Стан викладання математики та рівень математичної компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградської області Інформаційно-методичні матеріали

Вид материала

Диплом

Содержание V. Робота районних (міських) методичних служб VI. Ведення шкільної документації VII. Моніторинг якості математичної освіти

Подобный материал:

• Довідка про вивчення стану викладання математики в початкових класах у 2010-2011, 175.43kb.
• Зміст основних документів мон україни щодо вивчення математики в школі концепція математичної, 232.78kb.
• Вижницька районна державна адміністрація чернівецької області відділ освіти, 43.01kb.
• Інформаційно-аналітична довідка, 104.24kb.
• Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних, 1161.41kb.
• Укра ї н а чернівецький міський голова, 19.13kb.
• Кіцманська районна державна адміністрація чернівецької області, 40.92kb.
• Липоводолинська районна державна адміністрація, 40.52kb.
• Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
• Методичні рекомендації з трудового права розроблено відповідно до навчальної програми, 378.19kb.

V. Робота районних (міських) методичних служб


Пріоритетними напрямками в роботі районних (міських) методичних служб, районних та шкільних методичних об’єднань є підготовка вчителів до викладання математики за новими програмами в умовах переходу на 12-річний термін навчання. Аналіз планів роботи РМО свідчить про ступінь вирішення даних питань на рівні районів. Відділами освіти м. Олександрії, м. Кіровограда, Добровеличківського, Маловисківського, Олександрійського районів проводиться певна робота, відповідно до реалізації принципів наступності у вивченні предмета запроваджено нові форми методичної роботи.

Методистами районних (міських) методичних кабінетів проведено моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів 5, 9, 11 класів з математики. Отримані результати узагальнено і доведено до відома колективів закладів освіти, що дало змогу вчителям проаналізувати навчальні досягнення кожного учня й спланувати відповідну корекційну діяльність. Особливо слід відзначити проведену в даному напрямку роботу методичних служб Бобринецького, Новоархангельського, Добровеличківського, Новоукраїнського, Олександрійського, Долинського, Новгородківського, Петрівського районів та м. Олександрії (Н.П.Даниленко, В.І.Дунаєнко, О.А.Калашник, Г.А.Шилова, О.М.Чабан, В.С.Сергієнко, В.М.Шаповалова, Л.М.Іванова, О.С.Чумак).

З метою підтримки творчої праці педагогів, підвищення їх фахової майстерності, популяризації методичних надбань у НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» м. Олександрії (директор С.П.Коваленко) започатковано шкільний конкурс «Краще шкільне методичне об’єднання», переможці якого отримують комплекти науково-методичної літератури.

Варто відзначити, що в більшості планів роботи шкільних методичних об’єднань вчителів природничо-математичного циклу не включено питання переходу на новий зміст математичної освіти. Якщо зазначені питання розглядались, то лише формально.

З метою контролю за якістю навчального процесу відділами управління освіти райдержадміністрацій (міськрад) стан викладання математики в загальноосвітніх навчальних закладах вивчається у визначені планом роботи терміни. Проте аналіз змісту довідок показав, що досить часто рекомендації є формальними, містять загальні фрази, не визначають конкретних проблем та шляхів їх розв’язання.

Викликає занепокоєння стан передплати фахових журналів, газет.

За останнє 10-річчя кількість годин, відведена на вивчення математики, значно скоротилася, а програма майже не зазнала змін. Як результат – не вистачає часу для опрацювання програмового матеріалу.


VI. Ведення шкільної документації


Навчання математики здійснювалось за підручниками, створеними відповідно до Державного стандарту та нових програм, рекомендованих МОН України. На жаль, повністю укомплектовані підручниками лише Гайворонський, Знам’янський, Новоукраїнський, Устинівський райони та м.Світловодськ.


Стан забезпечення підручниками з математики подано у таблиці (статистичні дані у відсотках):

№ з/п	Район (місто)	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас	10 клас	11 клас
	Бобринецький	92	92	92	75	92	92	92
	Вільшанський	100	100	100	74	100	100	100
	Гайворонський	100	100	100	100	100	100	100
	Голованівський	88	88	88	60	90	90	90
	Добровеличківський	100	100	100	70	100	100	100
	Долинський	101	119	119	89	82	50	70
	Знам’янський	100	100	100	100	100	100	100
	Кіровоградський	100	100	100	70	100	100	100
	Компаніївський	100	100	100	100	100	94	98
	Маловисківський	89	89	89	89	89	89	89
	Новгородківський	100	100	100	75	68	100	100
	Новоархангельський	100	100	100	90	100	100	100
	Новомиргородський	93	93	93	93	93	93	93
	Новоукраїнський	100	100	100	100	100	100	100
	Олександрівський	100	100	100	80	100	100	100
	Олександрійський	100	100	100	84	100	86	85
	Онуфріївський	99	100	99	70	100	100	100
	Петрівський	110	110	110	80	95	100	100
	Світловодський	98	98	98	98	98	98	98
	Ульяновський	70	70	70	60	70	70	70
	Устинівський	100	100	100	100	100	100	100
	м. Знам’янка	90	90	90	90	90	90	90
	м. Олександрія	100	98	99	90	100	98	97
	м. Світловодськ	100	100	100	100	100	100	100
	м. Кіровоград	94	94	94	94	94	94	94

Школи області недостатньо забезпечені навчальною літературою, що створює певні труднощі при викладанні математики та впливає на якість знань учнів.

З метою створення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24, в області функціонує 320 кабінетів математики, на базі яких проводяться уроки, але переважна більшість з них не відповідає «Положенню про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом МОН 20.07.2004 року №601.

При підготовці інформаційно-методичних матеріалів зверталась увага на виконання програм, навчальних планів та дотримання вимог щодо ведення класних журналів учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до наказу МОН від 03.06.2008 року №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Перевірка якості ведення записів у журналах дозволяє зробити висновки, що більшість учителів дотримується вимог пояснювальних записок до програм та інструктивно-методичних листів МОН про викладання математики. Записи в журналах охайні, чітко простежується виконання контрольних робіт, ведення тематичного, семестрового та річного оцінювань. При проведенні поточного оцінювання вчителі дотримуються визначених програмою до кожної теми обов’язкових результатів навчання та враховують рівні досягнень учнів. Бали виставляються в журнал безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. Чітке дотримання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з математики дає можливість домагатись більш високих результатів з предмета. За таких умов поточне оцінювання відіграє заохочувальну, стимулюючу та діагностичну функції.

Кількість контрольних робіт відповідає програмовим вимогам і рекомендаціям інструктивно-методичних листів МОН про викладання математики. Складання тематичних планів – це прерогатива вчителя. При їх написанні переважна більшість педагогів враховує рівень підготовки учнів конкретного класу, підручники, за якими працюють у навчальному закладі, методику викладання. На жаль, деякі підходять до цього формально, не враховуючи зазначені чинники при складанні власних навчальних планів.


VII. Моніторинг якості математичної освіти


Достатній рівень базової математичної підготовки учнів є важливою умовою математичної освіти. Протягом 2007/2008 н. р. було з’ясовано стан базової математичної підготовки учнів 9 та 11 класів ЗНЗ області на етапах навчання:

• І етап – оцінювання вчителем по закінченню І семестру;
  
• ІІ етап –кінець ІІ семестру (експертні контрольні роботи);
  
• ІІІ етап – річне оцінювання;
  
• ІV етап – державна підсумкова атестація та ЗНО.
  

Моніторинговим дослідженням охоплено 7199 дев’ятикласників. За результатами оцінювання після І семестру рівень навченості школярів становить 49%, за результатами експертних контрольних робіт – 46%, за результатами ДПА – 48%.

Аналіз результатів моніторингового дослідження показав, що учні загалом розуміють суть основних математичних законів і закономірностей. На достатньому рівні засвоїли фактологічні знання з математики.

Краще виконали завдання початкового та середнього рівнів. Найбільше правильних відповідей отримано при:

• знаходженні найменшого цілого числа, що належить доданому числовому проміжку;
  
• розв’язуванні рівнянь та систем рівнянь;
  
• знаходженні n-го члена арифметичної прогресії;
  
• виконанні дій зі степенями;
  
• розв’язуванні квадратних рівнянь;
  
• скороченні раціональних дробів.
  

Найбільше труднощів виникло під час:

• розкладання квадратного тричлена на множники;
  
• обчислення значення виразу, представленого добутком, що міститься під знаком квадратного кореня;
  
• знаходження області визначення функції.
  

Школярі допускали помилки при спрощенні алгебраїчного виразу та знаходженні першого члена арифметичної прогресії за відомими різницею п’ятого і другого членів та сумою першого і шостого членів. Лише 20% дітей приступали до виконання завдань, що містять текстову задачу та рівняння з параметром. І лише одиниці змогли продемонструвати вміння розв’язувати завдання даного виду, що свідчить про низький рівень розвитку логічного мислення, обмежене володіння математичною термінологією.

Рівень навчальних досягнень учнів 9 класів на ІІІ етапі навчання:




Рівень навченості учнів 9 класів

за результатами моніторингу (ІІ етап):





Узагальнені результати рівня навченості учнів 9 класів на ІІ етапі

в порівнянні з І етапом (станом на травень 2008 року):

№ з/п	Райони і міста області	Рівень навченості за I семестр (%)	Кількість учнів, що брали участь у моніторинговому дослідженні	Рівень навченості				Рівень навченості за моніторинговими даними (% )
				Початковий	Середній	Достатній	Високий
	Бобринецький	48	194	30	73	66	25	50
	Вільшанський	55	170	24	63	66	17	53
	Гайворонський	50	477	80	158	146	93	53
	Голованівський	51	225	35	105	62	23	46
	Добровеличківський	48	353	88	150	87	28	43
	Долинський	48	401	46	177	130	48	50
	Знам’янський	51	94	16	39	26	13	48
	Кіровоградський	45	165	20	81	49	15	46
	Компаніївський	51	184	32	61	58	33	52
	Маловисківський	46	570	98	272	166	34	45
	Новгородківський	55	95	19	40	28	8	45
	Новоархангельський	42	248	60	107	74	7	40
	Новомиргородський	52	271	51	103	94	23	47
	Новоукраїнський	45	448	60	187	144	57	51
	Олександрівський	50	246	37	102	71	36	53
	Онуфріївський	52	203	92	80	25	6	32
	Олександрійський	48	230	78	129	23	-	32
	Петрівський	42	187	55	95	34	3	35
	Світловодський	47	121	23	75	23	-	37
	Ульяновський	-	251	-	127	81	43	51
	Устинівський	46	140	26	61	39	14	42
	м. Знам’янка	56	197	18	82	70	27	56
	м. Олександрія	44	994	166	460	295	73	45
	м. Світловодськ	57	239	12	57	99	71	56
	м. Кіровоград	50	496	59	245	149	43	47

Аналіз діаграм, таблиць ілюструє співвідношення результатів семестрового, річного та моніторингового оцінювання. Значних розбіжностей немає, що свідчить про ступінь об’єктивності оцінювання вчителями.

Більшість дев’ятикласників засвоїли програмовий матеріал на середньому та достатньому рівнях: відповідно 3129 та 2105 учнів, що становить 44% та 29% від загальної кількості. Високий рівень навчальних досягнень продемонстрували 740 учнів (10%). Початковий рівень знань виявило 1225 (17%) учнів.

Викликає занепокоєння значна перевага середнього рівня навченості.

Проведений аналіз визначає напрямки подальшої роботи щодо вдосконалення математичної підготовки учнів, зокрема виявлення залежності базових знань від:

• кількості годин, виділених на вивчення предмета;
  
• професійної майстерності вчителя;
  
• підручника, за яким ведеться викладання.
  

Виходячи з вище зазначеного, вчителям математики, керівникам закладів освіти та методичним працівникам необхідно:

• вважати пріоритетним особистісно-діяльнісне навчання школярів;
  
• домагатися забезпечення наступності у викладанні математики між початковою та основною ланками школи;
  
• активніше впроваджувати в навчальний процес сучасні інноваційні технології та існуючі педагогічні програмні засоби з математики;
  
• розвивати математичне мислення шляхом удосконалення вмінь розв’язування текстових задач;
  
• при вивченні стану викладання предмета не обмежуватися лише відвідуванням уроків, а проводити всебічне дослідження цього питання (зрізи знань, об’єктивність оцінювання навчальних досягнень, системність і результативність позакласної роботи);
  
• створювати належні умови для дітей, які мають математичні здібності, відкриваючи профільні класи, класи з поглибленим вивченням предмета, спецкурси, факультативи тощо.
  

Узагальнені результати ДПА з алгебри в 9-х класах

(2007/2008 н.р.)

		Результати річного оцінювання з алгебри за рівнями навчальних досягнень (у відсотках)				Результати державної підсумкової атестації з геометрії за рівнями навчальних досягнень (у відсотках)
	Кількість учнів	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень	Початковий рівень	Середній рівень	Достатній рівень	Високий рівень
Загальноосвітні класи	11781	14	36	34	16	12	35	35	18
Класи з поглибленим вивченням математики	246	11	30	40	19	3	20	49	28

Результати державної підсумкової атестації за 12-бальною системою оцінювання (у відсотках)
	Бали Кількість учнів	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Загальноосвітні класи	11781	1	4	7	11	10	13	12	12	12	9	6	3
Класи з поглибленим вивченням математики	246	-	1	3	6	6	11	15	18	13	15	8	4