Geum.ru

Програма записується в окремому exe-файлі. Таким чином, програма це алгоритм, який призначається для виконання комп'ютером. Двійкове подання команд комп'ютера називається

Вид материалаУрок

Содержание


Логічні операції
2. Логічне «і»
3. Логічне «або»
Константні величини
Змінні величини
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Логічні операції


1. Заперечення — not.

Результатом застосування унарної операції «not» до умови є обернення значення умови, тобто

not true = false;

not false = true.

Наприклад:

not (7<12) = not true = false;

not (4<>4) = not false = true.

2. Логічне «і» — and.

Складена умова, утворена з простих, поєднаних логічними операціями «and», вважається виконаною, якщо виконуються всі прості умови, що входять до неї.

Наприклад:

(7<12) and (2<>3) = true and true = true;

(4=4) and (1<2) and (2>0) =

= true and true and false = false.

3. Логічне «або» — or.

Складена умова, утворена з простих, поєднаних логічними операціями «or», вважається виконаною, якщо виконується хоча б одна проста умова, що входить до неї.

Наприклад:

(7>12) xor (2<>3) = false or false = false;

(4<>4) xor (1<2) = false or true or false = true.

4. Логічне виключне «або» — xor. Складена умова, утворена з двох простих,

поєднаних логічною операцією «хог», вважається виконаною, якщо виконується рівно одна проста умова, що входить до неї.

Наприклад:

(7<12) xor (2<>3) = true xor true = false;

(4<>4) xor (1<2) = false xor true = true.

Обчислення складених умов виконується з урахуванням розставлених дужок і пріоритету операцій.

Вищий пріоритет мають вирази в круглих дужках, вони обчислюються першими.

Далі виконуються операції «not».

Далі виконуються операції «and».

Нижчий пріори вони виконуються останніми.

Операції однакового пріоритету виконуються зліва направо у тому порядку, в якому вони зустрічаються у виразі.

Приклади обчислення складених умов:

(4>=3) and not (2<=3) = true and not true = true and false — false;

(2<7) or (4=3) and (7<0) = true or false and false = true or false = true;

(2<7) xor (4>3) and (4<5) = true xor true and true = true xor true = false;

((2<7) or (2>3)) and (3<5) = (true or false) and true = true and true = true.

Константні величини


У мові програмування звичайно вводяться два основних типи величин: константи та змінні.

Константна величина (або просто константа) в мові програмування — це іменована величина, яка має значення, що не може змінюватися в процесі виконання програми.

У мові програмування Паскаль константи описуються в розділі опису констант, що починається зі службового слова const, за яким іде перелік відокремлених символами «;» визначень констант користувача:

<Ім'я константи> = <значення>;

де <ім'я константи> - - це ідентифікатор, створений за правилами мови програмування.

Наприклад:

const

month = 12;

language = 'Pascal';

symbol = 'S';

Ім'я константи встановлює зв'язок між об'єктом програми і певним значенням. Застосування в тілі програми імені константи означає його контекстну заміну на значення константи.

Константи можна використовувати у арифметичних, логічних виразах тощо за умови придатності типу даних. Так, для констант вище-наведеного прикладу вважається, що month має цілий числовий тип даних, language — рядковий, symbol — символьний або рядковий залежно від контексту.

Змінні величини


Змінна величина (або просто змінна) в мові програмування — це іменована величина, яка може набувати і зберігати різні значення в процесі виконання програми.

Змінна має ім'я, тип і значення.

Ім'я змінної — це ідентифікатор, який встановлює зв'язок між об'єктом програми і певною

ділянкою пам'яті. Застосування в тілі програми імені змінної еквівалентне зазначенню адреси пам'яті, звідки має бути взяте значення змінної.

Тип змінної (див. вище «Типи даних») однозначно вказує, який обсяг пам'яті буде виділено для збереження її значення, та перелік операцій, які є припустимими над змінними вказаного типу.

Для кожного типу змінних встановлено також, у якій формі зберігаються їх значення, тобто як саме вони кодуються при запису в пам'ять і, відповідно, декодуються при зчитуванні з неї.

Значення змінної — це фактично вміст ділянки пам'яті, яка пов'язана з цією змінною за її ім'ям. Із зміною пов'язується одна певна.ділянка пам'яті, тому при наданні змінній нового значення попереднє значення втрачається та заміщується новим.

Змінних у програмі, написаній мовою програмування Паскаль, може бути необмежена кількість (у Турбо Паскалі 7,0 загальний обсяг пам'яті, який приділяється для змінних, не може перевищувати 64 Kb).

У мові програмування Паскаль змінні описуються в розділі опису змінних (або оголошення змінних), який починається зі службового слова var (скорочення англійського слова variable — «змінна»), далі перелічуються змінні, що використовуються у програмі, із зазначенням їх типів. Імена змінних відокремлюються одне від одного комами, від назви типу — двокрапкою. Після назви кожного типу ставиться крапка з комою.

Після оголошення змінних їх значення не визначені.

Наприклад:

var a, b, al: integer; {змінні цілого типу} f,My_count: real; {змінні дійсного типу} і:string; {змінна рядкового типу)

У цьому прикладі оголошено шість змінних: чотири цілого типу й дві дійсного.