Дослідження рейтингу вищих навчальних закладів україни – 2005 Ольга Балакірєва
| Вид материала | Документы |
- Дослідження рейтингу вищих навчальних закладів україни – 2005 «софія київська» Ольга, 560.99kb.
- Р. С. Балакірєва конституційне право україни, 5831.21kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації, 5757.25kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 645.1kb.
- Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 923.66kb.
- Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 951.99kb.
- Умови прийому до вищих навчальних закладів України (Затверджено наказом Міністерства, 301.81kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
До переліку ВНЗ, рейтинг яких визначався (усього 383 ВНЗ), не включено навчальні заклади, що забезпечують післядипломне навчання (наприклад, Академія післядипломного навчання, Національна академія оборони України), а також філії ВНЗ III, IV рівнів акредитації. Рейтинги регіональних філій ВНЗ розглядалися не окремо, а як складова рейтингу того ВНЗ, філією якого вони є.
1.3. Характеристики вибіркової сукупності опитаних. Цільова група молоді
Під час цьогорічного дослідження було опитано 2517 молодих людей віком 16-25 років. З них 2038 опитано в обласних центрах, м. Києві та інших містах, де є вищі заклади освіти, що становить 73% від усіх респондентів. Інша частина масиву опитаних представлена респондентами, що мешкають у населених пунктах, в яких немає вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації, та мешканцями сільської місцевості.
Опитування молоді проводилося за територіально-поселенською репрезентативною вибіркою. У ході опитування інтерв'юер відповідно до заданого маршруту мав опитати молодих людей віком від 16 до 25 років. Якщо молода людина, яка відповідає вказаному віковому цензу, зазначала, що вона не навчається, не навчалася і не має наміру вступати до ВНЗ III, IV рівнів акредитації, то вона не розглядалася як носій необхідної інформації, інтерв'юер припиняв опитування. Як і минулого року, при проведенні опитування були встановлені вікові обмеження, оскільки, на думку дослідників, молодь віком 16-25 років найбільшою мірою прагне навчатися у вищих закладах освіти і є зацікавленою в інформації щодо можливостей ВНЗ в Україні.
З-поміж 2517 респондентів 431 молода людина (17%) уже закінчила ВНЗ, 112 (4%) раніше навчалися у ВНЗ, але не закінчили навчання, 1028 (40%) на момент опитування навчалися в одному із закладів вищої освіти, а 946 (39%) тільки збираються вступати. Порівняно з минулим роком, збільшилася частка респондентів, які навчаються у ВНЗ.
Розподіл тих, хто висловив бажання навчатися у вузі, за віком наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Розподіл респондентів за віком, %
-
Вікова група
%
16-17 років
49,3
18-19 років
21,4
20-22 роки
14,5
23-25 років
14,7
1.4. Характеристики вибіркової сукупності опитаних. Експерти
Другою важливою складовою визначення рейтингу ВНЗ є оцінювання закладів вищої освіти III, IV рівнів експертами. Відповідно до умов дослідження експертом вважається особа, яка є достатньо компетентною та досвідченою в даній сфері, щоб давати певним явищам цієї сфери фахову оцінку (здійснювати експертизу). У нашому дослідженні експертами, що оцінюють ВНЗ за окремими показниками, є особи, які тим чи іншим чином причетні до системи вищої освіти, до процесу підготовки висококваліфікованих фахівців та їхнього використання в нашій країні.
Порівняно з дослідженням 2005 р., категорії експертів, що були опитані в ході дослідження, та схема їхнього відбору не зазнали суттєвих змін. Опитувалися такі категорії експертів:
- керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори, вчені секретарі);
- представники міністерств;
- представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та областей);
- представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів зайнятості (на рівні міст та областей);
- представники обласних та міських центрів зайнятості;
- представники молодіжних бірж праці;
- представники великих підприємств, установ, організацій (керівний склад, начальники відділів кадрів).
Усього в опитуванні взяли участь 505 експертів. Серед них 54% - керівники вищих закладів освіти та їхніх підрозділів. Серед усіх опитаних 8% - ректори та виконувачі обов'язків ректора вищих закладів освіти, 26% - проректори, 9% - заступники проректора, вчені секретарі ВНЗ, декани факультетів та завідувачі кафедр. Значну групу становлять працівники державних органів: 10% - представники керівних органів обласних та міських управлінь освіти, 9% - обласних та міських управлінь (відділів) праці та зарплати, 14% - центрів зайнятості (обласних та міських). Було опитано 10% експертів, яких можна віднести до категорії роботодавців. Розглянемо показники, які характеризують опитаних експертів за рівнем компетентності та досвідченості в досліджуваній сфері, тобто показники, що відбивають формальний рівень експертних характеристик опитаних. Одним з показників рівня досвідченості у своїй справі для експерта є стаж його роботи. Щодо цього показника опитаних експертів можна охарактеризувати таким чином: 4% опитаних експертів працюють на посаді, яку вони обіймають, менше року, 22% - 1-2 роки, 31% - 3-5 років, 25% - 6-10 років, 18% - понад 11 років. Рівень кваліфікації опитаних характеризує також те, що 1% опитаних експертів є академіками Національної академії наук, 17% експертів є докторами, 27% - кандидатами наук, звання професора мають 18%, доцента - 19%. Опитані експерти репрезентують усі області та всі міста України, де є вищі заклади освіти III, IV рівнів акредитації. До переліку міністерств було включено такі, що мають профільні ВНЗ. Отже, можна вважати, що регіональне та профільне представництво експертів забезпечує об'єктивну оцінку.
2. Джерела інформації та чинники формування оцінок серед молоді
Дослідження 2005 р. підтвердило тогорічну тенденцію, згідно з якою переважна більшість опитаних, відповідаючи на запитання анкети: «На підставі чого у Вас насамперед сформувалися уявлення про більшість ВНЗ, які були Вами названі під час інтерв'ю?», - зазначили, що формували своє уявлення про навчальний заклад на основі розповідей знайомих, друзів, родичів. Як і в минулому році, «так» відповіли 64% опитаних. Матеріали у ЗМІ та власний досвід були названі важливим джерелом інформації про ВНЗ приблизно однаковою кількістю респондентів: 19% сформували своє уявлення про ВНЗ на основі власного досвіду та близько 15% - за повідомленнями засобів масової інформації. Близько 2% опитаних вагалися з відповіддю щодо джерела, з якого вони отримали інформацію про вищі навчальні заклади. Рівень поінформованості стосовно закладів освіти є одним з формоутворювальних факторів, визначаючи ставлення молодої людини до ВНЗ та, відповідно, впливаючи на рейтинг ВНЗ. Аналіз анкет вказує на той факт, що саме ті ВНЗ, про діяльність котрих людина поінформована найбільшою мірою, було названо найкращими і за іншими параметрами рейтингу.
Ступінь уваги опитаних респондентів до різноманітних джерел інформації коливається залежно від того, чи є в них власний досвід навчання у вищих навчальних закладах. Серед тих, хто вже отримав вищу освіту, більшість вказала на те, що основним джерелом надходження інформації були розповіді друзів та знайомих (54%). Минулого року цю позицію обрали 57% опитаних. Орієнтувалися на повідомлення в ЗМІ 16% респондентів, що закінчили навчання у вищих навчальних закладах. Окремо можна зазначити, що в цій групі респондентів значущим є власний досвід, порівняно з іншими опитаними, - 28%.
Головні референтні групи: знайомі, друзі, родичі.
Майже повну ідентичність із загальною тенденцією демонструє та частина молодих людей, які зараз навчаються у ВНЗ: для цієї групи респондентів значущість розповідей друзів, знайомих, родичів відіграє найбільшу роль (66 % респондентів, які представляють цю групу молоді, відповіли, що формують свою точку зору щодо ВНЗ на основі розповідей друзів, знайомих та родичів). Майже однакове значення для них має власний досвід та засоби масової інформації (відповідно, 15 та 16%).
Вплив ЗМІ щодо формування уявлень про ВНЗ у молоді, яка лише збирається навчатися у вищому закладі освіти, вимірюється на рівні 14 %. Переважна більшість молодих людей цієї категорії користується інформацією, яка надходить від їхніх друзів, знайомих та родичів (73 %), у той час як власний досвід має значення для 9 % респондентів.
Таблиця З. Перша десятка вищих закладів освіти з найбільшим сумарним рейтингом
(серед ВНЗ усіх форм власності)
| Вищий заклад освіти | Рейтингове місце у 2005 р. |
| Київський національний університет імені Тараса Шевченка | 1 |
| Національний університет «Києво-Могилянська академія» | 2 |
| Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» | 3 |
| Львівський національний університет імені Івана Франка | 4 |
| Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) | 5 |
| Національний університет «Львівська політехніка» | 6 |
| Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (м. Харків) | 7 |
| Київський національний університет культури і мистецтв | 8 |
| Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова | 9 |
| Донецький національний університет | 10 |
Орієнтація на таке джерело отримання інформації, як власний досвід, збільшується з підвищенням рівня освіти, а значення розповідей друзів, знайомих та родичів, навпаки, знижується. Орієнтація на ЗМІ має приблизно однакове значення для респондентів з усіма рівнями освіти. Так, 77% тих, хто ще не має середньої освіти, формує свою точку зору на основі розповідей знайомих, друзів та родичів; трохи менша кількість (68%) молодих людей, які вже мають свідоцтво про середню освіту, використовує друзів, знайомих та родичів як основне джерело інформації про вищі заклади освіти України; серед молодих людей з професійною технічною середньою освітою 64% основним джерелом інформації назвали розповіді друзів, знайомих та родичів.
Подальше зниження важливості цього джерела інформації для молодих людей з більш високим рівнем освіти стає помітнішим. Так, серед бакалаврів, а також з-поміж спеціалістів приблизно однакова частка молоді (відповідно, 63 та 59%) зазначила, що розповіді друзів, знайомих та родичів для них є одним з основних джерел інформації про вищі навчальні заклади; серед магістрів дали таку ж відповідь 54%.
Важливість інформації від друзів, знайомих та родичів практично не змінюється залежно від типу населеного пункту, в якому мешкає респондент.
Таблиця 4. Інтегрований рейтинг перших 25 вищих закладів освіти, заснованих на державній формі власності
Рейтинг державних ВНЗ
| Вищий заклад освіти | Рейтингове місце за оцінками молоді | Рейтингове місце за оцінками експертів | Сума рей-тингових місць | Інтегрований рейтинг | Інтегрований рейтинг у зазначеній групі |
| Київський національний університет імені Тараса Шевченка | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Національний університет «Києво-Могилянська академія» | 2 | 2 | 4 | 2 | 2 |
| Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» | 3 | 3 | 6 | 3 | 3 |
| Львівський національний університет імені Івана Франка | 4 | 5 | 9 | 4 | 4 |
| Київський національний університет культури і мистецтв | 5 | 11 | 16 | 8 | 5 |
| Національний університет «Львівська політехніка» | 7 | 6 | 13 | 6 | 6 |
| Донецький національний університет | 8 | 14 | 22 | 10 | 7 |
| Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (м. Харків) | 9 | 4 | 13 | 7 | 8 |
| Донецький національний технічний університет | 10 | 17 | 27 | 14 | 9 |
| Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова | 11 | 8 | 19 | 9 | 10 |
| Київський національний економічний університет | 12 | 12 | 24 | 11 | 11 |
| Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» | 13 | 13 | 26 | 13 | 12 |
| Одеський національний університет імені І.І. Мечникова | 14 | 15 | 29 | 15 | 13 |
| Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | 15 | 9 | 24 | 12 | 14 |
| Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» | 23 | 10 | 33 | 16 | 15 |
| Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського | 16 | 18 | 34 | 17 | 16 |
| Тернопільська академія народного господарства | 17 | 25 | 42 | 19 | 17 |
| Дніпропетровський національний університет | 18 | 19 | 37 | 18 | 18 |
| Національний авіаційний університет України | 21,5 | 22 | 43,5 | 20 | 19 |
| Одеський національний політехнічний університет | 24 | 20 | 44 | 21 | 20 |
| Національний медичний університет імені 0. 0. Богомольця | 25 | 26 | 51 | 22 | 21 |
| Київський національний торговельно-економічний університет | 33 | 21 | 54 | 23 | 22 |
| Національний університет внутрішніх справ (м. Харків) | ЗО | 24 | 54 | 24 | 23 |
| Національний аграрний університет | 32 | 23 | 55 | 25 | 24 |
| Одеська національна юридична академія | 28 | 28 | 56 | 26 | 25 |
Гендерні ознаки не впливають на пріоритетність джерел отримання інформації, а зафіксовані відмінності не є значущими: 15 % чоловіків користуються даними ЗМІ; 65 - покладаються на розповіді друзів, знайомих, родичів; 17 % на власний досвід; серед жінок: 15 % - користуються даними ЗМІ; 67 - покладаються на знайомих, друзів та родичів і 15 % - на власний досвід.