Український бурштиновий світ Бурштиновий шлях – історія І сучасність

Вид материала

Документы

Содержание А. Пелиньская Из археологических музее В Государственном Археологическом Музее в Варшаве В Историко-археологическом Музее в Эльблонге В Археологическом Музее во Вроцлаве В Археологическом и Этнографическом Музее в Лоди В Археологическом Музее вТоруне Естественный Музе Подлясский Музе Окружной Музе Окружной Музей в Конине Археологическом музее под открытым небом в Тжциницe Музее Пуцкой Земли в Пуцке Написано с использованем фрагментов перевода др. Зоей В. Костяшовой Б. Гронусь-Дутко Бурштинова кислота та її солі: важкий шлях до перемоги Питання впровадження в україні старательського видобутку бурштину на ділянках надр, що не мають промислового значення

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність, 2237.32kb.
• 75 років на карті держави, 1023.48kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.56kb.
• Методичні рекомендації щодо викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах, 315.98kb.
• Безпека життєдіяльності І охорона здоров'я дітей та молоді XXI сторіччя: сучасний стан,, 289.14kb.
• Шлях до моря історія українського флоту, 165.44kb.
• Контрольна робота життя І творчість м. Коцюбинського та о. Кобилянської варіант, 99.29kb.
• Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління, 4277.56kb.
• Управління освіти міської ради науково – методичний центр, 617.09kb.
• Тема Шлюб Поняття та ознаки шлюбу. Конкубінат: історія та сучасність, 32.28kb.

Янтарные пути в собраниях и на экспозициях музеев в Польше

^ А. Пелиньская

Музей Земли Польской Академии Наук в Варшаве


На карте древних и средневековых янтарных тарговых трактов можнo возобразить себе множество янтарных изделий, полизделий, янтарные клады сырья, монеты и другие предметы, которыми купцы платили за янтарь в прошлом. Янтарь и „импорты”, найдены археологами или случайными людьми, свидительствуют о тарговых контактах еврпейцев с юга, греков и римлян, с жителями янтареносных раёнов континента, так как о дальних экспедицихях, за янтарём в эти провинции, из Ближнего Востока. Европейский янтарь попадал в прошлом тоже в Эгипет, с финикейцами, и в Китай.

Много янтарных путей проходило через бассейны Вислы и Одры, территорию Польши.

٭ ٭ ٭

Aрхеологические изделья из янтарья попадают прежде всего в институты и лаборатории исследующие культурные стоянки, в тем в польские учебные заведенья. Тоже археологические музеи и некотрые другие музеи проводящее местные работы особенно богаты в янтарные коллекции.

Отдел янтаря Музея Земли ПАН в Варшаве собирает информации по теме „Янтарь в музеях Польши”. Янтарь находится в собраниях не менее 130 польских музеев. В не менее 40 музеев можнo увидеть археологический янтарь на экспозициях.


^ Из археологических музеев

В Археологическом Музее Города Гданьска экспонируется монографическая выставка „С янтарём через тысячелетия”. На экспозиции можно увидеть многие янтарные археологические изделья, доисторические и из нашей эры, монеты и „импорты”. К выставке издан каталог. В Центре обучения археологии „Голубой Лев” музей представляет средневековую историю Гданьска, в том числе и мастерскую янтарщика.

^ В Государственном Археологическом Музее в Варшаве, на выставке „Древняя история польских земель”, находятся янтарные бусы эпохи неолита с местности Злота, со стоянки бронзового и раннего железного века, точёные бусы периода римского влияния на стенде „Янтарные пути”. Среди изделий средневековья, кроме бус, экспонируются подвески и крестики.

^ В Историко-археологическом Музее в Эльблонге представлены, особенно интересные: бусы из захоронений готов периода римского влияния; набор посуды для вина начала III в. н.э., найдён в Веклицах. На выставке, посвящённой раннесредневековому (IX–X вв.) торгово-ремесленное поселению Трусо, представлено янтарные пешки для скандинавской игры Хнефатафл. Кроме того, можно увидеть открытый несколько лет назад клад, в котором находилось около 10 кг янтаря, хранившегося в небольшом погребе рядом с домом, где находилась янтарная мастерская.

^ В Археологическом Музее во Вроцлаве среди многих музейных янтарных предметов демонстрируется часть янтаря с кладовой в Партыницах, I в. н.э.

В Археологическом Музее в Кракове Oсобого внимания заслуживает бус мечовый с альмандинем, V в. н.э.

^ В Археологическом и Этнографическом Музее в Лоди находилось 275 единиц из средневековья найденых, в Гданске, студентмии Университета в Лоди – 4 кг янтарного сырья, полизделия, янтарныe подвески, бусы, крестики, игральные кости. Все были переданы в Археологический Музей Города Гданьска. В собраниях музея находиятся бусы из II–II вв и средневековое ожерелье.

^ В Археологическом Музее вТоруне можно увидеть янтарные изделья: неолитические, времени римских влиянйи, средневековые.


Археологический янтарь в собираниях других музеев,

янтарные клады, реконструкции

Археологический янтарь показан тоже на постоянных и передвижных выставках таких музеев как: музей Янтаря отдел Исторического музея Города Гданьска, Музей Земли Польской Академии Наук в Варшаве, Замковый Музей в Мальборке.

Готовят большие экспозици с богатых тoже в археологическй янтарь: ^ Естественный Музей Института Систематики и Эволюции Животных Польской Академии Наук в Кракове; Северо-Мазовецкий Музей в Ломжи.

В Национальном Музее в Щецине находится неолитическая фигурка медвежонка – янтарный амулет, найден в окрестностях Слупска.

^ Подлясский Музей в Белостоке имеет собрание выполненных из янтаря предметов, представляющих балтийскую и пшеворскую культуры.

Музей Велюньской Земли в Велюне, а также Объединение Польский янтарный путь, уже пятый раз организовали Европейский праздник янтаря в Велюне – развлекательно-познавательное туристическое мероприятие.

^ Окружной Музей Калишской Земли в Калише организует проект „Экспедиция за янтарем”, на трассе: Калиш, Адрия (Италия), Мартин (Словакия), Сопрано (Венгрия), Птуй (Словения). Пленерный исторический фестиваль сопровождает выставка „Магия янтаря”. Кроме того, янтарь показывается в Археологическом заповеднике в Заводзю, филиале калишского музея. Калиш известен как Калисия с карты Птолемея. Представители муниципальных властей города участвовали в трёх встречах Форума городов янтарного пути в Гданьске.

^ Окружной Музей в Конине много лет проводит региональные археологические исследования, во время которых многократно попадались янтарные объекты – часть из них можно увидеть на стенде „Янтарный путь”. Конин мы отождествляем с Сетидаво, изображенном на карте Птолемея, и пропагандируем его как город на Янтарном пути.

Реконструкция янтарной мастерской эпохи бронзы представлена в ^ Археологическом музее под открытым небом в Тжциницe, известной как Карпатская Троя (Отдел Подкарпатского музея в Крошне).

Oсобого внимания заслуживает археологический заповедник, торговое поселениe, в Пруще Гданским – комплекс жилщ с мастерской янтарщика, I–V вв н.э.

В ^ Музее Пуцкой Земли в Пуцке находится янтарный клад с II в. н. э.

Музей водолазания в Варшаве в 2008 г. организовал демонстрацию янтарных бус с затонувшей финикийской лодки Улу Бурум, эпоки бронзи, а также подготовил три лекции по поводу этой находки из цикла „Подводная археология”.


^ Написано с использованем фрагментов перевода др. Зоей В. Костяшовой


Европейские янтарные пути ― янтарь в природе и культуре Европы, древние и современные маршруты

^ Б. Гронусь-Дутко

Объединение „Планета ЯНТАРЬ”, местонахождение в Гдыне, Республика Польша


Информация о презентациях и проектах Объединения

Первая версия презентации была подготовлена для конференции городов-партнеров „Четыре страны – одна Европа”, которая состоялась в Рабке-Здрою 17–19 июля 2009 года.

Последующие версии, разработанные автором, это новые композиции фотографий и анимационных роликов, которые, сменяя друг друга как в калейдоскопе, иллюстрируют проблемы, затронутые в сценарии.

Барбара Гронусь-Дутко с помощью фотографий рассказывает о янтаре, а также „о странствиях янтаря и походах за янтарем”. Сценарий определяет последовательность сюжетов рассказа, поднимаемых художницей – учредительницей Объединения „Планета Янтарь”, которая вот уже 30 лет представляет и раскрывает неповторимую красоту каждого кусочка натурального балтийского янтаря.

Сценарий к презентации, разработанный Алицией Пелиньской, биологом, хранителем с Отдела янтаря Музея Земли Польской Академии Наук в Варшаве, а также Барбарой Гронусь-Дутко, художником- пластиком, Председателя Объединения „Планета ЯНТАРЬ”, постоянно дополняется и изменяется и содержит ряд сюжетов по избранным темам. Сопровождающие показ краткие описания информируют о происхождении, необычных свойствах балтийского самоцвета, а также о последовательных этапах перемещения янтаря в геологической истории. Кроме того, показывается значение „золота Севера” в жизни как древних и современных европейцев, так и населения других континентов.

Раздел III „Туристические янтарные пути XXI века” – это очерк о современных маршрутах, соединяющих Европу под знаком янтаря.

В презентации показываются представленные в виде фотографий визитные карточки некоторых янтарных памятников, музейных коллекций, художественных галерей и мест, связанных с „янтарными событиями”, существующих на польском побережье Балтики от Пуцка до Стегне, в бассейне реки Вислы вдоль национальной дороги номер 7 – настоящей „Сукцинитовой дороги”, также вдоль других близлежащих транспортных артерий, ведущих с севера на юг.

Обозначенная выше „Янтарная дорога”, соединяющая 4 значительных города Польши: Гданьск – Варшава – Краков – Рабка – является следующим бесспорно интересным туристическим маршрутом в становящейся в XXI веке всё более густой европейской сети ”янтарных путей„. Эта дорога является частью международной трассы S 77, которая начинается в Пскове, проходит через Эстонию, Латвию, Литву, Калининград, Польшу, Словакию и Венгрию – до Будапешта.

Главными вехами на этом пути могли бы стать разнообразные объекты, объединенные общим названием „Планета ЯНТАРЬ”, которые включают как различные выставки и экспозиции разновидностей натурального янтаря, так и мультимедийные библиотеки. Используя идею соединения мира природы, который сохранился в янтаре, с природой, окружающей нас сегодня, эти объекты создавали бы хорошие возможности для интенсивного и плодотворного научного и информационного сотрудничества.

Имея в своем распоряжении современную технику, мы бы могли выполнять важную задачу в сфере экологического образования.

В Столице Детей Мира – Рабке-Здрою, известном польском курорте на окраине Горчаньского Национального парка, связанным с янтарем геологическим и историческим прошлым Барбара Гронусь-Дутко предлагает создать Центр естественнонаучного образования „Планеты ЯНТАРЬ” с мультимедийной библиотекой, главным объектом которого могла бы стать сделанная мастерами-янтарщиками, обладающая художественными достоинствами и использующаяся для лечебных целей „Янтарная комната XXI века”. Такой центр одновременно мог бы стать центром природного лечения с залами музыкальной терапии, хромотерапии, арт-терапии и т. п.

Проект Объединения „Планета ЯНТАРЬ” предусматривает воссоздание в натуральном виде „Янтарного леса ” – создание нового ботанического сада. В нем будут высажены растения тех видов, которые выявлены учеными на основании исследования сохранившихся в янтаре останков янтарепроизводящих лесов, произраставших 40 миллионов лет тому назад на гористой суше, называемой Фенноскандией, которая является родиной балтийского янтаря.

Объединение организует выставки „Планета ЯНТАРЬ вдохновляет артистов”. Первый цикл выставок состоял круг экспозиции в девяти городах Польши. В нём приняло участие 30 художников. С 23 октября этого года по 18 марта 2012 года в Северо-Мазовецкoм Музее в Ломжe пройдет выставка „Планета ЯНТАРЬ вдохновляет”, которая начинает новую серию выставок. Объединение вдохновилo янтарём даже поэтов, и публикует их стихи. Кроме того, покровительхтвует учёбе молодых художников из Объединения художественных школ в городе Гдыня Орлово.


Автор приглашает все заинтересованные учреждения, а также индивидуальных участников присоединиться к совместной работе по реализации комплексного художественно-образовательного проекта Объединения „Планета ЯНТАРЬ”.


***

На многих кадрах презентации видно „СЕРДЦЕ”, выполненное Барбарой Гронусь-Дутко из куска прекрасного янтаря. Оно должно символизировать „Янтарное Сердце Природы” – девиз Объединения „Планета ЯНТАРЬ”, популяризирующего натуральный балтийский янтарь как часть природного наследия.


Постижение образов, запечатлевших детали и формы биологических включений, структуру поверхности отдельных кусочков янтаря, который неизбежно подвергается процессу выветривания, помогает лучше узнать и понять феномен вечности и непрерывности развития природы.

Внимательно вглядываясь в Прошлое, делая благодаря оцифровыванию доступными коллекции балтийского янтаря, мы имеем шанс по достоинству оценить богатство окружающего нас мира растений, животных и минералов, а также разумно документировать и эффективно сохранять его в меру наших довольно значительных сегодня возможностей.


Настоящая работа представляет сокращенное изложение раздела „Туристические янтарные пути XXI века” из сценария, который полностью размещен на сайте Объединения „Планета Янтарь” по адресу: www.jantar-planet.eu


Перевод с польск.

З. Костяшовой


^ БУРШТИНОВА КИСЛОТА ТА ЇЇ СОЛІ: ВАЖКИЙ ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ

Вол.І. Малюк¹., Г.Г.Репецька², Вік.І.Малюк¹, М.В.Макаренко, І.В.Малюк

¹Міжнародний Християнський Університет – Київ, Україна

²Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, Україна


Проф. В.І.Малюк почав вивчення лікувальних властивостей бурштинової (янтарної) кислоти та її солей, як засобів МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ, 1968 року, коли ці засоби використовувались лише в фармацевтичній промисловості для надання розчинності деяким фармпрепаратам (наприклад, левоміцетин-сукцинат натрію). Його подальшими дослідженнями було виявлено основні фармакологічні властивості і всебічно обґрунтовано МЕДИЧНЕ застосування цих речовин. В.І.Малюк та інші українські вчені були піонерами цього науково-практичного напрямку, хоча впровадження результатів у практику відбулося лише в останні десятиліття.

Бурштинова кислота і її натрієва сіль (сукцинат натрію), попри деякі хімічні відмінності, мають дуже близькі метаболічні та профілактично-лікувальні властивості, що пояснюється тим, що діючою субстанцією є аніон бурштинової кислоти (сукцинат), присутній в обох речовинах.

Характер дії: бурштинова кислота та її солі (сукцинати) є речовинами природного походження. Вони містяться у кожній клітині живих організмів (тварин, рослин та мікроорганізмів). Сукцинати є частинами біохімічної системи (циклу трикарбонових кислот), яка виробляє 90-95% енергії в організмі. Багаторічні дослідження проф. В.І.Малюка, його учнів та інших вчених показали, що при введенні в організм сукцинати викликають такі ефекти: 1) прискорена адаптація організму до фізичного і психологічного навантаження (адаптогенна, антистресорна дія), підвищення психічного тонусу і фізичної працездатності (антидепресивна дія), прискорене відновлення після екстремальних навантажень; 2) прискорене знешкодження зовнішніх і внутрішніх токсинів (антитоксична дія); зокрема значне послаблення дії алкоголю, нікотину, пестицидів та інших хімічних речовин; з цим пов’язана гепатопротекторна дія, особливо чітко при порушеннях функції печінки; 3) активуюча і нормалізуюча дія на серцево-судинну діяльність, особливо при серцевій недостатності, гіпертонічній хворобі. 4) протирадіаційна дія. Ці ефекти сукцинатів значно розширюють сферу їх застосування – як для здорових, так і для людей з вищевказаними порушеннями і хворобами.

Для практичного застосування цих речовин тепер існує солідний нормативно-правовий статус, який був створений в Україні зокрема дослідженнями проф. В.І.Малюка і його наукового колективу: 1) За поданням проф. В.І.Малюка на сукцинат натрію отримано дозвіл Фармкомісії МОЗ УРСР за №8 від 12.11.1990 р. на застосування в якості лікувально-профілактичної харчової добавки адаптогенної дії. 2) Бурштинова (янтарна) кислота включена в перелік дозволених харчових добавок Постановою Кабміну України від 4 січня 1999 р. № 12. 3) Бурштинова (янтарна) кислота входить в Перелік міждержавних стандартів, що закріплені за технічним комітетом стандартизації України ТК-55 «Метанол, продукти органічного та неорганічного синтезу» (235 стандартів). Наказ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ № 123 від 5 червня 2007 р. 4) За поданням проф. В.І.Малюка одержано ТУУ 24.1-32161176-001 : 2008 «Натрію сукцинат». 5) За поданням проф. В.І.Малюка одержано ТУУ 14.4-32161176-002 : 2008 «Сіль кухонна, збагачена бурштиновою кислотою або її натрієвою сіллю». 6) За поданням проф. В.І.Малюка одержаний Патент України № 33890 «Збагачена кухонна сіль» від 10.07.2008 року.

В Україні бурштинова (янтарна) кислота входить до складу горілки «Хортиця Платинум» та деяких інших горілчаних виробів, що сприяє зменшенню токсичності і послабленню похмільного синдрому.

В Російській Федерації янтарна кислота, янтарно кислий натрій та інші солі янтарної кислоти – калієва, кальцієва – регламентовані і застосовуються, як біологічно активні харчові добавки (БАД), як складові комплексних медикаментів, як підкислюючі добавки до безалкогольних напоїв, концентратів супів, бульйонів тощо, як стимулятор в птахівництві, як добавка-витверезник до горілки.

В США янтарна кислота і сукцинат натрію регламентовані FDA (Food and Drug Administration – Державна регламентуюча установа США для медикаментів та харчових добавок) і вживаються, як компонент багатьох комплексних фармпрепаратів (антибіотиків, кортикостероїдів тощо), щоб надати їм розчинність у воді (гідрофільність), як індивідуальна речовина для стимуляції відновних процесів центральної нервової системи, підвищення імунітету, лікування фіброміалгії, в спортивній медицині, в складі численних біологічно активних добавок (БАД) тощо. Янтарна кислота включена в перелік ФДА загально визнаних безпечних речовин (список GRAS). В Інтернеті міститься біля 72 000 посилань на регламентовані FDA фармпрепарати з янтарною кислотою і 117 000 посилань – з сукцинатом натрію.


^ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ СТАРАТЕЛЬСЬКОГО ВИДОБУТКУ БУРШТИНУ НА ДІЛЯНКАХ НАДР, ЩО НЕ МАЮТЬ ПРОМИСЛОВОГО ЗНАЧЕННЯ

О.Л. Гелета

Державний гемологічний центр України, Київ, Україна


Несанкціонований видобуток і контрабандне вивезення бурштину за межі нашої держави є наразі актуальним питанням, пов’язаним з надрокористуванням. Незважаючи на зусилля правоохоронних органів, ця протиправна діяльність продовжується і надалі. При цьому суб’єкти, які її здійснюють і отримують від цього прибутки, не проводять відрахування до державного та місцевого бюджетів за користування природними ресурсами. Разом з тим, внаслідок проведення робіт із незаконного видобутку бурштину порушилися структури рельєфу, екологічний стан ґрунтів і гідрологічний режим, знищені лісові ресурси. Відповідно, рекультивацію земель на місцях незаконного видобутку «тіньові» надрокористувачі не проводять.

Одним із найбільш оптимальних кроків для вирішення такої проблеми є легалізація непромислового видобутку корисних копалин старательським шляхом. Проте, даний вид діяльності не визначений ні чинним Кодексом України «Про надра», ні іншими актами законодавства. Крім того, в Україні відсутній легальний ринок бурштину з його вільним обігом.

Аналізуючи нормативну базу інших держав, можна сформулювати, що старательський видобуток корисних копалин – це проведення особистою працею фізичних осіб-старателів (або їх об’єднань) робіт на проявах або невеликих по запасах родовищах, які не мають промислового значення, розташовані у важкодоступних місцях та віддалені від населених пунктів і пов'язані з видобутком дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, інших твердих корисних копалин, перелік яких має визначатися Кабінетом Міністрів України, за тривалості польового сезону не менше чотирьох місяців на календарний рік. До зазначених робіт належать розкривні роботи, роботи з промивання пісків і переробки руди, інші роботи для забезпечення видобутку корисних копалин.

Зокрема, щодо старательського видобутку бурштину, родовища якого розвідані на півночі Рівненської області, а окремі про­яви є в північних частинах Волинської, Житомирської і Київської областей, можна виокремити наступне:

а) бурштин залягає у поверхневих верствах земної кори, що дає змогу видобувати його непромисловим способом без застосування склад­ного гірничодобувного обладнання;

б) масово поширене явище незаконного видобутку бурштину місцевим населенням на території його знаходження (північ Рівненської області), що практично підтверджує можливість його видобутку старательським способом;

в) бурштин є дорогоцінним камінням органогенного походження, тобто його питома вартість за одиницю ваги певної розмірної категорії є високою, що визначає рентабельність його видобутку непромисловим шляхом.

Дозвільна система у надрокористуванні є одним із важливих питань правової основи розробки надр. Українське законодавство передбачає, що надра надаються в користування суб’єктам господарювання та громадянам лише за наявності в них спеціального дозволу на користування надрами. До того ж, право на користування надрами, згідно статті 19 Кодексу України «Про надра», засвідчується актом про надання гірського відводу, який видається лише в разі видобутку корисних копалин та мінеральної сировини.

Відповідно до статті 16 Кодексу України «Про надра», дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому урядом.

Процедура аукціону, яка використовується сьогодні при видачі спеціальних дозволів, надає можливість поповнити державну скарбницю, але при цьому досить часто відштовхує користувача від легалізації видобутку. Не всі малі суб’єкти господарювання можуть дозволити собі заплатити чималі кошти за ділянку, зокрема фізичні особи-старателі. Власне, складною є сама процедура видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

Вихід – у спрощенні механізму отримання спеціальних дозволів для розробки надр старательським шляхом. Адже легалізація підприємців-старателів надасть можливість здійснювати державний нагляд за безпечним веденням робіт, охо­ро­­ною надр і навколишнього середо­вища.

Відповідно до цього, спеціальні дозволи на користування надрами для старательського видобутку слід видавати не на конкурсних засадах (на аукціоні), а за заявною схемою. Відповідна заявка має подаватися до певного державного органу, який буде розглядати документацію щодо заявленого об’єкта надр, виробничо-технологічні можливості заявника тощо.

З метою реалізації норм Основного закону для спрощеного оформлення спеціальних дозволів на користування ділянками надр, які не мають промислового значення і можуть розроблятися шляхом старательського видобутку, необхідно, відповідно до статей 13 і 142 Конституції України, розглянути на законодавчому рівні право органів місцевого самоврядування видавати зазначені дозвільні документи і надавати надра в тимчасове користування в межах земель, що перебувають у власності територіальних громад та їх спільній власності. Зокрема ця норма закріплена статтями 8 - 12, першою і другою частинами статті 122 Земельного кодексу України, яким установлено порядок та процедуру передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в користування і визначено, що органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями передавати в користування для будь-яких потреб земельні ділянки із земель комунальної власності відповідних територіальних громад, земель спіль­ної власності територіальних громад.

Старательську розробку бурштину на земельних ділянках, відведених за рахунок земель промисловості, лісового і водного фондів, що перебувають у державній власності, потрібно проводити за рішенням органів місцевого самоврядування, але після погодження в органах державної влади. Крім того, органи місцевого самоврядування за клопотаннями органів державної влади повинні будуть скасовувати право користування земельними ділянками для старательського видобутку корисних копалин на ділянках земель, що перебувають у державній власності. А також у випадку видачі спеціального дозволу для старательського видобутку корисних копалин надавати право здійснювати розробку надр без гірничого відводу. А розміри і координати ділянки, в межах якої надається право здійснювати старательську діяльність, зазначати в акті земельного відводу.

Враховуючи вищезазначене, спеціальним дозволом для старательського видобутку корисних копалин має бути документ, що буде видаватися в порядку, передбаченому законодавством, і засвідчуватиме право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування надрами протягом установленого часу, в межах наданої ділянки, на умовах, передбачених у цьому документі. Іноземним юридичним чи фізичним особам надра з метою старательського користування й право на переробку природного каміння надавати згідно зі статтею 68 Кодексу України «Про надра» на конкурсній ос­нові та відповідно до угоди (контракту), укладеної між надрокористувачем і органом центральної виконавчої влади.

Досить важливими є питання здійснення плати за користування надрами при старательському видобутку корисних копалин, адже в такому випадку буде недоречним застосовувати методи, побудовані на основі врахування обсягів погашених запасів або видобутої продукції. Найоптимальнішим буде встановити фіксовану плату із розрахунку площі земельної ділянки, наданої в користування відповідно до спеціального дозволу для старательського видобутку корисних копалин (така плата має бути щорічною протягом дії спеціального дозволу). При цьому обов’язково потрібно врахувати відрахування на рекультивацію місць видобутку корисних копалин і збір за видачу спеціальних дозволів.

Надходження від користування надрами загальнодержавного значення від проведення старательської діяльності повинні в однаковій мірі справлятися до загального фонду держбюджету України і до обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних (пункт 4 частини другої статті 29 і пункт 4 частини пер­шої статті 66 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи наведене вище, можна окреслити основні концепції щодо запровадження в Україні видобутку корисних копалин, зокрема бурштину, старательським способом:

1. Видобуток корисних копалин старательським способом допускається на родовищах чи їхніх ділянках, окремих проявах, розробка яких гірничодобувними підприємствами є економічно недоцільною, тобто вони не мають промислового значення.

2. Віднесення родовищ до розташованих у важкодоступних місцях і встановлення переліку таких родовищ, щодо яких чи їх окремих ділянок, а також проявів допускається старательський видобуток, здійснюється уповноваженими органами центральної виконавчої влади за клопотаннями органів місцевого самоврядування.

3. Видобуток старательським способом за умови отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр для старательського видобутку корисних копалин можуть здійснювати фізичні та юридичні особи, індивідуальні підприємці, а також кооперативи й інші передбачені цивільним законодавством організації, створені на основі добровільного об'єднання громадян для спільної виробничої діяльності, засно­ва­ної на особистій трудовій та іншій участі членів такого об'єднання.

4. Спеціальні дозволи на право користування ділянкою надр для старательського видобутку корисних копалин повинні видаватися без проведення конкурсів першому заявнику за умови відповідності заявника встановленим вимогам, висунутим до користувача надр. Термін дії таких спеціальних доз­волів не може перевищувати 5 років.

Відповідно, належність тої чи іншої корисної копалини до загальнодержавного чи місцевого значення або належність до категорії дорогоцінного чи напівдорогоцінного не повинна бути перешкодою щодо надання дозволу для її старательського видобутку.

5. Уповноваженим органом цен­траль­ної виконавчої влади встановлюються максимальні розміри земельного відводу, наданого для старательського видобутку.

6. До Кодексу України «Про надра» необхідно необхідно внести зміни і доповнення з метою визначення правових основ старательської діяльності з непромислового видобутку корисних копалин.

7. Внести зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо непоширення його норм на діяльність суб’єктів господарювання, пов’язану з старательським видобутком корисних копалин, у тому числі, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

Запровадження старательської форми видобутку корисних копалин забезпечить дієвість державного регулювання надрокористування, буде запобігати незаконному видобутку та збуту корисних копалин, безумовному дотриманню природоохоронного законодавства і дозволить на місцях створити нові робочі місця, отримати додаткові надходження до загального і місцевого бюджетів.