Програма записується в окремому exe-файлі. Таким чином, програма це алгоритм, який призначається для виконання комп'ютером. Двійкове подання команд комп'ютера називається

Вид материалаУрок

Содержание


Прості оператори мови програмування Паскаль
Приклади використання оператора виведення
Приклади використання оператора введення
Приклади використання оператора присвоювання
Умовний оператор
Приклади умовних операторів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Прості оператори мови програмування Паскаль


Виведення на екран у мові програмування Паскаль здійснюється за допомогою оператора виведення, який має дві форми:

write (<послідовність елементів виведення>);

writeln (послідовність елементів виведення?»);

У перекладі з англійської write означає «писати»; writeln — скорочення від write line — «писати рядок».

Оператори write і writeln виводять на екран <послідовність елементів виведеннях Елементами можуть бути величини числових, рядко-

вого, символьного, логічного та деяких Інших типів. Елементи відокремлюються комами та виводяться на екран почергово. Послідовність виведення може складатися з одного елемента або навіть бути порожньою (не містити жодного елемента, у такому разі круглі дужки можна опустити).

Відмінність між write і writeln полягає в тому, що writeln після виведення інформації переводить курсор на новий рядок. Наступне виведення, реалізоване за допомогою write або writeln, буде здійснюватися з нового рядка.

При порожній послідовності виведення оператор write не робить нічого, a writeln переводить курсор на новий рядок.

Приклади використання оператора виведення:

Оператор

write('1234 відняти 123 буде ',1234-123);

Результат виведення на екран

1234 відняти 123 буде 1111

Оператори

writeln('1234 відняти 123 буде ');

write(1234-123);

Результат виведення на екран

1234 відняти 123 буде

1111 .

Для зручного виведення інформації на екран у мові програмування Паскаль використовується так зване форматоване виведення. При фор-матованому виведенні після величини, що виводиться, ставиться двокрапка та ціле число «:Х». При цьому величина на екрані буде займати позицію щонайменше в X символів, додаткові позиції справа заповняться проміжками (якщо величина виявиться більшою за X символів, то вона виведеться на екран цілком і додаткові проміжки не з'являться).

Наприклад:

Оператори

writeln(1234:4,' відняти',123:4,

' буде ',1234-123:4);

writeln(12:4,' відняти',10:4,

' буде',12-10:4);

Результат виведення на екран

1234 відняти 123 буде 1111 12 відняти 10 буде 2

Для величин дійсних типів даних можна додати ще одну двокрапку з цілим числом, вказавши тим самим кількість знаків після коми при виведенні. Якщо величина при цьому має більше значущих знаків, то вона округлиться за правилами математики.

Наприклад:

Оператор:

write(12.34:5:5,' ',12.34:5:1);

Результат виведення на екран:

12.34000 12.3

Змінним можна надавати значень шляхом введення з клавіатури. Це здійснюється за допомогою оператора введення, який має дві форми:

read(<послідовність змінних>};

readln(<послідовність змінних>);

(у перекладі з англійської read означає «читати»; readln — скорочення від read line — «читати рядок»).

Послідовність змінних — це перелік імен змінних через кому.

При виконанні оператора read (або readln) послідовність значень, введених з клавіатури, записується у відповідні змінні. Значення, що вводяться, можуть відокремлюватися проміжками (для read) або розташовуватися кожне на новому рядку (для readln). Значення рядкового типу повинні розміщуватись кожне на новому рядку.

Послідовність змінних може складатися з однієї змінної або навіть бути порожньою (у такому разі круглі дужки можна опустити). При порожній послідовності виведення оператор read не робить нічого, a readln чекає натиснення клавіші Enter.

Приклади використання оператора введення:

read(a,b,c);

readln(a);

readln;

Для надання змінній нового значення в процесі виконання програми застосовується оператор присвоювання. Записується він таким чином:

<змінна>:=<вираз>;

Оператор присвоювання виконується за правилом: обчислюється значення <виразу>, здобуте значення надається <змінній>.

Приклади використання оператора присвоювання (для змінних а і с — цілого типу, b — дійсного):

а:=2+7; a набуває значення 9

с:=а-4; с набуває значення 5

b:=2*a-7/c; b набуває значення 2*9-7/5, тобто 16,6

с:=с+3; с збільшується на 3 і стає таким, що дорівнює 8

Умовний оператор


Для опису розгалужень у мові програмування Паскаль застосовується умовний оператор.

Відповідно до двох форм базової алгоритмічної структури розгалуження — повної та короткої існують і дві форми умовного оператора - повна та коротка.

Повна форма:

if <умова> then <оператор41>

else <оператор2>;

(if — у перекладі з англійської означає «якщо», then — «то», else — «інакше»).

Принцип роботи: якщо <умова> виконується (інакше кажучи, логічний вираз має значення true), то виконується <оператор!>, якщо ні — <оператор2>.

Коротка форма умовного оператора:

if <умова> then <оператор>;

Принцип роботи: якщо виконується <умова>, то <оператор> виконується (тобто якщо умова не виконується, то виконується оператор, який в програмі стоїть після умовного).

Для того щоб виконувався не один, а декілька операторів, їх треба взяти в так звані опера-торні дужки (іноді операторні дужки називають складеним оператором):

begin

<серія операторів>

end;

Роль <оператора> може відігравати будь-який оператор, у тому числі й умовний оператор (таких вкладених умовних операторів може бути за правилами мови програмування Паскаль скільки завгодно, в Турбо Паскалі 7,0 — не більше восьми).

Умовний оператор належить до так званих складених операторів, оскільки до його складу можуть входити інші оператори.

Приклади умовних операторів:

a) if a>0 then a:=1

else a:=0;

Результат виконання: якщо значення змінної а додатне, то в результаті виконання оператора воно дорівнюватиме 1; якщо значення а дорівнює 0 або від'ємне, то воно зміниться на 0.

б) if a>=100 then begin

writeln( 'Цифра одиниць:' ,airad 10);

writeln( 'Цифра десятків:' ,а div 10 mod 10);

end

else

writeln( 'Число менше за 100');

Якщо значення змінної а більше або дорівнює 100, на екран виводяться цифра одиниць та цифра десятків цього числа; якщо число менше за 100, на екран виводиться відповідне повідомлення.