Обстеження стану звуковимови у дітей

Вид материала

Содержание

Орієнтовна схема обстеження мовлення дитини четвертого року життя
Коротка бесіда
8. Обстеження граматичної будови мовлення
9. Стан зв’язного мовлення
Велосипед бульдозер акваріум міліціонер будівництво електричка
Вимова слів складної будови
Схема експрес - обстеження дітей старшого дошкільного віку
Схема обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку
Катя пішла у ліс за грибами. Вона з собою взяла маленьку Машу. В дорозі зустрілася їм річка. Катя посадила Машу до себе на спину
Про кошеня Бусю. (За С. Казаніним)
Про кошеня Бусю, Бабусю і Мішка. (За С. Казаніним)
Бабуся стала Мішка тепліше одягати, раніше стала його додому закликати. Говорить бабуся онуку: «Мабуть, Мішко, скоро зима настан
Примітка: запропонувати дитині пояснити, яка пора року зображена на першій і другій картинці (літо, зима).
Н.в.(множина): вікна, очі, стільці .
Завдання №6 Словозмінення дієслів
Завдання №7 Узгодження слів у словосполученнях типу «прикметник +іменник» (в однині й множині)
Завдання №9 Вживання багатоскладових слів
Примітка: Доцільно підібрати відповідні малюнки.

Подобный материал:

Матеріали міського методичного об’єднання «ДЕФЕКТОЛОГ INFO» Засідання №2 «Профілактика мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку»

грудень, 2010 рік

ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ ЗВУКОВИМОВИ У ДІТЕЙ

методичні рекомендації

Цвєткова Наталя Олександрівна,

вчитель – логопед Центру соціальної

реабілітації дітей – інвалідів м.Славутич

Дуже важливо своєчасно і в повному обсязі обстежити мовлення дитини, що має відхилення у вимові. Під своєчасним виявленням мовленнєвої патології ми маємо на увазі логопедичне обстеження, котре проводиться не пізніше чим у 4 роки. При логопедичному обстеженні дітей з дислалією потрібно перш за все детально вивчити будову й рухливість органів артикуляційного апарата. Потім ретельно обстежити стан звуковимови. Крім того, важливо з’ясувати стан фонематичного сприйняття. Зупинимося на кожному з видів логопедичного обстеження окремо.

Обстеження артикуляційного апарата починається з перевірки будови всіх його органів: губ, язика, зубів, щелеп, піднебіння. При цьому логопед з’ясовує, чи нема дефектів у їхній будові, чи відповідає вона нормі.

В процесі обстеження можна виявити наступні аномалії в будові рухомих і нерухомих частин артикуляційного апарата:

губи – товсті, м’ясисті, короткі, малорухливі;

зуби – рідкі, криві, дрібні, поза щелепною дугою, великі, без проміжків між ними, з великими проміжками, відсутні різці верхні, нижні;

прикус – відкритий передній, відкритий боковий, глибокий, мілкий;

щелепи – верхня висунута вперед, нижня висунута вперед;

піднебіння – вузьке, високе (так зване «готичне») або, навпаки, пласке, низьке;

язик – масивний, маленький або, навпаки, дуже великий; вкорочена вуздечка.

Далі перевіряється рухливість органів артикуляційного апарата. Дитині пропонують виконати різноманітні завдання з наслідування (услід за логопедом) або мовленнєвої інструкції, наприклад: облизати язиком губи, постаратися дотягнутися язиком до носа, підборіддя, лівого, а затим правого вуха; поляскати язиком; зробити язик широким, розпластаним, а потім вузьким, підняти кінчик висунутого язика вгору й довго утримувати його в цьому положенні; переміщати кінчик язика то в лівий куток губ, то в правий, змінюючи ритм рухів; висунути язик якомога далі, а потім втягнути його глибоко в рота; витягнути губи вперед трубочкою, а потім розтягнути їх в широку посмішку; робити поперемінно ці вправи, змінюючи ритм рухів; висунути вперед нижню щелепу, затим відтягнути її назад, розкрити широко рота, а потім стулити щелепи і т.д.

При цьому логопед оцінює свободу і швидкість рухів органів артикуляційного апарата, їх плавність, а також наскільки легко здійснюється перехід від одного руху до іншого.

Обстеження звуковимови. У результаті цього обстеження повинно бути з’ясоване вміння дитини вимовляти той чи інший звук ізольовано й використовувати його в самостійному мовленні. При цьому слід виявляти недоліки звуковимови: заміну, змішення, спотворення або відсутність окремих звуків – при ізольованому вимовлянні, у словах, у фразах. Крім того, важливо з’ясувати, як дитина вимовляє слова різної складової структури (наприклад, піраміда, міліціонер, сковорідка), чи має місце переставляння або випадіння звуків і складів.

Для обстеження вимови звуків у словах необхідний набір спеціальних предметних картинок. Назви предметів, зображених на картинках, повинні являти собою слова різноманітного складового і звукового складу, багатоскладні, зі збігом приголосних, з досліджуваними звуками, що займають різноманітне місцезнаходження. Найпростішим способом виявлення у дитини вміння вимовляти ті чи інші звуки мови є такий. Малюку надаються для називання картинки, де зображені предмети, в назвах котрих досліджуваний звук стоїть у різних позиціях: на початку, в кінці, середині слова і в сполученні з приголосним.

Якщо у дитини не виходить звук у слові, йому пропонують вимовити те ж слово відображено (услід за логопедом), а також склади з цим звуком – прямі та зворотні.

Як правило, подібного обстеження достатньо, щоб виявити відхилення у звуковимові дитини. Однак можна зустрітися і з таким випадком, коли в якомусь одному слові (називаючи надану картинку) дитина вимовляє звук правильно, а в самостійному мовленні спотворює його або заміняє іншим. Тому важливо також перевірити, наскільки правильно вона вимовляє ці звуки у фразовому мовленні. Для цього дитині потрібно запропонувати вимовити поспіль декілька фраз, у яких би якомога частіше повторювався досліджуваний звук. Добре для цього використовувати прислів’я, поговірки, чистомовки, потішки.

При обстеженні стану звуковимови особливу увагу слід звертати ще й на те, чи не змішує дитина фонеми та чи не заміняє їх у мовленні (окремих словах і фразах). Можна зустрітися з таким випадком, коли малюк правильно вимовляє ізольовані звуки С і Ш, однак у мовленні їх не диференціює, заміняє один звук іншим («У кіски пухнастий хвіст»). Правда, частіше за все таке недиференційоване вимовляння пар або груп звуків сполучається зі спотвореною вимовою фонем. Таким чином, необхідне обстеження диференціації звуків у фразовому мовленні.

Для обстеження підбирають спеціальні картинки – предметні і сюжетні. При підборі картинок слід передбачити вимовляння дитиною слів і фраз, що містять подібні за артикуляцією або за звучанням фонеми. Деякі фрази логопед може вимовляти сам, пропонуючи дитині повторювати їх відображено.

Обстеження складової структури слова. Інколи, окрім порушень у вимові фонем, у дітей спостерігаються особливі труднощі у вимові багато складних слів і слів зі збігом приголосних. Наприклад, дитина говорить «міцаней» або «міліцілінел» замість міліціонер тощо. Порушення складової структури слова частіш за все проявляються в переставлянні, пропущенні, добавлянні звуків і складів. Тому необхідно перевіряти, як дитина вимовляє слова різноманітної складової структури – зі збігом приголосних на початку, в середині і кінці слова, багатоскладні слова і слова, що складаються з подібних звуків. Ось приблизний перелік таких слів: поштар, трамвай, градусник, розкладушка, мотоцикл, трактор, снігуронька, крокодил.

Обстеження фонематичного сприйняття. Після перевірки стану вимови звуків необхідно з’ясувати, як дитина сприймає їх на слух, як розрізняє. Особливо це має відношення до звуків, подібних за артикуляцією або близьких за звучанням. Слід перевіряти розрізнення всіх корелюючих фонем із груп свистячих та шиплячих (са – ша, за – жа, са – за і т.д.), дзвінких і глухих (да – та, па – ба і т.д.), сонорних (ра – ла, ри – ли і т.д.), м’яких і твердих (са – ся, ла – ля і т.д.). З цією метою логопед пропонує дитині повторювати за ним різноманітні опозиційні склади, наприклад: са – ша, ша – са, ач – ащ, са – ца, ра – ла, ша – жа і т.д.

Якщо дитина неправильно вимовляє деякі звуки, розрізнення їх перевіряється наступним чином: їй пропонують, почувши заданий склад, виконати якусь дію. Наприклад: якщо серед складів са, ца, ча називають склад ша, дитина піднімає руку. Можна також запропонувати їй написати або скласти з розрізної азбуки названі логопедом склади.

Далі слід перевірити, чи розрізняє дитина слова, близькі за звучанням, але різні за змістом, наприклад: жук – сук, мишка – миска, коза – коса, рак – мак. Цю перевірку проводять у різний спосіб: можна запропонувати дитині вибрати потрібну картинку або розказати про значення слів («Що таке мишка і що таке миска?) та ін.

Можна також запропонувати дитині повторювати за логопедом подібні слова, наприклад: лак – так – мак – бак; мити – шити – лити – бити; мило – шило – рило; рік – сік – бік – вік; майка – гайка – чайка – байка тощо. Цей прийом дозволяє з’ясувати не тільки рівень фонематичного сприйняття, але і ступінь розвитку уваги, слухової пам’яті.

В результаті такого всебічного логопедичного обстеження вдається отримати всі необхідні дані, що дозволяють зробити висновок щодо причини, характеру і тяжкості дислалії, а також намітити шляхи корекції дефекту.

Література :

Волкова Л.С. Логопелия.- М.: Просвещение, 1980.
Филичева Т.Б. и др. Основы логопедии: Учеб.пособие для студентов пед.ин-тов по спец.»Педагогика и психология (дошк.)» / Т.Б. Филичева, Н.А. Чевелева, Г.В. Чиркина.- М.: Просвещение, 1989.-223 с.
Блінова Г.Й. Альбом для обстеження мовлення у дитини: Навчально – методичний посібник: В 2 ч.-К.: Благовіст, 2001.-215 с.: іл.
Малярчук А.Я. Обстеження мовлення дітей: Дидактичний матеріал.- К.: Літера ЛТД, 2002.- 104 с.:іл.

Обследование грамматического строя речи

методические рекомендации

Наталья Анатольевна Крюкова

учитель-логопед городского логопункта г.Славутича

Словарный запас у детей должен рассматриваться не изолированно, а в совокупности с другими проявлениями, в частности с особенностями развития грамматического и фонетического строя речи.

Выявление того, как ребёнок оперирует сложными системами грамматических высказываний, представляется существенным звеном в анализе патологии речевой деятельности.

Первый приём обследования.

Составление предложений или коротких рассказов по специально подобранным сюжетным или серийным картинкам.
Составление предложений по опорным словам.
составление предложений по отдельным словам, расположенным в беспорядке.

При анализе результатов исследования следует обратить внимание на следующее:

А) какие предложения - простые или распространённые использует ребёнок;

Б) в какой форме даётся описание содержания картинок - в форме повествовательной речи или путём перечисления

отдельных предметов без описания действий, качеств;

В) каково грамматическое оформление предложений.

Второй приём обследования.

1.Употребление существительного единственного и множественного числа в различных падежах. Исследование ведётся по сложной картинке ( Откуда идут дети? Откуда идёт Лена? Чем режут хлеб? Чем Лена режет хлеб? Зачем дети идут в лес? ).

2.Образование форм родительного падежа множественного числа существительного: В саду растёт много (чего?) (картинка: груша, яблоко). В лесу растёт много ( чего?).

3.Преобразование единственного числа имён существительных во множественное число по инструкции: «Я буду говорить про один предмет, а ты про много. Я скажу « стол», а ты «столы».

Примеры слов в единственном числе: глаз, хлеб, лоб, лев, воробей, стул, билет, доктор, дом, мост, пчела, ведро, ухо, утёнок.

4.Преобразование множественного числа имён существительных в единственное число : кони, звери, дворы, двери, углы, ели, кости, стулья, воробьи.

5.Употребление в речи предлогов:

Где лежит карандаш? (в коробке)
А теперь? (вынуть карандаш из коробки и положить на стол)
Откуда я взяла карандаш? (из коробки)
Откуда упал карандаш? (со стола)
Откуда мы достали карандаш? (из-под стола)
Где лежит карандаш? (за коробкой)

- Откуда ты достал карандаш? (из-за коробки)

Третий приём обследования.

1. Образование уменьшительной формы существительного: «Я буду говорить про большие предметы, а ты – про маленькие. Если я скажу «стол», ты говори « столик».

Примеры слов: шапка, сумка, гнездо, ковёр, ваза, птица, ведро, трава, ухо, лоб, стул, дерево, воробей, дом, ёлка, гриб, Женя, Костя.

2. Образование прилагательных от существительных : из чего сделан стол? (из дерева) Стол какой? (деревянный).
Приводим примеры слов: снеговик из снега, шуба из меха, гвоздь из железа, стол, стул, книга, стакан.
З.Образовать сложные слова: сено косить — сенокосилка.

4. Префиксальное словообразование: шёл, пришёл, ушёл, зашёл; летел, улетел, прилетел, залетел, долетел.

5.Согласование прилагательных с существительными:

Синий шар, синяя машина, синее платье; красный флажок, красное солнышко, красная звезда.

6.Согласование числительных с существительными:

Одно ухо-два уха, пять ушей; один помидор -два помидора, пять помидоров; один стул- два стула, пять стульев; одна ручка-две ручки, пять ручек.

Орієнтовна схема обстеження мовлення дитини четвертого року життя

Шикун Тетяна Володимирівна, вчитель – логопед ДНЗ ясел- садка комбінованого типу

"Центр розвитку дитини" м.Славутич

Коротка бесіда Як тебе звати? Скільки тобі років? З ким ти прийшов до дитячого садку? Де ти живеш? З ким ти живеш? Як звуть твоїх батьків?
Обстеження будови артикуляційного апарату: вправи "Віконечко", "Довгий язичок", "Смачне варення", "Дістань до носика", інші за необхідністю.
Обстеження звуковимови: "Назви малюнки", "Повтори".
Складова структура слова: "Назви малюнки", "Повтори".
Стан фонематичних процесів: повторення складів із опозиційними звуками: па-ба, та-да, ба-на, ба-ма, слів: шапка-жабка, коза - коса.

Імпресивне мовлення (пасивний словник)

Розуміння іменників (показати на малюнках окремі предмети, частини тіла):
Розуміння узагальнюючих слів (показати картинки за темами): іграшки, посуд, одяг.
Розуміння дій ( показати за малюнками) хлопчик малює, сидить, грається, йде, біжить.
Виконання доручень за словесною інструкцією: принести машинку, покатати машинку, поставити машинку на стіл, покласти машинку в коробку.

Розуміння граматичних форм словозміни

7. Експресивне мовлення (характер мовлення (окремими словами, фразою, простим реченням)

Іменники (назвати три-чотири малюнка за лексичними темами): іграшки, посуд.
Хто як голос подає?
Називання та показ частин об’єктів: частини тіла (лікоть, коліно, ніготь),стілець (спинка, сидіння, ніжки), машинка (кузов, фари, колеса.)

Дієслова (назвати дії за картинками): стоїть, сидить, грається, малює .
Прикметники (назвати ознаки за малюнками): основні кольори, великий, маленький.

8. Обстеження граматичної будови мовлення:

Словозміна:

Р.в. Чого не стало?
З.в. Кого ти бачив в зоопарку?

Утворення множини
Узгодження числівників 2 та 5 з іменниками.

Словотворення:

Зменшувальна форма: "Звернися лагідно", "Великий - маленький".
Назви дитинчат тварин: " Мами і дитинчата".

9. Стан зв’язного мовлення: Переказ улюбленої казки ( "Курка Ряба", "Колобок", тощо).

10. Логопедичне заключення.

Cхема експрес - обстеження дітей 4-5 років

Топчій Оксана Іванівна вчитель – логопед ДНЗ ясел- садка комбінованого типу

"Центр розвитку дитини" м.Славутич

Бесіда.Як тебе звати? Скільки тобі років? З ким ти прийшла (ов) до дитячого садка?
Будова та моторика артикуляційного апарату. (об’єм рухів; точність рухів; темп.)

Стан фонематичних процесів. Послухай і повтори склади і слова

ПА – БА ТО – ДО ПА – БА – ПА

ТО – ДО – ТО КО – ГО – ХО ТА – ТЕ – ТУ ПИТИ – БИТИ – МИТИ

Послухай та знайди ці предмети на малюнку. КОЗА, КОСА, ШАПКА, ЖАБКА, РАК, ЛАК.

Обстеження звуковимови. С, З, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ, Л, Р та інші (картинки)
Складова будова слова Послухай і повтори слова.

ВЕЛОСИПЕД БУЛЬДОЗЕР АКВАРІУМ МІЛІЦІОНЕР БУДІВНИЦТВО ЕЛЕКТРИЧКА

Граматична будова мовлення

Утворення множини
Словозміна дієслів
Словотворення (зменшувальна форма)
Узгодження іменника з прикметником у числі та роді

Стан зв’язного мовлення. Склади речення за малюнками. Розкажи про (зайчика, ляльку і т.д.)

Схема експрес - обстеження дітей старшого дошкільного віку

Рабчевська Ганна Миколаївна вчитель – логопед ДНЗ ясел- садка комбінованого типу

"Центр розвитку дитини" м.Славутич

Зв’язне мовлення. Бесіда Як тебе звуть? Як твоє прізвище? Скільки тобі років?
Словник.

Назви частини предмета (стілець____, машина___, лялька___).
Рівень узагальнень (яблуко, груша, вишня, апельсин).
Словник ознак (лимон (який?), лисиця (яка?) квіти (які?)).

Граматика

Утворити пестливе значення слів (заєць___, вода___, сонце___ ).

Утворити родовий відмінок однини (яблуко__, діти__, нога__ ).
Узгодження іменника з числівниками (скільки в тебе вух? …ніг? …очей?)
Вживання прийменників (де білочка? Куди поклала? Де сховала?)

Звуковимова. Фонематичний слух

Повтори: па-ба да-та-да
Виділи звук серед інших: У серед а, о, е, і, и Н серед б, т, д, п

Звуковий аналіз
виділяти перший звук (Аня, Оля, Едик).

виділяти останній приголосний (кіт, мак, сир, пес).
виділяти голосний в середині слова (бак, лак, сир, рот, пес).

Диференціація звуків
(Ш-С) Кішка сидить на подушці. (Ж-З) У Жені заболіли зуби. (С-З-Ц) Соня миє в тазу зайця.
(Р-Л) Дятел сидить на дереві. (Л’-j) Ліля їздила в Ялту.
Вимова слів складної будови: космонавт, ведмедик, міліціонер, акваріум.

Схема експрес - обстеження дітей старшого дошкільного віку

Лазаренко Олена Іванівна вчитель – логопед ДНЗ ясел- садка комбінованого типу

"Центр розвитку дитини" м.Славутич

Зв’язне мовлення. Бесіда Як тебе звуть? Як твоє прізвище? Скільки тобі років? Як звуть маму?
Лексична будова мовлення

Словник назв предметів (хто вчить дітей?...; хто лікує?...; хто малює картини? …)
Словник ознак предметів (лимон який?...; море яке?...; лисиця яка?...)
Словник дієслів (що робить вчитель?...)
Назвати частини предмета.

Граматика

Утворити родовий відмінок однини, множини (листок - …; столи - ….; кіт - ….)
Утворити зменшувальну форму (заєць - …; чашка - …)
Узгодження іменників з числівниками: (скільки іграшо? - …)
Вживання прийменників(у, на, під, над)

Звуковимова
Фонематичний слух

Повторення складів: па-ба да-та-да
Розрізнення слів – паронімів: рак-лак-мак.
Звуковий аналіз: виділяти перший звук ( Оля,сон); виділяти останній приголосний (рука, мак).

Визначити кількість складів у слові (сад, роса,сосна)

Диференціація звуків: (С-З-Ц) Сонце засвітило ясно.(Ш-С) Мишка сховалася від кішки.

(Ж-З) На полі зеленіє жито. (Р-Л) У березні почалася відлига.

Схема експрес - обстеження дітей старшого дошкільного віку

Прядко Олена Олександрівна вчитель – логопед ДНЗ ясел- садка комбінованого типу

"Центр розвитку дитини" м.Славутич

1. Зв'язне мовлення. Бесіда: Як тебе звуть? Як твоє прізвище? Скільки тобі років? Що тобі подобається ?

2. Обстеження будови артикуляційного апарату ( дефект губ, зубів, прикусу, піднебіння,язика).

Вправи:

для губ (посмішка, трубочка)
для язика (переміщувати кінчик язика від одного куточка губ до іншого; цмокати язиком.).

3. Обстеження фонематичної системи:

пропонуємо дитині послухати та знайти предмет на малюнку ( кит -кіт, гілка - голка, жабка - шапка, дим - дім, лис - ліс).
послухати і повторити склади та слова (па - ба, па - ба - па, то - до, то -до - то, до -то - до, пити - бити - мити, шити - жити - мити)
виділити перший звук у словах : осінь, кіт, мак, Оля, лис.
виділити останній звук у словах : сом, лоша, око, сік.
назвати послідовно всі звуки в слові: жук, вода, літак.
визначити кількість складів у слові: сад, роса, голова.

4. Обстеження звуковимови:

попросити дитину назвати малюнки
попросити дитину повторити слова (складова будова слова): велосипед, міліціонер, трактор....

5. Обстеження словника:

назвати кожен малюнок, яким одним словом можна назвати всі малюнки?
назвати предмет за їх призначенням (Як називають предмет, яким чешуть волосся?, Як називають предмет, у якому варять їжу? )
що робить або як пересувається( метелик - летить, риба - плаває,....)
що роблять цим предметом.

6. Обстеження граматичної будови мовлення.

опис сюжетних малюнків
узгодження у числі (зошит - зошити)
узгодження іменника з дієсловом у числі та роді (Що робить? Що роблять?)
узгодження іменника з прикметником у числі та роді ( Які вони? ( червона спідниця, червоний м'яч,... гумовий м'яч.)
зменшувальна форма слова (гриб - грибок).

Висновок логопеда. Запрошення на більш детальне обстеження.

Схема обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку

Григоращенко Світлана Валеріївна вчитель – логопед ДНЗ ясел- садка комбінованого типу

"Центр розвитку дитини" м.Славутич

Види мовленнєвої діяльності, які належать до обстеження

Розуміння дитиною змінення значення при вживанні слів з різноманітними суфіксами, префіксами, флексіями.
Об’єм і типи речень.
Вміння складати оповідання по серії сюжетних малюнків.
Розуміння і переказ тексту.
Словозмінення і вживання прийменників.
Словотворення і підбір слів з протилежним значенням.
Складова будова багатоскладових слів.
Звуковимовлення і стан артикуляційного апарату.
Рівень фонематичного сприймання та аналізу.
Додаткові види діяльності:
- уявлення про число і кількість;
- рівень узагальнень;
- розуміння цілого по його частинах (предмет);
- орієнтування в часі (частини доби, пори року).

Примітка: Важливо відмітити ступінь засвоєння матеріалу (повністю, частково). Доцільно скласти тематичні картки для кожної дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей розвитку мовлення.

Завдання №1

Розрізнення однини і множини іменників.
Розуміння слів із зменшувальними суфіксами.
Розуміння однини і множини дієслів.
Розуміння дієслів жіночого і чоловічого роду у минулому часі.
Розуміння префіксальних форм дієслів.
Розуміння дієслів у залогових відношеннях (діє сам, діють з (над) ним).
Розуміння видів дієслів (діє, діяв).
Розуміння прийменників: на, під, в (у), за, перед, між.
Розуміння однини і множини прикметників.
Розуміння граматичних форм родів прикметників.
Розуміння родових закінчень займенників (його, її).
Розуміння відношень між предметами, особами (Хто за ким біжить?).
Розуміння текстів з використанням запитань до них.

Примітка: тексти підбирає вчитель-логопед індивідуально для дітей своєї групи, або користується наведеним додатком.

Додаток 1.13.А Катя і Маша. (За Л. Толстим)

Катя пішла у ліс за грибами. Вона з собою взяла маленьку Машу. В дорозі зустрілася їм річка. Катя посадила Машу до себе на спину і перенесла Машу через річку.

Хто пішов у ліс? Кого Катя взяла з собою? Що зустріли діти в дорозі? Як перенесла Катя Машу через річку?

Додаток 1.13.Б Про кошеня Бусю. (За С. Казаніним)

Сонечко світить, сонечко гріє, усі радіють сонечку. Любить сонечко кошеня Буся.

Виходить він уранці на ганок і лягає там, де сонце пригріває. Від задоволення кошеня закриває очі, спочатку пісеньки співає, а потім засинає. А сонце на місці не стоїть, рухається. Зайшло сонечко далеко за ганок, і Буся прокидається.

Як зовуть кошеня? Коли він виходить на ганок? Яке місце він вибирає на ганочку, щоб поспати? Чому Буся прокидається?

Додаток 1.13.В Про кошеня Бусю, Бабусю і Мішка. (За С. Казаніним)

Все частіше йдуть дощі сонце вже не припікає, іноді слабко ганок пригріває. І кошеня Буся все частіше вдома, на віконечку сидить, на вулицю дивіться або спить у бабусиному кріслі.

Бабуся стала Мішка тепліше одягати, раніше стала його додому закликати. Говорить бабуся онуку: «Мабуть, Мішко, скоро зима настане».

Чому Буся частіше став залишатися вдома? Як звуть бабусиного онука? Чому він став менше гуляти на вулиці? Що казала бабуся Мішкові?

Примітка: запропонувати дитині пояснити, яка пора року зображена на першій і другій картинці (літо, зима).

Завдання №2 Вживання речень різних типів

Запропонувати дитині відповісти на питання типу:

2.1. Для чого мені потрібна авторучка?

2.2. Для чого нам потрібні стіл, стілець?

2.3. Чому ти вдягнув (вдягнула) теплу куртку?

2.4. Навіщо мама миє посуд?

2.5. Навіщо поливають квіти?

2.6. Чому вночі темно, а вдень світло?

2.7. Поясни, що таке вокзал (мотоцикл, ракета).

Завдання №3 Складання оповідання за серією сюжетних малюнків

Завдання №4 Переказ знайомого і незнайомого тексту, відповіді на питання по тексту.

Запропонувати вибрати необхідні картинки для ілюстрації переказу.

Завдання №5 Словозмінення іменників по відмінках в однині й множині

Лексичний матеріал:

Н.в.(множина): вікна, очі, стільці .

З.в.(живий): бачив у зоопарку слона, тигра, бегемота, лева.

З.в. (з прийменником): НА шафі, столі, книзі У шафі, столі, книзі

ПІД шафою, столом, книгою ПРО шафу, стіл, книгу

Р.в.: склянка (чого?) води, чаю, молока

Р.в. (з прийменником): У батька, бабусі (у кого?)

ІЗ папкру, коробки, дерева (із чого?) ВІД собаки, кота, паркану (від чого?)

ЗІ стола, З ліжка, ЗІ стільця (з чого?) БЕЗ парасольки, одягу (без чого?)

ПІСЛЯ обіду, вечері (після чого?) ДЛЯ батька, мами, брата (для чого?)

ЗАМІСТЬ лопати, ручки, чашки (замість чого?)

Р.в.(у множині): багато (чого?) ламп, вікон, стільців, зощитів

О.в. з ким? з чим? за чим? під чим? по-над чим?: З батьком, з книгою, за шафою, під ліжком, по-над лісом

Завдання №6 Словозмінення дієслів

Займенник	Минулий час дієслова	Теперішній час дієслова	Майбутній час дієслова
Я	співав (співала)	співаю	співатиму
Він	співав	співає	співатиме
Вона	співала	співає	співатиме
Вони	співали	співають	співатимуть
Ми	співали	співаємо	співатимемо
Ви	співали	співаєте	співатимете

Ти	співав (співала)	співаєш	співатимеш
Я	йшов (йшла)	іду	піду
Він	йшов	іде	піде
Вона	йшла	іде	піде
Ми	йшли	йдемо	підемо
Ви	йшли	йдете	підете
Вони	йшли	ідуть	підуть
Ти	йшов (йшла)	ідеш	підеш

Завдання №7 Узгодження слів у словосполученнях типу «прикметник +іменник» (в однині й множині)

	ж. рід	ч.рід
Що?	зелена груша	зелений шарф
	зелені груші	зелені шарфи
Чого?	зеленої груші	зелений шарф
	зелених груш	зелених шарфів
Про що?	про зелену грушу	про зелений шарф
	про зелені груші	про зелені шарфи
Чим?	зеленою грушею	зеленим шарфом
	зеленими грушами	зеленими шарфами

Завдання №8 8.1. Словотворення іменників

Будинок – будиночок Стіл – столик Гніздо – гніздечко

У собаки – цуценя В кішки – кошеня У тигра – тигреня У корови – теля У курки – курча

«Хто на чому їде?» На поїзді – машиніст На велосипеді – велосипедіст

«Хто у що грає?» У хокей – хокеїст У футбол – футболіст

«Він – вона» Співак – співачка Вчитель – вчителька Танцюрист – танцюристка Спортсмен – спортсменка

8.2. Словотворення дієслів від прикметників

Червоний – червоненький – червоніти Гладкий – гладенький – гладити

Вузький – вузенький – звужувати Великий – величезний – збільшувати

8.3. Антоніми (прикметники)

великий – малий високий – низький довгий – короткий широкий – вузький чистий – брудний

8.4. Словотворення прикметників від іменників

із дерева – дерев’яний, із паперу – паперовий

8.5. Антоніми (дієслова)

Прийшов – увійшов Прилетів – відлетів Прибіг – втік Сів – встав Прибив – відірвав Забруднив – помив (почистив) Зав’язав – розв’язав

Завдання №9 Вживання багатоскладових слів

Бібліотекар працює у бібліотеці. Вихователь виховує дітей. Будівельники поїхали на електропоїзді.

Перукар зробив привабливу зачіску.

Примітка: Доцільно підібрати відповідні малюнки.

Завдання №10 Обстеження звуковимовлення

Вади звуковимовлення рекомендується перевіряти на віршованих формах мовлення (вірш, прислів’я, скоромовка, чистомовка, загадка), а уточняти правильність артикулювання звуків на матеріалі окремих слів і складів.

Обстеження рівня фонематичного аналізу

При обстеженні рівня фонематичного аналізу дотримуватись до загальноприйнятої у логопедії схеми:

А) наголошений голосний на початку слова (аркуш, очі, оси)

Б) приголосний на початку слова (листя, зуби, коло)

В) кінцевий приголсний (сік, дім, мак)

Г) кінцевий наголошений голосний (весна, вікно, пишу)

Blog

Обстеження стану звуковимови у дітей

Содержание