Дослідження рейтингу вищих навчальних закладів україни – 2005 «софія київська» Ольга Балакірєва

Вид материала

Документы

Содержание Основні номінації рейтингу ВНЗ Масове опитування молоді охоплює респондентів, що за своїми характеристиками становлять визначену цільову групу 1.2. Порядок розрахунку рейтингу Таблиця 1 Позиції, за якими оцінювали діяльність ВНЗ IІI, IV рівнів акредитації експерти та молодь у 2001 - 2005 рр. 1.3. Характеристики вибіркової сукупності опитаних. Цільова група молоді Вікова група 1.4. Характеристики вибіркової сукупності опитаних. Експерти 2. Джерела інформації та чинники формування оцінок серед молоді Головні референтні групи: знайомі, друзі, родичі. Таблиця З. Перша десятка вищих закладів освіти з найбільшим сумарним рейтингом (серед ВНЗ усіх форм власності) Вищий заклад освіти Таблиця 4. Інтегрований рейтинг перших 25 вищих закладів освіти, заснованих на державній формі власності Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського Таблиця 5. Інтегрований рейтинг першої десятки вищих закладів освіти, заснованих на недержавній формі власності Вищий заклад освіти Вищий заклад освіти Сума місць Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського Відмова відповідати

Подобный материал:

• Дослідження рейтингу вищих навчальних закладів україни – 2005 Ольга Балакірєва, 561.68kb.
• Р. С. Балакірєва конституційне право україни, 5831.21kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації, 5757.25kb.
• На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
• Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
• Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 645.1kb.
• Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 923.66kb.
• Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 951.99kb.
• Умови прийому до вищих навчальних закладів України (Затверджено наказом Міністерства, 301.81kb.
• Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЙТИНГУ

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

УКРАЇНИ – 2005

«СОФІЯ КИЇВСЬКА»


Ольга Балакірєва,

канд. соціол. наук, директор Центру «Соціальний моніторинг»


Олександр Яременко,

канд. екон. наук, голова правління Українського інституту соціальних досліджень


Микола Головатий,

президент Конфедерації недержавних вищих навчальних закладів

Київ

Від редакції. Загальновідомо, що літо - це не тільки час відпочинку, але й екзаменаційна пора. У школах проходять випускні іспити. Вищі навчальні заклади (особливо останніми роками) проводять велику роботу щодо залучення нових перспективних абітурієнтів. Вибір вузу та вступні іспити до вищих навчальних закладів - дуже серйозний життєвий момент як для юнаків та дівчат, так і для їхніх батьків.

Можна з усією впевненістю констатувати, що в Україні в останнє десятиріччя склався національний ринок освітніх послуг, активними учасниками якого є всі освітянські заклади. Вищі навчальні заклади (ВНЗ) недержавної форми власності займають порівняно невелику частку ринку навчальних послуг у сфері вищої освіти. Попри це слід зауважити, що всі вони, а також державні ВНЗ (навіть у частині їхнього бюджетного фінансування) мусять вести постійну конкурентну боротьбу за свого студента. Слід очікувати, що ця конкуренція має згодом стати важливим чинником підвищення рівня освітніх послуг, що надаються. Об'єктивним показником місця навчального закладу в ієрархії уподобань споживача освітніх послуг є рейтинг ВНЗ. Редакції нашого журналу дуже приємно констатувати, що «Маркетингові дослідження в Україні» є виданням, яке вже кілька років поспіль публікує результати цього важливого дослідного проекту. Хочемо додати до цього, що обчислення рейтингу ВНЗ в Україні ґрунтується на професійній дослідній базі, яка може бути зразком щодо критерію наукової сумлінності для більшості українських рейтингових проектів (особливо у сфері аward business). Тож, надаємо наші шпальти рейтингу ВНЗ 2005 р.

Цей матеріал підготовлено за результатами соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Міжнародної кадрової академії Українським інститутом соціальних досліджень у межах проекту «Визначення рейтингу вищих навчальних закладів (ВНЗ) України у 2005 р.». Мета проекту - щорічно визначати перелік найкращих ВНЗ України з-поміж усіх закладів освіти III, IV рівнів акредитації. Рейтинг закладів освіти визначається за інтегрованим показником, який базується на оцінках, отриманих за результатами опитування молоді та з висновків експертних інтерв'ю.

Основні номінації рейтингу ВНЗ

Поряд із загальним рейтингом, який розраховується за цілою низкою індикаторів (рівень відомості та привабливості ВНЗ серед респондентів, оцінка рівня викладання, матеріально-технічної бази та престижу диплома серед роботодавців, рівень намірів отримати освіту в конкретному вузі, популярність ВНЗ в соціальному оточенні респондента тощо), проведене дослідження дозволяє визначити рейтинг ВНЗ за окремими номінаціями та в різних галузях, встановити кращі серед:

• державних вищих закладів освіти;
  
• недержавних вищих закладів освіти;
  
• класичних університетів;
  
• технічних та технологічних ВНЗ;
  
• медичних та фармацевтичних ВНЗ;
  
• гуманітарних та педагогічних ВНЗ;
  
• спеціальних ВНЗ (Служба безпекиУкраїни, МВС);
  
• військових вищих закладів освіти;
  
• сільськогосподарських вищих закладів освіти;
  

• економічних вищих закладів освіти;
  
• юридичних закладів освіти;
  
• спортивних вищих закладів освіти;
  
• вищих закладів освіти культури та мистецтв;
  

- профспілкових вищих закладів освіти;

• ВНЗ управління;
  
• ВНЗ за рівнем розвитку науково-дослідної, методичної роботи;
  
• ВНЗ за рівнем матеріально-технічного забезпечення;
  
• ВНЗ за впровадженням новітніх технологій навчання;
  
• ВНЗ, диплом яких є найпрестижнішим серед роботодавців;
  
• ВНЗ з організації наукової роботи студентів;
  
• ВНЗ з розвитку міжнародних зв'язків у галузі освіти;
  
• ВНЗ з підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
  
• ВНЗ з організації позанавчальної та виховної роботи;
  
• ВНЗ, кращі з книговидання;
  
• ВНЗ, кращі зі спортивної підготовки студентів;
  
• ВНЗ, кращі у становленні громадської позиції молоді та її патріотичного виховання;
  
• ВНЗ, кращі з розвитку української культури, традицій, літератури та мови;
  
• визначення найкращих недержавних ВНЗ України за регіонами.
  

Польовий етап дослідження проводився з 14 по 30 квітня 2005 р.

Рейтинг визначається вже 10 років поспіль

Дві цільові групи опитування: молодь і експерти


1. Методи реалізації проекту

1.1. Методика розрахунку рейтингу вищих закладів освіти

Визначення рейтингу вищих закладів освіти III, IV рівнів акредита­ції започатковано в 1995 р. з ініціативи Міжнародної кадрової академії. Відтоді проводяться щорічні рейтингові дослідження. На початок 2000 р. Академією наук вищої школи України, Інститутом вищої освіти Академії педагогічних наук України, Конфедерацією недержавних вищих закладів освіти України, Міжнародною кадровою академією та Українським інститутом соціальних досліджень засновано рейтинг вищих закладів освіти України «Софія Київська» та визначено перших переможців рейтингу за підсумками 1999 р. 3 моменту заснування проекту, починаючи з 1995 р. і до 2000 р., для обрахунку рейтингу вищих навчальних закладів освіти застосовувалися різні методики опитування експертів. Ці методики мали розбіжності за низкою визначальних параметрів дослідження, до яких, передусім, слід віднести способи отримання інформації та методи розрахунку рейтингів. Щорічні дослідження мали відмінності також у принципах побудови вибіркової сукупності експертів, оцінки яких було покладено в основу розрахунків рейтингу¹.

У 2000 р., із заснуванням рейтингу вищих закладів освіти України «Софія Київська», за ініціативою Українського інституту соціальних досліджень запропоновано визначати рейтингові місця згідно з інтегрованим показником, вибудуваним на результатах двох паралельних опитувань - експертів та молоді. У межах першого опитування (експертного) було збережено методики експертних опитувань попередніх років та вдосконалено методику відбору експертів шляхом розширення кола останніх. При цьому враховувано досвід та методичні підходи, розроблені фахівцями Інституту соціології НАН України (керівник дослідження - д-р філос. наук А. О. Ручка) під час проведення експертних опитувань, які проводилися у 1998-1999 рр.² Друге опитування, на основі якого розраховувався рейтинг, передбачало отримання репрезентативної інформації від цільової групи молоді, яка навчалася, навчається або має намір навчатися у вищих закладах освіти III, IV рівнів акре­дитації. Було визначено віковий діапазон опитуваної молоді - 16-25 років.

Для забезпечення можливості коректного порівняння та зіставлення щорічних результатів соціологічних досліджень було запропоновано зберегти методику опитувань на базі двох цільових груп - молоді та експертів. Спільними також є принципи розрахунку інтегрованого рейтингу.

Щоб забезпечити спадковість про­екту, протягом 2001-2004 рр. опитування молоді проводилося за тією ж методикою, що і в 2000 р. Інструментарій, що використовувався в цих дослідженнях, поступово доопрацьовувався та вдосконалювався, до нього також входили питання, які ставилися респондентам і в попередніх роках. Усе це дозволило порівняти результати загального рейтингу вищих закладів освіти України за роками і результати за окремими показниками в різних номінаціях.

У 2005 р. методика розрахунку рейтингу ВНЗ України повністю відтворює застосовану в минулорічному дослідженні.

• Масове опитування молоді охоплює респондентів, що за своїми характеристиками становлять визначену цільову групу:

• за віковими параметрами це респонденти віком 16-25 років;³ усі опитані зорієнтовані стосовно системи вищої освіти (мають намір одержати вищу освіту, отримують вищу освіту або вже отримали її);
  
• опитування здійснюється відповідно до територіально-поселенської вибірки, репрезентативної для зазначеного вікового діапазону.
  

У межах опитування експертів проводилися інтерв'ю з респондентами, що належать до таких категорій:

' Див.: Рейтинг вузов //Персонал. – 1997. - № 2.- С.98; Рейтинг вузов // Персо­нал. - 2000. - №2. – С.78-85.

² Див.: Ручка А. Макроуровень образования: Результати экспертного социологического исследования «Рейтинг вузов - 97» /А. Ручка, А. Вишняк, О. Козловський // Персонал. - 1998. - №3. - С.87-91; Ручка А. «Рейтинг вузов - 98:Результати второго эксперт­ного опроса» / А. Ручка, А. Вишняк, О. Козловский // Персонал. – 1999. - №3.- С.б8- 72.

• керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори, вчені секретарі);
  
• представники міністерств;
  
• представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та областей);
  
• представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів зайнятості (на рівні міст та областей);
  
• представники великих підприємств, установ, організацій (керівний склад, начальники відділів кадрів).
  

1.2. Порядок розрахунку рейтингу

На першому етапі розраховуються рейтингові місця вищих закладів освіти України окремо для даних двох опитувань - опитування цільової групи молоді та опитування експертів. Для визначення рейтингового місця за оцінками молоді розраховується сума місць за 16 показниками, за оцінками експертів - за 19 показниками.

На другому етапі здійснювалося ранжування ВНЗ у порядку зростання суми місць. На основі суми місць визначалися рейтингові місця (сумарні рейтинги) як за результатами опитування молоді, так і за результатами експертного опитування. Інтегрований рейтинг вищих закладів освіти враховує рейтингове місце за оцінками молоді та рейтингове місце за оцінками експертів. Таким чином, інтегрований рейтинг обчислювався на основі суми рейтингових місць за оцінками молоді та експертів.

У частині дослідження стосовно експертних оцінок було використано більше показників, ніж під час масового опитування молоді. Це зумовлено тим, що рівень компетентності молоді щодо деяких питань недостатній, тому доцільно обмежитися лише оцінками експертів.

У табл. 1 наведено порівняльний аналіз позицій, за якими оцінювали діяльність вищих навчальних закладів експерти та респонденти з цільової групи молоді.

За кожним з цих показників респонденти називали до десяти вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації, які вони вважали найкращими. Запитання ставилося як «відкрите» (без «підказки»), тобто респондент сам називав ВНЗ. Кожен інтерв'юер мав повний список ВНЗ України, за яким звірялася назва ВНЗ за відповіддю респондента, і в разі необхідності уточнювалося, який саме ВНЗ той мав на увазі. За кожним з цих показників розраховувалося рейтингове місце за такими критеріями: ВНЗ, що називався за тим чи іншим показником першим, присвоювалося десять балів, другим - дев'ять, і так до десятого місця - ВНЗ, який називався десятим, присвоювався один бал. На основі суми балів розраховувалося рейтингове місце за конкретним показником. Сумарне рейтингове місце за оцінками молоді визначалося на підставі суми рейтингових місць, одержаних кожним ВНЗ за всіма вищенаведеними показниками.

Сумарне рейтингове місце за оцінками експертів розраховувалося так само, як і за масивом опитаних молодих людей. У випадку, коли експертом виступав ректор, проректор, учений секретар, декан або хтось з інших керівників вищого закладу освіти або одного з його підрозділів і якщо він називав серед кращих ВНЗ за тим чи іншим показником свій власний, його оцінку не включалося до розрахунків рейтингових місць.

Після цього підраховувалася сума рейтингових місць молоді та експертів, проводилося ранжування від меншого до більшого і визначався інтегрований рейтинг ВНЗ.

Продовжено практику, коли експерти повинні були назвати десять найкращих державних та п'ять недержавних вищих закладів освіти, проранжувавши їх, відповідно, від 1 до 10 та від 1 до 5. Відповіді з цих двох запитань не враховувалися під час розрахунку інтегрованого рейтингу, але, на думку дослідників, є цікавими як самі по собі, так і для порівняння відповідей на них з розрахованими рейтинговими місцями за оцінками експертів.




^! Досвід попередніх досліджень засвідчив доцільність саме такого вікового обмеження для визначення кола опитуваних молодих людей, зумовленого тим, що саме у віковій групі від 16 до 25 років найчастіше виявляється зацікавленість до навчання у вищих закладах освіти. Тому представники саме цієї цільової групи суб'єктивно найбільш зацікавлені у зборі інформації стосовно можливостей, які надають своїм студентам різні вузи. Крім того, молодь віком до 25 років становить найбільшу частину студентів вищих закладів освіти. До вибірки не включалися ті молоді люди, які належать до зазначеної вікової категорії, але не навчалися, не навчаються і не планують навчатися у вузах III, ІV рівнів акредитації (або не визначилися з цього питання). Це зумовлено тим, що такі молоді люди в силу своєї особистої незацікавленості рідко є достатньо-компетентними, щоб адекватно відповідати на запитання з цієї тематики, а до цільової групи включалися носії необхідної інформації

Таблиця 1

Позиції, за якими оцінювали діяльність ВНЗ IІI, IV рівнів акредитації експерти та молодь у 2001 - 2005 рр.

Позиція	2001 р.		2002 р.		2003 р.		2004 р.		2005 р.
	Експертне опитування	Опитування молоді	Експертне опитування	Опитування молоді	Експертне опитування	Опитування молоді	Експертне опитування	Опитування молоді	Експертне опитування	Опитування молоді
Рівень поінформованості про ВНЗ	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Рівень професійної підготовки студентів ВНЗ	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Найкраща забезпеченість професорсько-викладацькими кадрами	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Забезпеченість приміщенням, обладнанням, технікою	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Забезпеченість навчально-методичною літературою	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Престижність диплома серед роботодавців	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Схвальні відгуки від колег, друзів, знайомих	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Найкраща організація наукової роботи студентів	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Розвиток міжнародних зв'язків у галузі освіти	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Бажання навчатися у ВНЗ у середовищі абітурієнтів	+	+	+	+	+	+	+	+	-	+
Відсутність корупції, хабарництва під час вступних іспитів до ВНЗ та здачі сесій	+	+	-	-	-	-	-	-	+	+
Упровадження новітніх технологій навчання	+	-	+	-	+	-	+	-	+	-
Рівень організації підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації	-	-	+	-	+	-	+	-	+	-
Рівень організації позанавчальної та виховної роботи	-	-	+	+	+	+	+	+	+	+
Рівень розвитку художньої самодіяльності	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+
Становлення громадської позиції та патріотичне виховання	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+
Розвиток української культури, традицій, мови та літератури	-	-	-	-	-		-	-	+	+
Рівень підготовки своїх студентів у спорті	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+
Рівень книговидавничої діяльності	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-
Рівень авторитету серед абітурієнтів	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-