Мвс україни Національний університет внутрішніх справ Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників овс
| Вид материала | Документы |
- Національний університет внутрішніх справ, 291.69kb.
- Національний університет внутрішніх справ духневич Андрій Вікторович, 335.8kb.
- Національний університет внутрішніх справ гейда ольга Володимирівна, 262.16kb.
- План графік підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, 78.23kb.
- План лекції Вступ 5 хвилин. Екологія як наука та теоретичні основи оточуючого середовища, 234.17kb.
- Донецька обласна державна адміністрація Донецький обласний центр перепідготовки, 1108.79kb.
- Мвс україни харківський національний університет внутрішніх справ сумська філія наукове, 54.77kb.
- Харківський національний університет внутрішніх справ, 1130.68kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ, 1124.6kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 1137.29kb.
Дії громадянина, посадової особи та працівника міліції після застосування сили
Вже цитований вище дореволюційний професор І.Тарасов писав про те , що після озброєння поліції холодною та вогнепальною зброєю, з 1879 року на неї було покладено обов’язок: «Об употреблении в дело оружия должно быть немедленно доложено ближайшему начальству»1.
На працівників радянської міліції, яка теж була озброєна холодною та вогнепальною зброєю з 13 грудня 1923 року Інструкцією начальникам районної міліції було покладено такий обов’язок:
«О всех случаях употребления оружия начальник раймилиции доносит начальнику окружной милиции с указанием числа израсходованных огнестрельных припасов.
Если применение оружия имело последствием причинение кому-либо смерти или ранения, начальник раймилиции немедленно составляет о том протокол, с изложением обстоятельств дела, с указанием числа убитых или раненных и с обозначением их личности. Означенный протокол начальник раймилиции немедленно препровождает участковому помощнику губернского прокурора, а копию его – начальнику окружной милиции и предисполкома»2.
Відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» (зі змінами та доповненнями) і Статуту патрульно-постової служби міліції України, про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї працівник міліції зобов’язаний рапортом доповісти своєму безпосередньому начальнику, а у разі поранення або смерті затриманого чи сторонніх осіб, що сталися внаслідок їх застосування, негайно доповісти письмово для сповіщення прокурора.
Громадяни у разі виникнення таких наслідків зобов’язані зручним способом негайно сповістити органи внутрішніх справ та прокурора.
Більшість нормативних актів, що регламентують застосування сили працівниками міліції, посадовими особами, покладають на них обов’язок надання невідкладної долікарської допомоги.
Неможливо нормативно закріпити перелік черговості дій працівника міліції після застосування сили, але приблизно їх можна окреслити в такому порядку:
– оцінити обстановку (припинено напад чи ні, від чого зупинився транспортний засіб, чи є потерпілі від застосування сили тощо);
– вирішити питання, що робити зі спеціальними засобами, вогнепальною зброєю (тримати в готовності чи вкласти в кобуру);
– зручним способом (коли є можливість, запросити сторонніх осіб, очевидців, іншого працівника міліції) сповістити про це чергового територіального органу внутрішніх справ;
– за потреби вжити заходів щодо надання невідкладної долікарської допомоги, дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки, викликати карету швидкої медичної допомоги. При наданні допомоги працівник міліції може запропонувати правопорушнику або вимагати від нього лягти на землю, руки витягнути уздовж тулубу, підійти до нього від голови, за потреби застосувати наручники або засоби зв’язування і лише після цього надати долікарську допомогу;
– зафіксувати дані свідків, очевидців (прізвище, імя, по батькові, рік і місце народження, місце проживання, домашній та службовий номери телефонів);
– вжити заходів до забезпечення охорони місця події (стріляні гільзи знаходяться на тих же місцях і не збираються!), до його охорони, в залежності від обставин, можна залучити тих же свідків, попередивши їх перед цим, організувати обмеження доступу і т.ін.); – в залежності від обставин ужити заходів щодо затримання і, в подальшому, доставлення правопорушника до органу внутрішніх справ;
– дочекатись прибуття до місця події слідчо-оперативної групи
органу внутрішніх справ, керівництва ОВС, представника прокуратури і доповісти старшому про подію, що трапилась;
– по прибутті до органу внутрішніх справ письмово доповісти керівникові (у тих випадках, коли працівник міліції застосовує або використовує зброю поза межами території, що обслуговується цим ОВС, він доповідає своєму безпосередньому керівникові і керівникові органу, на території обслуговування якого її було застосовано).
У рапорті працівник міліції вказує: коли, де, за яких обставин, відносно кого було застосовано зброю, до яких наслідків це призвело, яку допомогу надано потерпілому, де перебуває потерпілий або транспортний засіб, кількість використаних набоїв, наявність свідків та їх дані, кому передано зброю, дату складання рапорту, особистий підпис).
^
Здійснення перевірки правомірності
застосування сили
Положенням про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. (зі змінами та доповненнями) на громадян та юридичних осіб, у разі заподіяння тілесних ушкоджень або смерті нападникові, покладено обовязок негайного сповіщення про це органи внутрішніх справ і прокуратури.
Відповідно до кримінально-процесуального законодавства України, органами попереднього слідства і дізнання, що можуть здійснювати перевірку і з’ясовувати причини заподіяння таких наслідків, є:
1) міліція;
2) командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ – у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками і службовцями Збройних Сил України у зв’язку з виконанням службових обов’язків або в розташуванні частини, з’єднання, установи;
3) слідчі прокуратури.
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження попереднього слідства, яка затверджується прокурором.
За наявності обставин, передбачених Кримінальним Кодексом, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добовий строк надсилає прокуророві.
Наказом МВС України від 6 грудня 1991 р. №552 надається право перевірки правомірності застосування або використання спеціальних засобів та вогнепальної зброї інспекіям по особовому складу управлінь (відділів) по роботі з особовим складом органів та підрозділів МВС.
За дорученням інспекцій з особового складу (у разі відсутності тілесних ушкоджень та матеріальних збитків) такі перевірки можуть проводитись керівництвом, працівниками кадрових апаратів органів та підрозділів внутрішніх справ. Матеріали перевірки та висновок надсилається для узгодження і затвердження до інспекцій з особового складу.
^ Під час проведення перевірки необхідно з’ясувати такі питання:
а) дані про працівника міліції: спеціальне звання; прізвище, ім’я, по
батькові; час служби в органах внутрішніх справ і на посаді, яку він займає; рік народження; освіта; сімейний стан, наявність дітей; рівень професійної підготовки за час служби (у тому числі знання матеріальної частини зброї, заходів безпеки при поводженні зі спеціальними засобами та вогнепальною зброєю та правових підстав їх застосування); підстава отримання та носіння спеціальних засобів та вогнепальної зброї; у якому стані він перебував (відсутність чи наявність алкоголю в крові); як він характеризується за місцем служби;
б) дані про правопорушника: прізвище, ім’я, по батькові; рік і місце народження; освіта; місце роботи; місце проживання; характеристика з місця роботи; сімейний стан; чи притягався раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності; у якому стані перебував (відсутність чи наявність алкоголю в крові);
в) наслідки застосування спеціальних засобів чи вогнепальної зброї (ступінь тілесних ушкоджень, поранення, причина смерті);
г) як попереджувався правопорушник про можливість застосування зброї чи специальних засобів, кількість використаних набоїв при застосуванні зброї;
д) яку долікарську допомогу конкретно надано;
є) яким чином сповіщено керівництво, чергову частину ОВС;
ж) куди направили потерпілого (до якої лікарні, який лікар здійснював огляд потерпілого, хто здійснював конвоювання та його охорону і т.ін.);
з) хто з керівництва ОВС виїжджав на місце пригоди;
а також з’ясовуються інші питання, що можуть мати значення для вирішення правомірності застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї посадовою особою чи працівником міліції.
На підставі цих даних посадовою особою робиться висновок про правомірність застосування спеціальних засобів чи вогнепальної зброї.
У той же час, кримінально-процесуальним законодавством України передбачається винесення органом дізнання постанови про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи, копія такої постанови надсилається прокурору (ст.ст. 104, 109 КПК України).