Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов а правила безпеки при виробництві солоду, пива та безал
Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
- Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
- Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу, 1185.04kb.
- Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
- Жизнь без пива. От пива делаются ленивыми, глупыми и бессильными, 117.92kb.
- Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено, 5328.36kb.
- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів київ 1998, 4342.02kb.
- Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
- Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
- П/п Посадова категорія, 55.02kb.
пору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення
про це пожежної охорони.
4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу
нього природних водоймищ (рік, озер, ставків) повинні бути обладнані
під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води
будь-якої пори року.
4.2.3. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною ме-
режею і гидрантами, спрінклерними, дренчерними і насосними установка-
ми повинен здійснюватися постійний технічний нагляд, що забезпечує їх
справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи
займання.
Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраче-
ної під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати в
термін:
- 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями кате-
горій А, Б, В;
- 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями катего-
рій Г, Д, В;
- 72 години - на сільськогосподарських підприємствах.
4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення
ділянок водопровідної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несп-
равності спрінклерних і дренчерних установок, витікання води з пожеж-
них водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону.
4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і
гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування по-
жежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцент-
ний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ, цифровим позначен-
ням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діа-
метра трубопроводу в міліметрах.
Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встанов-
лений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним поз-
наченням ПВ, цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та
кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені
на майданчику біля водойми.
4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів по-
винні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк - звільнений від
води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання
промерзанню.
4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу
на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися
на роботоздатність шляхом пуску води.
4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути
вивішені:
- загальна схема протипожежного водопостачання;
- схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і
інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищу-
вачах повинно бути вказано їх призначення.
4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або
сигналізацію, що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо
міста (района).
4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства по-
винні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевіря-
тися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу
на місяць (з відповідним записом у журналі).
4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу
в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які по-
винні знаходитись в опломбованих шафах.
Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними
до кранів і стволів.
На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: лі-
терне позначення ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону
найближчої пожежної частини.
4.2.12. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні
будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж
та зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику по-
жежної допомоги у випадку виникнення пожежі.
4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устатку-
вання, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, повин-
ні мати державний сертифікат якості.
Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної
техніки та устаткування, засобів зв'язку і пожежогасіння покладається
на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної до-
помоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і скла-
дах, передаються під відповідальність (збереження) керівників цехів,
складів та інших посадових осіб.
4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб, що не по-
в'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням, не дозволя-
ється.
При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку
дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду.
4.2.15. Виїзна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи)
і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з
вимогами п.п.6.4.5 - 6.4.7 Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх
зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення
(пожежне депо, бокс).
Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних
засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76,
які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні,
так і назовні.
4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у ви-
робничих приміщеннях, на території підприємства, як правило, повинні
встановлюватись спеціальні пожежні щити.
4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегас-
ників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, скла-
дах, майстернях, лабораторіях, здійснює начальник пожежної охорони
або добровільної пожежної дружини підприємства.
4.2.18. Порядок розміщення, обслуговування та застосування
вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інс-
трукцій підприємств-виготовлювачів, чинних нормативно-технічних доку-
ментів, а також з такими вимогами:
- не допускається зберігання і застосування вогнегасників з
зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки і в непровітрюваних
приміщеннях площею менше 15 кв. м;
- не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуа-
ції людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогне-
гасників у нішах;
- вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м
від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не
менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні;
- конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розмі-
щення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально
визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.
Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструк-
тивний напис на його корпусі лишався видимим.
4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підп-
риємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечен-
ня їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вог-
негасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з догово-
ром оренди.
4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування
4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи
повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і
аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки
пожежі.
4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути
вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що
застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики по-
жежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на
підприємстві.
Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та
матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небез-
пеки не дозволяється.
4.3.3. Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арма-
тура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні
пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними.
4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устат-
куванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викли-
кати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірю-
вальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими
температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші техноло-
гічні параметри.
4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в примі-
щеннях, в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або ви-
буху газів, парів рідин або пилу, повинні ізолюватися негорючими ма-
теріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини.
4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у вироб-
ничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються або зберіга-
ються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні кон-
центрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоа-
налізатори.
При відсутності газоаналізаторів, що серійно виготовляються,
повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного се-
редовища.
4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює
небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами
ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють корис-
тування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обереж-
ності при наявності займистих та вибухових речовин.
4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель
4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну еваку-
ацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через еваку-
аційні виходи.
У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі
одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути роз-
роблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на
випадок пожежі.
4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного по-
верху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нор-
мативних актів, але не менше двох.
4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не
дозволяється вважати шляхами евакуації.
4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу,а також роз-
сувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються
за евакуаційні виходи.
4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових приміщень
повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень,
зборів і нарад - за кількістю місць в залах, збільшеному на 25 %.
4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств
не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устатку-
вання, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо.
4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф, за
винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів, не допускається.
4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і
підлоги з горючих матеріалів.
4.4.9. Влаштування гвинтових сходів, забіжних сходинок, роз-
сувних та підйомних дверей і воріт, а також обертових дверей і турні-
кетів на шляхах евакуації не допускається.
4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони,
відкритого гардеробу і торгівельних лотків.
4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через
приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них, а також через ви-
робничі приміщення в будівлях IIIб; IV; IVа і V ступенів вог-
нестійкості.*)
*) Ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНиП 2.09.02-85,
табл. 1.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід через примі-
щення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі, в яких розміщене
інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких
виключено постійне перебування людей, якщо відстань від найвідда-
ленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує
25 м.
З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 кв. м слід
передбачати не менше двох виходів (дверей). Виходи повинні розміщу-
ватися так, щоб виключались глухі кути, що перевищують 25 м.
4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів
виробничих будівель висотою до 30 м від планувальної позначки землі
до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зов-
нішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП
2.09.02-85, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (окрім пер-
шого) найчисельнішої зміни не перевищує:
- 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої
категорії;
- 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;
- 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г
і Д.
4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід:
а) з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вог-
нестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з при-
міщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій змі-
ні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше
300 кв. м;
б) із приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім
підвального і цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних
виходів з поверху, відстань від найвіддаленішого робочого місця до
виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчи-
сельнішої зміни не перевищує:
5 чол. - в приміщенні категорій А,Б;
25 чол. - " категорії В;
50 чол. - " категорій Г,Д;
в) з приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і
при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти, роз-
ташованого на будь-якому поверсі (окрім першого), на зовнішні метале-
ві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджу-
ючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань
від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна пе-
ревищувати 25 м.
4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень, розташова-
них на антресолях і вставках (вбудуваннях) в одноповерховій будівлі
I, II, IIIа ступеня вогнестійкості і передбачених для розміщення ін-
женерного устаткування споруд, при відсутності в них постійних робо-
чих місць, допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві
сходи, які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають
вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85.
При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з ін-
женерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна
перевищувати значень, встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допуска-
ється передбачати один вихід (без влаштування другого) на внутрішні
або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень,в яких
відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не
перевищує 25 м.
4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями катего-
рій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д,
розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з при-
міщеннями категорій В слід, як правило, передбачати через відособлені
сходові клітки, які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається
використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого
виходу зі сходової клітки назовні, відокремленого на висоту одного
поверху глухою протипожежною перегородкою I-го типу.
Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В, Г і Д слід пе-
редбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.
4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями кате-
горій В, що не прилягають до зовнішніх стін, допускається передбачати
на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для
виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними пере-
городками, у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з
підпором повітря при пожежі не менше 20 Па (2 кгс/кв. м)
4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток, розташованих у
вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробни-
чими приміщеннями категорій Г і Д, допускається передбачати через
приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по
обидві сторони вбудувань і вставок (якщо вбудування і вставки розді-
ляють будівлю на ізольовані частини).
4.4.18. Ширину евакуаційного виходу (дверей) необхідно прийма-
ти в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через
цей вихід, та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), встанов-
леного табл.4,5 СНиП 2.09.02-85.
Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше - 1 м, дверей -
не менше 0.8 м.
Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів, як
ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора,
зменшену:
- на половину ширини полотна дверей - при однобічному розташу-
ванні дверей;
- на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні две-
рей.
Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у нап-
рямку виходу з будівлі.
Двері на балкони, лоджії (за винятком дверей, які ведуть до
повітряної зони незадимлюваних сходових кліток I-го типу) та на
площадки зовнішніх сходів, призначених для евакуації, двері з примі-
щень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., двері з комор пло-
щею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти
усередину приміщень.
4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не мен-
ше 2 м.
Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без
постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і
технічні поверхи, допускається зменшити до 1.9 м, а дверей, що явля-
ють собою виходи на горище або безгорищне покриття, - до 1.5 м.
4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади
висот менше 0.45 м і виступи, за винятком порогів в дверних прорі-
зах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок
не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.
4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого
приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні
або до сходової клітки не повинна перевищувати значень, наведених у
табл. 3 СНиП 2.09.02-85.
При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій
відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до виходу
назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небез-
печною категорією.
4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найб-
лижчого євакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або
в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2
СНиП 2.09.02-85.
Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Най-
меншу відстань L між найвіддаленішими один від іншого евакуаційними
виходами з приміщень слід визначати за формулою:
_
L > 1.5 √ п ,
де п - периметр приміщення.
Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати без-
посередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами
будівельних норм.
4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і ета-
жерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за
табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих