Бізнес-освіта очима студентів”

Вид материала

Документы

Содержание Таблиця 2. Чому студенти-економісти обрали свою спеціальність Таблиця 3. Чи планують студенти-економісти працювати за обраним фахом? Таблиця 4. Чи працюють (працювали) студенти за фахом? Таблиця 5. У своїй роботі студенти використовують знання, вміння та навички, набуті… Таблиця 6 Під час навчального процесу у вузі студенти використовують Таблиця 7 Співвідношення різних практичних занять в часі Таблиця 8. Оцінка ефективності практичних інтерактивних методів навчання у порівнянні із лекціями Таблиця 9. Чи студенти отримують знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам у процесі навчання у вузах Практичний досвід

Подобный материал:

• Бізнес-освіта: погляд бізнесу, 614.88kb.
• Чи відповідає національна бізнес-освіта вимогам вітчизняного бізнесу, 190.11kb.
• Проблеми України на шляху запровадження інформаційних систем у бізнес-процесах, 21.87kb.
• Програма нормативної дисципліни " Безпека життєдіяльності" для студентів вищих навчальних, 210.86kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 802.08kb.
• Проект «Мой первый шаг в бизнес» как путь реализации региональной программы «Шкільна, 32.98kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 703.92kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 574.82kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни "Вища освіта І Болонський процес" для студентів, 406.21kb.
• Методика складання бізнес-планів, 174.82kb.

*Дані в таблицях наведено у відсотках відносно міст: загальна кількість респондентів одного міста–100%

2. Причини вибору майбутньої спеціальності студентами-економістами

Наступна гістограма показує, з яких причин майбутні економісти обрали свою спеціальність:

Гістограма 1




Як бачимо з гістограми, найважливішою причиною вибору майбутньої спеціальності є перспективність працевлаштування, що зовсім не дивно у наш час. Адже вже давно відійшли у минуле скерування випускників на роботу. Студентам доводиться завчасно думати та шукати майбутнє місце праці. Окрім чверті опитаних, які обрали майбутню спеціальність через перспективність працевлаштування, подібною причиною –престижністю спеціальності, мотивували свій вибір ще 19 відсотків респондентів. Ці студенти також подумали про майбутнє працевлаштування, оскільки престижність спеціальності зумовлена високим попитом на фахівців відповідного профілю.

Приємним та досить важливим результатом виявилось те, що майже чверть респондентів (23%) обрали свою спеціальність за покликанням. Адже для того, щоб бути успішним професіоналом у будь-якій справі, окрім наполегливої праці, потрібен ще й талант.

Важливими при виборі майбутньої спеціальності виявились поради батьків, друзів чи знайомих (так відповіли 15% опитаних). Щоб просто отримати вищу освіту, на економічних спеціальностях вчаться 14 відсотків опитаних студентів.

Серед інших причин вибору майбутньої спеціальності були вказані: наявність військової кафедри у вузі (що є важливою та вигідною для чоловіків заміною служби в армії), перспектива кар’єрного зростання (Харків), легкість вступних іспитів (Донецьк), а також наявність зв’язків (Харків).

Розглянемо причини вибору економічних спеціальностей респондентами різних міст.

Таблиця 2. Чому студенти-економісти обрали свою спеціальність

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Через перспективність працевлаштування	28%	20%	22%	44%	21%	22%	25%
За покликанням	30%	22%	24%	19%	22%	18%	23%
Через престиж спеціальності	17%	16%	18%	19%	24%	22%	19%
За порадою батьків, друзів чи знайомих	15%	22%	14%	11%	19%	16%	15%
Щоб отримати вищу освіту	4%	16%	20%	4%	10%	17%	14%
Інші причини	6%	3%	2%	4%	3%	5%	4%

Як бачимо з таблиці, перспективність працевлаштування виявилася найбільш поширеною причиною вибору майбутньої спеціальності серед львівських студентів (44%). Ця ж причина є досить важливою для дніпропетровських студентів (28%). Для приблизно однакової кількості студентів інших міст перспективність працевлаштування була визначальною при виборі майбутньої спеціальності (від 20% до 22%).

Найбільше з опитаних студентів (30%) вибрали професію за покликанням у Дніпропетровську. Розподіл студентів інших міст за цією ознакою також є приблизно однаковим (від 18% у Харкові, 19% у Львові до 22% у Донецьку і Одесі та 24% у Києві).

Престиж економічних спеціальностей був визначальним у виборі майбутньої професії для студентів Одеси (24%) та Харкова (22%). В інших містах цією причиною керувалася у виборі.приблизно однакова кількість студентів (16% - 19%).

До порад батьків, друзів чи знайомих при виборі майбутньої спеціальності набільше прислухались студенти Донецька (22%) та Одеси (19%), найменше – львівські студенти (лише 11%). Студенти інших міст зважали на поради приблизно однаковою мірою (у Києві – 14%, Дніпропетровську – 15% та в Харкові – 16%).

Просто здобути вищу освіту найбільше зацікавлені студенти Києва (20%), найменше зацікавлені – студенти Дніпропетровська та Львова (лише по 4%). Хоча важливість отримання саме диплому підтверджено далі (див. стор. 20).

Приблизно однакова кількість студентів усіх міст (2% - 6%) керувалася іншими причинами у виборі майбутньої спеціальності.

Показовим є зв’язок між причинами вибору майбутньої спеціальності та задоволенням студентів-економістів від вибору. Коефіцієнт кореляції Пірсона показує нестійку залежність між цими двома ознаками – 0,14.

Студенти, які вибрали свою спеціальність за покликанням, цілком задоволені вибором (13%), і лише 3 відсоткам з-поміж них не зовсім подобається обрана професія. Цілком незадоволених вибором серед тих, хто навчається на економічних спеціальностях за покликанням, немає. Найбільша ж кількість не зовсім задоволених тепер студентів-економістів керувалася при виборі своєй спеціальності порадами батьків, друзів чи знайомих (11%) та потребою просто здобути вищу освіту (8% на противагу 5% повністю задоволених вибором).

Гістограма 2



3. Чи планують студенти-економісти працювати за обраним фахом

Аналіз результатів соціологічного опитування студентів-економістів старших курсів засвідчив, що для них є актуальною проблемою майбутнє працевлаштування. Майже для двох третин опитаних (60%) важливим є знайти роботу (краще – за спеціальністю). Третина студентів (31%) переконані, що будуть працювати лише за фахом. А 9 відсотків опитаних збираються працювати в іншій сфері. Для них економічна освіта є, як правило, другою, допоміжною для майбутньої професійної діяльності.

Діаграма 2



Найбільша кількість студентів-економістів, які планують працювати лише за спеціальністю, навчаються у вузах Одеси (41%) та Києва (39%), найменша – у вузах Донецька (21%). Проблема працевлаштування є актуальною в Донецьку, оскільки 73% респондентів у цьому місті вважають, що головне – знайти роботу. Так само вважають 68% опитаних у Дніпропетровську та 67% - у Харкові. Найменш проблематичним працевлаштування видається київським студентам – лише 49% респондентів планують знайти просто роботу (краще - за фахом). Більшість студентів-економістів, які планують працювати в іншій сфері, також навчаються у Києві (14%).

Таблиця 3. Чи планують студенти-економісти працювати за обраним фахом?

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Лише за спеціальністю	22%	21%	39%	33%	41%	26%	31%
Головне - знайти роботу (краще – за фахом)	68%	73%	46%	60%	52%	67%	60%
Буду працювати в іншій сфері	10%	5%	14%	7%	7%	7%	9%

4. Чи працюють (працювали) студенти за фахом

Лише 6 відсотків студентів працюють за фахом на постійній основі, ще 26 відсотків респондентів підробляють час від часу (але теж за фахом). Проте дві третини опитаних студентів-економістів старших курсів ще ніде не працювали за фахом, окрім виробничої практики від вузу.

Слід зауважити, що 2 відсотки опитаних студентів-старшокурсників вказали, що вони ще зовсім не працювали і навіть не проходили виробничої практики від вузу.

Діаграма 3



Як свідчать результати соціологічного дослідження, столиця України (як і належить) вирізняється найбільшою кількістю студентів, які постійно працюють (10%) чи підробляють час від часу (34%) за фахом. Слід також виділити Дніпропетровськ, який, як і Київ, істотно відрізняється від решти міст, оскільки 9 відсотків респондентів мають постійне місце праці за фахом, а 27 відсотків – підробляють час від часу. Найбільший відсоток студентів, які ще ніде не працювали за фахом, окрім практики від вузу, навчаються в Одесі (78%). Найменше студенти підробляють за фахом час від часу у Львові та в Одесі (по 19%)

Таблиця 4. Чи працюють (працювали) студенти за фахом?

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Мають постійну роботу	9%	2%	10%	5%	3%	3%	6%
Підробляють час від часу	27%	24%	34%	19%	19%	23%	26%
Окрім практики від вузу, ще ніде не працювали	64%	72%	56%	75%	78%	74%	66%

Прослідковується зв’язок між тим, чи працюють студенти-економісти за фахом зараз, та їх планами щодо майбутньої роботи. Коефіцієнт кореляції Пірсона показує нестійку залежність між цими двома ознаками – 0,14.

Для більшості студентів, які ще ніде не працювали за фахом, окрім практики від вузу, є важливим просто знайти роботу (67,4%), у той час як 42,4% респондентів, які мають постійну роботу, вважають так само. Приблизно по 42% опитаних студентів, які постійно працюють та час від часу підробляють за фахом, планують у майбутньому працювати лише за фахом. І лише 25,4% респондентів, які ще ніде не працювали за спеціальністю, окрім практики, планують так само. Цікавим виявився факт, що найбільше планують змінити сферу праці саме студенти, які зараз мають постійну роботу за фахом (15%).


Гістограма 3



5. Де студенти набувають знань, вмінь та навичок, необхідних для професійної діяльності

Основним завданням освіти є передача викладачами студентам знань, вмінь та навичок, необхідних для їх подальшої професійної діяльності. Нскільки виконується це завдання?

Респондентам було запропоновано відповісти на питання, чи отримують вони у вузі знання, вміння та навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності. Респондентами були студенти старших курсів, уже знайомі із професійною діяльністю: частина їх працює за фахом постійно чи час від часу, але всі уже проходили виробничу практику на діючих підприємствах чи фірмах. Таким чином, респонденти вже мали певний досвід, необхідний для відповіді на це питання (2 відсотки, які ще зовсім не працювали і не проходили виробничої практики від вузу, не були враховані при аналізі відповідей на це питання).

Лише 14 відсотків опитаних студентів-економістів використовують на практиці знання, вміння та навички, набуті виключно під час навчання у вузі. Більше ніж третина респондентів здобуває ці необхідні для професійної діяльності знання виключно на практиці (37%). Цим респондентам не вистачає реальних знань, або ж вони не можуть застосовувати теоретичні знання (якими переважно і забезпечують вузи студентів) у своїй роботі. І майже половина респондентів поєднує навчання у вузі та самостійне навчання з метою здобуття знань, вмінь та навичок, необхідних для подальшої професійної діяльності.

Діаграма 4




Звичайно, вищі учбові заклади не можуть у процесі навчання забезпечити студентів всіма необхідними знаннями, вміннями та навичками, для цього потрібний також практичний досвід. Але у вузах необхідно не лише викладати теорію, але й давати можливість студентам отримувати практичний досвід - чи на практичних заннятях, чи під час стажування. Студенти і самі розуміють, що їм необхідно більше реального практичного досвіду, про що ще буде йтися далі (див. стор. 33).

Найбільше студентів, які використовують у своїй роботі знання, вміння та навички, набуті виключно під час навчання у вузі, мешкають у Львові (21%), найменше – у Дніпропетровську (лише 6%) та в Одесі (9%). Проте у цих двох містах студенти найбільше поєднують навчання у вузі та самостійного навчання для здобуття професійних знань та навичок (в Одесі – 59%, у Дніпропетровську – 57%). Це досить дивне поєднання міст, оскільки між ними є велика різниця у кількості студентів, які працюють, окрім практики від вузу (у Дніпропетровську мають постійну роботу чи підробляють за фахом 36% опитаних студентів, у той час як в Одесі – лише 22%), про що вже йшлося вище (див. стор. 13).

Розподіл студентів, які здобувають професійні знання та навички виключно на практиці, приблизно однаковий для всіх міст (33% - 39%). Незначна частина респондентів (1 %) не дала відповіді на це питання.

Таблиця 5. У своїй роботі студенти використовують знання, вміння та навички, набуті…

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
виключно у процесі навчання у вузі	6%	16%	16%	21%	9%	13%	13%
у вузі та внаслідок самостійного навчання	57%	47%	44%	37%	59%	51%	49%
виключно на практиці	34%	37%	39%	39%	33%	36%	37%

Розглянемо, де набувають студенти знань, вмінь та навичок, необхідних для професійної діяльності, залежно від їх практичного досвіду. У цьому розподілі не враховано 2 відсотки респондентів, які ще не працювали і не проходили практики.

Гістограма 4



Як бачимо з гістограми, розподіл респондентів на тих, які постійно працюють, та тих, які лише проходили практику, є дуже близькими. Виключно у процесі навчання у вузах здобувають знання, вміння та навички, необхідні для професійної діяльності, 15 відсотків респондентів, які постійно працюють за фахом, та 16 відсотків респондентів, які мають певний практичний досвід лише внаслідок проходження практики від вузу.

Майже половина (48% працюючих та 45% респондентів, які лише проходили практику) набувають необхідних знань та навичок під час навчання у вузі, заповнюючи “прогалини” самостійним навчанням.

Враховуючи більший реальний досвід професійної діяльності тих респондентів, які постійно працюють за фахом, можемо твердити про певну ефективність навчальних програм вищих учбових закладів. Оскільки переважно саме ці студенти (63%) здобули професійні знання та навички у процесі навчання у вузах, доповнюючи їх самостійним навчанням.

Від двох категорій студентів, що розглядалися досі, відрізняється розподіл респондентів, які підробляють час від часу. Ця категорія респондентів найменше порівняно з іншими (лише 7%) отримує професійні знання виключно у процесі навчання у вузі, проте найбільше порівняно з іншими категоріями (61%), поповнює знання, отримані у вузі, самостійним навчанням. Можливо, це пояснюється тим, що респонденти, підробляючи за фахом час від часу, виконують різні завдання. Тому ця категорія респондентів потребує різнобічніших професійних знань та навичок, ніж постійно працюючі респонденти, які переважно виконують більш однотипну роботу (тобто вже мають окреслені завдання та функції).

6. Оцінка професійної підготовки випускників вузу

Аналіз результатів соціологічного дослідження показав, що студенти економічних спеціальностей старших курсів в цілому позитивно оцінюють професійний рівень випускників свого вузу. Майже половина опитаних студентів оцінила професійну підготовку випускників свого вузу як добру (47%), 16 відсотків – як відмінну. Третина респондентів оцінює її як задовільну (31%). І лише 6 відсотків опитаних студентів вважають, що піготовка студентів у вузі у професійному плані є незадовільною.

Діаграма 5




Середня оцінка, дана студентами-старшокурсниками професійному рівню підготовки випускників своїх вузів, є не дуже високою – 3,7 бала. Найвище оцінили цей рівень студенти донецьких вузів – 4,01 бала, найнижче – студенти львівських вузів – 3,35 бала (що виявилось досить несподіваним, оскільки саме львівські студенти найбільше використовують у своїй роботі знання та навички, набуті виключно у процесі навчання у вузі – 21%, на що вказувалося вище (див.стор. 16). Можливо, саме те, що лише 24% львівських студентів працюють чи підробляють за фахом, спричинив такі різні оцінки.

Гістограма 5



Для повнішої характеристики оцінки студентами професійного рівня випускників вузів розглянемо розподіл залежності цієї оцінки від того, чи мають самі респонденти професійний досвід:

Гістограма 6



Як бачимо з гістограми, найнижче оцінюють професійний рівень підготовки випускників свого вузу студенти, які мають постійну роботу за фахом, – 3,65 бала. Ця категорія респондентів може найповніше оцінити названий рівень з огляду на власний професійний досвід. Саме ці студенти є найвимогливішими у процесі навчання.

Слід пригадати, що найбільша порівняно з іншими категоріями кількість респондентів, які постійно працюють за фахом (63%), використовує у своїй роботі знання та навички, отримані у процесі навчання у вузі та самостійно (див. стор. 16 - 16). І оскільки саме ці респонденти оцінили рівень професійної підготовки випускників своїх вузів найнижче, це повинно означати, що потреби працюючих студентів, які беруть від вузівського навчання найбільше, все ж не цілком задовольняються.


7. Переваги вузів, на думку їх студентів, для подальшої професійної діяльності

Відповідь, що найчастіше фігурувала у цьому відкритому питанні, – престиж вузу, однаково часто згадувалась у всіх містах (загалом 74 рази). До цієї відповіді студенти іноді додавали, що перевагою вузу є також статус Національного.

Істотно, що майже нарівні із престижем вузу як його істотна перевага розглядаються знання. 72 респонденти у всіх містах вважають, що знання є найголовнішою перевагою навчання у їх вузах для подальшої професійної діяльності. 23 з них підкреслюють, що саме теорія є головною цінністю, набутою за час навчання у вузі.

Аналіз результатів підтвердив, що не всі студенти вчаться у вузах заради знань, є і такі, що потребують лише диплому про вищу освіту – це третя найбільш згадувана відповідь (найчастіше згадувалась у Києві, Донецьку та Дніпропетровську, проте фігурувала і в інших містах). 56 респондентів вказали “диплом” у відкритому питанні! При цьому бажано, щоб диплом був державного зразка (13 респондентів вказали на цю деталь).

Наступною перевагою є професорсько-викладацький штат, який оцінили як головну перевагу свого вузу 42 опитаних студенти (розподіл по містах є знову рівномірним). 12 із цих респондентів підкреслили цінність викладачів, які мають практичний досвід.

Знання широкого профілю також є однією з важливих переваг вузів усіх міст. Підготовку спеціалістів широкого профілю вважають важливою 33 опитаних студенти. На противагу їм 15 респондентів відзначили вузьку спеціалізацію як головну перевагу навчання у своєму вузі для подальшої професійної діяльності. Потребу у спеціалістах широкого та вузького профілів очима студентів розглянуто далі (див. стор. 35). Але те, що студенти згадали про це у відкритому питанні, підтверджує актуальність проблеми.

Багато студентів із рівномірним розподілом по всіх містах визначило практику як головну перевагу навчання у своєму вузі для подальшої професійної діяльності (30 відповідей). Глибший аналіз потреб у практичному досвіді та переваг практики буде здійснено далі (див. стор. 33).

Вивчення іноземних мов оцінено респондентами як важлива перевага навчання у вузах усіх міст. 25 опитаних студентів зазначили це у свох відповідях. Загалом студенти розуміють необхідність знання іноземних мов та потребують глибшого вивчення більшої їх кількості, що розглянуто далі (див. стор. 33).

Наступною поширеною відповіддю було, на жаль, - переваг немає. Про це написали у своїх анкетах 25 респондентів. Фактично так думає більше студентів, але вони не написали цього, залишивши без відповіді відкрите питання: “Що Ви вважаєте головною перевагою навчання у Вашому вузі для подальшої професійної діяльності?” 13 респондентів написали: “Важко відповісти”.

Не забули студенти згадати і про вивчення персонального комп’ютера та програмного забезпечення як про актуальну перевагу навчання у вузах (так вважають 23 респонденти у всіх містах).

Рівнем підготовки студентів задоволені 17 респондентів, які вказали цю відповідь як головну перевагу свого вузу.

Слід зауважити, що вузи дають не лише знання, але і навчаютьть логічно думати, аналізувати та узагальнювати (на таку перевагу своїх вузів вказали 14 респондентів).

Знову згадаємо про наявність військової кафедри, що визначили головною перевагою вузу 9 респондентів (переважно у Харкові та Києві).

Решта відповідей згадувалася менше 5 разів, тому ми наведемо лише найцікавіші з них: можливість проявити себе (Львів, Донецьк, Київ), формування економічного стилю мислення (Одеса), нові підходи до навчання (Одеса), необхідність використання іноземної літератури у процесі навчання (Одеса), вивчення екології (Львів), менеджменту (Харків), виконання курсових (Дніпропетровськ) та лабораторних (Харків) робіт, математична підготовка (Дніпропетровськ), наявність іноземних викладачів (Одеса, Львів), індивідуальний підхід до студентів (Донецьк), зв’язок із спеціалістами-практиками (Дніпропетровськ), проведення конференцій (Одеса), оригінальність (Київ).

8. Використання навчально-методичної літератури під час навчального процесу у вузі

За результатами соціологічного дослідження оцінка забезпечення студентів навчально-методичною літературою є досить низькою. Майже половина респондентів (42%) вважає його задовільним, ще майже третина (27%) – незадовільним. Добрим вважають забезпечення навчально-методичною літературою під час навчання у вузах 26 відсотків опитаних студентів-економістів старших курсів. І лише 5% респондентів оцінили його як відмінне.

Діаграма 6



Загальна середня оцінка забезпечення студентів навчально-методичною літературою становить лише 2,9 бали. Розглянемо розподіл оцінки по містах:

Гістограма 7



Як бачимо з гістограми, найвище оцінили забезпечення навчально-методичною літературою студенти Дніпропетровська (3,14 бала), найнижче – студенти Донецька (лише 2,47 бала). Розподіл по інших містах приблизно однаковий – від 2,84 бала у Києві до 3,09 бала у Львові.

Яку ж літературу використовують студенти під час навчання у вузах? У соціологічному опитуванні кількість відповідей на це питання не обмежувалася.

Гістограма 8



Слід зауважити, що студенти використовують у процесі навчання переважно ту літературу, якою користується викладач певної дисципліни Тому правильніше було б аналізувати, якою літературою користується викладач. Але оскільки респондентами були саме студенти, будемо говорити про те, яку літературу використовують вони, зважаючи на те, на основі якої літератури здійснюється викладання.

Як бачимо з гістограми, найбільшою популярністю користуються підручники, видані після 1990 року. У процесі навчання у вузі їх використовують 87 відсотків опитаних студентів-економістів.

На другому місці ­­­­­­переклади іноземних підручників (56% респондентів навчаються з їх допомогою). Майже половина опитаних студентів (44%) використовує підручники, видані до 1990 року. Зрозуміло, що про сучасні знання, орієнтацію в реальній ситуації, глибоке розуміння ринкових відносин у цьому випадку не може йтися.

Найновіші матеріали з мережі Інтернет використовує у процесі навчання чверть опитаних студентів (25%). При цьому студенти мріють про ширший та полегшений доступ до Інтернету, стверджуючи, що це значно покращить навчальний процес у вузах, зробить його ефективнішим (див. стор. 33).

Лише 20 відсотків респондентів засвідчили, що у вузівському навчальному процесі використовуються інтерактивні методи. Проте студенти розуміють їх переваги, вони висловлювали побажання, щоб у навчальному процесі ширше застосовувалися ці методи (ділові ігри, кейси і т.п.), що описано далі (див. стор.32).

Серед інших матеріалів, які студенти використовують у навчальному процесі, важливе місце займають періодика, методичні посібники до певних курсів та конспекти лекцій.

Розглянемо дані про розподіл використання навчально-методичної літератури по різних містах. Найбільше використовують у процесі навчання підручники, видані до 1990 року, студенти дніпропетровських вузів (58%), найменше – студенти харківських вузів (36%).

Більшість студентів-економістів (приблизно однакова кількість в усіх шести містах) використовує під час навчання у вузах підручники, видані після 1990 року (86% - 90%).

Перекладами іноземних підручників найбільше користуються у Донецьку (72% респондентів) та в Харкові (65% респондентів), найменше – у Львові (лише 44% респондентів) та Дніпропетровську (46% респондентів).

Найбільше студентів, які використовують у своєму вузівському навчанні найновіші матеріали з мережі Інтернет, навчається у Дніпропетровську (40%), найменше – у Харкові (лише 16%), та Львові (18%). В інших містах мережею Інтернет для навчання користуються 26% - 28% респондентів.

Знову згадаємо Львів та Харків, де найменше використовують матеріали інтерактивного навчання (відповідно лише 11% та 16%). Найбільше студентів, які використовують ці матеріали, навчаються у Донецьку (30%). В Одесі, Дніпропетровську та Києві приблизно однакова кількість респондентів використовує матеріали інтерактивного навчання (відповідно 19%, 19%, 20%).

Таблиця 6

Під час навчального процесу у вузі студенти використовують:

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Підручники, видані до 1990-го року	58%	43%	44%	47%	40%	36%	44%
Підручники, видані після 1990-го року	86%	88%	86%	89%	90%	86%	87%
Переклади іноземних підручників	46%	72%	50%	44%	57%	65%	56%
Найновіші матеріали з мережі Інтернет	40%	27%	28%	18%	26%	16%	26%
Матеріали інтерактивного навчання	19%	35%	20%	11%	19%	16%	20%
Інше	12%	0%	8%	7%	22%	7%	11%

9. Практичні заняття у вузах

Розглянувши співвідношення різних стилів проведення практичних занять, слід відзначити, що більше половини часу займає класична відповідь студента біля дошки (55%). Студенти також відповідають з місця, про що респонденти зазначили в анкетах. Проте суть – одна: переказування лекції або відповіді на запитання викладача по лекції.

Розробка індивідуальних чи групових проектів також є важливим елементом практичних занять, що в середньому займає 16 відсотків загального часу. Оскільки курсові роботи, які студенти вважають індивідуальним проектом, є невід’ємною частиною навчального процесу у всіх вищих учбових закладах, більшість респондентів вказала цей елемент у своїх відповідях.

Обговорення кейсів та ділові ігри є досить новими методами, що не так давно увійшли в навчальний процес. Тому вони займають порівняно малу частку загального часу (12% - обговорення кейсів та 8% - ділові ігри).

Серед інших елементів практичних занять, згаданих студентами, є дискусії, написання контрольних та лабораторних робіт, а також тестування.

Діаграма 7



Слід відзначити, що відповіді на це питання були дуже різні, респонденти вказували найрізноманітніші відсоткові співвідношення у часі різних стилів практичних занять у своєму вузі. Це досить суб’єктивна оцінка, оскільки навіть студенти одніє групи вказували різні пропорції. Дисперсія відповідей на це питання становить 0,068, а стандартне відхилення – 0,26, що означає велике розсіювання відповідей.

Розглянемо співвідношення різних стилів практичних занять в часі у вищих учбових закладах різних міст. Найбільше часу класична відповідь студента біля дошки займає у львівських вузах (77% загального часу). В Одесі також на це йде більше двох третин часу (69%). Половину загального часу практичних занять займає класична відповідь у Донецьку (50%), трохи менше у Харкові (46%). Найменше часу приділяють таким відповідям у Дніпропетровську (33% загального часу).

На розробку індивідуальних та групових проектів виділяють найбільше часу у Донецьку (18%), а найменше - у Львові (лише 5%). В інших містах цей елемент практичних занять займає приблизно однакову частку загального часу - від 10% до 14%.

Інтерактивні методи навчання, такі, як обговорення кейсів та ділові ігри, найпопулярніші у харківських вузах, оскільки займають найбільшу порівняно з вузами інших міст частку загального часу практичних занять (відповідно 12% та 22%). Обговорення кейсів є також популярним елементом практичних занять у донецьких вузах. Його частка у загальному обсягові часу, відведеному на практичні заняття, становить 11% - на відміну від Львова, Дніпропетровська, Києва та Одеси (від 5% до 7% загального часу).

Ділові ігри найширше використовуються у дніпропетровських вузах, де займають у середньому 27% загального часу практичних занять. У Києві та Донецьку частка цього елементу становить відповідно 16% та 15%. Найменшу популярність ділові ігри мають у Львові (лише 8% загального часу практичних занять) та в Одесі (9%).

Слід зауважити, що саме у Дніпропетровську велику частку практичних занять займають лабораторні та контрольні роботи, а також виконання індивідуальних завдань.

Таблиця 7

Співвідношення різних практичних занять в часі

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Класична відповідь студента біля дошки	33%	50%	57%	77%	69%	46%	55%
Розробка індивідуальних чи групових проектів	10%	18%	11%	5%	13%	14%	12%
Обговорення кейсів	6%	11%	7%	5%	7%	12%	8%
Ділові ігри	27%	15%	16%	8%	9%	22%	16%
Інше	23%	6%	9%	5%	2%	6%	9%

10. Оцінка ефективності інтерактивних методів навчання

Як показав аналіз результатів соціологічного опитування студентів економічних спеціальностей, майже дві третини респондентів (60%) вважають, що інтерактивні методи навчання ефективнішими порівняно з лекціями. Третина опитаних студентів (34%) вважає лекції та інтерактивні методи навчання однаково ефективними.

Лише 6 відсотків респондентів вважають, що інтерактивні методи навчання є менш ефективними порівняно з лекціями, хоча це зовсім не означає заперечення ними нових методів. Навпаки, навіть ці респонденти стверджують, що ідеальним є однакова кількість лекцій та практичних занять (у відповідях віддано незначну перевагу лекціям), про що йтиметься далі.

Діаграма 8





Середні оцінки ефективності інтерактивних методів порівняно з лекціями у різних містах розрізняються. Так, 81 відсоток опитаних в Одесі стверджують, що інтерактивні методи навчання є ефективнішими, ніж лекції. У Києві так само вважають майже у два рази менше респондентів (43%). Таку думку підтримують дві третини дніпропетровських респондентів (68%), по 61% опитаних у Харкові та Львові і лише 55% респондентів Донецька.

Найчастіше стверджують, що лекції та інтерактивні методи навчання є однаково ефективними, у Києві (41% опитаних студентів), а також у Харкові (38% респондентів) та Донецьку (35% респондентів). Цю думку найменше підтримують в Одесі (лише 17% опитаних студентів) та Дніпропетровську (23% респондентів).

Київські студенти також найчастіше стверджують, що інтерактивні методи навчання є менш ефективними порівняно з лекціями (11% респондентів). Серед донецьких студентів так само вважають 9% респондентів, серед дніпропетровських студентів - 7% респондентів. Цю оцінку однаково мало поділяють в Одесі та Харкові (лише по 2% респондентів), а також у Львові (4% респондентів).

Таблиця 8. Оцінка ефективності практичних інтерактивних методів навчання у порівнянні із лекціями

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Більш ефективні	68%	55%	43%	61%	81%	61%	58%
Такі ж ефективні	23%	35%	41%	35%	17%	38%	34%
Менш ефективні	7%	9%	11%	4%	2%	2%	6%

В цілому найконсервативнішим щодо інтерактивних методів навчання є Київ, а найприхильніше ставиться до них Одеса. Можливо, така оцінка означає, що київські студенти мають більше реального досвіду в інтерактивних заняттях, а одеські студенти лише хочуть поглибити своє знайомство з новими методами. Хоча різниця у частці загального часу практичних занять, що припадає на інтерактивні методи (обговорення кейсів, ділові ігри, і т.п.), є не дуже значною: у Києві ця частка становить 23%, в Одесі – 16% (що вже аналізувалося раніше).

Яким же, на думку студентів, є оптимальне співвідношення лекцій та практичних інтерактивних занять у часі? В середньому це ідеальне співвідношення виглядає так: 44% лекцій та 56% практичних інтерактивних занять. Розподіл між містами у відповідях на це питання є приблизно однаковим.

Гістограма 9



Ми говоримо про співвідношення практичних інтерактивних занять та лекцій, оскільки студенти добре усвідомлюють необхідність наблизити практичні заняття саме до практики (обговорення реальних ситуацій, вирішення конкретних завдань, вироблення практичних навичок і т.п.). А простий переказ лекцій, що займає більшість часу, їх зовсім не задовольняє. Аналіз потреб студентів–економістів буде подано далі.

Як бачимо з гістограми, низька оцінка київськими студентами інтерактивних методів навчання знову підтверджується, оскільки саме респонденти з київських вузів віддали найбільшу, порівняно з респондентами інших міст, частку лекціям (в середньому, 45, 5%).

У цьому питанні прихильність одеських студентів до практичних інтерактивних занять (яким респонденти, в середньому, виділили 56,7% загального часу) обійшли лише Харківські студенти, які виділили цим заняттям трохи більше часу (в середньому 59,7%).

Хоча дисперсія відповідей у цьому питанні становить 0,0234, а стандартне відхилення – 0,15, що означає досить велике розсіювання відповідей, середні значення у всіх містах є приблизно однакові.

Розглянемо залежність ідеального співвідношення в часі лекцій та практичних інтерактивних занять від оцінки їх ефективності, на думку студентів.

Гістограма 9



Як бачимо з діаграми, найбільшу частку практичним інтерактивним заняттям (60%) виділяють ті респонденти, які вважають, що інтерактивні методи навчання є ефективнішими порівняно з лекціями. Природно, що ідеальним співвідношенням кількості лекцій та практичних інтерактивних занять для респондентів, які однаково їх оцінюють, є половина на половину (з невеликою перевагою практичних занять – 51% до 49% лекцій).

Але навіть респонденти, які вважають, що практичні інтерактивні заняття є менш ефективними, ніж лекції, вважають ідеальним для навчального процесу таке співвідношення в часі: 48% - на практичні інтерактивні заняття, 52% - на лекції.

11. Знання та навички, необхідні, на думку студентів, успішним економістам та менеджерам

Результати аналізу відповідей на відкрите питання: “Як Ви вважаєте, які знання та навички необхідні успішним економістам та менеджерам?” можна розділити на три основні групи. Першу та найпопулярнішу можна умовно назвати “Практика”, наступну – “Знання”, а третю – “Вміння та здібності”. Відповіді, що згадувались найчастіше, рівномірно розподіляються по всіх містах, наявність значущої різниці у розподілі по містах буде відзначено.

Практика

Найціннішим набутком успішного економіста чи менеджера є, на думку студентів, практичний досвід. 115 опитаних студентів-економістів написали про це, відповідаючи на відкрите питання!

У дещо іншій інтерпретації – вміння застосовувати теоретичні знання на практиці – про це ж ідеться у відповідях 40 респондентів.

Орієнтація у реальній ситуації також є необхідною успішним економістам та менеджерам на думку 39 респондентів.

17 респондентів назвали найважливіший елементом професіоналізм.

Знання

Глибокі знання економічних дисциплін вважають найбільш необхідними успішним економістам та менеджерам 104 респонденти.

Ще 52 респонденти у всіх містах вказали, що для успішних економістів та менеджерів важливі знання вузької спеціалізації.

Інші респонденти навіть вказали, знання яких саме дисциплін необхідні успішним економістам та менеджерам:

• Менеджмент (64 відповіді, з них 24 у Харкові)
  
• Маркетинг (40 відповідей, з них 14 у Харкові)
  
• Психологія (34 відповіді, з них 15 у Харкові)
  
• Право (31 відповідь, з них 13 в Одесі)
  
• Бухгалтерський облік та аудит (28 відповідей)
  
• Фінанси (13 відповідей)
  
• Математична підготовка (4 відповіді)
  
• Економетрика (1 відповідь в Одесі)
  

Слід окремо виділити знання іноземних мов, що є необхідним успішним економістам та менеджерам на думку 69 респондентів.

Вміння та здібності

У цій групі найважливішим елементом є вміння користуватись комп’ютером – 78 опитаних студентів-економістів вказали на це у відповіді на відкрите питання.

Важливою для успішних економістів та менеджерів є комунікативність на думку 27 респондентів.

Така ж кількість респондентів (27 чоловік) вважає необхідним вмінням успішних економістів та менеджерів логічне мислення. Крім того, 2 респонденти у Харкові вказали гнучкість мислення, один респондент з Одеси – стратегічне мислення, і ще двоє – вільне мислення.

Окрім знання психології, досить багато респондентів (25 чоловік) вказали, що успішним економістам та менеджерам необхідно вміння працювати з людьми.

Вміння, необхідні успішним економістам та менеджерам, на думку опитаних студентів-економістів:

• Вміння працювати з інформацією (13 відповідей)
  
• Вміння вийти з будь-якої ситуації (9 відповідей)
  
• Вміння адаптуватись (9відповідей)
  
• Вміння приймати рішення (8 відповідей)
  
• Вміння висловлювати свою думку (5 відповідей)
  
• Здатність до підприємництва (2 відповіді)
  
• Вміння подати себе (1 відповідь в Одесі)
  

Також були згадані такі здібності як:

• Організаторські здібності (12 відповідей, з них 6 у Донецьку)
  

• Сконцентрованість (10 відповідей, з них 5 у Києві)
  
• Хист (6 відповідей)
  
• Впевненість у собі (6 відповідей)
  
• Ініціативність (5 відповідей)
  
• Творчість (3 відповіді)
  
• Кмітливість (3 відповіді)
  
• Терпіння (3 відповіді)
  
• Об’єктивність (2 відповіді)
  
• Інтелект (2 відповіді)
  
• Постійне інтелектуальне вдосконалення (1 відповідь
  
• Наполегливість (1 відповідь)
  
• Дисциплінованість (1 відповідь)
  
• Оперативність (1 відповідь)
  
• Амбіційність (1 відповідь)
  
• Інтуїція (1 відповідь)
  

Як найнеобхідніші успішним економістам та менеджерам були також названі:

• Хороші зв’язки (2 відповідь)
  
• Ділова хватка (1 відповідь)
  
• Вміння блефувати (1 відповідь)
  
• Нахабство (1 відповідь)
  

А також просто диплом вузу (1 відповідь).

Чи отримують усі ці знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам, студенти економічних спеціальностей у процесі навчання у вузах?

Діаграма 9



Аналіз результатів соціологічного дослідження показав, що лише 20 відсотків респондентів відповіли ствердно на це питання. Більше двох третин респондентів (73%) вказали, що отримують ці знання та навички у навчальному процесі лише частково. Решта (7 % респондентів) визнала, що зовсім не отримують у вузі знань та навичок, необхідних успішним економістам та менеджерам.

Найбільше респондентів, які отримують у вузах знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам, навчається у Донецьку (29%), Києві (23%) та Харкові (22%), найменше – в Одесі (лише 7%) та Львові (9%). Приблизно однакова кількість респондентів у всіх містах частково отримує у вузах ці знання та навички (68% - 75%), найбільшим числом таких відповідей вирізняється Одеса (84% респондентів).

Оскільки найбільше число студентів, які ствердили в опитуванні, що вони отримують у вузах знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам, навчаються у Донецьку, природно,, що лише 1 відсоток тамтешніх респондентів вважають, що вони зовсім не отримують цих знань та вмінь у вузах. Слід пригадати, що саме донецькі респонденти оцінили найвище професійний рівень підготовки випускників своїх вузів (4,01 бали).

Решта цілком незадоволених навчанням у вузах коливається від 5% (у Києві) до 11% (у Львові та Дніпропетровську)

Таблиця 9. Чи студенти отримують знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам у процесі навчання у вузах

	Дніпропетровськ	Донецьк	Київ	Львів	Одеса	Харків	Загалом
Так	12%	29%	23%	9%	7%	22%	19%
Частково	74%	69%	69%	75%	84%	68%	72%
Ні	11%	1%	5%	11%	9%	7%	7%

Розглянемо, наскільки відрізняються відповіді студентів на це питання (Чи студенти отримують знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам у процесі навчання у вузах?) залежно від того, чи працюють студенти за фахом (постійно, підробляють), чи ні.Гістограма 12



Як бачимо з гістограми, серед тих респондентів, які отримують знання та навички, необхідні успішним економістам та менеджерам, у процесі навчання у вузі, найбільший відсоток студентів, які мають постійну роботу за фахом (24%), багато також тих, хто підробляє час від часу (20%).

Респонденти, які ще ніде не працювали, порівняно найменше (лише 18%) вважають, що вуз дає їм знання та навички необхідні успішним економістам та менеджерам, і порівняно найбільше (9%) вважають, що не отримують цих знань та навичок у процесі навчання у вузі.

Таким чином, аналіз результатів соціологічного дослідження підтвердив ефективність та доцільність навчання у вузах. Оскільки найбільше, порівняно з іншими, стверджують, що вуз дає (повністю або частково) необхідні знання та навички, студенти, які вже мають певний стаж професійної діяльності. Саме ці студенти вже мають певний досвід для такої оцінки.


12. Що потрібно додати, на думку студентів, для покращення професійного рівня майбутніх економістів та менеджерів

Вже багато разів згадувалося про потребу студентів у практичному досвіді. Аналіз відповідей на відкрите питання: “Що необхідно, на Вашу думку, додати до навчального процесу, щоб покращити професійний рівень майбутніх економістів та менеджерів?” достеменно підтверджує, що студенти потребують і, найголовніше, усвідомлюють потребу в практичному досвіді!

Майже половина опитаних студентів-економістів старших курсів (207 респондентів) вказала Практичний досвід (в інших інтерпритаціях – Більше практики, Стажування, Збільшити практику в реальних фірмах і т.п.) у відповіді на відкрите питання!

Окрім вимоги збільшити практику, респонденти також подавали інші пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу. Найбільше пропозицій було стосовно покращення практичних занять:

• Розглядати реальні ситуації (69 відповідей)
  
• Більше інтерактивних занять (42 відповіді)
  
• Ділові ігри (28 відповідей)
  
• Обговорення кейсів (25 відповідей)
  

Багато респондентів вважають необхідним поглибити вивчення та використання комп’ютерних програм (63 відповіді), іноземних мов (29 відповідей), а також використовувати у процесі навчання Інтернет (15 відповідей).

Було запропоновано також багато змін для покращення навчального процесу:

• Зустрічі із спеціалістами – практиками (27 відповідей)
  
• Глибша спеціалізація (25 відповідей)
  

• Використання сучасної літератури (25 відповідей)
  
• Сучасні знання (предмети, теорії тощо) (16 відповідей)
  
• Радикальні зміни в навчальному процесі (8 відповідей)
  
• Вільний вибір курсів (5 відповідей)
  
• Менше теорії (5 відповідей)
  
• Не ставити в програму непотрібні (застарілі) курси (4 відповіді)
  
• Вивчення предметів на іноземній мові (3 відповіді)
  
• Вільне відвідування (3 відповіді)
  

Багато пропозицій стосувалось також викладачів:

• Викладачі повинні мати практичний досвід (23 відповіді)
  
• Замінити викладачів старого закалу (6 відповідей)
  
• Вища заробітна плата викладачам (4 відповіді)
  
• Лекції іноземних викладачів (3 відповіді)
  

Інші пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу для покращення професійного рівня майбутніх економістів та менеджерів:

• Проведення конференцій (5 відповідей)
  
• Справедливий відбір абітурієнтів (4 відповідей)
  
• Контакти з іншими вузами (3 відповіді)
  
• Обмін студентів (3 відповіді)
  
• Можливість стажування за кордоном (2 відповіді)
  

13. Потреба в спеціалістах широкого та вузького профілів, на думку студентів

Переважна більшість опитаних студентів–економістів старших курсів (78%) вважає, що в сучасній економічній ситуації найпотрібнішими є спеціалісти широкого профілю. І лише 21% респондентів переконані, що зараз є ціннішими та потрібнішими спеціалісти вузького профілю. Один відсоток респондентів не вказали відповіді на це питання.

Розглянемо різницю у відповідях респондентів різних міст.

Гістограма 13



Як видно з гістограми, найбільше прихильників спеціалістів широкого профілю навчається в одеських вузах (91% респондентів), а також у дніпропетровських (88% респондентів) та київських (85% респондентів), найменше – у львівських вузах (58% респондентів).

Проаналізувавши залежність оцінки потреби спеціалістів різного профілю респондентами від їх практичного досвіду, ми виявили лише невелику різницю. А саме: респонденти, які постійно працюють за фахом, найбільше (порівняно з іншими категоріями), вважають, що у сучасній економічній ситуації потрібніші спеціалісти широкого профілю – 81% респондентів. Таку думку підтримують 79% респондентів, які підробляють за фахом час від часу, та 78% респондентів, які ще не працювали, окрім практики від вузу.