Коментар до висновку додаткової держекоекспертизи Мінприроди України №384 від 17. 08. 2006 р щодо матеріалів робочого проекту „Човнова станція” на р. Дністер біля с. Маяки Білгород-Дністровського району Одеської області
| Вид материала | Документы |
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 128.22kb.
- Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 1991 року n 1964-xii із змінами, 203.18kb.
- План навчального проекту Автор навчального проекту, 283.15kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровського району, 715.07kb.
- Повідомлення про оприлюднення, 952.82kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 215.52kb.
- С. Г. Давтян червня 2010 року, 282.9kb.
- Від 23 січня 2007 р, 26.58kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни наказ, 586.9kb.
- Видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин І рослин, занесених до Червоної, 14.14kb.
1. Розробляючи проект будівництва човнової станції та комплекс інженерних і біотехнічних заходів з упорядкування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на території будівництва потрібно виходити з двох основних методологічних принципів, а саме:
▪ забезпечення підтримання сприятливого гідрологічного, гідрогеологічного, гідрохімічного режимів поверхневих та підземних вод, поліпшення санітарно-гігієнічних умов, раціонального використання, охорони водних ресурсів, виконання водоохоронного режиму, що діє на території, що знаходиться в пригирловій ділянці басейну р. Дністер в районі будівництва човнової станції, з метою забезпечення вимог екологічної безпеки;
▪ створення оптимальних за комфортністю, безпечністю та естетично привабливих умов для функціонування човнової станції з урахуванням пріорітету екологічних факторів у їх гармонійному взаємозв’язку з соціальними та економічними факторами.
2. Для виконання першого принципу необхідно визначитися з межами, розмірами ВЗ і ПЗС, із заходами щодо їх упорядкування та експлуатації.
Виконання другого принципу пов’язане з урахуванням створення оптимальних умов функціонування човнової станції у межах її території.
3. Аналізуючи склад та обсяги робіт розділу робочого проекту з ОВНС зазначимо, що в ньому багато уваги приділено питанням технічного та архітектурно-будівельного напрямів. Разом з тим слід зауважити, що не в повній мірі враховується специфіка даного об’єкту, що знаходиться у заплаві р. Дністер, яка періодично затоплюється, є ряд невирішених у проекті водогосподарсько-екологічних питань.
4. Водні об’єкти, що межують з територією будівництва та знаходяться у її межах, такі: р. Дністер та штучні водні об’єкти: канали для проходження веслових човнів, човновий причал, розташований біля північної межі ділянки та 18 човнових причалів 11,5 м х 6 м кожний, що розташовані гребенеподібно у приурізовій зоні узбережжя р. Дністер.
5. Гідрологічний режим території забудови пов’язаний перш за все з динамікою рівнів води р. Дністер. Річний хід рівнів води у р. Дністер залежить від особливостей живлення та умов протікання потоку в руслі, від режиму попусків Дубосарської ГЕС та режиму роботи Дністровського гідровузла. Тривалість весняної повені біля 1,5 місяці, спостерігається вона в березні – квітні, рідше у травні. Тривалість дощових паводків високої забезпеченості стоку (1 - 2%) за даними спостережень на водпосту Червоні Маяки становила у 1980 р. два тижні. Тривалість максимального рівня 5 - 7 днів. У середньому за багаторічний період тривалість паводку становила 10 - 12 днів, тривалість максимальних рівнів – 3 дні.
6. У геоморфологічному відношенні ділянка будівництва човнової станції розташована у межах північно-західного району Причорноморської западини, у заплаві р. Дністер. Абсолоютні позначки поверхні 0,3 -2,1 м.
7. Особливістю геологічної будови цієї території є наявність двох структурних поверхів: нижнього, що є кристалічним фундаментом, і верхнього , складеного товщею слабко похилених до півдня і сходу осадкових порід.
8. Геологічна будова ділянки є такою:
- суглинок сірий, темно-сірий, напівтвердий, тугопластичної консистенції, з домішками оргпнічних речовин, місцями слабозафарбований, мулуватий, потужністю 1,0 - 1,8 м;
- суглинок сірий, темно-сірий, м’якопластичний, текучопластичної консистенції, з домішками органічних речовин, місцями слабкозафарбований, залягає на глибині 1,0 – 1,8 м, абсолютна позначка кровлі – 0,45 – 1,28 м, потужністю 0,3 – 1,2 м;
- супісь світло-сіра, пластичної консистенції, у свердловині № 3 у південній частині ділянки залягає на глибині 1,3 м, абсолютна позначка кровлі – 0,75 м, потужністю – 0,8 м;
- мул суглинистий, сірий, із домішками органічних речовин, з включенням дрібного, тертого черепашника, залягає на глибині 2,1 – 2,7 м, абсолютна позначка кровлі – 1,5 – 2,18 м, потужністю – 8,0 м;
- мул супіщаний, сірий, з домішками органічних речовин, з включенням мілкого, тертого черепашника, в свердловині № 3 залягає на глибині 2,1 м, абсолютна позначка кровлі – 1,55 м, потужністю – 2,6;
- пісок пилуватий, світло-сірий, з прошарками та лінзами мулу супіщаного, піску дрібного, рихлий, насичений водою, неоднорідний, мулуватий, з дрібними тертим черепашником, в свердловині № 1 (у північній частині ділянки) залягає на глибині 6,5 м, абсолютна позначка кровлі – 4,15 м, вскрита потужність становить 3,3 м.
9. У гідрогеологічному відношенні територія будівництва розташована в межах південної частини північно-західного крила Причорноморського артезіанського басейну пластових вод. Для басейну характерним є черегування за розрізом водотривких горизонтів і екрануючих шарів (водотривів), різка зміна мінералізації води. Водотривкі горизонти, що мають практичне значення, розташовані у верхній частині геологічного розрізу, які належать до зони активного водообміну.
10. У районі будівництва розповсюджені води гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвого типу з мінералізацією 0,6 – 1,0 г/дм і загальною жорсткістю 1,7 - 1,0 мг-екв/дм3. У бактеріальному відношенні води є чистими (колі-індекс є меншим 3, колі-титр – більше 333).
У районі будівництва запроектованої свердловини для водопостачання човнової станції якість підземних вод верхньосарматських відкладів відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая» за всіма показниками, можливо дещо підвищено (1,1 - 1,2 ГДК) природного вмісту натрію.
Загальна глибина запроектованої артезіанської свердловини становить 75 м. Свердловина розташована північніше очисних споруд на 94 м.
11. Підготовка території під забудову включає такий склад робіт:
▪ спорудження земляних дамб висотою 0,8 м вздовж берега на двох каналах примикання каналів до р. Дністер;
- знімання рослинного шару грунту;
- прокладання інженерних мереж у кориті дороги;
- відсипання піску поверх піщано-гравійної суміші під бетонні плити автодоріг і під залізобетонні плити фундаментів усіх будівель;
- упорядкування площ озеленення;
- водовідлив з котлованів у р. Дністер та з колодязів для тимчасового збирання води.
12. На земельній ділянці човнової станції площею 7,2866 га передбачено розташувати: гостьовий паркінг; адміністративний корпус; майданчик для тихого відпочинку; причальні споруди; обводний канал із підведенням до кожної ділянки; індивідуальні ділянки з модулями для відпочинку та інвентаря рибалок, з під’їздом для автомашин і каналом для човнів, підведенням усіх комунікацій; трансформаторну підстанцію; артсвердловину, очисні споруди; ШРП (газорозподільна станція); охоронну вежу; інженерні мережі; благоустрій.
Ділянка будівництва складається із вище згаданих об’єктів на території річкового човнового причалу та зони відпочинку річкового причалу, площею 8,16 га, що включає малі архітектурні форми – 0,11 га, гідротехнічні споруди – 1,13 га, покриття доріжок – 0,37 га, площу озеленення – 6,33 га. На території зони відпочинку залишається наявна лісосмуга.
14. Оцінюючи вплив на геологічне середовище запроектованих заходів необхідно брати до уваги інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови на території землевідведення.
До небезпечних факторів належать:
- наявність слабких водонасичених ґрунтів тягучої консистенції;
- підтоплення ділянки ґрунтовими водами.
Така геологічна будова на ділянці землевідведення вплинула на прийняття проектних рішень щодо визначення позначок дна – 2,6 м (лист 042-10 КС) причальних споруд та обвідного каналу та параметрів їх типових поперечних перерізів. У зв’язку з цим слід зазначити, що дерев’яні щити на глибину 2,1 м, перетинають суглинкові мулуваті ґрунти з домішками органічних речовин та на 0,5 м, входять в такі ж ґрунти, але з меншою міцністю, що зафіксовано даними щодо зменшення показників опору ґрунту зсуву. Тому оправданим є анкерне закріплення дерев’яних щитів зі зворотним засипанням місцевим ґрунтом.
15. У процесі експлуатації зазначених споруд можливим є їх замулення, особливо під час затоплення частини території у період проходження повені та паводків від 1 % до 10 % забезпеченості стоку р. Дністер.
Таким чином для підтримки нормальних гідрогеологічних умов на території забудови та експлуатаційних параметрів каналів і причалів необхідно буде здійснити експлуатаційні заходи щодо періодичного розчищення зазаначених об’єктів, складування ґрунту після розчищення у межах прибережної захисної смуги з наступним плануванням та засівом травами чи іншими способами. З урахуванням цих можливих наслідків доцільно збільшити біля деяких модулів ширину прибережної захисної смуги на каналах до 10 м.
16. У робочому проекті передбачено відведення господарчо-побутових стоків з човнової станції на локальні очисні споруди продуктивністю 23 м3/добу. Впровадження зазначених локальних очисних споруд дозволить очистити стічні води до гранично-допустимих показників зі скидом очищеної води на біоплато, з подальшим використанням води для різних технологічних цілей – полив насаджень, території тощо, що призведе до мінімального впливу очисних споруд на водне середовище.
17. У проектній документації з будівництва локальних очисних споруд не звернуто увагу на можливість періодичного затоплення території човнової станції під час проходження повеней і паводків малої забезпеченості стоку. Тому потрібно це враховувати під час виконання експлуатаційних заходів, визначивши строки вивезення осаду, що накопичуватиметься в приймальній ємкості, з метою недопущення забруднення річкових вод у період проходження повеней і паводків.
18. Зважаючи на рівнинний рельєф місцевості ухил водної поверхні у межінь становить 0,003 ‰, а в період проходження паводків 0,04 ‰, що не сприятиме достатньому водообміну у внутрішніх водних об’єктах (каналах, причальній водоймі) на територіях човнової станції. Тому можна прогнозувати в них застійні явища. Згідно з геологічною будовою ділянки за мулистими відкладами дна каналів у разі розвитку застійних явищ можливе погіршення якості води в цих водних об’єктах. Тому потрібно забезпечити примусовий водообмін або аераційні заходи особливо в теплий період року.
19. У районі будівництва човнової станції основний вплив на повітряне середовище буде від джерел викидів забруднюючих речовин, що надходитимуть внаслідок викидів димових газів під час роботи котла, автотранспортними засобами та очисними спорудами. В проекті ретельно виконано розрахунки викидів забруднюючих речовин у атмосферу за основними джерелами забруднення.
За результатами розрахунків у відповідності з ДСП – 201-97 п. 8.16 ступінь небезпеки району будівництва човнової станції визначається як безпечний, а рівень забруднення атмосферного повітря – допустимий.
20. Об’єкт експертизи розташовано у заплаві нижнього Дністра, тому на його території розташовано типові для цієї місцевості рослинні угруповання, а саме: болотяні із домінуванням тростини звичайної, тростини та осоки, фрагменти лукових угруповань зі значною кількістю пирею повзучого, покосниці розтавленої та велетенської.
На ділянці забудови наявні фрагменти деревної рослинності – смуга дерев верби білої. Всі ці дерева зберігаються.
Видів рослин, що підлягають охороні, зараз на території будівництва не має.
21. Враховуючи стан місцеперебування птахів та дію комплексу лімітуючих факторів, що склалися на даній локальній ділянці заплави р. Дністер зараз можна вважати, що заплановані роботи, використання веслових човнів, сезонність роботи човнової станції суттєво не вплинуть на стан флори та населення птахів дельти.
У проекті відмічені певні негативні наслідки, пов’язані з переміщенням ґрунту під час будівництва, що може спричинити збитки рибному господарству з частковим зниженням кормової бази промислових видів риби (на площі 1,25 га), а також з пригніченням її репродуктивної спроможності, негативно впливаючи на вилуплення ікри та життєстійкість личинок риби.
23. У проекті не повністю враховано специфіку даного об’єкту будівництва, його геологічну будову. Він розташований у давньосформованій заплаві великої річки, у її прибережній зоні, і в певній мірі може створити антропогенне навантаження на існуючі екологічні системи. Треба мати на увазі, що цей об’єкт сам перебуває під впливом навколишнього природного середовища, внаслідок чого може відбуватися розвиток застійних явищ у його складових, їх поступове заростання та привнесення в них органічних рештків, що збільшить негативний вплив щодо погіршення в них якості води.
Тези проекту щодо обводнення заплави у разі будівництва каналів та сподівання на ефективне надходження води на заплавні території прилеглі до ділянки будівництва, що подається як компенсуючі заходи щодо потенційних збитків екосистемі заплави, зокрема заселених птахами, не має рації внаслідок незначних коефіцієнтів фільтрації місцевих грунтів – суглинків (К = 5∙10-5…5∙10-3 м/добу).
24. Слід зазначити, що у проекті не прогнозуються такі наслідки будівництва каналів, як можливе заростання через 3 - 4 роки каналів та акваторії причалу біля адміністративного корпусу такими водяними рослинами як водопериця, кушир деякими видами рдесників, що потрібно мати передбачити при плануванні експлуатаційних заходів з розчищення каналів від замулення та заростання.
25. У проекті зазначено, що човнова станція розташована на території майбутнього національного природного парку „Нижньодністровський”. Під час розроблення проекту організації території парку „Нижньодністровський” буде враховано, розташування човнової станції чи на території господарської зони, чи у зоні стаціонарної рекреації. Це знайшло підтвердження в Мінприроди України щодо врахування меж запроектованої човнової станції під час виконання зонування майбутнього парку „Нижньодністровський”.
26. Проектом передбачено заходи зі збереження режиму природно-заповідних територій, а саме:
- максимально можливе збереження зелених насаджень та повна своєчасна рекультивація порушених земель (планування та вирівнювання грунту, зелені насадження, задернування);
- застосування технологій виконання будівельних робіт з недопущенням забруднення навколишнього природного середовища шкідливими хімічними речовинами, у тому числі такими, що впливають на рослинний та тваринний світи;
- застосування безшумних технологій на прилеглій території;
- максимально можливе розміщення усіх комунікацій під землею;
- організація та інтенсивність виконання будівельних робіт з найменшим впливом на навколишнє природне середовище;
- своєчасне вивезення всіх відходів за межі території забудови.
27. Згідно з Водним Кодексом України водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму для водних об’єктів, з метою недопущення їх забруднення, засмічення та вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин.
З урахуванням положень Водного та Земельного кодексів України внутрішньою межею водоохоронної зони ділянки забудови є уріз води в межінь р. Дністер. Водні об’єкти, що розташовані на території забудови: канали, причали для човнів гідравлічно пов’язані з р. Дністер.
28. Прибережні захисні смуги встановлюються в межах водоохоронних зон з обох сторін каналів, уздовж р. Дністер (у меженний період) з метою охорони річки від забруднення та засмічення, збереження її водності.
У прибережній захисній смузі вздовж р. Дністер розташовано 18 причалів для човнів, береги яких закріплені дубовими щитами, як і береги каналів. Проте у проекті не розглянуто вплив будівництва причалів, що гребенеподібно розрізають сформований упродовж багатьох років берег, складений з лесоподібних суглинків, які у разі порушення їх цілісності можуть переформуватися починаючи з місць примикання укріплень берегів причалів та каналів до корінного берега внаслідок „крайового ефекту”. В проекті не вирішено питання забезпечення сталого сполучення конструкції з укріплення берегів причалів та виходів каналів до річки з береговим укосом.
29. Розв’язання поставлених завдань сприятиме сталості як причалів і вихідної частини каналів, так і укосів берега річки.
У цьому випадку встановлюються смуги відведення зазначеного комплексу гідротехнічних споруд: причалів, каналів та берегоукріплень. Ширина смуги відведення встановлюється шириною 50 м від меженного рівня води у р. Дністер.
30. Слід зазначити, що у майбутньому у разі зміни рівневого режиму під час попусків з верхових водосховищ після введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС та розвитку судноплавства на р. Дністер, яке буде супроводжуватися періодичним розчищенням русла, буде відбуватись збільшення швидкості течії і можливий розвиток руйнівної дії льоду під час проходження льодоходу. Для цього потрібно буде передбачити кріплення всієї ділянки берега між причалами та каналами.
31. В облаштуванні території човнової станції, що знаходиться у ВЗ і ПЗС необхідно враховувати вимоги Земельного і Водного кодексів України щодо захисту р. Дністер, каналів і причалів від замулення, поліпшення їх санітарно-гігієнічного стану та прилеглих до них територій, зменшення замулення і заростання каналів, раціонального використання території забудови в спортивно-оздоровчих і рекреаційних цілях. До цих заходів слід віднести:
- організаційні заходи закріплення в натурі меж ВЗ та ПЗС;
- інженерні заходи:
- закріплення берегів каналів, причалів та місць їх прилягання до р. Дністер з наступним закріпленням берега р. Дністра;
- періодичне розчищення каналів від мулу та від заростання;
- закріплення берегів каналів, причалів та місць їх прилягання до р. Дністер з наступним закріпленням берега р. Дністра;
- біотехнічні заходи: залуження, насадження дерев і кущів на території згідно з дендрологічним планом, насадження дерев на межі ВЗ і ПЗС.
31. До складу зазначених водоохоронних заходів рекомендується:
1. Насадження дерев та чагарників потрібно здійснювати з урахуванням ландшафтних особливостей території, ефективного виконання насаджень водоохоронних функцій, а також можливостей рекреаційного використання та естетичності внаслідок створення насаджень.
2. Підбір водоохоронних заходів у межах ВЗ та ПЗС на території забудови необхідно виконувати з дотриманням методологічних принципів, викладених у Методиці з упорядкування водоохоронних зон річок України розробленій в Українському науково-дослідному інституті водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП). У цій Методиці розглянуто питання розрахунків біогенного навантаження, що формується на водозбірних площах та підбір відповідних упереджувальних заходів. Слід наголосити про те, що тільки комплексний підхід до обґрунтування вибору водоохоронних заходів є найбільш прийнятним щодо схеми та конструкції інженерно-біотехнічного упорядкування ВЗ та ПЗС, що призведе до найбільш природного поєднання з існуючим ландшафтом та надасть в майбутньому більшу ефективність з точки зору виконання цими територіями водоохоронної ролі.
32. Територія забудови належить до земель водного фонду. Порядок користування землями водного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 502. Порядком передбачено, що землі водного фонду можуть використовуватися землекористувачами на правах власності, постійного користування та на умовах оренди.
Для виконання усіх вимог нормативно-правових документів на наш погляд, доцільно землі водного фонду на ділянці забудови та прилеглих до неї територій надати в оренду ТОВ «Головбуд».
33. Згідно зі статею 61 Земельного Кодексу України об’єкти, що розташовані у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо не порушується її режим. Зазначимо, що необхідним є чітке окреслення режиму експлуатації прибережних захисних смуг на території об’єкту. У разі простого бюрократичного відведення їх меж на території з подальшим залишенням їх у „первісному” стані ПЗС не будуть виконувати основного - водоохоронного призначення. Режим експлуатації території ПЗС на об’єкті має передбачати постійний догляд за станом рослинності на території ПЗС: рубки догляду, викошування (сінокосіння – основна умова існування заплавних ландшафтів), боротьбу з бур’янами.
Під час експлуатації каналів та причалів необхідно виконувати їх періодичне очищення від замулення та заростання, а також вживати заходи, що унеможливлять розвиток застійних явищ і погіршення якості води. Доцільно такі заходи розробити вже на стадії виконання проектних робіт.
34. Врахування пропозицій і рекомендацій даної наукової еколого-експертної оцінки при проектуванні природоохоронних і компенсаційних заходів дозволить значно поліпшити водогосподарсько-екологічний стан території, що відведена під човнову станцію і прилеглого до неї ландшафту. Сприятиме гармонізації упорядкованої території човнової станції з майбутнім національним природним парком “Нижньодністровський”
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
- Проект відведення земельної ділянки для розміщення човнової станції Товариству з обмеженою відповідальністю „Главбуд” у довгострокову оренду строком на 25 років на території Білгород-Дністровського району Одеської області, МПП „Лідер”, м. Одеса, 2003;
- Рабочий проект бурения разведочно-эксплуатационной скважины для водоснабжения лодочной станции ООО «Главстрой» на реке Днестр в Белгород-Днестровском районе Одесской области. Артскважина и насосная станция. Пояснительная записка. Чертежи, ООО «Вадита», г. Одесса 2004 г.;
- Рабочий проект „Лодочная станция” на р. Днестр, Белгород-Днестровского района (с. Маяки). Раздел ОВОС (оценка воздействия на окружающую среду), Южный центр научно-технической деятельности, Одесса, 2004;
- Отчет о научно-исследовательской работе. Рыбохозяйственный раздел к рабочему проекту „Лодочная станция на р. Днестр у с. Маяки Белгород-Днестровского района”, ЮГНИРО, Одесский центр, Одесса, 2004;
- Заключение о гидрологических условиях в створе площадки лодочного причала в с. Маяки, Укрюжгипроводхоз, Одесса, 2004;
- Проект организации строительства лодочной станции на р. Днестр Белгород-Днестровского района Одесской области у с. Маяки, ООО «Главстрой», Одесса, 2004;
- Рабочий проект электроснабжения «Лодочной станции» на р. Днестр Белгород-Днестровского района Одесской обдасти у с. Маяки. Том I. Пояснительная записка. Том II. Рабочие чертежи. ПП «Енергокомплект», Одесса, 2004.
- Лодочная станция по р. Днестр Белгород-Днестровского района у с. Маяки. Альбом 1. Пояснительная записка, ГП,ООО «Главстрой», Одесса, 2004;
- Лодочная станция по р. Днестр Белгород-Днестровского района у с. Маяки. Альбом 2. АС, КЖ, КС, ЭО, НВК, ВК, ОВ, ООО «Главстрой», Одесса, 2004;
- Робочий проект. Локальні очисні споруди на базі установки „КУБО-25” для човнової станції (на р. Дністер Білгород-Дністровського району, Одеської області). Том І. Пояснююча записка, ТОВ „Комфорт-Сервіс”, м. Рівне – 2005;
- Робочий проект. Локальні очисні споруди на базі установки „КУБО-25” для човнової станції (на р. Дністер Білгород-Дністровського району, Одеської області). Том ІІ. Генеральний план. Архітектурно-будівельна частина. Конструкції металеві. Опалення та вентиляція, ТОВ „Комфорт-Сервіс”, м. Рівне, 2005;
- Локальні очисні споруди на базі установки „КУБО-25” для човнової станції (на р. Дністер Білгород-Дністровського району, Одеської області). Том ІІІ. Технологія виробництва. Автоматизація технологічного процесу. Внутрішній водопровід і каналізація. ТОВ „Комфорт-Сервіс”, м. Рівне, 2005;
- Рабочий проект прокладки газопровода высокого давления, ООО «Газстроймонтаж», конструкторская группа, Одесса, 2005;
- Рабочий проект прокладки газопровода низкого давления с вводами в дома. ООО «Газстроймонтаж», конструкторская группа, Одесса, 2005;
- Рабочий проект газификации топочной. «Газстроймонтаж» конструкторская группа, Одесса, 2005;
- Экспертное заключение по эколого-экономической оценке эффективности предлагаемой хозяйственной деятельности по эксплуатации лодочной станции на р. Днестр у с. Маяки Белгород-Днестровского района ИПРЭЭИ, НАНУ, 2005;
- Листи з розгляду проектної документації, громадських слухань з цього питання та матеріали аерофотозйомки всього на 120 сторінках за період з 28.11.2003 р. по 28.11.2005 р. (у трьох підшивках).
- Водний кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 24, ст. 189. (Із змінами, внесеними згідно із Законами, остання редакція від 31.03.2005);
- Земельний Кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 3-4 ст. 27 (Із змінами внесеними згідно із Законами, остання редакція від 22.09.2005);
- Методика упорядкування водоохоронних зон річок України. – К.: Оріяни, 2004. – 128 с.