Міністерство освіти І науки україни хмельницький національний університет на правах рукопису лук‘янова валентина вячеславівна
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни хмельницький національний університет на правах, 1107.27kb.
- М міністерство освіти І науки україни тернопільський національний економічний університет, 747.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни тернопільський національний економічний університет, 939.06kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківський національний економічний університет, 975.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни тернопільський національний економічний університет, 794.43kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 955.27kb.
- Міністерство освіти І науки україни київський національний університет імені тараса, 875.3kb.
- Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський, 1076.52kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2135.55kb.
- Міністерство освіти І науки україни кременчуцький державний політехнічний університет, 649.72kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ уКРАЇНИ
хМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
ЛУК‘ЯНОВА ВАЛЕНТИНА ВЯЧЕСЛАВІВНА
УДК 658:330.131.7
МЕХАНІЗМ ДІАГНОСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКУ
Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(переробна промисловість)
Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
| | Науковий консультант – Орлов Олівер Олексійович доктор економічних наук, професор |
Хмельницький – 2008
Зміст
| ВСТУП | 4 |
| | |
| РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РИЗИКУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ | 15 |
| 1.1. Еволюція наукових поглядів на феномен ризику в економічній теорії | 15 |
| 1.2. Сутність ризику як економічної категорії: дефініції, точки зору, проблеми | 31 |
| 1.3. Методологічні основи класифікації ризиків | 64 |
| Висновки до розділу 1 | 101 |
| | |
| РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДІАГНОСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ | 104 |
| 2.1. Сучасний стан теоретичних основ діагностики діяльності підприємств | 104 |
| 2.2. Структурно-логічна модель діагностики | 118 |
| 2.3. Концепція формування механізму діагностики діяльності підприємств з урахуванням ризику | 125 |
| Висновки до розділу 2 | 138 |
| | |
| РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКУ | 140 |
| 3.1. Оцінка ефективності функціонування підприємства і підприємництва | 140 |
| 3.2. Обґрунтування і вибір критеріїв для процесу діагностики | 150 |
| 3.3. Математичне забезпечення діагностики діяльності підприємств з урахуванням ризику | 169 |
| Висновки до розділу 3 | 210 |
| | |
| РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА РИЗИКУ НА МЕЗОРІВНІ ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ДІАГНОСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ | 214 |
| 4.1. Вплив галузевого середовища на діяльність підприємств | 214 |
| 4.2. Ризики регіонів України: критерії та показники оцінки для врахування у діяльності підприємств | 238 |
| 4.3. Різні аспекти оцінки мезоризиків економічної системи України | 251 |
| Висновки до розділу 4 | 267 |
| | |
| РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛІ ДІАГНОСТИКИ НА МІКРОРІВНІ | 270 |
| 5.1. Загальна оцінка ризику діяльності підприємства | 270 |
| 5.1.1. Інтегральна оцінка ризику діяльності підприємства на базі фінансової звітності | 270 |
| 5.1.2. Комплексна оцінка ризику діяльності підприємства з використання методів теорії нечітких множин і теорії нечіткої логіки | 288 |
| 5.2. Діагностика окремих об’єктів ризику на мікрорівні | 303 |
| 5.2.1. Оцінка стійкого розвитку підприємства | 303 |
| 5.2.2. Оцінка чутливості підприємства до змін | 318 |
| 5.3. Адаптації функціонування підприємств до ризику в нестабільному ринковому середовищі | 322 |
| Висновки до розділу 5 | 347 |
| | |
| ВИСНОВКИ | 351 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | 356 |
| ДОДАТКИ | 391 |
ВСТУП
Актуальність теми. Економіка України розвивається у нестабільному політичному, соціальному та економічному середовищі за несприятливих, а почасти – кризових і екстремальних умов. У країні практично відсутні чітка, ефективно діюча структура влади, передбачувана і стабільна законодавча політика регулювання ділової сфери (щодо податкових ставок, кредитних відносин, залучення інвестицій тощо). Дію економічних механізмів владні органи намагаються замінювати так званим “ручним регулюванням”, спостерігаються вплив на взаємодію між державним і приватним секторами, пряме контролювання діяльності приватних підприємств. Різке розшарування населення за рівнями доходу призводить до зменшення як первинного споживчого попиту так і обсягу ринку кінцевих продуктів (особливо вітчизняного виробництва). Нестабільність в економіці істотно погіршує перспективи зростання українських підприємств, понижує можливості накопичення капіталу, необхідного для вкладень у виробництво, особливо в основні фонди.
При переході до ринкових механізмів господарювання докорінним чином змінюється роль і місце ризику як економічного явища в системі управління підприємством. Слід зазначити, що певний ризик був присутній і в планово-адміністративній економіці, де він був, наприклад, пов'язаний з невиконанням державного замовлення, порушенням договірних зобов'язань, незабезпеченістю транспортом, ресурсами тощо. Проте відповідальність за ризик не була чітко визначена, її можна було “перекласти” на вищестоящі організації, а втрати компенсувати з державних фондів. При цьому масштаби ризику на рівні підприємства були істотно менші, ніж в умовах ринку, оскільки вплив наперед невідомих кон'юнктурних факторів був незначним, а держава брала на себе велику частину відповідальності за ризик через механізми відшкодування втрат, дотацій тощо. Система централізованого планування практично унеможливлювала прийняття самими підприємствами рішень з урахуванням елементів ризику.
За ринкових відносин держава не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємств, а першочерговими елементами ризику стають непередбачуваність кон'юнктури ринку, попиту, цін та інших факторів, що диференціюють різноманітні впливи зовнішнього середовища на результати діяльності підприємства. При цьому поле діяльності комерційних структур різних типів і рівнів принципово розширюється, збільшуються їх можливості і ступінь свободи в процесі прийняття управлінських рішень, а, отже, кардинально зростає невизначеність, з'являється необхідність врахування, аналізу і оцінки ризику у системі управління підприємством.
Фундаментальні основи теорії та практики моделювання фінансових ризиків закладено у працях Нобелівських лауреатів: Дж. Тобіна, Ф. Модільяні, М. Міллера, Г. Марковіца, В. Шарпа, Р. Мертона, М. Шоулса, Д. Канемана, Є. Фама, Ф. Блека, М. Шоулса, Р. Мертона та інших зарубіжних вчених. Вони обґрунтували роль ризиків у фінансовій сфері діяльності, заклали основи кількісної оцінки ризику, розробки та прийняття управлінських рішень з врахуванням факторів ризику.
В Україні вагомий внесок у дослідження теоретичних та практичних аспектів управління підприємствами в умовах невизначеності та ризику внесли праці вітчизняних і зарубіжних економістів: О. Альгіна, І. Балабанова, Т. Бачкаї, І. Бланка, А. Буянова, Г. Великоїваненко, П. Верченко, В. Вітлінського, Ю. Гермейера, В. Гранатурова, О. Дубової, І. Івченко, Ю. Єрмолаєва, А. Камінського, К. Кірсанова, М. Клапків, Т. Клебанової, Г. Клейнера, В. Ковальова, Б. Койлі, Н. Машина, Д. Месен, Д. Мико, В. Михалевич, Л. Міхайлова, М. Моісеєва, О. Мороза, Ф. Найта, Т. Райса, О. Устенко, Е. Уткіна, В. Хобти, В. Христіановського, В. Черкасова, Д. Штефанича, О. Ястремського.
Теоретичні засади та практичні рекомендації щодо діагностики діяльності підприємства в умовах нестабільного середовища функціонування розглядаються А. Вартановим, А. Воронковою, О. Гетьманом, А. Градовим, А. Гречан, Н. Данілочкіною, В. Забродським, В. Зінченко, М. Кизимом, Е. Коротковим, Г. Козаченко, Л. Костирко, В. Кузіним, І. Отенко, В. Пономарьовим, Г. Савицькою, І. Сокирницькою, В. Шаповалом, Г. Швиданенко.
Однак процеси перебудови системи господарювання об'єктивно обумовлюють наростання невизначеності ситуації і нестабільності соціально-економічного середовища, в якому діють підприємства. Внаслідок цього знижуються можливості прогнозування, погіршується якість прогнозів і, як наслідок, зростають і урізноманітнюються ризики, спричиняючи відхилення від поставленої мети.
Досвід України в реформуванні господарського механізму, що привів до дестабілізації соціально-економічної ситуації не можна вважати абсолютно унікальним. Відомо, що так звана “постіндустріальна” нестабільність, що виникла в США у середині 50-х років, поширилася потім на Західну Європу, а після 1982 р. і на Японію. Сьогодні вже очевидно, що нестабільність зовнішнього середовища підприємства, що функціонує як відкрита система, є найбільш значною детермінантою її діяльності і основним фактором впливу на неї.
За таких обставин безумовно актуальною є необхідність обґрунтувати теоретичні та методологічні положення з формування механізму діагностики діяльності економічних об’єктів з урахуванням ризику і адаптації їх функціонування до ризику в нестабільному ринковому середовищі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах тем, передбачених планами науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України: “Методологічні основи і методи планування на промислових підприємствах в умовах ринку” (2005-2006 рр., номер держреєстрації 0105U000719) – автором розроблено методи та критерії загальної оцінки ризику в системі управління основними видами діяльності підприємством; “Розробка спеціального курсу наукового та науково-методичного забезпечення для підготовки магістрів спеціальності «Міжнародні відносини» за напрямом: економічна безпека України в системі розвитку євроатлантичних процесів” (2007 р., номер держреєстрації 0107U006933), де автором проаналізовано макро-, мезо- та мікроекономічні фактори ризику, що впливають на економічну безпеку українських підприємств, визначено місце оцінки ризику на макрорівні в системі дослідження економічної безпеки України; “Діагностика ризику зовнішнього середовища підприємства” (2007 р., номер держреєстрації 0107U012253) та “Діагностика ризику діяльності підприємства” (2007-2008 рр., номер держреєстрації 0107U007882), у яких розроблено науково-методичні положення та практичні рекомендації щодо діагностики ризику мезо- та мікросередовища діяльності промислових підприємств з урахуванням галузевої специфіки.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у теоретичному та методологічному обґрунтуванні організаційно-економічного механізму діагностики діяльності підприємств з урахуванням ризику, що сприятиме їх адаптації до функціонування у нестабільному ринковому середовищі.
Для досягнення цієї мети поставлено та вирішено такі основні завдання:
визначено роль і місце феномену ризику в економічній теорії; сутність, зміст, основні властивості ризику як економічної категорії;
узагальнено і розвинено методологічні підходи до класифікації ризиків функціонування економічних систем;
сформовано характеристики діагностики як процесу, розроблено методичні підходи й аналітичні інструменти діагностики діяльності підприємства у межах концепції стійкого розвитку;
обґрунтовано концептуальні засади формування організаційно-економічного механізму діагностики діяльності підприємства з урахуванням ризику;
обґрунтовано систему аналітичних показників оцінки чутливості функціонування підприємства до ризику відповідно до побудованого механізму діагностики;
здійснено практичне застосування моделі діагностики ризику на мезорівні з оцінкою галузевого та регіонального аспектів як складової механізму діагностики діяльності підприємств;
за результатами функціонування промислових підприємств України здійснено оцінку ризику їх діяльності у межах сформованого механізму діагностики;
розроблено систему управління ризиком діяльності підприємств у рамках різних типів загального менеджменту.
Об’єктом дослідження є процеси управління діяльністю підприємств в умовах невизначеності та ризику.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні основи та прикладні аспекти формування організаційно-економічного механізму діагностики діяльності підприємств переробної промисловості з урахуванням ризику.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять концептуальні положення економічної теорії та теорії управління підприємством, сукупність принципів і методів наукового дослідження. При проведенні дослідження використано: методи гносеологічного аналізу (історичний, аналітичний, логічний, узагальнення, декомпозиції) – для визначення сутності ризику як економічної категорії та розкриття його основних рис, властивостей та функцій; системний підхід, аналіз, синтез, індукція та дедукція – при дослідженні окремих аспектів функціонування підприємства як системи; наукової абстракції – при розробці концептуальної моделі діагностики ризику діяльності підприємства; групування – при розподілі об’єктів діагностики (видів економічної діяльності, регіонів, підприємств) за критерієм рівня генерованого ризику; аналізу й синтезу – при формуванні груп факторів ризику та розробці системи ключових показників оцінки ризику; економіко-математичні та статистичні методи – для оцінки ризику функціонування економічних систем. Реалізацію запропонованих процедур діагностики ризику та моделей прогнозування здійснено у програмному середовищі Microsoft Excel.
Інформаційну базу дослідження становлять правові та нормативні документи Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, статистичні дані Національного банку України, публікації вітчизняних і зарубіжних учених, первинні дані про результати господарської діяльності промислових підприємств, матеріали особистих досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукового дослідження в сукупності вирішують важливу науково-практичну проблему розробки теоретико-методологічних основ формування організаційно-економічного механізму діагностики діяльності підприємств з урахуванням ризику.
Наукову новизну дисертації визначають такі суттєві результати:
уперше:
обґрунтовано концепцію організаційно-економічного механізму діагностики, складовою якої є механізм діагностики діяльності підприємства як економічної системи з урахуванням факторів ризику, що включає: вибір показників оцінки ефективності функціонування об’єкта; обґрунтування і вибір показників для процесу діагностики ризику; розробку математичного забезпечення діагностики діяльності підприємства з урахуванням ризику;
запропоновано й обґрунтовано концепцію діагностики ризику діяльності економічного об’єкта (у тому числі підприємства), яка враховує дві мети системи управління ризиком, а саме забезпечення стійкого розвитку й обмеження небажаного впливу. Такий підхід надав змогу виділити три напрями діагностики: стійкості (стабільності), розвитку (зростання), впливу (чутливості);
здійснено оцінку ризику на мезорівні (галузевого та регіонального) за кількома сценаріями залежно від заданого метою діагностики ступеня деталізації і відповідно до рівнів дослідження мезоризиків, що надало можливість побудувати профілі ризику за дією виділених груп факторів та групування об’єктів дослідження (видів економічної діяльності, видів промислової діяльності регіонів на міжобласному та районному рівнях);
обґрунтовано і запропоновано економічний показник “коефіцієнт ризикової переваги”, що дозволяє оцінити не лише ризик, але й ефективність функціонування об’єкта; розроблено систему відносних показників для оцінки економічних систем мезорівня;
розроблено та обґрунтовано методологічні засади технології оцінки стійкого розвитку підприємства та окремих напрямів господарської діяльності за різними рівнями деталізації дії факторів ризику на мікрорівні, що дозволяє формувати систему управління ризиком підприємства з урахуванням дії факторів ризику на різних рівнях управління;
удосконалено:
понятійно-категорійний апарат ризикології як конкретної галузі економічної науки шляхом уточнення таких базових понять, як об’єкт, предмет, основні методи дослідження;
класифікаційну систему ризику шляхом систематизації ознак, що дозволило сформувати два класи: перший включає 13 основних ознак класифікації для усіх рівнів об’єктів та суб’єктів ризику; в основу другого покладено рівень виникнення економічних ризиків і відповідно виділено мега-, макро-, мезо- та мікроризики. Деталізація мікрорівня (об’єкт дослідження – підприємство) надала змогу виокремити два підкласи ризиків: первинні та вторинні;
методичний підхід до діагностики ризику, а саме діагностики розвитку (зростання) шляхом модифікації -коефіцієнта, який розглядається як базовий критерій діагностики стійкості стану об’єкта дослідження;
науково-методичний підхід до формування систем показників доходності та рентабельності, які можуть використовуватися для діагностики різних напрямів господарської діяльності підприємства;
системний підхід до управління ризиком підприємства в межах сучасних концепцій загального менеджменту на підприємстві, який спрямований на адаптацію функціонування підприємства до ризику у нестабільному ринковому середовищі;
дістали подальшого розвитку:
наукове обґрунтування сутнісних характеристик ризику як об’єктивної економічної категорії: об’єкта, суб’єкта, основних рис та властивостей, функцій, одержаних на підставі гносеологічного аналізу та системного підходу до економічних об’єктів. Це дозволило розкрити його сутність і створило наукову базу для розробки наукових положень з формування організаційно-економічного механізму діагностики діяльності підприємства як економічної системи з урахуванням дії факторів ризику;
характеристики діагностики на основі систематизації таких понять, як мета, предмет, об’єкт, завдання та методи діагностики, що дозволило побудувати механізм діагностики функціонування об’єкта дослідження (підприємства) за умов нестабільного зовнішнього середовища;
методи розрахунку темпів зростання для економічних показників, що можуть одержувати від’ємні значення, – це дає змогу вирішувати проблему порівняльності не лише абсолютних, але і відносних величин;
методологічні та методичні засади проведення діагностики ризику на мікрорівні за такими напрямами: інтегральний підхід до оцінки ризику діяльності підприємства на базі фінансової звітності, який доповнено оцінкою рівня фінансово-інвестиційного ризику, розмежовано дію виробничого ризику на три складові – загально-виробничий, організаційно-управлінський (адміністративний), комерційний (збутовий) ризик; комплексна оцінка ризику діяльності підприємства з використанням методів теорії нечітких множин і теорії нечіткої логіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, викладені в дисертації, доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій, які мають універсальний характер.
Теоретичні, науково-методичні та практичні результати дослідження використано в діяльності: Союзу промисловців і підприємців Хмельницької області (довідка про впровадження № С-134/03-06 від 28.03.2006 р.), Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Хмельницької області (довідка про впровадження № 18-9/312 від 03.04.2008 р.), Головного управління статистики Хмельницької області (довідка про впровадження № 21-02/4 від 10.06.2008 р.).
Науково-методичні рекомендації з проведення діагностики ризику впроваджено у практику діяльності підприємств: Деражнянський молочний завод Хмельницької області (довідка про впровадження № 663 від 21.11.2007 р.), Красилівський агрегатний завод Хмельницької області (довідка про впровадження № 10-2373 від 28.11.2007 р.), Хмельницьке ВАТ “Взутекс” (довідка про впровадження № 48 від 17.08.2007р.), ТОВ “Жовківський торговий дім “АГРОНАФТОПРОДУКТ” Львівської області (довідка про впровадження № 30 від 10.03.2006 р.), ТОВ “Аллея” Львівської області (довідка про впровадження № 29 від 17.03.2006 р.), ТОВ “Політехпром” Миколаївської області (довідка про впровадження № 12-5/08 від 16.04.2008 р.), ВАТ “Інпроектсервіс” Миколаївської області (довідка про впровадження № 0108/1124 від 13.05.2008 р.), Рівненське обласне управління “Рівнеекокомресурси” (довідка про впровадження № 7-12/412-18 від 09.04.2008 р.).
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Хмельницького національного університету при розробці методичного забезпечення і викладанні дисциплін “Економічний ризик та методи його вимірювання”, “Управління ризиком”, “Економічна діагностика” (довідка від 12.06.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до формування механізму діагностики діяльності підприємств з урахуванням ризику. Основні положення дисертаційної роботи, її висновки і рекомендації розроблено та обґрунтовано особисто автором. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які запропоновано особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях. Основні з них:
Міжнародна науково-практична конференція “Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (м. Київ, 17-20 вересня 2003 р.);
ІV-VI Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми планування на промислових підприємствах” (м. Алушта, вересень - жовтень 2005-2007 рр.);
Міжнародна науково-практична конференція “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.);
Міжнародна науково-практична конференція “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика” (КНТЕУ, м. Київ, 27-28 жовтня 2005 р.);
І Міжнародна науково-практична конференція “Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань” (м. Хмельницький, 16-19 листопада 2005 р.);
Шостий міжнародний науковий конгрес "Державне управління та місцеве самоврядування (м. Харків, 23 лютого 2006 р.);
Друга міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Луцьк, червень 2006 р.);
Науково-практична конференція “Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (м. Одеса, 31 жовтня 2006 р.);
Міжнародна науково-практична конференція “Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку” (КНЕУ ім. В.Гетьмана, м. Київ, 7-8 лютого 2007 р.);
Міжнародна науково-практична конференція “Стан та перспективи економічного розвитку регіону в умовах удосконалення інституціональної структури суспільства” Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Одеса, 25 травня 2007 р.);
Міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні технології та методи в управлінні організаціями, програмами і проектами” (м. Кам'янець-Подільський, 22-24 травня 2008 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 37 праць загальним обсягом 137,78 д.а., з яких автору особисто належить 78,83 д.а., у тому числі: 1 індивідуальна монографія (19,03 д.а.), 23 статті у наукових фахових виданнях, 9 – за матеріалами конференцій, 4 навчальних посібники (1 індивідуальний, 2 у співавторстві та 1 колективний).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 345 найменувань, додатків і містить 41 таблицю і 33 рисунки. Загальний обсяг викладено на 452 сторінках.