні збереження матеріальних цінностей, крім членів колективу (бригади), з якими укладено договір, винні посадові особи, суд обговорює питання про залучення їх до участі в справі як співвідповідачів і визначає розмір збитку, який відповідає ступеню вини кожного з них, і розмір збитку, належного відшкодуванню з урахуванням виду і меж матеріальної відповідальності, яка на них покладається. Інша шкода розподіляється між членами бригади відповідно до Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.


Додаток 1


ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ СОВЕТА МИНИСТРОВ СССР ПО ТРУДУ И СОЦИАЛЬНЫМ ВОПРОСАМ СЕКРЕТАРИАТ ВСЕСОЮЗНОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО СОВЕТА ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ СОЮЗОВ

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

N 447/24 от 28.12.77

Об утверждении перечня должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства, а также типового договора о полной индивидуальной материальной ответственности (Постановление с изменениями, внесенными в соответствии с Постановлением Госкомтруда СССР N 259/16-59 от 14.09.81 г.; Постановление Госкомтруда СССР N 259/16-59 от 14.09.81 г. считается таким, которое не применяется на территории Украины на основании Приказа Минтруда Украины N 43 от 12.05.96 г.)


В соответствии с постановлением Совета Министров СССР от 3 октября 1977 г. N 889 Государственный Комитет Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам и Секретариат Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов постановляют:

1. Утвердить перечень должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства (приложение N 1), а также типовой договор о полной индивидуальной материальной ответственности (приложение N 2).

Договор о полной индивидуальной материальной ответственности может быть заключен с работниками, замещающими должности или выполняющими работы (приложение N 1 к настоящему постановлению), непосредственно связанные с хранением, обработкой, продажей (отпуском), перевозкой или применением в процессе производства переданных им ценностей.


Приложение N 1

к постановлению Государственного

Комитета Совета Министров СССР

по труду и социальным вопросам и

Секретариата ВЦСПС от 28 декабря

1977 г. N 447/24

Перечень

должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства


Заведующие кассами; заведующие кладовыми ценностей;

заведующие камерами хранения; заведующие складами и их заместители.

Старшие контролеры - кассиры и контролеры-кассиры; старшие контролеры и контролеры; старшие кассиры и кассиры; а также другие работники, выполняющие обязанности кассиров.

Заведующие сберегательными кассами первого разряда и заведующие операционными частями центральных сберегательных касс; начальники отделов, старшие инспектора и инспектора отделов по проверке и уничтожению погашенных ценных бумаг республиканских главных управлений и управлений Гострудсберкасс СССР; старшие эксперты и эксперты; старшие инспектора и инспектора республиканских главных управлений Гострудсберкасс СССР, осуществляющие экспертизу и оплату выигравших билетов денежно-вещевых лотерей; главные эксперты, старшие эксперты и эксперты, старшие инспектора и инспектора отдела экспертизы ценных бумаг Правления Гострудсберкасс СССР; старшие инспектора и инспектора депозитного отдела Правления Гострудсберкасс СССР.

Заведующие (директора при отсутствии заведующих отделами и секций) магазинами и их заместители; заведующие скупочных пунктов; заведующие товарными секциями (отделами), отделами заказов магазинов и их заместители; начальники цехов и участков предприятий торговли и их заместители.

Начальники товарных и товаро-перевалочных участков; старшие товароведы и товароведы, непосредственно обслуживающие материальные ценности.

Заведующие предприятиями общественного питания и их заместители; заведующие производством, начальники цехов (участков) и их заместители, старшие администраторы и администраторы залов (метрдотели) предприятий общественного питания.

Заведующие заготовительными пунктами; заведующие сепараторными отделениями.

Заведующие аптечными учреждениями и их заместители;

заведующие отделами аптечных учреждений и их заместители; заведующие аптечными пунктами первой группы; провизоры-технологи (рецептары-контролеры), фармацевты (ручнисты); старшие медицинские сестры структурных подразделений учреждений здравоохранения.

Заведующие хозяйством и коменданты зданий, осуществляющие хранение материальных ценностей.

Агенты по снабжению; экспедиторы по перевозке грузов;

инкассаторы.

Работы по приему от населения всех видов платежей и выплате денег через кассу.

Работы по обслуживанию торговых и денежных автоматов.

Работы: по приему на хранение, обработке, хранению, отпуску материальных ценностей на складах, базах (нефтебазах), автозаправочных станциях, холодильниках, пищеблоках, хранилищах, заготовительных (приемных пунктах, товарных и товаро-перевалочных участках, камерах хранения, кладовых и гардеробах; по выдаче (приему) материальных ценностей лицам, находящимся в лечебнопрофилактических и санаторно-курортных учреждениях, пансионатах, кемпингах, домах отдыха, гостиницах, общежитиях, комнатах отдыха, на транспорте, в детских учреждениях, спортивно-оздоровительных и туристских организациях, пионерских лагерях, а также пассажирам всех видов транспорта; по экипировке пассажирских судов, вагонов и самолетов.

Работы: по приему от населения предметов культурно-бытового назначения и др. материальных ценностей на хранение, в ремонт и для выполнения иных операций, связанных с изготовлением, восстановлением или улучшением качества этих предметов (ценностей), их хранению, выполнению других операций с ними, по выдаче на прокат населению предметов культурно-бытового назначения.

Работы по продаже (отпуску) товаров (продукции), их подготовке к продаже независимо от форм торговли и профиля предприятия (организации).

Работы по приему и обработке для доставки (сопровождения) груза, багажа, почтовых отправлений и других материальных и денежных ценностей, их доставке (сопровождению), выдаче (сдаче).

Работы по покупке, продаже, обмену, перевозке, доставке, пересылке, хранению, обработке и применению в процессе производства драгоценных металлов, драгоценных камней, синтетического корунда и изделий из них.

Работы по выращиванию, откорму, содержанию и разведению сельскохозяйственных и других животных.

(Раздел II с изменениями, внесенными в соответствии с Постановлением Госкомитета СССР по труду N 259/16-59 от 14.09.81)


Приложение N 2

к постановлению Государственного

Комитета Совета Министров СССР

по труду и социальным вопросам и

Секретариата ВЦСПС от 28 декабря

1977 г. N 447/24

Типовой договор о полной индивидуальной материальной ответственности


В соответствии со статьей 11 Положения о материальной ответственности рабочих и служащих за ущерб, причиненный предприятию, учреждению, организации, утвержденного Указом Президиума Верховного Совета СССР 13 июля 1976 г. (Ведомости Верховного Совета СССР, 1976 г., N 29, ст. 427), письменные договоры о полной материальной ответственности могут быть заключены предприятием, учреждением и организацией с работниками (достигшими 18-летного возраста), занимающими должности или выполняющими работы, непосредственно связанные с хранением, обработкой, продажей (отпуском), перевозкой или применением в процессе производства переданных им ценностей, если должности, занимаемые работниками или выполняемые ими работы предусмотрены в специальном перечне, утвержденном в установленном порядке.

В целях обеспечения сохранности материальных ценностей, принадлежащих ____________________________________________

(наименование предприятия, учреждения, организации)

руководитель или заместитель руководителя предприятия предприятия, учреждения, организации, именуемый в дальнейшем «Администрация», в лице ______________________________________________________

(должность, фамилия, имя, отчество),

с одной стороны, и работник ­­­_______________________________

(цеха, отдела, участка, секции, склада и т. п.)

_______________________________________________________

(фамилия, имя, отчество),


именуемый в дальнейшем «Работник», с другой тороны, заключили настоящий договор о нижеследующем:

1. Работник, занимающий должность (наименование должности) или выполняющий работу (наименование работы), непосредственно связанную с хранением, обработкой, продажей (отпуском), перевозкой или применением в процессе производства переданных ему ценностей, принимает на себя полную материальную ответственность за необеспечение сохранности вверенных ему предприятием, учреждением, организацией материальных ценностей, и в связи с изложенным обязуется:

а) бережно относиться к переданным ему для хранения или для других целей материальным ценностям предприятия, учреждения, организации и принимать меры к предотвращению ущерба;

б) своевременно сообщать администрации предприятия, учреждения, организации о всех обстоятельствах, угрожающих обеспечению сохранности вверенных ему материальных ценностей;

в) вести учет, составлять и представлять в установленном порядке товаро-денежные и другие отчеты о движении и остатках вверенных ему материальных ценностей;

г) участвовать в инвентаризации материальных ценностей, вверенных ему.

2. Администрация обязуется:

а) создавать работнику условия, необходимые для нормальной работы и обеспечения полной сохранности вверенных ему материальных ценностей;

б) ознакомить работника с действующим законодательством о материальной ответственности рабочих и служащих за ущерб, причиненный предприятию, учреждению, организации, а также с действующими инструкциями, нормативами и правилами хранения, приемки, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства переданных ему материальных ценностей;

в) проводить в установленном порядке инвентаризацию материальных ценностей.

3. В случае необеспечения по вине работника сохранности вверенных ему материальных ценностей, определение размера ущерба, причиненного предприятию, учреждению, организации и его возмещение производятся в соответствии с действующим законодательством.

4. Работник не несет материальной ответственности, если ущерб причинен не по его вине.

5. Действие настоящего договора распространяется на все время работы с имуществом и другими вверенными работнику материальными ценностями предприятия, учреждения, организации.

6. Настоящий договор составлен в двух экземплярах, из которых первый находится у администрации, а второй - у работника.

Адреса сторон договора: ____________________________________

Подписи сторон договора: ___________________________________

Администрации: ___________________________________________

Работника: ________________________________________________


Дата заключения договора:


Место печати


Додаток 2

Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність

Наказ Міністерства праці України
від 12 травня 1996 року N 43

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 червня 1996 р. за N 286/1311

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства праці України 
від 15 листопада 1996 року N 87

Відповідно до статті 135-2 Кодексу законів про працю України і доручення Кабінету Міністрів України від 08.08.95 N 14778/1 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність і Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (додаються).

2. Визначити, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом за наявності одночасно таких умов:

передбачені Переліком роботи, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, виконуються працівниками спільно, розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність неможливо;

власником або уповноваженим ним органом працівникам створені умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження переданих їм цінностей.

3. Вважати такою, що не застосовується на території України, постанову Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 р. N 259/16-59 "Об утверждении Перечня работ, при выполнении которых может вводиться коллективная (бригадная) материальная ответственность, условия ее применения и Типового договора о коллективной (бригадной) материальной ответственности".

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Андрющенка Е. І. 

Міністр	М. Г. Каскевич

Додаток №3

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ПРИ ВИКОНАННІ ЯКИХ МОЖЕ ЗАПРОВАДЖУВАТИСЯ КОЛЕКТИВНА (БРИГАДНА) МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Роботи, пов’язані з виконанням касових операцій.

2. Роботи, пов’язані з прийманням від населення усіх видів платежів та виплатою грошей не через касу.

3. Роботи, пов’язані з прийманням на зберігання, обробкою, зберіганням, видачею матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, в автогосподарствах, холодильниках, харчоблоках, сховищах, на заготівельних (приймальних) пунктах, товарних і товарно-перевалочних дільницях, у камерах схову, коморах і роздягальнях, з екіпіровкою пасажирських суден, вагонів і літаків.

4. Роботи, пов’язані з прийманням від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на схов, у ремонт і для виконання інших операцій, пов’язаних із виготовленням, відновленням або покращенням якості цих предметів (цінностей), їхнім сховом та виконанням інших операцій з ними, з видачею напрокат населенню предметів культурно-побутового призначення.

5. Роботи, пов’язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації).

6. Роботи, пов’язані з прийманням та обробкою для доставки (супроводження) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних та грошових цінностей, їхньою доставкою (супроводженням), видачею (здачею).

7. Роботи, пов’язані з виготовленням (складанням, монтажем, регулюванням) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки та радіоапаратури, електромеханічних і радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх деталей та запасних частин;

роботи, що виконуються майстернями побутового обслуговування, ательє тощо.

8. Робота по виконанню операцій, пов’язаних з закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням в процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння синтетичного корунду та виробів з нього, а також валютних операцій.

9. Роботи, пов’язані з прийманням у цехах, зберіганням, обробкою та передачею на виробництво скляної тари.

10. Роботи, пов’язані з виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошових знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються при їх виготовленні.

(пункт 10 в редакції наказу Міністерства
 праці України від 15.11.96 р. N 87) 

11. Роботи, по’вязані з виготовленням та зберіганням усіх видів квитків, талонів, абонементів (включаючи абонементи та талони на видачу їжі підприємствам громадського харчування) та інших знаків, призначених для розрахунків населення за послуги.

12. Роботи, пов’язані з вирощуванням, годівлею, утриманням і розведенням сільськогосподарських тварин;

роботи, пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продукції та її переробкою.

13. Роботи, пов’язані з переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів.


Додаток № 4


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 43 від 12.05.96

Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна)матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінпраці N 87 від 15.11.96)

Відповідно до статті 135-2 Кодексу законів про працю України (322-08) і доручення Кабінету Міністрів України від 08.08.95 N 14778/1 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність (додається) і Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.

2. Визначити, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом за наявності одночасно таких умов:

передбачені Переліком роботи, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, виконуються працівниками спільно, розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність неможливо;

власником або уповноваженим ним органом працівникам створені умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження переданих їм цінностей.

3. Вважати такою, що не застосовується на території України, постанову Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року N 259/16-59 “Об утверждении Перечня работ, при выполнении которых может вводиться коллективная (бригадная) материальная ответственность, условия ее применения и Типового договора о коллективной (бригадной) материальной ответственности”.

4. Контроль за виконанням наказу доручити на заступника

Міністра Андрющенка Е.І.


Міністр М.Г. Каскевич


Додаток № 5


Зверджено

наказом Міністерства праці України

від 12.05.96 N 43

Перелік

робіт, при виконанні яких може запроваджуватися

колективна (бригадна) матеріальна відповідальність


1. Роботи, пов’язані з виконанням касових операцій.

2. Роботи, пов’язані з прийманням від населення усіх видів платежів та виплатою грошей не через касу.

3. Роботи, пов’язані з прийманням на зберігання, обробкою, зберіганням, видачею матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, в автогосподарствах, холодильниках, харчоблоках, сховищах, на заготівельних (приймальних) пунктах, товарних і товарно-перевалочних дільницях, у камерах схову, коморах і роздягальнях, з екіпіровкою пасажирських суден, вагонів і літаків.

4. Роботи, пов’язані з прийманням від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на схов, у ремонт і для виконання інших операцій, пов’язаних із виготовленням, відновленням або покращенням якості цих предметів (цінностей), їхнім сховом та виконанням інших операцій з ними, з видачею напрокат населенню предметів культурно-побутового призначення.

5. Роботи, пов’язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації).

6. Роботи, пов’язані з прийманням та обробкою для доставки (супроводження) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних та грошових цінностей, їхньою доставкою (супроводженням), видачею (здачею).

7. Роботи, пов’язані з виготовленням (складанням, монтажем, регулюванням) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки та радіоапаратури, електромеханічних і радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх деталей та запасних частин;

роботи, що виконуються майстернями побутового обслуговування, ательє тощо.

8. Робота по виконанню операцій, пов’язаних з закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням в процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння синтетичного корунду та виробів з нього, а також валютних операцій.

9. Роботи, пов’язані з прийманням у цехах, зберіганням, обробкою та передачею на виробництво скляної тари.

10. Роботи, пов’язані з виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошових знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються при їх виготовленні. (Пункт 10 в редакції Наказу Мінпраці N 87 від 15.11.96)

11. Роботи, пов’язані з виготовленням та зберіганням усіх видів квитків, талонів, абонементів (включаючи абонементи та талони на видачу їжі підприємствам громадського харчування) та інших знаків, призначених для розрахунків населення за послуги.

12. Роботи, пов’язані з вирощуванням, годівлею, утриманням і розведенням сільськогосподарських тварин; роботи, пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продуцкії та її переробкою.

13. Роботи, пов’язані з переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів.


Додаток 6


Типовий договір

про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність


______________________ "___" _________ 200__ р.

(місце укладання договору)

"___" _________ 200__ р.

Відповідно до статті 135-2 Кодексу законів про працю України та на підставі наказу від ______________ N _______________про встановлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності, погодженого з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, з метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей підприємство, установа, організація __________________________________________________________

(найменування підприємства, установи, організації)

в особі керівника підприємства, установи, організації

__________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

(іменований далі власник), з одного боку, і члени колективу (бригади) _________________________________________________,

(найменування цеху, відділу, відділення, ферми, дільниці, секції, складу тощо),

(іменований далі колектив (бригада) в особі керівника колективу

(бригадира) _______________________________________________

з другого боку, уклали цей договір про те, що колектив (бригада)

бере на себе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за

забезпечення зберігання майна та інших цінностей, переданих йому для _________________________________________________

(найменування виду робіт)

а власник зобов'язується створити колективу (бригаді) умови,

необхідні для належного виконання прийнятих за договором

зобов'язань.

I. Загальні положення

1. Комплектування створюваного колективу (бригади) здійснюється на основі принципу добровільності. Зарахування в бригаду нових працівників проводиться за згодою колективу бригади).

2. Рішення власника про встановлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності оформляється наказом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

3. Керівництво колективом (бригадою) здійснюється керівником (бригадиром), який обирається на зборах колективу (бригади) або призначається власником згідно зі статутом підприємства.

При тимчасовій відсутності керівника (бригадира) керівництво колективом (бригадою) здійснюється іншим його (її) членом, який призначається власником за погодженням з членами колективу (бригади).

4. При вибутті зі складу колективу (бригади) окремих працівників або прийнятті до колективу нових працівників про це видається наказ і проти підпису вибулого члена бригади (колективу) в договорі зазначається дата і номер наказу про його вибуття, а прийнятий до бригади працівник підписує договір про колективну матеріальну відповідальність і вказує дату вступу до колективу (бригади).

5. У разі зміни керівника колективу (бригадира) чи при вибутті з колективу (бригади) більше половини первісного складу договір повинен бути переукладений.

6. У випадку відмови працівника від укладення договору про колективну (бригадну) відповідальність власник за згодою працівника може перевести його на іншу роботу, а при відмові працівника від іншої роботи або її відсутності - звільнити його з роботи з підстав, передбачених законодавством про працю.


II. Права і обов’язки членів колективу (бригади) та власника


7. Члени колективу (бригади) мають право:

а) брати участь у прийманні цінностей і здійснювати взаємний контроль за зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням, або застосуванням у процесі виробництва цінностей;

б) брати участь в інвентаризації цінностей, переданих колективу (бригаді);

в) ознайомлюватися зі звітами про рух і залишки цінностей, переданих колективу (бригаді);

г) у разі необхідності вимагати від власника проведення інвентаризації переданих колективу (бригаді) цінностей;

д) порушувати перед власником обгрунтоване клопотання про виведення членів зі складу колективу (бригади), у тому числі керівника колективу (бригадира), які не можуть забезпечити зберігання цінностей.

8. Члени колективу (бригади) зобов’язані:

а) дбайливо ставитись до цінностей і вживати заходів до запобігання шкоди;

б) в установленому порядку вести облік, складати і своєчасно подавати звіти про рух та залишки цінностей;

в) своєчасно інформувати власника про всі обставини, які загрожують зберіганню цінностей.

9. Власник зобов’язаний:

а) створювати колективу (бригаді) умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна;

б) своєчасно вживати заходів до виявлення і усунення причин, які перешкоджають забезпеченню колективом (бригадою) зберігання цінностей, виявляти конкретних осіб, винних у заподіяній шкоді, і притягати їх до визначеної законодавством відповідальності;

в) ознайомлювати колектив (бригаду) з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, а також з чинними інструкціями і правилами прийому, зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи застосування у процесі виробництва цінностей та їх обліку;

г) забезпечувати колективу (бригаді) умови, необхідні для своєчасного обліку та звітності про рух і залишки переданих йому цінностей;

д) розглядати разом з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом питання про обгрунтованість вимог членів колективу (бригади) щодо проведення інвентаризації цінностей;

е) розглядати разом з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом пропозиції колективу (бригади) про виведення працівника зі складу бригади в його присутності і вирішувати питання про його подальшу роботу відповідно до чинного законодавства;

ж) розглядати повідомлення членів колективу (бригади) про обставини, що загрожують зберіганню цінностей, і вживати заходів до усунення цих обставин;

з) погоджувати з членами колективу (бригади) хто з його членів виконує функції керівника колективу (бригади) при роботі у відсутності останнього.


III. Порядок ведення обліку і звітності


10. Прийом цінностей, ведення обліку і подання звітності про рух цінностей здійснюється в установленому порядку керівником колективу (бригадиром), а при тимчасовій відсутності останнього - членом колективу (бригади), визначеним власником.

Планові інвентаризації проводяться у строки, встановлені діючими правилами. Позапланові інвентаризації проводяться при зміні керівника колективу (бригадира), коли з колективу (бригади) вибуває більше 50 відсотків його членів, а також на вимогу одного або кількох членів колективу (бригади).

11. Звіти про рух і залишки цінностей підписуються керівником колективу (бригадиром) та одним з його членів. Зміст звіту доводиться до всіх членів колективу (бригади).


IV. Відшкодування шкоди


12. Підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або зіпсуттям матеріальних цінностей, а також їх знищенням або зіпсуттям через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами.

13. Притягання колективу (бригади) до матеріальної відповідальності проводиться власником після ретельної перевірки причин утворення шкоди, з урахуванням письмових пояснень, поданих членами колективу (бригади), а, у разі необхідності, також висновків спеціалістів.

14. Члени колективу (бригади) звільнюються від відшкодування шкоди:

а) якщо буде встановлено, що шкода заподіяна не з їх вини;

б) якщо будуть встановлені конкретні винуватці заподіяної шкоди серед членів його колективу (бригади).

15. Розмір шкоди, заподіяної колективом (бригадою)

підприємству, установі, організації визначається відповідно до статті 135-3 Кодексу законів про працю України.

Порядок відшкодування шкоди регулюється законодавством України.

16. Заподіяна колективом (бригадою) шкода підприємству, установі, організації, яка підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами цього колективу (бригади) пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди.

Договір набирає чинності з _________________________ і діє протягом всього періоду роботи колективу (бригади) з цінностями, переданими йому цим підприємством, установою, організацією.

Договір укладено у двох примірниках, перший з яких зберігається у власника, другий - у керівника колективу (бригадира).

Підписи:

Власник __________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)


Керівник колективу (бригади) __________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я та по батькові, підпис)

Члени колективу (бригади) __________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я та по батькові, підпис)


М.П. "___" ____________ 20 __ р.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кодекс законів про працю України.
   
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1997 року N 3, від 3 грудня 1997 року N 12).
   
3. Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 (із змінами та доповненнями).
   
4. Постановление Государственного комитета Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам, секретариата ВЦСПС № 447/ 24 от 28.12.1077 г.
   

«Об утверждении перечня должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства, а также типового договора о полной индивидуальной материальной ответственности.

5. Наказ Міністерства праці України від 12.05.96 р. № 43 «Про
   

затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може

з апроваджуватися колективна (бригадна)матеріальна

відповідальність, умови її застосування і Типового

договору про колективну (бригадну) матеріальну

відповідальність» (Із змінами, внесеними згідно з

Наказом Мінпраці N 87 від 15.11.96 р.)


Кременчуцьке міське управління юстиції

39605, м. Кременчук, вул.Радянська, 15/4

Телефон для довідок (05366) 2 45 21