Стан викладання математики та рівень математичної компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградської області Інформаційно-методичні матеріали
| Вид материала | Диплом |
- Довідка про вивчення стану викладання математики в початкових класах у 2010-2011, 175.43kb.
- Зміст основних документів мон україни щодо вивчення математики в школі концепція математичної, 232.78kb.
- Вижницька районна державна адміністрація чернівецької області відділ освіти, 43.01kb.
- Інформаційно-аналітична довідка, 104.24kb.
- Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних, 1161.41kb.
- Укра ї н а чернівецький міський голова, 19.13kb.
- Кіцманська районна державна адміністрація чернівецької області, 40.92kb.
- Липоводолинська районна державна адміністрація, 40.52kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
- Методичні рекомендації з трудового права розроблено відповідно до навчальної програми, 378.19kb.
Аналіз результатів ЗНО за типами навчальних закладів вказує на істотні відмінності в рівні математичної підготовки школярів, що брали участь у сертифікаційному тестуванні. Переважна більшість школярів засвоїла матеріал на середньому та достатньому рівнях навчальних досягнень. Учасники тестування володіють основними методами розв’язування математичних задач, виконують завдання на стандартне застосування програмового матеріалу за відомим алгоритмом. Частина випускників засвоїла теоретичний курс математики старшої школи формально. Отримано низькі результати розв’язування текстової задачі й завдань на відсоткові розрахунки. Учні не вміють аргументувати розв’язання задач, що привело до втрати балів при розв’язуванні завдань з відкритою відповіддю. Кращі результати показують вихованці спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв.
Р
озподіл результатів зовнішнього незалежного оцінювання за рівнями навчальних досягнень (2008 р.):
Інформація щодо результатів проведення зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації в навчальних закладах області:
| | Кількість учнів, які проходили зовнішнє оцінювання з математики | Результати державної підсумкової атестації з математики за рівнями навчальних досягнень (у відсотках) | Кількість учнів, яким зараховано ДПА з математики за результатами зовнішнього оцінювання за рівнями навчальних досягнень (у відсотках) | ||||||
| Початковий рівень | Середній рівень | Достатній рівень | Високий рівень | Початковий рівень | Середній рівень | Достатній рівень | Високий рівень | ||
| Класи, в яких математика вивчалась 3 години на тиждень | 441 | 3 | 23 | 48 | 26 | 1 | 29 | 18 | 3 |
| Класи, в яких математика вивчалась 4-5 годин на тиждень | 3795 | 10 | 33 | 40 | 17 | 2 | 24 | 17 | 34 |
| Профільні класи, в яких математика вивчалась 6-7 годи на тиждень | 348 | - | 10 | 45 | 45 | - | 8 | 35 | 30 |
| Класи з поглибленим вивченням математики | 129 | - | 35 | 32 | 33 | - | 9 | 35 | 26 |
За допомогою порівняльної таблиці можна простежити наступну тенденцію – учасники, які вивчали математику у профільних класах та класах з поглибленим вивченням предмета в більшій мірі підтвердили та підвищили очікувані результати. Частина випускників не отримала очікуваний результат, що свідчить не про низьку якість викладання математики, а про недостатню підготовку школярів до ЗНО.
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 100 до 123
* по області – 4,88
* по Україні – 4,58
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 124 до 135
* по області – 16,06
* по Україні – 14,01
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 136 до 150
* по області – 30,41
* по Україні – 29,27
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 151 до 161
* по області – 23,87
* по Україні – 22,87
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 162 до 172
* по області – 13,37
* по Україні – 14,66
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 173 до 183
* по області – 7,83
* по Україні – 9,23
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 184 до 190
* по області – 2,23
* по Україні – 3,30
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 191 до 195
* по області – 0,95
* по Україні – 1,27
Розподіл результатів з математики
за відсотками від 196 до 199
* по області – 0,34
* по Україні – 0,7
Відрадним є те, що три випускники нашої області набрали максимальну кількість балів (200):
- Роман Боровський (спеціалізована школа №3, м. Світловодськ);
- Артем Петров (комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання ліцей – школа – дошкільний навчальний заклад «Вікторія-П», м. Кіровоград);
- Володимир Скочко (Маловисківська гімназія).
Отримані результати закономірні, адже ці учні здобули Дипломи III ступеня на Всеукраїнських олімпіадах (2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р.).
Необхідними для вступу до вищих навчальних закладів є 124 бали. На жаль, в області 4,58% випускників не змогли взяти участь у вступних випробовуваннях, оскільки не набрали відповідної кількості балів.
Набутий досвід проведення зовнішнього незалежного оцінювання показує, що запровадження тестових технологій навчання та контролю вносить суттєвий вклад у вирішення багатьох проблем оцінювання навчальних досягнень учнів і є необхідною складовою педагогічного моніторингу. Тому доцільно в кожній школі здійснити аналіз завдань зовнішнього незалежного оцінювання за попередні роки, поряд з традиційними формами перевірки знань, умінь і навичок учнів використовувати тестові форми контролю. Більше уваги приділяти змістовому розкриттю математичних понять, показувати межі застосування теоретичних знань до розв’язування задач прикладного характеру: текстових задач за допомогою складання рівнянь та систем рівнянь, задач на відсоткові розрахунки, вміння працювати з графіками, а також користуватися кількісною інформацією.
Вчителям слід звернути увагу на розв’язання задач практичного змісту та засвоєння матеріалу «Елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей та елементи статистики», адже завдання з даного розділу є в I та II частинах ЗНО, а в програмі виділено недостатньо годин на вивчення цього розділу. Специфікою тестової форми перевірки є великий обсяг завдань, які потрібно виконати за невеликий проміжок часу. Часто зустрічаються завдання, що дають змогу перевірити не стільки технічні навички, скільки розуміння самого поняття. У зв’язку з цим потрібно вчити дітей «спіральному» принципу виконання завдань. У школах необхідно опрацювати програмові вимоги до проведення зовнішнього незалежного оцінювання з математики.
КОІППО імені Василя Сухомлинського на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики проводить системну роботу з питань підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Навчальні плани доповнені розділом «Теорія і практика зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти». Реалізацію теоретичної та практичної частини забезпечують викладачі та методисти: Л.В.Корецька, А.А.Кендюхова, Н.М.Юренко, Л.А.Ткаченко, А.П.Кирилюк. Слухачі виконують контрольну роботу із завдань попередніх років, вивчають інструкції, заповнюють бланки відповідей.
Якщо вчитель регулярно проводить роботу з підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, то це значно зменшить стресове навантаження під час тестування і дасть можливість отримати вищі результати.
Зовнішнє незалежне оцінювання забезпечує рівні можливості при вступі до вищих навчальних закладів і його доцільно впроваджувати для всіх випускників для зарахування державної підсумкової атестації серед учнів, що планують вступати до ВНЗ.
IX. Профільне навчання
Однією з головних причин переходу школи на 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти є профілізація старшої школи, що передбачає створення рівного доступу до якісної освіти школярам різних категорій відповідно до їх нахилів та потреб. Питання впровадження профільного навчання в області врегульовано Законом України «Про загальну середню освіту», постановами Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» зі змінами, внесеними постановою від 13.04.2007 р. №620.
Функціонують такі напрямки профілізації математичної освіти: математичний, природничо-математичний, технологічний, фізико-математичний.
Загальна кількість учнів, які навчаються у профільних класах
(станом на 01.10.08 р.)
| Профіль | 2006-2007 н.р | 2007-2008 н.р | 2008-2009 н.р. |
| Фізико-математичний | 1072 | 859 | 1006 |
| Технологічний | 665 | 610 | 943 |
| Математичний | 478 | 162 | 228 |
| Природничо-математичний | 649 | 801 | 909 |
| Інші напрями математичного профілю | 218 | 476 | 637 |
У 2008-2009 н.р. поглибленим вивченням математики охоплено:
| Район (місто) | Навчальний заклад | Кількість учнів | Відповідно по класах | ||||||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |||
| Бобринецький | НВК» «Бобринецька гімназія – ЗШ I-III ст. №1» | 47 | | | | 27 | 20 | | |
| Гайворонський | Гайворонська ЗШ I-III ст. №1 ЗШ I-III ст. смт Салькове | 23 26 | | | | 23 26 | | | |
| Долинський | СЗНЗ І-ІІІ ст.№3 | 67 | | | 30 | 18 | 19 | | |
| Знам’янський | Пантазіївська ЗШ I-III ст. | 6 | | | | 6 | | | |
| Новоукраїнський | Новоукраїнська ЗШ I-III ст. №8 | 16 | | | | 16 | | | |
| Світловодський | Глинська ЗШ I-III ст. Федірківська ЗШ I-III ст. | 10 13 | | | | 10 13 | | | |
| м.Знам’янка | ЗШ I-III ст. №1 ім. Т.Г.Шевченка | 30 | | | | 30 | | | |
| м.Світловодськ | СЗШ І-ІІІ ст. №7 | 28 | | | | 28 | | | |
| Олександрівський | ЗШ І-ІІІ ст. с.Михайлівка Олександрівська ЗШ I-III ст. №1 Олександрівська ЗШ I-III ст. №2 | 24 20 22 | | | | 24 20 22 | | | |
| Олександрійський | Войнівська ЗШ I-III ст. Ізмайлівська ЗШ I-III ст. Новопразька ЗШ I-III ст. №2 Цукрозаводський НВК | 10 11 15 30 | | | | 10 11 15 30 | | | |
| м. Олександрія | Ліцей інформаційних технологій НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» | 80 135 | 30 | 30 | 28 | 60 28 | 20 19 | | |
| м. Кіровоград | Гімназія №9 ЗШ І-ІІІ ст. №23 НВК «ЗШ I-III ст. №25, природничо-математичний ліцей ЗШ І-ІІІ ст. №31 Гімназія нових технологій навчання «НВО ліцей – школа – дошкільний навчальний заклад «Вікторія-П» | 152 53 331 83 56 50 | 58 68 28 | 37 70 22 28 | 69 33 | 57 53 66 28 26 | 58 24 | | |
Профільне навчання поєднується з первинним професійним за рахунок варіативної частини навчального плану (факультативи, курси за вибором, гуртки). Факультативне навчання математики сприяє поглибленню знань, здобутих при вивченні основного курсу, розвитку логічного мислення школярів, допитливості, кмітливості.
Для учнів 5-7 класів запроваджено різноманітні форми позакласної роботи: гуртки, турніри, конкурси, олімпіади, вечори цікавої математики тощо. У загальноосвітніх навчальних закладах області належна увага приділяється гуртковій роботі, яка здійснюється за різними напрямками і ставить за мету розвивати пізнавальні та творчі здібності дітей, виховувати в них інтерес до вивчення математики та потребу у розумовій діяльності, вивчати історію розвитку математики як науки, навчити застосовувати набуті знання на практиці. Добре організована ця робота у Бобринецькому, Долинському, Маловисківському районах, м.Кіровограді, м.Олександрії. У Добровеличківському районі започатковано конкурс-гру «Математична карусель» (командне змагання з розв’язування цікавих задач); Л.Л.Ткаченко (Бобринецька ЗШ I-III ступенів №5) розробила авторську програму гуртка «+12 балів»; В.В.Ретунська (ЗШ I-III ступенів №16, м. Кіровоград) під час проведення позакласної роботи з математики працює над розвитком когнітивних та креативних здібностей учнів; В.О.Руденко (Мар’янівська ЗШ I-III ступенів, Маловисківський район), інтегруючи вивчений програмовий матеріал у позакласну роботу, систематично проводить декади математики, під час яких улюбленою розвагою є математичний марафон. Свої набутки вона висвітлила у книзі «Нематематичні аксіоми для вчителя математики».
З учнями 8-9 класів в області проводиться цілеспрямована робота з фахової підготовки, організовано самостійну творчу роботу школярів через систему індивідуальних завдань під час факультативних занять. Навчальні програми до них учителі беруть із нині діючої програми для загальноосвітніх навчальних закладів («Математика. Навчальні програми для профільного навчання. – К.: «Навчальна книга», 2003»). Відрадним є те, що авторська програма факультативного курсу для 9-го класу з поглибленим вивченням математики, розроблена Н.О.Сербіною (НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №25, природничо-математичний ліцей, м. Кіровоград), спрямована на розвиток логічного мислення учнів, закріплення базових математичних понять на рівні практичного застосування та ввійшла до навчальних програм, що затверджені МОН і рекомендовані до використання.
Поряд з відкриттям профільних класів та класів з поглибленим вивченням предмета, реалізація профільного навчання у 10-11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компонента), які складаються з невеликих за змістом навчальних модулів, враховують різноманітні інтереси і можливості учнів.
Загальноосвітні навчальні заклади м. Кіровограда, м. Олександрії, Гайворонського району, організовуючи допрофільну та профільну підготовку школярів, співпрацюють з педагогічними колективами Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Українського фізико-математичного ліцею при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, фізико-математичного ліцею Львівського національного університету, Тернопільського державного педагогічного університету, що дає можливість урізноманітнити вибір факультативів, курсів та спецкурсів.
Аналіз статистичних даних дає підстави зробити висновок про те, що впровадження профільного навчання з математики в області здійснюється надто повільно.