Житомирська обласна

державна адміністрація

Головне управління економіки

проект

КОНЦЕПЦІЯ

розвитку регіональної інноваційної системи

м. Житомир, 2007

Вступ

Необхідність інтеграції України у світове високотехнологічне конкурентне середовище спонукає до пошуку нової інноваційної моделі розвитку її економіки, джерелом зростання в якій виступають наукові здобутки та їхнє технологічне застосування. На державному рівні задекларовано курс на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки, проте інноваційні процеси гальмуються цілою низкою організаційних, фінансових та правових проблем. Не дивлячись на досить високі темпи росту, економіка продовжує базуватись на сировинному та низькотехнологічному устрої. Ріст ВВП на основі впровадження нових технологій складає лише 0,7% (проти 90% - у розвинутих країнах світу). У світовому рейтингу конкурентоспроможності Україна сьогодні посідає 78 місце серед 117 країн, опустившись за 2005-2006 роки на 10 позицій.

Сучасна регіональна політика в Україні передбачає зміцнення потенціалу розвитку регіонів країни та їхньої конкурентоспроможності. Основним пріоритетним завданням регіональної економічної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності, повинен стати розвиток науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів. Таким чином процес поширення інновацій від централізованого повинен перейти до локального, коли окремі регіони завдяки локальним інноваційним процесам стануть „точками інноваційного зростання” національної економіки.

Інноваційний розвиток Житомирщини сьогодні знаходиться на дуже низькому рівні. Негативні тенденції зниження інноваційної активності підприємств в поєднанні зі скороченням наукового сектору стримують процеси економічного зростання та ставлять під загрозу подальший прогресивний розвиток регіону.

Вибір нової інноваційної моделі розвитку регіону потребує створення на його території сучасної дієвої інноваційної системи. Під терміном регіональна інноваційна система слід розуміти сукупність господарських суб’єктів, які в процесі взаємодії та співпраці відповідно до визначених пріоритетів забезпечують комплексність інноваційного розвитку регіону. Ця система повинна об’єднати зусилля державних та місцевих органів влади, наукових та освітніх установ, бізнесових структур та регіональних громадських організацій, спрямовані на активізацію місцевих чинників росту за рахунок переважно інноваційного розвитку виробництва.

Мета концепції та її завдання

Метою концепції є визначення організаційних, фінансових та правових засад створення в Житомирській області єдиної інноваційної системи.

Концепція спрямована на вирішення наступних завдань:

1. Запровадження програмно-цільового принципу управління інноваційною діяльністю в регіоні (забезпечить керованість процесу, підвищить рівень інноваційної діяльності, юридично закріпить інноваційний напрямок розвитку регіону).

2. Визначення засад створення системи підготовки спеціалістів для основних галузей високотехнологічного виробництва

3. Визначення засад створення в області інноваційної інфраструктури (сприятиме розвитку організаційних структур трансферу технологій на території області, визначить підходи до підтримки інноваційного підприємництва, в подальшому забезпечить реалізацію кластерного підходу до розвитку інноваційного бізнесу).

4. Визначення принципів функціонування регіональної інформаційно-консалтингової мережі (дозволить сформувати цілісну систему інформаційного забезпечення розвитку інноваційної діяльності).

5. Визначення джерел фінансування створення та функціонування інноваційної системи області (окреслить фінансове підґрунтя для функціонування всієї інноваційної системи, визначить стимулюючу роль місцевих органів влади).

Стан інноваційного розвитку економіки Житомирської області

Аналіз стану інноваційного розвитку економіки Житомирського регіону показує, що розвиток інноваційної діяльності в області знаходиться на досить низькому рівні. Більшість промислових підприємств і організацій середнього та великого бізнесу взагалі не впроваджували, і не мають на меті в подальшому реалізовувати нові інноваційні проекти, що пов’язані із вдосконаленням вже існуючих технологій та ряду виробничих процесів.

Протягом 2006 року в області інноваційною діяльністю займалися 41 промислове підприємство, частка яких становить лише 11,7% загальної їх кількості (у 1995 році – 38, у 2000 році – 80, у 2004 році – 36 , у 2005 році – 38).

Серед основного кола інноваційно-активних підприємств у 2006 році 29,2% припадало на підприємства харчової промисловості, 22% – на машинобудування, по 9,8% – на підприємства з виробництва неметалевих мінеральних виробів та хімічної і нафтохімічної промисловості, 7,3% – з виробництва електроенергії, газу та води, по 4,9% – підприємства легкої промисловості, виробництва деревини та виробів з неї та целюлозно-паперову промисловість.

Впровадженням у виробництво інноваційної продукції в 2006 році займалися лише 15 промислових об’єктів. Порівняно з 2005 роком у 2006 році ними було освоєно втричі менше такої продукції (38 видів), з яких 14 припадає на хімічну і нафтохімічну промисловість, 9 – на машинобудівну, 6 – на харчову, 5 – на целюлозно-паперову промисловість, 3 – на виробництво інших неметалевих мінеральних виробів, 1 – на металургію та обробки металу.

Нові чи значно удосконалені виробничі процеси впроваджували кожне четверте з інноваційно активних підприємств. У минулому році впроваджено 14 прогресивних технологічних процесів, що в 1,8 раза менше, ніж у 2005 році. З них 10 спрямовано на економне використання матеріальних і енергетичних ресурсів. Усі прогресивні технологічні процеси використані в обробній промисловості.

Інноваційно активні підприємства зосереджені в усіх містах обласного значення та в Андрушівському, Житомирському, Коростенському, Лугинському, Овруцькому, Олевському і Романівському районах. На обласний центр припадає 36,6% всіх інноваційно активних підприємств, ними впроваджено половину загальної кількості нових технологічних процесів і освоєно 55,3% видів інноваційної продукції.

Загальну динаміку зміни основних показників розвитку інноваційної діяльності в Житомирській області подано на малюнку 1.

Мал.1. Динаміка зміни основних показників інноваційного розвитку Житомирської області

Що стосується організацій, які займаються науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами, то їх чисельність у 2006 році складала лише 9 одиниць (у 1995 році – 17, у 2000 році – 14, у 2004 році – 12, у 2005 році – 14).

В освітньо-науковій структурі області у 2006 році області працювало 778 фахівців, які мають науковий ступінь доктора та кандидата наук. Вік кандидатів та докторів наук складає в межах 61-70 років, що також спричинює своєрідний диспаритет та конкурентоспроможність професійних здібностей на регіональному ринку наукових послуг.

На противагу цьому, вік науковців вищих навчальних закладів європейських країн та Сполучених Штатів Америки знаходиться у межах 40-50 років, що дає змогу максимально забезпечити ефективне здійснення науково-дослідної роботи усіма кандидатами та докторами наук.

Майже 90% усіх науково-технічних робіт, що здійснюють провідні спеціалісти країн Європи та США фінансуються переважно за рахунок коштів з державного бюджету та цільових фондів, які утворені з метою максимального стимулювання подальшого розвитку науки, високих технологій та виробництва нової конкурентоспроможної продукції.

Поряд з цим, спостерігається поступове скорочення чисельності науково-технічних співробітників. У 2006 році виконанням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт займалися 482 особи (у 1995 році – 1528, у 2000 році – 574, у 2004 році – 613, у 2005 році –618 ).

Загальний показник питомої ваги реалізованої інноваційної продукції протягом 1995-2006 років складає лише 1-3% від загального обсягу реалізованої промислової продукції.

Програмно-цільове управління інноваційною діяльністю

Обов’язковим атрибутом успішного регіонального розвитку сьогодні є розробка та реалізація регіональної інноваційної програми. Така програма буде являти собою комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем інноваційного розвитку області в цілому, окремих галузей її економіки та територіальних громад. Всі заходи повинні узгоджуватись за строками виконання, виконавцями, ресурсним забезпеченням та підтверджуватись конкретними проектами. Заходи, завдання та показники програми інноваційного розвитку включатимуться до Програм економічного і соціального розвитку області на відповідний рік.

Складання таких програм є нормою в Європейському Союзі. Зараз вони створені і функціонують приблизно в 100 європейських регіонах. При цьому головними напрямками інноваційної діяльності в західних країнах, як і в цілому у світі, є інформаційні технології, біотехнології, нанотехнології та нові матеріали, енергетичні технології.

Основою складання інноваційної програми області стануть науковообґрунтовані стратегічні пріоритети її розвитку. Визначенню регіональних пріоритетів передуватиме ґрунтовне маркетингове дослідження внутрішнього ринку інновацій, оскільки підґрунтям світової конкурентоспроможності інновації є її конкурентоспроможність на внутрішньому ринку.

До остаточного затвердження визначених пріоритетів обласною радою до участі в їх обговоренні будуть залучені широкі громадські та наукові кола, науково-технічні організації, Національна академія наук України та Міністерство освіти і науки України.

Законом України „Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні” визначено вісім стратегічних напрямків інноваційної діяльності на період до 2013 року: 1) модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології; 2)машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії; 3) нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації; 4) вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій; 5) високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості; 6) транспортні системи: будівництво і реконструкція; 7) охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища; 8) розвиток інноваційної культури суспільства. Вони враховують як світові тенденції, так і специфіку розвитку національної економіки. Ці напрямки конкретизовано в середньострокових пріоритетах інноваційної діяльності на період до 2007 року.

Серед пріоритетів інноваційного розвитку, визначених Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року для Житомирської області, враховуються наступні: 1) забезпечення розвитку високотехнологічного наукоємного виробництва; 2) розвиток машинобудівної промисловості; 3) розвиток високотехнологічного агропромислового виробництва.

Для врахування місцевої специфіки буде проведено вивчення потреб підприємств у технологічних інноваціях та існуючого потенціалу їх генерування в регіоні. Тобто будуть оцінені науково-технологічні, фінансово-економічні, виробничі, соціальні та культурно-освітні можливості області, необхідні для забезпечення інноваційного розвитку її економіки.

Замовником таких досліджень, як і самої програми інноваційного розвитку області виступить обласна рада. Замовник здійснюватиме загальне керівництво і контроль за визначенням пріоритетів, розробленням програми та виконанням її заходів і завдань. Для забезпечення конструктивної співпраці органів влади в структурі обласної ради буде утворено Комісію з питань інноваційного розвитку області.

Розробником проекту програми виступить обласна державна адміністрація. При адміністрації створюється постійно діючий дорадчий орган із залученням фахівців галузевих управлінь, провідних науковців області та Національної академії наук України (за згодою). Повноваження такого органу будуть визначені окремим положенням. Діяльність органу забезпечуватиметься головним управлінням економіки.

Для практичної реалізації визначених програмою завдань вона підкріплюватиметься конкретними інноваційними проектами. Для цього в області буде проведено інвентаризацію діючих проектів на предмет їх відповідності встановленим пріоритетам та вимогам до таких проектів, встановленим Державним агентством України з інвестицій та інновацій.

В подальшому до програми інноваційного розвитку можуть вноситись зміни і доповнення в частині проектного виконання.

Затверджена програма буде направлена Державному агентству України з інвестицій та інновацій для внесення у відповідну базу даних.

Підготовка спеціалістів для основних галузей високотехнологічного виробництва

Головним чинником якісної реалізації основних положень новорозробленої програми інноваційного розвитку є подальша її підтримка за рахунок врегулювання освітнього ринку області, зокрема це пов’язано із підготовкою та навчанням молоді з метою вирішення питання кадрового забезпечення роботи інноваційної інфраструктури.

Для практичної реалізації заходів з підготовки конкурентоспроможного освітнього потенціалу області у сфері інноваційного розвитку необхідно:

Провести міжвузівські узгодження щодо можливості відкриття на їх базі спеціалізованих факультетів з підготовки висококваліфікованих спеціалістів за наступними фаховими напрямками: „Інноваційний менеджмент” та „Управління технологічними змінами”.
Узгодження та прийняття на регіональному рівні стратегії стимулювання наукового та інноваційного розвитку Житомирської області на період до 2015 року.
Розробка регіональної програми створення та забезпечення новими робочими місцями тих молодих спеціалістів, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах за профільними напрямками інноваційного менеджменту, а також тих осіб, які мають бажання працювати у галузі винахідництва та у сфері науково-дослідного та дослідно-конструкторського виробництва.
Запровадження та проведення на регіональному рівні щорічного конкурсу за наступними напрямками: „Ідеї, знання та високі технології” та „Кращий науковець-дослідник, новатор та технолог”.

Реалізація вищезазначених завдань дасть змогу здійснити часткову підтримку розвитку майбутньої інноваційної інфраструктури на території Житомирської області.

Інноваційна інфраструктура

Однією з найбільших проблем регіону є відсутність сформованої інноваційної інфраструктури, яка б поєднувала ланки „ідея-наука-технологія-виробництво-ринок”. Внаслідок відсутності механізмів комерціалізації результатів завершених науково-технічних розробок та передачі їх до сфери виробництва найслабшою є ланка „наука-технологія-виробництво”. Тому при розбудові інноваційної інфраструктури головна увага буде приділятись створенню на території області організаційних структур, спрямованих на впровадження у виробництво нових технологій та інноваційної продукції.

Найбільш перспективним на території області є створення такої інфраструктури: інноваційні центри – інноваційні бізнес-інкубатори – інноваційний кластер.

Виходячи із пріоритетів інноваційної діяльності, на базі вищих навчальних закладів області будуть створені інноваційні центри, які об’єднають найбільш талановитих студентів та аспірантів, здатних продукувати інновації (новостворені або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, які істотно поліпшують структуру та якість виробництва). Результатом роботи таких центрів повинні стати інноваційні проекти, готові до втілення в життя. Якщо ж центр працюватиме над приватним замовленням результати його виконання визначатимуться окремим договором.

Наступною ланкою структури стане інноваційний бізнес-інкубатор. Бізнес-інкубатор створюватиметься як неприбуткова громадська організація із залученням міжнародної технічної допомоги. Інноваційну спрямованість інкубатора визначатиме те, що вартість інноваційних продуктів та продукції, які реалізуються суб’єктами господарювання інкубатора, становитиме не менше 70 % загального обсягу їх продукції і послуг.

Місія організації – підвищення конкурентноздатності інноваційних підприємств та компаній, їх виживання на ринку в початковий період діяльності, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу в інноваційній сфері.

Інкубатор буде пропонувати не лише офісні і виробничі приміщення підприємцям-початківцям, а й цілий комплекс послуг підприємцям з метою підвищити їхні шанси на успіх: оренда приміщень на фіксований термін (до 3-х років з правом продовження ще на рік); консультаційні послуги; адміністративні та офісні послуги; послуги організації бухгалтерського обліку; комунікаційні послуги (телефон, факс, електронна пошта, Інтернет); послуги з управління якістю; господарські послуги щодо обслуговування та утримання приміщень клієнтів бізнес-інкубатора (водопостачання, водовідведення, пожежна сигналізація, постачання електроенергії, теплопостачання, вивезення сміття, озеленення, прибирання прибудинкової території тощо); організація виконання вимог пожежної та санітарної безпеки для усіх клієнтів бізнес-інкубатора; оренда офісної техніки та меблів; пошук офісних і виробничих приміщень для здійснення підприємницької діяльності; організація та проведення виставок, презентацій, ділових зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних курсів.

В подальшому утримання бізнес-інкубатора буде здійснюватись за рахунок орендної плати, яка включатиме оплату за надання комунальних і комунікаційних послуг (включаючи Інтернет); надання сучасного офісного устаткування і копіювальної техніки; консультації, посередницьку діяльність і послуги з боку менеджменту бізнесу-інкубатора.

До роботи в центрі за окремим графіком залучатимуться фахівці ДП „Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”, Житомирського державного центру науково-технічної і економічної інформації, Обласного управління юстиції, Державної податкової адміністрація в області, Житомирської торгово-промислової палати та інших установ та організацій.

Перший інноваційний бізнес-інкубатор буде створено в обласному центрі з огляду на те, що більшість освітніх та наукових установ розташовані саме в м. Житомирі, що на першому етапі полегшить доступ до необхідної інформації. В подальшому за ініціативою органів місцевого самоврядування або інших зацікавлених сторін бізнес-інкубатори створюватимуться на території інших громад Житомирщини.

Істотною перевагою для талановитої молоді, яка працюватиме в першому інноваційному бізнес-інкубаторі, повинно стати забезпечення житлом. З цією метою освітні заклади обласного центру щороку подаватимуть пропозиції щодо вільних місць в гуртожитках керівництву бізнес-інкубатору.

Активним розповсюджувачем інновацій стане промислово-інноваційний кластер, утворенню якого сприятимуть інноваційні центри та бізнес-інкубатори. Створений на їх основі кластер об’єднає промислові підприємства, наукові та дослідні установи, фінансові та страхові компанії регіону. В об’єднання увійдуть здебільшого спеціалізовані підприємства, пов’язані між собою технологічним ланцюжком і зацікавлені у запровадженні та застосуванні нових технологій.

Кластер стане не лише активним розповсюджувачем інновацій, найбільшим позитивним результатом його діяльності стане зростання якісних параметрів виробництва, розвиток малого підприємництва, збільшення зайнятості населення.

Інформаційно-консалтингова мережа

Створення ринку інновацій в області значною мірою гальмується відсутністю цілісної інформаційно-консалтингової мережі.

Для забезпечення інноваційної діяльності та науково-технічного розвитку в області буде створено інформаційно-пошукову систему. Вона буде містити нормативну, науково-технічну, патентну та економічну інформацію, необхідну для провадження інноваційної діяльності. Функціонування системи буде забезпечуватись Житомирським державним центром науково-технічної і економічної інформації.

Виходячи з її вагомого значення для розвитку всієї інноваційної системи регіону до функцій Центру буде входити: 1) створення та постійне оновлення регіональної електронної бази даних про окремі завершені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, ступінь їх готовності до впровадження; 2) ведення бази даних регіональних інноваційних проектів; 3) ведення електронної бази даних про регіональну мережу освітніх, наукових, науково-дослідних, дослідно-конструкторських організацій та інноваційних центрів, про їх науково-технічний потенціал, отримані результати; 4) створення та оновлення бази даних інноваційно-активних підприємств регіону; 5) ведення бази даних потенційних інвесторів, які пропонують фінансування науково-технічних розробок та інноваційних проектів в Україні; 6) консультаційна допомога та юридичний супровід наукових розробок та проектів щодо забезпечення захисту прав інтелектуальної власності їх авторам.

Інформаційна система забезпечуватиме постійний доступ зацікавлених користувачів до бази даних області, інших регіонів та центру (Національна академія наук України), а також надаватиме можливість пошуку необхідної інформації.

Окремий підрозділ Центру надаватиме консультаційні послуги користувачам системи з питань захисту прав інтелектуальної власності в електронному форматі. Відвідувачі зможуть отримувати консультації і безпосередньо в Центрі, фахівцями якого здійснюватиметься юридичний супровід реєстрації наукових розробок і проектів, а також експертиза договорів щодо передачі прав інтелектуальної власності.

Важливою ланкою системи стане ОКУ „Інформаційно-консультативний центр”, до функцій якого буде включено: 1) надання маркетингових послуг на ринку інноваційних продуктів; 2) надання послуг із складання інноваційних проектів.

За визначеними пріоритетними напрямками інноваційної діяльності маркетингові дослідження проводитимуться на постійній основі. Їх результати подаватимуться дорадчому органу з питань інноваційного розвитку при обласній державній адміністрації. Специфічні дослідження ринку інноваційних продуктів здійснюватимуться на договірних засадах з встановленням диференційованої плати за надані послуги.

При розробці інноваційних проектів Центр керуватиметься Порядком конкурсного відбору інноваційних проектів для їх фінансової підтримки, визначеним Державним агентством України з інвестицій та інновацій, або вимогами потенційних інвесторів, здатних профінансувати інноваційний проект.

Можливість для компанії залучити фінансування є критичною складовою процесу комерціалізації результатів досліджень та досвідно-конструкторської діяльності. Для вирішення проблеми пошуку інвесторів для реалізації інноваційних проектів до регіональної інноваційної системи увійде Агенція з питань залучення інвестицій.

Фахівцями Агенції буде проводитись наступна робота: 1) визначення кола потенційних інвесторів; 2) вивчення умови фінансування інноваційних проектів та ознайомлення з ними розробників інноваційних продуктів; 3) організація презентації нових інноваційних проектів; 4) організація зустрічей зацікавлених в реалізації проектів сторін.

Наявність в стосунках між інвестором та розробником професійного посередника в особі Агенції збільшуватиме шанси на успіх переговорів між ними, підвищуватиме рівень їх довіри один до одного.

Таким чином створена інформаційно-консалтингова система забезпечить накопичення, постійне оновлення та обмін інформацією щодо інноваційного розвитку регіону. Комплекс послуг, які надаватимуться її структурами, сприятиме вирішенню цілої низки питань, пов’язаних з комерціалізацією результатів завершених науково-технічних розробок та передачею їх до сфери виробництва.

Фінансування регіональної інноваційної системи

Враховуючи світовий досвід стимулювання інноваційних процесів в регіоні здійснюватиметься переважно через створення відповідної інфраструктури. В рамках діючого правового поля виконання намічених заходів щодо розбудови на території області єдиної інноваційної системи здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, коштів інвесторів.

Враховуючи вирішальне значення для соціально-економічного розвитку регіону його інноваційної складової запроваджуватиметься наступний механізм бюджетного фінансування регіональної інноваційної інфраструктури.

1. Створення та функціонування інформаційно-пошукової системи здійснюватиметься за рахунок коштів обласного бюджету згідно з окремими кошторисами.

2. З метою стимулювання творчої активності винахідників та раціоналізаторів в області запроваджується щорічний Конкурс на найкращий інноваційний проект серед молоді, призовий фонд якого фінансуватиметься за рахунок коштів обласного бюджету.

3. Створення інноваційного бізнес-інкубатора здійснюватиметься за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги з використанням майна комунальної власності обласної ради (офісних та виробничих приміщень).

В процесі проведення бюджетної реформи фінансування інноваційної інфраструктури буде переведено на постійну основу. В подальшому воно буде віднесено до захищених видатків обласного бюджету.

Важливим чинником стане підвищення податкових пільг для місцевих підприємств, які запроваджують інноваційні проекти. Термін звільнення суб’єкта господарювання від сплати окремих місцевих податків обмежуватиметься строком реалізації інноваційного проекту.

Щорічно визначатимуться обсяги коштів обласного та районних бюджетів для фінансової підтримки регіональної інноваційної програми. Обласній державній адміністрації делегуватимуться повноваження щодо фінансування регіональних інноваційних програм через регіональне відділення Української державної інноваційної компанії у межах виділених бюджетних коштів.

Створене за клопотанням обласної ради регіональне відділення Української державної інноваційної компанії проводитиме конкурсний відбір інноваційних проектів для включення до регіональної інноваційної програми і здійснюватиме їх фінансову підтримку. Окремий підрозділ Компанії проводитиме кваліфікування регіональних проектів.

Обласна державна адміністрація щорічно подаватиме пропозиції Державному агентству України з інвестицій та інновацій щодо включення інноваційних проектів регіональної інноваційної програми до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету.

Альтернативним джерелом фінансування результатів наукових досліджень в наукоємних і, зокрема, у високотехнологічних галузях буде залучення акціонерного капіталу. Високий економічний ризик залучення інвестицій до сфери високотехнологічного виробництва на ранніх його стадіях компенсуватиметься участю місцевих бюджетів у фінансуванні найбільш перспективних інноваційних проектів. Для цього в області буде створено Фонд підтримки інноваційного бізнесу. Активи Фонду спрямовуватимуться в інвестиційні фонди, які надалі здійснюють інвестиції в конкретні інноваційні проекти. Такі фонди зможуть залучати до реалізації проектів кошти приватних інвесторів та міжнародних фінансових організацій. Відбір проектів для інвестування здійснюватиметься на конкурсних засадах. Оскільки інноваційні проекти починають приносити прибуток не раніше як через три-п’ять років, інвестування буде розраховане на тривалий термін.

Таким чином, закладатимуться підвалини до переходу від споживчої спрямованості місцевих бюджетів до інвестиційно-інноваційної.

Етапи реалізації концепції

Викладена Концепція розвитку регіональної інноваційної системи буде реалізовуватись за декількома етапами.

Перший етап (2007-2009рр.) – визначення та обґрунтування пріоритетів інноваційного розвитку. Початок роботи Регіональної ради інноваційного розвитку області при обласній державній адміністрації. Оцінка інноваційного потенціалу. Створення інноваційних центрів. Створення Агенції з питань залучення інвестицій. Проектування інформаційно-пошукової системи.

В ході реалізації даного етапу необхідно провести міжвузівські узгодження щодо можливості відкриття на їх базі спеціалізованих факультетів з підготовки висококваліфікованих спеціалістів за наступними фаховими напрямками: „Інноваційний менеджмент” та „Управління технологічними змінами”.

Другий етап (2009-20011рр.) – інвентаризація діючих інноваційних проектів. Створення Комісії обласної ради з питань інноваційного розвитку області. Розробка програми інноваційного розвитку області. Створення першого інноваційного бізнес-інкубатора. Відкриття регіонального відділення Української державної інноваційної компанії.

З метою стимулювання молоді (віком до 35 років) до здійснення пошукових та науково-дослідних робіт з початку 2009 року впровадити у практику проведення в області щорічного конкурсу за наступними напрямками: „Ідеї, знання та високі технології” та „Кращий науковець-дослідник, новатор та технолог”.

Третій етап (2011-2013рр.) – створення інформаційно-пошукової системи. Насичення баз даних. Запровадження пільгового оподаткування інноваційної діяльності. Початок фінансування регіональних інноваційних проектів Українською державною інноваційною компанією.

Четвертий етап (2013-2015рр.) – включення регіональних інноваційних проектів до державних інноваційних програм. Формування промислово-інноваційного кластеру. Початок роботи Фонду підтримки інноваційного бізнесу.

Очікуваний результат

Впровадження Концепції дасть можливість забезпечити позитивні зміни в життєдіяльності суспільства і людини, а саме: забезпечити перехід економіки області до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, реструктуризацію та диверсифікацію виробництва; підвищити конкурентоспроможність економіки, ефективність державного управління інноваційною діяльністю; збільшити частку наукоємної продукції; створити нові робочі місця, активізувати інноваційне підприємництво; забезпечити приток інвестицій у сферу впровадження наукових розробок; забезпечити розвиток ринку інноваційних продуктів; простимулювати творчий пошук талановитої молоді, забезпечити широкий доступ бізнесу та науки до інформації в галузі останніх наукових розробок.

Blog

Житомирська обласна

Содержание

Житомирська обласна

державна адміністрація

Головне управління економіки