1. Семенова В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию: Учеб. пособие для студентов вузов / Ин-т социологии РАН. - М.: Добросвет, 1998. – Глава 3. – 20 с.
3. Батыгин Г. Лекции по методологии социологических исследований: учебник для студентов гуманитарных вузов и аспирантов. - М.: Аспект-Пресс, 1995. – С.13-19
4. Маккинни Дж. Методология, процедуры и техника социологии / В кн.: Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении под ред. Г.Беккер, А. Боскова. - М., 1961. – 37 с.
Громадська думка теоретичні та методичні проблеми дослідження / За ред. В.Л.Оссовського. – К.: Стилос, 2001. – 168 с.
Public Opinion as an Object of Study / In: Price V., Chaffee S. Public Opinion, Vol. 4. - SAGE Publications, 1992. - P.14 -15.
Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программа, методы. М., 1987.
Методика изучения общественного мнения. М., 1992.
Методы сбора информации в социологических исследованиях. М., 1990. Кн.1, 2.
Ноэль Э. Массовые опросы. – М., 1978.
Додаткова
Mulligan K. , Grant J., Mockabee S., Quin Monson J. Response Latency Methodology for Survey Research: Measurement and Modeling Strategies // Political Analysis, 2003, № 11. - P. 289-301.
Методологические, методические, организационные проблемы изучения общественного мнения./Отв. Ред. Бритвин В.Г.- М., 1992.
Общественное мнение: методологические рекомендации для проведения социологических опросов/Под ред. Ж.Т. Тощенко. – М., 1980.
Goyder J. Measuring Social Identities: Problems and Progress // International Journal of Public Opinion Research, 2003, №15. - С.180-191.
Семінарське заняття 6.
Практичні аспекти методології та методики дослідження громадської думки
(2 год.)
План
1. Методологія вивчення громадської думки у виборчих кампаніях.
2. Відстеження громадської думки урядовими службами
3. Особливості дослідження міжнародної громадської думки.
4. Маркетинг і дослідження ринку як різновид вивчення громадської думки.
5. Громадська думка про цінності: структура і особливості.
Питання для обговорення
1. Особливості громадської думки про виборчі питання: методологічний аспект
2. Громадська думка і суспільні настрої: спільне і відмінне у контексті виборчої кампанії: способи вивчення і розрізнення.
3. Основні напрямки і фактори формування спонтанної та цілеспрямованої громадської думки.
4. Способи, методи та мета вивчення громадської думки урядовими службами.
5. Що таке „міжнародна громадська думка” і які способи її ідентифікації?
6.Проаналізуйте методи вивчення громадської думки відомих маркетингові компаній.
7. У чому особливість природи та структури громадської думки про цінності? Чи потрібен спеціальний інструментарій для її ідентифікації та аналізу?
Теми рефератів:
1. Основні методи та інструментарій вивчення громадської думки у передвиборчих кампаніях: світовий досвід та Україна.
2. Маркетингові дослідження громадської думки: методи, цілі та інструментарій.
3. Цінності як предмет громадської думки. World Value Survay як приклад дослідження ціннісного сегмента громадської думки.
Література
Обов’язкова
Voss S., Gelman A., King G. Preelection Survey Methodology: Details from Eight Polling Organizations, 1988 and 1992 // Public Opinion Quarterly, Vol. 59, Issue 1, (Spring, 1995). – P. 98-132.
Fuchs D., Pfetsch B. The Observation of Public Opinion by the Governmental System/ Wissenschaftszentrum Berlin für Sozialforschung gGmbH (WZB), FS III 96-105, 1996. – 32 p.
3. Фесенко В. Феномен международного общественного мнения в контексте отношений центр-периферия / Матеріали міжнародного наукового семінару «Теорії світосистем». – Харків, 21-22 червня 2000 р. – 7 c.
Левада Ю. Активы и ресурсы общественного мнения// Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 1998, N4. - С. 7-12.
Тульский М. Социологические службы на выборах-99 / Социологические исследования, N 12. 2000. - С. 23-32.
Shani D., Chalasani S. Exploiting niches using relationship marketing / The Journal of Business and Industrial Marketing, 1993, Volume 8, Number 4. – P.34-45.
Herbst, Susan 1993: The meaning of public opinion: citizens' constructions of political reality. In: Media, Culture and Society, Vol. 15. London/Newbury Park/New Delhi: Sage, p. 437-454.
Steiner, Linda 1994: Review and Criticism. Public Opinion Paradigms. In: Critical Studies in Mass Communication, Sept. 94, p. 274-275.
Додаткова:
Левада Ю. Пирамида общественного мнения в электоральном зеркале. // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 1996, 1, с. 16-28.
Levy M. The Methodology and Performance of Election Day Polls // Public Opinion Quarterly, Vol. 47, No. 1. (Spring, 1983). - P.54-67.
Санмен С., Брэдберн Н. Как правильно задавать вопросы: введение в проектирование массовых обследований / Пер. с англ. М.: Институт Фонда Общественное мнение, 2002.
Ядов В.Социологическое исследование: методология, программа, методы. М.: Изд-во Самарский университет, 1995. - 332 с.
Baines P., Egan J. Marketing and political campaigning: mutually exclusive or exclusively mutual? / Qualitative Market Research: An International Journal, 2001, Volume 4, Number 1, P.25-34.
Особливості громадської думки у посткомуністичних суспільствах.
(2 год.)
Еволюція політичної громадської думки населення посткомуністичних суспільств. Вивчення стану громадської думки з питань соціальної справедливості. Громадська думка про національні відносини в Україні. Розвиток концепції Дж.Геллапа українськими соціологами. Вплив стану соціального диморфізму на ідентифікацію громадської думки в посттоталітарних суспільствах.
Інноваційні індикатори громадської думки, доречні у перехідних суспільствах: підтримка демократії і недемократичних альтернатив; корупція; ставлення до розширення Європи; економічний плюралізм; багатство і бідність; і демографія: вік, освіта, рід, місто-село тощо.
Основні напрямки громадської думки у посткомуністичних суспільствах. Методологічне та методичне забезпечення досліджень громадської думки.
Громадська думка в Україні і її співвіднесення з посткомуністичним та західним світом.
Стан розвитку соціологічного вивчення громадської думки в Україні: електоральний напрямок вивчення громадської думки, соціальний портрет, маркетингові дослідження тощо.
Роль і місце громадської думки у трансформаційних процесах.
Питання для обговорення
1. Порівняйте тематичну структуру громадської думки в Україні, Центрально-Східній та Західній Європі.
2. У чому полягає методологічна та методична особливість вивчення громадської думки у посткомуністичних суспільствах?
3. Охарактеризуйте громадську думку в сучасній Україні з точки зору тематичного спрямування.
4. Проаналізуйте стан вивчення громадської думки в Україні?
5. Які особливості електоральних видів дослідження громадської думки в Україні?
6. Маркетингові дослідження в Україні: валідність західних методик і специфічність української ситуації.
7. Яке значення та реальний вплив громадської думки на суспільний процес в посткомуністичному світі та Україні? Порівняйте ситуацію із західним світом.
Теми рефератів:
1. Розвиток соціології громадської думки в Україні та світі.
2. Громадська думка посткомуністичних країн у порівнянні із західним світом.
3.Громадська думка і вибори: світовий досвід та Україна.
4. Місце маркетингових досліджень в ідентифікації громадської думки в Україні.
Література
Обов’язкова
Бекешкіна І.Е. Громадська думка у суспільствах, що трансформуються // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4. – С.218–222.
Слободянюк Анатолій Володимирович Роль громадської думки в процесі демократизації влади (історико-соціологічний аспект) // Вісник Київськ. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип. 10. - К., 2001. - С. 17 - 20;
Оссовський В.Л. Громадська думка про соціополітичний устрій України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. - № 4.
Векторы перемен: социокультурные координаты изменений / В Кн.Левада Ю. От мнений к пониманию. - Москва: ВЦИОМ-МШПИ, 2000. - С.1-15.
Общественное мнение на переломе эпох: ожидания, опасения, рамки (К социологии политического перехода) / В Кн.: Левада Ю. От мнений к пониманию. - Москва: ВЦИОМ-МШПИ, 2000. - С.443-469.
Кокорська О ., Кокорський В . Проблема довіри в контексті політичної культури сучасного українського суспільства / Наукова збірка "Розвиток демократії в Україні". – К.: 2000. – 245 с.
Understanding Public Opinion in Post-Communist States: the Effects of Statistical Assumptions on Substantive Results // Europe-Asia Studies, Volume 53 Number 4 Issue Jun 2001. - P. 573-594.
Современное состояние и ресурсы механизмов массового влияния на общественное мнение. - Москва, 1999. - 21 c.
Левада Ю. Человек в поисках идентичности: проблема социальных критериев//Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 1997. №4.
Ядов В. Социальные процессы. Постсоветское пространство: идентичность и солидарность (тезисы). - Summer School Program, 1999.
Лавріненко Н. Гендерні відмінності громадської думки населення України // Україна–2002. Моніторинг соціальних змін. – К.: ІС НАНУ, 2002. – С.379–391.
Churchill R. Measuring Cuban Public Opinion: Methodology / Cuba in Transition. - ASCE, 1999. - P.245-248.
Факторы и ресурсы общественного мнения в условиях «постмобилизационного общества» / В Кн.: Левада Ю. От мнений к пониманию. - Москва: ВЦИОМ-МШПИ, 2000. - С.26-33.
Громадська думка та електоральні настрої: червень 2003 р / Матеріали до прес-конференції. - ЦСМ-УІСД, 2003.
Громадська думка, громадські настрої, масова свідомість, точка зору, загальноприйняте твердження тощо: спільне і відмінне.
Сутність тези П.Бурдьє про те, що громадської думки не існує.
Основні підходи до вивчення громадської думки: історичний зріз та сучасність.
Сучасні теорії громадської думки.
Особливості соціологічного розуміння громадської думки і його співставлення з іншими підходами.
Предмет соціології громадської думки.
Громадська думка - елемент суспільних відносин.
Структура й основні характеристики громадської думки.
Основні функції громадської думки в сучасному суспільстві.
Роль громадської думки у вираженні групових інтересів.
Відображення соціальних потреб у масовій свідомості різних соціальних груп.
Соціальний контроль за допомогою громадської думки.
Загальні і специфічні закони функціонування громадської думки.
Достоїнства і недоліки демографічного підходу до досліджень громадської думки
Поняття суб'єкта громадської думки.
Критерії вибору об'єкта громадської думки.
Об'єктивні і суб'єктивні фактори формування громадської думки.
Зміст і функції теоретико-пізнавальних досліджень громадської думки.
Поняття й основні характеристики політичної громадської думки.
Економічна громадська думка.
Психологічний підхід до вивчення громадської думки.
Етичні проблеми представлення соціологічної інформації.
Психологічні проблеми аналізу й інтерпретації даних масових опитувань.
Структура і функції пресових опитувань.
Способи виробництва думки з використанням засобів масової інформації.
Використання методів пропаганди у формуванні громадської думки.
Застосування статистичних методів у масових опитуваннях.
Організація проведення опитувань громадської думки.
Тематична структура громадської думки в Україні, Центрально-Східній та Західній Європі: спільне і відмінне та заподій, що зумовили такий стан.
Методологічна та методична особливість вивчення громадської думки в посткомуністичних суспільствах.
Стан вивчена громадської думки в Україні: теоретико-методологічний та методичний аспекти.
Значення, способи застосування, використовувані методики електоральних видів дослідження громадської думки в Україні та світі
Маркетингові дослідження: валідність західних методик і специфічність української ситуації.
Значення та реальний вплив громадської думки на громадський процес у посткомуністичному світі та Україні. Змалюйте структуру громадської думки, використовуючи емпіричний приклад і обґрунтуйте її.
Основні функції громадської думки та їх реалізація в Україні.
Структура та функцій громадської думки в різних політичних системах.
Особливості в структурі і функціях громадської думки різних соціальних груп.
Функції громадської думки в становленні, зміцненні і функціонуванні демократії.
Фактори впливу на формування громадської думки і їх залежність від об'єкта, суб'єкта тощо.
Суб'єкти та цілі формування громадської думки.
ЗМІ в процесі формування громадської думки
Маніпулювання громадською думкою: спекулятивна та гуманістична цілі цілеспрямованого формування громадської думки.
Основні засоби і способи формування громадської думки під час виборів.
Сучасна ситуація із формуванням громадської думки в Україні.
Спонтанні та організовані способи ідентифікації громадської думки.
Опитування громадської думки: форми способи, процедура, інструментарій.
Роль медіа у відображенні та ідентифікації громадської думки
Основні парадигми дослідження громадської думки.
Сутність та особливості застосування основних методик збору інформації про громадську думку.
Застосування кількісних та якісних методів аналізу, представлення та інтерпретації результатів дослідження громадської думки.
Проблема коректності опитування та пояснення громадської думки.
Особливості громадської думки про виборчі питання: методологічний аспект
Громадська думка і суспільні настрої: спільне і відмінне в контексті виборчої кампанії: способи вивчення і розрізнення.
Основні напрямки і фактори спонтанного та цілеспрямованого формування громадської думки.
Способи, методи та цілі вивчення громадської думки урядовими службами.
„Міжнародна громадська думка” та способи її ідентифікації
Маркетингові методи вивчення громадської думки.
Особливість природи та структури громадської думки про цінності
Методологічні та методичні особливості вивчення громадської думки в посткомуністичних суспільствах
Стан вивчення громадської думки в Україні: теоретико-методологічний та методичний аспекти.
Теми досліджень
Порівняльний аналіз тематичної структури досліджень громадської думки в Україні, пост-комуністичних країнах та на Заході.
Громадська думка в Україні: стан, фактори формування, об’єкти впливу.
Громадська думка і вибори: взаємодія та взаємовплив.
Демографічна специфіка громадської думки в Україні та світі.
Динаміка ціннісного рівня громадської думки: характеристика, причини.
Соціологічні і несоціологічні способи вивчення громадської думки: спільне і особливе.
Роль громадської думки у розвитку громадянського суспільства: світовий досвід та Україна.
Стан вивчення громадської думки в Україні: теоретичні та прикладні напрямки.
Міжнародна громадська думка: приклади, способи ідентифікації, відмінність від громадської думки мікросоціуму.
Громадська думка, загальна думка, точка зору більшості, соціальні настрої: приклади, характеристика, способи ідентифікації, спільне і відмінне.
Теми есеїв
Опишіть та порівняйте основні підходи до розуміння сутності громадської думки.
Проаналізуйте основні джерела та вияви громадської думки в сучасному світі.
Охарактеризуйте основні напрямки громадської думки в сучасній Україні.
Поясніть місце і значення медіакомунікацій у формуванні та ідентифікації громадської думки.
Порівняйте громадську думку і поведінку під час виборів в Україні: поясніть причини співпадіння чи неспівпадіння.
Проаналізуйте місце і значення громадської думки у громадянському суспільстві та демократичній політичній системі.
Порівняйте громадську думку і реальну політичну ситуацію у посткомуністичних державах та Україні.
Проаналізуйте, як екстраполюються соціальні події і явища на громадську думку і навпаки.
Поясніть соціальний та ціннісний аспекти цілеспрямованого формування громадської думки.
Опишіть форми прояву і способи вивчення громадської думки.
Порівняйте функціональні відмінності громадської думки у демократичних та недемократичних політичних режимах.
Поясніть роль ЗМІ у формуванні громадської думки.
Проаналізуйте діяльність основних українських служб опитування громадської думки.
Опишіть методи та методики провідних служб вивчення громадської думки: Гелап, Євробарометр, WVS, ФОМ тощо.
Узагальніть особливості громадської думки посткомуністичних країн у порівнянні із західним світом (на прикладі WVS).
Література до курсу
Авченко В. Теория и практика политических манипуляций в современной России. - М.: 2002.
Актуальные проблемы изучения и формирования общественного мнения, его использование в управлении социальными процессами. М., 1987.
Андреев Э., Осипов Г. Методы измерения в социологии. - Москва : Наука , 2003.
Аникеев В.Общественное мнение как духовно-практическое образование. Ростов-на-Дону, 1980.
Архів опитувань громадської думки в Україні / Queen’s University-Демократичні ініціативи, 1996-1998.
Батыгин Г. Лекции по методологии социологических исследований: учебник для студентов гуманитарных вузов и аспирантов. - М.: Аспект-Пресс, 1995.
Бекешкина И. Исследования общественного мнения в период демократизации // Социология: теория, методы, маркетинг, №4, 2002.
Бекешкіна І.Е. Громадська думка у суспільствах, що трансформуються // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4.
Берч Р., Горбачик А. Досвід створення архіву опитувань громадської думки // Матеріали семінару „Громадська думка і політика”, 21-23 листопада 1997 року, м. Київ.
Бурдье П. Общественное мнение не существует // Социология политики. – М., 1993.
Возмитель А. А. Формирование и изучение общественного мнения. М.: 3нание, 1987.
Гавра Д.Общественное мнение как социологическая категория и как социальный институт. СПб., 1995.
Глазкова С. Общественное мнение как фактор социального изменения: проблемы теории // Проблемы теоретической социологии, СПбГУ, 2003
Головаха Е., Панина Н., Горбачик А. Измерение социального самочувствия: тест ИИСС / Социология: 4М, 1998, №10.
Городенко Л. Формування і функціонування громадської думки (масово-комунікаційний аспект): Дисертація. - К. - 2001.
Громадська думка і політика: Матеріали семінару 21-23 листопада 1997 року, м. Київ.
Громадська думка та електоральні настрої: червень 2003 р / Матеріали до прес-конференції. - ЦСМ-УІСД, 2003.
Громадська думка: теоретичні та методичні проблеми дослідження. К., 2001.
Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. Проблемы методологии исследование общественного мнения. М., Политиздат, 1967.
Дмитриев А., Тощенко Ж. Социологический опрос и политика. // Социс, 1994.
Кирбят`єв О. Засоби масової інформації як фактор формування громадської думки / Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, №6, 2002.
Кокорська О ., Кокорський В . Проблема довіри в контексті політичної культури сучасного українського суспільства / Наукова збірка "Розвиток демократії в Україні". – К.: 2000.
Коноваленко І. Соціологічні дослідження у виборах: зріз суспільної думки чи політична технологія? // Вісник Школи політичної аналітики, № 1.
Коробейников В. Пирамида мнений: общественное мнение: природа и функции. М.: Молодая гвардия, 1981.
Королько В. Основы паблик рилейшнз. М.: Рефл-бук, 2000.
Короткова Л. Социология общественного мнения. Конспект лекций. - Санкт-Петербург, 2000.
Кушерець В. Соціологія громадської думки. - К., 1997
Кушерець В. Формування громадської думки. - К., 1992
Лавріненко Н. Гендерні відмінності громадської думки населення України // Україна–2002. Моніторинг соціальних змін. – К.: ІС НАНУ, 2002.
Левада Ю. Активы и ресурсы общественного мнения// Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 1998, N4.
Левада Ю. От мнений к пониманию. - Москва: ВЦИОМ-МШПИ, 2000.
Левада Ю. Пирамида общественного мнения в электоральном зеркале. // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 1996, №1.
Маккинни Дж. Методология, процедуры и техника социологии / В кн.: Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении под ред. Г.Беккер, А. Боскова. - М., 1961.
Массовая коммуникация и общественное мнение. М., 1988.
Матусевич В. Субъект общественного мнения: теоретические и методические проблемы определения // Социология: теория, методы, маркетинг, №1, 2002.
Мендельсон М. Громадська думка і державні органи влади: досвід взаємодії // Матеріали семінару „Громадська думка і політика”, 21-23 листопада 1997 року, м. Київ.
Методика изучения общественного мнения. М., 1992.
Методологические, методические, организационные проблемы изучения общественного мнения./Отв. Ред. Бритвин В.Г.- М., 1992.
Методы сбора информации в социологических исследованиях. М., 1990. Кн.1, 2.
Митин Н., Сергеев А. Моделирование процесса формирования общественного мнения // IX Международная конференция "Проблемы управления безопасностью сложных систем" , Москва, декабрь 2001г.
Михайлов В.А. Общественное мнение как социальное явление // Вестник УлГТУ, №2, 2002.
Нанеишвили Б. Фокус-группы как метод качественных маркетинговых исследований / Практический маркетинг, №8 1998.
Ноэль Э. Массовые опросы. – М., 1978.
Ноэль-Нойманн Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. – М., 1996.
Общественное мнение как социальный институт//Тонус. Научно-публицистический альманах. - №4. -1998. - С.210-215.
Общественное мнение на переломе эпох: ожидания, опасения, рамки (К социологии политического перехода) / В Кн.: Левада Ю. От мнений к пониманию. - Москва: ВЦИОМ-МШПИ, 2000.
Общественное мнение: методологические рекомендации для поведения социологических опросов/Под ред. Ж.Т. Тощенко. – М., 1980.
Общественное мнение: механизм формирования, функции, проблемы изучения. В кн.: Социология. Учебник для вузов / Под ред. проф. В.Н.Лавриненко. - М. Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998.
Оссовский В. Поллинг versus социологическое исследование общественного мнения // Социология: теория, методы, маркетинг, №4, 2002. - С.207-214
Оссовський В. Проблема взаєморозуміння журналістів і соціологів. – К.: Прес-клуб Міжнародного фонду "Відродження", 2000.
Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. -К.: Інститут соціології НАНУ, 1999.
Оссовський В.Л. Соціальні передумови формування та функціонування суб’єктів громадської думки // Громадська думка: теоретичні та методичні проблеми дослідження. – К.: ІС НАНУ, 2001.
Паниотто В. Максименко В. Количественные методы в социологических исследованиях. - Киев , 2003.
Санмен С., Брэдберн Н. Как правильно задавать вопросы: введение в проектирование массовых обследований / Пер. с англ. М.: Институт Фонда Общественное мнение, 2002.
Семенова В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию: Учеб. пособие для студентов вузов / Ин-т социологии РАН. - М.: Добросвет, 1998.
Современное состояние и ресурсы механизмов массового влияния на общественное мнение. - Москва, 1999.
Социология общественного мнения. В кн.: Социология. Учебное пособие для студентов ВУЗов. / Отв.ред. А.Н.Елсуков. - Минск, 1998.
Судак Л. Социология общественного мнения // Социально-политический журнал. 1995. - № 1.
Сурмин Ю. Теория общественного мнения. - М., 1999. - 72 с.
Тощенко Ж.Т. О парадоксах общественного мнения// Социс. 1995, №11.
Тульский М. Социологические службы на выборах-99 / Социологические исследования, N 12. 2000.
Фесенко В. Феномен международного общественного мнения в контексте отношений центр-периферия / Матеріали міжнародного наукового семінару «Теорії світосистем». – Харків, 21-22 червня 2000 р.
Халтобин В. О. Общественное мнение как социальная система и антисистема // Методология, теория и практика социологического анализа современного общества: Сборник научных работ, Харьков. – 2001.
Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: ЛБА, 1998.
Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра. – М., 1997.
Ядов В.Социологическое исследование: методология, программа, методы. М.: Изд-во Самарский университет, 1995.
Ярош О. ЗМІ як дзеркало громадської думки. Проблеми коректної презентації результатів соціологічних опитувань. - К.: УНЦПД, 2001.
Aikens G. The Democratization of Systems of Public Opinion Formation // International Symposium on Technology and Society. Technical Expertise and Public Decisions. Proceedings.. Princeton University. Princeton, NJ. June 21-22, 1996.
Baines P., Egan J. Marketing and political campaigning: mutually exclusive or exclusively mutual? / Qualitative Market Research: An International Journal, 2001, Volume 4, Number 1.
Bardes B., Oldendick R. Public Opinion: Measuring the American Mind. – London: Wadsworth 2003. - 304 p.
Berinski A. The Two Faces of Public Opinion / American Journal of Political Science, № 43, 1999.
Boudourides A. A review of network theories on the formation of public opinion / EURICOM Colloquium Electronic Networks and Democratic Engagement. – Nijmegen, the Netherlands, October 9-11, 2002.
Childs H. Public opinion: Nature, formation and role. Princeton: 1965.
Churchill R. Measuring Cuban Public Opinion: Methodology / Cuba in Transition. - ASCE, 1999.
Converse P. Changing conceptions of public opinion in the political process. Public Opinion Quarterly, 1987, Vol. 51.
Forward to Ferdinand Tonnies, A Theory of Public Opinion. Translated by H. Hardt and S. Splichal. Rowman and Littlefield, 2000.
Fuchs D., Pfetsch B. The Observation of Public Opinion by the Governmental System/ Wissenschaftszentrum Berlin für Sozialforschung gGmbH (WZB), FS III 96-105, 1996.
Gingras A.-M. with other. Public Opinion: Construction and Persuasion / Canadian Journal of Communication, Volume 21, Number 4, 1996.
Goyder J. Measuring Social Identities: Problems and Progress // International Journal of Public Opinion Research, 2003, №15.
Herbst S. The meaning of public opinion: citizens' constructions of political reality. In: Media, Culture and Society, Vol. 15. London/Newbury Park/New Delhi: Sage, 1993.
Ianni A., Corradi V.The dinamics of public opinion Under majority rules / Discussion Papers in Economics and Econometrics, University Of Southampton, 2001.
Inglehart R., Baker W. Modernization, cultural change, and the persistence of traditional values. - WVS, 2002.
Jacobs L., Shapiro R. Pollwatch: the media's reporting and distorting of public opinion toward entitlements. University of Minnesota - Columbia University.
Larson S. Public Opinion: Using MicroCase ExplorIt. - Tomson Leaning,2003. - 208 p.
Lazarsfeld P. Public opinion research and the classical tradition // In Qualitative analysis: Historical and critical essays, edited by P. Lazarsfeld. - Boston: Allyn and Bacon, 1972.
Levy M. The Methodology and Performance of Election Day Polls // Public Opinion Quarterly, Vol. 47, No. 1. (Spring, 1983)..
Lewis J. Constructing Public Opinion: How Political Elites Do What They Like and Why We Seem to Go Along with It. - Columbia University Press, 2001.
Lippmann W. Public opinion. - London: Allen & Unwin, 1922.
Manza J. Policy responsiveness to public opinion: the state of the debate / Northwestern University Working Paper №01-06, 2001. Громадська думка теоретичні та методичні проблеми дослідження / За ред. В.Л.Оссовського. – К.: Стилос, 2001.
Mlyniec E. Public Opinion: Element of Theory / in: Polish Public Opinion in Relation to Poland Joining NATO, as an Element of Regional and Social Safety NATO. - NATO - EAPC Fellowships research, 1999-2001.
Model of Public Opinion Formation / Discussion Papers in Economics and Econometrics, Department of Economics University of Southampton, 2000.
Mulligan K. , Grant J., Mockabee S., Quin Monson J. Response Latency Methodology for Survey Research: Measurement and Modeling Strategies // Political Analysis, 2003, № 11.
Navigating public opinion: Polls,Policy,and the Future of American Democracy / Edited by J.Manza, F. Lomax, Cook Benjamin. - Oxford, 2002.
Public Opinion as an Object of Study / In: Price V., Chaffee S. Public Opinion, Vol. 4. - SAGE Publications, 1992. - P.14 -15.
Public Opinion in Ukraine: Background and Owerwiew. - International Foundation for Election Systems, 1998. - 4 p.
Public Opinion: Current conceptions of public opinion // Encyclopaedia Britannica, 1996.
Ray L. The ideological structure of mass opinion about european level policymaking. - Louisiana State University, 2001.
Shani D., Chalasani S. Exploiting niches using relationship marketing / The Journal of Business and Industrial Marketing, 1993, Volume 8, Number 4.
Steenbergen M., Brewer P. The not-so ambivalent public: Policy Attitudes in the Political Culture of Ambivalence. - University of North Carolina, Chapel Hill, The George Washington University, 2001.
Steiner L. Review and Criticism. Public Opinion Paradigms. In: Critical Studies in Mass Communication, Sept. 1994.
The Formation and Change of Public Opinion // Encyclopaedia Britannica, 1996.
The Media, Public Opinion and Elections /In: Politics and the Press: The News Media and Their Influences/Ediated by Pippa Norris. - Lynne Rienner Publishers, 1997.
Turowski J. The dichotomy of "private" and "public" as a theoretical framework for the analysis of social reality. - (Сhapter І.)
Understanding Public Opinion in Post-Communist States: the Effects of Statistical Assumptions on Substantive Results // Europe-Asia Studies, Volume 53 Number 4 Issue Jun 2001.
van Meter K.. How People See Society: the Network Structure of Public Opinion Concerning Social Conflicts. - Lasmas, IRESCO-CNRS. - 2000.
Voss S., Gelman A., King G. Preelection Survey Methodology: Details from Eight Polling Organizations, 1988 and 1992 // Public Opinion Quarterly, Vol. 59, Issue 1, (Spring, 1995).
Weakliem D. The Effects of Education on Political Opinions: An International Study / International Journal of Public Opinion Research 2002, № 14.
Zaller J. The Nature and Origins of Public Opinion. – New York: Cambridge University Press, 1992.
Любомир Степанович СКОЧИЛЯС, кандидат політичних наук, доцент.
Народився у 1973 році. Освіта вища, закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету ім.І.Франка у 1995 році за спеціальністю “Міжнародна журналістика”. У 1998 році закінчив аспірантуру при кафедрі політології ЛНУ ім,І.Франка. У 1999 захистив кандидатську дисертацію. Кандидат політичних наук, доцент
З 1999 року – старший викладач, доцент кафедри українознавства Львівського державного інституту фізичної культури, а з 2003 року – також доцент кафедри політології ЛНУ ім,І.Франка.
Автор і викладач курсів:
„Політологія” (ЛДІФК, ЛНУ ім. І.Франка);
„Політичний аналіз” (ЛНУ ім. І.Франка)
„Політична соціалізація” (ЛНУ ім. І.Франка)
„Політична соціологія” (ЛНУ ім. І.Франка)
„Соціологія громадської думки” (ЛНУ ім. І.Франка)
„Сучасні теорії влади” (ЛНУ ім. І.Франка)
Громадська та наукова активність:
Президент Суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза", заступник директора Центру політичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка.
Коло наукових інтересів: партологія, політичний аналіз, політична соціологія, громадська думка, вибори і виборчі процеси, ЗМІ і політика
Основні публікації:
Має понад 30 публікацій, основні з яких:
Парламент України: типи політичної поведінки депутатських фракцій та груп 13 скликання. – Львів, Центр політичних досліджень, 1998, 48 с.
Законодавча база парламентської діяльності політичних партій в Україні//Політичний процес в Україні: збірник наукових праць. – Львів, ПАІС. – 1998
Центрально-Європейська ініціатива: Довідник (у співавт.). – Львів, Центр політичних досліджень. – 1999, 64 с.
Актуальні проблеми захисту прав громадян в Україні. 2000 рік. - Львів, ЦПД, 2001. - 260 с.
Адміністративний ресурс і способи його нейтралізації.(у співавт.) – Львів, ЦПД.- 2004.
Політичний аналіз як сфера діяльності і навчальна дисципліна // Вісник ЛНУ ім.. І.Франка. серія: Філософські науки, №7, 2005.
Виборчий процес в Україні - 2006: політико-правові аспекти та регіональні особливості. – Львів, ЦПД. – 2006.
