Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямком підготовки 040104 Географія, спеціальністю Географія. Львів, лну імені Івана Франка, 2010. 21 с. Розробник

Вид материалаДокументы

Содержание


Iv. основна і додаткова література
V. Критерії оцінювання знань студентів
Контрольна робота
Модуль - ІІІ
Рейтингова оцінка контролю знань студентів (у балах) за модуль
Критерії оцінювання знань
Критерії оцінки
Додаткові бали надаються за
Колоквіум (польовий експрес-практикум) з програмних питань модуля, винесених на самостійну роботу
Перевірка виконання завдань на лабораторну роботу
Проміжне тестування
Оформлення реферату
Підготовка семінару
Рис. 15. Структура галіту (NaCl)
Рис. 17. Різні способи зображення індивідуального октаедра
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

IV. ОСНОВНА І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

№ п/п

Автор

Назва

Рік,мова видання

Наявн.у біб.фон.

ОСНОВНА:

1

Горбунов Н.И.

Минералогия и колоидная химия почв

1974, рос

2

2

Горбунов Н.И.

Значение минералов для плодородия почв//Почвоведение,№7

1959,рос

2

3

Горбунов Н.И.

Передвижение колоидов и ила в почвах с разрушением и без разрушения//Почвоведение,№7

1961,рос

2

4

Соколова Т.А.,

Дронова Т.Я.,

Толпешта И.И.

Глинистые минералы в почвах: Учебное пособие

2005, рос

1

5




Минералы и горные породы СССР,-М

1970,рос

2

6




Почвообразующие породы,-М

1983,рос

2

ДОДАТКОВА

7




Минералы почв: гензис, географыя, значение в плодородии и экологии. Научные труды

1996,рос

1

8

Водяницкий Ю.Н., Добровольский В.В.

Железистые минералы и тяжелые металы в почвах.-М

1998,рос

1

9




Минералогия почвенных новообразований.-М

2001,рос

1



V. Критерії оцінювання знань студентів


Рівень засвоєння студентами основ теорії і методології мінералогії ґрунтів, адекватне застосування методів ґрунтово-мінералогічних досліджень, ступінь набуття практичних навиків польової і лабораторної діагностики мінералогічного складу ґрунтів є тим мірилом, що вказує на якість їхньої бакалаврської освіти. Викладання дисципліни «Мінералогія ґрунтів» відзначається поєднанням глибини теорії, широкого фактажу й особливої практичної направленості, що знаходять своє вираження у вагомій ролі самостійної роботи студентів з літературними джерелами, фондовими матеріалами та ґрунтовими зразками.

Теоретичні знання, практичні уміння і навички оцінюються комплексом методів: проміжний тестовий контроль, проміжний модульний контроль (колоквіум, польовий експрес-практикум), підсумковий контроль (контрольна робота). Тривалість курсу – один семестр.




Назва теми

Форма контролю самостійної роботи

Форма контролю аудиторного матеріалу

І модуль

1

Мінералогія ґрунтів – самостійний розділ циклу наук про Землю.

Колоквіум з програмних питань модуля, винесених на самостійну роботу (один раз на модуль). Перевірка виконання завдань на лабораторну роботу (після кожного лабораторного заняття). Реферативна робота.

Проміжне тестування (кожної теми)

2

Генетичні типи пухких континентальних відкладів

3

Первинні мінерали ґрунтів і ґрунтотворних порід

4

Мінерали-солі

5

Глинисті і супутні їм високодисперсні мінерали ґрунтів і ґрунтотворних порід

6

Основи кристалохімії глинистих мінералів

ІІ модуль

7

Мінерали групи каолініту

Колоквіум з програмних питань модуля, винесених на самостійну роботу (один раз на модуль). Перевірка виконання завдань на лабораторну роботу (після кожного лабораторного заняття). Реферативна робота.

Проміжне тестування (кожної теми)

8

Мінерали групи слюди та ілітів

9

Мінерали групи монтморилоніту

10

Мінерали групи вермикуліту

11

Мінерали групи хлоритів і ґрунтових хлоритів

12

Група змішано шаруватих мінералів

ІІІ модуль

13

Неглинисті тонкодисперсні мінерали ґрунтів

Польовий експрес-практикум з програмних питань модуля, винесених на самостійну роботу. Перевірка виконання завдань на лабораторну роботу (після кожного лабораторного заняття). Семінар.

Проміжне тестування (кожної теми)

14

Мінерали гідрооксидів Fe і Al

15

Синтез, трансформація і руйнування глинистих мінералів у ґрунтах

16

Переміщення і зміна фізичного стану глинистого матеріалу в ґрунтах

17

Мінералогія ґрунтових новоутворень

18

Мінералогічний склад основних типів ґрунтів

Підсумковий контроль

Контрольна робота



Рейтингова оцінка знань з курсу «Мінералогія ґрунтів»

Загальна кількість годин – 54, з них лекцій – 36, лабораторних занять (ЛР) – 18.

Кількість кредитів за курс – 12.

Семестровий курс поділяється на три змістові модулі, за кожен з яких студент може отримати від 14 – 21 до 29 – 41 бали, а разом це один модуль, оцінений у 50 – 100 балів.




Тематичний розділ

Вид контролю

К-сть видів контролю (кредитів)

Сума балів

Модуль - І

1-6

Основи мінералогії ґрунтів. Генетичні типи пухких континентальних відкладів. Первинні і вторинні мінерали ґрунтів і ґрунтотворних порід. Мінерали-солі. Основи кристалохімії глинистих мінералів.

Проміжне тестування

4

4 – 8

Лабораторна робота

2

4 – 8

Реферативна робота

1

5 – 8

Колоквіум

1

2 – 5

Модуль - ІІ

7-12

Мінералогія індивідуальних глинистих мінералів у ґрунтах і ґрунтотворних породах

Проміжне тестування

6

6 – 12

Лабораторна робота

4

8 – 16

Реферативна робота

1

5 – 8

Колоквіум

1

2 – 5

Модуль - ІІІ

13-18

Неглинисті тонкодисперсні мінерали ґрунтів. Мінерали гідрооксидів Fe і Al. Синтез, трансформація, руйнування і переміщення глинистих мінералів у ґрунтах. Мінералогія ґрунтових новоутворень. Мінералогічний склад основних типів ґрунтів.

Проміжне тестування

4

4 – 8

Лабораторна робота

2

4 – 8

Семінар

1

4 – 9

Польовий практикум

1

2 – 5

Разом

50 – 100


Рейтингова оцінка контролю знань студентів (у балах) за модуль



Вид контролю

К-сть форм контролю

Межі балів

Сумарний бал

1

Проміжне тестування

14

1 – 2

14 – 28

2

Виконання лабораторних робіт

8

2 – 4

16 – 32

3

Реферат

2

5 – 8

10 – 16

4

Семінар

1

4 – 9

4 – 9

5

Колоквіум, польовий експрес-практикум

3

2 – 5

6 – 15

Загальна сума балів

50 – 100

Контрольна робота

5 - 10

* За пропущене заняття студентові виставляється нуль балів


Критерії оцінювання знань

За шкалою ЕCST

За національною шкалою

Загальна кількість балів за результатами поточного і підсумкового контролю

A

Відмінно (5)

90 – 100

B

Дуже добре (4)

80 – 89

C

Добре (4)

70 – 79

D

Задовільно (3)

60 – 69

E

Посередньо (3)

50 – 59

FX

Незадовільно з можливістю складання іспиту

35 – 49

F

Незадовільно (повторний курс)

0 – 34


1. Студентам, котрі за результатами оцінювання модуля набрали 50 і більше балів, виконали і захистили всі лабораторні роботи, здали всі кредити зараховується контрольна робота.

2. При отриманні 50 балів і більше, студент претендує на відповідну оцінку, згідно критеріїв оцінювання знань.

3. Студенти, котрі набрали 35 – 49 балів здають контрольну роботу обов’язково.

4. Студенти, котрі набрали менше 35 балів обов’язково проходять курс повторно.


Вага у загальній оцінці: І модуля – 29%, ІІ модуля – 41%, ІІІ модуля – 30%.

Критерії оцінки:

Оцінка за модуль складається з кількох частин:

1) оцінка засвоєння дисципліни у процесі аудиторних занять (28%);

2) оцінка виконання лабораторних робіт (32%);

3) самостійна підготовка до семінару і оформлення реферату (25%);

4) підсумкова оцінка засвоєння модуля (15%).

Додаткові бали надаються за:

а) відвідування лекційних занять, в межах кількості годин, охоплених модулем, за умови конспектування й активності на заняттях – 1 бал;

б) курсова робота містить розділ, присвячений мінералогічному складу досліджуваних ґрунтів – 1-5 балів.


Колоквіум (польовий експрес-практикум) з програмних питань модуля, винесених на самостійну роботу:

Питання розкрито повністю: 5 балів – «відмінно»;

Питання розкрито повністю, але допущені незначні помилки: 4 бали – «добре»;

Питання розкрито частково, допущені незначні помилки: 3 бали – «задовільно»;

Питання розкрито частково, допущені грубі помилки: 2 бали – «посередньо»;

Питання не розкрито: 0 балів – «незадовільно».

Перевірка виконання завдань на лабораторну роботу:

Завдання виконано повністю: 4 бали – «відмінно»;

Завдання виконано повністю, допущені незначні помилки: 3 бали – «добре»;

Завдання виконано частково, допущені грубі помилки: 2 бали – «задовільно»;

Завдання не виконано: 0 балів – «незадовільно».

Проміжне тестування:

Відповідь на запитання чітка і вірна: 2 бали – «відмінно»;

Відповідь на запитання в цілому вірна, але з грубими помилками: 1 бал – «задовільно»;

Відповідь на запитання не вірна: 0 балів – «незадовільно».

Оформлення реферату:

Реферат добре структурований, зміст відповідає темі, яка розкрита повністю: 8 балів – «відмінно»;

Реферат структурований, зміст відповідає темі, яка розкрита не повністю: 7 балів – «добре»;

Реферат погано структурований, зміст не повністю відповідає темі: 6 балів – «задовільно»;

Реферат погано структурований, а зміст частково відповідає темі: 5 балів – «посередньо»;

Реферат не підготовлено: 0 балів – «незадовільно».

Підготовка семінару:

Питання розкрито повністю: 9 балів – «відмінно»;

Питання розкрито повністю з незначними помилками: 8 балів – «дуже добре»;

Питання розкрито повністю, допущені окремі грубі помилки: 7 балів – «добре»;

Питання розкрито не повністю, часто допущені грубі помилки: 6 балів – «задовільно»;

Питання розкрито частково, а доповідь плутана: 5 балів – «посередньо»;

Питання не розкрито: 0 балів – «незадовільно».


Програму склав

доцент кафедри ґрунтознавства

і географії ґрунтів І.Я. Папіш


Рис. 15. Структура галіту (NaCl)


Рис. 16. Різні способи зображення індивідуального тетраедра (А); поєднання тетраедрів у просторі – тетраедрична сітка: вигляд збоку (Б), вигляд зверху (В). Складено за Dixon, 1989


Рис. 17. Різні способи зображення індивідуального октаедра

(складено за Dixon, 1989)


Рис. 18. Поєднання октаедрів – октаедрична сітка.

Триоктаедрична сітка: вигляд збоку (А), вигляд зверху (Б);

диоктаедрична сітка: вигляд збоку (В), вигляд зверху (Г).

Складено за Dixon, 1989


Рис. 19. Схематичне зображення фрагменту бокової частини часточки іліту з клиноподібними обмінними позиціями

(складено за Brady, 1998)


Рис. 20. Будова кристалічної решітки вермикуліту.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989


Рис. 21. Будова кристалічної решітки хлориту.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989


Рис. 22. Будова кристалічної решітки ґрунтового хлориту.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989


Рис. 23. Електронна мікрофотографія скупчень сферичних часточок алофанів (А) та імоголіту (Б) в ґрунтах на вулканічних відкладах


Рис. 24. Будова трубчастої часточки імоголіту на зрізі.

Зображення у вигляді поєднання сфер (А) і у вигляді поєднання поліедрів (Б). Складено за Dixon, 1989


Рис. 25. Будова кристалічної решітки гібситу (А) і беміту (Б).

Зображення у вигляді поєднання поліедрів. Складено за Dixon, 1989


Рис. 26. Будова кристалічної решітки гетиту.

Зображення у вигляді поєднання поліедрів. Складено за Dixon, 1989


Рис. 27. Будова кристалічної решітки ліпідокрокіту.

Зображення у вигляді поєднання поліедрів. Умовні позначення такі ж, як на рис. 26. Складено за Dixon, 1989


Рис. 28. Шестичленне кільце алюмогідроксильних октаедрів (А) і часточка Al13 (Б). Зображення у вигляді поєднання поліедрів.

Складено за Dixon, 1989